Бас (італ. basso — «низький») — низький чоловічий голос (діапазон від «мі» великої октави до «мі» («фа-дієз») першої октави).
| Основні вокальні діапазони |
| Жіночі |
| Чоловічі |
Основні різновиди Редагувати
Баси поділяються в основному на:
- Бас профундо — найнижчий за звучанням, найчастіше можна почути у церковних хорах, на оперній сцені дуже рідко (приклад М. Михайлов (старший) або Дж. Хайнц).
- Бас центральний — один з двох типів оперного баса. Могутня нижня частина діапазону, у верхній частині звучить, як правило, з деякою напругою.
- Бас кантанте — другий тип сценічного баса. Порівняно з центральним басом має легший низ і водночас яскравий металевий верх.
- Бас-баритон – проміжний тип голосу між басом та баритоном.
У хорах поділяють на «перші» (як правило — баритони), та «другі» баси (Bass I, Bass II).
Також виділяють т. зв. «октавістів» (тобто басів з теситурою (діапазоном) «ля» контроктави — «ля» малої), часом набагато нижче, доходячи до «до» контроктави (Михайло Златопольський), що співають, як правило, у хорах (найчастіше у церквах).
Проблеми класифікації Редагувати
В оперній і концертній літературі розподіл на типи голосів хоча й існує, однак є дуже розпливчастим: наприклад «Пісня старого бурша» з опери М. Іполлітова-Іванова «Ася» хоча і написана для «низького» баса, однак її виконують і «високі» баси. Так само і партію Кончака з «Князя Ігоря» виконують і високі баси. Скажімо Є. Нестеренко, соліст Великого театру в Москві, хоча і є «високим» басом, але був одним з найкращих Кончаків. Інколи високі баси співають партії, які були написані для баритона (Ескамільо, Папагено, Томський, Ігор). І навпаки, інколи низькі баритони співають басові партії (зазвичай буффоні, тобто комічні) з опер Россіні, Моцарта, Доніцетті тощо. Більшість провідних партій у операх Вагнера (Вотан, Альберіх, Голландець, Закс) та Р. Штрауса (Вчитель музики, Барак, Іоанн, тощо) написані для бас-баритона, проміжного голосу між басом та баритоном. Цей голос темніший від звичайного баритона і має проміжний діапазон приблизно від «соль» великої октави до «фа-дієза» першої октави. Твори для такого типу голосу найчастіше зустрічаються у доробках німецькомовних композиторів (напр. Моцарт, Вебер, Вагнер, Шенберг, Рім). Інколи бас-баритон плутають з високим басом (бас кантанте / basso cantante). Хоча вони подібні за звучанням, одначе це два різні типи голосів.
Деякі найвідоміші басові партії Редагувати
- Виборний
- Тарас Бульба
- Борис Годунов
- Король Рене
- Філіпп II
- Зарастро
- Іван Сусанін
- Кончак
- Максим Кривоніс
- Дон Базиліо
- Фігаро (В. — А. Моцарт)
- Барон Окс
- Фальстаф (О. Ніколаї)
- Каспар (К.М. фон Вебер)
Українські баси Редагувати
Інші значення терміна Редагувати
- Музичний інструмент низького звучання:
- Найнижча музична партія в музиці багатоголосного складу
- Найнижчий звук в акорді
Література Редагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.