www.wikidata.uk-ua.nina.az

Октава Інтервали р Прима Секунда Терція Кварта Квінта Секста Септима Див також Апотома Півтон Цілий тон Ліма Тритон Вовч

Октава


Окта́ва — в музиці та акустиці — інтервал між двома тонами, частоти яких співвідносяться як 1 : 2. (тобто ).

В музичній практиці октава визначається також, як восьмий ступінь діатонічного звукоряду, а також музичний інтервал, що охоплює 8 ступенів діатонічного звукоряду, звідки й походить назва. Таким чином октава охоплює всі сім ступенів діатонічного звукоряду, або 12 півтонів хроматичного звукоряду.

Окрім того октавою називається також ділянка звукоряду, в яку входять всі 7 ступенів — до, ре, мі, фа, соль, ля, сі. Весь музичний діапазон таким чином поділяється на 7 повних та 2 неповні октави:

  • 3.2 Контроктава
  • 3.3 Велика октава
  • 3.4 Мала октава
  • 3.5 Перша октава
  • 3.6 Друга октава
  • 3.7 Третя октава
  • 3.8 Четверта октава
  • 3.9 П'ята октава
  • 4 Примітки

    • Різновиди октави

    В теорії музики розрізняють такі різновиди інтервалу октави:

    • (а) Чисту октаву ( висхідна, низхідна)
    • (b) Зменшену октаву (енгармонічно рівна великій септимі)
    • (с) Збільшену октаву (енгармонічно рівна малій ноні)

    Позначення октав

    Діапазон застосовуваних в музиці звуків розбитий на 9 октав, кожна з яких має свою назву. Крім того існують різні способи позначення приналежності звуку тієї чи іншої октави, з яких найпоширеніші дві— нотація Гельмгольця та американська нотація.

    Найменування октав

    Октава, що лежить посередині діапазону, називається «Перша октава», наступна вгору — «Друга», потім «Третя», «Четверта» і «П'ята». Октави нижче 1-ї мають власні назви «Мала октава» — це октава нижче 1-ї, «Велика» — нижче малої, «контроктава» — нижче великої, і нарешті «субконтроктава» — нижче контроктави — найнижча з використовуваних октав. Октави нижче субконтроктави і вище 5-ї октави виходять за діапазон застосовуваних в музиці звуків і тому не мають власних назв і позначень звуків.

    Нотація Гельмгольца

    Була запропонована німецьким математиком Германом Гельмгольцем у роботі Die Lehre von den Tonempfindungen als physiologische Grundlage für die Theorie der Musik (1863). Ця нотація заснована на комбінації способу запису назви ступені — з великої або маленької літери, зокрема штрихів поруч з назвою щаблі — від одного до п'яти (замість штрихів також використовуються арабські цифри) і місця постановки штрихів — знизу або зверху. Нотація Гельмгольца може бути застосована як зі складовою системою найменування ступенів, так і з буквеною.

    Американська нотація

    Інший спосіб позначення октав був запропонований Американським акустичним товариством у 1939 році і в США отримав назву «наукової нотації» (англ. Scientific pitch notation). В американській нотації номер октави записується відразу після визначення ступеня, при цьому октави нумеруються починаючи з найнижчої (субконтроктави), якій присвоюється номер 0-й. Ця нотація застосовується тільки з буквеною системою найменування ступенів.

    Повний список октав

    Субконтроктава

    Охоплює звуки з частотами від 16,352 Гц (включно) до 32,703 Гц. Найнижча з чутних октав, як правило нижні щаблі цієї октави в музиці не використовуються. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з великої літери та справа знизу ставиться цифра 2 (або два штрихи). У науковій нотації має номер 0-й

    Номер ступеня Частота, Гц Складове позначення за Гельмгольцем Буквенне позначення за Гельмгольцем Американська нотація Сучасна музична нотація
    1 16,352 До2 C2 C0  
    2 18,354 Ре2 D2 D0
    3 20,602 Мі2 E2 E0
    4 21,827 Фа2 F2 F0
    5 24,500 Соль2 G2 G0
    6 27,500 Ля2 A2 A0
    7 30,868 Сі2 H2 B0

    Контроктава

    Охоплює звуки з частотами від 32,703 Гц (включно) до 65,406 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з великої літери та справа знизу ставиться цифра 1 (або один штрих). У науковій нотації має номер 1.

    Номер ступеня Частота, Гц Складове позначення за Гельмгольцем Буквенне позначення за Гельмгольцем Американська нотація Сучасна музична нотація
    1 32,703 До1 C1 C1  
    2 36,708 Ре1 D1 D1
    3 41,203 Мі1 E1 E1
    4 43,654 Фа1 F1 F1
    5 48,999 Соль1 G1 G1
    6 55,000 Ля1 A1 A1
    7 61,735 Сі1 H1 B1

    Велика октава

    Охоплює звуки з частотами від 65,406 Гц (включно) до 130,81 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з великої літери без додаткових цифр або штрихів. У науковій нотації має номер 2

    Номер ступеня Частота, Гц Складове позначення за Гельмгольцем Буквенне позначення за Гельмгольцем Американська нотація Сучасна музична нотація
    1 65,406 До C C2  
    2 73,416 Ре D D2
    3 82,406 Мі E E2
    4 87,307 Фа F F2
    5 97,999 Соль G G2
    6 110,00 Ля A A2
    7 123,47 Сі H B2

    Мала октава

    Охоплює звуки з частотами від 130,81 Гц (включно) до 261,63 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви без додаткових цифр або штрихів. У науковій нотації має номер 3.

    Номер ступеня Частота, Гц Складове позначення за Гельмгольцем Буквенне позначення за Гельмгольцем Американська нотація Сучасна музична нотація
    1 130,81 до c C3  
    2 146,83 ре d D3
    3 164,81 мі e E3
    4 174,61 фа f F3
    5 196,00 соль g G3
    6 220,00 ля a A3
    7 246,94 сі h B3

    Перша октава

    Включає звуки з частотами від 261,63 Гц (включно) до 523,25 Гц. Середня октава звукоряду музичної системи. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 1 (або один штрих). У науковій нотації має номер 4

    Номер ступеня Частота, Гц Складове позначення за Гельмгольцем Буквенне позначення за Гельмгольцем Американська нотація Сучасна музична нотація
    1 261,63 до1 c1 C4  
    2 293,67 ре1 d1 D4
    3 329,63 мі1 e1 E4
    4 349,23 фа1 f1 F4
    5 392,00 соль1 g1 G4
    6 440,00 ля1 a1 A4
    7 493,88 сі1 h1 B4

    Друга октава

    Включає звуки з частотами від 523,25 Гц (включно) до 1046,5 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 2 (або два штрихи). У науковій нотації має номер 5

    Номер ступеня Частота, Гц Складове позначення за Гельмгольцем Буквенне позначення за Гельмгольцем Американська нотація Сучасна музична нотація
    1 523,25 до2 c2 C5  
    2 587,33 ре2 d2 D5
    3 659,26 мі2 e2 E5
    4 698,46 фа2 f2 F5
    5 783,99 соль2 g2 G5
    6 880,00 ля2 a2 A5
    7 987,77 сі2 h2 B5

    Третя октава

    Включає звуки з частотами від 1046,5 Гц (включно) до 2093,0 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 3 (або три штриха). У науковій нотації має номер 6

    Номер ступеня Частота, Гц Складове позначення за Гельмгольцем Буквенне позначення за Гельмгольцем Американська нотація Сучасна музична нотація
    1 1046,5 до3 c3 C6  
    2 1174,7 ре3 d3 D6
    3 1318,5 мі3 e3 E6
    4 1396,9 фа3 f3 F6
    5 1568,0 соль3 g3 G6
    6 1760,0 ля3 a3 A6
    7 1975,5 сі3 h3 B6

    Четверта октава

    Включає звуки з частотами від 2093,0 Гц (включно) до 4186,0 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 4 (або чотири штриха). У науковій нотації має номер 7

    Номер ступеня Частота, Гц Складове позначення за Гельмгольцем Буквенне позначення за Гельмгольцем Американська нотація Сучасна музична нотація
    1 2093,0 до4 c4 C7  
    2 2349,3 ре4 d4 D7
    3 2637,0 мі4 e4 E7
    4 2793,8 фа4 f4 F7
    5 3136,0 соль4 g4 G7
    6 3520,0 ля4 a4 A7
    7 3951,1 сі4 h4 B7

    П'ята октава

    Включає звуки з частотами від 4186,0 Гц (включно) до 8372,0 Гц. Найвища з використовуваних в музиці октав, переважно використовується лише її нижній ступінь. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 5 (або п'ять штрихів). У науковій нотації має номер 8

    Номер ступеня Частота, Гц Складове позначення за Гельмгольцем Буквенне позначення за Гельмгольцем Американська нотація Сучасна музична нотація
    1 4186,0 до5 c5 C8  
    2 4698,6 ре5 d5 D8
    3 5274,0 мі5 e5 E8
    4 5587,7 фа5 f5 F8
    5 6271,9 соль5 g5 G8
    6 7040,0 ля5 a5 A8
    7 7902,1 сі5 h5 B8

    Примітки

    1. Hermann von Helmholtz. (n.d.). A Dictionary of Scientists. Retrieved April 15, 2008, from Answers.com Web site: http://www.answers.com/topic/hermann-von-helmholtz [ 9 травня 2008 у Wayback Machine.]
    2. ↑ Значення частот розраховані виходячи із стандартної частоти камертона ля 1 = 440 Гц


    Див. також

    Література

    • Шип С. В. Музична форма від звуку до стилю [Текст]: навч. посіб. / С. В. Шип. — К. : Заповіт, 1998. — 368 с. — ISBN 966-7272-21-4 : Б. Ц.
    • Побережна Г. І., Щериця Т. В. Загальна теорія музики. К: Вища школа, 2004—303 с.
    • Смаглій Г. А. Маловик Л. В. Основи теорії музики.-Харків, 2004.
    • Алдошина И., Приттс Р. Музыкальная акустика. Учебник. — СПб.: Композитор, 2006. — 720 с., ил. ISBN 5-7379-0298-6
    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Intervali r Prima Sekunda Terciya Kvarta Kvinta Seksta Septima OktavaDiv takozh Apotoma Pivton Cilij ton Lima Triton Vovcha kvinta Koma PiknonOkta va v muzici ta akustici interval mizh dvoma tonami chastoti yakih spivvidnosyatsya yak 1 2 tobto f 1 f 2 2 displaystyle f 1 f 2 2 V muzichnij praktici oktava viznachayetsya takozh yak vosmij stupin diatonichnogo zvukoryadu a takozh muzichnij interval sho ohoplyuye 8 stupeniv diatonichnogo zvukoryadu zvidki j pohodit nazva Takim chinom oktava ohoplyuye vsi sim stupeniv diatonichnogo zvukoryadu abo 12 pivtoniv hromatichnogo zvukoryadu Okrim togo oktavoyu nazivayetsya takozh dilyanka zvukoryadu v yaku vhodyat vsi 7 stupeniv do re mi fa sol lya si Ves muzichnij diapazon takim chinom podilyayetsya na 7 povnih ta 2 nepovni oktavi Zmist 1 Riznovidi oktavi 2 Poznachennya oktav 2 1 Najmenuvannya oktav 2 2 Notaciya Gelmgolca 2 3 Amerikanska notaciya 3 Povnij spisok oktav 3 1 Subkontroktava 3 2 Kontroktava 3 3 Velika oktava 3 4 Mala oktava 3 5 Persha oktava 3 6 Druga oktava 3 7 Tretya oktava 3 8 Chetverta oktava 3 9 P yata oktava 4 Primitki 5 Div takozh 6 LiteraturaRiznovidi oktavi RedaguvatiV teoriyi muziki rozriznyayut taki riznovidi intervalu oktavi a Chistu oktavu vishidna nizhidna b Zmenshenu oktavu engarmonichno rivna velikij septimi s Zbilshenu oktavu engarmonichno rivna malij noni Poznachennya oktav RedaguvatiDiapazon zastosovuvanih v muzici zvukiv rozbitij na 9 oktav kozhna z yakih maye svoyu nazvu Krim togo isnuyut rizni sposobi poznachennya prinalezhnosti zvuku tiyeyi chi inshoyi oktavi z yakih najposhirenishi dvi notaciya Gelmgolcya ta amerikanska notaciya Najmenuvannya oktav Redaguvati Oktava sho lezhit poseredini diapazonu nazivayetsya Persha oktava nastupna vgoru Druga potim Tretya Chetverta i P yata Oktavi nizhche 1 yi mayut vlasni nazvi Mala oktava ce oktava nizhche 1 yi Velika nizhche maloyi kontroktava nizhche velikoyi i nareshti subkontroktava nizhche kontroktavi najnizhcha z vikoristovuvanih oktav Oktavi nizhche subkontroktavi i vishe 5 yi oktavi vihodyat za diapazon zastosovuvanih v muzici zvukiv i tomu ne mayut vlasnih nazv i poznachen zvukiv Notaciya Gelmgolca Redaguvati Dokladnishe Notaciya GelmgolcaBula zaproponovana nimeckim matematikom Germanom Gelmgolcem u roboti Die Lehre von den Tonempfindungen als physiologische Grundlage fur die Theorie der Musik 1863 1 Cya notaciya zasnovana na kombinaciyi sposobu zapisu nazvi stupeni z velikoyi abo malenkoyi literi zokrema shtrihiv poruch z nazvoyu shabli vid odnogo do p yati zamist shtrihiv takozh vikoristovuyutsya arabski cifri i miscya postanovki shtrihiv znizu abo zverhu Notaciya Gelmgolca mozhe buti zastosovana yak zi skladovoyu sistemoyu najmenuvannya stupeniv tak i z bukvenoyu Amerikanska notaciya Redaguvati Dokladnishe Amerikanska sistema notaciyiInshij sposib poznachennya oktav buv zaproponovanij Amerikanskim akustichnim tovaristvom u 1939 roci i v SShA otrimav nazvu naukovoyi notaciyi angl Scientific pitch notation V amerikanskij notaciyi nomer oktavi zapisuyetsya vidrazu pislya viznachennya stupenya pri comu oktavi numeruyutsya pochinayuchi z najnizhchoyi subkontroktavi yakij prisvoyuyetsya nomer 0 j Cya notaciya zastosovuyetsya tilki z bukvenoyu sistemoyu najmenuvannya stupeniv Povnij spisok oktav RedaguvatiSubkontroktava Redaguvati Ohoplyuye zvuki z chastotami vid 16 352 Gc vklyuchno do 32 703 Gc 2 Najnizhcha z chutnih oktav yak pravilo nizhni shabli ciyeyi oktavi v muzici ne vikoristovuyutsya U notaciyi Gelmgolca najmenuvannya stupeniv zapisuyutsya z velikoyi literi ta sprava znizu stavitsya cifra 2 abo dva shtrihi U naukovij notaciyi maye nomer 0 j Nomer stupenya Chastota Gc 2 Skladove poznachennya za Gelmgolcem Bukvenne poznachennya za Gelmgolcem Amerikanska notaciya Suchasna muzichna notaciya1 16 352 Do2 C2 C0 2 18 354 Re2 D2 D03 20 602 Mi2 E2 E04 21 827 Fa2 F2 F05 24 500 Sol2 G2 G06 27 500 Lya2 A2 A07 30 868 Si2 H2 B0Kontroktava Redaguvati Ohoplyuye zvuki z chastotami vid 32 703 Gc vklyuchno do 65 406 Gc U notaciyi Gelmgolca najmenuvannya stupeniv zapisuyutsya z velikoyi literi ta sprava znizu stavitsya cifra 1 abo odin shtrih U naukovij notaciyi maye nomer 1 Nomer stupenya Chastota Gc 2 Skladove poznachennya za Gelmgolcem Bukvenne poznachennya za Gelmgolcem Amerikanska notaciya Suchasna muzichna notaciya1 32 703 Do1 C1 C1 2 36 708 Re1 D1 D13 41 203 Mi1 E1 E14 43 654 Fa1 F1 F15 48 999 Sol1 G1 G16 55 000 Lya1 A1 A17 61 735 Si1 H1 B1Velika oktava Redaguvati Ohoplyuye zvuki z chastotami vid 65 406 Gc vklyuchno do 130 81 Gc U notaciyi Gelmgolca najmenuvannya stupeniv zapisuyutsya z velikoyi literi bez dodatkovih cifr abo shtrihiv U naukovij notaciyi maye nomer 2 Nomer stupenya Chastota Gc 2 Skladove poznachennya za Gelmgolcem Bukvenne poznachennya za Gelmgolcem Amerikanska notaciya Suchasna muzichna notaciya1 65 406 Do C C2 2 73 416 Re D D23 82 406 Mi E E24 87 307 Fa F F25 97 999 Sol G G26 110 00 Lya A A27 123 47 Si H B2Mala oktava Redaguvati Ohoplyuye zvuki z chastotami vid 130 81 Gc vklyuchno do 261 63 Gc U notaciyi Gelmgolca najmenuvannya stupeniv zapisuyutsya z malenkoyi bukvi bez dodatkovih cifr abo shtrihiv U naukovij notaciyi maye nomer 3 Nomer stupenya Chastota Gc 2 Skladove poznachennya za Gelmgolcem Bukvenne poznachennya za Gelmgolcem Amerikanska notaciya Suchasna muzichna notaciya1 130 81 do c C3 2 146 83 re d D33 164 81 mi e E34 174 61 fa f F35 196 00 sol g G36 220 00 lya a A37 246 94 si h B3Persha oktava Redaguvati Vklyuchaye zvuki z chastotami vid 261 63 Gc vklyuchno do 523 25 Gc Serednya oktava zvukoryadu muzichnoyi sistemi U notaciyi Gelmgolca najmenuvannya stupeniv zapisuyutsya z malenkoyi bukvi pravoruch zverhu pishetsya cifra 1 abo odin shtrih U naukovij notaciyi maye nomer 4 Nomer stupenya Chastota Gc 2 Skladove poznachennya za Gelmgolcem Bukvenne poznachennya za Gelmgolcem Amerikanska notaciya Suchasna muzichna notaciya1 261 63 do1 c1 C4 2 293 67 re1 d1 D43 329 63 mi1 e1 E44 349 23 fa1 f1 F45 392 00 sol1 g1 G46 440 00 lya1 a1 A47 493 88 si1 h1 B4Druga oktava Redaguvati Vklyuchaye zvuki z chastotami vid 523 25 Gc vklyuchno do 1046 5 Gc U notaciyi Gelmgolca najmenuvannya stupeniv zapisuyutsya z malenkoyi bukvi pravoruch zverhu pishetsya cifra 2 abo dva shtrihi U naukovij notaciyi maye nomer 5 Nomer stupenya Chastota Gc 2 Skladove poznachennya za Gelmgolcem Bukvenne poznachennya za Gelmgolcem Amerikanska notaciya Suchasna muzichna notaciya1 523 25 do2 c2 C5 2 587 33 re2 d2 D53 659 26 mi2 e2 E54 698 46 fa2 f2 F55 783 99 sol2 g2 G56 880 00 lya2 a2 A57 987 77 si2 h2 B5Tretya oktava Redaguvati Vklyuchaye zvuki z chastotami vid 1046 5 Gc vklyuchno do 2093 0 Gc U notaciyi Gelmgolca najmenuvannya stupeniv zapisuyutsya z malenkoyi bukvi pravoruch zverhu pishetsya cifra 3 abo tri shtriha U naukovij notaciyi maye nomer 6 Nomer stupenya Chastota Gc 2 Skladove poznachennya za Gelmgolcem Bukvenne poznachennya za Gelmgolcem Amerikanska notaciya Suchasna muzichna notaciya1 1046 5 do3 c3 C6 2 1174 7 re3 d3 D63 1318 5 mi3 e3 E64 1396 9 fa3 f3 F65 1568 0 sol3 g3 G66 1760 0 lya3 a3 A67 1975 5 si3 h3 B6Chetverta oktava Redaguvati Vklyuchaye zvuki z chastotami vid 2093 0 Gc vklyuchno do 4186 0 Gc U notaciyi Gelmgolca najmenuvannya stupeniv zapisuyutsya z malenkoyi bukvi pravoruch zverhu pishetsya cifra 4 abo chotiri shtriha U naukovij notaciyi maye nomer 7 Nomer stupenya Chastota Gc 2 Skladove poznachennya za Gelmgolcem Bukvenne poznachennya za Gelmgolcem Amerikanska notaciya Suchasna muzichna notaciya1 2093 0 do4 c4 C7 2 2349 3 re4 d4 D73 2637 0 mi4 e4 E74 2793 8 fa4 f4 F75 3136 0 sol4 g4 G76 3520 0 lya4 a4 A77 3951 1 si4 h4 B7P yata oktava Redaguvati Vklyuchaye zvuki z chastotami vid 4186 0 Gc vklyuchno do 8372 0 Gc Najvisha z vikoristovuvanih v muzici oktav perevazhno vikoristovuyetsya lishe yiyi nizhnij stupin U notaciyi Gelmgolca najmenuvannya stupeniv zapisuyutsya z malenkoyi bukvi pravoruch zverhu pishetsya cifra 5 abo p yat shtrihiv U naukovij notaciyi maye nomer 8 Nomer stupenya Chastota Gc 2 Skladove poznachennya za Gelmgolcem Bukvenne poznachennya za Gelmgolcem Amerikanska notaciya Suchasna muzichna notaciya1 4186 0 do5 c5 C8 2 4698 6 re5 d5 D83 5274 0 mi5 e5 E84 5587 7 fa5 f5 F85 6271 9 sol5 g5 G86 7040 0 lya5 a5 A87 7902 1 si5 h5 B8Primitki Redaguvati Hermann von Helmholtz n d A Dictionary of Scientists Retrieved April 15 2008 from Answers com Web site http www answers com topic hermann von helmholtz Arhivovano 9 travnya 2008 u Wayback Machine a b v g d e zh i k l Znachennya chastot rozrahovani vihodyachi iz standartnoyi chastoti kamertona lya 1 440 GcDiv takozh RedaguvatiSlipa oktavaLiteratura RedaguvatiShip S V Muzichna forma vid zvuku do stilyu Tekst navch posib S V Ship K Zapovit 1998 368 s ISBN 966 7272 21 4 B C Poberezhna G I Shericya T V Zagalna teoriya muziki K Visha shkola 2004 303 s Smaglij G A Malovik L V Osnovi teoriyi muziki Harkiv 2004 Aldoshina I Pritts R Muzykalnaya akustika Uchebnik SPb Kompozitor 2006 720 s il ISBN 5 7379 0298 6 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Oktava amp oldid 39046162