www.wikidata.uk-ua.nina.az

Музична нотація Музи чна нота ція сукупність графічних знаків призначених для запису музики Пошуки способу знакової фікс

Музична нотація

Музи́чна нота́ція — сукупність графічних знаків, призначених для запису музики. Пошуки способу знакової фіксації музики почалися ще в Давньому Єгипті, але тривають і досі. З розвитком музичного мистецтва і появою фігури композитора — творця музичних композицій, музична нотація стала необхідною умовою фіксації музичних творів.

Рукопис музичної нотації Йоганна С. Баха
  • 4 Примітки

    • Історія Редагувати

    Найдавніші відомі спроби зафіксувати мелодію на письмі сягають 1-2 тисячоліть до нашої ери. Так, у стародавньому Вавилоні використовували піктографічний запис, у стародавньому Єгипті — складовий, а в стародавній Греції — буквений.

    Сучасний нотний запис є наслідком тривалої еволюції, початком якої можна вважати невменну нотацію, що з'явилася до восьмого століття. Походження невменної нотації достеменно невідоме вичерпно, імовірно вона викристалізувалась у середньовічних чернечих хорах, для запису григоріанського хоралу. Невменні символи не вказували точної висоти і тривалості звуків, а тільки приблизний напрямок руху мелодії. Невменні позначення включали більше 20 символів, і мали свої особливості в різних регіонах, зокрема на Русі різновидом невменної нотації була знаменна нотація.

    Близько 1000 року невменна нотація була вдосконалена різним вертикальним розміщенням невм in campo aperto (на полі без лінії). Пізніше було впроваджено спочатку одну горизонтальну лінію, червоного кольору, а потім другу — синього. В одинадцятому столітті Гвідо д'Ареццо впровадив до нотного письма 4 лінії. Тим не менш, його нотація ще не визначала ритмічних відносин. При цьому існували два типи графічних невменних позначень: романська (з якої виводиться сучасна) і готична (використовувалась у XIII–XV ст.), в сукупності ця система нотації називалася хоральною.

    Наприкінці XII століття на зміну хоральній нотації прийшла так звана модальна нотація, розроблена школою в Нотр-Дамі. Ця нотація використовувала два наближені ритмічні значення, подвійного (imperfectio) і потрійного (perfectio) поділу. Довга тривалість іменувалася як longa, а коротка як brevis. Модальний запис передбачав 6 ритмічних малюнків, складених за зразком давньогрецьких метричних стоп, ці малюнки і визначали послідовність цих тривалостей.

    Модальну нотацію змінила мензуральна нотація, що використовувалася приблизно у 1250–1600 роках. Мензуральна нотація не тільки точно визначала звуковисотні інтервалі, але також і ритмічні тривалості. Поступово збільшувалась і кількість символів, що визначають тривалість: близько 1250 почали використовувати semibrevis, а потім і дрібніші тривалості (близько 1280, Петрус де Крюс). До 1450 року використовувалась «чорна нотація» — голівки нот зафарбовувались у чорний колір. Після 1450 року поступово була введена «біла нотація», в якій голівки нот великої тривалості не зафарбовувались. Біла нотація налічувала до 8 тривалостей — maxima, longa, brevis, semibrevis, minima, semiminima, fusa або chroma, semifusa або semichroma. В мензуральній нотації окрім окремих нот з'являлись також лігатури, паузи та інші.

    Сучасного вигляду музична нотація набула у XVII–XVIII століттях, хоча значення деяких знаків (наприклад крапки після ноти) могло і відрізнятися від сучасного, що створює певні складнощі для прочитання музики тієї епохи сучасними виконавцями. У другій половині XX століття ряд композиторів стали використовувати специфічні форми запису для відображення в тексті особливих ефектів звучання (звукових мас, вібрато, дестабілізації звуковисотності тощо).

    Сучасні типи нотації Редагувати

    Див. також: Список символів музичної нотації

    Найпоширенішою стала в останні століття п'ятилінійна нотація. Її елементами є п'ятилінійний нотний стан, ключі, ноти і паузи, позначення розміру, темпу, динамічні, артикуляційні та інші позначення.

    Разом з тим поряд або замість з нотною нотацією іноді використовується й інші форми запису. Наприклад, партію гітари та деяких інших струнних інструментів іноді записують табулатурою, де горизонтальні лінії відповідають струнам інструменту, а цифри на цих лініях позначають номер ладу, на якому повинна бути зіграна нота.

    В теорії музики, а також для запису гармонічних функцій у джазі використовують буквенні позначення, де кожній ноті відповідає певна літера латинського алфавіту. Буквенні позначення лежать і в основі розмітки нотного запису ABC

    Повний список музичних звуків Редагувати

    Нижче подається повний список використовуваних у музичній практиці звуків, розподілених по октавах.


    Субконтроктава Редагувати

    Охоплює звуки з частотами від 16,352 Гц (включно) до 32,703 Гц. Найнижча з чутних октав, як правило нижні щаблі цієї октави в музиці не використовуються. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з великої літери та справа знизу ставиться цифра 2 (або два штрихи). У науковій нотації має номер 0-й

    Номер ступеня Частота, Гц Складове позначення за Гельмгольцем Буквенне позначення за Гельмгольцем Американська нотація Сучасна музична нотація
    1 16,352 До2 C2 C0  
    2 18,354 Ре2 D2 D0
    3 20,602 Мі2 E2 E0
    4 21,827 Фа2 F2 F0
    5 24,500 Соль2 G2 G0
    6 27,500 Ля2 A2 A0
    7 30,868 Сі2 H2 B0

    Контроктава Редагувати

    Охоплює звуки з частотами від 32,703 Гц (включно) до 65,406 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з великої літери та справа знизу ставиться цифра 1 (або один штрих). У науковій нотації має номер 1.

    Номер ступеня Частота, Гц Складове позначення за Гельмгольцем Буквенне позначення за Гельмгольцем Американська нотація Сучасна музична нотація
    1 32,703 До1 C1 C1  
    2 36,708 Ре1 D1 D1
    3 41,203 Мі1 E1 E1
    4 43,654 Фа1 F1 F1
    5 48,999 Соль1 G1 G1
    6 55,000 Ля1 A1 A1
    7 61,735 Сі1 H1 B1

    Велика октава Редагувати

    Охоплює звуки з частотами від 65,406 Гц (включно) до 130,81 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з великої літери без додаткових цифр або штрихів. У науковій нотації має номер 2

    Номер ступеня Частота, Гц Складове позначення за Гельмгольцем Буквенне позначення за Гельмгольцем Американська нотація Сучасна музична нотація
    1 65,406 До C C2  
    2 73,416 Ре D D2
    3 82,406 Мі E E2
    4 87,307 Фа F F2
    5 97,999 Соль G G2
    6 110,00 Ля A A2
    7 123,47 Сі H B2

    Мала октава Редагувати

    Охоплює звуки з частотами від 130,81 Гц (включно) до 261,63 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви без додаткових цифр або штрихів. У науковій нотації має номер 3.

    Номер ступеня Частота, Гц Складове позначення за Гельмгольцем Буквенне позначення за Гельмгольцем Американська нотація Сучасна музична нотація
    1 130,81 до c C3  
    2 146,83 ре d D3
    3 164,81 мі e E3
    4 174,61 фа f F3
    5 196,00 соль g G3
    6 220,00 ля a A3
    7 246,94 сі h B3

    Перша октава Редагувати

    Включає звуки з частотами від 261,63 Гц (включно) до 523,25 Гц. Середня октава звукоряду музичної системи. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 1 (або один штрих). У науковій нотації має номер 4

    Номер ступеня Частота, Гц Складове позначення за Гельмгольцем Буквенне позначення за Гельмгольцем Американська нотація Сучасна музична нотація
    1 261,63 до1 c1 C4  
    2 293,67 ре1 d1 D4
    3 329,63 мі1 e1 E4
    4 349,23 фа1 f1 F4
    5 392,00 соль1 g1 G4
    6 440,00 ля1 a1 A4
    7 493,88 сі1 h1 B4

    Друга октава Редагувати

    Включає звуки з частотами від 523,25 Гц (включно) до 1046,5 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 2 (або два штрихи). У науковій нотації має номер 5

    Номер ступеня Частота, Гц Складове позначення за Гельмгольцем Буквенне позначення за Гельмгольцем Американська нотація Сучасна музична нотація
    1 523,25 до2 c2 C5  
    2 587,33 ре2 d2 D5
    3 659,26 мі2 e2 E5
    4 698,46 фа2 f2 F5
    5 783,99 соль2 g2 G5
    6 880,00 ля2 a2 A5
    7 987,77 сі2 h2 B5

    Третя октава Редагувати

    Включає звуки з частотами від 1046,5 Гц (включно) до 2093,0 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 3 (або три штриха). У науковій нотації має номер 6

    Номер ступеня Частота, Гц Складове позначення за Гельмгольцем Буквенне позначення за Гельмгольцем Американська нотація Сучасна музична нотація
    1 1046,5 до3 c3 C6  
    2 1174,7 ре3 d3 D6
    3 1318,5 мі3 e3 E6
    4 1396,9 фа3 f3 F6
    5 1568,0 соль3 g3 G6
    6 1760,0 ля3 a3 A6
    7 1975,5 сі3 h3 B6

    Четверта октава Редагувати

    Включає звуки з частотами від 2093,0 Гц (включно) до 4186,0 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 4 (або чотири штриха). У науковій нотації має номер 7

    Номер ступеня Частота, Гц Складове позначення за Гельмгольцем Буквенне позначення за Гельмгольцем Американська нотація Сучасна музична нотація
    1 2093,0 до4 c4 C7  
    2 2349,3 ре4 d4 D7
    3 2637,0 мі4 e4 E7
    4 2793,8 фа4 f4 F7
    5 3136,0 соль4 g4 G7
    6 3520,0 ля4 a4 A7
    7 3951,1 сі4 h4 B7

    П'ята октава Редагувати

    Включає звуки з частотами від 4186,0 Гц (включно) до 8372,0 Гц. Найвища з використовуваних в музиці октав, переважно використовується лише її нижній ступінь. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 5 (або п'ять штрихів). У науковій нотації має номер 8

    Номер ступеня Частота, Гц Складове позначення за Гельмгольцем Буквенне позначення за Гельмгольцем Американська нотація Сучасна музична нотація
    1 4186,0 до5 c5 C8  
    2 4698,6 ре5 d5 D8
    3 5274,0 мі5 e5 E8
    4 5587,7 фа5 f5 F8
    5 6271,9 соль5 g5 G8
    6 7040,0 ля5 a5 A8
    7 7902,1 сі5 h5 B8

    Примітки Редагувати

    1. ↑ Значення частот розраховані виходячи із стандартної частоти камертона ля 1 = 440 Гц


    Джерела Редагувати

    • Rastall R. The Notation of Western Music. London, 1983; rev. 2nd ed., 1998
    • Барсова И. А. Очерки по истории партитурной нотации. Москва: МГК, 1997
    • Дубинец Е. А. Знаки звуков. О современной музыкальной нотации. Киев, 1999 (систематический обзор современных форм музыкальной нотации)
    • Музыкальный энциклопедический словарь. — М. : «Советская энциклопедия», 1990.
    • Поспелова Р. Л. Западная нотация XI–XIV веков. Основные реформы (на материале трактатов). М., 2003
    • Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)

    Посилання Редагувати

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Muzi chna nota ciya sukupnist grafichnih znakiv priznachenih dlya zapisu muziki Poshuki sposobu znakovoyi fiksaciyi muziki pochalisya she v Davnomu Yegipti ale trivayut i dosi Z rozvitkom muzichnogo mistectva i poyavoyu figuri kompozitora tvorcya muzichnih kompozicij muzichna notaciya stala neobhidnoyu umovoyu fiksaciyi muzichnih tvoriv Rukopis muzichnoyi notaciyi Joganna S Baha Zmist 1 Istoriya 2 Suchasni tipi notaciyi 3 Povnij spisok muzichnih zvukiv 3 1 Subkontroktava 3 2 Kontroktava 3 3 Velika oktava 3 4 Mala oktava 3 5 Persha oktava 3 6 Druga oktava 3 7 Tretya oktava 3 8 Chetverta oktava 3 9 P yata oktava 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaIstoriya RedaguvatiNajdavnishi vidomi sprobi zafiksuvati melodiyu na pismi syagayut 1 2 tisyacholit do nashoyi eri Tak u starodavnomu Vaviloni vikoristovuvali piktografichnij zapis u starodavnomu Yegipti skladovij a v starodavnij Greciyi bukvenij Suchasnij notnij zapis ye naslidkom trivaloyi evolyuciyi pochatkom yakoyi mozhna vvazhati nevmennu notaciyu sho z yavilasya do vosmogo stolittya Pohodzhennya nevmennoyi notaciyi dostemenno nevidome vicherpno imovirno vona vikristalizuvalas u serednovichnih chernechih horah dlya zapisu grigorianskogo horalu Nevmenni simvoli ne vkazuvali tochnoyi visoti i trivalosti zvukiv a tilki pribliznij napryamok ruhu melodiyi Nevmenni poznachennya vklyuchali bilshe 20 simvoliv i mali svoyi osoblivosti v riznih regionah zokrema na Rusi riznovidom nevmennoyi notaciyi bula znamenna notaciya Blizko 1000 roku nevmenna notaciya bula vdoskonalena riznim vertikalnim rozmishennyam nevm in campo aperto na poli bez liniyi Piznishe bulo vprovadzheno spochatku odnu gorizontalnu liniyu chervonogo koloru a potim drugu sinogo V odinadcyatomu stolitti Gvido d Arecco vprovadiv do notnogo pisma 4 liniyi Tim ne mensh jogo notaciya she ne viznachala ritmichnih vidnosin Pri comu isnuvali dva tipi grafichnih nevmennih poznachen romanska z yakoyi vivoditsya suchasna i gotichna vikoristovuvalas u XIII XV st v sukupnosti cya sistema notaciyi nazivalasya horalnoyu Naprikinci XII stolittya na zminu horalnij notaciyi prijshla tak zvana modalna notaciya rozroblena shkoloyu v Notr Dami Cya notaciya vikoristovuvala dva nablizheni ritmichni znachennya podvijnogo imperfectio i potrijnogo perfectio podilu Dovga trivalist imenuvalasya yak longa a korotka yak brevis Modalnij zapis peredbachav 6 ritmichnih malyunkiv skladenih za zrazkom davnogreckih metrichnih stop ci malyunki i viznachali poslidovnist cih trivalostej Modalnu notaciyu zminila menzuralna notaciya sho vikoristovuvalasya priblizno u 1250 1600 rokah Menzuralna notaciya ne tilki tochno viznachala zvukovisotni intervali ale takozh i ritmichni trivalosti Postupovo zbilshuvalas i kilkist simvoliv sho viznachayut trivalist blizko 1250 pochali vikoristovuvati semibrevis a potim i dribnishi trivalosti blizko 1280 Petrus de Kryus Do 1450 roku vikoristovuvalas chorna notaciya golivki not zafarbovuvalis u chornij kolir Pislya 1450 roku postupovo bula vvedena bila notaciya v yakij golivki not velikoyi trivalosti ne zafarbovuvalis Bila notaciya nalichuvala do 8 trivalostej maxima longa brevis semibrevis minima semiminima fusa abo chroma semifusa abo semichroma V menzuralnij notaciyi okrim okremih not z yavlyalis takozh ligaturi pauzi ta inshi Suchasnogo viglyadu muzichna notaciya nabula u XVII XVIII stolittyah hocha znachennya deyakih znakiv napriklad krapki pislya noti moglo i vidriznyatisya vid suchasnogo sho stvoryuye pevni skladnoshi dlya prochitannya muziki tiyeyi epohi suchasnimi vikonavcyami U drugij polovini XX stolittya ryad kompozitoriv stali vikoristovuvati specifichni formi zapisu dlya vidobrazhennya v teksti osoblivih efektiv zvuchannya zvukovih mas vibrato destabilizaciyi zvukovisotnosti tosho Suchasni tipi notaciyi RedaguvatiDiv takozh Spisok simvoliv muzichnoyi notaciyi Najposhirenishoyu stala v ostanni stolittya p yatilinijna notaciya Yiyi elementami ye p yatilinijnij notnij stan klyuchi noti i pauzi poznachennya rozmiru tempu dinamichni artikulyacijni ta inshi poznachennya Razom z tim poryad abo zamist z notnoyu notaciyeyu inodi vikoristovuyetsya j inshi formi zapisu Napriklad partiyu gitari ta deyakih inshih strunnih instrumentiv inodi zapisuyut tabulaturoyu de gorizontalni liniyi vidpovidayut strunam instrumentu a cifri na cih liniyah poznachayut nomer ladu na yakomu povinna buti zigrana nota V teoriyi muziki a takozh dlya zapisu garmonichnih funkcij u dzhazi vikoristovuyut bukvenni poznachennya de kozhnij noti vidpovidaye pevna litera latinskogo alfavitu Bukvenni poznachennya lezhat i v osnovi rozmitki notnogo zapisu ABCPovnij spisok muzichnih zvukiv RedaguvatiNizhche podayetsya povnij spisok vikoristovuvanih u muzichnij praktici zvukiv rozpodilenih po oktavah Subkontroktava Redaguvati Ohoplyuye zvuki z chastotami vid 16 352 Gc vklyuchno do 32 703 Gc 1 Najnizhcha z chutnih oktav yak pravilo nizhni shabli ciyeyi oktavi v muzici ne vikoristovuyutsya U notaciyi Gelmgolca najmenuvannya stupeniv zapisuyutsya z velikoyi literi ta sprava znizu stavitsya cifra 2 abo dva shtrihi U naukovij notaciyi maye nomer 0 j Nomer stupenya Chastota Gc 1 Skladove poznachennya za Gelmgolcem Bukvenne poznachennya za Gelmgolcem Amerikanska notaciya Suchasna muzichna notaciya1 16 352 Do2 C2 C0 nbsp 2 18 354 Re2 D2 D03 20 602 Mi2 E2 E04 21 827 Fa2 F2 F05 24 500 Sol2 G2 G06 27 500 Lya2 A2 A07 30 868 Si2 H2 B0Kontroktava Redaguvati Ohoplyuye zvuki z chastotami vid 32 703 Gc vklyuchno do 65 406 Gc U notaciyi Gelmgolca najmenuvannya stupeniv zapisuyutsya z velikoyi literi ta sprava znizu stavitsya cifra 1 abo odin shtrih U naukovij notaciyi maye nomer 1 Nomer stupenya Chastota Gc 1 Skladove poznachennya za Gelmgolcem Bukvenne poznachennya za Gelmgolcem Amerikanska notaciya Suchasna muzichna notaciya1 32 703 Do1 C1 C1 nbsp 2 36 708 Re1 D1 D13 41 203 Mi1 E1 E14 43 654 Fa1 F1 F15 48 999 Sol1 G1 G16 55 000 Lya1 A1 A17 61 735 Si1 H1 B1Velika oktava Redaguvati Ohoplyuye zvuki z chastotami vid 65 406 Gc vklyuchno do 130 81 Gc U notaciyi Gelmgolca najmenuvannya stupeniv zapisuyutsya z velikoyi literi bez dodatkovih cifr abo shtrihiv U naukovij notaciyi maye nomer 2 Nomer stupenya Chastota Gc 1 Skladove poznachennya za Gelmgolcem Bukvenne poznachennya za Gelmgolcem Amerikanska notaciya Suchasna muzichna notaciya1 65 406 Do C C2 nbsp 2 73 416 Re D D23 82 406 Mi E E24 87 307 Fa F F25 97 999 Sol G G26 110 00 Lya A A27 123 47 Si H B2Mala oktava Redaguvati Ohoplyuye zvuki z chastotami vid 130 81 Gc vklyuchno do 261 63 Gc U notaciyi Gelmgolca najmenuvannya stupeniv zapisuyutsya z malenkoyi bukvi bez dodatkovih cifr abo shtrihiv U naukovij notaciyi maye nomer 3 Nomer stupenya Chastota Gc 1 Skladove poznachennya za Gelmgolcem Bukvenne poznachennya za Gelmgolcem Amerikanska notaciya Suchasna muzichna notaciya1 130 81 do c C3 nbsp 2 146 83 re d D33 164 81 mi e E34 174 61 fa f F35 196 00 sol g G36 220 00 lya a A37 246 94 si h B3Persha oktava Redaguvati Vklyuchaye zvuki z chastotami vid 261 63 Gc vklyuchno do 523 25 Gc Serednya oktava zvukoryadu muzichnoyi sistemi U notaciyi Gelmgolca najmenuvannya stupeniv zapisuyutsya z malenkoyi bukvi pravoruch zverhu pishetsya cifra 1 abo odin shtrih U naukovij notaciyi maye nomer 4 Nomer stupenya Chastota Gc 1 Skladove poznachennya za Gelmgolcem Bukvenne poznachennya za Gelmgolcem Amerikanska notaciya Suchasna muzichna notaciya1 261 63 do1 c1 C4 nbsp 2 293 67 re1 d1 D43 329 63 mi1 e1 E44 349 23 fa1 f1 F45 392 00 sol1 g1 G46 440 00 lya1 a1 A47 493 88 si1 h1 B4Druga oktava Redaguvati Vklyuchaye zvuki z chastotami vid 523 25 Gc vklyuchno do 1046 5 Gc U notaciyi Gelmgolca najmenuvannya stupeniv zapisuyutsya z malenkoyi bukvi pravoruch zverhu pishetsya cifra 2 abo dva shtrihi U naukovij notaciyi maye nomer 5 Nomer stupenya Chastota Gc 1 Skladove poznachennya za Gelmgolcem Bukvenne poznachennya za Gelmgolcem Amerikanska notaciya Suchasna muzichna notaciya1 523 25 do2 c2 C5 nbsp 2 587 33 re2 d2 D53 659 26 mi2 e2 E54 698 46 fa2 f2 F55 783 99 sol2 g2 G56 880 00 lya2 a2 A57 987 77 si2 h2 B5Tretya oktava Redaguvati Vklyuchaye zvuki z chastotami vid 1046 5 Gc vklyuchno do 2093 0 Gc U notaciyi Gelmgolca najmenuvannya stupeniv zapisuyutsya z malenkoyi bukvi pravoruch zverhu pishetsya cifra 3 abo tri shtriha U naukovij notaciyi maye nomer 6 Nomer stupenya Chastota Gc 1 Skladove poznachennya za Gelmgolcem Bukvenne poznachennya za Gelmgolcem Amerikanska notaciya Suchasna muzichna notaciya1 1046 5 do3 c3 C6 nbsp 2 1174 7 re3 d3 D63 1318 5 mi3 e3 E64 1396 9 fa3 f3 F65 1568 0 sol3 g3 G66 1760 0 lya3 a3 A67 1975 5 si3 h3 B6Chetverta oktava Redaguvati Vklyuchaye zvuki z chastotami vid 2093 0 Gc vklyuchno do 4186 0 Gc U notaciyi Gelmgolca najmenuvannya stupeniv zapisuyutsya z malenkoyi bukvi pravoruch zverhu pishetsya cifra 4 abo chotiri shtriha U naukovij notaciyi maye nomer 7 Nomer stupenya Chastota Gc 1 Skladove poznachennya za Gelmgolcem Bukvenne poznachennya za Gelmgolcem Amerikanska notaciya Suchasna muzichna notaciya1 2093 0 do4 c4 C7 nbsp 2 2349 3 re4 d4 D73 2637 0 mi4 e4 E74 2793 8 fa4 f4 F75 3136 0 sol4 g4 G76 3520 0 lya4 a4 A77 3951 1 si4 h4 B7P yata oktava Redaguvati Vklyuchaye zvuki z chastotami vid 4186 0 Gc vklyuchno do 8372 0 Gc Najvisha z vikoristovuvanih v muzici oktav perevazhno vikoristovuyetsya lishe yiyi nizhnij stupin U notaciyi Gelmgolca najmenuvannya stupeniv zapisuyutsya z malenkoyi bukvi pravoruch zverhu pishetsya cifra 5 abo p yat shtrihiv U naukovij notaciyi maye nomer 8 Nomer stupenya Chastota Gc 1 Skladove poznachennya za Gelmgolcem Bukvenne poznachennya za Gelmgolcem Amerikanska notaciya Suchasna muzichna notaciya1 4186 0 do5 c5 C8 nbsp 2 4698 6 re5 d5 D83 5274 0 mi5 e5 E84 5587 7 fa5 f5 F85 6271 9 sol5 g5 G86 7040 0 lya5 a5 A87 7902 1 si5 h5 B8Primitki Redaguvati a b v g d e zh i k l Znachennya chastot rozrahovani vihodyachi iz standartnoyi chastoti kamertona lya 1 440 GcDzherela RedaguvatiRastall R The Notation of Western Music London 1983 rev 2nd ed 1998 Barsova I A Ocherki po istorii partiturnoj notacii Moskva MGK 1997 Dubinec E A Znaki zvukov O sovremennoj muzykalnoj notacii Kiev 1999 sistematicheskij obzor sovremennyh form muzykalnoj notacii Muzykalnyj enciklopedicheskij slovar M Sovetskaya enciklopediya 1990 Pospelova R L Zapadnaya notaciya XI XIV vekov Osnovnye reformy na materiale traktatov M 2003 Yurij Yucevich Muzika slovnik dovidnik Ternopil 2003 404 s ISBN 966 7924 10 6 html poshuk po slovniku djvu Posilannya RedaguvatiNotaciya muzichna Ukrayinska muzichna enciklopediya T 4 N O Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2016 S 305 307 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Muzichna notaciya amp oldid 39708639