Хормейстер від нім Chor і нім Meister також застос хормайстер 1 керівник хорового колективу диригент хору 2 Церковний хо

Хормейстер (від нім. Chor і нім. Meister) також застос. хормайстер — керівник хорового колективу, диригент хору.

Церковний хор і його регент. Фрагмент ікони Воздвиження Хреста, кін. XVII ст., Львівщина

Історія Редагувати

В українській мові про керівника хорового колективу крім слова «хормейстер» частіше вживають словосполучення «хоровий диригент».

До середини ХІХ століття функцію хормейстра виконували головщик, регент, кантор, капельмейстер, керівник капели.

Поява посади хормейстера пов'язана з розвитком хорового виконавства як самостійної галузі музично-виконавської та музично-педагогічної діяльності.

Хори, в сучасному розумінні цього слова, з'явилися не раніше 1700 року.

У розвиток хорового мистецтва України зробив великий внесок київський композитор Микола Павлович Дилецький. Він розробив теоретичні основи партесного співу в роботі «Граматика музикальна».

Удосконалив та розвинув його видатний хоровий диригент, співак (тенор) Артемій Лук'янович Ведель. Він здобув музичну освіту в Київській академії, збирав і записував українські пісні, музичні композиції, глибоко вивчав музичну спадщину українського народу. Артемій Ведель – автор 29 церковних хорових концертів. У хорових концертах, створених Веделем, відчувається вплив українського романсу.

Максим Березовський – творець класичного типу хорового концерту.

Пізніше з'являються талановиті діячі хорового співу: Олександр Кошиць, Пилип Козицький, Яків Яциневич, Кирило Стеценко, Яків Калішевський, Яків Степовий, Михайло Вериківський, Микола Леонтович, родоначальник української музичної класики Микола Лисенко, якому належить особлива роль у процесі відродження національної музичної культури, світогляд якого формувався на терені української народної музики, багатовікових традиціях хорового співу.

Саме тоді українська пісня у хоровому викладенні почала свій тріумфальний шлях.

Сучасні відомі українські хорові диригенти Редагувати

Примітки Редагувати

Сорокер, Я. (2012). Українська пісенність у музиці класиків.: Навчальний посібник (українською). Вінниця: Нова Книга. с. 95.
. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 2 липня 2014.
Геній Миколи Леонтовича особливо яскраво проявився в хоровій творчості, насамперед у галузі обробки пісенного фольклору. Блискучий знавець національної хорової культури, композитор підняв обробку народної пісні на рівень світових музичних зразків. Його знаменит; хорову обробку колядки "Щедрик" співає весь світ.

Джерела Редагувати

Словник іншомовних слів [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
Словопедія [ 24 червня 2013 у Wayback Machine.]
Словари и энциклопедии
Українські хорові диригенти [ 17 червня 2014 у Wayback Machine.]
Диригенти, яких знає світ [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
Музична культура ХХ ст. [ 3 липня 2014 у Wayback Machine.]

[1] Сорокер, Я. (2012). Українська пісенність у музиці класиків.: Навчальний посібник (українською). Вінниця: Нова Книга. с. 95.

[2] . Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 2 липня 2014.

[3] Геній Миколи Леонтовича особливо яскраво проявився в хоровій творчості, насамперед у галузі обробки пісенного фольклору. Блискучий знавець національної хорової культури, композитор підняв обробку народної пісні на рівень світових музичних зразків. Його знаменит; хорову обробку колядки "Щедрик" співає весь світ.