Тридентський собор — 19 вселенський собор, визнаний Римо-католицькою церквою, відбувався між 1545 та 1563 роками у Триденті (Тренто). Мав чотири засідання в Соборі святого Вігілія. Два засідання відбувалися також у Болоньї. Собор почався 13 грудня 1545 року і закінчився 4 грудня 1563 року.
| Тридентський собор | |
| Попередник | П'ятий Латеранський собор |
|---|---|
| Наступник | Перший Ватиканський собор |
| Час/дата початку | 1545 |
| Час/дата закінчення | 21 лютого 1563 |
| Учасник(и) | Шарль де Гіз, кардинал Лотаринзький |
| Тридентський собор у Вікісховищі |
Передумови Редагувати
П'ятий Латеранський собор (1512–1517) почав реформу церкви, але в теології не було розв'язано багато спірних питань. Більш, ніж 20-річне затягування їх розв'язку також було зв'язане з політичною ситуацією часу реформації. Павло III вирішив зібрати собор в Тренто 1 листопада 1542 року, однак через війну проти Франції його перенесли спочатку на березень 1545 року і зрештою змогли відкрити лише 13 грудня 1545 року. Тридентський собор був одним з найважливіших соборів в історії Церкви, оскільки основною метою його була відповідь Реформації.
Порядок роботи і прийняті рішення Редагувати
Для початку було вирішено прийняти до розгляду питання вчення та декретів Реформації і провести їх обговорення, запросивши також протестантських богословів. Пізніше в прийнятих канонах ці пункти були наведені й засуджені як єресі.
Рішення Редагувати
На соборі був підтверджений Нікейський символ віри, Вульгата (латинський переклад Біблії), прийнято позаканонічні книги в Біблію, Тридентський Катехизис. Собор також остаточно встановив канон Святого Письма і визнав, що всі книги написані під натхненням Святого Духа і не можуть бути зміненими чи тлумаченими так, як комусь заманеться. Первородний гріх є загальним, однак змивається хрещенням. Визнано, що людина без благодаті не спасеться. Було приписано уділяти свячення безкоштовно, а для виховання нових священників створити в єпархіях духовні семінарії. Кодифіковано форму служіння Літургії латинського обряду — так звану «Тридентську месу». Підтримано локальні та чернечі форми служіння Літургії, старші за 200 років.
Всього було прийнято 16 Догм, що складають більшу частину католицької доктрини.
Кількість Отців Собору була змінною від 34, що були присутні на першій сесії, до 215 на останній. Їм допомагали теологи-консультанти. Запрошені протестантські богослови відмовилися брати участь в дебатах.
Посилання Редагувати
- Тридентський собор // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Собор Тридентський // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Документи собору [ 29 грудня 2020 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про християнство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |