Моно́дія (грец. μονῳδία — від гр. monos — один і odos — пісня; англ. monophony) — музичний склад, головною фактурною ознакою якого є одноголосся (спів або виконання на музичному інструменті, можливо з октавним подвоєнням). На відміну від одноголосно виконуваних нових європейських мелодій, які так чи інакше описують або припускають тональні функції, твори монодичного складу не передбачають жодної гармонізації — закономірності їх звуковисотної структури сучасна наука пояснює іманентно, як правило, з позицій модальності. Таким чином, з позиції сучасної теорії музики монодичні твори - не те ж саме, що одноголосні твори. У теорії музики монодія протиставляється гомофонії і поліфонії.
Монодичною була антична (старогрецька і давньоримська) музика. Монодичні пісні європейських менестрелів — трубадурів, труверів і мінезингерів, найдавніші традиції богослужбового співу в християнської церкви: григоріанський хорал, візантійські і давньоруські розспіви, середньовічні паралітургічні пісні — італійські лауди, іспанські та португальські кантиги, одноголосні кондукти і т. п.
У Древній Греції монодією називали спів одного співака в супроводі авлосу, кіфари або ліри. Італійські музичні теоретики XVII століття застосовували цей термін до будь-якого твору, написаного для голосу з інструментальним супроводом.
У візантійській літературі монодією називався також твір, присвячений опису трагічної події у формі траурної оди, наприклад, «Монодія на падіння Константинополя» Йоанна Євгеніка, «Монодія на полеглих в Фессалоніці» Димитрія Кідоніса.
Посилання
- Монодія // Українська музична енциклопедія. Т. 3: [Л – М] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — С. 478-480.
- Монодія // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 72.
- Марко Роберт Стех. «Очима культури» № 79. Старовинна українська хорова музика: монодія і партесний концерт [ 15 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Монодія [ 18 червня 2008 у Wayback Machine.]//Стаття в Великій радянській енциклопедії
- [[https://web.archive.org/web/20160304101035/http://www.drevnyaya.ru/vyp/stat/s4_22_7.pdf Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Пожидаева Г. А. Традиция древнерусской монодии в песнопениях Типографского устава ] //Древняя Русь. Вопросы медиевистики. 2005. № 4 (22). С. 80-102.