www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джаз англ jazz вид музичного мистецтва що виник на межі XIX XX століття в США серед пригнобленого безправного афроамерик

Джаз

Джаз (англ. jazz) — вид музичного мистецтва, що виник на межі XIX—XX століття в США серед пригнобленого, безправного афроамериканського населення, серед нащадків рабів, насильно вивезених зі своєї батьківщини та отримав згодом певне поширення. Характерними рисами музичної мови джазу спочатку стали імпровізація, поліритмія, заснована на синкопованих ритмах, і унікальний комплекс прийомів виконання ритмічної фактури — свінг. Як і реггі з репом традиційно вважається «музикою афроамериканців».

Джазовий співак Луї Армстронг

Походження терміна Редагувати

Слово «jazz» (можливо, походить від фр. chasser — полювати) у креолів означало полювання, а також хвилювання, збудження. В 1860-і в північноамериканській літературній мові з'являється слово «jasm», що означає піднесення, натхнення. Невдовзі йому на зміну приходить слово «jass», а також аналогічне дієслово, що означало, «ловити», «збуджуватись» тощо. Все частіше починають використовуватись звороти «jazz around» (блукати, мандрувати) і «jazz up» (впадати у веселий стан). Як музичний термін, слово «jazz» вперше з'явилося 1915 року у зв'язку з білим оркестром, що грав у новоорлеанському стилі, пізніше — в назві новоорлеанського оркестру Тома Брауна — «Том Браун Діксіленд Джаз Бенд», після чого термін «джаз» швидко поширюється в Північній Америці, а згодом і по всьому світу.

Витоки джазу Редагувати

Джаз виник як поєднання декількох музичних культур і національних традицій. Спочатку він прибув з африканських земель. Для будь-якої африканської музики характерний дуже складний ритм, музика завжди супроводжується танцями, які представляють собою швидке притупування і плескання. На цій основі в кінці XIX століття склався ще один музичний жанр регтайм. Згодом ритми регтайму в поєднанні з елементами блюзу дали початок новому музичному напрямку — джазу.

Витоки джазу пов'язані з блюзом. Він виник в кінці XIX століття як злиття африканських ритмів і європейської гармонії, але витоки його слід шукати з моменту завезення рабів з Африки на територію Нового Світу. Привезені раби не були вихідцями з одного роду і зазвичай навіть не розуміли один одного. Необхідність консолідації привела до об'єднання безлічі культур і, як наслідок — до створення єдиної культури (в тому числі і музичної) афроамериканців. Процеси змішування африканської музичної культури, і європейської (яка теж зазнала серйозних змін в Новому Світі) відбувалися починаючи з XVIII століття і в XIX столітті привели до виникнення «протоджаз», а потім і джазу в загальноприйнятому розумінні.

Джазовий дослідник Маршалл Стернс (1908—1966) в книзі «Історія джазу» характеризує джаз як синтез «білої» та «чорної» музичної культури:

Дослідник виділяє 6 принципових джерел синтезу джазу:

  1. Ритми Західної Африки;
  2. Робітничі пісні (work songs, field hollers);
  3. Релігійні пісні (spirituals);
  4. Світські пісні (blues);
  5. Американська народна музика минулих століть;
  6. Музика менестрелів та вуличних духових оркестрів.

Афро-американські робітничі пісні Редагувати

Співали на плантаціях, на будівництвах, в портах і т. д. Характерними рисами цих пісень, що були успадковані джазом, є:

  • Структура антифону (лідер заспівує, хор відповідає);
  • Використання блюзового звукоряду;
  • енергійна, крикоподібна манера співу (шаут);

Духовна музика Редагувати

Важливу роль в формуванні афро-американської музики відіграв процес обернення в християнську віру привезених з Африки рабів. Вони не заперечували християнство, вбачаючи в ньому надію на звільнення. Музика, що звучала в церквах для афроамериканців, несла в собі риси канонічних європейських церковних пісноспівів та різних елементів язичницьких культів, що прийшли з їх історичної батьківщини. Ступінь проникнення естетичних та музичних елементів африканського походження в храмову музику залежала від різновиду християнства і був більшим в католицизмі, який ставився до язичницьких традицій більш лояльно, та меншою в протестантизмі.

Духовні піснеспіви північноамериканських афроамериканців, так звані «спірічуелс», виникли в США вже в 2-й половині 18-го століття. Їхнім першоджерелом були релігійні гімни і псалми, завезені в Америку білими переселенцями та місіонерами. Спірічуелс поєднує в собі традиції африканського виконавства (колективна імпровізація, характерна ритміка глісандо, нетемперовані акорди, особлива емоційність) зі стилістичними рисами пуританських гімнів. У той же час вони меншою мірою були африканськими і більшою — європейськими, ніж решта афро-американської музики. Вони стали першим і найвиразнішим засобом, завдяки якому весь світ познайомився з африканською музикою.

Блюз Редагувати

Блюз є представником світського музикування афроамериканців, що з'явився задовго до джазу. Саме слово «blue» багатозначне і розшифровується, як «блакитний», «сумний», «смутний», «меланхолійний» та ін. Ця багатозначність властива довгим протяжним пісням, текст яких завжди містить певну недомовку та неоднозначну емоційність- смуток часто йде поруч з гумором, чистота з вульгарністю тощо.

Характерні музичні риси блюзу:

  • використання нетемперованих звуків — blue notes — знижені 3-й, 5-й та 7-й ступені мажорного ладу, походження яких пов'язують із зверненням музикантів до широко розповсюджених в африканській музиці пентатонічних ладів.
  • форма блюзу складається з трьох фраз по 4 такти в кожній (ААВ), що становлять 12-тактовий період, заснований на принципі антифону по горизонталі та по вертикалі, що проявляється як в мелодії, так і в тексті. Така трьохчастинна структура блюзу вельми специфічна, та не має аналогів у англійській літературі.
  • Гармонія блюзу чітко фіксована: перші 4 такти — на тоніці, наступні по 2 — на субдомінанті й тоніці та останні по 2 — на субдомінанті й тоніці та на домінанті й тоніці в розмірі 4/4 (Т-Т-Т-Т—S-S-T-T—D-S-T-T).

Театр менестрелів Редагувати

Музичний театр менестрелів — ще одне з важливих джерел походження джазу. Білих плантаторів надзвичайно тішила манера рабів ходити, одягатися, співати, танцювати тощо. На початку 19-го століття з'явилися перші білі артисти, які намагались пародіювати їхню культуру на потіху білим. Такі пародійні виступи отримали назву «minstrel show», за аналогією з менестрелями середньовічної Європи. Найбільшої популярності такий театр досягав з 1840 по 1910 рр. Найяскравіші артисти цього жанру — Томас Райс (1808—1860), Вільям Генрі Лейн («Юба»)(1825—1862), Деніель Декатур Емметт (1815—1904) і т. д.

«Мінстрел шоу» стало гарною школою для багатьох ранніх джазменів. В оркестрах, що супроводжували виступи менестрелів, брали участь чимало відомих пізніше джазових музикантів — У. К. Хенді, Джек «Татко» Лейн, Джеллі Ролл Мортон, Джеймс П. Джонсон, Кларенс Вільямс, Банк Джонсон і т. д.

Регтайм Редагувати

Регтайм — ще один специфічний жанр афро-американського музикування, що склався до кінця 19 століття. Слово означає «рваний» або «розірваний час», конкретно термін «rag» означає звуки, що з'являються між долями такту (характерне синкоповування мелодичної лінії на четвертих і восьмих долях такту на базі рівного акомпанементу).

Джерелом регтайму стала творчість провінційних афроамериканців — піаністів. З переміщенням до столиці регтайм втрачає імпровізаційну сутність і стає жанром композиторської музики. Поступово регтайми виконують не тільки на фортепіано, але й невеликими інструментальними ансамблями (бендами). Серед найпопулярніших композиторів, що писали регтайми — Скотт Джоплін (Scott Joplin), а також Джеймс Скотт (James Scott), Джозеф Лемб (Josef Lamb). Значний вплив європейської професійної музики робить регтайм приналежністю, так званої, «прохолодної сторони» джазу, на відміну від «гарячого» джазу, що більше тяжіє до афро-американських музичних витоків.

Історія розвитку джазу Редагувати

Новоорлеанський період Редагувати

Відправною точкою розвитку джазу вважається Новоорлеанський джаз — мистецтво, що розвивалося у Новому Орлеані на початку XX століття. Його попередником був Архаїчний джаз. Терміном «новоорлеанський джаз» окреслюється як хронологічний період, що охоплює період приблизно від початку 1900-х до кінця 1910-х, так і характерний музичний стиль, який вважається історично першим джазовим стилем.

Поява цього стилю саме в Новому Орлеані пояснюється калейдоскопічною культурою цього міста, що мало велике значення як морський порт і важливий торговий центр, це місто приваблювало людей різних національностей і соціальних прошарків, поряд із білими тут жили креоли і афроамериканці, діалог їх культур і утворив доволі специфічну атмосферу цього міста. Виділяють три джерела, три складові частини, звідки розвивався джаз:

  1. спірічуел і госпелз — духовні співи;
  2. блюз — розважальна музика, яка виконувалась бродячими виконавцями;
  3. регтайм — фортепіанна танцювальна музика.

Для Новоорлеанського джазу характерна колективна імпровізація, де головну партію виконує корнет на тлі басової лінії тромбона, а кларнет «обвиває» їхніми орнаментальними переплетеннями. У такий спосіб виникає своєрідна поліфонія. Сольні інструменти протистоять ритмічній групі: банджо, тубі й ударним. Гармонічна мова Новоорлеанського джазу проста і використовує, головним чином, тризвуки.

Серед провідних джазменів Нового Орлеану — Джо "Кінг" Олівер, Луї Армстронг, Кід Орі. В новому Орлеані сформувалися перші діксіленди — великі джазові ансамблі, серед яких особливе місце займає ансамбль Original Dixieland Jass Band, який у 1917 році здійснив перший джазовий звукозапис.

1917 року із вступом США у Першу світову війну Новий Орлеан було оголошено військовим портом, через що заклади розваг закривалися і джазові музиканти були вимушені покидати це місто. Центр джазової культури переміщується у Чикаго.

1920-ті — ера діксіленду Редагувати

1930-ті. Свінг Редагувати

Піджанри джазу Редагувати

Третій потік Редагувати

У 1957 році американський композитор Гюнтер Шуллер запропонував термін «третій потік» (англ. third stream) на позначення синтезу джазу й класичної музики. Серед прикладів такого поєднання — музичні твори Чарльза Мінгуса, Кшиштофа Пендерецкі, Миколи Капустіна, Кобі Арада.

Розвиток джазу в Європі Редагувати

Перед Другою світовою війною в Європі з'явилися власні майстри джазу, серед яких можна відзначити, наприклад Джанго Рейнхардта, як такого, що згодом справив суттєвий вплив і на розвиток джазу в Америці (США).

Українські джазові ансамблі та композитори Редагувати

Джазові стилі Редагувати

Проблеми джазової теорії Редагувати

На сьогоднішній день теорія джазової музики розвинена значно слабше, ніж теорія академічної музики, чому знаходять різні пояснення:

  • Дуже швидкий розвиток джазу, що зробив величезний еволюційний шлях протягом 100 років свого існування.
  • складностями опанування неєвропейськими формами музики для європейського академічного музикознавства.
  • поширеним серед музикознавчої еліти ставленням до джазу, як до «несерйозної» музики.

Афоризми, цитати про джаз Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 4 березня 2017. 
  2. . Архів оригіналу за 23 жовтня 2016. Процитовано 21 січня 2017. 
  3. Cherkasy Jazz Quintet [ 11 грудня 2017 у Wayback Machine.] uajazz.com 05.01.2010

Посилання Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Джаз
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джаз

Література Редагувати

  • Верменич Ю. Т. Джаз: История. Стили. Мастера. — СПб. [и др. ] : Лань ; Планета музыки, 2009. — 608 с. : фот. — (Мир культуры, истории и философии). — (рос.).
  • Войченко О. М. Джазове мистецтво в просторі художньої практики ХVІІІ — ХХІ ст. / О. М. Войченко, І. Я. Кириліна // Сучасне вокальне мистецтво : колективна монографія. — Київ : Ліра-К, 2017. — С. 11—22. — Бібліогр. :15 назв.
  • Кізлова О. Джаз у музичній культурі України: соціологічний контекст / Ольга Кізлова // Сучасна музика в сучасному світі : зб. наук. статей. Вип. 3. — Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2013. — С. 47—53. — Бібліогр.: 6 назв.
  • Коверза О. Джазове мистецтво як соціокультурне явище / О. Коверза // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Вип. 107 : Виконавське музикознавство: стильові парадігми композиторської творчості та музично-виконавської інтерпретації, актуальні проблеми музичної педагогіки. —Київ, 2013. — С. 59—71. — Бібліогр.: 22 назв.
  • Лі Шуай. Джаз як системне явище : монографія / Лі Шуай, Ю. Лошков. — Харків : ХДАК, 2019. — 183 с. — Бібліогр.: 276 назв.
  • Симоненко В. Українська енциклопедія джазу. — К.: Центрмузінформ, 2004. — 232 с. (звантажити) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dzhaz angl jazz vid muzichnogo mistectva sho vinik na mezhi XIX XX stolittya v SShA sered prignoblenogo bezpravnogo afroamerikanskogo naselennya sered nashadkiv rabiv nasilno vivezenih zi svoyeyi batkivshini 1 ta otrimav zgodom pevne poshirennya Harakternimi risami muzichnoyi movi dzhazu spochatku stali improvizaciya poliritmiya zasnovana na sinkopovanih ritmah i unikalnij kompleks prijomiv vikonannya ritmichnoyi fakturi sving Yak i reggi z repom tradicijno vvazhayetsya muzikoyu afroamerikanciv Dzhazovij spivak Luyi Armstrong Zmist 1 Pohodzhennya termina 2 Vitoki dzhazu 2 1 Afro amerikanski robitnichi pisni 2 2 Duhovna muzika 2 3 Blyuz 2 4 Teatr menestreliv 2 5 Regtajm 3 Istoriya rozvitku dzhazu 3 1 Novoorleanskij period 3 2 1920 ti era diksilendu 3 3 1930 ti Sving 3 4 Pidzhanri dzhazu 4 Tretij potik 5 Rozvitok dzhazu v Yevropi 6 Ukrayinski dzhazovi ansambli ta kompozitori 7 Dzhazovi stili 8 Problemi dzhazovoyi teoriyi 9 Aforizmi citati pro dzhaz 10 Div takozh 11 Primitki 12 Posilannya 13 LiteraturaPohodzhennya termina RedaguvatiSlovo jazz mozhlivo pohodit vid fr chasser polyuvati u kreoliv oznachalo polyuvannya a takozh hvilyuvannya zbudzhennya V 1860 i v pivnichnoamerikanskij literaturnij movi z yavlyayetsya slovo jasm sho oznachaye pidnesennya nathnennya Nevdovzi jomu na zminu prihodit slovo jass a takozh analogichne diyeslovo sho oznachalo loviti zbudzhuvatis tosho Vse chastishe pochinayut vikoristovuvatis zvoroti jazz around blukati mandruvati i jazz up vpadati u veselij stan Yak muzichnij termin slovo jazz vpershe z yavilosya 1915 roku u zv yazku z bilim orkestrom sho grav u novoorleanskomu stili piznishe v nazvi novoorleanskogo orkestru Toma Brauna Tom Braun Diksilend Dzhaz Bend pislya chogo termin dzhaz shvidko poshiryuyetsya v Pivnichnij Americi a zgodom i po vsomu svitu Vitoki dzhazu RedaguvatiDzhaz vinik yak poyednannya dekilkoh muzichnih kultur i nacionalnih tradicij Spochatku vin pribuv z afrikanskih zemel Dlya bud yakoyi afrikanskoyi muziki harakternij duzhe skladnij ritm muzika zavzhdi suprovodzhuyetsya tancyami yaki predstavlyayut soboyu shvidke pritupuvannya i pleskannya Na cij osnovi v kinci XIX stolittya sklavsya she odin muzichnij zhanr regtajm Zgodom ritmi regtajmu v poyednanni z elementami blyuzu dali pochatok novomu muzichnomu napryamku dzhazu Vitoki dzhazu pov yazani z blyuzom Vin vinik v kinci XIX stolittya yak zlittya afrikanskih ritmiv i yevropejskoyi garmoniyi ale vitoki jogo slid shukati z momentu zavezennya rabiv z Afriki na teritoriyu Novogo Svitu Privezeni rabi ne buli vihidcyami z odnogo rodu i zazvichaj navit ne rozumili odin odnogo Neobhidnist konsolidaciyi privela do ob yednannya bezlichi kultur i yak naslidok do stvorennya yedinoyi kulturi v tomu chisli i muzichnoyi afroamerikanciv Procesi zmishuvannya afrikanskoyi muzichnoyi kulturi i yevropejskoyi yaka tezh zaznala serjoznih zmin v Novomu Sviti vidbuvalisya pochinayuchi z XVIII stolittya i v XIX stolitti priveli do viniknennya protodzhaz a potim i dzhazu v zagalnoprijnyatomu rozuminni Dzhazovij doslidnik Marshall Sterns 1908 1966 v knizi Istoriya dzhazu harakterizuye dzhaz yak sintez biloyi ta chornoyi muzichnoyi kulturi Peredusim de b vi ne pochuli dzhaz jogo zavzhdi znachno legshe vpiznati nizh opisati slovami Ale j v najpershomu nablizhenni mi mozhemo viznachiti dzhaz yak napivimprovizacijnu muziku sho vinikla v rezultati 300 richnogo zmishuvannya na pivnichnoamerikanskij zemli dvoh velikih muzichnih tradicij zahidnoyevropejskoyi ta zahidnoafrikanskoyi tobto faktichnogo zlittya biloyi ta chornoyi kulturi I hocha v muzichnomu vidnoshenni perevazhayuchu rol tut zigrala yevropejska tradiciya ale ti ritmichni yakosti yaki zrobili dzhaz nastilki harakternoyu nezvichajnoyu i legko vpiznavanoyu muzikoyu bezsumnivno vedut svoye pohodzhennya z Afriki Tomu golovnimi skladovimi ciyeyi muziki ye yevropejska garmoniya yevro afrikanska melodiya ta afrikanskij ritm Doslidnik vidilyaye 6 principovih dzherel sintezu dzhazu Ritmi Zahidnoyi Afriki Robitnichi pisni work songs field hollers Religijni pisni spirituals Svitski pisni blues Amerikanska narodna muzika minulih stolit Muzika menestreliv ta vulichnih duhovih orkestriv Afro amerikanski robitnichi pisni Redaguvati Spivali na plantaciyah na budivnictvah v portah i t d Harakternimi risami cih pisen sho buli uspadkovani dzhazom ye Struktura antifonu lider zaspivuye hor vidpovidaye Vikoristannya blyuzovogo zvukoryadu energijna krikopodibna manera spivu shaut Duhovna muzika Redaguvati Vazhlivu rol v formuvanni afro amerikanskoyi muziki vidigrav proces obernennya v hristiyansku viru privezenih z Afriki rabiv Voni ne zaperechuvali hristiyanstvo vbachayuchi v nomu nadiyu na zvilnennya Muzika sho zvuchala v cerkvah dlya afroamerikanciv nesla v sobi risi kanonichnih yevropejskih cerkovnih pisnospiviv ta riznih elementiv yazichnickih kultiv sho prijshli z yih istorichnoyi batkivshini Stupin proniknennya estetichnih ta muzichnih elementiv afrikanskogo pohodzhennya v hramovu muziku zalezhala vid riznovidu hristiyanstva i buv bilshim v katolicizmi yakij stavivsya do yazichnickih tradicij bilsh loyalno ta menshoyu v protestantizmi Duhovni pisnespivi pivnichnoamerikanskih afroamerikanciv tak zvani spirichuels vinikli v SShA vzhe v 2 j polovini 18 go stolittya Yihnim pershodzherelom buli religijni gimni i psalmi zavezeni v Ameriku bilimi pereselencyami ta misionerami Spirichuels poyednuye v sobi tradiciyi afrikanskogo vikonavstva kolektivna improvizaciya harakterna ritmika glisando netemperovani akordi osobliva emocijnist zi stilistichnimi risami puritanskih gimniv U toj zhe chas voni menshoyu miroyu buli afrikanskimi i bilshoyu yevropejskimi nizh reshta afro amerikanskoyi muziki Voni stali pershim i najviraznishim zasobom zavdyaki yakomu ves svit poznajomivsya z afrikanskoyu muzikoyu Blyuz Redaguvati Dokladnishe BlyuzBlyuz ye predstavnikom svitskogo muzikuvannya afroamerikanciv sho z yavivsya zadovgo do dzhazu Same slovo blue bagatoznachne i rozshifrovuyetsya yak blakitnij sumnij smutnij melanholijnij ta in Cya bagatoznachnist vlastiva dovgim protyazhnim pisnyam tekst yakih zavzhdi mistit pevnu nedomovku ta neodnoznachnu emocijnist smutok chasto jde poruch z gumorom chistota z vulgarnistyu tosho Harakterni muzichni risi blyuzu vikoristannya netemperovanih zvukiv blue notes znizheni 3 j 5 j ta 7 j stupeni mazhornogo ladu pohodzhennya yakih pov yazuyut iz zvernennyam muzikantiv do shiroko rozpovsyudzhenih v afrikanskij muzici pentatonichnih ladiv forma blyuzu skladayetsya z troh fraz po 4 takti v kozhnij AAV sho stanovlyat 12 taktovij period zasnovanij na principi antifonu po gorizontali ta po vertikali sho proyavlyayetsya yak v melodiyi tak i v teksti Taka trohchastinna struktura blyuzu velmi specifichna ta ne maye analogiv u anglijskij literaturi Garmoniya blyuzu chitko fiksovana pershi 4 takti na tonici nastupni po 2 na subdominanti j tonici ta ostanni po 2 na subdominanti j tonici ta na dominanti j tonici v rozmiri 4 4 T T T T S S T T D S T T Teatr menestreliv Redaguvati Muzichnij teatr menestreliv she odne z vazhlivih dzherel pohodzhennya dzhazu Bilih plantatoriv nadzvichajno tishila manera rabiv hoditi odyagatisya spivati tancyuvati tosho Na pochatku 19 go stolittya z yavilisya pershi bili artisti yaki namagalis parodiyuvati yihnyu kulturu na potihu bilim Taki parodijni vistupi otrimali nazvu minstrel show za analogiyeyu z menestrelyami serednovichnoyi Yevropi Najbilshoyi populyarnosti takij teatr dosyagav z 1840 po 1910 rr Najyaskravishi artisti cogo zhanru Tomas Rajs 1808 1860 Vilyam Genri Lejn Yuba 1825 1862 Deniel Dekatur Emmett 1815 1904 i t d Minstrel shou stalo garnoyu shkoloyu dlya bagatoh rannih dzhazmeniv V orkestrah sho suprovodzhuvali vistupi menestreliv brali uchast chimalo vidomih piznishe dzhazovih muzikantiv U K Hendi Dzhek Tatko Lejn Dzhelli Roll Morton Dzhejms P Dzhonson Klarens Vilyams Bank Dzhonson i t d Regtajm Redaguvati Dokladnishe RegtajmRegtajm she odin specifichnij zhanr afro amerikanskogo muzikuvannya sho sklavsya do kincya 19 stolittya Slovo oznachaye rvanij abo rozirvanij chas konkretno termin rag oznachaye zvuki sho z yavlyayutsya mizh dolyami taktu harakterne sinkopovuvannya melodichnoyi liniyi na chetvertih i vosmih dolyah taktu na bazi rivnogo akompanementu Dzherelom regtajmu stala tvorchist provincijnih afroamerikanciv pianistiv Z peremishennyam do stolici regtajm vtrachaye improvizacijnu sutnist i staye zhanrom kompozitorskoyi muziki Postupovo regtajmi vikonuyut ne tilki na fortepiano ale j nevelikimi instrumentalnimi ansamblyami bendami Sered najpopulyarnishih kompozitoriv sho pisali regtajmi Skott Dzhoplin Scott Joplin a takozh Dzhejms Skott James Scott Dzhozef Lemb Josef Lamb Znachnij vpliv yevropejskoyi profesijnoyi muziki robit regtajm prinalezhnistyu tak zvanoyi proholodnoyi storoni dzhazu na vidminu vid garyachogo dzhazu sho bilshe tyazhiye do afro amerikanskih muzichnih vitokiv Istoriya rozvitku dzhazu RedaguvatiNovoorleanskij period Redaguvati Dokladnishe Novoorleanskij dzhazVidpravnoyu tochkoyu rozvitku dzhazu vvazhayetsya Novoorleanskij dzhaz mistectvo sho rozvivalosya u Novomu Orleani na pochatku XX stolittya Jogo poperednikom buv Arhayichnij dzhaz Terminom novoorleanskij dzhaz okreslyuyetsya yak hronologichnij period sho ohoplyuye period priblizno vid pochatku 1900 h do kincya 1910 h tak i harakternij muzichnij stil yakij vvazhayetsya istorichno pershim dzhazovim stilem Poyava cogo stilyu same v Novomu Orleani poyasnyuyetsya kalejdoskopichnoyu kulturoyu cogo mista sho malo velike znachennya yak morskij port i vazhlivij torgovij centr ce misto privablyuvalo lyudej riznih nacionalnostej i socialnih prosharkiv poryad iz bilimi tut zhili kreoli i afroamerikanci dialog yih kultur i utvoriv dovoli specifichnu atmosferu cogo mista Vidilyayut tri dzherela tri skladovi chastini zvidki rozvivavsya dzhaz spirichuel i gospelz duhovni spivi blyuz rozvazhalna muzika yaka vikonuvalas brodyachimi vikonavcyami regtajm fortepianna tancyuvalna muzika Dlya Novoorleanskogo dzhazu harakterna kolektivna improvizaciya de golovnu partiyu vikonuye kornet na tli basovoyi liniyi trombona a klarnet obvivaye yihnimi ornamentalnimi perepletennyami U takij sposib vinikaye svoyeridna polifoniya Solni instrumenti protistoyat ritmichnij grupi bandzho tubi j udarnim Garmonichna mova Novoorleanskogo dzhazu prosta i vikoristovuye golovnim chinom trizvuki Sered providnih dzhazmeniv Novogo Orleanu Dzho King Oliver Luyi Armstrong Kid Ori V novomu Orleani sformuvalisya pershi diksilendi veliki dzhazovi ansambli sered yakih osoblive misce zajmaye ansambl Original Dixieland Jass Band yakij u 1917 roci zdijsniv pershij dzhazovij zvukozapis 1917 roku iz vstupom SShA u Pershu svitovu vijnu Novij Orlean bulo ogolosheno vijskovim portom cherez sho zakladi rozvag zakrivalisya i dzhazovi muzikanti buli vimusheni pokidati ce misto Centr dzhazovoyi kulturi peremishuyetsya u Chikago 1920 ti era diksilendu Redaguvati 1930 ti Sving Redaguvati Pidzhanri dzhazu RedaguvatiTretij potik RedaguvatiU 1957 roci amerikanskij kompozitor Gyunter Shuller zaproponuvav termin tretij potik angl third stream 2 na poznachennya sintezu dzhazu j klasichnoyi muziki Sered prikladiv takogo poyednannya muzichni tvori Charlza Mingusa Kshishtofa Penderecki Mikoli Kapustina Kobi Arada Rozvitok dzhazu v Yevropi RedaguvatiPered Drugoyu svitovoyu vijnoyu v Yevropi z yavilisya vlasni majstri dzhazu sered yakih mozhna vidznachiti napriklad Dzhango Rejnhardta yak takogo sho zgodom spraviv suttyevij vpliv i na rozvitok dzhazu v Americi SShA Ukrayinski dzhazovi ansambli ta kompozitori RedaguvatiDokladnishe Ukrayinskij dzhaz Ritm Medikus Cherkasy Jazz Quintet 3 Neonila LagodyukDzhazovi stili RedaguvatiSving Bi bop Kul dzhaz Hard bop Modal jazz Free jazz Dzhaz rok Acid jazz Smooth jazz Nu jazz Latin jazz Marching jazz New Orleans Progressive jazz RegtajmProblemi dzhazovoyi teoriyi RedaguvatiNa sogodnishnij den teoriya dzhazovoyi muziki rozvinena znachno slabshe nizh teoriya akademichnoyi muziki chomu znahodyat rizni poyasnennya Duzhe shvidkij rozvitok dzhazu sho zrobiv velicheznij evolyucijnij shlyah protyagom 100 rokiv svogo isnuvannya skladnostyami opanuvannya neyevropejskimi formami muziki dlya yevropejskogo akademichnogo muzikoznavstva poshirenim sered muzikoznavchoyi eliti stavlennyam do dzhazu yak do neserjoznoyi muziki Aforizmi citati pro dzhaz RedaguvatiDzhaz ce ne stil a nastrij Hochesh davaj sluhati dzhaz vin znaye bilshe vid nas Svyatoslav Vakarchuk pisnya Jdu na dno z albomu Tam de nas nema 1998 Div takozh RedaguvatiMizhnarodnij den dzhazuPrimitki Redaguvati Istoriya dzhazu Arhiv originalu za 5 bereznya 2017 Procitovano 4 bereznya 2017 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2016 Procitovano 21 sichnya 2017 Cherkasy Jazz Quintet Arhivovano 11 grudnya 2017 u Wayback Machine uajazz com 05 01 2010Posilannya RedaguvatiDzhaz Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 601 603 Dzhaz Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Menestrelski vistavi abo Teatr menestreliv Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 27 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu DzhazVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzhaz15 dzhazovih vikonavciv yakih maye znati kozhen Arhivovano 18 lyutogo 2017 u Wayback Machine Pershij dzhazovij hit parad v Ukrayini vseukrainskij dzhazovyj portal Arhivovano 28 veresnya 2007 u Wayback Machine ros Mezhdunarodnyj dzhazovyj abonement ros Dzhaz bend Dzhaz Mafiya Kiev Family Zhivoj dzhaz dzhazovye ispolniteli ros Literatura RedaguvatiVermenich Yu T Dzhaz Istoriya Stili Mastera SPb i dr Lan Planeta muzyki 2009 608 s fot Mir kultury istorii i filosofii ros Vojchenko O M Dzhazove mistectvo v prostori hudozhnoyi praktiki HVIII HHI st O M Vojchenko I Ya Kirilina Suchasne vokalne mistectvo kolektivna monografiya Kiyiv Lira K 2017 S 11 22 Bibliogr 15 nazv Kizlova O Dzhaz u muzichnij kulturi Ukrayini sociologichnij kontekst Olga Kizlova Suchasna muzika v suchasnomu sviti zb nauk statej Vip 3 Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2013 S 47 53 Bibliogr 6 nazv Koverza O Dzhazove mistectvo yak sociokulturne yavishe O Koverza Naukovij visnik Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi Ukrayini imeni P I Chajkovskogo Vip 107 Vikonavske muzikoznavstvo stilovi paradigmi kompozitorskoyi tvorchosti ta muzichno vikonavskoyi interpretaciyi aktualni problemi muzichnoyi pedagogiki Kiyiv 2013 S 59 71 Bibliogr 22 nazv Li Shuaj Dzhaz yak sistemne yavishe monografiya Li Shuaj Yu Loshkov Harkiv HDAK 2019 183 s Bibliogr 276 nazv Simonenko V Ukrayinska enciklopediya dzhazu K Centrmuzinform 2004 232 s zvantazhiti Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dzhaz amp oldid 39605425