www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кириліна Ірина Яківна І рина Я ківна Кири ліна 25 березня 1953 1953 03 25 Дрезден 4 вересня 2017 2017 09 04 Київ українс

Кириліна Ірина Яківна

І́рина Я́ківна Кири́ліна (25 березня 1953(1953-03-25), Дрезден — 4 вересня 2017(2017-09-04), Київ) — український композитор, музикознавець. Заслужений діяч мистецтв України (1999). Членкиня Національної спілки композиторів України (1980).

Кириліна Ірина Яківна
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження 25 березня 1953(1953-03-25)
Місце народження Дрезден, НДР
Дата смерті 4 вересня 2017(2017-09-04) (64 роки)
Місце смерті Київ, Україна
Громадянство  СРСР→ Україна
Професія композитор
Освіта Київська консерваторія
Нагороди

Життєпис Редагувати

Народилася 25 березня 1953 року в сім'ї радянського військовослужбовця на території Німецької Демократичної Республіки — у Дрездені. Закінчила Київське музичне училище ім. Р. Ґлієра (1972; клас теорії музики В. Подвали; брала уроки композиції у Р. Верещагіна), факультет композиції Київської консерваторії (1977; клас композиції М.Дремлюги). Відтоді — на творчій роботі. Від 1999 року — доцент кафедри естрадного співу Київського національного університету культури і мистецтв. Викладач фахових дисциплін «Сольний спів», «Аранжування та основи композиції», «Студійний практикум».

Творчість Редагувати

І. Кириліна не лише композитор, але й аранжувальник, автор текстів та продюсер. Її твори є в репертуарі Хору ім. Г. Г. Верьовки, капели «Думка», пісні виконували В. Білоножко, О. Білозір, А. Кудлай, Н. Матвієнко, П. Зібров, Л. Сандулеса, Т. Школьна, Р. Лоцман, А. Попова та ін. Як композитор-академіст брала участь у міжнародних форумах в Англії, Голландії, Польщі, Чехії, Югославії, Німеччині, Австралії, Японії, країнах СНД та ін.

Стиль Редагувати

Творчості притаманний ліризм. В академічній музиці надає перевагу камерним жанрам. Наприкінці 1980-х здобула популярність як авторка попмузики.

Твори Редагувати

  • Моноопера «Три портрети» для мецо-сопрано й камерного оркестру (1987, слова Л. Костенко)
  • Дитяча опера «Вовк-чарівник» (1993, лібрето Г. Аронова)
  • Для симфонічного оркестру — Симфонія (1977), сюїта «Дивертисмент» (1978), Симфонієта для 13 струнних інструментів (1987)
  • Для камерного оркестру — камерна симфонія «Zeifall» (1990)
  • Для естрадно-симфонічного оркестру — «Концерт» (1987)
  • Для оркестру народних інструментів — «Мелодія» (1994), «Жартівливі награвання» (1997)
  • Квартет для саксофонів (1990)
  • Соната для скрипки і фортепіано (1980)
  • Камерні кантати: № 1 — «Із зоряного ковша» (1977, слова М. Цвєтаєвої), № 2 — «Приказки» (1978, на українські народні тексти), № 3 — «Знаки пам'яті» (1986, слова Н. Турбіної), № 4 — «Memoria» (1988, слова А. Ахматової), «Молитва» (1989, на канонічні тексти), «Розмите бачене» для чоловічих, дитячих хорів та органа (1992—1993, слова П. Мовчана)
  • Для театру — рок-опера «Що у світі найсильніше?» (1982), рок-мюзикл «Герострати 20 ст.» (1986), музична трагедія «Оргія» (1987, за Лесею Українкою), лірична комедія «Леся Калина — славна дівчина» (за В. Канівцем), мюзикл «Бісеня з дискотеки» (за В. Ґольдфельдом; обидва — 1988)
  • «Арія краси» для голосу і фортепіано (2002, слова З. Дикої)
  • Пісні, хори, романси, обробки нар. пісень; музика для вистав.

Має фондові записи на Українському радіо і телебаченні. Опублікувала збірки пісень «Пісні» (1985), «Веселая песенка» (1986), «Мій комсомол» (1989), «Пісні для дітей» (1991; усі — Київ).

Популярні пісні:

  • «Зраджене кохання» (музика і слова Ірини Кириліної) у виконанні Лілії Сандулесу

У 2015 р. видано збірку «Вибрані твори Ірини Кириліної» (упорядник Р. Лоцман), до якої увійшли найкращі пісні ранньої та сучасної творчості композитора.

Громадська діяльність Редагувати

Голова журі Міжнародного фестивалю «Зірки Симеїзу» (2003), член журі «Слов'янського базару» (Вітебськ, 1999) та деяких інших фестивалів.

Співзасновниця мистецького об'єднання «Народна філармонія» (2014).

Нагороди, відзнаки Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ https://composersukraine.org/index.php?id=603
  2. . Архів оригіналу за 5 Квітня 2016. Процитовано 28 Листопада 2015. 

Джерела Редагувати

Література Редагувати

  • Кулик Р. Визнання // Музика: журнал.  — 1986. — № 4.
  • Шурова Н. Музика — її життя // Молодь України: газета. — 1986.  — 28 трав.
  • Конькова Г. Стати майстринею // КіЖ. — 1988. — 19 черв.
  • Владимирова Г. Алфавит Кирилиной // Правда Украины: газета. — 1997.  — 7 марта.
  • Кириліна Ірина Яківна // Муха А. Композитори України та української діаспори: Довідник. — К. : Музична Україна, 2004. — С. 132–133.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
I rina Ya kivna Kiri lina 25 bereznya 1953 1953 03 25 Drezden 4 veresnya 2017 2017 09 04 Kiyiv ukrayinskij kompozitor muzikoznavec Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 1999 Chlenkinya Nacionalnoyi spilki kompozitoriv Ukrayini 1980 Kirilina Irina YakivnaZobrazhennyaZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya 25 bereznya 1953 1953 03 25 Misce narodzhennya Drezden NDRData smerti 4 veresnya 2017 2017 09 04 1 64 roki Misce smerti Kiyiv Ukrayina 1 Gromadyanstvo SRSR UkrayinaProfesiya kompozitorOsvita Kiyivska konservatoriyaNagorodi Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorchist 2 1 Stil 2 2 Tvori 3 Gromadska diyalnist 4 Nagorodi vidznaki 5 Primitki 6 Dzherela 7 Literatura 8 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodilasya 25 bereznya 1953 roku v sim yi radyanskogo vijskovosluzhbovcya na teritoriyi Nimeckoyi Demokratichnoyi Respubliki u Drezdeni Zakinchila Kiyivske muzichne uchilishe im R Gliyera 1972 klas teoriyi muziki V Podvali brala uroki kompoziciyi u R Vereshagina fakultet kompoziciyi Kiyivskoyi konservatoriyi 1977 klas kompoziciyi M Dremlyugi Vidtodi na tvorchij roboti Vid 1999 roku docent kafedri estradnogo spivu Kiyivskogo nacionalnogo universitetu kulturi i mistectv Vikladach fahovih disciplin Solnij spiv Aranzhuvannya ta osnovi kompoziciyi Studijnij praktikum Tvorchist RedaguvatiI Kirilina ne lishe kompozitor ale j aranzhuvalnik avtor tekstiv ta prodyuser 2 Yiyi tvori ye v repertuari Horu im G G Verovki kapeli Dumka pisni vikonuvali V Bilonozhko O Bilozir A Kudlaj N Matviyenko P Zibrov L Sandulesa T Shkolna R Locman A Popova ta in Yak kompozitor akademist brala uchast u mizhnarodnih forumah v Angliyi Gollandiyi Polshi Chehiyi Yugoslaviyi Nimechchini Avstraliyi Yaponiyi krayinah SND ta in Stil Redaguvati Tvorchosti pritamannij lirizm V akademichnij muzici nadaye perevagu kamernim zhanram Naprikinci 1980 h zdobula populyarnist yak avtorka popmuziki Tvori Redaguvati Monoopera Tri portreti dlya meco soprano j kamernogo orkestru 1987 slova L Kostenko Dityacha opera Vovk charivnik 1993 libreto G Aronova Dlya simfonichnogo orkestru Simfoniya 1977 syuyita Divertisment 1978 Simfoniyeta dlya 13 strunnih instrumentiv 1987 Dlya kamernogo orkestru kamerna simfoniya Zeifall 1990 Dlya estradno simfonichnogo orkestru Koncert 1987 Dlya orkestru narodnih instrumentiv Melodiya 1994 Zhartivlivi nagravannya 1997 Kvartet dlya saksofoniv 1990 Sonata dlya skripki i fortepiano 1980 Kamerni kantati 1 Iz zoryanogo kovsha 1977 slova M Cvyetayevoyi 2 Prikazki 1978 na ukrayinski narodni teksti 3 Znaki pam yati 1986 slova N Turbinoyi 4 Memoria 1988 slova A Ahmatovoyi Molitva 1989 na kanonichni teksti Rozmite bachene dlya cholovichih dityachih horiv ta organa 1992 1993 slova P Movchana Dlya teatru rok opera Sho u sviti najsilnishe 1982 rok myuzikl Gerostrati 20 st 1986 muzichna tragediya Orgiya 1987 za Leseyu Ukrayinkoyu lirichna komediya Lesya Kalina slavna divchina za V Kanivcem myuzikl Bisenya z diskoteki za V Goldfeldom obidva 1988 Ariya krasi dlya golosu i fortepiano 2002 slova Z Dikoyi Pisni hori romansi obrobki nar pisen muzika dlya vistav Maye fondovi zapisi na Ukrayinskomu radio i telebachenni Opublikuvala zbirki pisen Pisni 1985 Veselaya pesenka 1986 Mij komsomol 1989 Pisni dlya ditej 1991 usi Kiyiv Populyarni pisni Zradzhene kohannya muzika i slova Irini Kirilinoyi u vikonanni Liliyi SandulesuU 2015 r vidano zbirku Vibrani tvori Irini Kirilinoyi uporyadnik R Locman do yakoyi uvijshli najkrashi pisni rannoyi ta suchasnoyi tvorchosti kompozitora Gromadska diyalnist RedaguvatiGolova zhuri Mizhnarodnogo festivalyu Zirki Simeyizu 2003 chlen zhuri Slov yanskogo bazaru Vitebsk 1999 ta deyakih inshih festivaliv Spivzasnovnicya misteckogo ob yednannya Narodna filarmoniya 2014 Nagorodi vidznaki Redaguvati1988 lavreatka Respublikanskoyi komsomolskoyi premiyi im M Ostrovskogo 1998 gran pri Pisennogo vernisazhu 1999 pochesne zvannya Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Premiya Prezidenta Ukrayini Krashij kompozitor 1999 roku Lavreatka nizki mizhnarodnih i vseukrayinskih festivaliv i konkursiv Primitki Redaguvati a b https composersukraine org index php id 603 Yuvilej Irini Kirilinoyi Arhiv originalu za 5 Kvitnya 2016 Procitovano 28 Listopada 2015 Dzherela RedaguvatiO U Litvinova Kirilina Irina Yakivna esu com ua Arhiv originalu za 8 Grudnya 2015 Procitovano 18 kvitnya 2017 Kiyivskij nacionalnij universitet kulturi i mistectv u 2013 roci znamenni dati slavni yuvileyi kalendar Kiyiv nac un t kulturi i mistectv uklad O O Skachenko gol red M M Poplavskij nauk red A I Gurbanska Kiyiv Vid centr KNUKiM 2013 116 s Nacionalna spilka kompozitoriv Ukrayini Arhivovano 9 Bereznya 2016 u Wayback Machine Literatura RedaguvatiKulik R Viznannya Muzika zhurnal 1986 4 Shurova N Muzika yiyi zhittya Molod Ukrayini gazeta 1986 28 trav Konkova G Stati majstrineyu KiZh 1988 19 cherv Vladimirova G Alfavit Kirilinoj Pravda Ukrainy gazeta 1997 7 marta Kirilina Irina Yakivna Muha A Kompozitori Ukrayini ta ukrayinskoyi diaspori Dovidnik K Muzichna Ukrayina 2004 S 132 133 Posilannya RedaguvatiKirilina Irina Yakivna Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 399 400 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kirilina Irina Yakivna amp oldid 39748542