Оксана Володимирівна Білозі́р (дівоче прізвище — Розумкевич; нар. 30 травня 1957, Смига, Рівненська область, УРСР) — українська артистка, громадська і політична діячка.
| Білозір Оксана Володимирівна | |
|---|---|
| | |
| 1-й Міністр культури і туризму України | |
| 16 травня 2005 — 27 вересня 2005 | |
| Президент | Віктор Ющенко |
| Прем'єр-міністр | Юлія Тимошенко |
| Попередник | — |
| Наступник | Ігор Ліховий |
| 5-й Міністр культури і мистецтв України | |
| 4 лютого 2005 — 16 травня 2005 | |
| Президент | Віктор Ющенко |
| Попередник | Юрій Богуцький |
| Наступник | — |
| Народилася | 30 травня 1957 (66 років) с. Смига |
| Відома як | політична діячка, студійна виконавиця |
| Місце роботи | КНУКіМ |
| Країна | Україна |
| Alma mater | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка |
| Політична партія | Блок Петра Порошенка |
| У шлюбі з | Роман Недзельський |
| Професія | співачка |
| Релігія | Українська греко-католицька церква |
| Нагороди | |
| Білозір Оксана Володимирівна на сайті Верховної Ради | |
| Висловлювання у Вікіцитатах | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Народна артистка України (1994); Народний депутат України IV, V, VI, VIII скликань, Міністр культури і мистецтв України (з 4 лютого 2005 — 16 травня 2005), Міністр культури і туризму України (з 16 травня 2005 — 27 вересня 2005) голова Всеукраїнської громадської організації «Українська взаємодопомога» (з 2003); голова громадського об'єднання «Всеукраїнське об'єднання жінок-депутатів» (з 2008), заступниця голови Національної комісії з питань закордонних українців (з 2006).
Життєпис Редагувати
Батько — Володимир Йосипович Розумкевич (нар. 1930, походить зі села Тустоголови, тепер Тернопільський район, Тернопільська область) — пенсіонер; матір Ніна Василівна (1933–2004); чоловік Недзельський Роман Стефанович (нар. 10 червня 1967) — генеральний директор ДП "Національний палац мистецтв «Україна»; перший чоловік — композитор Ігор Білозір; сини Андрій Білозір (нар. 21 лютого 1982, від першого шлюбу) та Ярослав Недзельський — від другого шлюбу. Невістка Лариса Білозір — громадська і політична діячка.
Освіта Редагувати
У 1964—1965 роках навчалась у Зборівській СШ. Закінчивши Яворівську музичну школу, Оксана навчалася у Львівському музично-педагогічному училищі ім. І.Колеси (1976), згодом у Львівській консерваторії (1981).
Дипломатична академія України при МЗС України (1999), магістерка зовнішньої політики та дипломатії.
Володіє українською, російською, польською, англійською мовами.
Музична кар'єра Редагувати
У 1977 році вона стала солісткою самодіяльного ВІА «Ритми Карпат» (ПК автобусного заводу), котрий через два роки був запрошений в повному складі до філармонії і перейменований на «Ватру». Разом з ансамблем Оксана стала лауреатом фестивалю «Молоді голоси» та всесоюзного огляду творчої молоді, згодом ушанована званням Заслуженої артистки України.
З 1979 — солістка вокально-інструментального ансамблю «Ватра» з 1994 — солістка групи «Оксана».
Основу репертуару Оксани становили попобробки народних пісень та пісні тодішнього її чоловіка Ігоря Білозора, більшість з яких стали хітами.
У 1985 році Оксана Білозір з «Ватрою» записала першу сольну платівку-мільйон, через три роки — диск-гігант у дуеті з Віктором Морозовим «Ой, там у Львові, на Високім Замку». В 1990 році Оксана Білозір виконала найпопулярнішу зі своїх пісень — візитку «Україночка» Геннадія Татарченка. В тому ж році вона створила власний ансамбль «Оксана».
В 1993 році в Канаді вийшов компакт-диск Оксани Білозір «Україночка». В Україні Оксанин компакт-диск з'явився через два роки — лейбл НАК випустив збірник «Нові і найкращі пісні …».
У 1994 році співачці надано звання Народної артистки України. На той час вона здивувала своїх шанувальників новою програмою «Карнавал», створеною разом з музикантами гурту «Світязь» — Анатолієм Говорадлом та Дмитром Гершензоном.
Влітку 1996 року Оксана Білозір перебралася до Києва і стала викладати в Інституті культури і мистецтв. Наприкінці літа 1998 року лейбл «Караван CD» випустив черговий компакт-диск співачки — «Для тебе». Наступного року побачив світ альбом реміксів найкращих пісень Оксани Білозір «Чарівна бойківчанка».
Наприкінці 2000 року з'явився новий компакт-диск «Горобина ніч», складений традиційно як з нових пісень, так і зі старих реміксів. Навесні 2001-го Оксана Білозір розпочинає співпрацю з продюсером Віталієм Климовим та аранжувальником Дмитром Ципердюком (раніше — «Морра», «Ла Манш», зараз — «Dazzle Dreams») і в черговий раз осучаснює свою творчість.
Основу нового репертуару становлять як пісні самого Ципердюка, так і переосмислені старі хіти Ігоря Білозора. Записаний в одній з найбільших московських студій звукозапису SBI Records (колишнього ватрівця Ігоря Бабенка) хіт «Лелеки» на початку 2002-го був виданий на CD-синглі. Паралельно НАК в черговий раз перевидав і (дещо змінені) альбоми «Нові і найкращі пісні …» та «Для тебе».
Дискографія Редагувати
Творчий доробок: 15 компакт-дисків, 1 DVD, 10 музичних фільмів.
- Ой, там у Львові, на Високім Замку (1988)
- Через зіроньку ясну (1992)
- Горобина ніч (2001)
- Для тебе (2002)
- Нові та найкращі (2002)
- Назад у майбутнє (2003)
- Подивись мені в очі (2007)
- Золоті пісні
Нагороди та відзнаки Редагувати
- Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (16 січня 2009) — за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України
- Заслужений артист України (1986)
- Народний артист України (22 березня 1994) — за значний особистий внесок у розвиток української культури, високу професійну майстерність
- Лауреатка Всеукраїнської премії «Жінка III тисячоліття» в номінації «Знакова постать» (2008).
Політика Редагувати
Народна депутатка VI скл. з 23 листопада 2007 по 12 грудня 2012 від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 44 в списку. На час виборів: професорка катедри естрадного співу Київського національного університету культури і мистецтв, членкиня НСНУ. Членкиня фракції Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» (з листопада 2007); членкиня Комітету у закордонних справах (з грудня 2007), голова підкомітету з питань міжпарламентських зв'язків, двосторонніх та багатосторонніх відносин (з січня 2008).
Народна депутатка України Верховної Ради 5-го скликання з 25 травня 2006 по 8 червня 2007 від Блоку «Наша Україна», № 19 в списку. На час виборів: професорка кафедри естрадного співу Київського національного університету культури і мистецтв, членкиня НСНУ. Членкиня фракції Блоку «Наша Україна» (з травня 2006), заступниця голови (з липня 2006); голова підкомітету з питань міжпарламентських зв'язків, двосторонніх та багатосторонніх відносин Комітету у закордонних справах (з липня 2006). Склала депутатські повноваження 8 червня 2007.
Народна депутатка України Верховної Ради України 4-го скликання з 14 травня 2002 по 3 березня 2005 від Блоку Віктора Ющенка «Наша Україна», № 70 в списку. На час виборів: завідувачка кафедри естради факультету музичного мистецтва Київського національного університету культури і мистецтв, безпартійна. Членкиня фракції «Наша Україна» (з травня 2002); членкиня Комітету у закордонних справах (з червня 2002), голова підкомітету з євроатлантичного співробітництва. Склала депутатські повноваження 3 березня 2005.
4 лютого — 16 травня 2005 — міністр культури і мистецтв України. 16 травня — 27 вересня 2005 — міністр культури і туризму України. У жовтні особиста пресслужба заявила про отруєння Оксани. «Це був замах на моє життя», — переконана ексміністр.
Згодом провела рік у лікарні «Феофанія», три роки мала інвалідність. За фактом випадку порушено кримінальну справу, але згодом закрито на прохання самої Оксани.[уточнити]
Оксана Білозір включена до списку партії «БПП Солідарність» під № 80. 13 травня 2016 року Центральна виборча комісія України визнала обраною депутаткою Верховної Ради України Оксану Білозір. 17 травня 2016 року Оксана Білозір приступила до обов'язків депутата Верховної Ради України. Білозір зареєстрована депутаткою після дострокового припинення депутатських повноважень голови фракції «Блок Петра Порошенка» Юрія Луценка, призначеного 12 травня генеральним прокурором України.
Голова Соціально-християнської партії (березень 2004 — березень 2005).
Членкиня президії Ради НС «Наша Україна» (березень — листопад 2005), Ради НС «Наша Україна» (березень 2005 — лютий 2008).
Членкиня Президії партії «Єдиний Центр» (з березня 2008).
Народна посолка України (1999).
Захоплення: нарди, туризм (італійські Альпи), лижний спорт.
Скандали Редагувати
Руслан Кухаренко у 2021 році стверджував, що Білозір отримала земельну ділянку (на вул. Олегівській площею 10 сотих) і має прямий стосунок до будівництва на ній 10-поверхового будинку замість 4-поверхового.
Родина Редагувати
- Ігор Білозір — український співак, колишній чоловік
- Роман Недзельський — заслужений діяч мистецтв України, продюсер, колишній чоловік (з 1989 до 2022 року)
Примітки Редагувати
- ОКСАНА БІЛОЗІР. YouTube. skrypin.ua. 12 квітня 2017. оригіналу за 13 квітня 2017. Процитовано 30 травня 2021. Текст «16+» проігноровано (довідка)
- ↑ Буняк І. Білозір Оксана Володимирівна… — С. 134.
- Невістка Оксани Білозір виграла вибори до Верховної Ради [ 29 липня 2019 у Wayback Machine.]; zaxid.net, 24 липня 2019.
- ↑ . Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 9.5.2015.
- Указ Президента України від 16 січня 2009 року № 26/2009 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 22 березня 1994 року № 105/94 «Про присвоєння почесних звань України працівникам культури та мистецтва»
- Постанова Верховної Ради України від 3 березня 2005 року № 2438-IV «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Білозір О.В.»
- Указ Президента України від 4 лютого 2005 року № 153/2005 «Про призначення О. Білозір Міністром культури і мистецтв України»
- Указ Президента України від 16 травня 2005 року № 788/2005 «Про звільнення О. Білозір з посади Міністра культури і мистецтв України»
- Указ Президента України від 16 травня 2005 року № 789/2005 «Про призначення О. Білозір Міністром культури і туризму України»
- Указ Президента України від 27 вересня 2005 року № 1374/2005 «Про звільнення О. Білозір з посади Міністра культури і туризму України»
- «І за це мене… отруїли»//Богдан Бондаренко, Експрес, 8-15 січня 2015
- . ukranews.com. Українські новини. 12 травня 2016. Архів оригіналу за 13 травня 2016.
- . ukranews.com. Українські новини. 13 травня 2016. Архів оригіналу за 14 травня 2016.
- . ukranews.com. Українські новини. 17 травня 2016. Архів оригіналу за 18 травня 2016.
- «Кличко приходив із проханням підписати знесення пам'ятника» — інтерв'ю. — 2021. (рос.)
- 65-річна Оксана Білозір розлучилася після 33 років шлюбу. Ким був її чоловік. РБК-Украина (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.
Джерела Редагувати
- Буняк І. Білозір Оксана Володимирівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 134. — ISBN 966-528-197-6.
- Винничук Ю. Наша Сяня [ 16 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Zbruč
Посилання Редагувати
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Білозір Оксана Володимирівна |
- Оксана Білозір на сайті «Золотий Фонд української естради» [ 19 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С» [ 11 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Де вчилася культури теперішня міністр культури? [ 17 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Білозір Оксана Володимирівна у соцмережі «Facebook»
| Це незавершена стаття про українського співака чи співачку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про українського політика чи політикиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |