www.wikidata.uk-ua.nina.az

Винничук Юрій Павлович У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем Винничук Ukrcenter Примітки Юрко Винничук

Винничук Юрій Павлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Винничук.

Юрко Винничук
Ім'я при народженні Винничук Юрій Павлович
Псевдонім Юзьо Обсерватор, Тиберія Шпака, Аліна Джурик, Ярина Джурик, Ван Ян Мен, Макс Гамбургер, Ізидор Павв, Лизунчак, Рома Попелюк
Народився 18 березня 1952(1952-03-18) (71 рік)
Станіслав
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність журналіст, письменник, редактор, перекладач
Сфера роботи література, переклад, журналістика і редагування
Alma mater Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Мова творів українська
Жанр детективний
історичний
пригодницький
еротичний
Magnum opus Танґо смерті
Премії
Золотий письменник України
 Винничук Юрій Павлович у Вікісховищі
  Висловлювання у Вікіцитатах

Ю́рій Па́влович Винничу́к (нар. 18 березня 1952(19520318), Станіслав), іноді друкується під іменем Юрко́ Винничу́к — український письменник, журналіст, редактор.

Розпочав літературну діяльність у 1970-х роках з написання поетичних творів. Загалом вийшло дві поетичні збірки Винничука — «Відображення» (1990) та «Передчуття осені» (2010), — однак усі вірші автора написано до 1993 року. У 1970-х також було видано поему «Арканум» та оповідання «Ги-ги-ги», які висміювали радянську владу. У 1980 — 1990-х роках Винничук видав низку літературних містифікацій, серед яких переклад віршів давньоірландського поета Ріанґабара, акровірш «Пісня світова» Анни Любовичівни, щоденники Роксолани «Житіє гаремноє» тощо. Режисер естрадного театру «Не журись» (1987—1991) та засновник «Кабарету Юрця і Стефця» (1990).

Серед найвідоміших художніх творів Винничука романи «Діви ночі» (1991), «Танґо смерті» (2012), «Аптекар» (2015), «Цензор снів» (2016), «Лютеція» (2017) та «Нічний репортер» (2019). Серед творів для дітей — повість «Місце для дракона» (1990) та ціла низка казок: «Цукровий півник», «Метелик вивчає життя», казки про друзів Чеберяйчиків. Винничук також відомий як упорядник краєзнавчих книг «Легенди Львова» (1999), «Кнайпи Львова» (2000), «Таємниці львівської кави» (2001), а також численних збірок та антологій української літератури. Зокрема, Винничук є упорядником антології української фантастики XIX століття «Огн́енний змій» (1989), збірки української літературної казки XIX століття «Срібна книга казок» (1993), збірки українських літературних казок «Зачароване місце» (2006) тощо. Крім того, у період 2001—2010 років у видавництві «Піраміда» вийшло 12 книжок різних авторів під брендом «Юрій Винничук презентує». Твори Винничука перекладено англійською, німецькою, французькою, хорватською, польською, чеською, болгарською, білоруською, сербською, російською, японською, китайською, есперанто, та іншими мовами.

Член Українського ПЕН та віце-президент Асоціації українських письменників.

Життєпис Редагувати

Ранні роки та освіта Редагувати

Народився 18 березня 1952 року в місті Станіславі. Батьки письменника волиняни: батько родом із села Бережанка на Лановеччині, мати — із села Малі Фільварки (зараз Підлісне) неподалік Кременця. Під час Другої світової війни батько входив до загону мельниківця Андрія Яворенка. Згодом до цього ж загону приєднався й дідусь Юрія з материного боку Лук'ян Сапіга, якого мельниківці визволили з Кременецької в'язниці.

Письменник має ім'я свого дядька Юрія Сапіги, члена молодіжної ОУН, якого 1941 року вбили чекісти.

Освіту здобув у Івано-Франківському педагогічному інституті, філологічний факультет (1969—1973 роки), учитель української мови й літератури.

Після закінчення вишу почав працювати в газеті «Прикарпатська Правда». Водночас ним зацікавилося КДБ і 4 квітня 1974 року провело обшук у помешканні письменника, сподіваючись знайти антирадянські твори. 1974-го переїхав до Львова, де весь час ходив із валізою власних рукописних творів, через що отримав прізвисько «Юрко-чемодан». Працював вантажником, художником-оформлювачем, а згодом також займався фарцуванням та свого роду сутенерством, супроводжуючи повій, які йшли «на діло», щоб у такий спосіб вивчити їхній побут.

У двадцятип'ятирічному віці проходив військову службу в армії, де працював у штабі. 1978 року написав поему «Арканум» та оповідання «Ги-ги-ги», знову ж таки привернувши увагу працівників КДБ.

Театральна творчість Редагувати

1987–1991 — режисер Львівського естрадного театру «Не журись!», для якого писав сценарії вистав та пісенні тексти. Окрім того, брав участь у театрі «Не журись!» і як комедійний актор. У 1990 покинув театр і разом зі Стефком Оробцем створив «Кабарет Юрця і Стефця». Також кабаретні замальовки Винничука ставилися на сцені молодіжного фестивалю «Вивих», що проходив двічі — у 1990 та 1992 роках.

2012 року Юрій Винничук взяв участь у бурлескному проєкті Ореста Лютого «Лагідна українізація». Під час одного з виступів письменник піднявся з зали на сцену і почав читати свій вірш під назвою «Колискова», який розповідає про сни політиків. За рік до початку Євромайдану часопис «Український тиждень» замовив у Винничука невеличкий сатиричний текст і автор написав трагікомічну п'єсу на одну дію — «Останній Бункер» (2013), що розповідає про втечу Януковича та захоплення народом Межигір'я, його резиденції.

Журналістська творчість Редагувати

У 1991—1994 роках займав посаду редактора відділу містики та сенсацій у газеті «Post-Поступ». Зокрема, 1993 року на сторінках газети «Post-Поступ» Винничук розкритикував новий журнал «Літературно-Науковий Вісник» за привласнення назви «ЛНВ» — часопису, що виходив у 1898—1932 роках. Згодом Степан Пінчук, головний редактор журналу, подав на Винничука до суду, звинувативши його в тому, що стаття мала згубний вплив на подальшу долю журналу, публікацію якого довелося призупинити. Суд ухвалив рішення на користь позивача та змусив Винничука виплачувати моральне відшкодування.

У 1995—1998 роках Винничук працював головним редактором еротичної газети «Гульвіса» (Львів), а у 1998—1999 роках займав посаду редактора відділу в газеті «Поступ», де, зокрема, почав використовувати псевдонім Юзьо Обсерватор, аби надалі уникнути можливих судових процесів. З 2006 року — головний редактор відновленої газети «Post-Поступ».

Письменницька творчість Редагувати

1997 року став членом Асоціації українських письменників, а 2004 року — віцепрезидентом цього об'єднання.

Поезія Редагувати

1990 року видав свою дебютну збірку поезій «Відображення», яка налічувала близько двадцяти сторінок. Наступна поетична збірка письменника — «Передчуття осені» — побачила світ аж 2010 року і мала повніший характер. Усі вірші автора написано до 1993 року, оскільки, на переконання самого Винничука, «поезія належить молодості, а хто пише після 35 — той впадає у глибокий маразм».

Окрім того, в 2011 році окремі вірші Юрія Винничука ввійшли до збірки «Ніч еротичної поезії», а 2012 року також і до перевидання — «Ніч еротичної поезії non-stop». 14 вересня 2012 року на сцені львівського театру «Вознесіння» відбулася «ніч еротичної поезії», де Винничук та інші автори протягом двох годин декламували свої твори перед публікою.

Книжки для дітей Редагувати

Для дитячої аудиторії Юрій Винничук зазвичай творить у жанрі літературної казки, однак дещо модифікованої, поєднаної з іншими жанрами. Серед найвідоміших дитячих книжок письменника: повість-казка «Місце для дракона» (1990), яка розповідає про травоїдного дракона Грицька, що зображений не жорстоким хижаком, а мрійником та романтиком; фантастична казка «Літопис від равлика» про добровільне перевтілення одного з персонажів на молюска, низку казок про двох друзів Чеберяйчиків, приміром казка «Метелик вивчає життя», яка знайомить нас із чарівною країною Вирій, де обоє друзів зустрічають метелика-одноденка, який має лиш одну добу, аби пізнати життя.

2005 року видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га» видало ілюстровану дитячу книгу письменника «Історія одного поросятка», а у вересні 2018 року у цьому ж видавництві вийшла ще одна книжка автора — віршована казка «Цукровий півник».

Доросла проза Редагувати

Юрій Винничук у Вінниці, жовтень 2012

Писати Винничук почав іще студентом Івано-Франківського педінституту, на самому початку 1970-х, але перші книжкові публікації з'явилися лише двадцять років по тому. Перші надруковані прозові твори Винничука з'явилися на початку 90-х, зокрема, у 1990 році вийшла друком його перша збірка прози «Спалах» (1990), куди окрім іншого увійшли повісті «Місце для Дракона» (1990) та «Королевич-машкара» (1990). Наступна збірка прози автора під назвою «Вікна застиглого часу» вийшла лише через десять років у 2001 році.

У 1991 році з'являється перша повість для дорослих — кримінальний детектив «Діви ночі», спочатку 1991 року в журналі «Дзвін», а згодом у 1992 році окремою книгою в київському видавництві «Український письменник». У 1992 році також з'явилася повість-антиутопія «Ласкаво просимо в Щуроград», дія якої відбувається на фоні реалій тоталітарного радянського режиму. Наступною повістю Винничука було «Житіє гаремноє», яке вийшло у 1992 і нібито базувалося на «справжніх» щоденниках Роксолани.

Першим романом автора стала «Мальва Ланда» (2000 журнальна публікація, 2003 окремою книгою). У 2005 вийшов романи «Весняні ігри в осінніх садах», а в 2010 — роман «Груші в тісті». Хоча сюжетно ці два твори й не мають нічого спільного, їх поєднує інше — те, що обидва містять автобіографічні елементи з життя Винничука. У романі «Груші в тісті» Винничук також приділив особливу увагу богемному життю Львова у 1970–80-ті роки, тема яка до того була дуже куцо описана в українській літературі. У 2005 році за роман «Весняні ігри в осінніх садах» Винничук отримав свою першу літературну нагороду «Книга року Бі-Бі-Сі». 2012 року світ побачив роман «Танґо смерті», який приніс авторові другу літературну перемогу «Книгу року Бі-Бі-Сі».

2015 року вийшов роман «Аптекар», події якого відбуваються у Львові сімнадцятого століття та, зокрема, детально описує катівське ремесло. Роман отримав чимало схвальних відгуків, став фіналістом конкурсу Книга року Бі-Бі-Сі, проте поступився збірці оповідань Василя Махна.. У вересні 2018 року під-час Форуму видавців 2018 було представлено продовження «Аптекаря» — роман «Сестри крові».

2016 року вийшов авантюрний роман «Цензор снів», який розповідає «про польоти над Атлантикою і казино, красивими жінками і шпигунами, погонями і ранами, зрадою та любощами». 2017 року світ побачив роман «Лютеція», який описує деякі моменти із життя Івана Вагилевича.

2019 року була видана детективна повість під назвою «Нічний репортер», що розповідає про розслідування журналіста Марка Криловича у справі вбивства кандидата в президенти Львова у 1938 році.

Літературні містифікації (1980-ті — 1990-ті) Редагувати

У 1980-х Винничук став відомим завдяки літературним містифікаціям, що мали розголос, подібний до аналогічної творчості американського письменника Кліфорда Ірвіна[en], які він згодом описав як «намагання дати ляпаса тодішній системі, [створити] своєрідний протест». Зокрема він створив літературну містифікацію про сплюндрування Києва військами Батия 1240 року, що нібито були описані середньовічним ірландським поетом Ріанґабаром, який начебто був свідком тих подій та описав їх у вірші-ламентації «Плач над градом Кия». І вірш, і власне «середньовічного ірландського поета Ріанґабара» Винничук вигадав. Він опублікував свій «переклад вірша» з ірландської мови спочатку в газеті «Літературна Україна» (1982), а потім — у журналі «Жовтень» (1984, № 9). Містифікація виявилася настільки переконливою, що 1990 року згадка про Ріанґабара та його текст (як правдиву пам'ятку) потрапила до статті «Ірландська література» в Українській літературній енциклопедії.

Ще одна містифікація від Винничука — акровірш «Пісня світова» Анни Любовичівни, який він теж опублікував як знайдений текст XVII сторіччя. Винничук вперше опублікував свій «переклад» з польської мови в антології «Пісні Купідона: любовна поезія на Україні XVI — поч. XIX ст.» (1984). Згодом цей вигаданий твір було включено, зокрема, до третього тому хрестоматії української літератури «Слово многоцінне» виданої у 2006 році.

Оскільки жоден науковець не запідозрив містифікації, згодом Винничук сам зізнався, що ці твори вигадані.

На початку 90—х Олександр Кривенко, який тоді обіймав посаду головного редактора часопису «PostПоступ», звернувся до Винничука з пропозицією створення скандальної публікації задля збільшення зацікавленості серед читачів. Винничук вирішив опублікувати «справжні» щоденники Роксолани під назвою «Житіє гаремноє». Автор вигадав цілу історію, як йому начебто вдалося віднайти щоденники турецької наложниці, а згодом і дружини шаха, і «описав те, чим займалася Роксолана в гаремі».

Нерозвинена містифікація помітна й у романі «Мальва Ланда», оскільки головна героїня могла вважатися прототипом російської радянської правозахисниці та члена Гельсінської групи Мальви Нойєвни Ланді. Окрім того, коли героїня роману видавала свою збірку поезій, її редактором став Остап Грицай, справжній український письменник та перекладач.

Одним із різновидів містифікацій Юрія Винничука — зазначення неправдивої інформації про джерела походження творів, які він переклав або впорядкував. Зокрема, письменник вказує, що взяв оповідання «Історія черепа» Ореста Авдиковського з часопису «Галицька Русь» за 1892 рік, а також приписує оповідання невідомого автора «Кімната привидів» до творів, що друкувались на сторінках часопису «Annales des sc. Psych» (1891).

Укладач та упорядник антологій Редагувати

Юрій Винничук також укладач антологій, зокрема, забутих авторів. За його словами:«Укладати антології — досить марудна справа, і, як бачите, ніхто не хоче тим займатися. Я ж шукаю тексти у старих газетах, журналах — і це цікаво, особливо, коли виявляю якогось абсолютно невідомого автора, абсолютно невідомий текст — це для мене найбільша приємність.» Загалом, письменник упорядковує антології та збірки на таку тематику:

  • готика, фантастика, міфологія та демонологія («Огненний змій», «Чорт зна що», «Міфи та легенди українців», «Книга Бестій» тощо);
  • казки («Біблійні казки», «Зачароване місце: українська літературна казка», «Срібна книга казок: антологія української літературної казки XIX століття» тощо);
  • краєзнавство («Кнайпи Львова», «Легенди Львова» тощо);
  • твори репресованих українських письменників («Розіп'ята муза», «Невідоме Розстріляне Відродження», «Соловецький етап. Антологія» тощо).

Політична діяльність Редагувати

2010 року Винничук балотувався під номером 3 в списку «Народної самооборони» до Львівської міської ради.

Стиль Редагувати

Юрій Винничук і Віктор Морозов

Юрій Винничук розпочав свою літературну діяльність у 80—х та відразу влився в когорту письменників-нонконформістів, які протистояли радянській владі на літературній ниві. Письменник творить у найрізноманітніших художніх жанрах (роман, антиутопія, оповідання, п'єса, поезія тощо), а також пише публіцистику, містифікації, бібліографічні і краєзнавчі книжки, займається художнім перекладом. За словами Т. Кахановської та М. Назаренко: «Винничук — взагалі фігура настільки багатогранна, що може вважатися „сам-собі-літоб'єднанням“».

У своїй розвідці літературознавець Григорій Грабович відзначає Винничука як популяризатора Львова, а Я. Поліщук та І. Бондарь-Герещенко вважають творчість письменника органічною частиною постмодерної української літератури. У своїх творах Юрій Винничук дотримується авантюрного або детективного сюжету та зазвичай додає елементи гротеску, бурлеску, фантасмагорії, пародії, гумору, іронії, сарказму, стьобу, еротизму та містифікацій. Окрім того, письменниця Роксолана Харчук називає Винничука «батьком „чорного гумору“ в українській літературі», а Павло Загребельний — «Геростратом української історії».

Контроверсії Редагувати

Звинувачення у плагіаті (2001) Редагувати

У квітні 2016 року журналіст львівського онлайн-журналу «Варіанти» Олег Хавич у статті «Кава з плагіатом», звинуватив Винничука у тому, що деякі частини краєзнавчої книжки «Таємниці львівської кави» (2001) запозичені з російськомовної книги Миколи Пучерова «Все о кофе» (укр. Все про каву), виданої 1987 року в київському академічному видавництві «Наукова думка». Хавич звинуватив Винничука у тому, що цілі абзаци роману «Таємниці львівської кави» нібито є перекладом з російської на українську мову з книги Пучєрова. У 2018 році у відповідь на ці звинувачення Винничук зазначив, що у книзі є запозичення лише кількох сторінок рецептів кави та інформації про вирощення кави, що мандрують з книжки до книжки різних авторів, які в першому виданні були позначені зірочкою, бо не належали авторові. В 2019 вийшло нове видання, яке відтворює зауваги першого про те, що ці сторінки були надані Львівською кавовою фабрикою.

Політичні переслідування (2013) Редагувати

У січні 2012 року набув розголосу опублікований наприкінці 2011 року Винничуком вірш «Убий піда…са», через який один з тодішніх депутатів Верховної Ради України від комуністів, Леонід Грач, звинуватив Винничука у поширенні порнографічного змісту та заклику до повалення чинного ладу в Україні. Згодом, через публікацію цього вірша, Грач подав на Винничука заяву до прокуратури, що багато оглядачів сприйняли як політичне переслідування тодішнім режимом.

Звинувачення російських класиків у вторинності (2018) Редагувати

Після публікації голови Українського інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича 25 січня 2018 року у Facebook щодо підступності «русского міра», який вміє вербувати людей не лише силою примусу, тобто жорсткою силою, але й м'якою силою, заманюючи їх «симпатичним, вишуканим та респектабельним» російським культурним продуктом, як от книгами, піснями, чи фільмами, певна кількість проросійськи налаштованих користувачів в українському сегменті Facebook висловили своє незадоволення тезами В'ятровича. Водночас, значна кількість українських інтелектуалів та публічних осіб висловили свою підтримку позиції В'ятровича щодо підступності руского міра. Серед тих, хто підтримав позицію директора УІНП був і Винничук, який наприкінці січня 2018 року написав статтю-відповідь обвинувачам В'ятровича в інтернет-газеті «Збруч».

Розмірковуючи у своїй статті про залюбування-одержимість багатьох українців російською культурою, зокрема літературою, Винничук підкреслив вторинність російської культурної продукції й зокрема літератури, якщо той культурний продукт сприймати у контексті світової культури. Зокрема, як приклад вторинності російської літератури Винничук навів приклади плагіату таких відомих російських літераторів як Олександр Пушкін чи Михайло Булгаков. Винничук підкреслив, що «чимало класичних віршів Пушкіна, в тому числі „Лист Тетяни“, — це переспіви з французької» та що «[він] ніколи Булгаковим не захоплювався з тієї простої причини, що мав значно ширші читацькі обрії, ніж ті, хто читали тільки українською та російською. Людина, начитана у світовій літературі, легко побачить всю вторинність роману „Майстер і Маргарита“».

Юрій Винничук і Список 47 (2018) Редагувати

Після інсценування вбивства Аркадія Бабченка у мережі з'явився так званий Список 47, який перелічує людей, яким начебто загрожує смерть від рук кілера. Серед цих людей фігурувало й ім'я Юрія Винничука. Письменник прокоментував цю подію такими словами: «Мова не йде про те, щоб знищити всіх 47 людей, які є в цьому списку. Думаю, просто накидали імена, загибель яких викликала б якийсь резонанс. Очевидно, що всіх 47 осіб знищувати не збиралися. Йшлося про кількох людей. Можна собі уявити, якби замочили трьох-чотирьох, який би кіпіш піднявся. Усі почали б говорити, що держава нічого не контролює, почалася б абсолютна паніка».

Особисте життя Редагувати

Живе в містечку Винники. Одружений з більш як на двадцять років молодшою жінкою Мирославою (1976 р.н.). Виховує сина Олеся-Лук'яна (2004 р.н.).

Бібліографія Редагувати

Серед доробку Юрія Винничука наступні власні твори та упорядковані антології:

Власні твори Редагувати

  • «Місце для дракона» (1990) — повість // вперше з'явилася у 1990 році збірці «Спалах», окремою книгою: Львів: Піраміда (2002)
  • «Королевич-машкара» (1990) — повість // вперше з'явилася у 1990 році у збірці «Спалах»
  • «Діви ночі» (1991) — повість // вперше з'явилася у 1991 році у журналі «Дзвін», окремою книгою: Київ: Український письменник (1992)
  • «Ласкаво просимо в Щуроград» (1992) — повість // вперше з'явилася у 1992 році у журналі «Сучасність», окремою книгою: ?
  • «Житіє гаремноє» (1992) — повість // вперше з'явилася у 1992 році у газеті «Post-Поступ», окремою книгою: Львів: Піраміда (1996)
  • «Мальва Ланда» (2000) // вперше з'явилася у 2000 році у журналі «Сучасність», окремою книгою: Львів: Піраміда (2003)
  • «Весняні ігри в осінніх садах» (2005, Львів: Піраміда)
  • «Груші в тісті» (2010, Львів: Піраміда)
  • «Танґо смерті» (2012, Харків: Фоліо)
  • «Аптекар» (2015, Харків: Фоліо)
  • «Цензор снів» (2016, Харків: Фоліо)
  • «Лютеція» (2017, Харків: Фоліо)
  • «Сестри крові» (вересень 2018, Харків: Фоліо) (прим.: продовження до роману «Аптекар»)
  • «Нічний репортер» (квітень 2019, Харків: Фоліо)
  • «Ключі Марії» (робоча назва «Іній в очах її») (2020, Харків: Фоліо, у співавторстві з Андрієм Курковим)
  • «Вілла Деккера» (2021, Харків: Фабула)
  • «Аґент Лилик» (2021, Харків: Фабула) (прим.: продовження до роману «Вілла Деккера»)
  • «Відображення» (1990), збірка віршів.
  • «Передчуття осені» (2010), збірка віршів написаних у 1970—1993 рр.
  • «Спалах» (1990),
  • «Вікна застиглого часу» (2001),
  • «Ги-ги-и» (2007), оповідання у жанрі чорного гумору
  • «Арканум» (2019)
  • «Щаслива збитошна пора» (2019, Львів: Апріорі)
  • «Збитошна пора» (2020, Львів: Апріорі, ISBN 978-617-629-503-7)
  • «Легенди Львова» (1999)
  • «Кнайпи Львова» (2000),
  • «Таємниці львівської кави» (2001),
  • «Таємниці львівської горілки» (2006),
  • «Книга бестій» (2003), міфологічна енциклопедія (серія «Юрій Винничук презентує: Мітольогія»)
  • «Чорт зна що» (2004), міфологічна енциклопедія (серія «Юрій Винничук презентує: Мітольогія»)
  • «Галицька кухня» (2004), кулінарна енциклопедія
  • «Гопля і Піпля» (2008)
  • Серія «Казкова скарбниця» (з 2002; 3 книжки у серії),
  • «Історія одного поросятка» (2005)
  • «Балакуче яблучко та інші історії» (2016)
  • «Метелик вивчає життя» (2016)
  • «Перекладенець» (2016)
  • «Лежень» (2016)
  • «Чеберяйчики Гопля і Піпля» (2016)
  • «Казки зі Львова» (2017)
  • «Чудернацькі казки» (2017)
  • «Казки веселі і сумні» (2018)
  • «Цукровий півник» (вересень 2018), віршована казка
  • «Останній Бункер» (2013), трагікомедія на одну дію
  • «Дракон», поставлена на сцені львівського театру «МЕТА»

Антології Редагувати

  • «Огненний змій: антологія української фантастики XIX століття» (1989, перевидання 2006 має назву «Огняний змій»), укладач
  • «Срібна книга казок: антологія української літературної казки XIX століття» (1992), укладач
  • «Нічний привид: антологія української готичної прози ХІХ століття» (2001, перевидання 2007), укладач
  • «Потойбічне»: Українська ґотична проза ХХ ст (2005), укладач
  • «Біблійні казки» (2005), укладач
  • «Розбійницькі скарби: казки про розбійників» (2006), укладач
  • «Зачароване місце: українська літературна казка» (2006), укладач
  • «Розіп'ята муза»: антологія українських поетів, які загинули насильницькою смертю у 2 томах (2011), укладач
  • «Львівська антологія в 3 томах» (2013—2014), укладач
  • «Антологія української готичної прози у 2 томах» (2014), укладач
  • «Антологія української фантастики ХІХ-ХХ ст» (2015), укладач (перевидання 2017)
  • «Невідоме Розстріляне Відродження» (2016), укладач
  • «Міфи та легенди українців» (2017), укладач
  • «Антологія української містичної прози» (2018), укладач
  • «Соловецький етап. Антологія» (2018), укладач
  • «Українська модерна проза» (2018), укладач
  • «Чорт зна що. У кігтях Хапуна. Антологія» (2019), укладач
  • «Чорт зна що. Запропаща душа. Антологія» (2019), укладач

Інше Редагувати

  • Серія «Юрій Винничук презентує» у видавництві Піраміда, серія книг різних жанрів
    • 2001 р. Львівський Шерлок Голмс: детективні оповіді (прим.: упорядники Юрій Охріменко, Борис Корпан та Наталя Космолінська; автори: Адам Стодор та Вільгельм Раорт)
    • 2001 р. Духи старого Львова (прим.: автор Стефан Грабінський, переклад з польської: Мирослава Трофимука та ін.))
    • 2001 р. Нічний гість: моторошні оповіді (прим.: упорядник: Юрій Винничук)
    • 2001 р. Колекція пристрастей (прим.: автор Наталка Сняданко)
    • 2002 р. Клуб комісара Бонця: кримінальні загадки (прим.: автор: невідомий; редактор: Юрій Винничук; переклад з польської: Лариса Андрієвська)
    • 2002 р. На щербатім львівськім бруці (прим.: автор Мечислав Опалек, переклад з польської: Лариса Андрієвська)
    • 2003 р. Смерть виповзає з підвалів (прим.: автор Юрій Винничук під псевдонімом Ярина Джурик)
    • 2003 р. Герой передмістя (прим.: автор: Іван Керницький)
    • 2008 р. Сороміцькі оповідки (прим.: упорядник: Юрій Винничук та Володимир Гнатюк)
    • 2008 р. Гопля і Піпля (прим.: автор Юрій Винничук)
    • 2009—2010 рр. «Легенди Львова» - (прим.: автор Юрій Винничук)
      • 2010 р. Легенди Львова. Книга перша — вперше видна 1999 року у видавництві Сполом
      • 2009 р. Легенди Львова. Книга друга

Аудіокниги Редагувати

  • 2004 — «Мальва Ланда» (озвучив Роман Семисал)
  • 2006 — «Книга бестій» (озвучив Ігор Мурашко);
  • 2010 — «Груші в тісті» (озвучив Віктор Власенко);
  • 2011 — «Весняні ігри в осінніх садах» (видавництво «Наш Формат»; озвучка — народний артист України Олексій Богданович, продюсування — Сергій Куцан, звукорежисура — Володимир Муляр);
  • 2013 — «Вікна застиглого часу»;
  • 2016 — «Аптекар» (озвучила Галина Шумська);
  • 2016 — «Місце для дракона» (озвучила Катерина Шестакова);
  • 2019 — «Весняні ігри в осінніх садах» (озвучив Олександр Рудько для аудіокнигарні «АБУК»).

Переклади з інших мов Редагувати

Автор перекладів з англійської, німецької, російської, чеської, польської та хорватської.

  • Богуміл Грабал. Барон Мюнгавзен. Переклад з чеської: Юрій Винничук. Київ, видавництво «Класика», 2002.
  • Богуміл Грабал. «Вар'яти» (Вибрана проза). Переклад з чеської: Юрій Винничук. Львів, ВНТЛ-Класика, 2003. 184 стор. ISBN 966-7493-48-2 (Класика)
  • Філіп Давид. «Місячна карета». Переклад з сербської: Юрій Винничук // «Антологія сербської постмодерної фантастики». Львів: «Піраміда», 2004. 300 стор.: С. 92-101. ISBN 978-98522-07-9
  • Богуміл Грабал. «Я обслуговував англійського короля». Переклад з чеської: Юрій Винничук. Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га. 2009. 240 стор. ISBN 978-966-7047-87-0
  • Еріх Марія Ремарк. «Життя у позику». Переклад з німецької: Рома Попелюк та Юрій Винничук. Львів, ТзОВ «Експрес Медіа Принт». 2014. 194. ISBN відсутнє

Також перекладав коротку прозу Григорія Данилевського («Біс на вечорницях», «Життя через сторіччя»), Стефана Ґрабінського («Чад»), Миколи Костомарова («Дитяча могила»), Юрка Юрченка («Журавель»), Івана Борозни («Золота гора, або Я тебе вирятую»), Ореста Соміва («Київські відьми»), Михайла Чайковського («Могила»), Володимира Росковшенка («Шапка», «Орендатор»), Зорана Ферича («Полапка Волта Діснея»), Богуміла Грабала («Чи не бажаєте побачити Злату Прагу?»).

Екранізації Редагувати

2004 року з'явилась короткометражна стрічка, знята за мотивами оповідання «Граната на двох» — «Трагічне кохання до зрадливої Нуськи». 2007 року знято двосерійний телефільм «Діви ночі» за однойменною повістю Винничука. За однойменними казками письменника знято короткометражні анімаційні короткометражні фільми: «Історія одного Поросятка» (1994), «Як метелик вивчав життя» (1997) та «Лежень» (2013).

У 2020 році від режисера Тараса Ткаченка у прокат має вийти повнометражний художній фільм «Діви ночі» за однойменною повістю Винничука.

Нагороди Редагувати

Джерела Редагувати

  1. ↑ Юрій Винничук: “Не засмучуватись передчасно і вірити у власні сили”. Український простір. 14 серпня 2014. оригіналу за 17 лютого 2018. Процитовано 21 липня 2019. 
  2. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. ↑ . Друг читача. 20 січня 2012. Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019. 
  4. // Укладач: В. В. Потуремець. Полтава: Обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара, 2016. 12 стор.
  5.  — Буквоїд
  6. ↑ . web.archive.org. 19 серп. 2018 р. Архів оригіналу за 19 серпня 2018. Процитовано 12 лютого 2018. 
  7. Віктор Паюк переклав мовою есперанто оповідання «Вишиваний світ» (La Espero (Швеція), 10, 2005) та «Острів Зиз» (La Kancerkliniko (Франція), 119, 2006)
  8. Юрій Винничук (25 червня 2017). Наша бандерівська карма. zbruc.eu. оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 4 лютого 2018. 
  9. Юрій Винничук (26 березня 2017). Історія однієї дружби. zbruc.eu. оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 4 лютого 2018. 
  10. // uainfo.org, 29.09.2016
  11. ↑ // Телекритика, 02.10.2009 (передрук з видання Ostro.org [ 2 серпня 2018 у Wayback Machine.])
  12. ↑ Юрко-чемодан, щоденники Роксолани і 300 коханок: у «Карпатському просторі» Юрій Винничук розвінчував міфи. kurs.if.ua. 5 травня 2018. оригіналу за 2 грудня 2018. Процитовано 21 липня 2019. 
  13. Юрій Винничук: Україні треба розділитися й пожити, як дві Німеччини. Українська правда. Життя. 21 жовтня 2010. оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 21 липня 2019. 
  14. Юрій Винничук (24 травня 2017). Під ковпаком. zbruc.eu. оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019. 
  15. . rockhouse.com.ua, 1990
  16. . Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 2 серпня 2018. 
  17. "Добре дивимося на сусідів. Бо хто не співає – той москаль" - Антін Мухарський спробував себе в ролі Ореста Лютого. Gazeta.ua. 27 березня 2012 р. оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019. 
  18. ↑ Олег Снітовський (25 червня 2016). Юрій Винничук, письменник. Укрінформ. оригіналу за 3 серпня 2018. Процитовано 21 липня 2019. 
  19. . Український тиждень. № 52 (269) від 27 грудня 2012. Архів оригіналу за 25 травня 2013. Процитовано 21 липня 2019. 
  20. , газета «Експрес», 01.04.2013
  21. Як мене судили. zbruc.eu. 16 січня 2017. оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 21 липня 2019. 
  22. Юрій Винничук: Сашко Кривенко не є зіркою естради… Ми не можемо на його імені робити тираж нового видання. Ми просто хочемо його вшанувати. zik.ua. 17 листопада 2006. оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 21 липня 2019. 
  23. Книжкове потойбіччя. Україна молода. 2 вересня 2015. оригіналу за 19 лютого 2018. Процитовано 21 липня 2019. 
  24. «Ніч еротичної поезії» вдруге видається у форматі книги. zik.ua. 1 серпня 2012. оригіналу за 19 серпня 2018. Процитовано 21 липня 2019. 
  25. . GalInfo, 15 вересня 2012
  26. Олена Красуля. . // Матеріали студентських наукових читань. Кривий Ріг: КДПУ. — 131 с. — С. 63-69. ISBN 978—966–177–095–8
  27. . Фоліо, 2015
  28. Тамара Бакіна. . // Сучасні літературознавчі студії. Топос тварин як антропологічне дзеркало. К.: Видавництво центр КНЛУ, Вип. 8 (2011). — С. 7-17.
  29. . — К: «А-ба-ба-га-ла-ма-га», 2018
  30. Костянтин Родик (15 липня 2015). Нічні діви не старіють. Україна молода. оригіналу за 15 квітня 2018. Процитовано 21 липня 2019. 
  31. Костянтин Родик (18 серпня 2015). Сексо-політологія масової свідомості. Україна молода. оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 21 липня 2019. 
  32. Яна Дубинянська. . Дзеркало тижня, 14 жовтня 2005
  33. // zaxid.net, 21 жовтня 2011
  34. . BBC українською, 18 грудня 2012
  35. Юрій Винничук — переможець конкурсу Бі-Бі-Сі [ 11 січня 2016 у Wayback Machine.] — Бі-Бі-Сі Україна, 24 лютого 2006
  36. . BBC News українською, 19 листопада 2015
  37. . BBC News українською, 7 грудня 2015
  38. У Книзі року ВВС та Дитячій книзі року ВВС перемогли Махно і Бачинський. BBC News українською. 11 грудня 2015. оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 16 грудня 2015. 
  39. . Високий замок, 25 вересня 2018
  40. . Gazeta.ua. 11 лют. 2016 р. Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 10 серпня 2018. 
  41. . Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 11 серпня 2018. 
  42. . www.chytomo.com. Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 9 червня 2019. 
  43. // Український тиждень, 12 липня 2011
  44. Ростислав Семків. // Наукові записки НаУКМА. Філологічні науки. — 2015. — Т. 176. — С. 52-57
  45. ↑ Ірина Ковбаса.  — Літакцент, 25 червня 2009
  46. Ірландська література [ 21 липня 2019 у Wayback Machine.] // Українська літературна енциклопедія : у 3 т. / відп. ред. І. О. Дзеверін. — К. : Головна редакція УРЕ, 1988—1995.. Том 2: с. 331—332
  47. Шкарлута Тетяна. ; М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Київ, 2017
  48. В'ячеслав Васильченко.  — Український інтерес, 14.12.2017
  49. Danylyuk, Myroslava. . Praha, 2012. Bakalářská práce. Univerzita Karlova v Praze. Vedoucí práce Mgr. Tereza Chlaňová, Ph.D] 52 p: 24-25 (чеськ.)
  50. Пісні Купідона: любовна поезія на Україні XVI — поч. XIX ст. Упорядник: Валерій Шевчук. Київ: Молодь, 1984. 351 стор.: С. 228—229
  51. Любовичівна, Анна. Пісня світова (антологія любовної поезії XVI—XVIII століть) //  Слово многоцінне: хрестоматія української літератури, створеної різними мовами в епоху Ренесансу (друга половина XV — XVI ст.) та в епоху Бароко (кінець XVI—XVIII ст.) в 4 кн.; Книга 3: Література Високого Бароко (1632—1709 рік). Керівник проекту В. Яременко; упоряд.: В. Шевчук, В. Яременко. Київ: Аконіт, 2006. 799 с. — С. 768. ISBN 966-8436-07-5 (серія) ISBN 966-8436-10-5 (книга 3)
  52. Рябченко, М. М. «Концепт маски у творчості Юрія Винничука.» Літературознавчі студії 39 (2) (2013), ст.363
  53. . Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 4 серпня 2018. 
  54. . web.archive.org. 2 вер. 2018 р. Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 2 вересня 2018. 
  55. . https://galinfo.com.ua. 18.10.10. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 24.06.20. 
  56. Lis-Markiewicz, Przemysław (20 січ. 2018 р.). . Studia Ukrainica Posnaniensia 6 (0): 225–234. doi:10.14746/sup.2018.6.27. Архів оригіналу за 29 травня 2020. Процитовано 2 серпня 2018 — через pressto.amu.edu.pl. 
  57. ↑ . Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 12 лютого 2018. 
  58. . Красуля, О. ЖАНРОВА СПЕЦИФІКА ДИТЯЧОЇ ПРОЗИ Ю. ВИННИЧУКА. Матеріали студентських наукових читань: зб. наук. праць. ст. 65 [ 21 липня 2019 у Wayback Machine.]
  59. ↑ Чернюк, С. Л. (21 лип. 2016 р.). . Наукові праці. Філологія. Літературознавство 276 (264). Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 2 серпня 2018 — через litstudies.chdu.edu.ua. 
  60. Рябченко, М. М. «Концепт маски у творчості Юрія Винничука.» Літературознавчі студії 39 (2) (2013): ст. 365
  61. Ціхоцький, Іван; Боросовська, Ілона (2 жовтня 2018). . Вісник Львівського університету. Серія філологічна (укр.) 0 (68). ISSN 2078-5534. doi:10.30970/vpl.2108.68.8901. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 6 жовтня 2018. 
  62. . 7 лют. 2013 р. Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 11 серпня 2018. 
  63. ↑ . Варіанти. 20 квітня 2016. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018. 
  64. Пучеров Н. Все о кофе. — Киев: Наукова думка, 1987. — 104 с.
  65. // Facebook, 2018
  66. До письменника прийшла міліція — через вірш «Убий під***аса». УП. 23 січня 2012. оригіналу за 12 січня 2018. Процитовано 11 серпня 2018. 
  67. . Ukrainian PEN-Center. 25 січня 2012. Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 12 лютого 2018.  (англ.)
  68. Alexander J. Motyl. // Association of Ukrainians in Great Britain, 02.02.12. (англ.)
  69.  — Радіо свобода, 27 Січень 2018
  70.  — Український тиждень, 28 січня 2018
  71. ↑ . zbruc.eu. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018. 
  72. . zbruc.eu. Архів оригіналу за 19 серпня 2018. Процитовано 19 серпня 2018. 
  73. Юрій Винничук: Список СБУ: душить жаба, що вас там нема?. Розслідування. 
  74. . antikor.com.ua. Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 2 серпня 2018. 
  75. Przemysław Lis-Markiewicz. Юрій Винничук як упорядник української літературної спадщини // Studia Ukrainica Posnaniensia, vol. VI: 2018, pp. 225—234. ISSN 2300-4754.
  76. . web.archive.org. 12 лют. 2018 р. Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 12 лютого 2018. 
  77. Чудернацькі казки Юрія Винничука [ 12 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Бібліографічний огляд до 65-річчя від дня народження письменника. Рівне: Рівненська обласна бібліотека для дітей. 2017
  78. Вир історії і містифікації: 65 років від дня народження Юрія Винничука. Біобібліографічна довідка [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Кам'янець-Подільська міська бібліотека імені Костя Солухи. 2017
  79. Ростислав Семків. // Після постмодернізму — Київ, 2012
  80. Спалах наднової [ 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Дзеркало тижня, 24 липня 2015
  81. . esu.com.ua. Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 10 серпня 2018. 
  82. Юрій Винничук. Огненний змій: антологія української фантастики XIX століття. Укладач: Юрій Винничук. Київ: Молодь. 1989. 288 с. ISBN 5-7720-0245-7
  83. Юрій Винничук. Огняний змій: українська готична проза ХІХ ст. Упорядник та перекладач: Юрій Винничук. Львів: Піраміда, 2006. 520 с. (Готика). ISBN 966-8522-81-8
  84. Юрій Винничук. Срібна книга казок: українські літературні казки XIX століття. Укладач: Юрій Винничук. Київ: Веселка, 1992. 496 с. ISBN 5-301-00495-6 (Золота бібліотека учня)
  85. Юрій Винничук. Нічний привид: українська готична проза ХІХ ст". Укладання та переклад іншомовних текстів: Юрій Винничук. Львів: Піраміда, 2007. 412 с. (Серія «Готика»). ISBN 978-966-441-038-7
  86. Юрій Винничук. Потойбічне: українська готична проза ХІХ ст". Укладач: Юрій Винничук. Львів: Піраміда, 2005. 464 с. (Серія «Готика»). ISBN 966-8522-50-8
  87.  — Критика, Квітень 2006
  88. Розіп'ята муза: антологія українських поетів, які загинули насильницькою смертю. Укладач: Юрій Винничук. Львів: Піраміда, 2011. ISBN 9789664412626
  89. Львівська антологія: в 3-х т. — Т. 1. Від давніх часів до початку ХХ ст. / укл., передм. Ю. П. Винничука. — Харків: Фоліо, 2013. — 667 с. ISBN 978-966-03-6586-5
  90. Львівська антологія: в 3-х т. — Т. 2. 1920-1940-ві роки. В гранатових горах / укл. Ю. П. Винничука. — Харків: Фоліо, 2014. — 410 с. ISBN 9789660365865
  91. Львівська антологія: в 3-х т. — Т. 2. 1920-1940-ві роки. Герої відчайдушних літ / укл. Ю. П. Винничука. — Харків: Фоліо, 2014. — 412 с. ISBN 9789660365865
  92. Юрій Вининчук. Антологія української готичної прози у 2-х томах. Упорядник: Юрій Винничук. Харків: Фоліо, 2014. 604 с. ISBN 978-966-03-6944-3 (том I); 620 стор ISBN 978-966-03-6945-0 (том II); ISBN 978-966-03-6943-6 (обидва томи).
  93. Юрій Винничук. Антологія української фантастики ХІХ-ХХ ст. Упорядник: Юрій Винничук. Харків: Фоліо. 2015. 608 с. ISBN 978-966-03-7082-1
  94. Юрій Винничук. Невідоме Розстріляне Відродження. Упорядник: Юрій Винничук. Харків: Фоліо. 2016. 768 с. ISBN 978-966-03-7531-4
  95. Юрій Винничук. Міфи та легенди українців. Упорядник: Юрій Винничук. Харків: Фоліо. 2017. 224 с. ISBN 978-966-03-7167-5
  96. Юрій Винничук. Антологія української містичної прози. Упорядник: Юрій Винничук. Харків: Фоліо. 2018. 408 с. ISBN 978-966- 03-8110-0
  97. Юрій Винничук. Соловецький етап. Антологія. Упорядник: Юрій Винничук. Харків: Фоліо. 2018. 492 с. ISBN 978-966- 03-8102-5
  98. Юрій Винничук. Українська модерна проза. Упорядник: Юрій Винничук. Харків: Фоліо. 2018. 512 с. ISBN 978-966- 03-8014-1
  99. Юрій Винничук. Чорт зна що. У кігтях Хапуна. Антологія. Упорядник: Юрій Винничук. Харків: Фоліо. 2019. ? с. ISBN ?
  100. Юрій Винничук. Чорт зна що. Запропаща душа. Антологія. Упорядник: Юрій Винничук. Харків: Фоліо. 2019. ? с. ISBN ?
  101. ↑ Петро Птаха. — Поступ, 14-15 ЛИПНЯ 2001 року
  102.  — Поступ, № 115 (773), 28-29 липня 2001 року
  103.  — Критика, жовтень 2001
  104. Р. І. Іваничук. Дороги вольні і невольні: Щоденники. 1991-1994. Харків: Орбіта, 2016. 555 стор. (Державна програма "Українська книга" 2016 року). ISBN 978-617-7466-08-5
  105. . Критика, 2008
  106. Филатов, Антон. . www.cutinsight.com. Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019. 
  107. Хоменко, Святослав (6 груд. 2016 р.). . Архів оригіналу за 3 серпня 2018. Процитовано 2 серпня 2018 — через www.bbc.com. 
  108. . Держкіно, 2019
  109. . Держкіно, 2019
  110. . Телекритика, 31.05.2019
  111. // PEN-Ukraine, 2018
  112. . ZAXID.NET. Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019. 
  113. . goldenwriters.com.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 листопада 2012. 
  114. Форум галицької кухні, 13-14 березня 2013 року, Львів [ 17 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Часопис «Ї», 2013
  115. . www.chytomo.com (укр.). 21 жовтня 2019. Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 27 листопада 2019. 

Посилання Редагувати

Зовнішні відеофайли
Ю. Винничук. "Убий підараса" (2011)
Мультфільм «Історія Одного Поросятка» за мотивами однойменної казки Ю. Винничука (1994)
Мультфільм «Як метелик життя вивчав» за мотивами однойменної казки Ю. Винничука (1997)
Мультфільм "Лежень" за мотивами однойменної казки Ю. Винничука (2013)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Vinnichuk Ukrcenter Primitki Yurko VinnichukIm ya pri narodzhenni Vinnichuk Yurij PavlovichPsevdonim Yuzo Observator Tiberiya Shpaka Alina Dzhurik Yarina Dzhurik Van Yan Men Maks Gamburger Izidor Pavv Lizunchak 1 Roma PopelyukNarodivsya 18 bereznya 1952 1952 03 18 71 rik StanislavKrayina SRSR UkrayinaDiyalnist zhurnalist pismennik redaktor perekladachSfera roboti literatura 2 pereklad 2 zhurnalistika 2 i redaguvannya 2 Alma mater Prikarpatskij nacionalnij universitet imeni Vasilya StefanikaMova tvoriv ukrayinskaZhanr detektivnijistorichnijprigodnickijerotichnijMagnum opus Tango smertiPremiyi Zolotij pismennik Ukrayini Vinnichuk Yurij Pavlovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahYu rij Pa vlovich Vinnichu k nar 18 bereznya 1952 19520318 Stanislav inodi drukuyetsya pid imenem Yurko Vinnichu k 3 ukrayinskij pismennik zhurnalist redaktor 4 5 Rozpochav literaturnu diyalnist u 1970 h rokah z napisannya poetichnih tvoriv Zagalom vijshlo dvi poetichni zbirki Vinnichuka Vidobrazhennya 1990 ta Peredchuttya oseni 2010 odnak usi virshi avtora napisano do 1993 roku U 1970 h takozh bulo vidano poemu Arkanum ta opovidannya Gi gi gi yaki vismiyuvali radyansku vladu U 1980 1990 h rokah Vinnichuk vidav nizku literaturnih mistifikacij sered yakih pereklad virshiv davnoirlandskogo poeta Riangabara akrovirsh Pisnya svitova Anni Lyubovichivni shodenniki Roksolani Zhitiye garemnoye tosho Rezhiser estradnogo teatru Ne zhuris 1987 1991 ta zasnovnik Kabaretu Yurcya i Stefcya 1990 6 Sered najvidomishih hudozhnih tvoriv Vinnichuka romani Divi nochi 1991 Tango smerti 2012 Aptekar 2015 Cenzor sniv 2016 Lyuteciya 2017 ta Nichnij reporter 2019 Sered tvoriv dlya ditej povist Misce dlya drakona 1990 ta cila nizka kazok Cukrovij pivnik Metelik vivchaye zhittya kazki pro druziv Cheberyajchikiv Vinnichuk takozh vidomij yak uporyadnik krayeznavchih knig Legendi Lvova 1999 Knajpi Lvova 2000 Tayemnici lvivskoyi kavi 2001 a takozh chislennih zbirok ta antologij ukrayinskoyi literaturi Zokrema Vinnichuk ye uporyadnikom antologiyi ukrayinskoyi fantastiki XIX stolittya Ogn ennij zmij 1989 zbirki ukrayinskoyi literaturnoyi kazki XIX stolittya Sribna kniga kazok 1993 zbirki ukrayinskih literaturnih kazok Zacharovane misce 2006 tosho Krim togo u period 2001 2010 rokiv u vidavnictvi Piramida vijshlo 12 knizhok riznih avtoriv pid brendom Yurij Vinnichuk prezentuye Tvori Vinnichuka perekladeno anglijskoyu nimeckoyu francuzkoyu horvatskoyu polskoyu cheskoyu bolgarskoyu biloruskoyu serbskoyu rosijskoyu yaponskoyu kitajskoyu esperanto 7 ta inshimi movami Chlen Ukrayinskogo PEN ta vice prezident Asociaciyi ukrayinskih pismennikiv Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Ranni roki ta osvita 1 2 Teatralna tvorchist 1 3 Zhurnalistska tvorchist 1 4 Pismennicka tvorchist 1 4 1 Poeziya 1 4 2 Knizhki dlya ditej 1 4 3 Dorosla proza 1 4 3 1 Literaturni mistifikaciyi 1980 ti 1990 ti 1 4 4 Ukladach ta uporyadnik antologij 1 5 Politichna diyalnist 2 Stil 3 Kontroversiyi 3 1 Zvinuvachennya u plagiati 2001 3 2 Politichni peresliduvannya 2013 3 3 Zvinuvachennya rosijskih klasikiv u vtorinnosti 2018 3 4 Yurij Vinnichuk i Spisok 47 2018 4 Osobiste zhittya 5 Bibliografiya 5 1 Vlasni tvori 5 2 Antologiyi 5 3 Inshe 5 4 Audioknigi 5 5 Perekladi z inshih mov 6 Ekranizaciyi 7 Nagorodi 8 Dzherela 9 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiRanni roki ta osvita Redaguvati Narodivsya 18 bereznya 1952 roku v misti Stanislavi Batki pismennika volinyani batko rodom iz sela Berezhanka na Lanovechchini mati iz sela Mali Filvarki zaraz Pidlisne nepodalik Kremencya Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni batko vhodiv do zagonu melnikivcya Andriya Yavorenka 8 Zgodom do cogo zh zagonu priyednavsya j didus Yuriya z materinogo boku Luk yan Sapiga yakogo melnikivci vizvolili z Kremeneckoyi v yaznici 9 Pismennik maye im ya svogo dyadka Yuriya Sapigi chlena molodizhnoyi OUN yakogo 1941 roku vbili chekisti 10 Osvitu zdobuv u Ivano Frankivskomu pedagogichnomu instituti filologichnij fakultet 1969 1973 roki uchitel ukrayinskoyi movi j literaturi Pislya zakinchennya vishu pochav pracyuvati v gazeti Prikarpatska Pravda Vodnochas nim zacikavilosya KDB i 4 kvitnya 1974 roku provelo obshuk u pomeshkanni pismennika spodivayuchis znajti antiradyanski tvori 11 1974 go pereyihav do Lvova de ves chas hodiv iz valizoyu vlasnih rukopisnih tvoriv cherez sho otrimav prizvisko Yurko chemodan 12 Pracyuvav vantazhnikom hudozhnikom oformlyuvachem a zgodom takozh zajmavsya farcuvannyam ta svogo rodu sutenerstvom suprovodzhuyuchi povij yaki jshli na dilo shob u takij sposib vivchiti yihnij pobut 11 U dvadcyatip yatirichnomu vici prohodiv vijskovu sluzhbu v armiyi de pracyuvav u shtabi 13 1978 roku napisav poemu Arkanum ta opovidannya Gi gi gi znovu zh taki privernuvshi uvagu pracivnikiv KDB 14 Teatralna tvorchist Redaguvati 1987 1991 rezhiser Lvivskogo estradnogo teatru Ne zhuris dlya yakogo pisav scenariyi vistav ta pisenni teksti Okrim togo brav uchast u teatri Ne zhuris i yak komedijnij aktor 6 U 1990 pokinuv teatr i razom zi Stefkom Orobcem stvoriv Kabaret Yurcya i Stefcya Takozh kabaretni zamalovki Vinnichuka stavilisya na sceni molodizhnogo festivalyu Vivih sho prohodiv dvichi u 1990 ta 1992 rokah 15 16 2012 roku Yurij Vinnichuk vzyav uchast u burlesknomu proyekti Oresta Lyutogo Lagidna ukrayinizaciya Pid chas odnogo z vistupiv pismennik pidnyavsya z zali na scenu i pochav chitati svij virsh pid nazvoyu Koliskova yakij rozpovidaye pro sni politikiv 17 Za rik do pochatku Yevromajdanu chasopis Ukrayinskij tizhden zamoviv u Vinnichuka nevelichkij satirichnij tekst i avtor napisav tragikomichnu p yesu na odnu diyu Ostannij Bunker 2013 sho rozpovidaye pro vtechu Yanukovicha ta zahoplennya narodom Mezhigir ya jogo rezidenciyi 18 19 20 Zhurnalistska tvorchist Redaguvati U 1991 1994 rokah zajmav posadu redaktora viddilu mistiki ta sensacij u gazeti Post Postup Zokrema 1993 roku na storinkah gazeti Post Postup Vinnichuk rozkritikuvav novij zhurnal Literaturno Naukovij Visnik za privlasnennya nazvi LNV chasopisu sho vihodiv u 1898 1932 rokah Zgodom Stepan Pinchuk golovnij redaktor zhurnalu podav na Vinnichuka do sudu zvinuvativshi jogo v tomu sho stattya mala zgubnij vpliv na podalshu dolyu zhurnalu publikaciyu yakogo dovelosya prizupiniti Sud uhvaliv rishennya na korist pozivacha ta zmusiv Vinnichuka viplachuvati moralne vidshkoduvannya 21 U 1995 1998 rokah Vinnichuk pracyuvav golovnim redaktorom erotichnoyi gazeti Gulvisa Lviv a u 1998 1999 rokah zajmav posadu redaktora viddilu v gazeti Postup de zokrema pochav vikoristovuvati psevdonim Yuzo Observator abi nadali uniknuti mozhlivih sudovih procesiv Z 2006 roku golovnij redaktor vidnovlenoyi gazeti Post Postup 22 Pismennicka tvorchist Redaguvati 1997 roku stav chlenom Asociaciyi ukrayinskih pismennikiv a 2004 roku viceprezidentom cogo ob yednannya 6 Poeziya Redaguvati 1990 roku vidav svoyu debyutnu zbirku poezij Vidobrazhennya yaka nalichuvala blizko dvadcyati storinok Nastupna poetichna zbirka pismennika Peredchuttya oseni pobachila svit azh 2010 roku i mala povnishij harakter 23 Usi virshi avtora napisano do 1993 roku oskilki na perekonannya samogo Vinnichuka poeziya nalezhit molodosti a hto pishe pislya 35 toj vpadaye u glibokij marazm 18 Okrim togo v 2011 roci okremi virshi Yuriya Vinnichuka vvijshli do zbirki Nich erotichnoyi poeziyi a 2012 roku takozh i do perevidannya Nich erotichnoyi poeziyi non stop 24 14 veresnya 2012 roku na sceni lvivskogo teatru Voznesinnya vidbulasya nich erotichnoyi poeziyi de Vinnichuk ta inshi avtori protyagom dvoh godin deklamuvali svoyi tvori pered publikoyu 25 Knizhki dlya ditej Redaguvati Dlya dityachoyi auditoriyi Yurij Vinnichuk zazvichaj tvorit u zhanri literaturnoyi kazki odnak desho modifikovanoyi poyednanoyi z inshimi zhanrami 26 Sered najvidomishih dityachih knizhok pismennika povist kazka Misce dlya drakona 1990 yaka rozpovidaye pro travoyidnogo drakona Gricka sho zobrazhenij ne zhorstokim hizhakom a mrijnikom ta romantikom 27 fantastichna kazka Litopis vid ravlika pro dobrovilne perevtilennya odnogo z personazhiv na molyuska 28 nizku kazok pro dvoh druziv Cheberyajchikiv primirom kazka Metelik vivchaye zhittya yaka znajomit nas iz charivnoyu krayinoyu Virij de oboye druziv zustrichayut metelika odnodenka yakij maye lish odnu dobu abi piznati zhittya 2005 roku vidavnictvo A ba ba ga la ma ga vidalo ilyustrovanu dityachu knigu pismennika Istoriya odnogo porosyatka a u veresni 2018 roku u comu zh vidavnictvi vijshla she odna knizhka avtora virshovana kazka Cukrovij pivnik 29 Dorosla proza Redaguvati nbsp Yurij Vinnichuk u Vinnici zhovten 2012Pisati Vinnichuk pochav ishe studentom Ivano Frankivskogo pedinstitutu na samomu pochatku 1970 h ale pershi knizhkovi publikaciyi z yavilisya lishe dvadcyat rokiv po tomu 30 Pershi nadrukovani prozovi tvori Vinnichuka z yavilisya na pochatku 90 h zokrema u 1990 roci vijshla drukom jogo persha zbirka prozi Spalah 1990 kudi okrim inshogo uvijshli povisti Misce dlya Drakona 1990 ta Korolevich mashkara 1990 Nastupna zbirka prozi avtora pid nazvoyu Vikna zastiglogo chasu vijshla lishe cherez desyat rokiv u 2001 roci U 1991 roci z yavlyayetsya persha povist dlya doroslih kriminalnij detektiv Divi nochi spochatku 1991 roku v zhurnali Dzvin a zgodom u 1992 roci okremoyu knigoyu v kiyivskomu vidavnictvi Ukrayinskij pismennik U 1992 roci takozh z yavilasya povist antiutopiya Laskavo prosimo v Shurograd diya yakoyi vidbuvayetsya na foni realij totalitarnogo radyanskogo rezhimu Nastupnoyu povistyu Vinnichuka bulo Zhitiye garemnoye yake vijshlo u 1992 i nibito bazuvalosya na spravzhnih shodennikah Roksolani Pershim romanom avtora stala Malva Landa 2000 zhurnalna publikaciya 2003 okremoyu knigoyu 31 U 2005 vijshov romani Vesnyani igri v osinnih sadah 32 a v 2010 roman Grushi v tisti Hocha syuzhetno ci dva tvori j ne mayut nichogo spilnogo yih poyednuye inshe te sho obidva mistyat avtobiografichni elementi z zhittya Vinnichuka U romani Grushi v tisti Vinnichuk takozh pridiliv osoblivu uvagu bogemnomu zhittyu Lvova u 1970 80 ti roki tema yaka do togo bula duzhe kuco opisana v ukrayinskij literaturi 33 U 2005 roci za roman Vesnyani igri v osinnih sadah Vinnichuk otrimav svoyu pershu literaturnu nagorodu Kniga roku Bi Bi Si 2012 roku svit pobachiv roman Tango smerti yakij prinis avtorovi drugu literaturnu peremogu Knigu roku Bi Bi Si 34 35 2015 roku vijshov roman Aptekar podiyi yakogo vidbuvayutsya u Lvovi simnadcyatogo stolittya ta zokrema detalno opisuye kativske remeslo 36 Roman otrimav chimalo shvalnih vidgukiv stav finalistom konkursu Kniga roku Bi Bi Si prote postupivsya zbirci opovidan Vasilya Mahna 37 38 U veresni 2018 roku pid chas Forumu vidavciv 2018 bulo predstavleno prodovzhennya Aptekarya roman Sestri krovi 39 2016 roku vijshov avantyurnij roman Cenzor sniv yakij rozpovidaye pro poloti nad Atlantikoyu i kazino krasivimi zhinkami i shpigunami pogonyami i ranami zradoyu ta lyuboshami 40 2017 roku svit pobachiv roman Lyuteciya yakij opisuye deyaki momenti iz zhittya Ivana Vagilevicha 41 2019 roku bula vidana detektivna povist pid nazvoyu Nichnij reporter sho rozpovidaye pro rozsliduvannya zhurnalista Marka Krilovicha u spravi vbivstva kandidata v prezidenti Lvova u 1938 roci 42 Literaturni mistifikaciyi 1980 ti 1990 ti Redaguvati U 1980 h Vinnichuk stav vidomim zavdyaki literaturnim mistifikaciyam sho mali rozgolos podibnij do analogichnoyi tvorchosti amerikanskogo pismennika Kliforda Irvina en yaki vin zgodom opisav yak namagannya dati lyapasa todishnij sistemi stvoriti svoyeridnij protest 43 44 45 Zokrema vin stvoriv literaturnu mistifikaciyu pro splyundruvannya Kiyeva vijskami Batiya 1240 roku sho nibito buli opisani serednovichnim irlandskim poetom Riangabarom yakij nachebto buv svidkom tih podij ta opisav yih u virshi lamentaciyi Plach nad gradom Kiya I virsh i vlasne serednovichnogo irlandskogo poeta Riangabara Vinnichuk vigadav Vin opublikuvav svij pereklad virsha z irlandskoyi movi spochatku v gazeti Literaturna Ukrayina 1982 a potim u zhurnali Zhovten 1984 9 Mistifikaciya viyavilasya nastilki perekonlivoyu sho 1990 roku zgadka pro Riangabara ta jogo tekst yak pravdivu pam yatku potrapila do statti Irlandska literatura v Ukrayinskij literaturnij enciklopediyi 46 She odna mistifikaciya vid Vinnichuka akrovirsh Pisnya svitova Anni Lyubovichivni yakij vin tezh opublikuvav yak znajdenij tekst XVII storichchya 47 48 Vinnichuk vpershe opublikuvav svij pereklad z polskoyi movi v antologiyi Pisni Kupidona lyubovna poeziya na Ukrayini XVI poch XIX st 1984 49 50 Zgodom cej vigadanij tvir bulo vklyucheno zokrema do tretogo tomu hrestomatiyi ukrayinskoyi literaturi Slovo mnogocinne vidanoyi u 2006 roci 51 Oskilki zhoden naukovec ne zapidozriv mistifikaciyi zgodom Vinnichuk sam ziznavsya sho ci tvori vigadani 45 Na pochatku 90 h Oleksandr Krivenko yakij todi obijmav posadu golovnogo redaktora chasopisu PostPostup zvernuvsya do Vinnichuka z propoziciyeyu stvorennya skandalnoyi publikaciyi zadlya zbilshennya zacikavlenosti sered chitachiv Vinnichuk virishiv opublikuvati spravzhni shodenniki Roksolani pid nazvoyu Zhitiye garemnoye Avtor vigadav cilu istoriyu yak jomu nachebto vdalosya vidnajti shodenniki tureckoyi nalozhnici a zgodom i druzhini shaha i opisav te chim zajmalasya Roksolana v garemi 12 Nerozvinena mistifikaciya pomitna j u romani Malva Landa oskilki golovna geroyinya mogla vvazhatisya prototipom rosijskoyi radyanskoyi pravozahisnici ta chlena Gelsinskoyi grupi Malvi Nojyevni Landi Okrim togo koli geroyinya romanu vidavala svoyu zbirku poezij yiyi redaktorom stav Ostap Gricaj spravzhnij ukrayinskij pismennik ta perekladach 52 Odnim iz riznovidiv mistifikacij Yuriya Vinnichuka zaznachennya nepravdivoyi informaciyi pro dzherela pohodzhennya tvoriv yaki vin pereklav abo vporyadkuvav Zokrema pismennik vkazuye sho vzyav opovidannya Istoriya cherepa Oresta Avdikovskogo z chasopisu Galicka Rus za 1892 rik a takozh pripisuye opovidannya nevidomogo avtora Kimnata prividiv do tvoriv sho drukuvalis na storinkah chasopisu Annales des sc Psych 1891 53 Ukladach ta uporyadnik antologij Redaguvati Yurij Vinnichuk takozh ukladach antologij zokrema zabutih avtoriv Za jogo slovami Ukladati antologiyi dosit marudna sprava i yak bachite nihto ne hoche tim zajmatisya Ya zh shukayu teksti u starih gazetah zhurnalah i ce cikavo osoblivo koli viyavlyayu yakogos absolyutno nevidomogo avtora absolyutno nevidomij tekst ce dlya mene najbilsha priyemnist 54 Zagalom pismennik uporyadkovuye antologiyi ta zbirki na taku tematiku gotika fantastika mifologiya ta demonologiya Ognennij zmij Chort zna sho Mifi ta legendi ukrayinciv Kniga Bestij tosho kazki Biblijni kazki Zacharovane misce ukrayinska literaturna kazka Sribna kniga kazok antologiya ukrayinskoyi literaturnoyi kazki XIX stolittya tosho krayeznavstvo Knajpi Lvova Legendi Lvova tosho tvori represovanih ukrayinskih pismennikiv Rozip yata muza Nevidome Rozstrilyane Vidrodzhennya Soloveckij etap Antologiya tosho Politichna diyalnist Redaguvati 2010 roku Vinnichuk balotuvavsya pid nomerom 3 v spisku Narodnoyi samooboroni do Lvivskoyi miskoyi radi 55 Stil Redaguvati nbsp Yurij Vinnichuk i Viktor MorozovYurij Vinnichuk rozpochav svoyu literaturnu diyalnist u 80 h ta vidrazu vlivsya v kogortu pismennikiv nonkonformistiv yaki protistoyali radyanskij vladi na literaturnij nivi 56 Pismennik tvorit u najriznomanitnishih hudozhnih zhanrah roman antiutopiya opovidannya p yesa poeziya tosho a takozh pishe publicistiku mistifikaciyi bibliografichni i krayeznavchi knizhki zajmayetsya hudozhnim perekladom 57 Za slovami T Kahanovskoyi ta M Nazarenko Vinnichuk vzagali figura nastilki bagatogranna sho mozhe vvazhatisya sam sobi litob yednannyam 58 U svoyij rozvidci literaturoznavec Grigorij Grabovich vidznachaye Vinnichuka yak populyarizatora Lvova a Ya Polishuk ta I Bondar Gereshenko vvazhayut tvorchist pismennika organichnoyu chastinoyu postmodernoyi ukrayinskoyi literaturi 59 U svoyih tvorah Yurij Vinnichuk dotrimuyetsya avantyurnogo abo detektivnogo syuzhetu ta zazvichaj dodaye elementi grotesku burlesku fantasmagoriyi parodiyi gumoru ironiyi sarkazmu stobu erotizmu ta mistifikacij 57 60 61 Okrim togo pismennicya Roksolana Harchuk nazivaye Vinnichuka batkom chornogo gumoru v ukrayinskij literaturi 59 a Pavlo Zagrebelnij Gerostratom ukrayinskoyi istoriyi 62 Kontroversiyi RedaguvatiZvinuvachennya u plagiati 2001 Redaguvati U kvitni 2016 roku zhurnalist lvivskogo onlajn zhurnalu Varianti Oleg Havich u statti Kava z plagiatom 63 zvinuvativ Vinnichuka u tomu sho deyaki chastini krayeznavchoyi knizhki Tayemnici lvivskoyi kavi 2001 zapozicheni z rosijskomovnoyi knigi Mikoli Pucherova Vse o kofe ukr Vse pro kavu vidanoyi 1987 roku v kiyivskomu akademichnomu vidavnictvi Naukova dumka 64 Havich zvinuvativ Vinnichuka u tomu sho cili abzaci romanu Tayemnici lvivskoyi kavi nibito ye perekladom z rosijskoyi na ukrayinsku movu z knigi Puchyerova 63 U 2018 roci u vidpovid na ci zvinuvachennya Vinnichuk zaznachiv sho u knizi ye zapozichennya lishe kilkoh storinok receptiv kavi ta informaciyi pro viroshennya kavi sho mandruyut z knizhki do knizhki riznih avtoriv yaki v pershomu vidanni buli poznacheni zirochkoyu bo ne nalezhali avtorovi 65 V 2019 vijshlo nove vidannya yake vidtvoryuye zauvagi pershogo pro te sho ci storinki buli nadani Lvivskoyu kavovoyu fabrikoyu Politichni peresliduvannya 2013 Redaguvati U sichni 2012 roku nabuv rozgolosu opublikovanij naprikinci 2011 roku Vinnichukom virsh Ubij pida sa 3 cherez yakij odin z todishnih deputativ Verhovnoyi Radi Ukrayini vid komunistiv Leonid Grach zvinuvativ Vinnichuka u poshirenni pornografichnogo zmistu ta zakliku do povalennya chinnogo ladu v Ukrayini 66 Zgodom cherez publikaciyu cogo virsha Grach podav na Vinnichuka zayavu do prokuraturi sho bagato oglyadachiv sprijnyali yak politichne peresliduvannya todishnim rezhimom 67 68 Zvinuvachennya rosijskih klasikiv u vtorinnosti 2018 Redaguvati Pislya publikaciyi golovi Ukrayinskogo institutu nacionalnoyi pam yati Volodimira V yatrovicha 25 sichnya 2018 roku u Facebook shodo pidstupnosti russkogo mira yakij vmiye verbuvati lyudej ne lishe siloyu primusu tobto zhorstkoyu siloyu ale j m yakoyu siloyu zamanyuyuchi yih simpatichnim vishukanim ta respektabelnim rosijskim kulturnim produktom yak ot knigami pisnyami chi filmami pevna kilkist prorosijski nalashtovanih koristuvachiv v ukrayinskomu segmenti Facebook vislovili svoye nezadovolennya tezami V yatrovicha Vodnochas znachna kilkist ukrayinskih intelektualiv ta publichnih osib vislovili svoyu pidtrimku poziciyi V yatrovicha shodo pidstupnosti ruskogo mira 69 70 Sered tih hto pidtrimav poziciyu direktora UINP buv i Vinnichuk yakij naprikinci sichnya 2018 roku napisav stattyu vidpovid obvinuvacham V yatrovicha v internet gazeti Zbruch 71 Rozmirkovuyuchi u svoyij statti pro zalyubuvannya oderzhimist bagatoh ukrayinciv rosijskoyu kulturoyu zokrema literaturoyu Vinnichuk pidkresliv vtorinnist rosijskoyi kulturnoyi produkciyi j zokrema literaturi yaksho toj kulturnij produkt sprijmati u konteksti svitovoyi kulturi Zokrema yak priklad vtorinnosti rosijskoyi literaturi Vinnichuk naviv prikladi plagiatu takih vidomih rosijskih literatoriv yak Oleksandr Pushkin chi Mihajlo Bulgakov Vinnichuk pidkresliv sho chimalo klasichnih virshiv Pushkina v tomu chisli List Tetyani ce perespivi z francuzkoyi ta sho vin nikoli Bulgakovim ne zahoplyuvavsya z tiyeyi prostoyi prichini sho mav znachno shirshi chitacki obriyi nizh ti hto chitali tilki ukrayinskoyu ta rosijskoyu Lyudina nachitana u svitovij literaturi legko pobachit vsyu vtorinnist romanu Majster i Margarita 71 Yurij Vinnichuk i Spisok 47 2018 Redaguvati Pislya inscenuvannya vbivstva Arkadiya Babchenka u merezhi z yavivsya tak zvanij Spisok 47 yakij perelichuye lyudej yakim nachebto zagrozhuye smert vid ruk kilera Sered cih lyudej figuruvalo j im ya Yuriya Vinnichuka 72 Pismennik prokomentuvav cyu podiyu takimi slovami Mova ne jde pro te shob znishiti vsih 47 lyudej yaki ye v comu spisku Dumayu prosto nakidali imena zagibel yakih viklikala b yakijs rezonans Ochevidno sho vsih 47 osib znishuvati ne zbiralisya Jshlosya pro kilkoh lyudej Mozhna sobi uyaviti yakbi zamochili troh chotiroh yakij bi kipish pidnyavsya Usi pochali b govoriti sho derzhava nichogo ne kontrolyuye pochalasya b absolyutna panika 73 Osobiste zhittya RedaguvatiZhive v mistechku Vinniki Odruzhenij z bilsh yak na dvadcyat rokiv molodshoyu zhinkoyu Miroslavoyu 1976 r n Vihovuye sina Olesya Luk yana 2004 r n 74 Bibliografiya RedaguvatiSered dorobku Yuriya Vinnichuka nastupni vlasni tvori ta uporyadkovani antologiyi 75 76 77 78 79 80 Vlasni tvori Redaguvati Povisti romani Misce dlya drakona 1990 povist vpershe z yavilasya u 1990 roci zbirci Spalah okremoyu knigoyu Lviv Piramida 2002 Korolevich mashkara 1990 povist vpershe z yavilasya u 1990 roci u zbirci Spalah Divi nochi 1991 povist vpershe z yavilasya u 1991 roci u zhurnali Dzvin okremoyu knigoyu Kiyiv Ukrayinskij pismennik 1992 Laskavo prosimo v Shurograd 1992 povist vpershe z yavilasya u 1992 roci u zhurnali Suchasnist okremoyu knigoyu Zhitiye garemnoye 1992 povist vpershe z yavilasya u 1992 roci u gazeti Post Postup okremoyu knigoyu Lviv Piramida 1996 Malva Landa 2000 vpershe z yavilasya u 2000 roci u zhurnali Suchasnist okremoyu knigoyu Lviv Piramida 2003 Vesnyani igri v osinnih sadah 2005 Lviv Piramida Grushi v tisti 2010 Lviv Piramida Tango smerti 2012 Harkiv Folio Aptekar 2015 Harkiv Folio Cenzor sniv 2016 Harkiv Folio Lyuteciya 2017 Harkiv Folio Sestri krovi veresen 2018 Harkiv Folio prim prodovzhennya do romanu Aptekar Nichnij reporter kviten 2019 Harkiv Folio Klyuchi Mariyi robocha nazva Inij v ochah yiyi 2020 Harkiv Folio u spivavtorstvi z Andriyem Kurkovim Villa Dekkera 2021 Harkiv Fabula Agent Lilik 2021 Harkiv Fabula prim prodovzhennya do romanu Villa Dekkera Poeziya Vidobrazhennya 1990 zbirka virshiv Peredchuttya oseni 2010 zbirka virshiv napisanih u 1970 1993 rr Zbirki opovidan Spalah 1990 Vikna zastiglogo chasu 2001 Gi gi i 2007 opovidannya u zhanri chornogo gumoru Arkanum 2019 Shasliva zbitoshna pora 2019 Lviv Apriori Zbitoshna pora 2020 Lviv Apriori ISBN 978 617 629 503 7 Krayeznavchi knigi Legendi Lvova 1999 Knajpi Lvova 2000 Tayemnici lvivskoyi kavi 2001 Tayemnici lvivskoyi gorilki 2006 Enciklopediyi Kniga bestij 2003 mifologichna enciklopediya seriya Yurij Vinnichuk prezentuye Mitologiya Chort zna sho 2004 mifologichna enciklopediya seriya Yurij Vinnichuk prezentuye Mitologiya Galicka kuhnya 2004 kulinarna enciklopediyaDityachi knigi Goplya i Piplya 2008 Seriya Kazkova skarbnicya z 2002 3 knizhki u seriyi Istoriya odnogo porosyatka 2005 Balakuche yabluchko ta inshi istoriyi 2016 Metelik vivchaye zhittya 2016 Perekladenec 2016 Lezhen 2016 Cheberyajchiki Goplya i Piplya 2016 Kazki zi Lvova 2017 Chudernacki kazki 2017 Kazki veseli i sumni 2018 Cukrovij pivnik veresen 2018 virshovana kazkaP yesi Ostannij Bunker 2013 tragikomediya na odnu diyu Drakon postavlena na sceni lvivskogo teatru META 81 Antologiyi Redaguvati Ognennij zmij antologiya ukrayinskoyi fantastiki XIX stolittya 1989 perevidannya 2006 maye nazvu Ognyanij zmij ukladach 82 83 Sribna kniga kazok antologiya ukrayinskoyi literaturnoyi kazki XIX stolittya 1992 ukladach 84 Nichnij privid antologiya ukrayinskoyi gotichnoyi prozi HIH stolittya 2001 perevidannya 2007 ukladach 85 Potojbichne Ukrayinska gotichna proza HH st 2005 ukladach 86 87 Biblijni kazki 2005 ukladach Rozbijnicki skarbi kazki pro rozbijnikiv 2006 ukladach Zacharovane misce ukrayinska literaturna kazka 2006 ukladach Rozip yata muza antologiya ukrayinskih poetiv yaki zaginuli nasilnickoyu smertyu u 2 tomah 2011 ukladach 88 Lvivska antologiya v 3 tomah 2013 2014 ukladach 89 90 91 Antologiya ukrayinskoyi gotichnoyi prozi u 2 tomah 2014 ukladach 92 Antologiya ukrayinskoyi fantastiki HIH HH st 2015 ukladach 93 perevidannya 2017 Nevidome Rozstrilyane Vidrodzhennya 2016 ukladach 94 Mifi ta legendi ukrayinciv 2017 ukladach 95 Antologiya ukrayinskoyi mistichnoyi prozi 2018 ukladach 96 Soloveckij etap Antologiya 2018 ukladach 97 Ukrayinska moderna proza 2018 ukladach 98 Chort zna sho U kigtyah Hapuna Antologiya 2019 ukladach 99 Chort zna sho Zapropasha dusha Antologiya 2019 ukladach 100 Inshe Redaguvati Seriya Yurij Vinnichuk prezentuye u vidavnictvi Piramida seriya knig riznih zhanriv 101 2001 r Lvivskij Sherlok Golms detektivni opovidi prim uporyadniki Yurij Ohrimenko Boris Korpan ta Natalya Kosmolinska avtori Adam Stodor ta Vilgelm Raort 102 103 101 2001 r Duhi starogo Lvova prim avtor Stefan Grabinskij pereklad z polskoyi Miroslava Trofimuka ta in 101 2001 r Nichnij gist motoroshni opovidi prim uporyadnik Yurij Vinnichuk 101 2001 r Kolekciya pristrastej prim avtor Natalka Snyadanko 101 2002 r Klub komisara Boncya kriminalni zagadki prim avtor nevidomij redaktor Yurij Vinnichuk pereklad z polskoyi Larisa Andriyevska 2002 r Na sherbatim lvivskim bruci prim avtor Mechislav Opalek pereklad z polskoyi Larisa Andriyevska 2003 r Smert vipovzaye z pidvaliv prim avtor Yurij Vinnichuk pid psevdonimom 104 1 Yarina Dzhurik 2003 r Geroj peredmistya prim avtor Ivan Kernickij 2008 r Soromicki opovidki prim uporyadnik Yurij Vinnichuk ta Volodimir Gnatyuk 105 2008 r Goplya i Piplya prim avtor Yurij Vinnichuk 2009 2010 rr Legendi Lvova prim avtor Yurij Vinnichuk 2010 r Legendi Lvova Kniga persha vpershe vidna 1999 roku u vidavnictvi Spolom 2009 r Legendi Lvova Kniga drugaAudioknigi Redaguvati 2004 Malva Landa ozvuchiv Roman Semisal 2006 Kniga bestij ozvuchiv Igor Murashko 2010 Grushi v tisti ozvuchiv Viktor Vlasenko 2011 Vesnyani igri v osinnih sadah vidavnictvo Nash Format ozvuchka narodnij artist Ukrayini Oleksij Bogdanovich prodyusuvannya Sergij Kucan zvukorezhisura Volodimir Mulyar 2013 Vikna zastiglogo chasu 2016 Aptekar ozvuchila Galina Shumska 2016 Misce dlya drakona ozvuchila Katerina Shestakova 2019 Vesnyani igri v osinnih sadah ozvuchiv Oleksandr Rudko dlya audioknigarni ABUK Perekladi z inshih mov Redaguvati Avtor perekladiv z anglijskoyi nimeckoyi rosijskoyi cheskoyi polskoyi ta horvatskoyi Bogumil Grabal Baron Myungavzen Pereklad z cheskoyi Yurij Vinnichuk Kiyiv vidavnictvo Klasika 2002 Bogumil Grabal Var yati Vibrana proza Pereklad z cheskoyi Yurij Vinnichuk Lviv VNTL Klasika 2003 184 stor ISBN 966 7493 48 2 Klasika Filip David Misyachna kareta Pereklad z serbskoyi Yurij Vinnichuk Antologiya serbskoyi postmodernoyi fantastiki Lviv Piramida 2004 300 stor S 92 101 ISBN 978 98522 07 9 Bogumil Grabal Ya obslugovuvav anglijskogo korolya Pereklad z cheskoyi Yurij Vinnichuk Kiyiv A ba ba ga la ma ga 2009 240 stor ISBN 978 966 7047 87 0 Erih Mariya Remark Zhittya u poziku Pereklad z nimeckoyi Roma Popelyuk ta Yurij Vinnichuk Lviv TzOV Ekspres Media Print 2014 194 ISBN vidsutnye peredruk Erih Mariya Remark Zhittya u poziku Mansarda mrij Iskra zhittya Per z nimeckoyi Yu Vinnichuk Yu Mikityuk H Nikolin Harkiv KSD 2016 733 stor ISBN 978 617 12 0850 6Takozh perekladav korotku prozu Grigoriya Danilevskogo Bis na vechornicyah Zhittya cherez storichchya Stefana Grabinskogo Chad Mikoli Kostomarova Dityacha mogila Yurka Yurchenka Zhuravel Ivana Borozni Zolota gora abo Ya tebe viryatuyu Oresta Somiva Kiyivski vidmi Mihajla Chajkovskogo Mogila Volodimira Roskovshenka Shapka Orendator Zorana Fericha Polapka Volta Disneya Bogumila Grabala Chi ne bazhayete pobachiti Zlatu Pragu Ekranizaciyi Redaguvati2004 roku z yavilas korotkometrazhna strichka znyata za motivami opovidannya Granata na dvoh Tragichne kohannya do zradlivoyi Nuski 2007 roku znyato dvoserijnij telefilm Divi nochi za odnojmennoyu povistyu Vinnichuka Za odnojmennimi kazkami pismennika znyato korotkometrazhni animacijni korotkometrazhni filmi Istoriya odnogo Porosyatka 1994 Yak metelik vivchav zhittya 1997 ta Lezhen 2013 106 107 U 2020 roci vid rezhisera Tarasa Tkachenka u prokat maye vijti povnometrazhnij hudozhnij film Divi nochi za odnojmennoyu povistyu Vinnichuka 108 109 110 Nagorodi RedaguvatiTitul Galickij licar za shotizhnevi statti Yuzya Observatora v gazeti Post Postup 1999 111 Premiya Kniga roku Bi Bi Si za romani Vesnyani igri v osinnih sadah ta Tango smerti 2005 2012 112 Premiya Zolotij pismennik Ukrayini 2012 113 Vidznaka klubu galickoyi kuhni Posol galickoyi kuhni za viznachnij vnesok u populyarizaciyu galickoyi kulinariyi 2013 114 Vidznaka chitackih simpatij polskoyi literaturnoyi nagorodi Angelus za polskomovnij pereklad romanu Tango smerti 2019 115 Dzherela Redaguvati a b Yurij Vinnichuk Ne zasmuchuvatis peredchasno i viriti u vlasni sili Ukrayinskij prostir 14 serpnya 2014 Arhiv originalu za 17 lyutogo 2018 Procitovano 21 lipnya 2019 a b v g Czech National Authority Database d Track Q13550863 a b Yurko Vinnichuk Ubij p sa VIRSh Drug chitacha 20 sichnya 2012 Arhiv originalu za 21 lipnya 2019 Procitovano 21 lipnya 2019 Psihologizm ta feyerichnist u tvorah Yuriya Vinnichuka Ukladach V V Poturemec Poltava Oblasna biblioteka dlya yunactva im Olesya Gonchara 2016 12 stor Infoteka Bukvoyida Yurij Vinnichuk Bukvoyid a b v Vinnichuk Yurij Pavlovich Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini web archive org 19 serp 2018 r Arhiv originalu za 19 serpnya 2018 Procitovano 12 lyutogo 2018 Viktor Payuk pereklav movoyu esperanto opovidannya Vishivanij svit La Espero Shveciya 10 2005 ta Ostriv Ziz La Kancerkliniko Franciya 119 2006 Yurij Vinnichuk 25 chervnya 2017 Nasha banderivska karma zbruc eu Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2018 Procitovano 4 lyutogo 2018 Yurij Vinnichuk 26 bereznya 2017 Istoriya odniyeyi druzhbi zbruc eu Arhiv originalu za 11 serpnya 2018 Procitovano 4 lyutogo 2018 Mayemo pam yatati 75 rokiv zhahlivomu zlochinovi SRSR uainfo org 29 09 2016 a b Yurij Vinnichuk Kozhna naciya tvorit svoyi mifi Telekritika 02 10 2009 peredruk z vidannya Ostro org Arhivovano 2 serpnya 2018 u Wayback Machine a b Yurko chemodan shodenniki Roksolani i 300 kohanok u Karpatskomu prostori Yurij Vinnichuk rozvinchuvav mifi kurs if ua 5 travnya 2018 Arhiv originalu za 2 grudnya 2018 Procitovano 21 lipnya 2019 Yurij Vinnichuk Ukrayini treba rozdilitisya j pozhiti yak dvi Nimechchini Ukrayinska pravda Zhittya 21 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 23 kvitnya 2018 Procitovano 21 lipnya 2019 Yurij Vinnichuk 24 travnya 2017 Pid kovpakom zbruc eu Arhiv originalu za 21 lipnya 2019 Procitovano 21 lipnya 2019 Vivih festival 1990 Lviv white rockhouse com ua 1990 Legendarnij Vivih u Lvovi Rozmova z tvorcyami festivalyu Arhiv originalu za 2 serpnya 2018 Procitovano 2 serpnya 2018 Dobre divimosya na susidiv Bo hto ne spivaye toj moskal Antin Muharskij sprobuvav sebe v roli Oresta Lyutogo Gazeta ua 27 bereznya 2012 r Arhiv originalu za 21 lipnya 2019 Procitovano 21 lipnya 2019 a b Oleg Snitovskij 25 chervnya 2016 Yurij Vinnichuk pismennik Ukrinform Arhiv originalu za 3 serpnya 2018 Procitovano 21 lipnya 2019 Ostannij bunker Vesna 2013 roku Bankova Kabinet Viktora Fedorovicha Ukrayinskij tizhden 52 269 vid 27 grudnya 2012 Arhiv originalu za 25 travnya 2013 Procitovano 21 lipnya 2019 Ostannij bunker Yanukovicha gazeta Ekspres 01 04 2013 Yak mene sudili zbruc eu 16 sichnya 2017 Arhiv originalu za 2 veresnya 2018 Procitovano 21 lipnya 2019 Yurij Vinnichuk Sashko Krivenko ne ye zirkoyu estradi Mi ne mozhemo na jogo imeni robiti tirazh novogo vidannya Mi prosto hochemo jogo vshanuvati zik ua 17 listopada 2006 Arhiv originalu za 11 serpnya 2018 Procitovano 21 lipnya 2019 Knizhkove potojbichchya Ukrayina moloda 2 veresnya 2015 Arhiv originalu za 19 lyutogo 2018 Procitovano 21 lipnya 2019 Nich erotichnoyi poeziyi vdruge vidayetsya u formati knigi zik ua 1 serpnya 2012 Arhiv originalu za 19 serpnya 2018 Procitovano 21 lipnya 2019 U Lvovi v nich erotichnoyi poeziyi publiku brutalno lyubili GalInfo 15 veresnya 2012 Olena Krasulya Zhanrova specifika dityachoyi prozi Yu Vinnichuka Materiali studentskih naukovih chitan Krivij Rig KDPU 131 s S 63 69 ISBN 978 966 177 095 8 Yurij Vinnichuk Misce dlya drakona Folio 2015 Tamara Bakina Kod ravlika v sociokulturnomu konteksti Suchasni literaturoznavchi studiyi Topos tvarin yak antropologichne dzerkalo K Vidavnictvo centr KNLU Vip 8 2011 S 7 17 Cukrovij Pivnik NOVE VIDANNYa K A ba ba ga la ma ga 2018 Kostyantin Rodik 15 lipnya 2015 Nichni divi ne stariyut Ukrayina moloda Arhiv originalu za 15 kvitnya 2018 Procitovano 21 lipnya 2019 Kostyantin Rodik 18 serpnya 2015 Sekso politologiya masovoyi svidomosti Ukrayina moloda Arhiv originalu za 12 lyutogo 2018 Procitovano 21 lipnya 2019 Yana Dubinyanska Yurij Vinnichuk Kohannya potyag do samogubstva kohannya kohannya i kohannya Dzerkalo tizhnya 14 zhovtnya 2005 Ukrayinska bogema zustrich iz Yurkom Vinnichukom zaxid net 21 zhovtnya 2011 Peremozhcyami Knigi roku VVS stali Yurij Vinnichuk i Lesya Voronina BBC ukrayinskoyu 18 grudnya 2012 Yurij Vinnichuk peremozhec konkursu Bi Bi Si Arhivovano 11 sichnya 2016 u Wayback Machine Bi Bi Si Ukrayina 24 lyutogo 2006 Vinnichuk dekomu bude nepriyemno chitati pro torturi BBC News ukrayinskoyu 19 listopada 2015 VVS Ukrayina ogolosila Korotki spiski premij Kniga roku VVS 2015 ta Dityacha Kniga roku VVS 2015 BBC News ukrayinskoyu 7 grudnya 2015 U Knizi roku VVS ta Dityachij knizi roku VVS peremogli Mahno i Bachinskij BBC News ukrayinskoyu 11 grudnya 2015 Arhiv originalu za 5 serpnya 2018 Procitovano 16 grudnya 2015 Smertelna poeziya Sestri krovi j bagatogrannij Andruhovich Visokij zamok 25 veresnya 2018 Seks narkotiki i karmonadli Vinnichuk napisav roman pro okupovanij Lviv Gazeta ua 11 lyut 2016 r Arhiv originalu za 11 serpnya 2018 Procitovano 10 serpnya 2018 Vinnichuk napisav roman pro Ivana Vagilevicha Arhiv originalu za 11 serpnya 2018 Procitovano 11 serpnya 2018 Nichnij reporter www chytomo com Arhiv originalu za 27 travnya 2019 Procitovano 9 chervnya 2019 Yurij Vinnichuk pro poshuk novih simvoliv literaturnij golod ta politizaciyu pismennikiv Ukrayinskij tizhden 12 lipnya 2011 Rostislav Semkiv Burlesk i parodiya u tvorchosti Yuriya Vinnichuka Naukovi zapiski NaUKMA Filologichni nauki 2015 T 176 S 52 57 a b Irina Kovbasa Mistifikator Vinnichuk Litakcent 25 chervnya 2009 Irlandska literatura Arhivovano 21 lipnya 2019 u Wayback Machine Ukrayinska literaturna enciklopediya u 3 t vidp red I O Dzeverin K Golovna redakciya URE 1988 1995 Tom 2 s 331 332 Shkarluta Tetyana Mistifikaciya Porfirij Gorotak v emigracijnomu literaturnomu procesi 1940 h rokiv disertaciya kandidata filologichnih nauk M vo osviti i nauki Ukrayini Kiyiv nac un t im Tarasa Shevchenka Kiyiv 2017 V yacheslav Vasilchenko Zhittya gra mistifikaciya Ukrayinskij interes 14 12 2017 Danylyuk Myroslava Provokace a mystifikace v tvorbe Jurije Vynnycuka Praha 2012 Bakalarska prace Univerzita Karlova v Praze Vedouci prace Mgr Tereza Chlanova Ph D 52 p 24 25 chesk Pisni Kupidona lyubovna poeziya na Ukrayini XVI poch XIX st Uporyadnik Valerij Shevchuk Kiyiv Molod 1984 351 stor S 228 229 Lyubovichivna Anna Pisnya svitova antologiya lyubovnoyi poeziyi XVI XVIII stolit Slovo mnogocinne hrestomatiya ukrayinskoyi literaturi stvorenoyi riznimi movami v epohu Renesansu druga polovina XV XVI st ta v epohu Baroko kinec XVI XVIII st v 4 kn Kniga 3 Literatura Visokogo Baroko 1632 1709 rik Kerivnik proektu V Yaremenko uporyad V Shevchuk V Yaremenko Kiyiv Akonit 2006 799 s S 768 ISBN 966 8436 07 5 seriya ISBN 966 8436 10 5 kniga 3 Ryabchenko M M Koncept maski u tvorchosti Yuriya Vinnichuka Literaturoznavchi studiyi 39 2 2013 st 363 Lis Markiewicz Przemyslaw YuRIJ VINNIChUK YaK UPORYaDNIK UKRAYiNSKOYi LITERATURNOYi SPADShINI Studia Ukrainica Posnaniensia 6 st 229 Arhiv originalu za 4 serpnya 2018 Procitovano 4 serpnya 2018 Yurij Vinnichuk Meni cikavo vidkriti chitacham nevidome web archive org 2 ver 2018 r Arhiv originalu za 2 veresnya 2018 Procitovano 2 veresnya 2018 Novini Lvova Partiyi ta yih pershi pyatirki na viborah do Lvivskoyi miskoyi radi https galinfo com ua 18 10 10 Arhiv originalu za 11 listopada 2021 Procitovano 24 06 20 Lis Markiewicz Przemyslaw 20 sich 2018 r YuRIJ VINNIChUK YaK UPORYaDNIK UKRAYiNSKOYi LITERATURNOYi SPADShINI Studia Ukrainica Posnaniensia 6 0 225 234 doi 10 14746 sup 2018 6 27 Arhiv originalu za 29 travnya 2020 Procitovano 2 serpnya 2018 cherez pressto amu edu pl a b Semkiv R 2012 Yurij Vinnichuk yak centralna postat galickoyi burlesknoyi literaturi st 83 Arhiv originalu za 2 serpnya 2018 Procitovano 12 lyutogo 2018 Krasulya O ZhANROVA SPECIFIKA DITYaChOYi PROZI Yu VINNIChUKA Materiali studentskih naukovih chitan zb nauk prac st 65 Arhivovano 21 lipnya 2019 u Wayback Machine a b Chernyuk S L 21 lip 2016 r KOMUNIKACIJNA RIZOMATIKA ROMANU Yu VINNIChUKA APTEKAR Naukovi praci Filologiya Literaturoznavstvo 276 264 Arhiv originalu za 2 serpnya 2018 Procitovano 2 serpnya 2018 cherez litstudies chdu edu ua Ryabchenko M M Koncept maski u tvorchosti Yuriya Vinnichuka Literaturoznavchi studiyi 39 2 2013 st 365 Cihockij Ivan Borosovska Ilona 2 zhovtnya 2018 STAROLVIVSKA BELETRISTIKA YuRIYa VINNIChUKA AVTORSKA KONCEPCIYa MOVNOGO ISTORIZMU NA MATERIALI ROMANU APTEKAR Visnik Lvivskogo universitetu Seriya filologichna ukr 0 68 ISSN 2078 5534 doi 10 30970 vpl 2108 68 8901 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2018 Procitovano 6 zhovtnya 2018 Yurij Vinnichuk Mi zhivemo v antiukrayinskij derzhavi i ce mene bisit 7 lyut 2013 r Arhiv originalu za 11 serpnya 2018 Procitovano 11 serpnya 2018 a b Kava z plagiatom Varianti 20 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 31 sichnya 2018 Procitovano 30 sichnya 2018 Pucherov N Vse o kofe Kiev Naukova dumka 1987 104 s Vidpovid Yuriya Vinnichuk na zvinuvachennya u plagiati u knizi Tayemnici lvivskoyi kavi Facebook 2018 Do pismennika prijshla miliciya cherez virsh Ubij pid asa UP 23 sichnya 2012 Arhiv originalu za 12 sichnya 2018 Procitovano 11 serpnya 2018 Statement on the political persecution of the Ukrainian writer Yuri Vynnychuk Ukrainian PEN Center 25 sichnya 2012 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2018 Procitovano 12 lyutogo 2018 angl Alexander J Motyl Ukraine s Orange Blues Media Censorship and Controlling Freedom in Ukraine Association of Ukrainians in Great Britain 02 02 12 angl V yatrovich zarahuvav Visockogo do shupalciv russkogo mira Socmerezhi sperechayutsya Radio svoboda 27 Sichen 2018 Visockij i Coj yak propaganda v rukah Kremlya Reakciya socmerezh na zayavu V yatrovicha Ukrayinskij tizhden 28 sichnya 2018 a b Ne nam bl dyam Zbruch zbruc eu Arhiv originalu za 31 sichnya 2018 Procitovano 30 sichnya 2018 Pid pricilom Zbruch zbruc eu Arhiv originalu za 19 serpnya 2018 Procitovano 19 serpnya 2018 Yurij Vinnichuk Spisok SBU dushit zhaba sho vas tam nema Rozsliduvannya Yurij Vinnichuk Russkij mir lize dribnicyami ale na kozhnomu kroci antikor com ua Arhiv originalu za 2 serpnya 2018 Procitovano 2 serpnya 2018 Przemyslaw Lis Markiewicz Yurij Vinnichuk yak uporyadnik ukrayinskoyi literaturnoyi spadshini Studia Ukrainica Posnaniensia vol VI 2018 pp 225 234 ISSN 2300 4754 Vinnichuk Yurij Pavlovich Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini web archive org 12 lyut 2018 r Arhiv originalu za 12 lyutogo 2018 Procitovano 12 lyutogo 2018 Chudernacki kazki Yuriya Vinnichuka Arhivovano 12 lyutogo 2018 u Wayback Machine Bibliografichnij oglyad do 65 richchya vid dnya narodzhennya pismennika Rivne Rivnenska oblasna biblioteka dlya ditej 2017 Vir istoriyi i mistifikaciyi 65 rokiv vid dnya narodzhennya Yuriya Vinnichuka Biobibliografichna dovidka Arhivovano 4 serpnya 2020 u Wayback Machine Kam yanec Podilska miska biblioteka imeni Kostya Soluhi 2017 Rostislav Semkiv Yurij Vinnichuk yak centralna postat galickoyi burlesknoyi literaturi Pislya postmodernizmu Kiyiv 2012 Spalah nadnovoyi Arhivovano 2 veresnya 2018 u Wayback Machine Dzerkalo tizhnya 24 lipnya 2015 Vovk Irina Valentinivna Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini esu com ua Arhiv originalu za 11 serpnya 2018 Procitovano 10 serpnya 2018 Yurij Vinnichuk Ognennij zmij antologiya ukrayinskoyi fantastiki XIX stolittya Ukladach Yurij Vinnichuk Kiyiv Molod 1989 288 s ISBN 5 7720 0245 7 Yurij Vinnichuk Ognyanij zmij ukrayinska gotichna proza HIH st Uporyadnik ta perekladach Yurij Vinnichuk Lviv Piramida 2006 520 s Gotika ISBN 966 8522 81 8 Yurij Vinnichuk Sribna kniga kazok ukrayinski literaturni kazki XIX stolittya Ukladach Yurij Vinnichuk Kiyiv Veselka 1992 496 s ISBN 5 301 00495 6 Zolota biblioteka uchnya Yurij Vinnichuk Nichnij privid ukrayinska gotichna proza HIH st Ukladannya ta pereklad inshomovnih tekstiv Yurij Vinnichuk Lviv Piramida 2007 412 s Seriya Gotika ISBN 978 966 441 038 7 Yurij Vinnichuk Potojbichne ukrayinska gotichna proza HIH st Ukladach Yurij Vinnichuk Lviv Piramida 2005 464 s Seriya Gotika ISBN 966 8522 50 8 Uporyadkuvannya Yuriya Vinnichuka Potojbichne Ukrayinska gotichna proza HH st Kritika Kviten 2006 Rozip yata muza antologiya ukrayinskih poetiv yaki zaginuli nasilnickoyu smertyu Ukladach Yurij Vinnichuk Lviv Piramida 2011 ISBN 9789664412626 Lvivska antologiya v 3 h t T 1 Vid davnih chasiv do pochatku HH st ukl peredm Yu P Vinnichuka Harkiv Folio 2013 667 s ISBN 978 966 03 6586 5 Lvivska antologiya v 3 h t T 2 1920 1940 vi roki V granatovih gorah ukl Yu P Vinnichuka Harkiv Folio 2014 410 s ISBN 9789660365865 Lvivska antologiya v 3 h t T 2 1920 1940 vi roki Geroyi vidchajdushnih lit ukl Yu P Vinnichuka Harkiv Folio 2014 412 s ISBN 9789660365865 Yurij Vininchuk Antologiya ukrayinskoyi gotichnoyi prozi u 2 h tomah Uporyadnik Yurij Vinnichuk Harkiv Folio 2014 604 s ISBN 978 966 03 6944 3 tom I 620 stor ISBN 978 966 03 6945 0 tom II ISBN 978 966 03 6943 6 obidva tomi Yurij Vinnichuk Antologiya ukrayinskoyi fantastiki HIH HH st Uporyadnik Yurij Vinnichuk Harkiv Folio 2015 608 s ISBN 978 966 03 7082 1 Yurij Vinnichuk Nevidome Rozstrilyane Vidrodzhennya Uporyadnik Yurij Vinnichuk Harkiv Folio 2016 768 s ISBN 978 966 03 7531 4 Yurij Vinnichuk Mifi ta legendi ukrayinciv Uporyadnik Yurij Vinnichuk Harkiv Folio 2017 224 s ISBN 978 966 03 7167 5 Yurij Vinnichuk Antologiya ukrayinskoyi mistichnoyi prozi Uporyadnik Yurij Vinnichuk Harkiv Folio 2018 408 s ISBN 978 966 03 8110 0 Yurij Vinnichuk Soloveckij etap Antologiya Uporyadnik Yurij Vinnichuk Harkiv Folio 2018 492 s ISBN 978 966 03 8102 5 Yurij Vinnichuk Ukrayinska moderna proza Uporyadnik Yurij Vinnichuk Harkiv Folio 2018 512 s ISBN 978 966 03 8014 1 Yurij Vinnichuk Chort zna sho U kigtyah Hapuna Antologiya Uporyadnik Yurij Vinnichuk Harkiv Folio 2019 s ISBN Yurij Vinnichuk Chort zna sho Zapropasha dusha Antologiya Uporyadnik Yurij Vinnichuk Harkiv Folio 2019 s ISBN a b v g d Petro Ptaha Vinnichuk yak torgova marka PIRAMIDA Postup 14 15 LIPNYa 2001 roku Lvivskij Sherlok Golms Detektiv Postup 115 773 28 29 lipnya 2001 roku Uporyadniki Yurij Ohrimenko Boris Korpan ta Natalya Kosmolinska Lvivskij Sherlok Golms Kritika zhovten 2001 R I Ivanichuk Dorogi volni i nevolni Shodenniki 1991 1994 Harkiv Orbita 2016 555 stor Derzhavna programa Ukrayinska kniga 2016 roku ISBN 978 617 7466 08 5 Yurij Vinnichuk uporyadnik Soromicki opovidki Kritika 2008 Filatov Anton Ekranizaciyi tvoriv pismennika Yuriya Vinnichuka www cutinsight com Arhiv originalu za 21 lipnya 2019 Procitovano 21 lipnya 2019 Homenko Svyatoslav 6 grud 2016 r Yurij Vinnichuk Lezhen ce ya Arhiv originalu za 3 serpnya 2018 Procitovano 2 serpnya 2018 cherez www bbc com Perelik kinoproektiv dopushenih do uchasti v Odinadcyatomu konkursnomu vidbori zayavki dodayutsya Derzhkino 2019 Divi nochi 2020 zayavka na 11 ij pitching Derzhkino Derzhkino 2019 Vid Loznici do Yak ya vbiv Banderu 276 filmiv na konkursi Derzhkino Telekritika 31 05 2019 Vinnichuk Yurij PEN Ukraine 2018 Tango smerti Vinnichuka stalo Knigoyu roku BBC 2012 ZAXID NET Arhiv originalu za 21 lipnya 2019 Procitovano 21 lipnya 2019 Nagorodzheni Novini Zoloti pismenniki Ukrayini goldenwriters com ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 25 listopada 2012 Forum galickoyi kuhni 13 14 bereznya 2013 roku Lviv Arhivovano 17 grudnya 2014 u Wayback Machine Chasopis Yi 2013 Vinnichuk otrimav vidznaku chitachiv polskoyi premiyi Angelus www chytomo com ukr 21 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2019 Procitovano 27 listopada 2019 Posilannya Redaguvati nbsp Zovnishni videofajli nbsp Yu Vinnichuk Ubij pidarasa 2011 nbsp Multfilm Istoriya Odnogo Porosyatka za motivami odnojmennoyi kazki Yu Vinnichuka 1994 nbsp Multfilm Yak metelik zhittya vivchav za motivami odnojmennoyi kazki Yu Vinnichuka 1997 nbsp Multfilm Lezhen za motivami odnojmennoyi kazki Yu Vinnichuka 2013 Yurij Vinnichuk u socmerezhi Facebook Yurij Vinnichuk Arhivovano 12 serpnya 2018 u Wayback Machine na sajti Goodreads angl Yurij Vinnichuk Arhivovano 11 serpnya 2018 u Wayback Machine na sajti PEN Ukraine Kolonka Yuriya Vinnichuka Arhivovano 15 sichnya 2022 u Wayback Machine na sajti TSN Kolonka Yuriya Vinnichuka Arhivovano 10 bereznya 2022 u Wayback Machine na sajti Obozrevatel Kolonka Yuriya Vinnichuka Arhivovano 3 serpnya 2018 u Wayback Machine na sajti Zbruch Yurij Vinnichuk pro alkogolni upodobannya u starodavnij Rusi Chitomo Arhivovano 2 bereznya 2022 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vinnichuk Yurij Pavlovich amp oldid 39720754