www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гуґо фон Гофмансталь Гуґо Лауренц Гофман фон Гофмансталь нім Hugo Laurenz Hoffmann von Hofmannsthal нар 1 лютого 1874 Ві

Гуґо фон Гофмансталь

Гуґо-Лауренц-Гофман фон Гофмансталь (нім. Hugo Laurenz Hoffmann von Hofmannsthal, нар. 1 лютого 1874, Відень — пом. 15 липня 1929, Родаун) — австрійський письменник, поет, драматург, виразник ідей декадентства в австрійській літературі кінця XIX століття — початку XX століття.

Гуґо фон Гофмансталь
Hugo von Hofmannsthal
Гуґо фон Гофмансталь у 1893 році
Псевдонім Loris і Theophil Morren
Народився 1 лютого 1874(1874-02-01)
Відень, Австро-Угорщина
Помер 15 липня 1929(1929-07-15) (55 років)
Rodaund, Відень, Перша Австрійська Республіка
·інсульт
Поховання
Cemetery Kalksburgd : 

Країна  Австрія
 Австро-Угорщина
Діяльність письменник, поет, драматург, лібретист
Alma mater Віденський університет і Akademisches Gymnasiumd
Мова творів німецька
Напрямок декаденство
Magnum opus Jedermannd, Кавалер троянди і Електра
Членство Young Viennad
Конфесія католицька церква
Батько Dr. Hugo Hofmann, Edler von Hofmannsthald
Мати Anna Fohleutnerd
Родичі Isaak Löw Hofmann, Edler von Hofmannsthald
У шлюбі з Gertrud Schlesingerd
Діти (3) Raimund von Hofmannsthald, Christiane Zimmerd і Franz von Hofmannsthald
Автограф
 Гуґо фон Гофмансталь у Вікісховищі
  Висловлювання у Вікіцитатах
  Роботи у  Вікіджерелах

Біографія Редагувати

Походив з заможної дворянської родини, по батькові — італійського походження. Блискучий гімназист, поліглот і книжник, дебютував віршами 1890 року. Тоді ж познайомився з Артуром Шніцлером, в 1891 — з Генріком Ібсеном і Стефаном Георге, до літературної групи якого — «Листки мистецтва», Гофмансталь приєднався відразу після знайомства. На сторінках журналу пропагував ідею мистецтва заради мистецтва.

Багато подорожував Європою, найчастіше — на велосипеді. Вивчав право і романську філологію (1895–1898) в Віденському університеті, разом зі Шніцлером належав до столичної літературної групи Молодий Відень (створена у 1890 році). У 1898 році познайомився з Ріхардом Штраусом, для якого написав кілька оперних лібрето («Кавалер троянди», 1911; «Аріадна на Наксосі», 1913; «Жінка без тіні», 1919, та інші), в 1899 — з Рільке, в 1902 — з Рудольфом Касснером. Автор сценічних обробок трагедій Софокла, Евріпіда, драм Кальдерона, комедій Мольєра, багато років співпрацював з режисером Максом Рейнхардтом.

У роки Першої світової війни служив у інтендантському відомстві. Згодом займався журналістикою.

Через два дні після самогубства старшого сина Гофмансталь помер у своїй приміській садибі від крововиливу в мозок.

Творчість Редагувати

Найвизначніший драматург австрійського та європейського символізму, автор кількох книг імпресіоністичних віршів, есе про літературу та національну культуру, великої і малої прози (з якої найбільш відома новела-містифікація «Лист лорда Чандоса», 1902). Будучи декадентом-символістом, сам Гофмансталь любив називати себе неоромантиком. Характер його творів, їхня ліричність і драматичність практично не зазнали змін з роками, а поетичний стиль відрізнявся музикальністю рим..

У роботі «Поет і наш час» (нім. Der Dichter und diese Zeit), написаній 1907 року, Гофмансталь намагався філософськи обґрунтувати ідеї неоромантизму, їх антиреалістичність. Він приходить до висновку, що для поета важливий тільки «світ відносин і почуттів, що пов'язують».

Драми Редагувати

  • Gestern/ Вчора (1891)
  • Der Tor und der Tod/ Дурень і Смерть (1893)
  • Die Frau im Fenster/ Жінка у вікні (1899)
  • Der Tod des Tizian/ Смерть Тіціана (1901)
  • Der Abenteurer und die Sängerin/ Авантюрист і співачка (1905)
  • Das gerettete Venedig/ Врятована Венеція (1905, за драмою Томаса Отуея, 1682)
  • Ödipus und die Sphinx/ Едіп і сфінкс (1906)
  • Jedermann / Імярек (1911)
  • Der Schwierige/ Важкий характер (1921)
  • Das Salzburger grosse Welttheater/ Великий Зальцбурзький театр життя (1922)
  • Der Turm / Башта (1925)

лібрето Редагувати

  • Elektra/ Електра (1904, опера Р. Штрауса 1908)
  • Der Rosenkavalier / Росенкавалер (1909) / (1910)
  • Ariadne auf Naxos / Аріадна на Наксос (1911)
  • Die Frau ohne Schatten / Жінка без тіні (1913)
  • Die ägyptische Helena / Єгипетська Хелена (1923)
  • Arabella / Арабелла (1927)

Наративів і фіктивні бесіди Редагувати

  • Das Märchen der 672. Nacht / Казка про 672-й ніч (1895)
  • Reitergeschichte / Історія гонщика (1899)
  • Ein Brief / Лист (1902)
  • Lucidor. Figuren zu einer ungeschriebenen Komödie / Lucidor. Фігурки до неписаної комедії (1910)
  • Das fremde Mädchen / Дивна дівчина (1911)
  • Die Frau ohne Schatten / Жінка без тіні (1919)
  • Reise im nördlichen Afrika / Подорож у північній Африці (1925)

Незакінчений роман Редагувати

  • Andreas oder Die Vereinigten / Андреас або померти об'єднаний (1907) — (1927)

Нариси, виступи та прозові твори Редагувати

  • Zur Physiologie der modernen Liebe / Про фізіологію сучасної любові (1891)
  • Poesie und Leben / Поезія та життя (1896)
  • Appell an die oberen Stände / Звернення до верхніх рівнів (1914)
  • Krieg und Kultur / Війна та культура (1915)
  • Österreich im Spiegel seiner Dichtung / Австрія у дзеркалі своєї поезії (1916)
  • Preuße und Österreicher / Прусці та австрійці (1917)
  • Die Idee Europa / Ідея Європи (1917)
  • Buch der Freunde, Aphorismen / Книга Друзів (Афоризми) (1922)
  • Früheste Prosastücke / Найстаріші твори прозі (1926)
  • Das Schrifttum als geistiger Raum der Nation / Література як духовний простір нації (1927)

поезія Редагувати

  • Spaziergang / ходити (1893)
  • Ballade des äusseren Lebens / Балада зовнішнього життя (1894)
  • Gedichte in Terzinen / Вірші в терзіне (1894)
  • Traum von großer Magie / Мрія великої магії (1896)

Українські переклади Редагувати

Із Гофмансталем був знайомий І. Крушельницький, котрий з дозволу автора переклав і уклав збірку його творів «Лірика». Окремі сонети Гофмансталя переклав Д. Павличко.

Українською мовою перекладено:

  • Він і вона: [Вірш] / Перекл. І. Крушельницький // ЛНВ. — 1928. — Т. 96. — Кн. 5. — С. 80.
  • Пережите: [Вірш] / Перекл. Ю. Клен // Дзвони. — 1939. -Ч. 1/2. — С. 10-11.
  • Пісня мандрівки: [Вірш] / Перекл. І. Крушельницький // ЛНВ. — 1926. — Т. 89. — Кн. 3. — С. 271.

Література Редагувати

  • Borchardt R. Rede über Hofmannsthal. Berlin: Hyperion, (1918)
  • Broch H. Hofmannsthal und seine Zeit; eine Studie. München: R. Piper, 1964 (hаписано 1947 / 1948)
  • Magris C. Der habsburgische Mythos in der modernen österreichischen Literatur. Turin: Giulio Einaudi ed., 1963 / Wien: Zsolnay, (2000)
  • Mayer M. Hugo von Hofmannsthal. Stuttgart: Metzler, (1993)
  • Volke W. Hugo von Hofmannsthal in Selbstzeugnissen und Bilddokumenten. Reinbek: Rowohlt, (1997)
  • König Chr. Hofmannsthal: Ein moderner Dichter unter den Philologen. Göttingen: Wallstein, (2001)
  • Nicolaus U. Souverän und Märtyrer. Hugo von Hofmannsthals späte Trauerspieldichtung vor dem Hintergrund seiner politischen und ästhetischen Reflexionen. Würzburg: Königshausen & Neumann, (2004)
  • Wandruszka M.L. Der Abenteurer und die Sängerin. Über Hugo von Hofmannsthal. Wien: Passagen-Verlag, (2004)
  • Lesniak S. Thomas Mann, Max Rychner, Hugo von Hofmannsthal und Rudolf Kassner: Eine Typologie essayistischer Formen. Würzburg: Königshausen & Neumann, (2005)
  • Weinzierl U. Hofmannsthal — Skizzen zu seinem Bild. Wien: Zsolnay, (2005)
  • Junk, A. Andreas oder die Vereinigten von Hugo von Hofmannsthal: eine kulturpsychoanalytische Untersuchung. Hannover: Impr. Henner Junk, (2015)
  • Bohnenkamp, K., Hrg. Briefwechsel mit Marie von Thurn und Taxis-Hohenlohe 1903—1929 / Hugo von Hofmannsthal. Freiburg: Rombach-Verl., (2016)

Див. також Редагувати

  • 8057 Гофмансталь — астероїд, названий на честь письменника.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. ↑ Гофмансталь Гуго фон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  3. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  4. https://www.friedhoefewien.at/grabsuche?submitHidden=true&name=Hugo%20Hofmannsthal&friedhof=025&jdb_bis=1929
  5. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  6. ↑ Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  7. ↑ Kindred Britain
    d:Track:Q75653886
  8. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  9. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  10. ↑ Ф.П. Шиллер. Курс Истории Западной литературы. — 1938. — Т. 3. — С. 97-101.
  11. Чужомовне письменство на сторінках західноукраїнської періодики (1914—1939): Бібліографічний покажчик. За загальною редакцією: Ольга Лучук, Тарас Лучук; Науковий редактор Роксоляна Зорівчак; Редколегія: Б. Якимович (голова) та ін. — Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003. — 194 с.
  12. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gugo Laurenc Gofman fon Gofmanstal nim Hugo Laurenz Hoffmann von Hofmannsthal nar 1 lyutogo 1874 Viden pom 15 lipnya 1929 Rodaun avstrijskij pismennik poet dramaturg viraznik idej dekadentstva v avstrijskij literaturi kincya XIX stolittya pochatku XX stolittya Gugo fon GofmanstalHugo von HofmannsthalGugo fon Gofmanstal u 1893 rociPsevdonim Loris 1 i Theophil Morren 1 Narodivsya 1 lyutogo 1874 1874 02 01 Viden Avstro Ugorshina 2 3 Pomer 15 lipnya 1929 1929 07 15 55 rokiv Rodaund Viden Persha Avstrijska Respublika 2 insultPohovannya Cemetery Kalksburgd 4 5 Krayina Avstriya Avstro UgorshinaDiyalnist pismennik poet dramaturg libretistAlma mater Videnskij universitet i Akademisches GymnasiumdMova tvoriv nimeckaNapryamok dekadenstvoMagnum opus Jedermannd Kavaler troyandi i ElektraChlenstvo Young ViennadKonfesiya katolicka cerkvaBatko Dr Hugo Hofmann Edler von Hofmannsthald 6 Mati Anna Fohleutnerd 6 Rodichi Isaak Low Hofmann Edler von HofmannsthaldU shlyubi z Gertrud Schlesingerd 7 Diti 3 Raimund von Hofmannsthald 8 7 Christiane Zimmerd 7 i Franz von Hofmannsthald 7 Avtograf Gugo fon Gofmanstal u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 2 1 Drami 2 2 libreto 2 3 Narativiv i fiktivni besidi 2 4 Nezakinchenij roman 2 5 Narisi vistupi ta prozovi tvori 2 6 poeziya 3 Ukrayinski perekladi 4 Literatura 5 Div takozh 6 Primitki 7 PosilannyaBiografiya RedaguvatiPohodiv z zamozhnoyi dvoryanskoyi rodini po batkovi italijskogo pohodzhennya Bliskuchij gimnazist poliglot i knizhnik debyutuvav virshami 1890 roku Todi zh poznajomivsya z Arturom Shniclerom v 1891 z Genrikom Ibsenom i Stefanom George do literaturnoyi grupi yakogo Listki mistectva Gofmanstal priyednavsya vidrazu pislya znajomstva Na storinkah zhurnalu propaguvav ideyu mistectva zaradi mistectva Bagato podorozhuvav Yevropoyu najchastishe na velosipedi Vivchav pravo i romansku filologiyu 1895 1898 v Videnskomu universiteti razom zi Shniclerom nalezhav do stolichnoyi literaturnoyi grupi Molodij Viden stvorena u 1890 roci U 1898 roci poznajomivsya z Rihardom Shtrausom dlya yakogo napisav kilka opernih libreto Kavaler troyandi 1911 Ariadna na Naksosi 1913 Zhinka bez tini 1919 ta inshi v 1899 z Rilke v 1902 z Rudolfom Kassnerom Avtor scenichnih obrobok tragedij Sofokla Evripida dram Kalderona komedij Molyera bagato rokiv spivpracyuvav z rezhiserom Maksom Rejnhardtom U roki Pershoyi svitovoyi vijni sluzhiv u intendantskomu vidomstvi Zgodom zajmavsya zhurnalistikoyu Cherez dva dni pislya samogubstva starshogo sina Gofmanstal pomer u svoyij primiskij sadibi vid krovovilivu v mozok Tvorchist RedaguvatiNajviznachnishij dramaturg avstrijskogo ta yevropejskogo simvolizmu avtor kilkoh knig impresionistichnih virshiv ese pro literaturu ta nacionalnu kulturu velikoyi i maloyi prozi z yakoyi najbilsh vidoma novela mistifikaciya List lorda Chandosa 1902 Buduchi dekadentom simvolistom sam Gofmanstal lyubiv nazivati sebe neoromantikom Harakter jogo tvoriv yihnya lirichnist i dramatichnist praktichno ne zaznali zmin z rokami a poetichnij stil vidriznyavsya muzikalnistyu rim 10 U roboti Poet i nash chas nim Der Dichter und diese Zeit napisanij 1907 roku Gofmanstal namagavsya filosofski obgruntuvati ideyi neoromantizmu yih antirealistichnist Vin prihodit do visnovku sho dlya poeta vazhlivij tilki svit vidnosin i pochuttiv sho pov yazuyut 10 Drami Redaguvati Gestern Vchora 1891 Der Tor und der Tod Duren i Smert 1893 Die Frau im Fenster Zhinka u vikni 1899 Der Tod des Tizian Smert Ticiana 1901 Der Abenteurer und die Sangerin Avantyurist i spivachka 1905 Das gerettete Venedig Vryatovana Veneciya 1905 za dramoyu Tomasa Otueya 1682 Odipus und die Sphinx Edip i sfinks 1906 Jedermann Imyarek 1911 Der Schwierige Vazhkij harakter 1921 Das Salzburger grosse Welttheater Velikij Zalcburzkij teatr zhittya 1922 Der Turm Bashta 1925 libreto Redaguvati Elektra Elektra 1904 opera R Shtrausa 1908 Der Rosenkavalier Rosenkavaler 1909 1910 Ariadne auf Naxos Ariadna na Naksos 1911 Die Frau ohne Schatten Zhinka bez tini 1913 Die agyptische Helena Yegipetska Helena 1923 Arabella Arabella 1927 Narativiv i fiktivni besidi Redaguvati Das Marchen der 672 Nacht Kazka pro 672 j nich 1895 Reitergeschichte Istoriya gonshika 1899 Ein Brief List 1902 Lucidor Figuren zu einer ungeschriebenen Komodie Lucidor Figurki do nepisanoyi komediyi 1910 Das fremde Madchen Divna divchina 1911 Die Frau ohne Schatten Zhinka bez tini 1919 Reise im nordlichen Afrika Podorozh u pivnichnij Africi 1925 Nezakinchenij roman Redaguvati Andreas oder Die Vereinigten Andreas abo pomerti ob yednanij 1907 1927 Narisi vistupi ta prozovi tvori Redaguvati Zur Physiologie der modernen Liebe Pro fiziologiyu suchasnoyi lyubovi 1891 Poesie und Leben Poeziya ta zhittya 1896 Appell an die oberen Stande Zvernennya do verhnih rivniv 1914 Krieg und Kultur Vijna ta kultura 1915 Osterreich im Spiegel seiner Dichtung Avstriya u dzerkali svoyeyi poeziyi 1916 Preusse und Osterreicher Prusci ta avstrijci 1917 Die Idee Europa Ideya Yevropi 1917 Buch der Freunde Aphorismen Kniga Druziv Aforizmi 1922 Fruheste Prosastucke Najstarishi tvori prozi 1926 Das Schrifttum als geistiger Raum der Nation Literatura yak duhovnij prostir naciyi 1927 poeziya Redaguvati Spaziergang hoditi 1893 Ballade des ausseren Lebens Balada zovnishnogo zhittya 1894 Gedichte in Terzinen Virshi v terzine 1894 Traum von grosser Magie Mriya velikoyi magiyi 1896 Ukrayinski perekladi RedaguvatiIz Gofmanstalem buv znajomij I Krushelnickij kotrij z dozvolu avtora pereklav i uklav zbirku jogo tvoriv Lirika Okremi soneti Gofmanstalya pereklav D Pavlichko Ukrayinskoyu movoyu perekladeno 11 Vin i vona Virsh Perekl I Krushelnickij LNV 1928 T 96 Kn 5 S 80 Perezhite Virsh Perekl Yu Klen Dzvoni 1939 Ch 1 2 S 10 11 Pisnya mandrivki Virsh Perekl I Krushelnickij LNV 1926 T 89 Kn 3 S 271 Literatura RedaguvatiBorchardt R Rede uber Hofmannsthal Berlin Hyperion 1918 Broch H Hofmannsthal und seine Zeit eine Studie Munchen R Piper 1964 hapisano 1947 1948 Magris C Der habsburgische Mythos in der modernen osterreichischen Literatur Turin Giulio Einaudi ed 1963 Wien Zsolnay 2000 Mayer M Hugo von Hofmannsthal Stuttgart Metzler 1993 Volke W Hugo von Hofmannsthal in Selbstzeugnissen und Bilddokumenten Reinbek Rowohlt 1997 Konig Chr Hofmannsthal Ein moderner Dichter unter den Philologen Gottingen Wallstein 2001 Nicolaus U Souveran und Martyrer Hugo von Hofmannsthals spate Trauerspieldichtung vor dem Hintergrund seiner politischen und asthetischen Reflexionen Wurzburg Konigshausen amp Neumann 2004 Wandruszka M L Der Abenteurer und die Sangerin Uber Hugo von Hofmannsthal Wien Passagen Verlag 2004 Lesniak S Thomas Mann Max Rychner Hugo von Hofmannsthal und Rudolf Kassner Eine Typologie essayistischer Formen Wurzburg Konigshausen amp Neumann 2005 Weinzierl U Hofmannsthal Skizzen zu seinem Bild Wien Zsolnay 2005 Junk A Andreas oder die Vereinigten von Hugo von Hofmannsthal eine kulturpsychoanalytische Untersuchung Hannover Impr Henner Junk 2015 Bohnenkamp K Hrg Briefwechsel mit Marie von Thurn und Taxis Hohenlohe 1903 1929 Hugo von Hofmannsthal Freiburg Rombach Verl 2016 Div takozh Redaguvati8057 Gofmanstal asteroyid nazvanij na chest pismennika 12 Primitki Redaguvati a b Czech National Authority Database d Track Q13550863 a b Gofmanstal Gugo fon Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 https www friedhoefewien at grabsuche submitHidden true amp name Hugo 20Hofmannsthal amp friedhof 025 amp jdb bis 1929 Find a Grave 1996 d Track Q63056 a b Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 a b v g Kindred Britain d Track Q75653886 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b F P Shiller Kurs Istorii Zapadnoj literatury 1938 T 3 S 97 101 Chuzhomovne pismenstvo na storinkah zahidnoukrayinskoyi periodiki 1914 1939 Bibliografichnij pokazhchik Za zagalnoyu redakciyeyu Olga Luchuk Taras Luchuk Naukovij redaktor Roksolyana Zorivchak Redkolegiya B Yakimovich golova ta in Lviv Vidavnichij centr LNU im I Franka 2003 194 s Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Posilannya RedaguvatiGofmanstal Gugo fon Zarubizhni pismenniki Enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 414 ISBN 966 692 578 8 Gofmanstal Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 budinok Gofmanstalya Viden Arhivovano 7 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Hugo von Hofmannsthal Resource Center angl Biografiya Gugo fon Gofmanstalya Arhivovano 5 chervnya 2011 u Wayback Machine angl Gugo fon Gofmanstal na storinci vidannya Literaturnaya enciklopediya Tvori Gugo fon Gofmanstalya Arhivovano 12 sichnya 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gugo fon Gofmanstal amp oldid 36567720