1 лютого

1 лютого — 32-й день року в григоріанському календарі. До кінця року залишається 333 дні (334 дні — у високосні роки).

← лютий →
Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
		1	2	3	4	5
6	7	8	9	10	11	12
13	14	15	16	17	18	19
20	21	22	23	24	25	26
27	28
2023 рік

Цей день в історії: 31 січня—1 лютого—2 лютого

Свята і пам'ятні дні

Міжнародні

•   ООН: Міжнародний тиждень ООН. Всесвітній тиждень гармонійних міжконфесійних відносин (World Interfaith Harmony Week).
•   Міжнародний день десерту.

Національні

•   США: Національний день свободи.
•   Алжир: День евакуації.
•   Ірландія: День Святої Бригіти.

Релігійні

• День вшанування пам'яті преподобного Макарія Великого.

Іменини

Події

• 1411 — укладення Торунського мирного договору, який завершив Велику війну (1409—1411).
• 1587 — англійська королева Єлизавета I підписала смертний вирок Марії Стюарт.
• 1673 — німецький учений Ґотфрід Лейбніц продемонстрував сконструйовану ним сумувальну «арифметичну машину»
• 1709 — команда британського корабля виявила на незаселеному острові Хуан-Фернандес у Тихому океані моряка Александра Селкірка, що став прототипом Робінзона Крузо
• 1732 — Рештська угода Росії з Персією; поступка Персії прикаспійських територій, завойованих Петром I.
• 1884 — вийшов у світ перший том Оксфордського словника англійської мови (головний редактор Джеймс Мюррей).
• 1893 — у лабораторіях Едісона (Вест-Орандж, штат Нью-Джерсі) побудована перша у світі кіностудія «Чорна Марія», в якій знімали на кінетоскоп.
• 1893 — у Турині відбулася прем'єра опери Джакомо Пуччіні «Манон Леско»
• 1896 — у Турині відбулася прем'єра опери Джакомо Пуччіні «Богема»
• 1907 — в одній із берлінських газет з'явилася стаття, в якій славу створення кіно приписано німецькому фотографу Максу Складановському, що викликало хвилю обурення у французів (однак Складановський створив свій кіноапарат одночасно (1895) і незалежно від братів Люм'єрів)
• 1918 — патріарх РПЦ Тихон піддав анафемі радянську владу.
• 1919 — Літківський бій
• 1922 — політбюро ЦК КП(б)У ухвалило рішення про вивезення 8 млн пудів хліба з голодуючої України до Росії.
• 1930 — газета «Таймс» надрукувала перший у світі кросворд
• 1930 — ухвала ЦВК і СНК СРСР «Про заходи щодо зміцнення соціалістичного перевлаштування сільського господарства в районах суцільної колективізації і по боротьбі з куркульством». Початок масової колективізації.
• 1935 — Ая-Софія в Стамбулі за указом Ататюрка відкрилася як музей.
• 1946 — обрання Трюгве Лі першим генеральним секретарем ООН.
• 1946 — проголошення Угорщини республікою.
• 1951 — відбулося третє випробування атомної бомби на полігоні в Неваді, що стало першим ядерним вибухом, який був показаний по телебаченню.
• 1953 — хвилі Північного моря розмили 50 основних дамб Голландії, загинуло 1835 людей, 43 тисячі споруд були частково або повністю зруйновані.
• 1954 — відбулася прем'єра першої телевізійної «мильної опери» («Secret Storm)»
• 1958 — запущено «Експлорер-1», перший американський штучний супутник Землі.
• 1958 — Єгипет і Сирія утворили Об'єднану Арабську Республіку.
• 1967 — у Детройті (США) вийшло перше число українського часопису «Детройтські новини».
• 1979 — повернення аятоли Хомейні до Ірану після 15-річного вислання, де його зустрічали більше трьох мільйонів людей.
• 1991 — з цього дня Верховною Радою УРСР скасоване обмеження прописки кримських татар у Криму, введене Радою Міністрів СРСР 1987 року.
• 1992 — російсько-американська декларація про завершення «холодної війни».
• 1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Румунією.
• 1994 — набула чинності Шенгенська угода, підписана країнами ЄС і що передбачає введення повної свободи переміщення громадян між державами-учасниками Європейського Союзу.
• 2003 — при заході на посадку над мисом Канаверал (штат Флорида) вибухнув американський шатл «Колумбія». Загинули всі 7 членів екіпажа, зокрема перший ізраїльський астронавт Ілан Рамон.
• 2004 — скасування смертної кари у Великій Британії.
• 2010 — 44 дні прокату знадобилося фантастичному блокбастеру Джеймса Камерона «Аватар», знятому у форматі 3-D, щоб зібрати у світовому прокаті понад 2 млрд доларів. Фільм став першим в історії, що перетнув 2-мільярдну планку.

Народились

Дивись також Категорія:Народились 1 лютого

• 1459 — Конрад Цельтіс, німецький неолатинський поет та гуманіст.
• 1690 — Франческо Марія Верачіні, італійський композитор і скрипаль епохи бароко.
• 1811 — Ромуальд Зенкевич, білоруський фольклорист, педагог, етнограф (пом. 1868).
• 1842 — Володимир Орловський, український живописець і педагог, тесть художника Миколи Пимоненка.
• 1844 — Гренвілл Голл, американський психолог, якого вважають засновником дитячої і педагогічної психології.
• 1861 — Бобинський Генрік Антонович, український та польський композитор, піаніст і педагог. Викладач Київського музичного училища (1893—1913), професор Київської консерваторії (1913—1914) (пом. 1914).
• 1870 — Мотеюс Густайтіс (Motiejus Gustaitis), литовський поет і перекладач (пом. 1927).
• 1874 — Гуґо фон Гофмансталь, австрійський письменник і драматург.
• 1879 — Микола Капустянський, український військовий і політичний діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, один з керівників ОУН (пом. 1969) (спірна дата).
• 1887 — Антанас Меркіс, литовський державний діяч, останній прем'єр-міністр довоєнної Литовської Республіки (пом. 1955).
• 1895 — Джон Форд, американський кінорежисер (7 «Оскарів») (пом. 1973).
  Євген Маланюк у Празі, 1924
• 1897 — Євген Маланюк, український письменник, сотник Армії УНР.
• 1900 — Анатолій Головня, радянський кінооператор, один з основоположників радянської операторської школи (пом. 1982).
• 1901 — Кларк Ґейбл, американський кіноактор (Рет Батлер у «Віднесені вітром»).
• 1902 — Ленгстон Г'юз, видатний афро-американський поет (помер цього ж дня 1967 року).
• 1902 — Оксана Лятуринська, українська малярка, скульпторка, письменниця, поетка і громадська діячка.
• 1904 — Франческа Гааль, угорська кіноакторка, зірка 1930-х років.
• 1904 — Михайло Омеляновський, український філософ (пом. 1979).
• 1905 — Еміліо Джино Сегре, італо-американський фізик. Відкрив (спільно з іншими) уповільнення нейтронів, перший штучний елемент технецій, астат і плутоній-239, а також антипротон. Лауреат Нобелівської премії з фізики (пом. 1989).
• 1922 — Рената Тебальді, італійська співачка (сопрано).
• 1930 — Микола Бідняк, український живописець, графік, іконописець.
• 1931 — Борис Єльцин, перший президент Росії.
• 1939 — Джо Семпл, клавішник гурту «The Crusaders».
• 1940 — Валерій Антонович, український хімік-аналітик, доктор хімічних наук (1986), професор (1989).
• 1941 — Анатолій Фірсов, радянський хокеїст, один із найкращих нападників в історії хокею (пом. 2000).
• 1947 — Ґідон Кремер, скрипаль.
• 1958 — Віра Ульянченко, українська політична діячка й управлінець, глава Київської обласної державної адміністрації (2006—2009).
• 1965 — Брендон Брюс Лі, американський кіноактор, син Брюса Лі.
• 1965 — Вадим Писарєв, український артист балету, народний артист України, художній керівник Донецького академічного державного театру опери та балету імені Солов'яненка.
• 1965 — Шерилін Фенн, американська кіноакторка («Твін Пікс»).
• 1968 — Ліза Марія Преслі, американська співачка, єдина дочка співака Елвіса Преслі.
• 1971 — Рон Велті, барабанщик гурту «The Offspring».
• 1971 — Майкл Голл, американський актор, відомий роллю Декстера Морган в телесеріалі «Декстер».
• 1994 — Гаррі Стайлс, англійський співак, відомий як учасник гурту One Direction.

Померли

Дивись також Категорія:Померли 1 лютого

• 525 — Св. Бригіта Ірландська, покровителька Ірландії (нар. 451).
• 1518 — Гвідо Маццоні, італійський скульптор і живописець.
• 1590 — Катерина де Річчі (Santa Caterina de' Ricci), італійська черниця, католицька свята (нар. 1522).
• 1691 — Олександр VIII, (Alexander VIII — Pietro Vito Ottoboni), Папа Римський (нар. 1610).
• 1733 — Август Сильний (Friedrich August der Starke), курфюрст Саксонії (1694–1733), король Польщі (1697–1733; нар. 1670).
• 1851 — Мері Волстонкрафт Шеллі, англійська письменниця, творець Франкенштейна (нар. 1797).
• 1856 — Іван Паскевич, російський військовий діяч українського походження, генерал-фельдмаршал (нар. 1782).
• 1885 — Сідні Джилкріст Томас (Sidney Gilchrist Thomas), британський металург (нар. 1850).
• 1903 — Микола Терещенко, український підприємець та благодійник
• 1903 — Джордж Габрієль Стокс, ірландський математик і фізик
• 1940 — Михайло Кольцов, радянський журналіст.
• 1944 — Піт Мондріан, один із провідних художників-абстракціоністів
• 1945 — Йоган Гейзинга, голландський філософ, автор Homo Ludens
• 1954 — Едвін Армстронґ, американський винахідник, автор системи мовлення в FM-діапазоні
• 1958 — Клінтон Джозеф Девіссон, американський фізик лауреат Нобелівської премії з фізики 1937 року.
• 1966 — Бастер Кітон, голлівудський кіноактор-комік німого кіно
• 1968 — Людмила Бурлюк-Кузнецова, українська художниця та літераторка. Сестра Володимира, Давида та Миколи Бурлюків. Старша з трьох сестер.
• 1971 — Амет-Хан Султан, радянський льотчик-ас, національний герой кримськотатарського народу.
• 1976 — Вернер Гейзенберг, німецький фізик, лавреат Нобелівської премії з фізики 1932 року (нар. 1901).
• 1981 — Дональд Вілз Даґлас, американський авіаконструктор, творець пасажирських, вантажних і бойових літаків (нар. 1892).
• 1987 — Алессандро Блазетті, італійський режисер (нар. 1900).
• 2002 — Гільдеґард Кнеф, німецька та американська акторка і співачка.
• 2007 — Джанкарло Менотті, американський композитор, і лібретист італійського походження.
• 2012 — Віслава Шимборська, польська поетеса, лавреат Нобелівської премії з літератури (1996)
• 2014 — Максиміліан Шелл, австрійський та американський актор, режисер і сценарист, володар премії «Оскар», номінант премій «Золотий глобус» та «Еммі».
• 2015 — Іса Мунаєв, чеченський військовик, бригадний генерал Збройних сил ЧРІ, командир Батальйону імені Дудаєва під час Війни на сході України
• 2021 — Сергій Проскурня, український театральний режисер, продюсер.