Лі́тківський бій відбувся 19 січня (1 лютого) 1919 року неподалік с. Літки між військами більшовицької Червоної гвардії, що наступали на Київ, та бійцями Чорноморських куренів Армії УНР.
Літківський бій | |
---|---|
Радянсько-українська війна | |
Хрест на кургані братської могили вояків УНР | |
Сторони | |
УНР | РСФРР |
Командувачі | |
Микола Щорс | |
Військові формування | |
Армія УНР
| Червона армія
|
Втрати | |
Загинуло: 16 чол. | невідомо |
Тривалий час вважалося, що бій відбувся на рік раніше ― 1918 року, і в ньому брали участь частина юнкерів одразу після Бою під Крутами,[⇨] проте архівні документи спростовують цю версію.[⇨]
Поширена версія Редагувати
За поширеною очевидцями бою та їхніми нащадками версією, після бою під Крутами між курсантами новоутвореної Української Народної Республіки і вояками Червоної Гвардії новоутвореної Російської Федеративної Республіки, невеликий загін у складі 24 юнкерів Київської військової школи ім. Богдана Хмельницького відступав у напрямку до Києва, столиці УНР. Залізницею вони доїхали до станції Бобрик (далі вона була захоплена військами Муравйова), пішки пройшли через село Семиполки і лісом дійшли до Літок. Там загін став на ночівлю. Вже на світанку в село увійшли вояки підрозділів Червоної Гвардії, воїни УНР вступили з ними у нерівний бій. З них 20 бійців загинули в бою, 4-х окупанти стратили. Після бою підрозділи Червоної Гвардії рушили далі, на Київ. Пізніше місцеві селяни позвозили загиблих і поховали їх у братській могилі.
Цю версію озвучував історик Володимир Улянич у 2008 році.
У ЗМІ озвучувалися також дані, що бій відбувся все ж 1919 року, але також фігурували 24 юнкери-учасники бою під Крутами.
Документальні відомості Редагувати
Згідно з архівними відомостями, які надають метричні книги православних Миколаївської та Троїцької церков містечка Літки, ніяких масових поховань 1918 року у Літках не було зафіксовано. Проте є записи № 4-17, 18, 19 про смерть та поховання вояків УНР, які загинули 18-20 січня (2 лютого) 1919 року та були поховані 22 січня (4 лютого) того ж року у загальній братській могилі на новому кладовищі (що при дорозі у с. Семиполки).
На основі цих даних співробітники ЦДІАК України відтворили деякі подробиці тих подій у містечку Літки. 18 (31) січня 1919 року розвідкою більшовиків було убито воїна одного з полків української Директорії, який перебував на варті. Головний бій відбувся 19 січня (1 лютого), у ньому брали участь вояки 1-го та 2-го Чорноморських куренів армії УНР. Їх супротивниками були більшовицькі війська (за припущенням ЦДІАК України, червоноармійці 1-го радянського Богунського полку, командир Микола Щорс), у бою загинуло 14 вояків УНР. Ще один помер від ран через 2 дні.
Загалом внаслідок цих боїв у містечку Літки загинуло та померло від ран 16 вояків УНР, які були поховані 22 січня (4 лютого) 1919 р. у братській могилі. Відомі імена та прізвища двох з них — Олександр Коротенко з Васильківського повіту Київської губернії та Анатолій Іванович Кисловський з міста Прилуки Полтавської губернії.
Факт загибелі та чисельність вбитих в бою з радянського боку за архівними документами встановити не вдалося. Більшовики захопили Літки і, продовживши наступ, 23 січня (5 лютого) увійшли до Києва.
Пам'ять Редагувати
В пам'ять про загиблих вояків Української Республіки на їх могилі в селі Літках було встановлено хрест.
Оцінки Редагувати
У 2009 році президент України Віктор Ющенко наголошував на важливості вивчити події, пов'язані з Літківським боєм, повернути з небуття імена невідомих героїв, а ці події охарактеризував як «яскравий приклад героїчної поведінки нашої молоді часів української революції 1917—1921 років».
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Сергій Литвин, Правда про бій під Крутами. — Володимир Улянич [ 2013-04-12 у Wayback Machine.] // Журнал «Воєнна історія», — № 1 (37), 2008
- . www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 травня 2015. Процитовано 30 січня 2021.
- ↑ На вшанування пам'яті загиблих героїв // ЦДІАК України
- Ющенко закликав українців глибше вивчати свою історію ([ 1 лютого 2009 у Wayback Machine.]) // pik.org.ua, 29 січня 2009. (укр.)
Джерела Редагувати
- На вшанування пам'яті загиблих героїв [ 9 лютого 2019 у Wayback Machine.] // ЦДІАК України