Васильківський повіт (з 1919 Білоцерківський) — адміністративно-територіальна одиниця Київської губернії Російської імперії. Повітовий центр — місто Васильків, з 1919 Біла Церква.
Васильківський повіт | ||||
Герб повітового центру | ||||
Губернія | Київська губернія | |||
---|---|---|---|---|
Центр | Васильків (1797-1919), Біла Церква (1919-1923) | |||
Створений | 1797 | |||
Площа | близько 4500 км² | |||
Населення | 315 823 чоловік (на 1897 рік) осіб |
Опис
Повіт розташовувався у центральній частині губернії. На півночі і сході межував з Київським повітом, на південному сході з Канівським, на півдні з Таращанським і Сквирським повітом на заході. Площа повіту становила 3661 кв. версту (близько 4500 км²).
У повіті на 1900 рік було 237 населених пунктів, розподілених між 20 волосними правліннями.
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті мешкало 315 823 осіб, з них: 83,62% — українці, 12,11% — євреї, 2,25% — росіяни, 1,79% — поляки.
У липні 1919 року центр Васильківського повіту було переведено до Білої Церкви. Останній при цьому було надано статус міста, а повіт перейменовано на Білоцерківський. Весь внутрішній поділ залишився без змін. Завдяки цьому у Київській губернії виникло перше з 1846 року позаштатне місто — Васильків.
7 березня 1923 року повіт було ліквідовано, його територія увійшла до складу Білоцерківського, Великополовецького, Гребінківського, Кожанського, Рокитнянського, Узинського, Фастівського районів Білоцерківської округи та Васильківського району Київської округи.
- Мешканці Веприка, Барахти, Фастова; Васильківського повіту, Київської губернії
Мал. П'єра Де ля Фліза (1848)
Адміністративний поділ повіту
на 1861 рік
Волості: Білоцерківська, Блащинецька, Василівська, Велико Половецька, Вільшанська, Вінцентівська, Ганницько Ставського, Гребінківська, Дроздівська, Дулицківська, Єзерківська, Ковалівська, Кожанівська, Ксаверівська, Лосятинська, Маніївська, Мала Половецька, Мотовилівська, Насмашківська, Островська, Пищинівська, Рокитянська, Ромашківська, Саварківська, Синявська, Спендівська, Солтанівська, Телешівська, Триліська, Трушківська, Храпачівська, Черкаська, Шарківська, Шасіраївська, Яблунівська, Янківська, Яцківська.
на 1900 рік
На 1900 рік повіт складався з 20 волостей:
- місто Васильків з передмістями Западинці, Застугна, Здорівка, Піски (входили до складу Васильківської волості).
- Барахтянська
- Білоцерківська
- Блощинська
- Василівська
- Васильківська
- Великополовецька
- Веприківська
- Вінцентівська
- Гребінківська
- Єзерянська
- Ковалівська
- Кожанська
- Малополовецька
- Мотовилівська
- Острівська
- Рокитнянська
- Трушківська
- Фастівська
- Черкаська
- Шамраївська
Білоцерківський повіт
За даними 1919 року в повіті налічувалось 237 населених пунктів, в тому числі 2 міста — повітове Біла Церква та заштатне Васильків та 3 містечка — Гребінки, Рокитне, Фастів.
Повіт поділявся на 24 волості.
- Бакумівська (утворена після 1917 року)
- Барахтянська
- Білоцерківська
- Блощинська
- Василівська
- Васильківська
- Великополовецька
- Веприківська
- Вінцентівська
- Гребінківська
- Єзерянська
- Ковалівська
- Кожанська
- Малополовецька
- Мотовилівська
- Ольшаницька (відновлена після 1917 року)
- Острівська
- Рокитнянська
- Трушківська
- Узинська (відновлена після 1900 року)
- Фастівська
- Черкаська
- Шамраївська
Маршалки шляхти
Виборними маршалками шляхти Васильківського повіту були:
- [pl] (1748–1817), маршалек махновецький (1804–1816), потім васильківський (1816–1817)
- Ян Борковський
- Юзеф Казимир Руликовський (1780–1860)
- Юзеф Просура
- Едмунд Руликовський (1809–1888)
- Фаустин Руликовський (1810–?)
- Яким Гудим Левкович
- Микола Гудим Левкович
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Білоцерківський повіт |
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
- Списокъ населенныхъ мѣстъ Кіевской губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. — Кіевъ : Типографія Ивановой, аренд. А. Л. Поповымъ, Спасская 10, 1900. — LXXXI + 1896 с. (рос. дореф.)
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 квітня 2018.
- Edward Rulikowski (1825-1900), syn marszałka Józefa Kazimierza (1780-1860) & Zofia Boreyko. Юзеф Казимир Руликовський, Józef Kazimierz Antoni Rulikowski – зять Яна Хоєцького
- Edmund Rulikowski, син Юзефа Казимира Руликовського & Helena Chojecka (?1770–1814), по батьку брат Едварда Руликовського
- Faustyn Rulikowski, син Юзефа Казимира Руликовського & Helena Chojecka (?1770–1814)
- Obieralnymi marszałkami szlachty pow. wasylkowskiego [new page ...] byli Jan Chojecki, Jan Borkowski, Józef Kazim. Rulikowski przez trzy z rzędu trzylecia, Józef Proskura, Edmund Rulikowski, Faustyn Rulikowski, Jakim Gudim Lewkowicz. SGKP XIII
Джерела
- Powiat wasylkowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 140. (пол.); t. XIII: Warmbrun – Worowo
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasilkivskij povit z 1919 Bilocerkivskij administrativno teritorialna odinicya Kiyivskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Povitovij centr misto Vasilkiv z 1919 Bila Cerkva Vasilkivskij povitGerb povitovogo centruGuberniya Kiyivska guberniyaCentr Vasilkiv 1797 1919 Bila Cerkva 1919 1923 Stvorenij 1797Plosha blizko 4500 km Naselennya 315 823 cholovik na 1897 rik osib OpisPovit roztashovuvavsya u centralnij chastini guberniyi Na pivnochi i shodi mezhuvav z Kiyivskim povitom na pivdennomu shodi z Kanivskim na pivdni z Tarashanskim i Skvirskim povitom na zahodi Plosha povitu stanovila 3661 kv verstu blizko 4500 km U poviti na 1900 rik bulo 237 naselenih punktiv rozpodilenih mizh 20 volosnimi pravlinnyami Zgidno z perepisom naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku v poviti meshkalo 315 823 osib z nih 83 62 ukrayinci 12 11 yevreyi 2 25 rosiyani 1 79 polyaki U lipni 1919 roku centr Vasilkivskogo povitu bulo perevedeno do Biloyi Cerkvi Ostannij pri comu bulo nadano status mista a povit perejmenovano na Bilocerkivskij Ves vnutrishnij podil zalishivsya bez zmin Zavdyaki comu u Kiyivskij guberniyi viniklo pershe z 1846 roku pozashtatne misto Vasilkiv 7 bereznya 1923 roku povit bulo likvidovano jogo teritoriya uvijshla do skladu Bilocerkivskogo Velikopoloveckogo Grebinkivskogo Kozhanskogo Rokitnyanskogo Uzinskogo Fastivskogo rajoniv Bilocerkivskoyi okrugi ta Vasilkivskogo rajonu Kiyivskoyi okrugi Meshkanci Veprika Barahti Fastova Vasilkivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Mal P yera De lya Fliza 1848 Administrativnij podil povituna 1861 rik Volosti Bilocerkivska Blashinecka Vasilivska Veliko Polovecka Vilshanska Vincentivska Gannicko Stavskogo Grebinkivska Drozdivska Dulickivska Yezerkivska Kovalivska Kozhanivska Ksaverivska Losyatinska Maniyivska Mala Polovecka Motovilivska Nasmashkivska Ostrovska Pishinivska Rokityanska Romashkivska Savarkivska Sinyavska Spendivska Soltanivska Teleshivska Triliska Trushkivska Hrapachivska Cherkaska Sharkivska Shasirayivska Yablunivska Yankivska Yackivska na 1900 rik Na 1900 rik povit skladavsya z 20 volostej misto Vasilkiv z peredmistyami Zapadinci Zastugna Zdorivka Piski vhodili do skladu Vasilkivskoyi volosti Barahtyanska Bilocerkivska Bloshinska Vasilivska Vasilkivska Velikopolovecka Veprikivska Vincentivska Grebinkivska Yezeryanska Kovalivska Kozhanska Malopolovecka Motovilivska Ostrivska Rokitnyanska Trushkivska Fastivska Cherkaska Shamrayivska Bilocerkivskij povit Za danimi 1919 roku v poviti nalichuvalos 237 naselenih punktiv v tomu chisli 2 mista povitove Bila Cerkva ta zashtatne Vasilkiv ta 3 mistechka Grebinki Rokitne Fastiv Povit podilyavsya na 24 volosti Bakumivska utvorena pislya 1917 roku Barahtyanska Bilocerkivska Bloshinska Vasilivska Vasilkivska Velikopolovecka Veprikivska Vincentivska Grebinkivska Yezeryanska Kovalivska Kozhanska Malopolovecka Motovilivska Olshanicka vidnovlena pislya 1917 roku Ostrivska Rokitnyanska Trushkivska Uzinska vidnovlena pislya 1900 roku Fastivska Cherkaska ShamrayivskaMarshalki shlyahtiVibornimi marshalkami shlyahti Vasilkivskogo povitu buli pl 1748 1817 marshalek mahnoveckij 1804 1816 potim vasilkivskij 1816 1817 Yan Borkovskij Yuzef Kazimir Rulikovskij 1780 1860 Yuzef Prosura Edmund Rulikovskij 1809 1888 Faustin Rulikovskij 1810 Yakim Gudim Levkovich Mikola Gudim LevkovichDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bilocerkivskij povit Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 Spisok naselennyh mѣst Kievskoj gubernii Izdanie Kievskago Gubernskago Statisticheskago Komiteta Kiev Tipografiya Ivanovoj arend A L Popovym Spasskaya 10 1900 LXXXI 1896 s ros doref Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 20 kvitnya 2018 Edward Rulikowski 1825 1900 syn marszalka Jozefa Kazimierza 1780 1860 amp Zofia Boreyko Yuzef Kazimir Rulikovskij Jozef Kazimierz Antoni Rulikowski zyat Yana Hoyeckogo Edmund Rulikowski sin Yuzefa Kazimira Rulikovskogo amp Helena Chojecka 1770 1814 po batku brat Edvarda Rulikovskogo Faustyn Rulikowski sin Yuzefa Kazimira Rulikovskogo amp Helena Chojecka 1770 1814 Obieralnymi marszalkami szlachty pow wasylkowskiego new page byli Jan Chojecki Jan Borkowski Jozef Kazim Rulikowski przez trzy z rzedu trzylecia Jozef Proskura Edmund Rulikowski Faustyn Rulikowski Jakim Gudim Lewkowicz SGKP XIIIDzherelaPowiat wasylkowski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1893 T XIII S 140 pol t XIII Warmbrun Worowo Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi