www.wikidata.uk-ua.nina.az

Містечко У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Місте чко біл мястэчка пол miasteczko англ town я

Містечко

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Містечко (значення).

Місте́чко (біл. мястэчка, пол. miasteczko, англ. town, яп. 町, лит. miestelis, латис. miests, їд. שטעטל‎, «штетл»):

  1. різновид поселення в різних країнах світу меншого за місто, але більшого за село.
    Сучасною розмовною українською мовою містечками звуть переважно селища міського типу. Інколи до них відносять ряд селищ, великих сіл і маленькі міста України.
    Аналогом українських містечок є, наприклад, англійський тавн (town) або японський мачі (町, machi).
  2. група житлових або службових будинків, об'єднаних за своїм призначенням.
Картинки старого Гурзуфа. Крим
Порвоо, Фінляндія

Європа

Західна Європа

В Англії, Німеччині, Норвегії та інших країнах Європи аж до 19-го століття існували, так звані, англ. Market Towns (ярмаркові міста), які не були визнані монархом як міста, проте мали торговельно-ремісниче населення і право на організацію ярмарку.

Східна Європа

В часи Речі Посполитої містечко з характерним для міста торговельно-ремісничим населенням і аналогічною інфраструктурою і плануванням відрізнялося від міста, як правило, меншою площею і меншою кількістю населення. Деякі містечка отримували з часом статус міста. Інші переходили до категорії селищ або сіл.

Містечко як офіційна назва типу поселення існувала в Угорщині з чотирнадцятого століття до 1871 року, у Польщі до 1918 року.

Російська імперія

Назву також перестали офіційно вживати з приходом більшовиків на території Білорусі та України у 1920-х роках XX століття. Постанова ВУЦВК від 28 жовтня 1925 року скасувала термін «містечко» для означення нижчої ланки міських поселень. Його було замінено на «селище міського типу» — уніфіковану назву для території всього СРСР. Новий термін, з одного боку, був занадто громіздкий, а з іншого — не відображав особливостей систем розселення, які склалися в національних республіках .

За переписом населення 1897 р. в Україні було 463 містечка.

На початку ХІХ ст., згідно з нормами російського законодавства, містечками визнавалися поміщицькі або державні поселення, які мали не менше 1 тис. ревізьких душ, церкву, заїзний двір, 2 або 3 крамниці. Відповідно до будівельного статуту імперії, містечка прирівнювались до сільських поселень, а відповідно до законів, які регулювали торгово-виробничу сферу, — до міських.

Віднесення населеного пункту до категорії міста чи містечка в період радянської влади відбувалося у ручному режимі. З огляду на це на місцях виникали своєрідні пропозиції. Так, 9 жовтня 1923 р. Президія Губвиконкому Подільської губернії звернула увагу, що з огляду на особливості Поділля віднесення того чи іншого містечка цілковито до міського чи сільського типу поселення за формальними ознаками, запропонованими НКВС, тобто за простою більшістю міського чи сільського населення, недоцільне. Потрібен індивідуальний підхід. У випадку, коли немає явного домінування міського або сільського населення, пропонувалося розділити населений пункт на 2 частини, а саме: основне ядро містечка, населене торговим і промисловим елементом, виділити в особливу одиницю й назвати поселенням міського типу. Іншу частину, заселену селянами, перейменувати в село з тією ж назвою, що й містечко (приміром, Саврань та Мала Саврань, Ананьїв-I, Ананьїв-II, Ананьїв-III та Ананьїв-IV; це окрім міста). Містечко (та/або місто) з очевидним домінуванням серед мешканців селян пропонувалося перейменувати в село (Маяки, смт Брацлав). Ті з містечок, у яких явно переважає торговий і промисловий елемент, мали б належати до поселень міського типу (селище (хутір) при станції Бірзула, а не село, колишній волосний центр Бірзула). Складність у визначенні статусу населених пунктів місцевими органами влади викликала необхідність врегулювання цього питання на республіканському рівні (Першим нормативно-правовим актом, прийнятим в УСРР, який регулював статус міських населених пунктів як адміністративно-територіальних одиниць, стала «Інструкція про порядок перечислення залюднених пунктів до розряду міських або сільських осель», затверджена Постановою ВУЦВК та РНК 16 квітня 1924 р.; до речі, в 1-й половині 1920-х вони так і називались — поселеня міського типу (пмт)).

Єврейські містечка

В часи Речі Посполитої існували єврейські містечка (штетл). За часів смуги осілості євреї в Російській імперії з одного боку були обмежені у праві проживання в містах, а з іншого не мали права на сільськогосподарську діяльність. Саме тому в другій половині XIX століття більшість з понад 1,5 мільйонів євреїв проживало саме в містечках.

Азія

Японія

В Японії містечка мачі (町) почали виникати у 13 — 14 століттях як ремісничо-торговельні центри. За місцем розташування поселення вирізняють:

  • призамкові містечка (城下町) — у стін замку або підніжжя замкової гори.
  • прихрамові містечка (門前町) — біля буддистського монастиря, рідше синтоїстського святилища.
  • храмові містечка (寺内町) — на території буддистського монастиря.
  • присвятилищні містечка (鳥居前町) — біля синтоїстського святилища чи синтоїстського святилища.
  • постоялі містечка (宿場町) — на основі постоялих дворів
  • портові містечка (港町) — на основі порту

Починаючи з другої половини 19 століття, низка великих японських містечок отримують статус міст ші (市).

Примітки

  1. Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народніх Комісарів УСРР. ЗУРРСУУ/1925/1/80/Про загальну назву селищ міського типу — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021. 
  2. Андрощук О. В. Міські поселення в системі територіального устрою УРСР 40-60-Х років XX ст. // Краєзнавство. — 2006. — № 1—4.[недоступне посилання з липня 2019]
  3. Адміністративно-територіальний устрій України. Історія і сучасність / За ред. В. Яцуби. — К., 2002. — С. 42.
  4. НП з декількома сільрадами (в минулому — {{АТП УРСР-1946}} (стор. 366–391)): Градениці (дві), Яськи (дві), Троїцьке (дві), В. Дальник (дві), с. (нині смт) Голованівськ (дві), Долинське (чотири), Благоєве (дві), Красні Окни (дві), Криве Озеро (три, в цілому 4; уламок Криве Озеро Друге; на 1962–1965 р. дві сільради (так само яу у Ананьїві)), Тридуби (дві), с. (нині смт) Саврань (дві)… на 1962 рік всі сільради об'єднані, крім по дві у Ананьїві та Кривому Озері
  5. Олійник М. П. Адміністративно-територіальна реформа 1923-1925 років та доля подільських містечок / М. П. Олійник // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. — 2013. — № 21. — С. 134-138.
  6. s:ЗУРРСУУ/1924/1/9
  7. Адміністративно-територіальний поділ УСРР при 3-ступневій системі врядування (за даними на 1 жовтня 1925 року) / Центральна Адміністраційно-Територіяльна Комісія при ВУЦВК’у. — Х. : Видання Центральної Адміністраційно-Територіяльної Комісії, 1925. — С. 75–81, 110, 111.

Джерела

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mistechko znachennya Miste chko bil myastechka pol miasteczko angl town yap 町 lit miestelis latis miests yid שטעטל shtetl riznovid poselennya v riznih krayinah svitu menshogo za misto ale bilshogo za selo Suchasnoyu rozmovnoyu ukrayinskoyu movoyu mistechkami zvut perevazhno selisha miskogo tipu Inkoli do nih vidnosyat ryad selish velikih sil i malenki mista Ukrayini Analogom ukrayinskih mistechok ye napriklad anglijskij tavn town abo yaponskij machi 町 machi grupa zhitlovih abo sluzhbovih budinkiv ob yednanih za svoyim priznachennyam Kartinki starogo Gurzufa KrimPorvoo Finlyandiya Zmist 1 Yevropa 1 1 Zahidna Yevropa 1 2 Shidna Yevropa 1 3 Rosijska imperiya 1 3 1 Yevrejski mistechka 2 Aziya 2 1 Yaponiya 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaYevropa RedaguvatiZahidna Yevropa Redaguvati V Angliyi Nimechchini Norvegiyi ta inshih krayinah Yevropi azh do 19 go stolittya isnuvali tak zvani angl Market Towns yarmarkovi mista yaki ne buli viznani monarhom yak mista prote mali torgovelno remisniche naselennya i pravo na organizaciyu yarmarku Ispaniya villa Nimechchina Kleinstadt Portugaliya vilaShidna Yevropa Redaguvati V chasi Rechi Pospolitoyi mistechko z harakternim dlya mista torgovelno remisnichim naselennyam i analogichnoyu infrastrukturoyu i planuvannyam vidriznyalosya vid mista yak pravilo menshoyu plosheyu i menshoyu kilkistyu naselennya Deyaki mistechka otrimuvali z chasom status mista Inshi perehodili do kategoriyi selish abo sil Mistechko yak oficijna nazva tipu poselennya isnuvala v Ugorshini z chotirnadcyatogo stolittya do 1871 roku u Polshi do 1918 roku Rosijska imperiya Redaguvati Nazvu takozh perestali oficijno vzhivati z prihodom bilshovikiv na teritoriyi Bilorusi ta Ukrayini u 1920 h rokah XX stolittya Postanova VUCVK vid 28 zhovtnya 1925 roku 1 skasuvala termin mistechko dlya oznachennya nizhchoyi lanki miskih poselen Jogo bulo zamineno na selishe miskogo tipu unifikovanu nazvu dlya teritoriyi vsogo SRSR Novij termin z odnogo boku buv zanadto gromizdkij a z inshogo ne vidobrazhav osoblivostej sistem rozselennya yaki sklalisya v nacionalnih respublikah 2 3 Za perepisom naselennya 1897 r v Ukrayini bulo 463 mistechka Na pochatku HIH st zgidno z normami rosijskogo zakonodavstva mistechkami viznavalisya pomishicki abo derzhavni poselennya yaki mali ne menshe 1 tis revizkih dush cerkvu zayiznij dvir 2 abo 3 kramnici Vidpovidno do budivelnogo statutu imperiyi mistechka pririvnyuvalis do silskih poselen a vidpovidno do zakoniv yaki regulyuvali torgovo virobnichu sferu do miskih Vidnesennya naselenogo punktu do kategoriyi mista chi mistechka v period radyanskoyi vladi vidbuvalosya u ruchnomu rezhimi Z oglyadu na ce na miscyah vinikali svoyeridni propoziciyi Tak 9 zhovtnya 1923 r Prezidiya Gubvikonkomu Podilskoyi guberniyi zvernula uvagu sho z oglyadu na osoblivosti Podillya vidnesennya togo chi inshogo mistechka cilkovito do miskogo chi silskogo tipu poselennya za formalnimi oznakami zaproponovanimi NKVS tobto za prostoyu bilshistyu miskogo chi silskogo naselennya nedocilne Potriben individualnij pidhid U vipadku koli nemaye yavnogo dominuvannya miskogo abo silskogo naselennya proponuvalosya rozdiliti naselenij punkt na 2 chastini a same osnovne yadro mistechka naselene torgovim i promislovim elementom vidiliti v osoblivu odinicyu j nazvati poselennyam miskogo tipu Inshu chastinu zaselenu selyanami perejmenuvati v selo z tiyeyu zh nazvoyu sho j mistechko primirom Savran ta Mala Savran Ananyiv I Ananyiv II Ananyiv III ta Ananyiv IV ce okrim mista 4 Mistechko ta abo misto z ochevidnim dominuvannyam sered meshkanciv selyan proponuvalosya perejmenuvati v selo Mayaki smt Braclav Ti z mistechok u yakih yavno perevazhaye torgovij i promislovij element mali b nalezhati do poselen miskogo tipu selishe hutir pri stanciyi Birzula a ne selo kolishnij volosnij centr Birzula Skladnist u viznachenni statusu naselenih punktiv miscevimi organami vladi viklikala neobhidnist vregulyuvannya cogo pitannya na respublikanskomu rivni 5 Pershim normativno pravovim aktom prijnyatim v USRR yakij regulyuvav status miskih naselenih punktiv yak administrativno teritorialnih odinic stala Instrukciya pro poryadok perechislennya zalyudnenih punktiv do rozryadu miskih abo silskih osel 6 zatverdzhena Postanovoyu VUCVK ta RNK 16 kvitnya 1924 r do rechi v 1 j polovini 1920 h voni tak i nazivalis poselenya miskogo tipu pmt 7 Ukrayina selishe miskogo tipu tradicijno mistechko Rosiya posyolok gorodskogo tipa tradicijno posad Yevrejski mistechka Redaguvati Dokladnishe Yevrejski mistechkaV chasi Rechi Pospolitoyi isnuvali yevrejski mistechka shtetl Za chasiv smugi osilosti yevreyi v Rosijskij imperiyi z odnogo boku buli obmezheni u pravi prozhivannya v mistah a z inshogo ne mali prava na silskogospodarsku diyalnist Same tomu v drugij polovini XIX stolittya bilshist z ponad 1 5 miljoniv yevreyiv prozhivalo same v mistechkah Aziya RedaguvatiYaponiya Redaguvati Dokladnishe Mistechka YaponiyiV Yaponiyi mistechka machi 町 pochali vinikati u 13 14 stolittyah yak remisnicho torgovelni centri Za miscem roztashuvannya poselennya viriznyayut prizamkovi mistechka 城下町 u stin zamku abo pidnizhzhya zamkovoyi gori prihramovi mistechka 門前町 bilya buddistskogo monastirya ridshe sintoyistskogo svyatilisha hramovi mistechka 寺内町 na teritoriyi buddistskogo monastirya prisvyatilishni mistechka 鳥居前町 bilya sintoyistskogo svyatilisha chi sintoyistskogo svyatilisha postoyali mistechka 宿場町 na osnovi postoyalih dvoriv portovi mistechka 港町 na osnovi portuPochinayuchi z drugoyi polovini 19 stolittya nizka velikih yaponskih mistechok otrimuyut status mist shi 市 Portove mistechko Tomonoura prefektura Hirosima Prizamkove mistechko Omihatiman Postoyale mistechko Isitani prefektura Tottori Primitki Redaguvati Postanova Vseukrayinskogo Centralnogo Vikonavchogo Komitetu i Radi Narodnih Komisariv USRR ZURRSUU 1925 1 80 Pro zagalnu nazvu selish miskogo tipu Vikidzherela uk wikisource org ukr Arhiv originalu za 13 listopada 2021 Procitovano 13 listopada 2021 Androshuk O V Miski poselennya v sistemi teritorialnogo ustroyu URSR 40 60 H rokiv XX st Krayeznavstvo 2006 1 4 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Administrativno teritorialnij ustrij Ukrayini Istoriya i suchasnist Za red V Yacubi K 2002 S 42 NP z dekilkoma silradami v minulomu ATP URSR 1946 stor 366 391 Gradenici dvi Yaski dvi Troyicke dvi V Dalnik dvi s nini smt Golovanivsk dvi Dolinske chotiri Blagoyeve dvi Krasni Okni dvi Krive Ozero tri v cilomu 4 ulamok Krive Ozero Druge na 1962 1965 r dvi silradi tak samo yau u Ananyivi Tridubi dvi s nini smt Savran dvi na 1962 rik vsi silradi ob yednani krim po dvi u Ananyivi ta Krivomu Ozeri Olijnik M P Administrativno teritorialna reforma 1923 1925 rokiv ta dolya podilskih mistechok M P Olijnik Naukovi zapiski Vinnickogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu imeni Mihajla Kocyubinskogo Seriya Istoriya 2013 21 S 134 138 s ZURRSUU 1924 1 9 Administrativno teritorialnij podil USRR pri 3 stupnevij sistemi vryaduvannya za danimi na 1 zhovtnya 1925 roku Centralna Administracijno Teritoriyalna Komisiya pri VUCVK u H Vidannya Centralnoyi Administracijno Teritoriyalnoyi Komisiyi 1925 S 75 81 110 111 Dzherela RedaguvatiYa V Vermenich Mistechko Arhivovano 24 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 750 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Mistechko Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Posilannya RedaguvatiMistechko Arhivovano 27 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Leon Jesperson A Revolution from Above The Power State of 16th and 17th Century Scandinavia Odense University Press 2000 angl The New Oxford American Dictionary Second Edition Erin McKean Editor Oxford University Press 2005 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mistechko amp oldid 38033673