Ірла́ндія (ірл. Éire — МФА: [ˈeːrʲə], англ. Ireland), також знана як Республіка Ірландія (ірл. Poblacht na hÉireann, англ. Republic of Ireland) — держава в північно-західній Європі, що охоплює 26 з 32 графств (5/6 території) острова Ірландія. Вислів «Республіка Ірландія» (ірл. Poblacht na hÉireann) є лише характеристикою держави, проте не її назвою. Столиця — місто Дублін, розташоване у східній частині острова. Близько 40 % з 4,9 мільйонного населення країни проживає у Дублінській агломерації. Суверенна держава розділяє свій єдиний наземний кордон з Північною Ірландією, що перебуває під владою Об'єднаного Королівства. Окрім того, вона оточена Атлантичним океаном, з Кельтським морем на півдні, протокою Святого Георгія на південному сході та Ірландським морем на сході. Ірландія — унітарна, парламентська республіка. Законодавчий орган, Ерахтас, складається з нижньої палати — Дойл Ерен, верхньої палати — Сенад Ерен та обраного президента (ірл. Uachtarán), який в основному виконує функції церемоніального глави держави, однак, має деякі важливі повноваження та обов'язки. Функцію глави уряду виконує Тишех (прем'єр-міністр, буквально «начальник»), якого обирає Дойл Ерен та призначає Президент; Тишех, своєю чергою призначає інших урядових міністрів.
| Девіз: немає | |
| Гімн: Amhrán na bhFiann (ірл.) (Бійцівська пісня)
| |
| Столиця (та найбільше місто) | Дублін 53°26′ пн. ш. 6°15′ зх. д.country H G O |
| Офіційні мови | Ірландська, англійська |
|---|---|
| Форма правління | унітарна парламентська республіка |
| - Президент | Майкл Гіґґінс |
| - Тишех | Лео Варадкар |
| Незалежність | від Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії |
| - Декларована | 21 січня 1919 |
| - Визнана | 6 грудня 1922 |
| Вступ до ЄС | 1 січня 1973 |
| Площа | |
| - Загалом | 70,273 км² (117) |
| - Внутр. води | 2 % |
| Населення | |
| - оцінка 2022 | 5,123,536 (122) |
| - перепис 2011 | 4 588 252 (119) |
| - Густота | 65,3/км² (142) |
| ВВП (ПКС) | 2022 р., оцінка |
| - Повний | $633 млрд. (40) |
| - На душу населення | $123 651 (4) |
| ВВП (ном.) | 2022 рік, оцінка |
| - Повний | $516 млрд. (30) |
| - На душу населення | $100,740 (5) |
| Валюта | Євро1 (EUR) |
| Часовий пояс | GMT (UTC+0) |
| Коди ISO 3166 | IRL |
| Домен | .ie |
| Телефонний код | +353 |
| 1. До 1999 року у користуванні був Ірландський фунт. | |
|
Країну було утворено, як Ірландську Вільну державу у 1922 році в результаті Англо-ірландського договору. Країна мала статус Домініону до 1937 року, коли була прийнята нова конституція, за якою держава отримала назву «Ірландія» і фактично стала республікою, з обраним невиконавчим президентом на посаді глави держави. Пізніше, після прийняття Закону 1948 р. про Республіку Ірландія (англ. Republic of Ireland Act 1948) у 1949 році, Ірландія була проголошена республікою. Ірландія стала членом ООН у грудні 1955 року. 1973 року, країна приєдналася до Європейських Спільнот, попередника Європейського Союзу. Більшість ХХ століття держава не мала офіційних стосунків із Північною Ірландією, однак протягом 1980-х та 1990-х років уряди Великої Британії та Ірландії працювали разом із партіями Північної Ірландії над вирішенням конфлікту. З моменту підписання Страсноп'ятничної угоди у 1998 році, уряд Ірландії та виконавча влада Північної Ірландії співпрацювали у низці політичних напрямків у рамках Ради міністрів Північ/Південь, створеної даною угодою.
Ірландія знаходиться у першій десятці найбагатших країн світу за рівнем ВВП на душу населення та індексі процвітання Legatum 2015 року. 32-ге місце у світі за розміром ВВП. Після приєднання до ЄЕС, Ірландія здійснила низку ліберальних економічних реформ, які спричинили швидке економічне зростання. Країна досягла значного розквіту між 1995 і 2007 роками, які стали називатися періодом Кельтського тигра. Процес безперервного економічного зростання було зірвано безпрецедентною фінансовою кризою, яка розпочалася у 2008 році, у поєднанні з одночасним глобальним економічним крахом. Однак, оскільки економіка Ірландії була найбільш швидкозросталою в ЄС на момент 2015 року, Ірландія продовжує швидке зростання у різноманітних економічних рейтинґах. Наприклад, за даними 2019 ріку, Ірландія займає 3-тє місце в Індексі розвитку людського потенціалу. Країна також посідає високі показники в системі освіти, політичній свободі й дотриманні громадянських прав, свободі преси та економічній свободі. Є членом Європейського Союзу, ОЕСР та ООН. Ірландський уряд дотримується політики нейтралітету, тому Ірландія не приєдналась до НАТО, щоправда, приєдналася до партнерства заради миру. Країна має найвище щорічне зростання населення в Європі — 2,5 %.
Назва ред.
Стаття 4 Конституції Ірландії, що була ухвалена 1937 року, передбачає, що «назвою країни є Éire» (англ. Ireland, укр. Ірландія). У всіх офіційних цілях, зосібна в міжнародних угодах й інших юридичних договорах, де мовою документа є англійська, ірландський уряд використовує назву Ireland, і Éire — в документах ірландською. Установи Європейського Союзу діють таким же чином.
З 1949 року в Акті Республіки Ірландія (ірл. Poblacht na hÉireann) зазначено, що Республіка Ірландія є офіційною характеристикою країни. Сам Акт був спрямований на те, аби затвердити, що держава є саме республікою, а не різновидом конституційної монархії. Отже, лише офіційна характеристика, а не зміна назви.
Те, що тепер відоме як Ірландія, має чимало синонімів, та всі вони часом використовуються як неофіційні. Весь острів Ірландія проголосив свою незалежність в однобічному порядку 1916 року й нарік себе Ірландською Республікою (ірл. Poblacht na hÉireann, згодом також Saorstát Éireann). Після виборів 1918-го це рішення було ухвалене переважною більшістю депутатів ірландського парламенту. Після 1921 року британський уряд затвердив сучасну Ірландію як автономію Об'єднаного Королівства — Південну Ірландію. За подальшою Англо-Ірландською угодою, із 1922 до 1937, коли Ірландія була домініоном Британської Співдружності, країну йменували Ірландською Вільною Державою (англ. Irish Free State, ірл. Saorstát Éireann). Таку назву було скасовано прийняттям теперішньої ірландської конституції. Існують і розмовні назви, наприклад 26 графств або Південь (так часто називають у Північній Ірландії)
У середньовічних хроніках і титулах англійських королів Ірландію часто називали Ібе́рнією (лат. Hibernia).
Географія, природа ред.
Ірландія — великий острів на заході Британського архіпелагу, відділений від о. Велика Британія протокою Св. Георга, Ірландським морем і Північною протокою. Знаходиться на краю шельфу, розчленованого глибокими підводними долинами на півночі, заході та півдні; на сході акваторії мілководні. Ірландія видовжена з північного сходу на південний захід, протяжність у цьому напрямі — 486 км. Протяжність із півночі на південь — 465 км, зі сходу на захід — 285 км. Периметр узбережжя — 2800 км. Загальна площа 84 423 км², з них незалежна Ірландська Республіка займає 70 285 км², а Північна Ірландія, що входить до складу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, 14 138 км². Найменша відстань між Ірландією та Великою Британією — 21 км — по прямій від мису Торр-Хед поблизу Баллікасла до Малл-оф-Кінтайр у Шотландії.
- Найвища точка — гора Каррантухіл (Carrauntoohill) — 1041 метрів над рівнем моря.
- Рельєф: центральне плато оточене горами
- Річки: Шеннон, Ліффей, Бойн
- Болота: Болото Клара
Історія ред.
У I столітті н. е. на території Ірландії виникли перші ранньофеодальні держави. У V столітті в Ірландії стало розповсюджуватися християнство, засновувалися монастирі, що пов'язано з місіонерською діяльністю святого Патрика. Ірландія була одним з головних центрів поширення християнства та церковної освіти в Європі.
1169—1171 р. — англосаксонське завоювання частини Ірландії, утворення на південному сході країни англійської колонії Пейл.
У XIII ст. Ірландію підкорили англійці та приєднали до англійської корони. Ірландія стала першою англійською колонією, і була нею протягом більш як 800 років.
1541 р. — британський король Генріх VIII прийняв титул короля Ірландії. Посилення англійської колонізації острова.
1641—1652 р. — народне ірландське повстання проти англійців було придушено Кромвелем із надзвичайною жорстокістю і закінчилося поразкою. Десятки тисяч ірландців заслані до Америки як раби.
З уведенням англо-ірландської унії (1801 рік) було ліквідовано залишки автономії Ірландії. Її представники отримали місця в англійській палаті лордів та громад.
1921 р. — договір між Англією й Ірландією визначив статус останньої як британського домініону. Шість північних графств із протестантським населенням (Ольстер) увійшли безпосередньо до складу Великої Британії.
Незалежність від Англії Ірландія здобула у 1937 році.
У роки Першої та Другої світових війн Ірландія зберігала нейтралітет.
1949 року Ірландія вийшла зі складу Співдружності та стала Республікою Ірландія. 1985 року було підписано Англо-Ірландську угоду.
2021 року населення Ірландії вперше з 1851 року перевищило 5 млн людей.
Політика ред.
Політична система — демократична республіка.
Економіка ред.
Ірландська економіка перетворилася з 1980-х років від переважно сільськогосподарської в сучасну економіку знань, зосереджену на високотехнологічних галузях і сфері послуг. Ірландія прийняла валюту євро у 2002 році разом з одинадцятьма іншими країнами-членами ЄС. Країна сильно залежить від прямих іноземних інвестицій і привернула увагу кількох транснаціональних корпорацій через вельми освічену робочу силу і низький податок на прибуток.
Такі компанії, як Intel, інвестували в Ірландію наприкінці 1980-х, потім настала черга Microsoft і Google. Ірландія посідає дев'яте місце серед найбільш економічно вільних економік у світі згідно з індексом економічної свободи. З точки зору ВВП на душу населення Ірландія є однією з найбагатших країн в ОЕСР та ЄС.
Ірландія — аграрно-індустріальна країна, що прогресивно розвивається. Основні галузі промисловості: комп'ютерна індустрія, текстильна, харчова, хімічна, машинобудування, чорна металургія, фармацевтична, скляна, нафтопереробна, гірнича (видобуток торфу, поліметалевих руд та ін.), туризм. За період 1995—2000 рр. зростання валового національного продукту в Ірландії становило 9,7 % щорічно. Транспорт — залізничний, автомобільний, морський. Головні порти: Дублін, Корк. Міжнародне авіасполучення — г. ч. через летовище в Дубліні. В Шанноні розташований трансатлантичний аеропорт.
Починаючи з початку 1990-х, країна пережила безпрецедентне економічне зростання, яке підживлювалося різким зростанням споживчих витрат, інвестицій та будівництва, в історії це явище відоме як «період кельтського тигра». Темпи зростання сповільнилися у 2007 році, що призвело до сплеску великої бульбашки на ринку нерухомості, що розвивалася протягом довгого часу.
Зростання валового національного продукту в Ірландії становило за період з 1995 по 2000 рік 9,7 % щорічно, що було зумовлено участю країни в МВФ, а також ефективною макроекономічною політикою і політикою в області зайнятості. Однак та роль, яку грають в економіці Ірландії прямі іноземні інвестиції в технологію, здатна викликати серйозні ризики в умовах погіршення глобального економічного клімату.
Див. також: Корисні копалини Ірландії, Історія освоєння мінеральних ресурсів Ірландії, Гірнича промисловість Ірландії.
Адміністративний устрій ред.
Ірландська Республіка включає 26 графств, що входять до складу історичних провінцій Ірландії Ленстера, Манстера і Коннахта, а також 3 графства (Каван, Донегол і Монахан), що належать до провінції Ольстер. У політичному плані з 1921 відділено від шести інших графств провінції Ольстер, що складають Північну Ірландію, яка отримала місцеве самоврядування в 1922. З 1922 по 1949 Ірландія входила в Британську співдружність націй. До 1937 офіційно називалася Ірландська вільна держава, з 1937 по 1949 — Ейре. У 1949 була проголошена Ірландська Республіка, і зв'язок з Британською співдружністю припинився. Вступ в ЄС (1992) сприяв покращенню відносин зі Сполученим Королівством.
- Ольстер об'єднує дев'ять графств на півночі острова. Шість з них — Антрім, Арма, Даун, Фермана, Лондондеррі і Тайрон входять до складу Північної Ірландії, інші — Каван, Донегал і Монахан — є частиною Республіки Ірландія.
- Ленстер лежить на сході острова і має у своєму складі графства Карлоу, Дублін, Кілдер, Кілкенні, Леїш, Лонгфорд, Лаут, Міт, Оффалі, Західний Міт, Вексфорд і Уіклоу.
- Манстер розташований на півдні Ірландії. Складається з графств: Керрі, Клер, Корк, Лімерик, Тіпперері і Вотерфорд.
- Коннахт знаходиться на заході та об'єднує графства Голуей, Літрім, Мейо , Роскоммон і Слайго.
Традиційні графства Дублін і Тіпперері розділені на кілька адміністративних графств. Тіпперері управляється як два підсуб'єкти: Північний Тіпперері і Південний Тіпперері, а Дублін складається з місто-графство Дублін та адміністративного графства Дан Лері — Ратдаун, Південний Дублін і Фінгал (графство). Статус міста крім Дубліна мають Голуей, Корк, Лімерик, Вотерфорд і Кілкенні
Демографія ред.
Населення Республіки Ірландія — трохи понад 4,5 млн осіб. Етнічний склад — 87 % населення складають ірландці, серед інших національностей найбільше британців та поляків. Понад 60 % ірландців проживає в містах і передмістях.
Мови ред.
Найбільші міста ред.
Культура ред.
Мова: ірландська та англійська. Основна мова спілкування — англійська. Офіційні документи видаються двома мовами, так само як двома мовами часто виконані написи на вивісках, дорожніх покажчиках. Ірландська — одна з кельтських мов, її вивчають у школах, нею ведуться деякі передачі на радіо і телебаченні, існує навіть цілком ірландськомовний канал TG4. У побуті ірландська збереглася у деяких селах; Ольстер — графство Донегол, Коннахт — графства Голвей і Мейо, Манстер — Вотерфорд, Корк і Керрі, в основному ж ірландці вживають англійську. З квітня 2005 усі державні службовці зобов'язані використовувати ірландську у діловому листуванні, а назви 2300 населених пунктів і районів країни перейменовано ірландськими іменами. З 2007 ірландська стала 21 офіційною мовою Європейського Союзу.
Чимало англомовних письменників мають ірландське походження: Джонатан Свіфт, Джеймс Джойс, Оскар Уайльд, Семюел Бекет, Шеймас Гіні. Творчість двох останніх відзначена Нобелівськими преміями з літератури.
Ірландська музика широко відрізняється за жанрами. Популярні у світі виконавці, які поєднують творчість із народними мотивами (The Cranberries, The Irish Rovers, The Dubliners), а також сучасні (Miracle of Sound, Skid Row) (див. також музика Ірландії).
Як і в багатьох колишніх англійських колоній, в Ірландії давні футбольні традиції. Найкращі місцеві футболісти: Джекі Кері, Лаєм Бреді, Девід О'Лірі, Рой Кін та Роббі Кін (див. також Збірна Ірландії з футболу).
Релігія ред.
Католики — 93 % населення, протестанти — 5 %. Релігія відіграє значну роль у житті ірландців.
Державні символи ред.
Державним прапором Ірландії (згідно з конституцією) є зелено-біло-помаранчевий триколор. Кольорові смуги однакової прямокутної форми розташовано послідовно одна за одною. Довжина прапора вдвічі більша за його ширину. Зелений колір — колір кельтів. Помаранчевий — означає протестантську основу, прихильників William of Orange. Білий — «символ чистоти взаємовідносин між ірландцями-католиками та ірландцями-протестантами». Уперше такий прапор було піднято в 1848 році як символ ірландського революційного руху «Молода Ірландія» (Young Ireland).
Герб — на синьому фоні зображено золоту арфу зі срібними струнами. Прототипом моделі цього символу слугує ірландська арфа 16 сторіччя, знана як Brian Boru harp, що нині зберігається в музеї «Старовинна Бібліотека» Триніті-Коледжу в Дубліні.
Державний гімн — «Вояцька пісня» (ірландською — «Amhrán na bhFiann»). Написаний у 1907 році. Уперше опублікований у 1912 році в газеті Irish Freedom. Державним гімном Ірландії став у 1926 році.
Спорт ред.
За опитуваннями «Євробарометру» 2010 р., ірландці в Європі найбільше займаються спортом — 23 % громадян цієї країни займаються спортом 5 разів на тиждень. Найпопулярнішими видами спорту є гельський футбол, херлінґ, регбі та футбол.
Українсько-ірландські зв'язки ред.
У 1916 році представники українського та ірландського національних рухів зустрілися на Третій конференції народів в Лозанні, організованій Союзом народів.
В Ірландії діє посольство України, в Україні — ірландське почесне консульство.
Див. також ред.
Примітки ред.
- Census of Population 2011: Preliminary Results (PDF). 30 червня 2011. с. 1. оригіналу за 23 грудня 2016. Процитовано 29 серпня 2010.
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюimf2не вказано текст - «Population and Migration Estimates, April 2018» [ 26 січня 2021 у Wayback Machine.], Central Statistics Office, опубліковано 28 серпня 2018
- L. Prakke; C. A. J. M. Kortmann; J. C. E. van den Brandhof (2004). Constitutional Law of 15 EU Member States. Deventer: Kluwer. с. 429. ISBN 9013012558. «Since 1937 Ireland has been a parliamentary republic, in which ministers appointed by the president depend on the confidence of parliament»
- . World Factbook (англійською). Central Intelligence Agency. Архів оригіналу за 19 листопада 2011. Процитовано 29 серпня 2011.
- (англійською). The Legatum Institute. Архів оригіналу за 25 червня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
- «EU: Causes of Growth differentials in Europe», WAWFA think tank
- Nicoll, Ruaridh (16 травня 2009). . The Guardian (англійською) (London). Архів оригіналу за 6 вересня 2013. Процитовано 30 березня 2010.
- . Financial Times (англійською). Архів оригіналу за 16 червня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
- (англійською). HDRO (Human Development Report Office) United Nations Development Programme. с. 300. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
- . NATO (англійською). NATO. Архів оригіналу за 24 вересня 2011. Процитовано 29 грудня 2014.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 2 вересня 2021. Процитовано 2 вересня 2021.
- ↑ . Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 11 травня 2011.
- ESRI — Irish Economy [ 1 травня 2008 у Wayback Machine.]. Esri.ie
- Офіційні мови Євросоюзу [ 12 січня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2015.
Джерела ред.
- D'Alton, Edward. Ireland [ 25 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 8. New York: Robert Appleton Company, 1910.
- «История Ирландии». М., 1980 г. (рос.)
- «Все страны мира». М., 2002 г. (рос.)
Посилання ред.
- Характеристика Ірландії [ 17 листопада 2015 у Wayback Machine.] — українською мовою
- Інтерактивні панорами туристичних точок Ірландії (включно з Ольстером) [ 4 грудня 2011 у Wayback Machine.](ірл.)
- Олексій Полтораков. Стратегія зовнішньої безпеки Ірландії: від геополітики до геоекономіки // Євроатлантика[недоступне посилання з червня 2019]
- (англ.) The Geograph® Britain and Ireland [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] — фотопроєкт спрямований на збір географічно репрезентативних фотографії та інформації для кожного квадратного кілометра Великої Британії та Ірландії.