www.wikidata.uk-ua.nina.az

Географія Ірландії Ірландія західноєвропейська країна що знаходиться на захід від Великої Британії Загальна площа країни

Географія Ірландії

Ірландія — західноєвропейська країна, що знаходиться на захід від Великої Британії . Загальна площа країни 70 273 км² (120-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 68 883 км², а на поверхню внутрішніх вод — 1 390 км². Площа країни більш ніж у 2 рази більша за площу Одеської області України.

Географія Ірландії
Географічне положення Ірландії
Географічне положення
Континент Європа
Регіон Західна Європа
Координати 53°00′ пн. ш. 8°00′ зх. д. / 53.000° пн. ш. 8.000° зх. д. / 53.000; -8.000
Територія
Площа 70273 км² (120-те)
Морське узбережжя 1448 км
Державний кордон 443 км
Рельєф
Тип горбистий
Найвища точка гора Каррантуїлл (1041 м)
Найнижча точка Атлантичний океан (0 м)
Клімат
Тип помірний
Внутрішні води
Найдовша річка Шеннон (386 км)
Найбільше озеро Лох-Корріг (165 км²)
Інше
Природні ресурси вуглеводні, торф, руди кольорових металів, срібло, барит, будівельні матеріали
Стихійні лиха шторми
Екологічні проблеми забруднення вод

Назва Редагувати

Офіційна назва — Республіка Ірландія, Ірландія, Ейре (ірл. Éire; англ. Ireland). Назва країни походить від назви однойменного острова. Назва ж острова, від гельського слова «ейре» на означення держави (подібно до України), яке виводиться або від докельтського «ейре» — родюче місце, або від власного імені Ейри, кельтської богині родючості, або ж від «ейрінн» (eirinn) — захід, західна земля. Народна етимологія помилково виводить назву країни від англійської фрази «Земля заліза» (англ. land of iron). Насправді англійський топонім утворено від ендотопоніму Ейре із додаванням англійської частки на означення країни, «ланд». До української мови топонім потрапив з англійської з додаванням вже власного постфіксу на означення країни -ія. В античні часи Клавдій Птолемей використовував для острова на власних картах топонім Мала Бреттанія (дав.-гр. Μικρὰ Βρεττανία) разом з Івернія (дав.-гр. Ιουερνία).

Історія дослідження території Редагувати

Географічне положення Редагувати

Порівняння розмірів території Ірландії та США

Ірландія — західноєвропейська країна, що межує лише з однією державою: на північному сході — з Великою Британією (спільний кордон — 443 км). Загальна довжина державного кордону — 443 км. Ірландія на сході омивається водами Ірландського моря, на південному сході — Кельтського, з інших сторон безпосередньо водами Атлантичного океану. Загальна довжина морського узбережжя 1448 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Виключна рибальська зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя.

Крайні пункти Редагувати

Час Редагувати

Час у Ірландії: UTC0 (-2 години різниці часу з Києвом). Літній час вводиться останньої неділі березня переводом годинникової стрілки на 1 годину вперед, скасовується в останню неділю жовтня переводом годинникової стрілки на 1 годину назад.

Геологія Редагувати

Вихід найстаріших ірландських гірських порід віком близько 1,7 млрд років можна знайти на острові Ініштрахал біля берегів графства Донегол. В інших частинах Донеголу виявлені породи, що сформувалися як льодовикові відкладення, які засвідчують присутність льодовика під час останнього льодовикового періоду.

Див. також: Гідрогеологія Ірландії

Корисні копалини Редагувати

Надра Ірландії багаті на ряд корисних копалин: природний газ, торф, мідь, свинець, цинк, срібло, барит, гіпс, вапняк, доломіт.

Сейсмічність Редагувати

Вулканізм Редагувати

Див. також: Вулкани Ірландії

Рельєф Редагувати

Рельєф Ірландії складається переважно з рівнин у центрі, які оточені кільцем прибережних гір. Середні висоти — 118 м; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — гора Каррантуїлл (1041 м).

Узбережжя Редагувати

Західне узбережжя є грубим, з безліччю островів, півострів, мисів та заток.

Острови Редагувати

Клімат Редагувати

Територія Ірландії лежить у помірному кліматичному поясі. превалюють помірні повітряні маси цілий рік, західний масоперенос. Значні сезонні амплітуди температури повітря. Відносно тепла зима з нестійкою погодою, штормовими вітрами, можливий сніговий покрив. Відносно прохолодне літо з більш антициклонічною погодою. Зволоження рівномірне за сезонами, місцями надмірне.

Клімат Ірландії є морським, хоча значно теплішим, ніж майже у всіх інших місцях на тій самі широті, таких як Польща (на материковій частині Європи) або Ньюфаундленд (на протилежному краю Атлантики) у зв'язку з теплим впливом Північно-Атлантичної течії. Вітер дме переважно з південного заходу, розбиваючись об високі гори західного узбережжя. Опади частіше трапляються на заході острову. На острові Валентія, біля західного узбережжя графства Керрі, випало майже вдвічі більше опадів, ніж в Дубліні на сході країни (1 400 мм проти 762 мм). По всій країні, близько 60% річних опадів випадає в період з серпня по січень.

Найхолоднішими місяцями року є січень та лютий, а середньодобові температури повітря знаходяться в межах 4 та 7 °C протягом цих місяців. Липень та серпень є найтеплішими, з середньодобовою температурою між 14 та 16 °C, в той час середньодобові максимуми в липні та серпні варіюються від 17 до 18 °C недалеко від узбережжя, до 19 — 20 °C у внутрішній частині острову. Саме сонячні місяці травень та червень приносять в середньому 6 годин 55 хвилин світла в день. Хоча екстремальні погодні явища в Ірландії трапляються рідко, порівняно з іншими країнами на європейському континенті, вони все ж таки трапляються. Вибухові депресії Атлантичного океану, що відбуваються переважно в грудні, січні та лютому, іноді можуть принести вітер швидкістю 160 км/год до західних прибережних країн, тоді як у літні місяці, і особливо наприкінці липня — початку серпня, раптові та сильні грози можуть формуватися через внутрішній та західний райони країни.

Клімат Дубліна
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C 7,6 7,5 9,5 11,4 14,2 17,2 18,9 18,6 16,6 13,7 9,8 8,4 12,8
Середній мінімум, °C 2,5 2,5 3,1 4,4 6,8 9,6 11,4 11,1 9,6 7,6 4,2 3,4 6,0
Годин сонячного сяйва 1,8 2,5 3,6 5,2 6,1 6,0 5,4 5,1 4,3 3,1 2,4 1,7 3,9
Норма опадів, мм 69 50 54 51 55 56 50 71 67 70 65 76 733
Джерело:
Клімат Белфаста
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 13 14 19 21 26 28 29 28 26 21 16 14 29
Середній максимум, °C 6 7 9 12 15 18 18 18 16 13 9 7 12
Середній мінімум, °C 2 2 3 4 6 9 11 11 9 7 4 3 6
Абсолютний мінімум, °C −13 −12 −12 −4 −3 −1 4 1 −2 −4 −6 −11 −13
Норма опадів, мм 80 52 50 48 52 68 94 77 80 83 72 90 846
Джерело:

Ірландія є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води Редагувати

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 52 км³. Станом на 2012 рік зрошувані землі в країні були відсутні.

Річки Редагувати

Річки країни належать басейну Атлантичного океану.

Найдовша річка — Шеннон, довжиною 386 км, відокремлює заболочені внутрішні території Ірландії від західної частини острова. Уздовж течії три великих озера: Лох-Аллен, Лох-Рі і Лох-Дерг, з яких останнє є найбільшим. Шеннон впадає до Атлантичного океану біля міста Лімерик довгим 113 км естуарієм. Інші великі річки: Ліффі, Лі Блеквотер, Нор, Шур, Барроу, Банн, Фойл, Ерн і Бойн.

Озера Редагувати

Найбільше озеро держави: Лох-Корріб, площа водного дзеркала 165 км². Інші великі озера Ірландії: Лох-Рі та Лох-Маск. Найбільше озеро острова — Лох-Ней (392 км²), що в Ольстері, це найбільше озеро Великої Британії. Легенда свідчить, що гігант Фінн Мак Кумал боровся з іншим гігантом в Шотландії, розлючений зачерпнув грудку землі й жбурнув її в Ірландське море. Так утворився Острів Мен, а в місце де лежала грудка набігла вода, так утворилось озеро Лох-Ней.

Болота Редагувати

Ґрунтові води Редагувати

Ґрунти Редагувати

    Рослинність Редагувати

    Земельні ресурси Ірландії (оцінка 2011 року):

    • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 66,1 %,
      • орні землі — 15,4 %,
      • багаторічні насадження — 0 %,
      • землі, що постійно використовуються під пасовища — 50,7 %;
    • землі, зайняті лісами і чагарниками — 10,9 %;
    • інше — 23 %.
    Див. також: Ліси Ірландії

    Тваринний світ Редагувати

    У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Європейської лісової провінції Циркумбореальної підобласті Голарктичної області.

    Див. також: Ссавці Ірландії, Птахи Ірландії та Риби Ірландії

    Охорона природи Редагувати

    Ірландія є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

    Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: Конвенції з охорони морських живих ресурсів та окремі протоколи Конвенції про транскордонне забруднення повітря (CLRTAP).

    Стихійні лиха та екологічні проблеми Редагувати

    На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: сезонні штормові вітри.

    Серед екологічних проблем варто відзначити:

    Фізико-географічне районування Редагувати

    У фізико-географічному відношенні територію Ірландії можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

    Див. також: Екорегіони Ірландії

    Див. також Редагувати

    Примітки Редагувати

    1. ↑ Ireland, Geography. Factbook.
    2. ↑ Поспелов Е. М., 2005.
    3. Атлас світу, 2005.
    4. Part II : [ ][англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
    5. Part VI : [ ][англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
    6. Time zone converter : [ ][англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 23 October. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
    7. (PDF). National Parks and Wildlife Service. Архів оригіналу за 27 березня 2009. Процитовано 30 січня 2008. 
    8. ↑ Woodcock, N. H. (2000). . Blackwell Publishing. с. 57. ISBN 0-632-03656-7. Архів оригіналу за 15 лютого 2013. Процитовано 26 липня 2013. 
    9. Ірландія // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
    10. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
    11. ↑ ФГАМ, 1964.
    12. . Met Éireann. Архів оригіналу за 4 лютого 2008. Процитовано 30 січня 2008. 
    13. . Met Éireann. Архів оригіналу за 3 лютого 2008. Процитовано 23 січня 2008. 
    14. 30 Year Averages - Dublin Airport. Met Éireann. Архів оригіналу за 13 серпня 2013. Процитовано 23 січня 2008. 
    15. . BBC Weather Centre. BBC. Архів оригіналу за 18 листопада 2011. Процитовано 8 жовтня 2009. 
    16. Members : [ ][англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
    17. ↑ Ordnance Survey Ireland: Frequently Asked Questions : [ ][англ.] : [ 11 березня 2012 року] // web.archive.org. — Дата звернення: 11 березня 2012 року.
    18. Ramsar Sites Information Service : [ ][англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

    Література Редагувати

    Українською Редагувати

    Англійською Редагувати

    • (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.

    Російською Редагувати

    Посилання Редагувати

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Ірландії
    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Irlandiya zahidnoyevropejska krayina sho znahoditsya na zahid vid Velikoyi Britaniyi Zagalna plosha krayini 70 273 km 120 te misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 68 883 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 1 390 km 1 Plosha krayini bilsh nizh u 2 razi bilsha za ploshu Odeskoyi oblasti Ukrayini Geografiya IrlandiyiGeografichne polozhennya IrlandiyiGeografichne polozhennyaKontinent YevropaRegion Zahidna YevropaKoordinati 53 00 pn sh 8 00 zh d 53 000 pn sh 8 000 zh d 53 000 8 000TeritoriyaPlosha 70273 km 120 te Morske uzberezhzhya 1448 kmDerzhavnij kordon 443 kmRelyefTip gorbistijNajvisha tochka gora Karrantuyill 1041 m Najnizhcha tochka Atlantichnij okean 0 m KlimatTip pomirnijVnutrishni vodiNajdovsha richka Shennon 386 km Najbilshe ozero Loh Korrig 165 km InshePrirodni resursi vuglevodni torf rudi kolorovih metaliv sriblo barit budivelni materialiStihijni liha shtormiEkologichni problemi zabrudnennya vod Zmist 1 Nazva 2 Istoriya doslidzhennya teritoriyi 3 Geografichne polozhennya 3 1 Krajni punkti 3 2 Chas 4 Geologiya 4 1 Korisni kopalini 4 2 Sejsmichnist 4 3 Vulkanizm 5 Relyef 5 1 Uzberezhzhya 5 2 Ostrovi 6 Klimat 7 Vnutrishni vodi 7 1 Richki 7 2 Ozera 7 3 Bolota 7 4 Gruntovi vodi 8 Grunti 9 Roslinnist 10 Tvarinnij svit 11 Ohorona prirodi 12 Stihijni liha ta ekologichni problemi 13 Fiziko geografichne rajonuvannya 14 Div takozh 15 Primitki 16 Literatura 16 1 Ukrayinskoyu 16 2 Anglijskoyu 16 3 Rosijskoyu 17 PosilannyaNazva RedaguvatiOficijna nazva Respublika Irlandiya Irlandiya Ejre irl Eire angl Ireland Nazva krayini pohodit vid nazvi odnojmennogo ostrova Nazva zh ostrova vid gelskogo slova ejre na oznachennya derzhavi podibno do Ukrayini yake vivoditsya abo vid dokeltskogo ejre rodyuche misce abo vid vlasnogo imeni Ejri keltskoyi bogini rodyuchosti abo zh vid ejrinn eirinn zahid zahidna zemlya 2 Narodna etimologiya pomilkovo vivodit nazvu krayini vid anglijskoyi frazi Zemlya zaliza angl land of iron Naspravdi anglijskij toponim utvoreno vid endotoponimu Ejre iz dodavannyam anglijskoyi chastki na oznachennya krayini land 2 Do ukrayinskoyi movi toponim potrapiv z anglijskoyi z dodavannyam vzhe vlasnogo postfiksu na oznachennya krayini iya V antichni chasi Klavdij Ptolemej vikoristovuvav dlya ostrova na vlasnih kartah toponim Mala Brettaniya dav gr Mikrὰ Brettania razom z Iverniya dav gr Ioyernia Istoriya doslidzhennya teritoriyi RedaguvatiGeografichne polozhennya Redaguvati nbsp Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Irlandiyi ta SShAIrlandiya zahidnoyevropejska krayina sho mezhuye lishe z odniyeyu derzhavoyu na pivnichnomu shodi z Velikoyu Britaniyeyu spilnij kordon 443 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 443 km 1 Irlandiya na shodi omivayetsya vodami Irlandskogo morya na pivdennomu shodi Keltskogo z inshih storon bezposeredno vodami Atlantichnogo okeanu 3 Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 1448 km 1 Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km 4 Viklyuchna ribalska zona vstanovlena na vidstan 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya 5 1 Krajni punkti Redaguvati Dokladnishe Krajni tochki IrlandiyiChas Redaguvati Dokladnishe Chas u IrlandiyiChas u Irlandiyi UTC0 2 godini riznici chasu z Kiyevom 6 Litnij chas vvoditsya ostannoyi nedili bereznya perevodom godinnikovoyi strilki na 1 godinu vpered skasovuyetsya v ostannyu nedilyu zhovtnya perevodom godinnikovoyi strilki na 1 godinu nazad Geologiya RedaguvatiDokladnishe Geologiya IrlandiyiVihid najstarishih irlandskih girskih porid vikom blizko 1 7 mlrd rokiv mozhna znajti na ostrovi Inishtrahal bilya beregiv grafstva Donegol 7 8 V inshih chastinah Donegolu viyavleni porodi sho sformuvalisya yak lodovikovi vidkladennya yaki zasvidchuyut prisutnist lodovika pid chas ostannogo lodovikovogo periodu 8 Div takozh Gidrogeologiya Irlandiyi Korisni kopalini Redaguvati Dokladnishe Korisni kopalini IrlandiyiNadra Irlandiyi bagati na ryad korisnih kopalin prirodnij gaz torf mid svinec cink sriblo barit gips vapnyak dolomit 9 Sejsmichnist Redaguvati Dokladnishe Sejsmichnist IrlandiyiVulkanizm Redaguvati Div takozh Vulkani IrlandiyiRelyef RedaguvatiDokladnishe Relyef IrlandiyiRelyef Irlandiyi skladayetsya perevazhno z rivnin u centri yaki otocheni kilcem priberezhnih gir Seredni visoti 118 m najnizhcha tochka riven vod Atlantichnogo okeanu 0 m najvisha tochka gora Karrantuyill 1041 m nbsp Relyef Irlandiyi Gipsometrichna karta Irlandiyi Gipsometrichna karta Irlandiyi Relyef Irlandiyi Relyef Irlandiyi nbsp Suputnikovij znimok poverhni krayini nbsp Sliv Lig na pivdni grafstva Donegol Uzberezhzhya Redaguvati Zahidne uzberezhzhya ye grubim z bezlichchyu ostroviv pivostriv misiv ta zatok Ostrovi Redaguvati Dokladnishe Ostrovi IrlandiyiKlimat RedaguvatiDokladnishe Klimat IrlandiyiTeritoriya Irlandiyi lezhit u pomirnomu klimatichnomu poyasi 10 prevalyuyut pomirni povitryani masi cilij rik zahidnij masoperenos 11 Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya Vidnosno tepla zima z nestijkoyu pogodoyu shtormovimi vitrami mozhlivij snigovij pokriv Vidnosno proholodne lito z bilsh anticiklonichnoyu pogodoyu Zvolozhennya rivnomirne za sezonami miscyami nadmirne 11 nbsp Sonyachna radiaciya angl nbsp Klimatichna karta Irlandiyi za Keppenom Klimat Irlandiyi ye morskim hocha znachno teplishim nizh majzhe u vsih inshih miscyah na tij sami shiroti takih yak Polsha na materikovij chastini Yevropi abo Nyufaundlend na protilezhnomu krayu Atlantiki u zv yazku z teplim vplivom Pivnichno Atlantichnoyi techiyi 12 Viter dme perevazhno z pivdennogo zahodu rozbivayuchis ob visoki gori zahidnogo uzberezhzhya Opadi chastishe traplyayutsya na zahodi ostrovu Na ostrovi Valentiya bilya zahidnogo uzberezhzhya grafstva Kerri vipalo majzhe vdvichi bilshe opadiv nizh v Dublini na shodi krayini 1 400 mm proti 762 mm Po vsij krayini blizko 60 richnih opadiv vipadaye v period z serpnya po sichen Najholodnishimi misyacyami roku ye sichen ta lyutij a serednodobovi temperaturi povitrya znahodyatsya v mezhah 4 ta 7 C protyagom cih misyaciv Lipen ta serpen ye najteplishimi z serednodobovoyu temperaturoyu mizh 14 ta 16 C v toj chas serednodobovi maksimumi v lipni ta serpni variyuyutsya vid 17 do 18 C nedaleko vid uzberezhzhya do 19 20 C u vnutrishnij chastini ostrovu Same sonyachni misyaci traven ta cherven prinosyat v serednomu 6 godin 55 hvilin svitla v den 13 Hocha ekstremalni pogodni yavisha v Irlandiyi traplyayutsya ridko porivnyano z inshimi krayinami na yevropejskomu kontinenti voni vse zh taki traplyayutsya Vibuhovi depresiyi Atlantichnogo okeanu sho vidbuvayutsya perevazhno v grudni sichni ta lyutomu inodi mozhut prinesti viter shvidkistyu 160 km god do zahidnih priberezhnih krayin todi yak u litni misyaci i osoblivo naprikinci lipnya pochatku serpnya raptovi ta silni grozi mozhut formuvatisya cherez vnutrishnij ta zahidnij rajoni krayini Klimat DublinaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednij maksimum C 7 6 7 5 9 5 11 4 14 2 17 2 18 9 18 6 16 6 13 7 9 8 8 4 12 8Serednij minimum C 2 5 2 5 3 1 4 4 6 8 9 6 11 4 11 1 9 6 7 6 4 2 3 4 6 0Godin sonyachnogo syajva 1 8 2 5 3 6 5 2 6 1 6 0 5 4 5 1 4 3 3 1 2 4 1 7 3 9Norma opadiv mm 69 50 54 51 55 56 50 71 67 70 65 76 733Dzherelo 14 Klimat BelfastaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 13 14 19 21 26 28 29 28 26 21 16 14 29Serednij maksimum C 6 7 9 12 15 18 18 18 16 13 9 7 12Serednij minimum C 2 2 3 4 6 9 11 11 9 7 4 3 6Absolyutnij minimum C 13 12 12 4 3 1 4 1 2 4 6 11 13Norma opadiv mm 80 52 50 48 52 68 94 77 80 83 72 90 846Dzherelo 15 Irlandiya ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu 16 Vnutrishni vodi RedaguvatiDokladnishe Gidrografiya IrlandiyiZagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 52 km 1 Stanom na 2012 rik zroshuvani zemli v krayini buli vidsutni 1 nbsp Gidrografichna merezha Irlandiyi nbsp Loh Lejn grafstvo Zahidnij Mit nbsp Richka Shennon nbsp Karta ozera Loh Korrib Richki Redaguvati Dokladnishe Richki IrlandiyiRichki krayini nalezhat basejnu Atlantichnogo okeanu Najdovsha richka Shennon dovzhinoyu 386 km vidokremlyuye zabolocheni vnutrishni teritoriyi Irlandiyi vid zahidnoyi chastini ostrova Uzdovzh techiyi tri velikih ozera Loh Allen Loh Ri i Loh Derg z yakih ostannye ye najbilshim 17 Shennon vpadaye do Atlantichnogo okeanu bilya mista Limerik dovgim 113 km estuariyem Inshi veliki richki Liffi Li Blekvoter Nor Shur Barrou Bann Fojl Ern i Bojn Ozera Redaguvati Dokladnishe Ozera IrlandiyiNajbilshe ozero derzhavi Loh Korrib plosha vodnogo dzerkala 165 km Inshi veliki ozera Irlandiyi Loh Ri ta Loh Mask 17 Najbilshe ozero ostrova Loh Nej 392 km sho v Olsteri ce najbilshe ozero Velikoyi Britaniyi 17 Legenda svidchit sho gigant Finn Mak Kumal borovsya z inshim gigantom v Shotlandiyi rozlyuchenij zacherpnuv grudku zemli j zhburnuv yiyi v Irlandske more Tak utvorivsya Ostriv Men a v misce de lezhala grudka nabigla voda tak utvorilos ozero Loh Nej Bolota Redaguvati Dokladnishe Bolota IrlandiyiGruntovi vodi RedaguvatiGrunti RedaguvatiDokladnishe Grunti IrlandiyiRoslinnist RedaguvatiDokladnishe Flora IrlandiyiZemelni resursi Irlandiyi ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 66 1 orni zemli 15 4 bagatorichni nasadzhennya 0 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 50 7 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 10 9 inshe 23 1 Div takozh Lisi IrlandiyiTvarinnij svit RedaguvatiDokladnishe Fauna IrlandiyiU zoogeografichnomu vidnoshenni teritoriya krayini vidnositsya do Yevropejskoyi lisovoyi provinciyi Cirkumborealnoyi pidoblasti Golarktichnoyi oblasti 11 Div takozh Ssavci Irlandiyi Ptahi Irlandiyi ta Ribi IrlandiyiOhorona prirodi RedaguvatiDokladnishe Prirodno zapovidnij fond IrlandiyiIrlandiya ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro transkordonne zabrudnennya povitrya CLRTAP Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Konvenciyi pro zaboronu vijskovogo vplivu na prirodne seredovishe ENMOD Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava Londonskoyi konvenciyi pro zapobigannya zabrudnennyu morya skidannyam vidhodiv Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu Mizhnarodnoyi konvenciyi zapobigannya zabrudnennyu z suden MARPOL Mizhnarodnoyi ugodi pro torgivlyu tropichnoyu derevinoyu 1983 i 1994 rokiv Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid 18 Mizhnarodnoyi konvenciyi z regulyuvannya kitobijnogo promislu 1 Uryadom krayini pidpisani ale ne ratifikovani mizhnarodni ugodi shodo Konvenciyi z ohoroni morskih zhivih resursiv ta okremi protokoli Konvenciyi pro transkordonne zabrudnennya povitrya CLRTAP 1 Stihijni liha ta ekologichni problemi RedaguvatiDokladnishe Ekologiya IrlandiyiNa teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha sezonni shtormovi vitri 1 Sered ekologichnih problem varto vidznachiti zabrudnennya vod silskogospodarskimi himikatami osoblivo ozer Fiziko geografichne rajonuvannya RedaguvatiU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Irlandiyi mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Ekoregioni IrlandiyiDiv takozh RedaguvatiIrlandiya ostriv Britanski ostrovi Zahidna YevropaPrimitki Redaguvati a b v g d e zh i k l Ireland Geography Factbook a b Pospelov E M 2005 Atlas svitu 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 23 October Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Site Synopsis Inishtrahull PDF National Parks and Wildlife Service Arhiv originalu za 27 bereznya 2009 Procitovano 30 sichnya 2008 a b Woodcock N H 2000 Geological History of Britain and Ireland Blackwell Publishing s 57 ISBN 0 632 03656 7 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2013 Procitovano 26 lipnya 2013 Irlandiya Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 a b v FGAM 1964 Marine Climatology Met Eireann Arhiv originalu za 4 lyutogo 2008 Procitovano 30 sichnya 2008 Sunshine in Ireland Met Eireann Arhiv originalu za 3 lyutogo 2008 Procitovano 23 sichnya 2008 30 Year Averages Dublin Airport Met Eireann Arhiv originalu za 13 serpnya 2013 Procitovano 23 sichnya 2008 Belfast Northern Ireland Average Conditions BBC Weather Centre BBC Arhiv originalu za 18 listopada 2011 Procitovano 8 zhovtnya 2009 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku a b v Ordnance Survey Ireland Frequently Asked Questions angl arh 11 bereznya 2012 roku web archive org Data zvernennya 11 bereznya 2012 roku Ramsar Sites Information Service angl arh 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku Literatura RedaguvatiUkrayinskoyu Redaguvati Atlas svitu golov red I S Rudenko zav red V V Radchenko vidp red O V Vakulenko K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi O Ya Skuratovich N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Irlandiya Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Baranovska O V Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Irlandiya Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Dubovich I A Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Ekonomichna i socialna geografiya krayin svitu Navchalnij posibnik Za red Kuzika S P L Svit 2002 672 s ISBN 966 603 178 7 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Fizichna geografiya materikiv ta okeaniv pidruch dlya stud vish navch zakl u 2 t za red P G Shishenka K Vidavnictvo Kiyivskogo nac un t im T Shevchenka 2010 T 2 Yevropa 464 s ISBN 978 966 439 273 7 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu Redaguvati angl Graham Bateman The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu Redaguvati ros Avakyan A B Saltankin V P Sharapov V A Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Berlin I A Mihel V M Kurs klimatologii v 3 h tt pod red E S Rubinshtejna L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Babaev A G Zonn I S Drozdov N N Frejkin Z G Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Bukshtynov A D Groshev B I Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Evraziya Severnaya Amerika 4 e pererab M Prosveshenie 1986 417 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Dobrynin B F Fizicheskaya geografiya Zapadnoj Evropy M Uchpedgiz 1948 415 s ros Dolgushin L D Osipova G B Ledniki M Mysl 1989 448 s Priroda mira ISBN 5 244 00315 1 ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Shlyapnikov A A Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Karri Lindal K Evropa M Progress 1981 334 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Kaplin P A Leontev O K Lukyanova S A Nikiforov L G Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Irlandiya Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Irlandiyi nbsp Vikishovishe Atlas Irlandiyi Karti Irlandiyi angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Ireland angl arh roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 23 October Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Irlandiyu ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl European Soil data centre ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Irlandiyi angl The Geograph Britain and Ireland Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine fotoproyekt spryamovanij na zbir geografichno reprezentativnih fotografiyi ta informaciyi dlya kozhnogo kvadratnogo kilometra Velikoyi Britaniyi ta Irlandiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Geografiya Irlandiyi amp oldid 37803165