www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гора У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення гірська споруда форма рельєфу різке локальне ізольова

Гора

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гора (значення).

Гора, гірська споруда — форма рельєфу, різке локальне ізольоване піднесення земної поверхні над сусідніми відносно вирівняними ділянками, що характеризується чіткою лінією підошви (межею переходу від рівнини до власне гори), різкими коливаннями відносних висот. Загалом горами вважають елементи рельєфу з абсолютними висотами понад 600 м над рівнем моря.

Найвища гора на Землі — Джомолунгма, висота якої 8848 м над рівнем моря. Якщо вимірювати різницю висот між вершиною та підводною основою, то найвищою горою на Землі можна вважати вулкан Мауна-Кеа, висота якого від підошви до вершини становить 10 230 м, з яких тільки 4 207 м височать над рівнем моря. Якщо рахувати за відстанню від центру Землі, то найвіддаленішою від нього точкою земної поверхні є стратовулкан Чимборасо. Найвища відома гора в Сонячній системі — гора Олімп, щитовий вулкан на Марсі, висота якого становить 22 км.

Елементи

Серед елементів гір вирізняють:

  • гірські вершини;
  • схили;
  • перевали;
  • міжгірні улоговини;
  • поверхні вирівнювання.

Найвища ділянка гори — гірська вершина, які класифікують за формою:

  • куполоподібні;
  • гірські піки (загострені);
  • пласкі з крутими схилами.

На гірських хребтах може бути декілька гірських вершин, відділених одна від одної пониженнями — сідловинами.

Характеристика

Гори формуються силами, які впливають на гравітаційний баланс шляхом підняття (чи нарощування) порід. Цей дисбаланс зумовлює підвищення рельєфу шляхом ізостатичної компенсації (плавучості кори в мантії) і потовщення земної кори (які можуть відбуватися зазвичай на глибинах від 30 км до 60 км). Окрім вершини, гора складається з основи і кореня, утворених складками геологічних шарів: основа і корінь мають потужність більшу, ніж висота вершини. Глибину коренів можна оцінити через гравітаційну аномалію, яку вона породжує (до декількох десятків кілометрів у глибину).

Геологічна будова і морфологія гір визначає склад гірських порід, можливість економічно обґрунтованого видобутку корисних копалин.

Для гір характерна вертикальна поясність ландшафтів, місцеві особливості якої залежать від географічної широти, характеру простягання, відносної і абсолютнї висот.

Розчленування

Під горизонтальним розчленуванням гірських країн розуміють тип малюнку на карті, який утворюють гірські хребти і долини. Воно буває декількох типів:

  • Радіальне, коли гірські хребти чітко сходяться у вигляді зірки в якомусь певному вузлі, висота якого превалює.
  • Пір'ясте, коли від головного вододільного гірського хребта по обидва боки тангенціально відходять інші, менш високі гірські хребти, розділені гірськими долинами.
  • Гратчасте, коли складна гірська країна з більш-менш паралельних гірських хребтів розчленована системою перпендикулярних наскрізних долин.
  • Кулісне, коли від головного гірського хребта з одного боку під гострим кутом відходять відроги. Або коли ряд паралельних гірських хребтів має поздовжній здвиг.
  • Віргація, коли гірські ланцюги відходять від головного хребта в одному напрямку у вигляді дерева або річкової дельти.

Під вертикальним розчленуванням гір розуміють часті й різкі коливання відносних висот.

Класифікація

Гірська країна

Гірська країна — значна ділянка земної поверхні, що піднята над навколишнім простором і характеризується значними абсолютними висотами. Характерною особливістю є значна різниця висот між високими і низькими ділянками. Гірські країни часто розділяються гірськими долинами на окремі гірські групи і масиви (гірська група без вираженого простягання в будь-якому напрямку). Серед усіх типів схилів у гірських країнах превалюють схили крутизною 20-30°.

Генетична

Рельєф земної поверхні є результатом постійної взаємодії внутрішніх (ендогенних), що утворюють макроформи, і зовнішніх (екзогенних) чинників, що руйнують і перетворюють такі макроформи. Тому рельєф не застигла форма, а лише одномоментний знімок динамічного процесу в географічній оболонці. Якщо піднесення певної ділянки суходолу під впливом ендогенних процесів відбуватиметься швидше за дію екзогенних чинників руйнування і виносу продуктів руйнування, то переважатимуть підняті форми рельєфу, якщо опускання певної ділянки відбуватиметься швидше за накопичення на ній продуктів вивітрювання, то переважатимуть від'ємні форми.

За походженням гори на планеті Земля поділяють на три основі групи, перші дві утворені ендогенними процесами, остання — екзогенними чинниками:

  • Тектонічні гори утворені в результаті складних тектонічних рухів окремих ділянок земної кори. Утворювалися під час кількох фаз орогенезу (докембрійська, каледонська, герцинська та альпійська), що спричинили нагромадження скельних мас у складки (гори складчасті) або вертикальне переміщення цих мас вздовж скидів (брилові гори). Вони бувають декількох підтипів.
    • Складчасті гори — гори тектонічного утворення з найбільш простою структурою, зім'ятих в складки різної складності горизонтальних шарів гірських порід. Часто у таких гір верхня частина складки зруйнована ерозією, тому пряма залежність між геологією і рельєфом не так помітна.
      • Покровно-складчасті — гори утворені складним поєднанням складок і насувів (до 20 км) таких складок одна на іншу в результаті горизонтальних рухів літосферних плит.
    • Брилові гори являють собою піднесення, утворені тектонічними розломами, масивні мають круті схили, слабо розчленовані.
    • Складчасто-брилові гори утворюються як складчасті, а потім тривалий час піддаються руйнації до стану пенеплену. Після чого, під впливом вторинних ендогенних процесів, вирівняна поверхня розбивається тектонічними розломами, утворюються горсти і грабени. Горсти мають пласкі вершини, часто прямовисні схили; грабени — пласке дно, значну глибину, часто заповнені водами тектонічних озер (Байкал, Танганьїка, Ньяса). Розчленування таких гір відбувається з околиць, тому в центрі такого гірського масиву часто тривалий час залишається древній пенепленізований рельєф горбистого плато (Тянь-Шань, Східний Саян).
  • Вулканічні гори майже завжди мають форму конуса, або зруйнованого конуса з кратерними зниженнями. Являють собою акумулятивний масив продуктів вулканічного виверження. Такі гори легко піддаються ерозії.
  • Ерозійні гори (денудаційні) утворюються в результаті глибокого ерозійного розчленування ділянки земної поверхні, складеної горизонтальними шарами гірських порід, що її було піднято ендогенними процесами вище базису ерозії. Для ерозійних гір характерні V-подібні долини, ущелини, прямовисні схили.

Гіпсометрична

Висота гори вимірюється як висота її вершини відносно рівня моря. Важливим є також вимірювання висоти гір як різниці висот між вершиною та рівнем прилеглої території. За абсолютними висотами над рівнем моря гори поділяються на:

  • Низькі гори мають абсолютні висоти 600—1000 м, глибину розчленування 200—500 м, похил схилів не більший за 10°.
    • З округлими формами рельєфу, що зазнали значної денудації (Середній Урал, Хібіни).
    • Із загостреними формами рельєфу, крутими схилами, значним розчленуванням (відроги Тянь-Шаню, Малий Кавказ).
  • Середньовисотні гори мають абсолютні висоти від 1000 до 2000 м, глибину розчленування 500—1000 м, похил схилів від 10° до 25°.
    • З округлими формами, превалюванням куполоподібних вершин (Південний Урал).
    • З різкими формами, превалюють круті схили, розчленування глибоке, місцями густе (гори пустельних районів).
    • З альпійськими формами мають загострені піки гірських вершин, вузькі гребені гірських хребтів, крутизна схилів досить значна. На схилах льодовикові кари, трогові долини розчленовують гірські масиви. Цей тип гір досить поширений в північних районах з достатнім зволоженням і низьким розташуванням снігової лінії (Полярний Урал).
  • Високі гори мають абсолютні висоти більші за 2000 м, глибину розчленування більшу за 1000 м, похил схилів більший за 25°. Їхні схили еродовані льодовиковими карами, гребені гірських хребтів вузькі, лежать вище снігової лінії (Кавказ, Памір).
  • Надзвичайно високі підземні гори на глибині близько 2,9 тис км, деякі з яких можуть бути висотою в 4,5 рази більше, ніж Еверест або висотою понад 39 км.

Інше

Острівні гори — гори ерозійно-денудаційного генезису, що зустрічаються групами на рівнинній території, на незначній відстані одна від одної.

Вулканічний ландшафт — група гір вулканічного походження на рівнинній території, що знаходяться недалеко одна від одної.

Гороутворення

Тектоніка і вулканізм

Утворення гірського хребта при зіткненні океанічної плити з континентальною
Утворення гірського хребта при зіткненні двох континентальних плит

Горотворення може мати багато причин, але основна пов'язана з тектонічними рухами. Субдукція океанічної плити під континентальну плиту або океанічну утворює гірський хребет (Анди, Скелясті гори). Також може відбуватися зіткнення двох континентальних плит і внаслідок цього може утворитися гірський ланцюг (Альпи, Кавказ, Гімалаї). Земна кора потовщується розломами і складками, що проявляються на всіх рівнях.

Наявність теплових аномалій також може привести до формування рельєфу шляхом виверження порід (через вулкани) та/або за рахунок зміни щільності (і, отже, плавучості) земної кори або літосфери (тепліша/менш щільна). Земна кора є легшою за літосферну мантію, що лежить під нею, більша частина породи, що застигає і згущується, поглинається корою на межі кори та мантії (найглибша така межа — Мохоровичича). Це потовщення призводить до підйому рельєфу і, як правило, до локального збільшення ерозії. Ерозія може також впливати на формування рельєфу через зміну ізостазії ділянок земної кори.

Гірський ланцюг також може бути створений на межі плит, котрі рухаються в паралельних напрямках (трансформний розлом), або котрі розходяться (на межах рифтів рельєф утворюється через термічний ефект).

Денудація

В масштабах гори ерозія є потужним чинником розподілу мас. Зокрема, відповіддю на ерозію внаслідок ізостазії може стати вертикальний рух вгору гірських порід, і, таким чином, можливе підняття нових вершин (якщо відношення ерозії вершини і ерозії долини це дозволяє).

Високогірні схили зазнають дії снігу і морозу. Через мороз у гірських породах (навіть твердих), можуть утворюватися тріщини. Значною ерозійною силою в горах є льодовики, внаслідок дії яких утворюються різноманітні форми рельєфу. Льодовиковою долиною називають долину, яка була висічена льодовиком. Під дією власної ваги льодовик ковзає, рухається (наприклад, льодовик Боссона[fr] рухається зі швидкістю до одного метра на добу) і подрібнює та пересуває разом із собою гірські породи. Русло, яким тече лід, розширюється, маса льоду починає текти повільніше. Уламки порід, які вона несе з собою, утворюють морени. Походження порід, що складають морени, є предметом дискусій між науковцями — прихильники однієї з теорій дотримуються думки, що ці породи утворюються на місцях внаслідок льодовикової ерозії, прихильники іншої точки зору вважають, що ці породи тільки переносяться льодовиками. Після відходу льодовика залишаються тільки гребені, іноді вкриті лісом. Із закінченням останнього льодовикового періоду льодовики відступили і сформували льодовикові долини.

Під чинниками, що впливають на характер творення гірського рельєфу розглядають:

  • Структуру гірських порід (горизонтальне, похиле, вертикальне, або складчасте залягання порід).
  • Склад гірських порід.
  • Кліматичні умови регіону обумовлюють інтенсивність і характер денудації. Наприклад, в умовах помірного клімату північні схили будуть більш виположеними, ніж південні, складені аналогічними гірськими породами. Вершини високих гір отримують вдень більше сонячної енергії, ніж підніжжя, а вночі швидше віддають тепло. Через такі значні коливання температури вони швидше руйнуються процесами фізичного вивітрювання, а продукти руйнування осипаються до підніжжя (колювій, конуси осипу).
  • Ерозійні процеси задають частоту розчленування гір, зумовлюють утворення крутостінних схилів. Значна кількість опадів у горах (адіабатичні процеси) зумовлює інтенсивний площинний змив і утворення делювіального накопичення біля підніжжя (конуси виносу). У високих горах вище снігової лінії головним рельєфотворним чинником виступають сніг, фірн і лід. Льодовики утворюють трогові долини, що розчленовують гірські масиви і загострюють гірські вершини.
  • Рослинний покрив уповільнює процеси денудації. Безлісі ділянки гір мають більш складний рельєф, зумовлений більш інтенсивною ерозією схилів.

Поширення

Див. також: Список країн за їхніми найвищими вершинами

Гориста місцевість охоплює 54 % території Азії, 36 % — Північної Америки, 26 % — Європи, 22 % — Південної Америки, 17 % — Австралії і 3 % — Африки. У цілому 24 % континентальних ландшафтів є гірськими. 10 % людства живе в гірських районах. Більшість річок у світі живляться з гірських джерел, і більше половини людства залежить від цієї води.

Основні гірські масиви

Альпійський Середземноморський пояс складчастості

Гори цієї системи утворилися внаслідок закриття океану Тетіс, в основному при зіткненні Африканської і Індійської плити з Євразією.

Альпійські хребти

Хребти Середнього Сходу

Перигімалайські хребти

Кордильєри

Американські Кордильєри виникли внаслідок субдукції Тихоокеанської плити під Північноамериканську та Південноамериканську плити.

Скелясті гори

  • Хребет Вінд-Рівер (США)
  • Передній хребет (США)
  • Сьєрра-Невада (США)
  • Сьєрра-Мадре Східна (Мексика)

Тихоокеанські берегові хребти

Анди

Інші тихоокеанські системи

Герцинські системи

Інші гірські утворення

Гори в Україні

Гори в Україні займають 5 % території, це Карпати на заході й Кримські на півдні.

Карпатські гори — середньовисокі гори з округлими вершинами, значною крутизною схилів, складчасто-насувні тектонічного походження. Глибина розчленування 600—1000 м. Найвища вершина української частини Карпат — гора Говерла (2061 м), водночас є найвищою точкою України.

Кримські гори — середньовисокі гори з округлими вершинами, куестовою формою схилів (пологі схили звернені на північ, урвисті — до узбережжя Чорного моря) складчасто-брилові тектонічного походження. Глибина розчленування 600—1000 м. Найвища вершина — гора Роман-Кош (1545 м).

Гори України належать до найновішої альпійської фази орогенезу Землі. Через наявність родовищ мінеральних вод і м'якого морського клімату є важливими рекреаційними регіонами держави.

Гори і людина

В антропогеографічному відношенні гори являють собою досить різноманітний і нерідко складний комплекс географічних умов. При аналізі цих умов антропогеографія на перший план висуває індивідуально-географічні умови того чи іншого гірського ландшафту, причому в їх зв'язку з умовами історичними, економічними та іншими. Наприклад, при виборі як шляхів сполучення тих чи інших перевалів історичні, економічні та стратегічні умови нерідко відігравали більшу роль, ніж умови природні. Але й середні гіпсометричні та кліматичні дані далеко не байдужі для антропогеографії, особливо середні висоти над рівнем моря, тому що від них залежить розподіл населення.

Висота і населеність

Деякі з гір були заселені дуже давно. В Альпах ще до римських поселень були поселення лігурів, кельтів, ретів, іллірійців. Труднощі існування в горах призводять до низької щільності населення в них і до повільного зростання населення, а нерідко навіть його зменшення, особливо з тих пір, як стала поширюватися міграція з сіл у міста. Наприклад, високогірні альпійські департаменти Франції відрізняються найбільшим у країні зменшенням населення.

У Європі майже всі промислові райони займають низовини і невисокі горбисті країни. У Сполучених Штатах Америки найбільше населення живе нижче 300 метрів над рівнем моря, населення ж, що займається торгівлею і промисловістю, вирощуванням бавовни, рису і цукрової тростини, живе нижче 150 метрів. Лише поступово населення займає вищі висоти. Середня висота, на якій жило населення США в 1870 році становила 210 метрів, а в 1890 році — 240 метрів (середня висота території США — 750 метрів). Вище 900 метрів в 1870 році в США жило 0,4 млн чоловік, в 1880 році — 0,8 млн, в 1890 році — 1,5 млн, в 1900 році — 2,1 млн осіб. Зменшення щільності населення з висотою залежить не тільки від кліматичних умов, але також і від ускладненості комунікацій і відносин у гірських умовах.

Гори та клімат

Зміна окремих кліматичних параметрів відповідно до висоти не завжди є негативною з точки зору господарських інтересів людини. Температура із висотою знижується, але кількість опадів до певної висоти зростає. Нагір'я в помірному кліматі мають холодний клімат, у жаркому — помірний, у сухому — вологий. Звідси — розвиток лугів на нагір'ях Середньої Азії, високогірних культур — у Центральній та Південній Америці. Позитивною стороною є різноманітність кліматичних умов, створювана різноманітністю орографії, тоді як одноманітна орографія супроводжується і одноманітним кліматом. У жаркому поясі (північний край Індії, тропічні області Америки) на височинах до 3-4 км один над одним лежать жаркий, помірний і холодний пояси.

Різноманітність кліматичних умов у горах посилюється впливом орографії на повітряні течії і на сонячне освітлення. Внаслідок посиленого випадання опадів на вітряній стороні зменшується їх кількість на підвітряній. Перегороджуючи шлях вітру, гори створюють особливі умови переливання повітряного потоку через їх гребені і скочування його по їх схилах (фен, бора, містраль тощо). Сприятливіше положення щодо сонця змушує всі села в альпійських долинах тіснитися на сонячній стороні, оскільки на тіньовий надто холодно. Кліматичний вплив гір є важливим ще в тому відношенні, що гори, які йдуть поперек напрямку переважних вітрів, є кліматичним бар'єром, що затримує опади на навітряній стороні і створює таким чином сухість підвітряних схилів гір і долин, котрі лежать на підвітряній стороні і, особливо, захищає їх від дії холодних вітрів. Так, Альпійська система утворює різку кліматичну межу між двома кліматичними провінціями: субтропічною Середземноморською та провінцією помірного клімату решти Європи.

Зональність і межі заселення

Висотною кліматичною зональністю визначається рослинна зональність, а паралельно з нею — зональність господарська, а іноді й етнографічна.

У Центральній Азії зовсім по-різному використовуються зони рівнинних степів, гірських околиць і гірських висот: степи зайняті кочівниками; гірські околиці густо заселені — тут поряд з селами хліборобів є багато міст з ремісничим і торговим населенням; у самих же горах мало населення, воно веде примітивне землеробське і скотарське господарство. Хорошим прикладом вертикальної зональності елементів сільського господарства є Південний Кавказ. Той же поділ спостерігається і в країнах, де розташовані гори Атласу, але тут воно ускладнюється етнічною диференціацією: у пустелі живуть туареги, на околицях гір і в горах — бербери. В Альпах спостерігається поверхове розташування виноградарства, землеробства, скотарства. На горі Етні (38° пд. ш.) у висотному напрямку розрізняють культурну, лісову і пустельну зони. Культурна зона простягається до висоти 1 550 метрів (межа хлібних рослин), а якщо рахувати і їстівний каштан, що дає сурогат хліба, то до 1 850 метрів. Нижня частина культурної зони зайнята виноградниками, апельсиновими, лимонними і оливковими гаями, найвище з яких, до 800 метрів, піднімаються оливкові дерева. Потім йде зона садових дерев помірного клімату і хлібних рослин. Села закінчуються на Етні в оливковій зоні. Найбільш високо заходять будинки лісників (на висоту 1 400-1 500 метрів). В Альпах окремі села в Тиролі і Швейцарії піднімаються майже до 2 000 метрів, але здебільшого на такій висоті знаходяться лише хатини, що в літній сезон займають пастухи і сировари. Постійні ж села в середньому закінчуються на висоті 1 000-1 300 метрів.

Але якщо в помірному кліматі у вигляді загального правила спостерігається зі збільшенням висоти різке скорочення поселень, то в тропічних областях, де життя в низинах нерідко є вкрай шкідливим для здоров'я, спостерігається концентрація населення на більших висотах. Більша частина міст, у тому числі великих, знаходиться на висоті більше 2 000 метрів. У помірній смузі найбільш висотні поселення знаходяться на Кавказі, але й тут вони не заходять вище 2,5 кілометрів (селище Куруш у Дагестані); є міста на висоті понад 1,5 км (Шуші — 1 547 м, Ґюмрі — 1 548 м, Карс — 1 776 м). Удвічі більші висоти знаходимо в Тибеті, близько 30-ї паралелі: Лхаса на висоті 3 630 метрів, Гарток — близько 4,5 км. В Ефіопії межа розведення хліба і постійних поселень сягає висоти 3 900 метрів. Такої ж і ще більшої висоти досягають поселення в тропічній частині Південної Америки: Серро-де-Паско в Перу лежить на висоті 4 350 м, місто Потосі в Болівії — на висоті 3 960 метрів, а рудокопне містечко при ньому (срібні рудники) — на висоті 5 000 метрів над рівнем моря.

Гірські схили та долини

Важливою обставиною, що полегшила заселення гірських областей, було те, що гори рідко круто здіймаються над рівниною. Завдяки вивітрюванню, розмиванню і згладжуванню текучими водами, крутизна схилів пом'якшується, виходить поступовий нахил або східчаста структура, долини заглиблюються і високо піднімаються в гори, утворюючи зручні шляхи для підйому знизу високо в гори. Тому гори рідко є абсолютно недоступними. Культури низин можуть по схилах і долинах проникати високо вгору і глибоко всередину гірської країни, і назад — гірські культури спускаються вниз. Тому на пологих схилах і в долинах гір рослинність відрізняється особливо великим розмаїттям. Невисокі схили, завдяки різноманітності своєї рослинності та гарному зрошенню, а також легкій доступності для відносин, завжди були улюбленим місцем проживання людини в гірських областях; на невеликих просторах тут створювалися умови для найрізноманітнішого поділу праці, завдяки комбінації відмінних природних умов зі зручностями відносин. У вузьких долинах населення надає перевагу схилам над підошвами долини також і через кліматичні умови: вони краще освітлені і краще провітрюються, тоді як на глибині вузької долини мало сонця, застоюються випари, довго стоїть густий туман.

Все ж життя людей у гірських країнах зосереджується переважно в долинах. Ними йдуть комунікації, вздовж них зосереджується найщільніша населеність. Завдяки осипам і наносам землі в них рівніші та родючіші; завдяки захищеності від вітру і нижчому рівню над рівнем моря — м'якіший клімат, ніж на гребенях гір; тут створюються більш полегшені умови для відносин і по головних долинах, і по їх розгалуженнях. Багатство долин і їх розташування відтак дуже важливі для освоєння гір.

У складчастих горах гірські системи прорізані довгими і здебільшого широкими поздовжніми долинами. Порівняна легкість відносин, родючість і широта багатьох з таких долин зробили їх історично важливими. Масивні гори прорізаються зазвичай не поздовжніми, а поперечними долинами, короткими, неширокими, замкненими. Такі долини здебільшого мають лише місцеве значення, з'єднуючи внутрішні частини масиву з його околицями.

Особливо важливе антропогеографічне значення мають розширені улоговини в долинах. Зазвичай, до цих улоговин підходять бічні долини, і, тоді як вся долина є шляхом відносин, її розширена частина стає їх вузлом. Частина таких улоговин є провальними (у провальних улоговинах лежать Флоренція, Відень, Майнц і Любляна). Але найчастіше улоговина буває розширеною частиною, утвореною загатою долини, розгалуженням долини на рукави, впаданням бічних річок. Зазвичай у розширених частинах долини і знаходяться поселення, інші частини долини служать тільки для пересування.

Але долини не на всій своїй протяжності є бездоганними шляхами. Широкі ділянки нерідко змінюються вузькими ущелинами; повені в горах роблять дороги на дні долини непрохідними. Просування по вузьких долинах було свого часу небезпечним і в сенсі грабіжницьких нальотів. В епоху ґрунтових доріг, поряд з долинними дорогами, існували тому й нагірні. Дороги ці супроводжувалися містечками, стіни і сторожові вежі яких позначають колишні траси нагірних доріг. У міру того як життя ставало спокійнішим, у долину з гірських уступів спускалися передмістя міст. Сюди переносився центр ваги міського життя, сюди ж спускалися і головні шляхи. Сліди такого переміщення вниз селищ і доріг можна досі спостерігати у Воґезах і у Шварцвальді. Більші селища виникали зазвичай на краю гір, там, де долини підходили до рівнин. Тут виникали розподільні пункти товарообміну. Тут же влаштовувалися укріплення жителями низин, що оберігали себе від вторгнення мешканців гір. Там, де виходи гірських долин перетиналися дорогами, що йшли по низині вздовж підошви гір, виникали досить великі торговельні міста (Тбілісі в Грузії, Мілан в Північній Італії, Мюнхен у Баварії, Ліма в Перу).

Гори і сполучення

На подолання будь-якої нерівності потрібна витрата зайвої енергії, тому нерівності ускладнюють пересування. Особливо ускладнює його масове скупчення нерівностей — гори. Рух тому направляється головним чином по рівнинах, у горах йде по долинах, уникаючи крутизни. Але труднощі, створювані горами для руху, є відносними, а не абсолютними. Альпи не залишилися назавжди непрохідним бар'єром для поширення римлян на північ і захід від них. При заселенні будь-якої країни особливо важливим є розташування гір по відношенню до берега. Гірські хребти, що йдуть по східному і західному краях Північної та Південної Америки, дуже довго (особливо в Південній Америці) затримували освоєння внутрішніх просторів. Минуло понад півстоліття, доки англійські поселенці Австралії проникли зі східного узбережжя на інший бік порівняно невисокого хребта Австралійських Альп. Але берегові гори були серйозною перешкодою, особливо в пору ґрунтових доріг. При сучасному рівні техніки немає гірських хребтів, через які не можна було б прокласти рейкові шляхи. Більша чи менша ускладненість руху через гори залежить від того, чи є вони масивними, чи розчленованими. Перевага складчастих гір полягає в багатстві їх поздовжніми долинами, що дозволяють глибоко проникати всередину гірської країни. Але поряд з поздовжніми долинами повинні бути і западини в хребті, перевали, що б полегшували поперечний рух через хребет. Навіть при невеликій абсолютній висоті, гори створюють значні перешкоди для зносин, якщо в них немає таких западин. Такими є Юрські гори, Скандинавські, що не мають значних западин впродовж 15°, гори Аппалачі, що мають лише одну западину впродовж всього досить високого хребта.

Від багатства перевалами або проходами залежить доступність і прохідність гір. При бідності гір проходами наявні деякі проходи набувають світового значення, як наприклад Хайберський, що веде з Пакистану до Афганістану. Розподіл проходів дуже нерівномірний. У Воґезах немає жодного справжнього проходу на всій відстані між Больфором і Цабернським проходом. У Західних Альпах поблизу Коттських Альп, багатих проходами (ними широко користувалися вже стародавні римляни), лежать бідні проходами Грайські Альпи. На жвавості зносин відбивається висота і ширина проходу. В Альпах висота проходів зростає із заходу на схід. У Піренеях проходи вищі, ніж в Альпах. Менше використання піренейських проходів у порівнянні з альпійськими пояснюється, однак, не тільки їх більшою висотою, але й тим, що по обидва боки Альп лежать набагато кращі за своїми господарськими особливостями землі, ніж по обидва боки Піренейських гір. Держава або плем'я, яке тримало у своїх руках проходи, займало вигідне становище порівняно з сусідами, що користувалися цими проходами. Володіння найважливішими альпійськими проходами було свого часу важливою перевагою маленької Швейцарії. Апріді на південно-східному кордоні Афганістану в минулому завжди збирали мито за проїзд через Хайберський прохід.

Поряд з окремими проходами, є цілі прохідні гірські країни. Памірське нагір'я висотою до 4000 метрів, що лежать серед гір, що піднімаються до 7000-8000 метрів, здавна було прохідний країною. Абсолютно Памір створює великі труднощі для відносин, але відносно, порівняно з навколишніми горами, умови для пересування тут набагато легші. У цьому відношенні гірські прохідні країни нагадують гірські проходи, нерідко теж дуже важкі, але більш легкі для подолання, ніж скелясті гребені. Але від проходів прохідні гірські країни відрізняються своєю просторістю. Через них йдуть багато доріг, тоді як через проходи — тільки одна.

Ізоляція в горах

Там, де гірське населення відрізане від зовнішнього світу через складне сполучення, воно довго залишається при своїх звичаях, навіть будучи нечисленним може зберегти свою власну мову. Свани, що живуть у верхів'ях Інгурі і Цхенісцхалі, утворюють самобутній в етнічному та лінгвістичному відношеннях народ, хоча нараховують лише близько 60 000 чоловік. Те ж стосується і тушинів, пшавів, хевсурів, а також осетинів, що займають найвищі долини навколо Казбека.

Пред'являючи підвищені фізіологічні вимоги до серця, м'язів і нервів, гори в той же час надають лише помірні джерела існування. Починаючи з давнини і до наших днів письменники протиставляють загартованих гірських жителів зніженим мешканцям прилеглих низин, особливо в тропічних областях (наприклад в Індії, де енергійні мешканці Гімалайських гір різко відрізняються від млявих мешканців жарких низин). Але лише в небагатьох випадках гірські жителі отримували гору над мешканцями рівнин. Це пояснюється тим, що, у зв'язку з орографічними особливостями гір, роздробленим є і життя їх населення. Одноманітність умов існування в тих дрібних умістищах, на які розбиті гірські країни, і ускладненість зносин не допускають розвитку зв'язків між окремими народами. Тільки вийшовши з вузьких рамок маленьких гірських западин на ширші простори, можна було знаходити умови, сприятливі для об'єднання і для широкого суспільного розподілу праці. Такі умови представляють плоскі нагір'я серед гір. Вони ніколи не бувають абсолютно плоскими. Вони не тільки оточені, а часто й прорізані гірськими хребтами. Завдяки зосередженню опадів на цих хребтах нагір'я отримують достатньо зрошення, мають річки та озера; всім цим було можливо скористатися для штучного зрошення. Такі нагірні області стали осередками ранньої культури. Зокрема, це стосується американських нагір'їв, що поєднується у дві великі групи: одна йде від Мексики до Юкатана, інша тягнеться по андійських нагір'ях від Колумбії до Болівії. На цих нагір'ях, а не в родючих низинах з їх тропічними лісами і не в степах Лаплатської низовини утворилися осередки ранньої культури в Америці. Такі ж осередки ранньої культури утворилися на нагір'ях Передньої Азії і на нагір'ях Ефіопії.

Товарообмін та використання ресурсів гір

Чим вищі гори, тим бідніша їх рослинність. Земля перестає годувати, населення має шукати підсобні засоби існування в ремісничій і кустарної промисловості. Так розвинулися годинникове виробництво у Шварцвальді і Юрі, мереживна промисловість у Рудних Горах, ткацтво в Судетах і Кашмірі, вироблення скла в Богемському лісі і вироблення металевих виробів на Кавказі. Оскільки така робота ведеться на продаж, то ремісник повинен періодично залишати гори, щоб збувати в містах низин свої вироби. Але бідність жене з гір не тільки ремісників, а й землеробів і пастухів, і в цілому ці слабозаселені області часто є в той же час одним з найважливіших осередків еміграції.

Однобічність продуктів гірського господарства і брак цілого ряду продуктів, які виробляються в низинах, призводять до жвавого обміну між горами і прилеглими рівнинами. Жителі низин переганяють на літні пасовища в гори свої стада. Уже в стародавній Греції низини постачали гори вином, оливковою олією і сіллю, а натомість отримували ліс і продукти скотарства.

Різноманітність природних можливостей для різних видів сільського господарства разом з ускладненістю відносин призводить до комбінації різних видів сільського господарства на порівняно невеликих просторах. Дуже ймовірно, що первісною формою використання землі в горах є скотарство із сезонними пересуваннями стад. Римляни внесли в Альпи культуру винограду і штучне зрошення гірських лугів. Вторгнення слов'ян у VI столітті знову висунуло на перший план скотарство. У замкнутих долинах південних Альп поєднуються досі в межах однієї і тієї ж сільської громади, на відстані всього декількох годин ходьби, виноградарство і садівництво в нижніх частинах долини, землеробство в середніх і скотарство на альпійських луках з сезонними оселями на всіх трьох ступенях і сезонним пересуванням з одних жител в інші. При цьому на верхній ступінь пересувається худоба з невеликою частиною населення, на найнижчу — населення без худоби. У передгір'ях Альп, з їх долинами, що відкриваються в бік швейцарської рівнини і прорізаними зручними дорогами, завдяки можливості збуту продуктів молочного і м'ясного скотарства в міста і за кордон, все господарство спеціалізувалося на виробництві ходових товарів: сирого і згущеного молока, «дитячого борошна», шоколаду, сиру. Землеробство як менш вигідна галузь господарства, у міру поліпшення стосунків з рівниною, відходить на задні позиції або зовсім облишається. Таким чином, сільське господарство в горах, почавши з найпримітивніших форм, з кочового скотарства, на даний час перейшло в сприятливо розташованих ділянках гір до найінтенсивніших форм — молочного і м'ясного господарства. Абсолютно так само і промисловість, розпочавшись з примітивних форм розпорошеної домашньої та кустарної промисловості, яка працювала вручну, перейшла в даний час, знову-таки за умови сприятливого положення, до найбільш концентрованих форм електрифікованої фабричної промисловості, яка вбила кустарне виробництво.

Під час свого виникнення в горах промисловість базувалася на багатстві корисних копалин, на лісових багатствах (деревне вугілля йшло для металургії, дерево — на різні вироби), на багатстві гірських річок, силою яких приводилися в рух колеса майстерень, на шерсті овець, що перероблялася у вовняні тканини.

Одним з найстаріших видів промисловості в горах стало рудна справа (гірнича справа, гірнозаводська промисловість). Сіль і метали вже в доісторичні часи привертали рудокопів у дикі гірські долини Альп. Місця видобутку золота і срібла, заліза, міді та інших кольорових металів дуже змінилися в даний час, але на нових місцях розробка гірських багатств ведеться у величезних розмірах на сучасній технічній основі. Не менше змінилося і використання інших гірських багатств. Ліс йде тепер головним чином не на вугілля, а на виготовлення паперової маси та целюлози. Переробка місцевої вовни змінилася фабричним бавовняним виробництвом на привізній сировині. Водна енергія використовується в гідроелектростанціях.

До числа відносно нових видів господарської експлуатації гірського ландшафту, що пов'язують гори з рівниною, слід віднести гірський і гірськолижний туризм.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Грубрін Ю. Л. Гори // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. ↑ (рос.) Подобедов Н. С. Общая физическая география и геоморфология. — М.: Недра, 1974. — С. 312.
  3. ↑ Гори // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1989. — Т. 1 : А — Ж. — 416 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-005-0.
  4. ↑ Гори // Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  5. Gigantic mountains inside Earth mystify scientists mount everest has nothing on these monsters. // By Sharon Adarlo. JUN 6, 2023
  6. Вчені знайшли підземні гори, які в 4,5 рази вищі за Еверест. // Автор: Артем Житкевич. 09.07.2023
  7. (англ.) . Архів оригіналу за 7 жовтня 2006. Процитовано 7 грудня 2006. 
  8. (англ.) . Архів оригіналу за 9 липня 2006. Процитовано 7 грудня 2006. 

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • (рос.) Ананьев Г. С., Леонтьев О. К. Геоморфология материков и океанов. — М. : Изд-во МГУ, 1987.
  • (рос.) Бондарчук В. Г. Основные вопросы тектоорогении. — К., 1961.
  • (рос.) Горные страны Европейской части СССР и Кавказа. — М. : Наука, 1975.
  • (рос.) Пиотровский В. В. Геоморфология с основами геологии. — М., 1961.
  • (рос.) Резанов И. А. Образование гор. — М., 1977.
  • (рос.) Равнины и горы Сибири. — М. : Наука, 1975.
  • (рос.) Равнины и горы Средней Азии и Казахстана. — М. : Наука, 1982.
  • (рос.) Щукин И. О., Щукина О. Е. Жизнь гор. — М., 1959.
  • (рос.) Щукин И. С. Общая геоморфология [в 3-х тт.]. — М. : Изд-во МГУ, 1962-1974.

Посилання

Гора
у сестринських Вікіпроєктах
Цитати у Вікіцитатах?
Файли у Вікісховищі?
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gora znachennya Gora girska sporuda forma relyefu rizke lokalne izolovane pidnesennya zemnoyi poverhni nad susidnimi vidnosno virivnyanimi dilyankami sho harakterizuyetsya chitkoyu liniyeyu pidoshvi mezheyu perehodu vid rivnini do vlasne gori rizkimi kolivannyami vidnosnih visot 1 2 Zagalom gorami vvazhayut elementi relyefu z absolyutnimi visotami ponad 600 m nad rivnem morya 1 K2 Pakistan Elbrus Kavkaz Gora Olimp Greciya Alpinisti Kaskadni gori Najvisha gora na Zemli Dzhomolungma visota yakoyi 8848 m nad rivnem morya Yaksho vimiryuvati riznicyu visot mizh vershinoyu ta pidvodnoyu osnovoyu to najvishoyu goroyu na Zemli mozhna vvazhati vulkan Mauna Kea visota yakogo vid pidoshvi do vershini stanovit 10 230 m z yakih tilki 4 207 m visochat nad rivnem morya Yaksho rahuvati za vidstannyu vid centru Zemli to najviddalenishoyu vid nogo tochkoyu zemnoyi poverhni ye stratovulkan Chimboraso Najvisha vidoma gora v Sonyachnij sistemi gora Olimp shitovij vulkan na Marsi visota yakogo stanovit 22 km Zmist 1 Elementi 2 Harakteristika 2 1 Rozchlenuvannya 3 Klasifikaciya 3 1 Girska krayina 3 2 Genetichna 3 3 Gipsometrichna 3 4 Inshe 4 Goroutvorennya 4 1 Tektonika i vulkanizm 4 2 Denudaciya 5 Poshirennya 6 Osnovni girski masivi 6 1 Alpijskij Seredzemnomorskij poyas skladchastosti 6 1 1 Alpijski hrebti 6 1 2 Hrebti Serednogo Shodu 6 1 3 Perigimalajski hrebti 6 2 Kordilyeri 6 2 1 Skelyasti gori 6 2 2 Tihookeanski beregovi hrebti 6 2 3 Andi 6 3 Inshi tihookeanski sistemi 6 4 Gercinski sistemi 6 5 Inshi girski utvorennya 7 Gori v Ukrayini 8 Gori i lyudina 8 1 Visota i naselenist 8 2 Gori ta klimat 8 3 Zonalnist i mezhi zaselennya 8 4 Girski shili ta dolini 8 5 Gori i spoluchennya 8 6 Izolyaciya v gorah 8 7 Tovaroobmin ta vikoristannya resursiv gir 9 Div takozh 10 Primitki 11 Literatura 12 PosilannyaElementi RedaguvatiSered elementiv gir viriznyayut girski vershini shili perevali mizhgirni ulogovini poverhni virivnyuvannya 3 Najvisha dilyanka gori girska vershina yaki klasifikuyut za formoyu 2 kupolopodibni girski piki zagostreni plaski z krutimi shilami Na girskih hrebtah mozhe buti dekilka girskih vershin viddilenih odna vid odnoyi ponizhennyami sidlovinami 2 Harakteristika Redaguvati Gora Goverla Karpati Ukrayina Gori formuyutsya silami yaki vplivayut na gravitacijnij balans shlyahom pidnyattya chi naroshuvannya porid Cej disbalans zumovlyuye pidvishennya relyefu shlyahom izostatichnoyi kompensaciyi plavuchosti kori v mantiyi i potovshennya zemnoyi kori yaki mozhut vidbuvatisya zazvichaj na glibinah vid 30 km do 60 km Okrim vershini gora skladayetsya z osnovi i korenya utvorenih skladkami geologichnih shariv osnova i korin mayut potuzhnist bilshu nizh visota vershini Glibinu koreniv mozhna ociniti cherez gravitacijnu anomaliyu yaku vona porodzhuye do dekilkoh desyatkiv kilometriv u glibinu Geologichna budova i morfologiya gir viznachaye sklad girskih porid mozhlivist ekonomichno obgruntovanogo vidobutku korisnih kopalin 3 Dlya gir harakterna vertikalna poyasnist landshaftiv miscevi osoblivosti yakoyi zalezhat vid geografichnoyi shiroti harakteru prostyagannya vidnosnoyi i absolyutnyi visot 3 Rozchlenuvannya Redaguvati Pid gorizontalnim rozchlenuvannyam girskih krayin rozumiyut tip malyunku na karti yakij utvoryuyut girski hrebti i dolini Vono buvaye dekilkoh tipiv 2 Radialne koli girski hrebti chitko shodyatsya u viglyadi zirki v yakomus pevnomu vuzli visota yakogo prevalyuye Pir yaste koli vid golovnogo vododilnogo girskogo hrebta po obidva boki tangencialno vidhodyat inshi mensh visoki girski hrebti rozdileni girskimi dolinami Gratchaste koli skladna girska krayina z bilsh mensh paralelnih girskih hrebtiv rozchlenovana sistemoyu perpendikulyarnih naskriznih dolin Kulisne koli vid golovnogo girskogo hrebta z odnogo boku pid gostrim kutom vidhodyat vidrogi Abo koli ryad paralelnih girskih hrebtiv maye pozdovzhnij zdvig Virgaciya koli girski lancyugi vidhodyat vid golovnogo hrebta v odnomu napryamku u viglyadi dereva abo richkovoyi delti Pid vertikalnim rozchlenuvannyam gir rozumiyut chasti j rizki kolivannya vidnosnih visot 2 Klasifikaciya RedaguvatiGirska krayina Redaguvati Girska krayina znachna dilyanka zemnoyi poverhni sho pidnyata nad navkolishnim prostorom i harakterizuyetsya znachnimi absolyutnimi visotami Harakternoyu osoblivistyu ye znachna riznicya visot mizh visokimi i nizkimi dilyankami 2 Girski krayini chasto rozdilyayutsya girskimi dolinami na okremi girski grupi i masivi girska grupa bez virazhenogo prostyagannya v bud yakomu napryamku Sered usih tipiv shiliv u girskih krayinah prevalyuyut shili krutiznoyu 20 30 2 Genetichna Redaguvati Relyef zemnoyi poverhni ye rezultatom postijnoyi vzayemodiyi vnutrishnih endogennih sho utvoryuyut makroformi i zovnishnih ekzogennih chinnikiv sho rujnuyut i peretvoryuyut taki makroformi Tomu relyef ne zastigla forma a lishe odnomomentnij znimok dinamichnogo procesu v geografichnij obolonci Yaksho pidnesennya pevnoyi dilyanki suhodolu pid vplivom endogennih procesiv vidbuvatimetsya shvidshe za diyu ekzogennih chinnikiv rujnuvannya i vinosu produktiv rujnuvannya to perevazhatimut pidnyati formi relyefu yaksho opuskannya pevnoyi dilyanki vidbuvatimetsya shvidshe za nakopichennya na nij produktiv vivitryuvannya to perevazhatimut vid yemni formi Za pohodzhennyam gori na planeti Zemlya podilyayut na tri osnovi grupi pershi dvi utvoreni endogennimi procesami ostannya ekzogennimi chinnikami 3 Tektonichni gori utvoreni v rezultati skladnih tektonichnih ruhiv okremih dilyanok zemnoyi kori Utvoryuvalisya pid chas kilkoh faz orogenezu dokembrijska kaledonska gercinska ta alpijska sho sprichinili nagromadzhennya skelnih mas u skladki gori skladchasti abo vertikalne peremishennya cih mas vzdovzh skidiv brilovi gori 4 Voni buvayut dekilkoh pidtipiv 2 Skladchasti gori gori tektonichnogo utvorennya z najbilsh prostoyu strukturoyu zim yatih v skladki riznoyi skladnosti gorizontalnih shariv girskih porid Chasto u takih gir verhnya chastina skladki zrujnovana eroziyeyu tomu pryama zalezhnist mizh geologiyeyu i relyefom ne tak pomitna Pokrovno skladchasti gori utvoreni skladnim poyednannyam skladok i nasuviv do 20 km takih skladok odna na inshu v rezultati gorizontalnih ruhiv litosfernih plit Brilovi gori yavlyayut soboyu pidnesennya utvoreni tektonichnimi rozlomami masivni mayut kruti shili slabo rozchlenovani Skladchasto brilovi gori utvoryuyutsya yak skladchasti a potim trivalij chas piddayutsya rujnaciyi do stanu peneplenu Pislya chogo pid vplivom vtorinnih endogennih procesiv virivnyana poverhnya rozbivayetsya tektonichnimi rozlomami utvoryuyutsya gorsti i grabeni Gorsti mayut plaski vershini chasto pryamovisni shili grabeni plaske dno znachnu glibinu chasto zapovneni vodami tektonichnih ozer Bajkal Tanganyika Nyasa Rozchlenuvannya takih gir vidbuvayetsya z okolic tomu v centri takogo girskogo masivu chasto trivalij chas zalishayetsya drevnij peneplenizovanij relyef gorbistogo plato Tyan Shan Shidnij Sayan 2 Vulkanichni gori majzhe zavzhdi mayut formu konusa abo zrujnovanogo konusa z kraternimi znizhennyami 4 Yavlyayut soboyu akumulyativnij masiv produktiv vulkanichnogo viverzhennya Taki gori legko piddayutsya eroziyi 2 Erozijni gori denudacijni utvoryuyutsya v rezultati glibokogo erozijnogo rozchlenuvannya dilyanki zemnoyi poverhni skladenoyi gorizontalnimi sharami girskih porid sho yiyi bulo pidnyato endogennimi procesami vishe bazisu eroziyi Dlya erozijnih gir harakterni V podibni dolini ushelini pryamovisni shili 2 Vulkan Kilimandzharo najvisha gora AfrikiGipsometrichna Redaguvati Visota gori vimiryuyetsya yak visota yiyi vershini vidnosno rivnya morya Vazhlivim ye takozh vimiryuvannya visoti gir yak riznici visot mizh vershinoyu ta rivnem prilegloyi teritoriyi 4 Za absolyutnimi visotami nad rivnem morya gori podilyayutsya na 3 Nizki gori mayut absolyutni visoti 600 1000 m glibinu rozchlenuvannya 200 500 m pohil shiliv ne bilshij za 10 Z okruglimi formami relyefu sho zaznali znachnoyi denudaciyi Serednij Ural Hibini Iz zagostrenimi formami relyefu krutimi shilami znachnim rozchlenuvannyam vidrogi Tyan Shanyu Malij Kavkaz Serednovisotni gori mayut absolyutni visoti vid 1000 do 2000 m glibinu rozchlenuvannya 500 1000 m pohil shiliv vid 10 do 25 Z okruglimi formami prevalyuvannyam kupolopodibnih vershin Pivdennij Ural Z rizkimi formami prevalyuyut kruti shili rozchlenuvannya gliboke miscyami guste gori pustelnih rajoniv Z alpijskimi formami mayut zagostreni piki girskih vershin vuzki grebeni girskih hrebtiv krutizna shiliv dosit znachna Na shilah lodovikovi kari trogovi dolini rozchlenovuyut girski masivi Cej tip gir dosit poshirenij v pivnichnih rajonah z dostatnim zvolozhennyam i nizkim roztashuvannyam snigovoyi liniyi Polyarnij Ural Visoki gori mayut absolyutni visoti bilshi za 2000 m glibinu rozchlenuvannya bilshu za 1000 m pohil shiliv bilshij za 25 Yihni shili erodovani lodovikovimi karami grebeni girskih hrebtiv vuzki lezhat vishe snigovoyi liniyi Kavkaz Pamir Nadzvichajno visoki pidzemni gori na glibini blizko 2 9 tis km deyaki z yakih mozhut buti visotoyu v 4 5 razi bilshe nizh Everest abo visotoyu ponad 39 km 5 6 Inshe Redaguvati Ostrivni gori gori erozijno denudacijnogo genezisu sho zustrichayutsya grupami na rivninnij teritoriyi na neznachnij vidstani odna vid odnoyi 2 Vulkanichnij landshaft grupa gir vulkanichnogo pohodzhennya na rivninnij teritoriyi sho znahodyatsya nedaleko odna vid odnoyi 2 Goroutvorennya RedaguvatiDokladnishe OrogenezTektonika i vulkanizm Redaguvati Utvorennya girskogo hrebta pri zitknenni okeanichnoyi pliti z kontinentalnoyu Utvorennya girskogo hrebta pri zitknenni dvoh kontinentalnih plit Gorotvorennya mozhe mati bagato prichin ale osnovna pov yazana z tektonichnimi ruhami Subdukciya okeanichnoyi pliti pid kontinentalnu plitu abo okeanichnu utvoryuye girskij hrebet Andi Skelyasti gori Takozh mozhe vidbuvatisya zitknennya dvoh kontinentalnih plit i vnaslidok cogo mozhe utvoritisya girskij lancyug Alpi Kavkaz Gimalayi Zemna kora potovshuyetsya rozlomami i skladkami sho proyavlyayutsya na vsih rivnyah Nayavnist teplovih anomalij takozh mozhe privesti do formuvannya relyefu shlyahom viverzhennya porid cherez vulkani ta abo za rahunok zmini shilnosti i otzhe plavuchosti zemnoyi kori abo litosferi teplisha mensh shilna Zemna kora ye legshoyu za litosfernu mantiyu sho lezhit pid neyu bilsha chastina porodi sho zastigaye i zgushuyetsya poglinayetsya koroyu na mezhi kori ta mantiyi najglibsha taka mezha Mohorovichicha Ce potovshennya prizvodit do pidjomu relyefu i yak pravilo do lokalnogo zbilshennya eroziyi Eroziya mozhe takozh vplivati na formuvannya relyefu cherez zminu izostaziyi dilyanok zemnoyi kori Girskij lancyug takozh mozhe buti stvorenij na mezhi plit kotri ruhayutsya v paralelnih napryamkah transformnij rozlom abo kotri rozhodyatsya na mezhah riftiv relyef utvoryuyetsya cherez termichnij efekt Denudaciya Redaguvati V masshtabah gori eroziya ye potuzhnim chinnikom rozpodilu mas Zokrema vidpoviddyu na eroziyu vnaslidok izostaziyi mozhe stati vertikalnij ruh vgoru girskih porid i takim chinom mozhlive pidnyattya novih vershin yaksho vidnoshennya eroziyi vershini i eroziyi dolini ce dozvolyaye Visokogirni shili zaznayut diyi snigu i morozu Cherez moroz u girskih porodah navit tverdih mozhut utvoryuvatisya trishini Znachnoyu erozijnoyu siloyu v gorah ye lodoviki vnaslidok diyi yakih utvoryuyutsya riznomanitni formi relyefu Lodovikovoyu dolinoyu nazivayut dolinu yaka bula visichena lodovikom Pid diyeyu vlasnoyi vagi lodovik kovzaye ruhayetsya napriklad lodovik Bossona fr ruhayetsya zi shvidkistyu do odnogo metra na dobu i podribnyuye ta peresuvaye razom iz soboyu girski porodi Ruslo yakim teche lid rozshiryuyetsya masa lodu pochinaye tekti povilnishe Ulamki porid yaki vona nese z soboyu utvoryuyut moreni Pohodzhennya porid sho skladayut moreni ye predmetom diskusij mizh naukovcyami prihilniki odniyeyi z teorij dotrimuyutsya dumki sho ci porodi utvoryuyutsya na miscyah vnaslidok lodovikovoyi eroziyi prihilniki inshoyi tochki zoru vvazhayut sho ci porodi tilki perenosyatsya lodovikami Pislya vidhodu lodovika zalishayutsya tilki grebeni inodi vkriti lisom Iz zakinchennyam ostannogo lodovikovogo periodu lodoviki vidstupili i sformuvali lodovikovi dolini Trogova dolina Josemiti u Kaliforniyi bula utvorena lodovikom u chetvertinnomu periodi Granitni klifi zavvishki sotni metriv obramlyayut dolinu Skelyasti gori poblizu ozera Morejn Kanada bilya pidnizhzhya vidno konusi osipu Gora Matergorn Shvejcariya pik harakternij dlya visokogirnoyi eroziyi Cirk Gavarni Pireneyi Franciya cirk utvorenij lodovikom Gora Ficroj Argentina monolitna granitna skelya piramidalna forma yakoyi bula sformovana silnimi vitrami snigom ta lodom Pid chinnikami sho vplivayut na harakter tvorennya girskogo relyefu rozglyadayut 2 Strukturu girskih porid gorizontalne pohile vertikalne abo skladchaste zalyagannya porid Sklad girskih porid Gori skladeni granitami gnejsami kristalichnimi slancyami masivni za svoyeyu formoyu mayut kruti shili silne rozchlenuvannya u verhiv yah Skladeni bazaltami ta inshimi efuzivnimi porodami za gorizontalnogo zalyagannya mayut zgladzhenij relyef Skladeni glinistimi slancyami mayut zgladzheni formi relyefu opukli vershini Skladeni vapnyakami viriznyayutsya rizkimi formami znachnim rozchlenuvannyam shili skladeni gryadami krutimi vistupami glibokimi ushelinami Skladeni glinami i mergelyami viriznyayutsya znachnoyu skladnistyu shiliv neznachnim rozmirom Klimatichni umovi regionu obumovlyuyut intensivnist i harakter denudaciyi Napriklad v umovah pomirnogo klimatu pivnichni shili budut bilsh vipolozhenimi nizh pivdenni skladeni analogichnimi girskimi porodami Vershini visokih gir otrimuyut vden bilshe sonyachnoyi energiyi nizh pidnizhzhya a vnochi shvidshe viddayut teplo Cherez taki znachni kolivannya temperaturi voni shvidshe rujnuyutsya procesami fizichnogo vivitryuvannya a produkti rujnuvannya osipayutsya do pidnizhzhya kolyuvij konusi osipu Erozijni procesi zadayut chastotu rozchlenuvannya gir zumovlyuyut utvorennya krutostinnih shiliv Znachna kilkist opadiv u gorah adiabatichni procesi zumovlyuye intensivnij ploshinnij zmiv i utvorennya delyuvialnogo nakopichennya bilya pidnizhzhya konusi vinosu U visokih gorah vishe snigovoyi liniyi golovnim relyefotvornim chinnikom vistupayut snig firn i lid Lodoviki utvoryuyut trogovi dolini sho rozchlenovuyut girski masivi i zagostryuyut girski vershini Roslinnij pokriv upovilnyuye procesi denudaciyi Bezlisi dilyanki gir mayut bilsh skladnij relyef zumovlenij bilsh intensivnoyu eroziyeyu shiliv Poshirennya RedaguvatiDiv takozh Spisok krayin za yihnimi najvishimi vershinami Gorista miscevist ohoplyuye 54 teritoriyi Aziyi 36 Pivnichnoyi Ameriki 26 Yevropi 22 Pivdennoyi Ameriki 17 Avstraliyi i 3 Afriki U cilomu 24 kontinentalnih landshaftiv ye girskimi 10 lyudstva zhive v girskih rajonah Bilshist richok u sviti zhivlyatsya z girskih dzherel i bilshe polovini lyudstva zalezhit vid ciyeyi vodi 7 8 Dzhomolungma Everest Aziya absolyutna visota 8 848 m Akonkagua Pivdenna Amerika 6 959 m Denali Pivnichna Amerika 6 194 m Kilimandzharo Afrika 5 895 m Elbrus Yevropa 5 642 m isnuye superechka vidnositsya Elbrus do Yevropi chi do Aziyi Masiv Vinson Antarktida 4 897 m Monblan Yevropa 4 808 m yaksho spirnij Elbrus vidnositi do Yevropi to todi Monblan drugij Koscyushko Avstraliya 2 228 m Osnovni girski masivi RedaguvatiAlpijskij Seredzemnomorskij poyas skladchastosti Redaguvati Gori ciyeyi sistemi utvorilisya vnaslidok zakrittya okeanu Tetis v osnovnomu pri zitknenni Afrikanskoyi i Indijskoyi pliti z Yevraziyeyu Alpijski hrebti Redaguvati Alpi Nimechchina Avstriya Franciya Italiya Lihtenshtejn Sloveniya Shvejcariya Andaluzki gori Ispaniya Atlas Alzhir Tunis Er Rif Marokko Apennini Italiya Dinarski Alpi Serbiya Chornogoriya Bosniya i Gercegovina Horvatiya Sloveniya Karpati Slovachchina Polsha Ukrayina Rumuniya Pireneyi Franciya Ispaniya Andorra Hrebti Serednogo Shodu Redaguvati Livan Livan Kavkaz Rosiya Gruziya Azerbajdzhan Virmeniya Zagros Iran Tavrski gori Turechchina Elburs Iran Perigimalajski hrebti Redaguvati Gimalayi Indiya Kitaj Nepal Butan Tyan Shan Kitaj Kirgizstan Kazahstan Tibet Kitaj Altaj Mongoliya Rosiya Kitaj Kazahstan Kordilyeri Redaguvati Amerikanski Kordilyeri vinikli vnaslidok subdukciyi Tihookeanskoyi pliti pid Pivnichnoamerikansku ta Pivdennoamerikansku pliti Skelyasti gori Redaguvati Hrebet Vind River SShA Perednij hrebet SShA Syerra Nevada SShA Syerra Madre Shidna Meksika Tihookeanski beregovi hrebti Redaguvati Kaskadni gori SShA Kanada Beregovij hrebet SShA Kanada Syerra Madre Zahidna Meksika Chugachski gori SShA Alyaskinskij hrebet SShA Andi Redaguvati Kordilyera Oriyental Kolumbiya Kordilyera Oriyental Ekvador Kordilyera Oriyental Peru Kordilyera Oriyental Boliviya Kordilyera Sentral Boliviya Kordilyera Sentral Kolumbiya Kordilyera Real Ekvador Kordilyera Sentral Kordilyera Oksidental Kolumbiya Kordilyera Oksidental Ekvador Kordilyera Oksidental Peru Kordilyera Oksidental Boliviya Inshi tihookeanski sistemi Redaguvati Velikij vododilnij hrebet Avstraliya Pivdenni Alpi Nova Zelandiya Yaponski Alpi Yaponiya Tajvanski gori Tajvan Gercinski sistemi Redaguvati Appalachi SShA Kanada Centralnij masiv Franciya Armorikanska visochina Franciya Ural Rosiya Skandinavski gori Norvegiya Shveciya Ardeni Franciya Belgiya Lyuksemburg Gissaro Alaj Kirgizstan Tadzhikistan Uzbekistan Inshi girski utvorennya Redaguvati Velikij Ustup Namibiya Pivdenna Afrika Drakonovi gori Transantarktichni gori Antarktida Gori v Ukrayini RedaguvatiDokladnishe Gori UkrayiniGori v Ukrayini zajmayut 5 teritoriyi ce Karpati na zahodi j Krimski na pivdni Karpatski gori serednovisoki gori z okruglimi vershinami znachnoyu krutiznoyu shiliv skladchasto nasuvni tektonichnogo pohodzhennya 3 Glibina rozchlenuvannya 600 1000 m Najvisha vershina ukrayinskoyi chastini Karpat gora Goverla 2061 m vodnochas ye najvishoyu tochkoyu Ukrayini Krimski gori serednovisoki gori z okruglimi vershinami kuestovoyu formoyu shiliv pologi shili zverneni na pivnich urvisti do uzberezhzhya Chornogo morya skladchasto brilovi tektonichnogo pohodzhennya 3 Glibina rozchlenuvannya 600 1000 m Najvisha vershina gora Roman Kosh 1545 m Ukrayinski Karpati Goverla 2015 rik Goverla Klif Krimskih gir Roman KoshGori Ukrayini nalezhat do najnovishoyi alpijskoyi fazi orogenezu Zemli Cherez nayavnist rodovish mineralnih vod i m yakogo morskogo klimatu ye vazhlivimi rekreacijnimi regionami derzhavi 3 Gori i lyudina RedaguvatiV antropogeografichnomu vidnoshenni gori yavlyayut soboyu dosit riznomanitnij i neridko skladnij kompleks geografichnih umov Pri analizi cih umov antropogeografiya na pershij plan visuvaye individualno geografichni umovi togo chi inshogo girskogo landshaftu prichomu v yih zv yazku z umovami istorichnimi ekonomichnimi ta inshimi Napriklad pri vibori yak shlyahiv spoluchennya tih chi inshih perevaliv istorichni ekonomichni ta strategichni umovi neridko vidigravali bilshu rol nizh umovi prirodni Ale j seredni gipsometrichni ta klimatichni dani daleko ne bajduzhi dlya antropogeografiyi osoblivo seredni visoti nad rivnem morya tomu sho vid nih zalezhit rozpodil naselennya Visota i naselenist Redaguvati Deyaki z gir buli zaseleni duzhe davno V Alpah she do rimskih poselen buli poselennya liguriv keltiv retiv illirijciv Trudnoshi isnuvannya v gorah prizvodyat do nizkoyi shilnosti naselennya v nih i do povilnogo zrostannya naselennya a neridko navit jogo zmenshennya osoblivo z tih pir yak stala poshiryuvatisya migraciya z sil u mista Napriklad visokogirni alpijski departamenti Franciyi vidriznyayutsya najbilshim u krayini zmenshennyam naselennya U Yevropi majzhe vsi promislovi rajoni zajmayut nizovini i nevisoki gorbisti krayini U Spoluchenih Shtatah Ameriki najbilshe naselennya zhive nizhche 300 metriv nad rivnem morya naselennya zh sho zajmayetsya torgivleyu i promislovistyu viroshuvannyam bavovni risu i cukrovoyi trostini zhive nizhche 150 metriv Lishe postupovo naselennya zajmaye vishi visoti Serednya visota na yakij zhilo naselennya SShA v 1870 roci stanovila 210 metriv a v 1890 roci 240 metriv serednya visota teritoriyi SShA 750 metriv Vishe 900 metriv v 1870 roci v SShA zhilo 0 4 mln cholovik v 1880 roci 0 8 mln v 1890 roci 1 5 mln v 1900 roci 2 1 mln osib Zmenshennya shilnosti naselennya z visotoyu zalezhit ne tilki vid klimatichnih umov ale takozh i vid uskladnenosti komunikacij i vidnosin u girskih umovah Gori ta klimat Redaguvati Zmina okremih klimatichnih parametriv vidpovidno do visoti ne zavzhdi ye negativnoyu z tochki zoru gospodarskih interesiv lyudini Temperatura iz visotoyu znizhuyetsya ale kilkist opadiv do pevnoyi visoti zrostaye Nagir ya v pomirnomu klimati mayut holodnij klimat u zharkomu pomirnij u suhomu vologij Zvidsi rozvitok lugiv na nagir yah Serednoyi Aziyi visokogirnih kultur u Centralnij ta Pivdennij Americi Pozitivnoyu storonoyu ye riznomanitnist klimatichnih umov stvoryuvana riznomanitnistyu orografiyi todi yak odnomanitna orografiya suprovodzhuyetsya i odnomanitnim klimatom U zharkomu poyasi pivnichnij kraj Indiyi tropichni oblasti Ameriki na visochinah do 3 4 km odin nad odnim lezhat zharkij pomirnij i holodnij poyasi Riznomanitnist klimatichnih umov u gorah posilyuyetsya vplivom orografiyi na povitryani techiyi i na sonyachne osvitlennya Vnaslidok posilenogo vipadannya opadiv na vitryanij storoni zmenshuyetsya yih kilkist na pidvitryanij Peregorodzhuyuchi shlyah vitru gori stvoryuyut osoblivi umovi perelivannya povitryanogo potoku cherez yih grebeni i skochuvannya jogo po yih shilah fen bora mistral tosho Spriyatlivishe polozhennya shodo soncya zmushuye vsi sela v alpijskih dolinah tisnitisya na sonyachnij storoni oskilki na tinovij nadto holodno Klimatichnij vpliv gir ye vazhlivim she v tomu vidnoshenni sho gori yaki jdut poperek napryamku perevazhnih vitriv ye klimatichnim bar yerom sho zatrimuye opadi na navitryanij storoni i stvoryuye takim chinom suhist pidvitryanih shiliv gir i dolin kotri lezhat na pidvitryanij storoni i osoblivo zahishaye yih vid diyi holodnih vitriv Tak Alpijska sistema utvoryuye rizku klimatichnu mezhu mizh dvoma klimatichnimi provinciyami subtropichnoyu Seredzemnomorskoyu ta provinciyeyu pomirnogo klimatu reshti Yevropi Zonalnist i mezhi zaselennya Redaguvati Visotnoyu klimatichnoyu zonalnistyu viznachayetsya roslinna zonalnist a paralelno z neyu zonalnist gospodarska a inodi j etnografichna U Centralnij Aziyi zovsim po riznomu vikoristovuyutsya zoni rivninnih stepiv girskih okolic i girskih visot stepi zajnyati kochivnikami girski okolici gusto zaseleni tut poryad z selami hliborobiv ye bagato mist z remisnichim i torgovim naselennyam u samih zhe gorah malo naselennya vono vede primitivne zemlerobske i skotarske gospodarstvo Horoshim prikladom vertikalnoyi zonalnosti elementiv silskogo gospodarstva ye Pivdennij Kavkaz Toj zhe podil sposterigayetsya i v krayinah de roztashovani gori Atlasu ale tut vono uskladnyuyetsya etnichnoyu diferenciaciyeyu u pusteli zhivut tuaregi na okolicyah gir i v gorah berberi V Alpah sposterigayetsya poverhove roztashuvannya vinogradarstva zemlerobstva skotarstva Na gori Etni 38 pd sh u visotnomu napryamku rozriznyayut kulturnu lisovu i pustelnu zoni Kulturna zona prostyagayetsya do visoti 1 550 metriv mezha hlibnih roslin a yaksho rahuvati i yistivnij kashtan sho daye surogat hliba to do 1 850 metriv Nizhnya chastina kulturnoyi zoni zajnyata vinogradnikami apelsinovimi limonnimi i olivkovimi gayami najvishe z yakih do 800 metriv pidnimayutsya olivkovi dereva Potim jde zona sadovih derev pomirnogo klimatu i hlibnih roslin Sela zakinchuyutsya na Etni v olivkovij zoni Najbilsh visoko zahodyat budinki lisnikiv na visotu 1 400 1 500 metriv V Alpah okremi sela v Tiroli i Shvejcariyi pidnimayutsya majzhe do 2 000 metriv ale zdebilshogo na takij visoti znahodyatsya lishe hatini sho v litnij sezon zajmayut pastuhi i sirovari Postijni zh sela v serednomu zakinchuyutsya na visoti 1 000 1 300 metriv Ale yaksho v pomirnomu klimati u viglyadi zagalnogo pravila sposterigayetsya zi zbilshennyam visoti rizke skorochennya poselen to v tropichnih oblastyah de zhittya v nizinah neridko ye vkraj shkidlivim dlya zdorov ya sposterigayetsya koncentraciya naselennya na bilshih visotah Bilsha chastina mist u tomu chisli velikih znahoditsya na visoti bilshe 2 000 metriv U pomirnij smuzi najbilsh visotni poselennya znahodyatsya na Kavkazi ale j tut voni ne zahodyat vishe 2 5 kilometriv selishe Kurush u Dagestani ye mista na visoti ponad 1 5 km Shushi 1 547 m Gyumri 1 548 m Kars 1 776 m Udvichi bilshi visoti znahodimo v Tibeti blizko 30 yi paraleli Lhasa na visoti 3 630 metriv Gartok blizko 4 5 km V Efiopiyi mezha rozvedennya hliba i postijnih poselen syagaye visoti 3 900 metriv Takoyi zh i she bilshoyi visoti dosyagayut poselennya v tropichnij chastini Pivdennoyi Ameriki Serro de Pasko v Peru lezhit na visoti 4 350 m misto Potosi v Boliviyi na visoti 3 960 metriv a rudokopne mistechko pri nomu sribni rudniki na visoti 5 000 metriv nad rivnem morya Girski shili ta dolini Redaguvati Vazhlivoyu obstavinoyu sho polegshila zaselennya girskih oblastej bulo te sho gori ridko kruto zdijmayutsya nad rivninoyu Zavdyaki vivitryuvannyu rozmivannyu i zgladzhuvannyu tekuchimi vodami krutizna shiliv pom yakshuyetsya vihodit postupovij nahil abo shidchasta struktura dolini zagliblyuyutsya i visoko pidnimayutsya v gori utvoryuyuchi zruchni shlyahi dlya pidjomu znizu visoko v gori Tomu gori ridko ye absolyutno nedostupnimi Kulturi nizin mozhut po shilah i dolinah pronikati visoko vgoru i gliboko vseredinu girskoyi krayini i nazad girski kulturi spuskayutsya vniz Tomu na pologih shilah i v dolinah gir roslinnist vidriznyayetsya osoblivo velikim rozmayittyam Nevisoki shili zavdyaki riznomanitnosti svoyeyi roslinnosti ta garnomu zroshennyu a takozh legkij dostupnosti dlya vidnosin zavzhdi buli ulyublenim miscem prozhivannya lyudini v girskih oblastyah na nevelikih prostorah tut stvoryuvalisya umovi dlya najriznomanitnishogo podilu praci zavdyaki kombinaciyi vidminnih prirodnih umov zi zruchnostyami vidnosin U vuzkih dolinah naselennya nadaye perevagu shilam nad pidoshvami dolini takozh i cherez klimatichni umovi voni krashe osvitleni i krashe provitryuyutsya todi yak na glibini vuzkoyi dolini malo soncya zastoyuyutsya vipari dovgo stoyit gustij tuman Vse zh zhittya lyudej u girskih krayinah zoseredzhuyetsya perevazhno v dolinah Nimi jdut komunikaciyi vzdovzh nih zoseredzhuyetsya najshilnisha naselenist Zavdyaki osipam i nanosam zemli v nih rivnishi ta rodyuchishi zavdyaki zahishenosti vid vitru i nizhchomu rivnyu nad rivnem morya m yakishij klimat nizh na grebenyah gir tut stvoryuyutsya bilsh polegsheni umovi dlya vidnosin i po golovnih dolinah i po yih rozgaluzhennyah Bagatstvo dolin i yih roztashuvannya vidtak duzhe vazhlivi dlya osvoyennya gir U skladchastih gorah girski sistemi prorizani dovgimi i zdebilshogo shirokimi pozdovzhnimi dolinami Porivnyana legkist vidnosin rodyuchist i shirota bagatoh z takih dolin zrobili yih istorichno vazhlivimi Masivni gori prorizayutsya zazvichaj ne pozdovzhnimi a poperechnimi dolinami korotkimi neshirokimi zamknenimi Taki dolini zdebilshogo mayut lishe misceve znachennya z yednuyuchi vnutrishni chastini masivu z jogo okolicyami Osoblivo vazhlive antropogeografichne znachennya mayut rozshireni ulogovini v dolinah Zazvichaj do cih ulogovin pidhodyat bichni dolini i todi yak vsya dolina ye shlyahom vidnosin yiyi rozshirena chastina staye yih vuzlom Chastina takih ulogovin ye provalnimi u provalnih ulogovinah lezhat Florenciya Viden Majnc i Lyublyana Ale najchastishe ulogovina buvaye rozshirenoyu chastinoyu utvorenoyu zagatoyu dolini rozgaluzhennyam dolini na rukavi vpadannyam bichnih richok Zazvichaj u rozshirenih chastinah dolini i znahodyatsya poselennya inshi chastini dolini sluzhat tilki dlya peresuvannya Ale dolini ne na vsij svoyij protyazhnosti ye bezdogannimi shlyahami Shiroki dilyanki neridko zminyuyutsya vuzkimi ushelinami poveni v gorah roblyat dorogi na dni dolini neprohidnimi Prosuvannya po vuzkih dolinah bulo svogo chasu nebezpechnim i v sensi grabizhnickih nalotiv V epohu gruntovih dorig poryad z dolinnimi dorogami isnuvali tomu j nagirni Dorogi ci suprovodzhuvalisya mistechkami stini i storozhovi vezhi yakih poznachayut kolishni trasi nagirnih dorig U miru togo yak zhittya stavalo spokijnishim u dolinu z girskih ustupiv spuskalisya peredmistya mist Syudi perenosivsya centr vagi miskogo zhittya syudi zh spuskalisya i golovni shlyahi Slidi takogo peremishennya vniz selish i dorig mozhna dosi sposterigati u Vogezah i u Shvarcvaldi Bilshi selisha vinikali zazvichaj na krayu gir tam de dolini pidhodili do rivnin Tut vinikali rozpodilni punkti tovaroobminu Tut zhe vlashtovuvalisya ukriplennya zhitelyami nizin sho oberigali sebe vid vtorgnennya meshkanciv gir Tam de vihodi girskih dolin peretinalisya dorogami sho jshli po nizini vzdovzh pidoshvi gir vinikali dosit veliki torgovelni mista Tbilisi v Gruziyi Milan v Pivnichnij Italiyi Myunhen u Bavariyi Lima v Peru Gori i spoluchennya Redaguvati Na podolannya bud yakoyi nerivnosti potribna vitrata zajvoyi energiyi tomu nerivnosti uskladnyuyut peresuvannya Osoblivo uskladnyuye jogo masove skupchennya nerivnostej gori Ruh tomu napravlyayetsya golovnim chinom po rivninah u gorah jde po dolinah unikayuchi krutizni Ale trudnoshi stvoryuvani gorami dlya ruhu ye vidnosnimi a ne absolyutnimi Alpi ne zalishilisya nazavzhdi neprohidnim bar yerom dlya poshirennya rimlyan na pivnich i zahid vid nih Pri zaselenni bud yakoyi krayini osoblivo vazhlivim ye roztashuvannya gir po vidnoshennyu do berega Girski hrebti sho jdut po shidnomu i zahidnomu krayah Pivnichnoyi ta Pivdennoyi Ameriki duzhe dovgo osoblivo v Pivdennij Americi zatrimuvali osvoyennya vnutrishnih prostoriv Minulo ponad pivstolittya doki anglijski poselenci Avstraliyi pronikli zi shidnogo uzberezhzhya na inshij bik porivnyano nevisokogo hrebta Avstralijskih Alp Ale beregovi gori buli serjoznoyu pereshkodoyu osoblivo v poru gruntovih dorig Pri suchasnomu rivni tehniki nemaye girskih hrebtiv cherez yaki ne mozhna bulo b proklasti rejkovi shlyahi Bilsha chi mensha uskladnenist ruhu cherez gori zalezhit vid togo chi ye voni masivnimi chi rozchlenovanimi Perevaga skladchastih gir polyagaye v bagatstvi yih pozdovzhnimi dolinami sho dozvolyayut gliboko pronikati vseredinu girskoyi krayini Ale poryad z pozdovzhnimi dolinami povinni buti i zapadini v hrebti perevali sho b polegshuvali poperechnij ruh cherez hrebet Navit pri nevelikij absolyutnij visoti gori stvoryuyut znachni pereshkodi dlya znosin yaksho v nih nemaye takih zapadin Takimi ye Yurski gori Skandinavski sho ne mayut znachnih zapadin vprodovzh 15 gori Appalachi sho mayut lishe odnu zapadinu vprodovzh vsogo dosit visokogo hrebta Vid bagatstva perevalami abo prohodami zalezhit dostupnist i prohidnist gir Pri bidnosti gir prohodami nayavni deyaki prohodi nabuvayut svitovogo znachennya yak napriklad Hajberskij sho vede z Pakistanu do Afganistanu Rozpodil prohodiv duzhe nerivnomirnij U Vogezah nemaye zhodnogo spravzhnogo prohodu na vsij vidstani mizh Bolforom i Cabernskim prohodom U Zahidnih Alpah poblizu Kottskih Alp bagatih prohodami nimi shiroko koristuvalisya vzhe starodavni rimlyani lezhat bidni prohodami Grajski Alpi Na zhvavosti znosin vidbivayetsya visota i shirina prohodu V Alpah visota prohodiv zrostaye iz zahodu na shid U Pireneyah prohodi vishi nizh v Alpah Menshe vikoristannya pirenejskih prohodiv u porivnyanni z alpijskimi poyasnyuyetsya odnak ne tilki yih bilshoyu visotoyu ale j tim sho po obidva boki Alp lezhat nabagato krashi za svoyimi gospodarskimi osoblivostyami zemli nizh po obidva boki Pirenejskih gir Derzhava abo plem ya yake trimalo u svoyih rukah prohodi zajmalo vigidne stanovishe porivnyano z susidami sho koristuvalisya cimi prohodami Volodinnya najvazhlivishimi alpijskimi prohodami bulo svogo chasu vazhlivoyu perevagoyu malenkoyi Shvejcariyi Apridi na pivdenno shidnomu kordoni Afganistanu v minulomu zavzhdi zbirali mito za proyizd cherez Hajberskij prohid Poryad z okremimi prohodami ye cili prohidni girski krayini Pamirske nagir ya visotoyu do 4000 metriv sho lezhat sered gir sho pidnimayutsya do 7000 8000 metriv zdavna bulo prohidnij krayinoyu Absolyutno Pamir stvoryuye veliki trudnoshi dlya vidnosin ale vidnosno porivnyano z navkolishnimi gorami umovi dlya peresuvannya tut nabagato legshi U comu vidnoshenni girski prohidni krayini nagaduyut girski prohodi neridko tezh duzhe vazhki ale bilsh legki dlya podolannya nizh skelyasti grebeni Ale vid prohodiv prohidni girski krayini vidriznyayutsya svoyeyu prostoristyu Cherez nih jdut bagato dorig todi yak cherez prohodi tilki odna Izolyaciya v gorah Redaguvati Tam de girske naselennya vidrizane vid zovnishnogo svitu cherez skladne spoluchennya vono dovgo zalishayetsya pri svoyih zvichayah navit buduchi nechislennim mozhe zberegti svoyu vlasnu movu Svani sho zhivut u verhiv yah Inguri i Chenischali utvoryuyut samobutnij v etnichnomu ta lingvistichnomu vidnoshennyah narod hocha narahovuyut lishe blizko 60 000 cholovik Te zh stosuyetsya i tushiniv pshaviv hevsuriv a takozh osetiniv sho zajmayut najvishi dolini navkolo Kazbeka Pred yavlyayuchi pidvisheni fiziologichni vimogi do sercya m yaziv i nerviv gori v toj zhe chas nadayut lishe pomirni dzherela isnuvannya Pochinayuchi z davnini i do nashih dniv pismenniki protistavlyayut zagartovanih girskih zhiteliv znizhenim meshkancyam prileglih nizin osoblivo v tropichnih oblastyah napriklad v Indiyi de energijni meshkanci Gimalajskih gir rizko vidriznyayutsya vid mlyavih meshkanciv zharkih nizin Ale lishe v nebagatoh vipadkah girski zhiteli otrimuvali goru nad meshkancyami rivnin Ce poyasnyuyetsya tim sho u zv yazku z orografichnimi osoblivostyami gir rozdroblenim ye i zhittya yih naselennya Odnomanitnist umov isnuvannya v tih dribnih umistishah na yaki rozbiti girski krayini i uskladnenist znosin ne dopuskayut rozvitku zv yazkiv mizh okremimi narodami Tilki vijshovshi z vuzkih ramok malenkih girskih zapadin na shirshi prostori mozhna bulo znahoditi umovi spriyatlivi dlya ob yednannya i dlya shirokogo suspilnogo rozpodilu praci Taki umovi predstavlyayut ploski nagir ya sered gir Voni nikoli ne buvayut absolyutno ploskimi Voni ne tilki otocheni a chasto j prorizani girskimi hrebtami Zavdyaki zoseredzhennyu opadiv na cih hrebtah nagir ya otrimuyut dostatno zroshennya mayut richki ta ozera vsim cim bulo mozhlivo skoristatisya dlya shtuchnogo zroshennya Taki nagirni oblasti stali oseredkami rannoyi kulturi Zokrema ce stosuyetsya amerikanskih nagir yiv sho poyednuyetsya u dvi veliki grupi odna jde vid Meksiki do Yukatana insha tyagnetsya po andijskih nagir yah vid Kolumbiyi do Boliviyi Na cih nagir yah a ne v rodyuchih nizinah z yih tropichnimi lisami i ne v stepah Laplatskoyi nizovini utvorilisya oseredki rannoyi kulturi v Americi Taki zh oseredki rannoyi kulturi utvorilisya na nagir yah Perednoyi Aziyi i na nagir yah Efiopiyi Tovaroobmin ta vikoristannya resursiv gir Redaguvati Chim vishi gori tim bidnisha yih roslinnist Zemlya perestaye goduvati naselennya maye shukati pidsobni zasobi isnuvannya v remisnichij i kustarnoyi promislovosti Tak rozvinulisya godinnikove virobnictvo u Shvarcvaldi i Yuri merezhivna promislovist u Rudnih Gorah tkactvo v Sudetah i Kashmiri viroblennya skla v Bogemskomu lisi i viroblennya metalevih virobiv na Kavkazi Oskilki taka robota vedetsya na prodazh to remisnik povinen periodichno zalishati gori shob zbuvati v mistah nizin svoyi virobi Ale bidnist zhene z gir ne tilki remisnikiv a j zemlerobiv i pastuhiv i v cilomu ci slabozaseleni oblasti chasto ye v toj zhe chas odnim z najvazhlivishih oseredkiv emigraciyi Odnobichnist produktiv girskogo gospodarstva i brak cilogo ryadu produktiv yaki viroblyayutsya v nizinah prizvodyat do zhvavogo obminu mizh gorami i prileglimi rivninami Zhiteli nizin pereganyayut na litni pasovisha v gori svoyi stada Uzhe v starodavnij Greciyi nizini postachali gori vinom olivkovoyu oliyeyu i sillyu a natomist otrimuvali lis i produkti skotarstva Riznomanitnist prirodnih mozhlivostej dlya riznih vidiv silskogo gospodarstva razom z uskladnenistyu vidnosin prizvodit do kombinaciyi riznih vidiv silskogo gospodarstva na porivnyano nevelikih prostorah Duzhe jmovirno sho pervisnoyu formoyu vikoristannya zemli v gorah ye skotarstvo iz sezonnimi peresuvannyami stad Rimlyani vnesli v Alpi kulturu vinogradu i shtuchne zroshennya girskih lugiv Vtorgnennya slov yan u VI stolitti znovu visunulo na pershij plan skotarstvo U zamknutih dolinah pivdennih Alp poyednuyutsya dosi v mezhah odniyeyi i tiyeyi zh silskoyi gromadi na vidstani vsogo dekilkoh godin hodbi vinogradarstvo i sadivnictvo v nizhnih chastinah dolini zemlerobstvo v serednih i skotarstvo na alpijskih lukah z sezonnimi oselyami na vsih troh stupenyah i sezonnim peresuvannyam z odnih zhitel v inshi Pri comu na verhnij stupin peresuvayetsya hudoba z nevelikoyu chastinoyu naselennya na najnizhchu naselennya bez hudobi U peredgir yah Alp z yih dolinami sho vidkrivayutsya v bik shvejcarskoyi rivnini i prorizanimi zruchnimi dorogami zavdyaki mozhlivosti zbutu produktiv molochnogo i m yasnogo skotarstva v mista i za kordon vse gospodarstvo specializuvalosya na virobnictvi hodovih tovariv sirogo i zgushenogo moloka dityachogo boroshna shokoladu siru Zemlerobstvo yak mensh vigidna galuz gospodarstva u miru polipshennya stosunkiv z rivninoyu vidhodit na zadni poziciyi abo zovsim oblishayetsya Takim chinom silske gospodarstvo v gorah pochavshi z najprimitivnishih form z kochovogo skotarstva na danij chas perejshlo v spriyatlivo roztashovanih dilyankah gir do najintensivnishih form molochnogo i m yasnogo gospodarstva Absolyutno tak samo i promislovist rozpochavshis z primitivnih form rozporoshenoyi domashnoyi ta kustarnoyi promislovosti yaka pracyuvala vruchnu perejshla v danij chas znovu taki za umovi spriyatlivogo polozhennya do najbilsh koncentrovanih form elektrifikovanoyi fabrichnoyi promislovosti yaka vbila kustarne virobnictvo Pid chas svogo viniknennya v gorah promislovist bazuvalasya na bagatstvi korisnih kopalin na lisovih bagatstvah derevne vugillya jshlo dlya metalurgiyi derevo na rizni virobi na bagatstvi girskih richok siloyu yakih privodilisya v ruh kolesa majsteren na shersti ovec sho pereroblyalasya u vovnyani tkanini Odnim z najstarishih vidiv promislovosti v gorah stalo rudna sprava girnicha sprava girnozavodska promislovist Sil i metali vzhe v doistorichni chasi privertali rudokopiv u diki girski dolini Alp Miscya vidobutku zolota i sribla zaliza midi ta inshih kolorovih metaliv duzhe zminilisya v danij chas ale na novih miscyah rozrobka girskih bagatstv vedetsya u velicheznih rozmirah na suchasnij tehnichnij osnovi Ne menshe zminilosya i vikoristannya inshih girskih bagatstv Lis jde teper golovnim chinom ne na vugillya a na vigotovlennya paperovoyi masi ta celyulozi Pererobka miscevoyi vovni zminilasya fabrichnim bavovnyanim virobnictvom na priviznij sirovini Vodna energiya vikoristovuyetsya v gidroelektrostanciyah Do chisla vidnosno novih vidiv gospodarskoyi ekspluataciyi girskogo landshaftu sho pov yazuyut gori z rivninoyu slid vidnesti girskij i girskolizhnij turizm Fitertop Velikij vodorozdilnij hrebet Viktoriya Avstraliya Yujshan Tajvan Finsteraargorn Bernski Alpi Shvejcariya Stolova gora Kejptaun PAR Tangkuban u Bandungu Zahidna Yava Indoneziya Cugshpitce najvisha gora Nimechchini Durmitor najvisha gora ChornogoriyiDiv takozh RedaguvatiSpisok najvishih gir Perelik krayin za najvishimi tochkami Drevni gori Mizhgirna rivnina Mizhgirna zapadina Mizhgirnij progin Skidni gori Bazalna zona gir Molodi gori Okeanichni hrebti Pidvodni gori Poligenetichni gori Bagatociklovi gori Stolovi gori Mizhnarodnij den girPrimitki Redaguvati a b Grubrin Yu L Gori Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 a b v g d e zh i k l m n p r ros Podobedov N S Obshaya fizicheskaya geografiya i geomorfologiya M Nedra 1974 S 312 a b v g d e zh i Gori Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K Ukrayinska Radyanska Enciklopediya imeni M P Bazhana 1989 T 1 A Zh 416 s 33 000 ekz ISBN 5 88500 005 0 a b v Gori Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Gigantic mountains inside Earth mystify scientists mount everest has nothing on these monsters By Sharon Adarlo JUN 6 2023 Vcheni znajshli pidzemni gori yaki v 4 5 razi vishi za Everest Avtor Artem Zhitkevich 09 07 2023 angl International Year of Freshwater 2003 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2006 Procitovano 7 grudnya 2006 angl The Mountain Institute Arhiv originalu za 9 lipnya 2006 Procitovano 7 grudnya 2006 Literatura RedaguvatiMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 ros Ananev G S Leontev O K Geomorfologiya materikov i okeanov M Izd vo MGU 1987 ros Bondarchuk V G Osnovnye voprosy tektoorogenii K 1961 ros Gornye strany Evropejskoj chasti SSSR i Kavkaza M Nauka 1975 ros Piotrovskij V V Geomorfologiya s osnovami geologii M 1961 ros Rezanov I A Obrazovanie gor M 1977 ros Ravniny i gory Sibiri M Nauka 1975 ros Ravniny i gory Srednej Azii i Kazahstana M Nauka 1982 ros Shukin I O Shukina O E Zhizn gor M 1959 ros Shukin I S Obshaya geomorfologiya v 3 h tt M Izd vo MGU 1962 1974 Posilannya RedaguvatiGorau sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Fajli u Vikishovishi Antwort auf die Frage Was ist ein Berg Arhivovano 10 bereznya 2012 u Wayback Machine Gory Arhivovano 21 lyutogo 2017 u Wayback Machine Kratkaya geograficheskaya enciklopediya v 5 t gl red A A Grigorev i dr M Sovetskaya enciklopediya 1960 T 1 Aare Dyatkovo 563 s ros Gory Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gora amp oldid 39899863