www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тянь Шань каз Тәңіртауы Алатау кит 天山 кирг Теңир Тоо Ала Тоо узб Tyan Shan гірська система в Центральній Азії що простяг

Тянь-Шань

Тянь-Шань (каз. Тәңіртауы/Алатау, кит. 天山, кирг. Теңир-Тоо/Ала-Тоо, узб. Tyan-Shan) — гірська система в Центральній Азії, що простяглась на території Казахстану, Узбекистану, Киргизстану та Китаю.

Тянь-Шань
Пік Перемоги
Пік Перемоги
Країна  Киргизстан,
 КНР,
 Казахстан,
 Узбекистан
Площа 1 000 000 км2
Довжина 2450 км
Ширина 350—500 км
Найвища точка Пік Перемоги
 - координати 42°02′15″ пн. ш. 80°07′30″ сх. д. / 42.03750° пн. ш. 80.12500° сх. д. / 42.03750; 80.12500
 - висота 7439 м
Найнижча точка Турфанська улоговина
 - координати 42°47′ пн. ш. 89°20′ зх. д. / 42.783° пн. ш. 89.333° зх. д. / 42.783; -89.333
 - висота -154 м
 Тянь-Шань у Вікісховищі
Тянь-Шань з космосу.
Центральний Тянь-Шань.
Тянь-Шань на кордоні між Китаєм і Киргизстаном, гора Хан-Тенгрі (6995 м) у центрі фото.
Тянь-Шань

Загальний опис

Тянь-Шань — потужна гірська система в Центральній Азії. Довжина 2450 км, ширина коливається від 350 км у центральній частині до 500 км на сході й заході, висота до 7439 м (пік Перемоги). Пік Хан-Тенгрі — 6995 м. До системи Тянь-Шаню входить понад 30 вершин висотою понад 6000 м. Льодовики загальною площею 7,3 тис. км2. Характерні пустельні, напівпустельні та степові ландшафти, а також високо підняті (3000—4000 м) вирівняні поверхні — сирти. Тянь-Шань входить до складу Урало-Монгольського (Охотського) складчастого геосинклінального пояса. Гороутворення, що створило сучасний високогірний рельєф, почалося в олігоцені і особливо виявилося в пліоцені і антропогені. Тянь-Шань — район активної сейсмічної діяльності. Родовища свинцю, цинку, нафти, газу, кам'яного вугілля, руд ртуті, стибію, олова, вольфраму, кобальту, поліметалічних руд, а також колчеданні, мідно-порфірові родовища. Багато родовищ нерудних будівельних матеріалів: мармуру, вапняків, гіпсу. Відомо понад 100 виявів прісних і мінеральних вод.

Розташування

Загальна довжина системи становить понад 2800 км. На заході Тянь-Шань починається середньовисокими (2176 м) горами Каратау на території Казахстану. При входженні в межі Киргизстану висота збільшується вдвічі і сягає у Талаському Алатау вже 4484 м — гора Манас. Далі висота збільшується і досягає в Киргизькому хребті 4895 м. На кордоні Киргизстану та Китаю знаходиться найвища точка Тянь-Шаню — пік Перемоги (Жеңиш Чокусу) з висотою 7439 м. Друга за висотою точка гірської системи — гора Хан-Тенгрі на межі Казахстану, Киргизстану та Китаю з висотою 6995 м (з урахуванням крижаної «шапки» — 7010 м). Далі на схід, уже в межах Китаю, висота гір зменшується. У хребті Халиктау вона сягає 5068 м — гора Таріскай. Ще східніше Тянь-Шань суттєво звужується та знижується до 3000 м, але потім, на крайньому сході, стрімко піднімається до позначки 4925 м.

Характеристика

У геологічному відношенні гори складаються із сланцевих порід, пісковиків, вапняків, гнейсів і гранітів. На території гірської системи присутні великі тектонічні улоговини, найбільші з яких улоговина озера Іссик-Куль та Турфанська улоговина (–154 м над рівнем моря). Часті землетруси, болотно-кам'яні потоки — селі.

У Тянь-Шані починається багато великих річок, які зносять води льодовиків у навколишні посушливі регіони. Найбільшими такими річками є Нарин (твірна Сирдар'ї), Талас, Чу (Шу), Ілі, Аксу та інші.

Гірські пасма вкриті напівпустелями та сухими степами. Вище позначки 1300 м починаються альпійські луки, а в західній частині місцями зустрічаються листяні ліси з плодовими деревами. Вершини вкриті льодовики, найбільший із яких Інильчек Південний довжиною 59,5 км.

Території гірської системи охороняються низкою заповідників.

Дослідження

Першим дослідником гірської системи Тянь-Шаню вважають П. С. Семенова-Тянь-Шанського у 1856 році, який за свою роботу отримав «титул» до свого прізвища. Тянь-Шань досліджувався Н. Л. Корженевським в 1921—1932 роках. Він відкрив льодовик у верхів'ї річки Сусамир. 1930 року на півночі Ферганської долини, між ущелинами Узунахмата та Атойнака (Каракульджи) було відкрито високі хребти, яких назвали Узунахматтау (4164 м) та Атойнакський. В 1931—1933 роках експедиції досліджували район злиття річок Нарин та Кьокьомерен, вони відкрили гори Кавантау (3700 м) з річкою Мін-Куш, що розділяє хребти.

Населення

Тянь-Шань, розташований уздовж кордону між східним і західним Туркестаном, є домом для багатьох етнічних груп. Найчисленнішими з них є киргизи і уйгури, перші зосереджені на заході, а другі — на сході. Інші групи, які проживають по периферії ареалу, включають казахів, монголів і узбеків. Китайська частина долини річки Ілі привертає значну частину іммігрантів, включаючи біженців з інших регіонів.

У Східному Тянь-Шані існує автономний повіт для монголів, які сповідують буддизм. Сунітський іслам переважає серед киргизьких і уйгурських громад, а невеликі єврейські й російські православні громади розташовані в Урумчі і у Синьцзян-Уйгурському автономному районі Китаю. Під час Другої світової війни багато етнічних росіян, українців, євреїв, татар і представників кавказьких народів були депортовані із західної частини Радянського Союзу в радянські міста Тянь-Шаню. Зі зміцненням китайського контролю в Східному Туркестані, значно зросла кількість китайців у міських поселеннях Східного Тянь-Шаню.

Великі населені пункти є етнічно різноманітними. Міста у Ферганській долині залучають кваліфікованих іммігрантів із сусідньої території, так само як Бішкек, столиця Киргизстану, і Алмати, найбільше місто Казахстану. У східній частині гір китайці домінують у великому місті Урумчі.

Гори й озера, особливо ті, що розташовані поблизу міських центрів, приваблюють численних туристів.

Див. також

Джерела

Література

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тянь-Шань
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Tyan Shan kaz Tәnirtauy Alatau kit 天山 kirg Tenir Too Ala Too uzb Tyan Shan girska sistema v Centralnij Aziyi sho prostyaglas na teritoriyi Kazahstanu Uzbekistanu Kirgizstanu ta Kitayu Tyan ShanPik PeremogiPik PeremogiKrayina Kirgizstan KNR Kazahstan UzbekistanPlosha 1 000 000 km2Dovzhina 2450 kmShirina 350 500 kmNajvisha tochka Pik Peremogi koordinati 42 02 15 pn sh 80 07 30 sh d 42 03750 pn sh 80 12500 sh d 42 03750 80 12500 visota 7439 mNajnizhcha tochka Turfanska ulogovina koordinati 42 47 pn sh 89 20 zh d 42 783 pn sh 89 333 zh d 42 783 89 333 visota 154 m Tyan Shan u VikishovishiTyan Shan z kosmosu Centralnij Tyan Shan Tyan Shan na kordoni mizh Kitayem i Kirgizstanom gora Han Tengri 6995 m u centri foto Tyan Shan Zmist 1 Zagalnij opis 2 Roztashuvannya 3 Harakteristika 4 Doslidzhennya 5 Naselennya 6 Div takozh 7 Dzherela 8 Literatura 9 PosilannyaZagalnij opis RedaguvatiTyan Shan potuzhna girska sistema v Centralnij Aziyi Dovzhina 2450 km shirina kolivayetsya vid 350 km u centralnij chastini do 500 km na shodi j zahodi visota do 7439 m pik Peremogi Pik Han Tengri 6995 m Do sistemi Tyan Shanyu vhodit ponad 30 vershin visotoyu ponad 6000 m Lodoviki zagalnoyu plosheyu 7 3 tis km2 Harakterni pustelni napivpustelni ta stepovi landshafti a takozh visoko pidnyati 3000 4000 m virivnyani poverhni sirti Tyan Shan vhodit do skladu Uralo Mongolskogo Ohotskogo skladchastogo geosinklinalnogo poyasa Goroutvorennya sho stvorilo suchasnij visokogirnij relyef pochalosya v oligoceni i osoblivo viyavilosya v plioceni i antropogeni Tyan Shan rajon aktivnoyi sejsmichnoyi diyalnosti Rodovisha svincyu cinku nafti gazu kam yanogo vugillya rud rtuti stibiyu olova volframu kobaltu polimetalichnih rud a takozh kolchedanni midno porfirovi rodovisha Bagato rodovish nerudnih budivelnih materialiv marmuru vapnyakiv gipsu Vidomo ponad 100 viyaviv prisnih i mineralnih vod Roztashuvannya RedaguvatiZagalna dovzhina sistemi stanovit ponad 2800 km Na zahodi Tyan Shan pochinayetsya serednovisokimi 2176 m gorami Karatau na teritoriyi Kazahstanu Pri vhodzhenni v mezhi Kirgizstanu visota zbilshuyetsya vdvichi i syagaye u Talaskomu Alatau vzhe 4484 m gora Manas Dali visota zbilshuyetsya i dosyagaye v Kirgizkomu hrebti 4895 m Na kordoni Kirgizstanu ta Kitayu znahoditsya najvisha tochka Tyan Shanyu pik Peremogi Zhenish Chokusu z visotoyu 7439 m Druga za visotoyu tochka girskoyi sistemi gora Han Tengri na mezhi Kazahstanu Kirgizstanu ta Kitayu z visotoyu 6995 m z urahuvannyam krizhanoyi shapki 7010 m Dali na shid uzhe v mezhah Kitayu visota gir zmenshuyetsya U hrebti Haliktau vona syagaye 5068 m gora Tariskaj She shidnishe Tyan Shan suttyevo zvuzhuyetsya ta znizhuyetsya do 3000 m ale potim na krajnomu shodi strimko pidnimayetsya do poznachki 4925 m Harakteristika RedaguvatiU geologichnomu vidnoshenni gori skladayutsya iz slancevih porid piskovikiv vapnyakiv gnejsiv i granitiv Na teritoriyi girskoyi sistemi prisutni veliki tektonichni ulogovini najbilshi z yakih ulogovina ozera Issik Kul ta Turfanska ulogovina 154 m nad rivnem morya Chasti zemletrusi bolotno kam yani potoki seli U Tyan Shani pochinayetsya bagato velikih richok yaki znosyat vodi lodovikiv u navkolishni posushlivi regioni Najbilshimi takimi richkami ye Narin tvirna Sirdar yi Talas Chu Shu Ili Aksu ta inshi Girski pasma vkriti napivpustelyami ta suhimi stepami Vishe poznachki 1300 m pochinayutsya alpijski luki a v zahidnij chastini miscyami zustrichayutsya listyani lisi z plodovimi derevami Vershini vkriti lodoviki najbilshij iz yakih Inilchek Pivdennij dovzhinoyu 59 5 km Teritoriyi girskoyi sistemi ohoronyayutsya nizkoyu zapovidnikiv Doslidzhennya RedaguvatiPershim doslidnikom girskoyi sistemi Tyan Shanyu vvazhayut P S Semenova Tyan Shanskogo u 1856 roci yakij za svoyu robotu otrimav titul do svogo prizvisha Tyan Shan doslidzhuvavsya N L Korzhenevskim v 1921 1932 rokah Vin vidkriv lodovik u verhiv yi richki Susamir 1930 roku na pivnochi Ferganskoyi dolini mizh ushelinami Uzunahmata ta Atojnaka Karakuldzhi bulo vidkrito visoki hrebti yakih nazvali Uzunahmattau 4164 m ta Atojnakskij V 1931 1933 rokah ekspediciyi doslidzhuvali rajon zlittya richok Narin ta Kokomeren voni vidkrili gori Kavantau 3700 m z richkoyu Min Kush sho rozdilyaye hrebti Naselennya RedaguvatiTyan Shan roztashovanij uzdovzh kordonu mizh shidnim i zahidnim Turkestanom ye domom dlya bagatoh etnichnih grup Najchislennishimi z nih ye kirgizi i ujguri pershi zoseredzheni na zahodi a drugi na shodi Inshi grupi yaki prozhivayut po periferiyi arealu vklyuchayut kazahiv mongoliv i uzbekiv Kitajska chastina dolini richki Ili privertaye znachnu chastinu immigrantiv vklyuchayuchi bizhenciv z inshih regioniv U Shidnomu Tyan Shani isnuye avtonomnij povit dlya mongoliv yaki spoviduyut buddizm Sunitskij islam perevazhaye sered kirgizkih i ujgurskih gromad a neveliki yevrejski j rosijski pravoslavni gromadi roztashovani v Urumchi i u Sinczyan Ujgurskomu avtonomnomu rajoni Kitayu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni bagato etnichnih rosiyan ukrayinciv yevreyiv tatar i predstavnikiv kavkazkih narodiv buli deportovani iz zahidnoyi chastini Radyanskogo Soyuzu v radyanski mista Tyan Shanyu Zi zmicnennyam kitajskogo kontrolyu v Shidnomu Turkestani znachno zrosla kilkist kitajciv u miskih poselennyah Shidnogo Tyan Shanyu Veliki naseleni punkti ye etnichno riznomanitnimi Mista u Ferganskij dolini zaluchayut kvalifikovanih immigrantiv iz susidnoyi teritoriyi tak samo yak Bishkek stolicya Kirgizstanu i Almati najbilshe misto Kazahstanu U shidnij chastini gir kitajci dominuyut u velikomu misti Urumchi Gori j ozera osoblivo ti sho roztashovani poblizu miskih centriv privablyuyut chislennih turistiv Div takozh RedaguvatiTyanshanit Zahidnij Tyan ShanDzherela RedaguvatiLiteratura RedaguvatiMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s ros Ravniny i gory Srednej Azii i Kazahstana M Nauka 1982 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tyan ShanTyan Shan Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Statti URE Arhivovano 19 sichnya 2010 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica Tien Shan angl PaleoKazakhstan Centralnyj Tyan Shan Arhivovano 10 kvitnya 2017 u Wayback Machine ros Bolshaya Sovetskaya enciklopediya Tyan Shan Arhivovano 9 bereznya 2017 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tyan Shan amp oldid 37839028