Грані́т (від лат. granum «зерно») — інтрузивна гірська порода кислого складу із зернистою (рівномірнозернистою чи нерівномірнозернистою) структурою.
| | |
| Загальні відомості | |
|---|---|
| Мінеральний склад | Pl+Q+Bi |
| Генезис | Магматичний |
| Кислотність | Кисла |
| Ідентифікація | |
| Колір | Білий, червоний до темно-сірого |
| Структура | Зерниста |
| Текстура | Масивна |
| Форма залягання | Батоліти, лаколіти, неки, дайки |
| Окремість | Матрацовидна, блокова |
| Різновиди | Багато |
| Густина | 2,5—2,7 г/см³ |
| Використання | |
| бордюрне каміння, облицювальна плитка | |
| | |
| Граніт у Вікісховищі |
Граніти — масивні і відносно грубокристалічні магматичні плутонічні породи (плутоніти), які багаті кварцом і польовим шпатом, але також містять темні (основні) мінерали, особливо слюду. За своїм хімічним і мінералогічним складом граніт відповідає вулканічному ріоліту.
Етимологія
«Граніт» — слово італійського походження, означає «зернистий».
Загальний опис
Складається з кварцу, плагіоклазу, калієвого польового шпату та слюд — біотиту та/або мусковіту. Граніти дуже поширені у континентальній земній корі. Ефузивні аналоги гранітів — ріоліти. Густина граніту — 2600 кг/м³, міцність на стиск до 300 МПа. Температура плавлення — 1215—1260 ° C; при присутності води та тиску температура плавлення значно знижується до 650 °C. Граніти є найважливішими породами земної кори. Вони поширені, складають основу більшої частини всіх континентів і можуть формуватися різними шляхами.
Середній хімічний склад
Середній хімічний склад граніту за Р. Делі (1871 — 1957):
| Сполука | Вміст, % |
|---|---|
| SiO2 | 70,18 |
| Al2O3 | 14,47 |
| K2О | 4,11 |
| Na2O | 3,48 |
| CaO | 1,99 |
| FeO | 1,78 |
| Fe2О3 | 1,57 |
| MgO | 0,88 |
| Н2О | 0,84 |
| TiO2 | 0,39 |
| P2О5 | 0,19 |
| MnO | 0,12 |
Середній у світі хімічний склад граніту у відсотках за масою, на основі 2485 аналізів
| SiO2 | 72.04% (silica) | |
| Al2O3 | 14.42% (alumina) | |
| K2O | 4.12% | |
| Na2O | 3.69% | |
| CaO | 1.82% | |
| FeO | 1.68% | |
| Fe2O3 | 1.22% | |
| MgO | 0.71% | |
| TiO2 | 0.30% | |
| P2O5 | 0.12% | |
| MnO | 0.05% |
У порівнянні з іншою гірською породою магматичного походження базальтом має більший вміст кремнію і менший вміст заліза.
Класифікація
Ґраніти класифікують на основі мінерального та хімічного складу.
Розрізняють:
- власне граніт (10-65 % плагіоклазу);
- ґранодіорит (65-90 %);
- плагіограніт або тоналіт;
- тронд'єміт (більше 90 %);
- гранітогнейс.
Виділяють також серії граніту: калієві, калієво-натрієві (0,4-4,0 %) і натрієві.
Широко відомою є класифікація австралійських вчених Чаппела і Уайта, продовжена і доповнена Коллінзом і Валеном. У ній виділяється 4 типи гранітоїдів: S-, I-, M-, A-граніти. У 1974 року Чаппел і Уайт запровадили поняття про S- і I-граніти, грунтуючись у тому, що склад гранітів віддзеркалює матеріал їх джерела. Наступні класифікації також переважно дотримуються цього принципу
- S — (sedimentary) — продукти плавлення метаосадових субстратів;
- I — (igneous) — продукти плавлення метамагматичних субстратів;
- M — (mantle) — диференціати толеїт-базальтових магм;
- А (anorogenic) — продукти плавлення нижньокорових гранулитів або диференціати лужно-базальтоїдних магм.
Властивості
Густина невивітреного граніту 2530—2720 кг/м³, пористість 0,2-4 %, водопоглинання 0,15 − 1,30 %, опір стисненню 100—300 МПа.
Найбільше в граніті зерняток червоного або сірого кольору — це польовий шпат, від кольору якого, головним чином, і залежить колір граніту. Колір обумовлений забарвленням польових шпатів — може бути ясно-сірий, жовтуватий, рожевий, червоний, зелений. Інші зернятка, напівпрозорі, білуватого або жовтуватого кольору, схожі на шматочки каламутного скла — кварц, частинки у вигляді блискучих пластинок — слюда.
Руйнування граніту
Граніт від сильного нагрівання і від швидкого охолодження втрачає свою міцність і руйнується. Вдень гранітні скелі дуже нагріваються промінням сонця, а вночі швидко холонуть. Частинки граніту розширюються при нагріванні і стискуються при охолодженні. Розширення і стискування частинок відбувається нерівномірно, внаслідок чого в граніті утворюються тріщини. В тонкі, ледве помітні тріщини, після дощу або танення снігу проникає вода і поступово розмиває і розширює їх при замерзанні. Руйнування відбувається дуже повільно — протягом десятків і сотень років.
Радіоактивність
У процесі магматичної диференціації розплав збагачується радіоактивними елементами, особливо ураном і торієм. Тому кислі магматичні породи, такі як граніт і ріоліт, як правило, мають більшу частку таких елементів, ніж основні магматичні породи. Уран і торій в основному містяться в допоміжних слаборадіоактивних мінералах, таких як циркон, титаніт і апатит. Крім того, гранітоїди мають більшу частку калієвих польових шпатів (ортоклаз, мікроклін), ніж основні магматичні породи, і невелика частка калію в цих польових шпатах знаходиться у формі радіоактивного ізотопу калію-40. Світлий мусковіт слюди, який зазвичай зустрічається в граніті, також містить багато калію. Через відносно високий вміст урану, торію та калію граніті він є одними з найбільш випромінюючих порід з усіх.
Ризик для здоров'я від впливу радіації від гранітних плит у побуті або від продукту розпаду радону, що виділяється з них, є незначним порівняно з природним фоновим випромінюванням або іншими джерелами радіації, такими як рентгенівська технологія. Девід Дж. Бреннер, директор Центру радіологічних досліджень Колумбійського університету в Нью-Йорку, вважає, що ризик розвитку раку від впливу радіації від побутових гранітних плит (навіть якщо вони дуже збагачені) знаходиться в межах одного на мільйон.
Форми виділення та розповсюдження
Гранітні породи утворюють батоліти, штоки, а також лаколіти та міжформаційні поклади в складчастих областях. Вік інтрузій граніту — від архею до кайнозою. Походження — гетерогенне.
Граніти переважають серед інтрузивних порід і займають істотне місце в геологічній будові України. Великі родовища в Україні є в межах Українського щита: Янцівське (Запорізька обл.), Малокахнівське (Полтавська область). Корнинське (Житомирська область), Жежелівське (Вінницька область), Капустинське (Кіровоградська область).
Використання
Використовують як будівельний матеріал: для фундаментів великих будинків, для стояків залізничних мостів, набережних річок і каналів, сходів. Граніт можна полірувати; поверхня його стає зовсім гладкою та красивою. Граніт використовується для виготовлення пам'ятників, як облицювальний матеріал тощо. Всі будівлі з граніту міцні та довговічні. Проте варто пам'ятати, що таке приміщення матиме дещо вищий радіаційний фон, у зв'язку з чим не рекомендується облицьовувати деякими видами граніту житлові приміщення.
Родовища
В Україні
|
Корисні копалини пов'язані з гранітом
З гранітом пов'язані родовища Sn, W, Mo, Li, Be, B, Rb, Bi, Ta, Au. Ці елементи концентруються в пізніх порціях гранітного розплаву та постмагматичному флюїді. Тому його родовища пов'язані з апогранітами, пегматитами, грейзенами та скарнами. Для скарнів також характерні родовища Cu, Fe, Au.
Див. також
Примітки
- ↑ М. М. Скаткін // Природознавство: підручник для 4 класу. — К.: «Радянська школа», 1967. с.256 (сторінки: 47-48. 51-52)
- Blatt and Tracy 1996, p.66
- B. W. Chappell, A. J. R. White Two contrasting granite types: 25 years later
- Stanley S. Johnson: Natural Radiation. Virginia Minerals. Bd. 37, Nr. 2, 1991, S. 9–15 (PDF [ 2016-12-23 у Wayback Machine.], 620 kB).
- Granitplatten im Haushalt. Informationsseite des Bundesamtes für Strahlenschutz.
- ↑ Kate Murphy: What’s Lurking in Your Countertop? New York Times, 24. Juli 2008 (englisch).
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: granite |
- Перелік всіх розвіданих родовищ граніту України (2010 рік) [ 17 березня 2016 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |