База́льт (рос. базальт, англ. basalt, basaltic rocks, нім. Basalt, пол. bazalt) — найпоширеніша гірська порода, основна порода дна океану, складається з плагіоклазу і містить відносно небагато кремнію (менше 50%). Звичайно темно-сірого кольору, але може бути зеленим, коричневим або чорним.
| | |
| Загальні відомості | |
|---|---|
| Мінеральний склад | Pl+Av+Ol+Vvitro |
| Генезис | Магматичний |
| Кислотність | Осно́вна |
| Ідентифікація | |
| Колір | Чорний |
| Структура | Афанітова |
| Текстура | Масивна |
| Форма залягання | Потоки, дайки |
| Окремість | Концентрична, подушкова |
| Різновиди | Багато |
| Густина | 2,52—2,97 г/см³ |
| Використання | |
| бруківка, облицювальне каміння, мінеральне волокно | |
| | |
| Базальт у Вікісховищі |
Загальний опис
Базальт — виливна кайнотипна осно́вна гірська порода.
Текстура масивна чи пориста. Ефузивний аналог габро. Складається головним чином з осно́вного плагіоклазу, моноклінного піроксену, олівіну, вулканічного скла і акцесорних мінералів — магнетиту, ільменіту, апатиту та ін. Структури базальту — інтерсертальна, афірова, рідше — гіалопілітова.
В залежності від крупності зерна розрізняють:
- найбільш грубозернистий — долерит,
- дрібнозернистий — анамезит,
- тонкозернистий — власне базальт.
Палеотипні аналоги базальту — діабази. Густина базальту — 2,52–2,97 г/см³. Середній хімічний склад базальту за Р. Делі (%):
| Сполука | Вміст, % |
|---|---|
| SiO2 | 49,06 |
| Al2O3 | 15,70 |
| K2О | 1,52 |
| Na2O | 3,11 |
| CaO | 8,95 |
| FeO | 6,37 |
| Fe2О3 | 5,38 |
| MgO | 6,17 |
| Н2О | 1,62 |
| TiO2 | 1,36 |
| P2О5 | 0,45 |
| MnO | 0,31 |
Вміст SiO2 в базальті коливається від 44 до 53,5%.
Різновиди та поширення
За хімічним і мінеральним складом виділяють такі базальти: олівінові ненасичені кремнеземом (SiO2 близько 45%) і безолівінові (SiO2 близько 50%) толеїтові базальти. Фізико-механічні властивості базальтів дуже різні, що пояснюється різною їх пористістю. Толеїтові базальти займають обширні площі на платформах (трапові формації Сибіру, Південної Америки, Індії). З породами траппової формації пов'язані родовищ руд заліза, нікелю, платини, ісландського шпату (Сибір). В мигдалевокам'яних базальтових порфіритах району Верхнього озера в США відомі родовища самородної міді. Родовища базальту зосереджені у Вірменії, Східної Сибіру, на Далекому Сході. Базальтові покриви у східних районах США утворюють великі родовища в штаті Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Пенсільванія, Коннектикут. В Україні базальт поширений у Рівненській, Закарпатській і Донецькій областях.
Використання
Як міцна гірська порода базальт використовується в будівництві і є сировиною для кам’яного литва, що застосовується як кислототривкий матеріал у хімічній промисловості.
Галерея
Див. також
Література
- Базальт // Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Базальт // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.