www.wikidata.uk-ua.nina.az

Слюда Слюди англ mica нім Glimmer пол łyszczyk рос слюда група поширених породотвірних мінералів підкласу шаруватих силі

Слюда

Слюди (англ. mica; нім. Glimmer; пол. łyszczyk; рос. слюда) — група поширених породотвірних мінералів підкласу шаруватих силікатів, водні алюмосилікати лужних і лужноземельних металів. Мають важливе промислове значення. Становлять собою гідроксил- і флуорвмісні алюмосилікати. Інші українські назви слюди — лища́к, лосня́к, бли́сник, блестня́к, блисня́к.

Слюда
Загальні відомості
Абревіатура Mca
Хімічна формула R1R2-3AISi3O10(OH, F)2, де R1 = К, Na; R2 = Al, Mg, Fe, Li.
Клас мінералу силікати
Підклас філосилікати
Ідентифікація
Колір варіюється від прозорго до білого, жовтого, зеленого, коричневого, чорного
Сингонія моноклінна сингонія
 Слюда у Вікісховищі
Порода зі слюдою
Слюдяні фрагменти

Загальний опис Редагувати

Слюди — група мінералів підкласу шаруватих силікатів, водні алюмосилікати лужних і лужноземельних металів з загальною формулою: XY2-3 Z(Al)0-2Z(Si)2-4O10(OH, F)2, де Х — К, Na, Са; Y — AI, Mg, Fe, Mn, Cr, Li, Ti; Z — Si, Al, Fe3+, Ti. Крім основних хімічних компонентів — О, Н, К, Na, Li, Mg, Fe, Al, Si — до складу слюди входять як ізоморфні, так і механічні домішки: Mn, F, Rb, V, В, Ga, Ti, Zr, Sn, In, Ba, Sr, Ca, Cl, S, Р та ін. Найбільш характерна особливість С. полягає в тому, що вони утворюють пакети і розшаровані на тонкі пластинки внаслідок довершеної спайності за площиною (001). Легко розщеплюються на тонкі, гнучкі, пружні листочки та пластинки. Більшість С. кристалізуються у моноклінній сингонії.

За хімічним складом усі слюди поділяються на три групи (ряди):

Кожний із зазначених рядів є ізоморфним. За структурними формулами каліїсто-натріїсті слюди виділяють під назвою гептафілітів, а літіїсті і магніїсто-залізисті — октафілітів. За фізичними властивостями і морфологією всі слюди дуже близькі між собою.

Крім того, виділяють:

  • Слюди діоктаедричні — слюди, в структурі яких заповнено лише 2/3 можливих октаедричних положень. Це гептофіліти (мусковіт, парагоніт) та ін. мінерали-аналоги шаруватої будови.
  • Слюди тріоктаедричні — сліди, в структурі яких заповнені всі можливі октаедричні положення. До них належать октафіліти (магніїсто-залізисті і літіїсті слюди) та ін. шаруваті мінерали-аналоги.
  • Слюди крихкі — алюмосилікати шаруватої будови, які за своєю будовою і фізичними властивостями дуже близькі до слюд. На відміну від звичайних слюд пакети в крихкій слюді зв'язуються катіонами не лугів, а кальцію. Ці слюди дуже рідкісні, утворюють суцільні лускувато-зернисті маси. Твердість їх вища, а спайність гірша, ніж у звичайних слюд.

Слюди — головні породотвірні мінерали більшості вивержених гірських порід. Мають шарувату структуру. Будова кристалів листувата з досконалою спайністю в одному напрямку. Тердість від 2 (гідрослюди) до 4,5 (маргарит). Густина від 2,3 у гідрослюд до 2,8-2,9 у мусковіту і лепідоліту і до 3,0-3,3 у флогопіту і біотиту. Пром. значення мають мусковіт, флогопіт, вермікуліт, глауконіт, а також літієві слюди (як літієва руда). Застосовуються в електро- і радіотехніці.

Різновиди Редагувати

Мусковіт Редагувати

  • Інші назви: біла, калієва слюда.
  • Хімічна формула: KAl2(Si3Al)O10(OH, F)2.
  • Колір: від прозорого до білого, рідше — до жовтого, рожевого, зеленого.
  • Входить до складу лише кислих порід (гранітоїди та ріоліти).

Біотит Редагувати

  • Інша назва: чорна слюда.
  • Хімічна формула: K(Mg, Fe2+)3(Al, Fe3+)Si3O10(OH, F)2.
  • Непрозорий.
  • Колір: від зеленого до чорного.
  • Входить до складу порід, утворений виверженнями вулканів.

Флогопіт Редагувати

  • Інші назви: бурштинова, магнезіальна слюда.
  • Хімічна формула: KMg3(Si3 Al)O10(F, OH)2.
  • Колір: від жовтого до коричневого, рідше — прозорий.
  • Спайні листочки флогопіту на світло вирізняються золотавими й червоно-коричневими відтінками.

Лепідоліт Редагувати

  • Інша назва: літієва слюда.
  • Хімічна формула: K(LiAl)3(SiAl)4O10(F, OH)2.
  • Колір: рожевий чи бузковий, рідше — білий, жовтуватий, сірий

Розрізняють також:

  • слюду баріїсту (мусковіт баріїстий),
  • слюду ванадіїсту (росколіт — діоктаедрична слюда шаруватої будови, багата на ванадій, KV2[(OH)2|AlSi3O10, вміст V2O3 — 24 %),
  • слюду водну (суміш гідромагнезиту з кальцитом),
  • слюду воронячу (назва біотиту та (або) чорного цинвальдиту, багатого на Fe),
  • слюду залізну (лепідомелан),
  • слюду каліїсту (застаріла назва мусковіту),
  • слюду калієво-літієво-залізисту (цинвальдит),
  • слюду кальціїсту (застаріла назва маргариту),
  • слюду літіїсту (1. Лепідоліт; 2. Цинвальдит),
  • слюду літіїсто-залізну (цинвальдит),
  • слюду літіокаліалюмініїсту (зайва назва лепідоліту),
  • слюду лужну (загальна назва мусковіту, парагоніту, лепідоліту та їх різновидів),
  • слюду лускувату (слюда звичайна),
  • слюду магніїсту (флогопіт), слюду магніїсто-залізну (біотит),
  • слюду марганцеву (біотит марганцевий),
  • слюду марганцевисту (біотит марганцевистий),
  • слюду натріїсту (парагоніт),
  • слюду перламутрову (маргарит),
  • слюду поперечну (порфіробласти слюди короткопризматичного обрису, розміщені перпендикулярно до сланцюватості порід),
  • слюду ромбічну (загальна назва біотиту та флогопіту),
  • слюду сріблисту (тонколускуватий мусковіт),
  • слюду титанову (воданіт — біотит з нефелінових порід з вмістом ТіО2 до 12,5 %), слюду титанистозалізну (пластинчастий ільменіт),
  • слюду уранову кальціїсту (отеніт),
  • слюду хромисту (загальна назва мусковіту хромистого та біотиту хромистого),
  • слюду чорну (загальна назва стильпномелану та кронштедтиту),
  • слюду 6Н (гексагональна політипна модифікація слюди з періодом повторення шарів у 6 одиниць).

Розповсюдження Редагувати

Головні постачальники листової слюди — Індія та Бразилія. За валовим виробництвом лідирують США (зокрема Північна Кароліна). На літієву слюду багаті родовища Намібії. Головним виробником флогопіту є Мадагаскар. У Росії родовища флогопіту розташовані в Іркутській області, Карелії; флогопіту — на Забайкаллі, Якутії, Таймирі та Кольському півострові.

Використання Редагувати

З мінералів групи слюди найважливіше промислове значення мають мусковіт і флогопіт. Найтонші, рівні і гнучкі листочки їх характеризуються діелектричними властивостями і механічною міцністю; термічністю і хімічною стійкістю; дуже малою гігроскопічністю і високою жаростійкістю (до 500—800°С). Завдяки вдалому поєднанню цих властивостей мусковіт і флогопіт є найціннішим природним високоякісним електроізоляційним матеріалом. Окремі кристали слюд досягають іноді 1 м.

Технічне Редагувати

  • Листова слюда. До неї відносять світлі, прозорі різновиди, які розщеплюються на «книжки» різної товщини, придатні для штамповки виробів потрібних форм. Завдяки високим електроізоляційним формам використовується у радіоелектроніці, електромашинобудуванні, електротермії.
  • Дрібнолускова слюда. Використовується для виготовлення теплоізоляційних матеріалів в галузях теплоенергетики, будівельництва й використовується як сорбент у сільському господарстві.
  • Фарби та покриття. Дрібно мелена слюда з нанесеним покриттям діоксиду титану (TiO2) широко застосовується для досягнення «перламутрового» ефекту в автомобільних покриттях.

Декоративне Редагувати

Вікна з мусковіту

У старовинних світильниках пластинки слюди слугували віконцями, що закривали відкритий вогонь. Також широко мінерал застосовувався для оздоблення храмів, при створенні ікон. Вишукані візерунки вкривали «теремки» — скриньки для зберігання тканин, одягу, коштовностей та ділових паперів.

У кораблебудівництві слюда використовувалась в ілюмінаторах. Зараз застосовується при створенні яхт.

Під час реставрації предметів декоративно-прикладного мистецтва з кістки чи дорогих порід дерева використовується поруч з перламутром та фольгою.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
    d:Track:Q912887d:Track:Q3314880d:Track:Q59767631d:Track:Q110360213
  2. Словарь росийсько-український 1893—1898 рр. (М.Уманець, А.Спілка.); Словник українсько-російський 1927 р. (А. Ніковський); Російсько-український словник технічної термінології 1928 р. (І. Шелудько, Т. Садовський); Російсько-український словник 1930 р. (О. Ізюмов); Російсько-український академічний словник 1924–33 рр. (А. Кримський, С. Єфремов)

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Slyudi angl mica nim Glimmer pol lyszczyk ros slyuda grupa poshirenih porodotvirnih mineraliv pidklasu sharuvatih silikativ vodni alyumosilikati luzhnih i luzhnozemelnih metaliv Mayut vazhlive promislove znachennya Stanovlyat soboyu gidroksil i fluorvmisni alyumosilikati Inshi ukrayinski nazvi slyudi lisha k losnya k bli snik blestnya k blisnya k 2 SlyudaZagalni vidomostiAbreviatura Mca 1 Himichna formula R1R2 3AISi3O10 OH F 2 de R1 K Na R2 Al Mg Fe Li Klas mineralu silikatiPidklas filosilikatiIdentifikaciyaKolir variyuyetsya vid prozorgo do bilogo zhovtogo zelenogo korichnevogo chornogoSingoniya monoklinna singoniya Slyuda u VikishovishiPoroda zi slyudoyuSlyudyani fragmenti Zmist 1 Zagalnij opis 2 Riznovidi 2 1 Muskovit 2 2 Biotit 2 3 Flogopit 2 4 Lepidolit 3 Rozpovsyudzhennya 4 Vikoristannya 4 1 Tehnichne 4 2 Dekorativne 5 Div takozh 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaZagalnij opis RedaguvatiSlyudi grupa mineraliv pidklasu sharuvatih silikativ vodni alyumosilikati luzhnih i luzhnozemelnih metaliv z zagalnoyu formuloyu XY2 3 Z Al 0 2Z Si 2 4O10 OH F 2 de H K Na Sa Y AI Mg Fe Mn Cr Li Ti Z Si Al Fe3 Ti Krim osnovnih himichnih komponentiv O N K Na Li Mg Fe Al Si do skladu slyudi vhodyat yak izomorfni tak i mehanichni domishki Mn F Rb V V Ga Ti Zr Sn In Ba Sr Ca Cl S R ta in Najbilsh harakterna osoblivist S polyagaye v tomu sho voni utvoryuyut paketi i rozsharovani na tonki plastinki vnaslidok dovershenoyi spajnosti za ploshinoyu 001 Legko rozsheplyuyutsya na tonki gnuchki pruzhni listochki ta plastinki Bilshist S kristalizuyutsya u monoklinnij singoniyi Za himichnim skladom usi slyudi podilyayutsya na tri grupi ryadi 1 kaliyisto natriyisti muskovit paragonit 2 litiyisti lepidolit cinvaldit 3 magniyistozalizisti flogopit biotit lepidomelan Okremo vidilyayut gidroslyudi glaukonit vermikulit gidrobiotit gidromuskovit Kozhnij iz zaznachenih ryadiv ye izomorfnim Za strukturnimi formulami kaliyisto natriyisti slyudi vidilyayut pid nazvoyu geptafilitiv a litiyisti i magniyisto zalizisti oktafilitiv Za fizichnimi vlastivostyami i morfologiyeyu vsi slyudi duzhe blizki mizh soboyu Krim togo vidilyayut Slyudi dioktaedrichni slyudi v strukturi yakih zapovneno lishe 2 3 mozhlivih oktaedrichnih polozhen Ce geptofiliti muskovit paragonit ta in minerali analogi sharuvatoyi budovi Slyudi trioktaedrichni slidi v strukturi yakih zapovneni vsi mozhlivi oktaedrichni polozhennya Do nih nalezhat oktafiliti magniyisto zalizisti i litiyisti slyudi ta in sharuvati minerali analogi Slyudi krihki alyumosilikati sharuvatoyi budovi yaki za svoyeyu budovoyu i fizichnimi vlastivostyami duzhe blizki do slyud Na vidminu vid zvichajnih slyud paketi v krihkij slyudi zv yazuyutsya kationami ne lugiv a kalciyu Ci slyudi duzhe ridkisni utvoryuyut sucilni luskuvato zernisti masi Tverdist yih visha a spajnist girsha nizh u zvichajnih slyud Slyudi golovni porodotvirni minerali bilshosti viverzhenih girskih porid Mayut sharuvatu strukturu Budova kristaliv listuvata z doskonaloyu spajnistyu v odnomu napryamku Terdist vid 2 gidroslyudi do 4 5 margarit Gustina vid 2 3 u gidroslyud do 2 8 2 9 u muskovitu i lepidolitu i do 3 0 3 3 u flogopitu i biotitu Prom znachennya mayut muskovit flogopit vermikulit glaukonit a takozh litiyevi slyudi yak litiyeva ruda Zastosovuyutsya v elektro i radiotehnici Riznovidi RedaguvatiMuskovit Redaguvati Dokladnishe MuskovitInshi nazvi bila kaliyeva slyuda Himichna formula KAl2 Si3Al O10 OH F 2 Kolir vid prozorogo do bilogo ridshe do zhovtogo rozhevogo zelenogo Vhodit do skladu lishe kislih porid granitoyidi ta rioliti Biotit Redaguvati Dokladnishe BiotitInsha nazva chorna slyuda Himichna formula K Mg Fe2 3 Al Fe3 Si3O10 OH F 2 Neprozorij Kolir vid zelenogo do chornogo Vhodit do skladu porid utvorenij viverzhennyami vulkaniv Flogopit Redaguvati Dokladnishe FlogopitInshi nazvi burshtinova magnezialna slyuda Himichna formula KMg3 Si3 Al O10 F OH 2 Kolir vid zhovtogo do korichnevogo ridshe prozorij Spajni listochki flogopitu na svitlo viriznyayutsya zolotavimi j chervono korichnevimi vidtinkami Lepidolit Redaguvati Insha nazva litiyeva slyuda Himichna formula K LiAl 3 SiAl 4O10 F OH 2 Kolir rozhevij chi buzkovij ridshe bilij zhovtuvatij sirijRozriznyayut takozh slyudu bariyistu muskovit bariyistij slyudu vanadiyistu roskolit dioktaedrichna slyuda sharuvatoyi budovi bagata na vanadij KV2 OH 2 AlSi3O10 vmist V2O3 24 slyudu vodnu sumish gidromagnezitu z kalcitom slyudu voronyachu nazva biotitu ta abo chornogo cinvalditu bagatogo na Fe slyudu zaliznu lepidomelan slyudu kaliyistu zastarila nazva muskovitu slyudu kaliyevo litiyevo zalizistu cinvaldit slyudu kalciyistu zastarila nazva margaritu slyudu litiyistu 1 Lepidolit 2 Cinvaldit slyudu litiyisto zaliznu cinvaldit slyudu litiokalialyuminiyistu zajva nazva lepidolitu slyudu luzhnu zagalna nazva muskovitu paragonitu lepidolitu ta yih riznovidiv slyudu luskuvatu slyuda zvichajna slyudu magniyistu flogopit slyudu magniyisto zaliznu biotit slyudu margancevu biotit margancevij slyudu margancevistu biotit margancevistij slyudu natriyistu paragonit slyudu perlamutrovu margarit slyudu poperechnu porfiroblasti slyudi korotkoprizmatichnogo obrisu rozmisheni perpendikulyarno do slancyuvatosti porid slyudu rombichnu zagalna nazva biotitu ta flogopitu slyudu sriblistu tonkoluskuvatij muskovit slyudu titanovu vodanit biotit z nefelinovih porid z vmistom TiO2 do 12 5 slyudu titanistozaliznu plastinchastij ilmenit slyudu uranovu kalciyistu otenit slyudu hromistu zagalna nazva muskovitu hromistogo ta biotitu hromistogo slyudu chornu zagalna nazva stilpnomelanu ta kronshtedtitu slyudu 6N geksagonalna politipna modifikaciya slyudi z periodom povtorennya shariv u 6 odinic Rozpovsyudzhennya RedaguvatiDokladnishe Rodovisha slyudiGolovni postachalniki listovoyi slyudi Indiya ta Braziliya Za valovim virobnictvom lidiruyut SShA zokrema Pivnichna Karolina Na litiyevu slyudu bagati rodovisha Namibiyi Golovnim virobnikom flogopitu ye Madagaskar U Rosiyi rodovisha flogopitu roztashovani v Irkutskij oblasti Kareliyi flogopitu na Zabajkalli Yakutiyi Tajmiri ta Kolskomu pivostrovi Vikoristannya RedaguvatiZ mineraliv grupi slyudi najvazhlivishe promislove znachennya mayut muskovit i flogopit Najtonshi rivni i gnuchki listochki yih harakterizuyutsya dielektrichnimi vlastivostyami i mehanichnoyu micnistyu termichnistyu i himichnoyu stijkistyu duzhe maloyu gigroskopichnistyu i visokoyu zharostijkistyu do 500 800 S Zavdyaki vdalomu poyednannyu cih vlastivostej muskovit i flogopit ye najcinnishim prirodnim visokoyakisnim elektroizolyacijnim materialom Okremi kristali slyud dosyagayut inodi 1 m Tehnichne Redaguvati Listova slyuda Do neyi vidnosyat svitli prozori riznovidi yaki rozsheplyuyutsya na knizhki riznoyi tovshini pridatni dlya shtampovki virobiv potribnih form Zavdyaki visokim elektroizolyacijnim formam vikoristovuyetsya u radioelektronici elektromashinobuduvanni elektrotermiyi Dribnoluskova slyuda Vikoristovuyetsya dlya vigotovlennya teploizolyacijnih materialiv v galuzyah teploenergetiki budivelnictva j vikoristovuyetsya yak sorbent u silskomu gospodarstvi Farbi ta pokrittya Dribno melena slyuda z nanesenim pokrittyam dioksidu titanu TiO2 shiroko zastosovuyetsya dlya dosyagnennya perlamutrovogo efektu v avtomobilnih pokrittyah Dekorativne Redaguvati nbsp Vikna z muskovituU starovinnih svitilnikah plastinki slyudi sluguvali vikoncyami sho zakrivali vidkritij vogon Takozh shiroko mineral zastosovuvavsya dlya ozdoblennya hramiv pri stvorenni ikon Vishukani vizerunki vkrivali teremki skrinki dlya zberigannya tkanin odyagu koshtovnostej ta dilovih paperiv U korablebudivnictvi slyuda vikoristovuvalas v ilyuminatorah Zaraz zastosovuyetsya pri stvorenni yaht Pid chas restavraciyi predmetiv dekorativno prikladnogo mistectva z kistki chi dorogih porid dereva vikoristovuyetsya poruch z perlamutrom ta folgoyu Div takozh RedaguvatiSpisok mineraliv Slyudki Slyudizaciya GidroslyudiPrimitki Redaguvati Warr L N IMA CNMNC approved mineral symbols Mineralogical Magazine Cambridge University Press 2021 Vol 85 P 291 320 ISSN 0026 461X 1471 8022 doi 10 1180 MGM 2021 43 d Track Q912887d Track Q3314880d Track Q59767631d Track Q110360213 Slovar rosijsko ukrayinskij 1893 1898 rr M Umanec A Spilka Slovnik ukrayinsko rosijskij 1927 r A Nikovskij Rosijsko ukrayinskij slovnik tehnichnoyi terminologiyi 1928 r I Sheludko T Sadovskij Rosijsko ukrayinskij slovnik 1930 r O Izyumov Rosijsko ukrayinskij akademichnij slovnik 1924 33 rr A Krimskij S Yefremov Literatura RedaguvatiMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Lazarenko Ye K Vinar O M Slyuda Mineralogichnij slovnik K Naukova dumka 1975 774 s Slyuda Mineralogo petrografichnij slovnik Ukl Bileckij V S Suyarko V G Ishenko L V H NTU HPI 2018 T 1 Mineralogichnij slovnik 444 s ISBN 978 617 7565 14 6 Posilannya RedaguvatiPro vikoristannya mineralu Zagalni vidomosti Mineral Galleries data Mindat CDC NIOSH Pocket Guide to Chemical Hazards Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Slyuda amp oldid 38274723