www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бора У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Богдан італ bora від грец βορέας північний вітер холодний силь

Бора

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бора Богдан.

Бора (італ. bora, від грец. βορέας — північний вітер) — холодний, сильний та поривчастий місцевий вітер катабатичної природи, що дме з вершин невисокого хребта, розташованого на узбережжі водного басейну (море, озеро) у зимовий сезон. Повітрепад, що посилюється у звуженнях рельєфу. Зазвичай незначного вертикального розвитку (декілька сот метрів).

Бора в Нині, Хорватія

Назва Редагувати

У давньогрецькій міфології крилатий бог північного вітру називався Бореєм (дав.-гр. Βορέας), звідси й пішла назва цього вітру. Давні греки називали північний вітер дав.-гр. μπόρα (βοράς), римляни північно-східний — лат. bora. У південних слов'ян, що живуть на узбережжі Адріатичного моря цей вітер має назву: сербохорв. bura, словен. burja. Проте етимологічний зв'язок між слов'янським терміном буря, що походить від дієслова *burĭti, не встановлено. Вважається що слов'яни його успадкували від місцевих мешканців Римської імперії. Існує припущення щодо етимології назви вітру від праіндоєвропейського кореня *gworhx-, що означав «гора». Від нього походять німецькі орографічні терміни нім. burg, berg.

Географія Редагувати

Бора у помірних широтах Північної півкулі часто з'являється на північно-східних гористих узбережжях великих водойм, де досить невисокі гори (400—600 м) відгороджують значні плоскогір'я або рівнини на яких накопичується значні маси холодного повітря. У ряді регіонів Північної півкулі історично має власні назви:

У Егейському морі бороподібні вітри мають північний напрямок. У ряді місцевостей ефект бори може спостерігатися і в глибині континенту, там, де є умови для накопичення холодного повітря з навітряної сторони невисокого і довгого хребта і виникнення обвалу повітря з підвітряного, більш теплого схилу. На схилах хребта Чингіз-Тау у Казахстані, берегах Байкалу («сарма, харахаїха»), деяких хребтів Далекого Сходу, океанічного узбережжя Японських островів («оросі»), Землі Франці-Йосифа, затоці Іскендерун Середземного моря («раджас, газія»), південному узбережжі Чорного моря в горах Тавр бора має характер стокових вітрів.

Місцевості часто повторюваних бор виділяються відсутністю лісових масивів, подекуди навіть оголеністю від рослинного покриву, наче після сходження снігової лавини, або каменепаду.

Характерні риси бори мають стокові вітри в міжгірних долинах, катабатичні вітри Антарктиди.

Фізика процесу Редагувати

Механізм утворення бори

У холодну пору року (взимку і восени) внаслідок різниці температур між поверхнею моря і поверхнею суходолу атмосферний тиск над водоймою знижується (утворюється циклон), а на підвищеною частиною суходолу навпаки підвищується (утворюється антициклон) утворюється значний баричний градієнт. Підсиленню перетоку повітря з підвищеної ділянки до рівня моря сприяє і сила тяжіння. Виникнення ураганної сили вітру викликає географічне положення, взаємне розташування гірських хребтів і вузьких долин, що виходять до моря і накопичують потоки повітря, які намагаються зрівняти утворену нестійкість в атмосфері, ніби в аеродинамічній трубі. З навітряної сторони хребта розвиваються висхідні рухи повітря, а з підвітряного — починається повітрепад. Швидкість якого перевищує 40 м/с, іноді сягаючи 60 м/с.

Температура над континентом настільки низька, а перепад висот настільки незначний, що потепління повітря внаслідок адіабатичного процесу під час спуску з гір настільки незначне, що на узбережжі воно все одно відчувається крижаним. Температура взимку нерідко опускається нижче —20° С, максимальний зафіксований перепад температури — 40 °C. Бора спричинює сильний вітер, що здіймає гігантські хвилі, бризки від яких та сконденсована холодним гірським повітрям волога з теплого морського повітря намерзають на переохолоджених поверхнях товстим шаром ожеледі.

Класифікація Редагувати

Розрізняють окремі види бори:

  • Стокова — коли відбувається стік і обрушення з хилів гір відносно незначної холодної повітряної маси.
  • Внутрішньомасова — коли відбувається перетікання значних повітряних мас через гірський хребет під час руху великого антициклону.
  • Мусонна — коли через гори перетікає подвійний шар теплого і холодного повітря. Над потужним шаром холодного повітря інверсія температури. Це спричиняє внутрішні хвилі на меж і розподілу повітряних мас.
  • Фронтальна — коли відбувається прохід холодного атмосферного фронту над гірським хребтом.
  • Мішана — являє собою комплексне поєдннання двох, або більше попередньо описаних видів.
  • Верхова — коли струмінь холодного повітря огинає гірський хребет на деякій відстані від його поверхні, над більш теплим повітрям на його схилах. Не має проявів у долинах та передгір'ї, лише у атмосферних явищах над горами.

Адріатична бора Редагувати

Адріатична бора дме на східному узбережжі Адріатичного моря з гір Динарського нагір'я. Історично місцеві мешканці розрізняють два види: «біла, ясна» (італ. bora chiara), що дме за ясного неба, та «темну» (bora scura; bora scura), коли на вершинах гір і пагорбів збираються хмари, що рухаються вбік узбережжя з дощем або снігом. Перший різновид утворюється за антициклональної погоди. Сильний сухий вітер зменшує вологість повітря, тому в цей час хорвати солять і вивішують пршут. Другий, коли глибокий генуезький циклон проходить над південною частиною Адріатики, де в цей час вирує вітер «юго».

Найпотужніша бора спостерігається у хорватських горах Велебіт, що 145-км смугою відділяють області з помірно континентальним кліматом від далмаційського узбережжя із середземноморським. Бора — є своєрідним процесом врівноваження під час взаємодії цих двох типів повітряних мас у зимовий період. Море під час бори характеризується короткими високими хвилями з білими бурунами. Маленькі краплі, що їх зривають пориви вітру утворюють «морський дим», що зменшує видимість. Пориви вітру можуть розпочатись в ясний і спокійний день, коли мало що віщує біду. Усе це значно ускладнює судноплавство. Місцеві моряки мають прислів'я: «Коли бора пливе, ти ні!» Рекорди швидкості поривів вітру були зафіксовані в Хорватії поблизу Масленицького мосту на північ від Задару — 248 км/год у грудні 1998 року; міста Сень та південного порталу тунелю Светий Рок — 304 км/год у грудні 2003 року. Під час аномальних морозів Східноєвропейської хвилі холоду у лютому 2012 року, морська набережна в Сені замерзла внаслідок сильної бори, були повалені дерева, зруйновані дахи будинків. Швидкість вітру сягала 150 км/год, температура знизилась до −14 °C, висота хвиль сягала 7 м. На острові Паг вітер повикидав на берег рибу з моря. У багатьох прибережних містах у водопроводах позамерзала вода.

Вітер також характерний для словенської долини Віпава (швидкість поривів вітру сягає 220 км/год), і трохи в меншій — вапнякового Карстового плато (італ. Carso), що височіє над Трієстською затокою і простягається на південь півострова Істрія. У цій місцевості на дахах будинків часто можна спостерігати каміння, що притримує черепицю від сильних поривів вітру, а на вузьких вуличках міст натягнуті троси вздовж стін для підтримки пішоходів.

Новоросійська бора Редагувати

На березі Чорного моря своєю борою відома Цемеська бухта на північному сході, що відгороджена від Кубанської низовина відгалуженям Головного пасма Кавказьких гір — Маркотхським хребтом (Варада) (400—650 м). Він тягнеться паралельно узбережжю, уздовж північно-східного берега, і є своєрідною греблею на шляху холодних повітряних мас з півночі. Холодне повітря нагромаджується в котловані перед хребтом, внаслідок чого атмосферний тиск тут зростає. Над морем тепле повітря піднімається, тиск зменшується. Поступово виникає сильна течія, яка «засмоктує» повітря з материка через Маркотхський перевал (430 м). Найсильніша бора виникає коли південь Росії займає відріг Сибірського антициклону, на Чорне море насувається середземноморський циклон з півдня. Перед появою бори на вершинах гір можна спостерігати густі хмари, які місцеві жителі називають «борода». Траплялось, що бора скидала з рейок навантажені залізничні вагони, рвала швартови (троси), якими кораблі кріпляться до пірса, викидала морські судна на берег. Під час сумнозвісної бори 1848 року на морі утворився сильний туман, вирували смерчі. У результаті негоди корабель «Струя» затонув разом із екіпажем, а ще 4 було викинуто на берег. У грудні 1899 року внаслідок бори будинки Новоросійська на набережній вкрилися льодом товщиною близько 2 м, затонули, або були викинуті на берег кораблі. 1928 року було зареєстровано пориви вітру швидкістю 80 м/с.

Економічні наслідки Редагувати

Наслідки короткотривалої стихійної події бувають досить руйнівними, особливо для приморських містечок і портового господарства, морського флоту. Через сильне обледеніння морські судна можуть бути перенавантажені й затонути. Від сильного хвилювання судна можуть також бути викинутими на берег. Значна льодова кірка на поверхнях будинків і вулицях міста паралізує комунальне господарство і життя містян, призводить до обриву ліній електропередач, гибелі фруктових дерев у садових господарствах.

Головні шляхи унебезпечення від наслідків стихії:

  • метеорологічні спостереження з станом атмосфери прилеглих районів;
  • завчасне попередження населення установами з надзвичайних ситуацій;
  • відведення кораблів подалі від узбережжя.

Існують різні перспективні проєкти боротьби зі стихією:

  • зменшення перепаду висот у горах;
  • зведення підземних тунелів, що діяли б як запобіжні клапани для скидання надлишкової різниці атмосферного тиску;
  • побудова грандіозних трамплінів у горах для перекидання потоків вітру над прибережними містами;
  • локальний підігрів повітря в місцях його активного переохолодження, з метою руйнування холодного потоку, що рухається до хребта, конвекційними течіями.

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

  1. ↑ Bora // Encyclopædia Britannica. з джерела 6 листопада 2019. Архівовано з джерела 16 квітня 2021 року. Процитовано 27 квітня 2021.
  2. ↑ Бора // Большая советская энциклопедия : [в 51 т.] / гл. ред. С. И. Вавилов. — 2-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1950. — Т. 5 : Березна — Ботокуды. — С. 568. (рос.)
  3. ↑ Бора // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1960. — Т. 1 : Ааре — Дятьково. — С. 259.
  4. ↑ Прох Л. З., 1983.
  5. ↑ Бора, ветер // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1891. — Т. IV (7) : Битбург — Босха. — С. 384—385.
  6. Stefano Zecchetto; Francesco De Biasio; Marco Bajo (2005). Features of Scatterometer Wind Observations in the Adriatic Sea. У Fletcher, Caroline A.; Spencer, Tom. Flooding and Environmental Challenges for Venice and Its Lagoon: State of Knowledge. Cambridge: Cambridge University Press. с. 53–58. 
  7. Snoj, Marko (2003). Slovenski etimološki slovar (вид. 2). Ljubljana: Modrijan. с. 66. ISBN 961-6465-37-6. 
  8. J. P. Mallory; D. Q. Adams (24 серпня 2006). . OUP Oxford. с. 121–. ISBN 978-0-19-928791-8. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021. 
  9. ↑ Julius & DeCourcy Ward, 1903.
  10. . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 27 квітня 2021. 
  11. . Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 27 квітня 2021. 
  12. (хор.) A. Bajić, B. Peroš, V. Vučetić, Z. Žibrat. Wind load - a meteorological basis for Croatian standards. — 2001. — С. 501.
  13. Radic, Jure; Savor, Zlatko; Puz, Goran (23 березня 2018). Report: Extreme Wind and Salt Influence on Adriatic Bridges. Structural Engineering International 13 (4): 242–245. doi:10.2749/101686603777964487. 
  14. Sesar, Petar; Krecak, Ana (1 січня 2005). Impact of wind on Croatian highways and bridges. IABSE Symposium Report 90 (11): 23–29. doi:10.2749/222137805796270469. 
  15. . novine.novilist.hr. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 27 квітня 2021. 
  16. . IndexHR. 8.2.2012. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 27 квітня 2021. 
  17. Viktor Lisac; Ivana Samaržija. Bura izbacuje ribu na obalu, u riječkoj bolnici selili pacijente : [ ][хорв.] : [арх. 22.09.2020] / Viktor Lisac; Ivana Samaržija // 24sata.hr : вебсайт. — 2012. — 7 veljače. — Дата звернення: 27 квітня 2021 року.
  18. K. Kl., To. Š. Ekipe so v stalni pripravljenosti : [ ][словен.] : [арх. 27 квітня 2021 року] / K. Kl., To. Š. // Žurnal24 : вебсайт. — 2012. — 3 februarja. — Дата звернення: 27 квітня 2021 року.
  19. Новороссийская бора и байкальская сарма : [ ][рос.] // meteoweb.ru : интернет-журнал. — 2008. — 8 октября. — Дата звернення: 27 квітня 2021 року.

Література Редагувати

  • Прох Л. З. Словарь ветров. — Л. : Гидрометеоиздат, 1983. — 312 с.
  • (англ.) Seibert P. Hann’s Thermodynamic Foehn In the Adriatic tradition, the bora comes from three mouths: Trieste, Rijeka and Senj. Theory and its Presentation in Meteorological Textbooks in the Course of Time.
  • (англ.) Julius von Hann; Robert DeCourcy Ward. Handbook of Climatology. — N. Y. : MacMillan, 1903.
  • (італ.) Corrado Belci. Il libro della bora. — Trieste : LINT Editoriale, 2002. — 144 с. — ISBN 88-8190-184-6.
  • (нім.) F. von Wrangel. Die Ursachen der Bora in Noworossisk // Repertorium für Meteorologie. — 1876. — № 40. — С. 238-240.
  • (нім.) F. Seidel. Bermerkungen über die Karstbora // M. Z.. — 1891. — № 18. — С. 232-235.
  • (рос.) Выдренков М. Ю. Сия жестокая бора. — М., 2016. — 60 с.
  • (рос.) Врангель Ф. Ф. Новороссийская бора и ее теория. — Николаев : Тип. Ю. Г. Рено, 1876. — 17 с.
  • (рос.) Оболенский В. П. Метеорология. — Л.—М., 1938. — Т. 1.
  • (рос.) Коростелев П. А. Новороссийская бора. — СПб., 1904.
  • (рос.) Бора в Новороссийске в декабре 1847 и январе 1848 года // Морской сборник. — 1848. — Т. 1, № 9 (вересень). — С. 333—345.
  • (рос.) Бора в Новороссийске в декабре 1847 и январе 1848 года (окончание) // Морской сборник. — 1848. — Т. 1, № 10 (жовтень). — С. 379—382.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бора
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bora Bogdan Bora ital bora vid grec boreas pivnichnij viter holodnij silnij ta porivchastij miscevij viter katabatichnoyi prirodi 1 sho dme z vershin nevisokogo hrebta roztashovanogo na uzberezhzhi vodnogo basejnu more ozero u zimovij sezon 2 3 Povitrepad sho posilyuyetsya u zvuzhennyah relyefu 4 Zazvichaj neznachnogo vertikalnogo rozvitku dekilka sot metriv Bora v Nini Horvatiya Zmist 1 Nazva 2 Geografiya 3 Fizika procesu 4 Klasifikaciya 5 Adriatichna bora 6 Novorosijska bora 7 Ekonomichni naslidki 8 Div takozh 9 Dzherela 10 Literatura 11 PosilannyaNazva RedaguvatiU davnogreckij mifologiyi krilatij bog pivnichnogo vitru nazivavsya Boreyem dav gr Boreas zvidsi j pishla nazva cogo vitru 1 5 Davni greki nazivali pivnichnij viter dav gr mpora boras rimlyani pivnichno shidnij lat bora 6 U pivdennih slov yan sho zhivut na uzberezhzhi Adriatichnogo morya cej viter maye nazvu serbohorv bura sloven burja Prote etimologichnij zv yazok mizh slov yanskim terminom burya sho pohodit vid diyeslova burĭti ne vstanovleno Vvazhayetsya sho slov yani jogo uspadkuvali vid miscevih meshkanciv Rimskoyi imperiyi 7 Isnuye pripushennya shodo etimologiyi nazvi vitru vid praindoyevropejskogo korenya gworhx sho oznachav gora Vid nogo pohodyat nimecki orografichni termini nim burg berg 8 Geografiya RedaguvatiBora u pomirnih shirotah Pivnichnoyi pivkuli chasto z yavlyayetsya na pivnichno shidnih goristih uzberezhzhyah velikih vodojm de dosit nevisoki gori 400 600 m vidgorodzhuyut znachni ploskogir ya abo rivnini na yakih nakopichuyetsya znachni masi holodnogo povitrya 4 U ryadi regioniv Pivnichnoyi pivkuli istorichno maye vlasni nazvi 1 2 3 4 na pivnichno shidnomu uzberezhzhi Chornogo morya vid Gelendzhika do Anapi nord ost bora na pivnochi Adriatiki poblizu Triyesta nemere ta u Veneciyi borraciya na shidnomu uzberezhzhi v Dalmaciyi do Kotora na pivdni bu ra 5 u francuzkomu Provansi vid Monpelye do Tulona mistral boraska na arktichnij Novij Zemli girska mislivskij viter v Chaunskij gubi Pevek na Chukotci yuzhak u Tehasi na uzberezhzhi Meksikanskoyi zatoki norzer U Egejskomu mori boropodibni vitri mayut pivnichnij napryamok 4 U ryadi miscevostej efekt bori mozhe sposterigatisya i v glibini kontinentu tam de ye umovi dlya nakopichennya holodnogo povitrya z navitryanoyi storoni nevisokogo i dovgogo hrebta i viniknennya obvalu povitrya z pidvitryanogo bilsh teplogo shilu 4 Na shilah hrebta Chingiz Tau u Kazahstani beregah Bajkalu sarma harahayiha deyakih hrebtiv Dalekogo Shodu okeanichnogo uzberezhzhya Yaponskih ostroviv orosi Zemli Franci Josifa zatoci Iskenderun Seredzemnogo morya radzhas gaziya pivdennomu uzberezhzhi Chornogo morya v gorah Tavr bora maye harakter stokovih vitriv 4 Miscevosti chasto povtoryuvanih bor vidilyayutsya vidsutnistyu lisovih masiviv podekudi navit ogolenistyu vid roslinnogo pokrivu nache pislya shodzhennya snigovoyi lavini abo kamenepadu nbsp Vikradennya Orifiyi Boreyem davnogrecka keramika nbsp Borej na rozi vitriv nbsp Oroshi sho zavdaye neperedbachuvanih zbitkiv Masasumi Mafu 1853 rik nbsp Karta miscevih vitriv Yevropi 1887 rik nim Bora poznachena v nizhnomu pravomu kuti yak Nordfohn nbsp Hvilyuvannya na mori pid chas bori Sen Horvatiya Harakterni risi bori mayut stokovi vitri v mizhgirnih dolinah katabatichni vitri Antarktidi 4 Fizika procesu Redaguvati nbsp Mehanizm utvorennya boriU holodnu poru roku vzimku i voseni vnaslidok riznici temperatur mizh poverhneyu morya i poverhneyu suhodolu atmosfernij tisk nad vodojmoyu znizhuyetsya utvoryuyetsya ciklon a na pidvishenoyu chastinoyu suhodolu navpaki pidvishuyetsya utvoryuyetsya anticiklon utvoryuyetsya znachnij barichnij gradiyent 3 9 Pidsilennyu peretoku povitrya z pidvishenoyi dilyanki do rivnya morya spriyaye i sila tyazhinnya 3 Viniknennya uragannoyi sili vitru viklikaye geografichne polozhennya vzayemne roztashuvannya girskih hrebtiv i vuzkih dolin sho vihodyat do morya i nakopichuyut potoki povitrya yaki namagayutsya zrivnyati utvorenu nestijkist v atmosferi nibi v aerodinamichnij trubi 3 Z navitryanoyi storoni hrebta rozvivayutsya vishidni ruhi povitrya a z pidvitryanogo pochinayetsya povitrepad 4 Shvidkist yakogo perevishuye 40 m s inodi syagayuchi 60 m s 3 Temperatura nad kontinentom nastilki nizka a perepad visot nastilki neznachnij sho poteplinnya povitrya vnaslidok adiabatichnogo procesu pid chas spusku z gir nastilki neznachne sho na uzberezhzhi vono vse odno vidchuvayetsya krizhanim 9 Temperatura vzimku neridko opuskayetsya nizhche 20 S maksimalnij zafiksovanij perepad temperaturi 40 C Bora sprichinyuye silnij viter sho zdijmaye gigantski hvili brizki vid yakih ta skondensovana holodnim girskim povitryam vologa z teplogo morskogo povitrya namerzayut na pereoholodzhenih poverhnyah tovstim sharom ozheledi 2 Klasifikaciya RedaguvatiRozriznyayut okremi vidi bori 4 Stokova koli vidbuvayetsya stik i obrushennya z hiliv gir vidnosno neznachnoyi holodnoyi povitryanoyi masi Vnutrishnomasova koli vidbuvayetsya peretikannya znachnih povitryanih mas cherez girskij hrebet pid chas ruhu velikogo anticiklonu Musonna koli cherez gori peretikaye podvijnij shar teplogo i holodnogo povitrya Nad potuzhnim sharom holodnogo povitrya inversiya temperaturi Ce sprichinyaye vnutrishni hvili na mezh i rozpodilu povitryanih mas Frontalna koli vidbuvayetsya prohid holodnogo atmosfernogo frontu nad girskim hrebtom Mishana yavlyaye soboyu kompleksne poyednnannya dvoh abo bilshe poperedno opisanih vidiv Verhova koli strumin holodnogo povitrya oginaye girskij hrebet na deyakij vidstani vid jogo poverhni nad bilsh teplim povitryam na jogo shilah Ne maye proyaviv u dolinah ta peredgir yi lishe u atmosfernih yavishah nad gorami Adriatichna bora RedaguvatiAdriatichna bora dme na shidnomu uzberezhzhi Adriatichnogo morya z gir Dinarskogo nagir ya Istorichno miscevi meshkanci rozriznyayut dva vidi bila yasna ital bora chiara sho dme za yasnogo neba ta temnu bora scura bora scura koli na vershinah gir i pagorbiv zbirayutsya hmari sho ruhayutsya vbik uzberezhzhya z doshem abo snigom Pershij riznovid utvoryuyetsya za anticiklonalnoyi pogodi 10 Silnij suhij viter zmenshuye vologist povitrya tomu v cej chas horvati solyat i vivishuyut prshut Drugij koli glibokij genuezkij ciklon prohodit nad pivdennoyu chastinoyu Adriatiki de v cej chas viruye viter yugo 11 Najpotuzhnisha bora sposterigayetsya u horvatskih gorah Velebit sho 145 km smugoyu viddilyayut oblasti z pomirno kontinentalnim klimatom vid dalmacijskogo uzberezhzhya iz seredzemnomorskim Bora ye svoyeridnim procesom vrivnovazhennya pid chas vzayemodiyi cih dvoh tipiv povitryanih mas u zimovij period More pid chas bori harakterizuyetsya korotkimi visokimi hvilyami z bilimi burunami Malenki krapli sho yih zrivayut porivi vitru utvoryuyut morskij dim sho zmenshuye vidimist Porivi vitru mozhut rozpochatis v yasnij i spokijnij den koli malo sho vishuye bidu Use ce znachno uskladnyuye sudnoplavstvo Miscevi moryaki mayut prisliv ya Koli bora plive ti ni Rekordi shvidkosti poriviv vitru buli zafiksovani v Horvatiyi poblizu Maslenickogo mostu na pivnich vid Zadaru 248 km god u grudni 1998 roku 12 13 14 mista Sen ta pivdennogo portalu tunelyu Svetij Rok 304 km god u grudni 2003 roku 15 Pid chas anomalnih moroziv Shidnoyevropejskoyi hvili holodu u lyutomu 2012 roku morska naberezhna v Seni zamerzla vnaslidok silnoyi bori buli povaleni dereva zrujnovani dahi budinkiv Shvidkist vitru syagala 150 km god temperatura znizilas do 14 C visota hvil syagala 7 m 16 Na ostrovi Pag viter povikidav na bereg ribu z morya U bagatoh priberezhnih mistah u vodoprovodah pozamerzala voda 17 nbsp Bora na Karstovomu plato Yanez Vajkard Valvazor 1689 rik nbsp Bora v Triyesti Italiya lyutij 2011 roku nbsp Naslidki bori v Seni Horvatiya lyutij 2012 roku nbsp Landshaft sformovanij periodichnoyu boroyu na Velebiti Horvatiya ostriv Pag vdalini Viter takozh harakternij dlya slovenskoyi dolini Vipava shvidkist poriviv vitru syagaye 220 km god 18 i trohi v menshij vapnyakovogo Karstovogo plato ital Carso sho visochiye nad Triyestskoyu zatokoyu i prostyagayetsya na pivden pivostrova Istriya U cij miscevosti na dahah budinkiv chasto mozhna sposterigati kaminnya sho pritrimuye cherepicyu vid silnih poriviv vitru a na vuzkih vulichkah mist natyagnuti trosi vzdovzh stin dlya pidtrimki pishohodiv Novorosijska bora RedaguvatiNa berezi Chornogo morya svoyeyu boroyu vidoma Cemeska buhta na pivnichnomu shodi sho vidgorodzhena vid Kubanskoyi nizovina vidgaluzhenyam Golovnogo pasma Kavkazkih gir Markothskim hrebtom Varada 400 650 m Vin tyagnetsya paralelno uzberezhzhyu uzdovzh pivnichno shidnogo berega i ye svoyeridnoyu grebleyu na shlyahu holodnih povitryanih mas z pivnochi Holodne povitrya nagromadzhuyetsya v kotlovani pered hrebtom vnaslidok chogo atmosfernij tisk tut zrostaye Nad morem teple povitrya pidnimayetsya tisk zmenshuyetsya Postupovo vinikaye silna techiya yaka zasmoktuye povitrya z materika cherez Markothskij pereval 430 m Najsilnisha bora vinikaye koli pivden Rosiyi zajmaye vidrig Sibirskogo anticiklonu na Chorne more nasuvayetsya seredzemnomorskij ciklon z pivdnya 2 Pered poyavoyu bori na vershinah gir mozhna sposterigati gusti hmari yaki miscevi zhiteli nazivayut boroda Traplyalos sho bora skidala z rejok navantazheni zaliznichni vagoni rvala shvartovi trosi yakimi korabli kriplyatsya do pirsa vikidala morski sudna na bereg Pid chas sumnozvisnoyi bori 1848 roku na mori utvorivsya silnij tuman viruvali smerchi U rezultati negodi korabel Struya zatonuv razom iz ekipazhem a she 4 bulo vikinuto na bereg 5 U grudni 1899 roku vnaslidok bori budinki Novorosijska na naberezhnij vkrilisya lodom tovshinoyu blizko 2 m zatonuli abo buli vikinuti na bereg korabli 1928 roku bulo zareyestrovano porivi vitru shvidkistyu 80 m s 19 nbsp Vid na Cemesku buhtu z Markothskogo perevalu nbsp Cemeska buhta i Novorosijsk z kosmosu Markothskij hrebet vgori nbsp Korabletrosha 1993 roku nbsp Korabletrosha 1993 roku nbsp Naslidki bori 1997 rokuEkonomichni naslidki RedaguvatiNaslidki korotkotrivaloyi stihijnoyi podiyi buvayut dosit rujnivnimi osoblivo dlya primorskih mistechok i portovogo gospodarstva morskogo flotu 5 Cherez silne obledeninnya morski sudna mozhut buti perenavantazheni j zatonuti Vid silnogo hvilyuvannya sudna mozhut takozh buti vikinutimi na bereg 5 Znachna lodova kirka na poverhnyah budinkiv i vulicyah mista paralizuye komunalne gospodarstvo i zhittya mistyan prizvodit do obrivu linij elektroperedach gibeli fruktovih derev u sadovih gospodarstvah Golovni shlyahi unebezpechennya vid naslidkiv stihiyi meteorologichni sposterezhennya z stanom atmosferi prileglih rajoniv zavchasne poperedzhennya naselennya ustanovami z nadzvichajnih situacij vidvedennya korabliv podali vid uzberezhzhya Isnuyut rizni perspektivni proyekti borotbi zi stihiyeyu zmenshennya perepadu visot u gorah zvedennya pidzemnih tuneliv sho diyali b yak zapobizhni klapani dlya skidannya nadlishkovoyi riznici atmosfernogo tisku pobudova grandioznih trampliniv u gorah dlya perekidannya potokiv vitru nad priberezhnimi mistami lokalnij pidigriv povitrya v miscyah jogo aktivnogo pereoholodzhennya z metoyu rujnuvannya holodnogo potoku sho ruhayetsya do hrebta konvekcijnimi techiyami Div takozh RedaguvatiMiscevi vitri Santa Ana Volkswagen BoraDzherela Redaguvati a b v Bora Encyclopaedia Britannica Arhivovano z dzherela 6 listopada 2019 Arhivovano z dzherela 16 kvitnya 2021 roku Procitovano 27 kvitnya 2021 a b v g Bora Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 51 t gl red S I Vavilov 2 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1950 T 5 Berezna Botokudy S 568 ros a b v g d e Bora Kratkaya geograficheskaya enciklopediya v 5 t gl red A A Grigorev i dr M Sovetskaya enciklopediya 1960 T 1 Aare Dyatkovo S 259 a b v g d e zh i k Proh L Z 1983 a b v g d Bora veter Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1891 T IV 7 Bitburg Bosha S 384 385 Stefano Zecchetto Francesco De Biasio Marco Bajo 2005 Features of Scatterometer Wind Observations in the Adriatic Sea U Fletcher Caroline A Spencer Tom Flooding and Environmental Challenges for Venice and Its Lagoon State of Knowledge Cambridge Cambridge University Press s 53 58 Snoj Marko 2003 Slovenski etimoloski slovar vid 2 Ljubljana Modrijan s 66 ISBN 961 6465 37 6 J P Mallory D Q Adams 24 serpnya 2006 The Oxford Introduction to Proto Indo European and the Proto Indo European World OUP Oxford s 121 ISBN 978 0 19 928791 8 Arhiv originalu za 27 kvitnya 2021 Procitovano 27 kvitnya 2021 a b Julius amp DeCourcy Ward 1903 Chyornaya bora na Adriatike Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 27 kvitnya 2021 Veter v Horvatii na more Arhiv originalu za 12 kvitnya 2017 Procitovano 27 kvitnya 2021 hor A Bajic B Peros V Vucetic Z Zibrat Wind load a meteorological basis for Croatian standards 2001 S 501 Radic Jure Savor Zlatko Puz Goran 23 bereznya 2018 Report Extreme Wind and Salt Influence on Adriatic Bridges Structural Engineering International 13 4 242 245 doi 10 2749 101686603777964487 Sesar Petar Krecak Ana 1 sichnya 2005 Impact of wind on Croatian highways and bridges IABSE Symposium Report 90 11 23 29 doi 10 2749 222137805796270469 Pretplati se gt Novi list Online izdanje novine novilist hr Arhiv originalu za 27 kvitnya 2014 Procitovano 27 kvitnya 2021 Pogledajte kako je jucer bilo u Senju Bura nosi sve pred sobom dize cak i krovove IndexHR 8 2 2012 Arhiv originalu za 21 veresnya 2017 Procitovano 27 kvitnya 2021 Viktor Lisac Ivana Samarzija Bura izbacuje ribu na obalu u rijeckoj bolnici selili pacijente horv arh 22 09 2020 Viktor Lisac Ivana Samarzija 24sata hr vebsajt 2012 7 veljace Data zvernennya 27 kvitnya 2021 roku K Kl To S Ekipe so v stalni pripravljenosti sloven arh 27 kvitnya 2021 roku K Kl To S Zurnal24 vebsajt 2012 3 februarja Data zvernennya 27 kvitnya 2021 roku Novorossijskaya bora i bajkalskaya sarma ros meteoweb ru internet zhurnal 2008 8 oktyabrya Data zvernennya 27 kvitnya 2021 roku Bora Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Literatura RedaguvatiProh L Z Slovar vetrov L Gidrometeoizdat 1983 312 s angl Seibert P Hann s Thermodynamic Foehn In the Adriatic tradition the bora comes from three mouths Trieste Rijeka and Senj Theory and its Presentation in Meteorological Textbooks in the Course of Time angl Julius von Hann Robert DeCourcy Ward Handbook of Climatology N Y MacMillan 1903 ital Corrado Belci Il libro della bora Trieste LINT Editoriale 2002 144 s ISBN 88 8190 184 6 nim F von Wrangel Die Ursachen der Bora in Noworossisk Repertorium fur Meteorologie 1876 40 S 238 240 nim F Seidel Bermerkungen uber die Karstbora M Z 1891 18 S 232 235 ros Vydrenkov M Yu Siya zhestokaya bora M 2016 60 s ros Vrangel F F Novorossijskaya bora i ee teoriya Nikolaev Tip Yu G Reno 1876 17 s ros Obolenskij V P Meteorologiya L M 1938 T 1 ros Korostelev P A Novorossijskaya bora SPb 1904 ros Bora v Novorossijske v dekabre 1847 i yanvare 1848 goda Morskoj sbornik 1848 T 1 9 veresen S 333 345 ros Bora v Novorossijske v dekabre 1847 i yanvare 1848 goda okonchanie Morskoj sbornik 1848 T 1 10 zhovten S 379 382 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bora nbsp Extreme Hurricane Force Bora Bura Croatia na YouTube video bori v Horvatiyi 5 bereznya 2015 roku nbsp Bura na YouTube video bori v Horvatiyi 7 sichnya 2017 roku Name of Winds Arhivovano 22 serpnya 2011 u WebCite spisok onimiv vitriv Paul Bradbury Weather in Croatia Sun Snow Winds Forecasts amp Stats angl arh 27 04 2021 Paul Bradbury Total Croatia vebsajt 2021 21 February Data zvernennya 27 kvitnya 2021 roku Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bora amp oldid 38454764