Місцеві вітри

Місце́ві вітри́ — вітри, що утворюють характерний для даного регіону режим погоди і мають велику повторюваність (фен, сироко, самум, хамсин, чинук, баргузин, бора тощо).

Походження

Прояв місцевих циркуляцій, незалежних від загальної циркуляції атмосфери. Наприклад, це бризи по берегах морів і великих озер. Розходження в нагріванні берега і води вдень і вночі створюють уздовж берегової лінії місцеву циркуляцію. При цьому в приземних шарах атмосфери вітер дме вдень з моря на більш нагріту сушу, а вночі, навпаки, з охолодженої суші на море. Характер місцевої циркуляції мають також гірсько-долинні вітри.

Місцеві зміни (збурювання) течій загальної циркуляції атмосфери під впливом орографії або топографії місцевості. Такий, наприклад, фен — теплий вітер, що дує гірськими схилами у долини, коли течія загальної циркуляції перевалює гірський хребет. Спадний рух фена, пов'язаний з підвищенням температури повітря, є наслідком впливу хребта на загально циркуляційну течію. Впливом орографії пояснюється і бора з різними його різновидами.

Рельєф місцевості може створювати також посилення вітрів у деяких районах до швидкостей, що значно перевищують швидкості в сусідніх районах. Такі локально посилені вітри певного напрямку також відомі в різних районах під різними назвами як місцеві вітри. Іноді особливі властивості додає місцевому вітру проходження повітря над сильно нагрітою і сухою поверхнею, наприклад пустелі, чи, навпаки, над поверхнею, що сильно випаровує (водяною).

Сильні вітри або такі, що мають особливі властивості у певному районі, які є течіями загальної циркуляції. Інтенсивність їхнього прояву і їхня характерність для певного географічного району є наслідком механізму загальної циркуляції, географічного розподілу синоптичних процесів. У цьому значенні називають місцевим вітром, наприклад, сироко на Середземному морі.

Крім сироко, відомі численні місцеві вітри в різних місцях Землі, що носять особливі назви, такі, як самум, хамсін, афганець і ін.

Приклади

Афганець

Афганець — сухий, пекучий вітер з пилом, який дме в Середній Азії (в Афганістані його називають кара-буран, що означає «чорна буря»).

Дме кілька днів підряд, часом до чотирьох діб.

Див. також

• Панівні вітри

Джерела

1. Афганец // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
2. . Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 8 червня 2016. 

• Прох Л. З. Словарь ветров. — Л. : Гидрометеоиздат, 1983. — 312 с.

Посилання

• Вітри місцеві // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 51. — ISBN 978-966-7407-83-4.