Бари́чний градіє́нт, градієнт атмосферного тиску — зміна тиску на одиницю віддалі в напрямі, перпендикулярному до ізобар. Числове значення градієнту дорівнює похідній від тиску по нормалі до ізобаричної поверхні. Швидкість вітру перебуває у прямій залежності від баричного градієнту.
Горизонтальна складова баричного градієнту розраховується на 111,1 км (тобто 1° меридіану), є однією з головних характеристик вітру і вимірюється у мілібарах. В Україні при сильному вітрі вона здебільшого становить 2,5—3,5 мб, іноді сягає 5 мб.
Вертикальна складова баричного градієнту в десятки тисяч разів більша і визначається на 100 м висоти.
Джерела
- ↑ Баричний градієнт // Українська радянська енциклопедія : [у 17 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1959. — Т. 1 : А — Богунці. — С. 453.
Література
- (рос.) Хргиан А. Х. Физика атмосферы. — М., 1969.
Посилання
| Це незавершена стаття з метеорології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |