www.wikidata.uk-ua.nina.az

Майнц Ма йнц нім Mainz лат Moguntiacum місто у Німеччині столиця федеральної землі Рейнланд Пфальц Річковий порт на ліво

Майнц

Ма́йнц (нім. Mainz; лат. Moguntiacum) — місто у Німеччині, столиця федеральної землі Рейнланд-Пфальц. Річковий порт на лівому березі Рейну, важливий індустріальний центр Майн-Рейнського регіону, університетське місто, всесвітньовідомий центр виноробства, телевізійний вузол Німеччини.

Майнц
Mainz
герб flag of Mainzd
Вид на Старе місто з цитаделі Майнцу (2003)
Вид на Старе місто з цитаделі Майнцу (2003)
Основні дані
50°00′00″ пн. ш. 8°16′16″ сх. д. / 50.00000° пн. ш. 8.27111° сх. д. / 50.00000; 8.27111Координати: 50°00′00″ пн. ш. 8°16′16″ сх. д. / 50.00000° пн. ш. 8.27111° сх. д. / 50.00000; 8.27111
Країна Німеччина
Регіон Рейнланд-Пфальц
Столиця для Рейнланд-Пфальц

Межує з

— сусідні нас. пункти
Майнц-Бінген, Вісбаден, Грос-Герау ?
Поділ
  • 15 округів
    • Засновано 13 до н.е.
    Площа 97,75 км²
    Населення 217 123
    Висота НРМ 85-285  м
    Водойма Рейн, Майн
    Міста-побратими Уотфорд, Діжон, Лоншан, Загреб, Роденго, Валенсія, Хайфа, Ерфурт, Баку, Луїсвілл
    Телефонний код (49) 06131, 06136
    Часовий пояс UTC+1, UTC+2 (Рейнланд-Пфальц)
    Номери автомобілів MZ
    GeoNames 3247465
    OSM r62630  ·R
    Поштові індекси 55001-55131
    Міська влада
    Мер міста Йенс Бутель (SPD)
    Вебсайт www.mainz.de
    Мапа
     Майнц у Вікісховищі

    Майнц широко відомий як батьківщина європейського першодрукаря Йоганна Гутенберга.

    Історія міста налічує понад дві тисячі років. За часів Римської імперії — місто-форт найпівнічнішого кордону Римської імперії, столиця римської провінції Верхня Германія, у часи Священної Римської імперії місто мало велике політичне значення як резиденція курфюрста Майнцу. У останні віки місто поступилось своїм значенням регіонального центра на користь Франкфурта.

    Майнц знаходиться на західному березі Рейну, на протилежному березі знаходиться місто Вісбаден. Історично ці міста були містами-суперниками: Майнц — консервативний католицький центр, а Вісбаден — демократичне місто-курорт, де переважають протестанти.

    Географія Редагувати

    Майнц знаходиться на західному березі р. Рейн, при злитті Майну з Рейном.

    Станом на 31 грудня 2020 року населення міста становило 217 123 осіб. Найлегше дістатися Майнцу можна з Франкфуртського міжнародного аеропорту за 25 хвилин приміською залізницею (Rhine-Main S-Bahn).

    Адміністративна структура Редагувати

    Відповідно до статуту Майнца місто поділено на 15 місцевих районів. Кожний район має районну адміністрацію у складі 13 осіб та власного виборного мера, який є головою районної адміністрації. Ця місцева рада займається вирішенням питань місцевого значення, проте, основні рішення щодо нової політики знаходяться у юрисдикції міської ради Майнца. Міська рада має 60 членів, які обираються населенням міста.

    Районами міста є:

    • Вайзенау (Weisenau)
    • Старе місто (Altstadt)
    • Бретценгайм (Bretzenheim)
    • Драйз (Drais)
    • Еберзгайм (Ebersheim)
    • Фінтен (Finthen)
    • Гонсенгайм (Gonsenheim)
    • Хартенберг-Мюнхфельд (Hartenberg-Münchfeld)
    • Гехтшайм (Hechtsheim)
    • Лаубенхайм (Laubenheim)
    • Лерхенберг (Lerchenberg)
    • Мариєнборн (Marienborn)
    • Момбах (Mombach)
    • Нойштадт (Neustadt)
    • Оберштадт (Oberstadt)

    До 1945 року районами Майнца також були Бішофсхайм (зараз окреме місто) та Гінсхайм-Густавсбург (зараз об'єднані в окреме місто). Колишні приміські території Амьонебург (Amöneburg), Кастел (Kastel) та Костхайм (Kostheim) — скорочено AKK — зараз належать місту Вісбаден (на північному березі річки). AKK був відокремлений від Майнцу, коли у 1945 році Рейн став кордоном поділу окупаційних територій союзників: Франції (Рейнланд-Пфальц) та США (Гессен).

    Герб Майнца Редагувати

    Стара версія герба

    Сучасний герб Майнца (Колесо Майнца нім. Mainzer Rad) являє собою зображені на червоному кольорі, два срібних колеса із шістьма спицями, поєднані срібним хрестом.

    Герб Майнца епохи Наполеона

    Походження герба достеменно не відоме. Найпопулярніша з версій пов'язує його походження з архієпископом Майнца Св. Віллігизом (940—1011). За цією версією, Віллінгз походив із міщанської родини колісних майстрів, що викликало протест місцевої знаті, коли його було призначено архієпископом. Віллінгз не сприймав серйозно цих звинувачень і на знак протесту наказав намалювати у себе на вікні біле колесо плугу на червоному тлі, як нагадування про своє походження. Жителі міста вирішили залишити символ популярного в народі єпископа як міський герб. Однак, ця версія ставиться під сумнів, оскільки герби почали з'являтися лише у XII ст.

    Інші теорії розглядають колесо як:

    Проте, більш ймовірно, що колесо походить від пророків Єзекиїля або Ісаї і символізує Святого Мартіна, який є покровителем як самого міста, так і Майнцського собору. У будь-якому разі, на джерелах, датованих 1300 р. і пізніше цей святий зображується з колесами. Крім того, архієпископів Майнца називали currum dei («Візники Божої колісниці») або currum ecclesiae Moguntinae aurigantes («Візники церкви Майнца»).

    Історія Редагувати

    Руїни брами римського міста кінця IV ст.

    Військове поселення «Moguntiacum» засноване Децимом Клавдєм Друзом близько 13 року до н. е.

    Під час Великого переселення народів декілька разів піддавався розоренню. Був відбудований Карлом Великим. 745 Святий Боніфатій заснував тут єпископство, після чого значення міста суттєво зросло. У XIII—XIV століттях входив до Рейнського союзу міст. В цей час число жителів зросло до 90 000. Тут народився та працював європейський винахідник і першодрукар Йоганн Гутенберг. У XV столітті Майнц став володінням архієпископа Майнцського. Дуже постраждав під час Тридцялітньої війни; відновився у XVIII столітті. За Люневільським мирним договором 1801 року відійшов до Франції. Віденський конгрес 1815 віддав його Великому герцогству Гессен з умовою, що Майнц стане фортецею Німецького союзу і буде зайнятий австрійськими, пруськими та гессенськими військами. Після заснування Німецької імперії Майнц став імперською фортецею.

    Наука і освіта Редагувати

    Відомі особистості Редагувати

    В поселенні народився:

    Галерея Редагувати

    Див. також Редагувати

    Виноски Редагувати

    1. Statistisches Landesamt Rheinland-Pfalz – Bevölkerungsstand 2020, Kreise, Gemeinden, Verbandsgemeinden (нім.)
    2. Фефер Ольга. Золотой Майнц (російською). Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 8 травня 2008. 

    Література Редагувати

    • Denis B. Saddington: The stationing of auxiliary regiments in Germania Superior in the Julio-Claudian period.
    • Valerie M. Hope: Constructing Identity: The Roman Funerary Monuments of Aquelia, Mainz and Nimes; British Archaeological Reports (16. Juli 2001) ISBN 978-1-84171-180-5
    • Michael Imhof, Simone Kestin: Mainz City and Cathedral Guide. Michael Imhof Verlag; (15. September 2004) ISBN 978-3-937251-93-6

    Посилання Редагувати

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Mainz

    Джерела Редагувати


    Це незавершена стаття з географії Німеччини.
    Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Ma jnc nim Mainz lat Moguntiacum misto u Nimechchini stolicya federalnoyi zemli Rejnland Pfalc Richkovij port na livomu berezi Rejnu vazhlivij industrialnij centr Majn Rejnskogo regionu universitetske misto vsesvitnovidomij centr vinorobstva televizijnij vuzol Nimechchini MajncMainzgerb flag of MainzdVid na Stare misto z citadeli Majncu 2003 Vid na Stare misto z citadeli Majncu 2003 Osnovni dani50 00 00 pn sh 8 16 16 sh d 50 00000 pn sh 8 27111 sh d 50 00000 8 27111 Koordinati 50 00 00 pn sh 8 16 16 sh d 50 00000 pn sh 8 27111 sh d 50 00000 8 27111Krayina NimechchinaRegion Rejnland PfalcStolicya dlya Rejnland PfalcMezhuye z susidni nas punktiMajnc Bingen Visbaden Gros Gerau Podil 15 okrugivZasnovano 13 do n e Plosha 97 75 km Naselennya 217 123Visota NRM 85 285 mVodojma Rejn MajnMista pobratimi Uotford Dizhon Lonshan Zagreb Rodengo Valensiya Hajfa Erfurt Baku LuyisvillTelefonnij kod 49 06131 06136Chasovij poyas UTC 1 UTC 2 Rejnland Pfalc Nomeri avtomobiliv MZGeoNames 3247465OSM r62630 RPoshtovi indeksi 55001 55131Miska vladaMer mista Jens Butel SPD Vebsajt www mainz deMapa Majnc u VikishovishiMajnc shiroko vidomij yak batkivshina yevropejskogo pershodrukarya Joganna Gutenberga Istoriya mista nalichuye ponad dvi tisyachi rokiv Za chasiv Rimskoyi imperiyi misto fort najpivnichnishogo kordonu Rimskoyi imperiyi stolicya rimskoyi provinciyi Verhnya Germaniya u chasi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi misto malo velike politichne znachennya yak rezidenciya kurfyursta Majncu U ostanni viki misto postupilos svoyim znachennyam regionalnogo centra na korist Frankfurta Majnc znahoditsya na zahidnomu berezi Rejnu na protilezhnomu berezi znahoditsya misto Visbaden Istorichno ci mista buli mistami supernikami Majnc konservativnij katolickij centr a Visbaden demokratichne misto kurort de perevazhayut protestanti Zmist 1 Geografiya 1 1 Administrativna struktura 1 2 Gerb Majnca 2 Istoriya 3 Nauka i osvita 4 Vidomi osobistosti 5 Galereya 6 Div takozh 7 Vinoski 8 Literatura 9 Posilannya 10 DzherelaGeografiya RedaguvatiMajnc znahoditsya na zahidnomu berezi r Rejn pri zlitti Majnu z Rejnom Stanom na 31 grudnya 2020 roku naselennya mista stanovilo 217 123 osib 1 Najlegshe distatisya Majncu mozhna z Frankfurtskogo mizhnarodnogo aeroportu za 25 hvilin primiskoyu zalizniceyu Rhine Main S Bahn Administrativna struktura Redaguvati Vidpovidno do statutu Majnca misto podileno na 15 miscevih rajoniv Kozhnij rajon maye rajonnu administraciyu u skladi 13 osib ta vlasnogo vibornogo mera yakij ye golovoyu rajonnoyi administraciyi Cya misceva rada zajmayetsya virishennyam pitan miscevogo znachennya prote osnovni rishennya shodo novoyi politiki znahodyatsya u yurisdikciyi miskoyi radi Majnca Miska rada maye 60 chleniv yaki obirayutsya naselennyam mista Rajonami mista ye Vajzenau Weisenau Stare misto Altstadt Bretcengajm Bretzenheim Drajz Drais Eberzgajm Ebersheim Finten Finthen Gonsengajm Gonsenheim Hartenberg Myunhfeld Hartenberg Munchfeld Gehtshajm Hechtsheim Laubenhajm Laubenheim Lerhenberg Lerchenberg Mariyenborn Marienborn Mombah Mombach Nojshtadt Neustadt Obershtadt Oberstadt nbsp Do 1945 roku rajonami Majnca takozh buli Bishofshajm zaraz okreme misto ta Ginshajm Gustavsburg zaraz ob yednani v okreme misto Kolishni primiski teritoriyi Amoneburg Amoneburg Kastel Kastel ta Kosthajm Kostheim skorocheno AKK zaraz nalezhat mistu Visbaden na pivnichnomu berezi richki AKK buv vidokremlenij vid Majncu koli u 1945 roci Rejn stav kordonom podilu okupacijnih teritorij soyuznikiv Franciyi Rejnland Pfalc ta SShA Gessen Gerb Majnca Redaguvati nbsp Stara versiya gerbaSuchasnij gerb Majnca Koleso Majnca nim Mainzer Rad yavlyaye soboyu zobrazheni na chervonomu kolori dva sribnih kolesa iz shistma spicyami poyednani sribnim hrestom nbsp Gerb Majnca epohi NapoleonaPohodzhennya gerba dostemenno ne vidome Najpopulyarnisha z versij pov yazuye jogo pohodzhennya z arhiyepiskopom Majnca Sv Villigizom 940 1011 Za ciyeyu versiyeyu Villingz pohodiv iz mishanskoyi rodini kolisnih majstriv sho viklikalo protest miscevoyi znati koli jogo bulo priznacheno arhiyepiskopom Villingz ne sprijmav serjozno cih zvinuvachen i na znak protestu nakazav namalyuvati u sebe na vikni bile koleso plugu na chervonomu tli yak nagaduvannya pro svoye pohodzhennya Zhiteli mista virishili zalishiti simvol populyarnogo v narodi yepiskopa yak miskij gerb 2 Odnak cya versiya stavitsya pid sumniv oskilki gerbi pochali z yavlyatisya lishe u XII st Inshi teoriyi rozglyadayut koleso yak simvol Isusa Hrista XP vpisanij v nimb emblemu imperatora Kostyantina znak Ogmi keltskogo boga soncya znak Mitri davnorimskogo boga soncyaProte bilsh jmovirno sho koleso pohodit vid prorokiv Yezekiyilya abo Isayi i simvolizuye Svyatogo Martina yakij ye pokrovitelem yak samogo mista tak i Majncskogo soboru U bud yakomu razi na dzherelah datovanih 1300 r i piznishe cej svyatij zobrazhuyetsya z kolesami Krim togo arhiyepiskopiv Majnca nazivali currum dei Vizniki Bozhoyi kolisnici abo currum ecclesiae Moguntinae aurigantes Vizniki cerkvi Majnca Istoriya RedaguvatiDokladnishe Majncske kurfyurstvo ta Arhiyepiskop Majnca nbsp Ruyini brami rimskogo mista kincya IV st Vijskove poselennya Moguntiacum zasnovane Decimom Klavdyem Druzom blizko 13 roku do n e Pid chas Velikogo pereselennya narodiv dekilka raziv piddavavsya rozorennyu Buv vidbudovanij Karlom Velikim 745 Svyatij Bonifatij zasnuvav tut yepiskopstvo pislya chogo znachennya mista suttyevo zroslo U XIII XIV stolittyah vhodiv do Rejnskogo soyuzu mist V cej chas chislo zhiteliv zroslo do 90 000 Tut narodivsya ta pracyuvav yevropejskij vinahidnik i pershodrukar Jogann Gutenberg U XV stolitti Majnc stav volodinnyam arhiyepiskopa Majncskogo Duzhe postrazhdav pid chas Tridcyalitnoyi vijni vidnovivsya u XVIII stolitti Za Lyunevilskim mirnim dogovorom 1801 roku vidijshov do Franciyi Videnskij kongres 1815 viddav jogo Velikomu gercogstvu Gessen z umovoyu sho Majnc stane forteceyu Nimeckogo soyuzu i bude zajnyatij avstrijskimi pruskimi ta gessenskimi vijskami Pislya zasnuvannya Nimeckoyi imperiyi Majnc stav imperskoyu forteceyu Nauka i osvita RedaguvatiUniversitet Majnca imeni Joganna GutenbergaVidomi osobistosti RedaguvatiV poselenni narodivsya Lyudvig Berger 1892 1969 nimeckij rezhiser scenarist i pismennik Aleksandr Vendt 1958 politichnij naukovec Galereya Redaguvati nbsp Suputnikove foto teritoriyi mist Majnc ta Visbaden i zlittya Majnu z Rejnom nbsp Deutschhaus Mainz budinok parlamentu zemli Rejnland Pfalc nbsp Kaiserstrasse Imperatorska vulicya z bulvarom nbsp Mist Teodora Hojssa mizh Majncem ta VisbadenomDiv takozh Redaguvati angl Mainz at Wikivoyage 766 Moguntiya asteroyid nazva yakogo pohodit vid latinskoyi nazvi mista TES Majnc VisbadenVinoski Redaguvati Statistisches Landesamt Rheinland Pfalz Bevolkerungsstand 2020 Kreise Gemeinden Verbandsgemeinden nim Fefer Olga Zolotoj Majnc rosijskoyu Arhiv originalu za 3 lipnya 2013 Procitovano 8 travnya 2008 Literatura RedaguvatiDenis B Saddington The stationing of auxiliary regiments in Germania Superior in the Julio Claudian period Valerie M Hope Constructing Identity The Roman Funerary Monuments of Aquelia Mainz and Nimes British Archaeological Reports 16 Juli 2001 ISBN 978 1 84171 180 5 Michael Imhof Simone Kestin Mainz City and Cathedral Guide Michael Imhof Verlag 15 September 2004 ISBN 978 3 937251 93 6Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu MainzThe official web site of the city of Mainz Arhivovano 5 chervnya 2015 u Wayback Machine Mainz City Panoramas Arhivovano 15 veresnya 2007 u Wayback Machine Panoramic Views and virtual Tours Mogons Arhivovano 7 serpnya 2007 u Wayback Machine The Mainz Sand Dunes The Citadel nedostupne posilannya z lipnya 2019 Roman Mainz Arhivovano 22 travnya 2009 u Wayback Machine with a picture section Arhivovano 14 chervnya 2008 u Wayback Machine Dzherela Redaguvati 1 Arhivovano 24 zhovtnya 2021 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Nimechchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Majnc amp oldid 40180007