www.wikidata.uk-ua.nina.az

Історія друку Глобальне розповсюдження механічного друку з рухливою літерою що походить з Німеччини почалося з винаходу

Історія друку

Глобальне розповсюдження механічного друку з рухливою літерою, що походить з Німеччини, почалося з винаходу механічного друкарського пресу Йоганом Гутенбергом (1439) і закінчилося з прийняттям друку у всіх головних регіонах світу 19 сторіччя. Генеалогічно, друкарський прес Гутенберга — прототип всього сучасного друку з рухливою літерою, і практично всі друкарські технології можна віднести до єдиного джерела — пресу Гутенберга.

Поширення друку в 15-м столітті

Поширення друку Редагувати

Китай Редагувати

У Китаї з 6–8 ст. способом ксилографії (різьблення по дереву) виготовлялися цілі сторінки текстів. Пізніше китаєць Бі Шен у 1041–1049 використовував рухомі розбірні літери для друку з допомогою матриць і пуансонів. Вперше набірний друк із використанням дерев'яних літер було винайдено у Китаї, автор винаходу Ван Чжень (1290–1333 рр.).

Німеччина Редагувати

Вже в 1460 р. Ментель мав друкарню в Страсбурзі, Пфістер — в 1461 р. в Бамберзі. Після призначення Майнца герцогом Нассауським, коли друкарня Шеффера і Фуста була знищена, працівники, або, як їх називали, «діти Гутенберга», розбіглися і забравши з собою і друкарське мистецтво. У Кельні Ульріх Целль працював вже в 1466 р.; пізніше були: Базель, з 1471 р.; Аугсбург, де Гюнгер Цайнер працював з 1468 р.; Ульм — з 1469 р.; Нюрнберг — Генр. Кеффер і Іог. Зензеншмідт, з 1470 р. Для північної Німеччини раніше всього була заснована друкарня у Франкфурті-на-Майні, а потім в Любеці, Лейпцигу, Ерфурті та ін. У Відні перша друкарня відкрилася 1482 р., але постійна — лише в 1491. Загалом, до кінця XV ст. в Німеччині було понад 50 друкарень, а друкарів — понад 200. З Німеччини нове мистецтво розповсюдилося в інші країни.

Іспанія та Португалія Редагувати

У Іспанії перша друкарня була заснована в 1474 р. у Валенсії. Першими друкарями там були німці та голландці. До Португалії, вперше, друкарське мистецтво було занесене в 1484 р. в м. Лейрії. У 1495 р. королева Елеонора викликала до Лісабона німецьких друкарів.

Нідерланди Редагувати

У Нідерландах першим містом, в якому була заснована друкарня, став Утрехт (у 1473 р., Миколою Кетелером і Жераром фон Лєємптом); за ним слідують Лувен (1474), Брюгге (1475) і Антверпен (1476).

Італія Редагувати

У Італії першими друкарями були німці Конрад Свейнгейм і Арнольд Пан-нартц, які були запрошені ченцями з Субіако в 1465 р., а в 1467 р. переїхали до Риму. У Венеції Іоганн Шпеєрський отримав привілей на друкування книг в 1469 р. Іоганн помер наступного року, і розпочату справу продовжував його брат, Венделін Шпеєрський, в співтоваристві з Іоганном Кельнським. У тому ж році в Римі оселився гравер Микола Женсон. Друкарська справа у Венеції досягла високого ступеня розвитку, наприклад, в XV ст. існувало до 250 друкарень; тоді ж була заснована відома друкарня Альдова (1495). За Венецією слідують Болонья (1471), Неаполь (1471), Флоренція (1472) та ін.

Англія Редагувати

У Англії першу друкарню було засновано Вільгельмом Какстоном близько 1474 р. Взагалі, книгодрукування в Англії не розповсюдилося з такою швидкістю, як на континенті, наприклад, до кінця XV ст. друкарні були засновані тільки в Оксфорді.

Скандинавія Редагувати

У скандинавських країнах книгодрукування розпочато в Оденсі (Фіонія) в 1482 р. Іоанном Снелльлем; у Копенгагені — в 1490 р. Готфрідом фон Гемен; у Стокгольмі — в 1483 р. У Осло перша друкарня заснована лише в XVII столітті.

Вірменські друкарні Редагувати

Перше видання вірменською мовою зробив Йоган Шильдбергер в Майнці в 1475 році латинським шрифтом (молитва «Отче наш»). У 1486 р. Брайнденбах видав вірменський текст методом ксилографії. Початок вірменського книгодрукування відносять до 1512 року, коли у Венеції Акоп Мегапарт видав книгу «Урбатагирк». Збереглися 32 найменування вірменських книг, виданих в XVI ст., причому 19 з них — вірменськими друкарями виключно на вірменській мові. У 1639 р. була заснована вірменська друкарня в Джузі (Джулфа) — перша друкарня в Ірані. У 1666—1668 рр. у вірменській друкарні Амстердама друкувалося перше видання Біблії на вірменській мові з ілюстраціями А. Дюрера. У 1675 році була видана перша друкарська книга на нововірменській мові «ашхарабарі».

Перші вірменські друкарні були засновані в 1512 р. у Венеції і в 1567 р. в Константинополі, потім відкрилися вірменські друкарні в Римі (1584), Львові (1616), Мілані (1621), Парижі (1633), Ліворно (1643), Амстердамі (1660), Марселі (1673), Лейпцигу (1680), Падуа (1690), Лондоні (1736), Санкт-Петербурзі (1781) і ін.

З 1512 до 1800 року вийшло більше 1170 найменувань вірменських книг. У наступному столітті вірменські друкарні відкрилися в Москві (1820), Шуші (1828), Нью-Йорку (1857), Єревані (1876), Бостоні (1899) і ін. До 1920 р. у світі діяло більше 460 друкарень, що друкували книги, журнали і газети на вірменській мові. Близько 1696 р. в Амстердамі була надрукована перша географічна карта на вірменській мові.

Туреччина Редагувати

У Туреччині книги друкувалися євреями (таємно). У 1490 р. вийшла «Історія народу Божого», твір Йосипа бен Горіона. У 1567 р. Абгар Токатеци в Константинополі відкрив вірменську друкарню. Перші турецькі книги були видані в 1720-і рр.

Річ Посполита Редагувати

У Польщі першою надрукованою книгою є «Explanatio in Psalterium» Іоанна де Туррекремата, на якій позначено місце друкування (Краків), але немає дати (близько 1474 року). Першим друкарем вважається Гюнтер Цайнер з Аугсбурга.
Першим польським друкарем, який через 35 років після винаходу друку Яном Гутенбергом вперше надрукував текст польською мовою, був Каспер Еліан.

В кінці XV і на початку XVI ст. в Кракові працював друкар Ян Галлер, що видавав книги латинською мовою, а польською — тільки уривки, та й ті у вигляді додатків до деяких латинських книг. У Варшаві перша друкарня з'явилася лише в 1578 р. У містечку Пінчове (Краківського воєводства) з 1559 р. існувала друкарня, заведена богемськими братами. У тому ж році князь Микола Радзівілл заснував друкарню в своєму місті Бржеську (у Литві), де в 1563 p. була надрукована Біблія, перекладена польською мовою спілкою протестантських учених. Той же князь Радзівілл заснував друкарню в Несвіжі, звідки вийшов в 1562 р. социніанській катехізис старобілоруською мовою.

Чехія Редагувати

У Чехії книгодрукування з'явилося близько 1475—1478 рр. одночасно в Празі і Пльзені, потім в Брюнні (Брно) — в 1486 р., в Куттенберзі — в 1489 р. (Мартін Тісновський) і в Ольмюці (Оломоуц) — в 1500 р. (Конрад Баумгартен).

Кириличні книги Редагувати

Першим друкарем кириличних слов'янських книг був Швайпольт (Святослав) Фіоль , а перша надрукована кирилицею книга — «Осьмогласник», або Октоїх (1491, Краків). Для цього видання різав і відливав букви німецький майстер Рудольф Борсдорф з Брауншвейга. Два неповні примірники цього первістка слов'янського друку знаходяться в публічних бібліотеках Петербурга і Москви, а повний — у Редігеровській бібліотеці в Силезії (Німеччина). У тому ж році Феоль видав «Часослов», «Тріодь пісну» і «Тріодь кольорову».

Болгарія Редагувати

Найперше болгарське видання «Огледало ради потреби і ползовані препростейшимъ і некніжнимъ іазикомъ болгарськімъ долні Месії» надруковано у Будапешті 1816 року священиком Костой Стоїсичем з Призрену. 1838 року заснована друкарня в Солуні, що згоріла 1842; 1843 року заснована при константинопольській патріархії слов'янська друкарня. Виданий Новий Заповіт болгарською мовою в Смірне (1840). З 1846 року духовні книги видавала друкарня Карастоянова.

Україна Редагувати

Багатий львівський міщанин Степан Дропан 1460 р. подарував церкві Святого Онуфрія і монастиреві при ній свою власну друкарню, яку король Казимир IV підтвердив привілеєм 1469 р. Відомо лише, що в цій друкарні була надрукована книга «Проповідь Іоанна Златоустого», яка не дійшла до наших днів.

У Центральному державному історичному архіві у Львові було виявлено Орестом Мацюком документ — інвентарний список книг за 1826 рік Словітського монастиря, що розташований поблизу Львова. У переліку книг подані такі видання як:

  1. Новий тестамент із мідними замочками в доброму стані, виданий в Почаєві 1511 року.
  2. Тріодь у шкіряній оправі і доброму стані, видану в Києві 1527 року. (Ціна 1 флорен 30 крейцарів).
  3. Тріодь у шкірі, видана в Києві 1540 року. (Ціна 3 флорени).
  4. Анфологіон оправлений у шкіру в доброму стані, виданий у Львові 1542 року. (Ціна 3 флорени).
  5. Служебник, виданий у Львові 1546 року. (Ціна 1 флорен).
  6. Епістоляріон або Апостол, оправлений у шкіру, виданий у Львові 1566 року. (Ціна 20 крейцарів).

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Globalne rozpovsyudzhennya mehanichnogo druku z ruhlivoyu literoyu sho pohodit z Nimechchini pochalosya z vinahodu mehanichnogo drukarskogo presu Joganom Gutenbergom 1439 i zakinchilosya z prijnyattyam druku u vsih golovnih regionah svitu 19 storichchya Genealogichno drukarskij pres Gutenberga prototip vsogo suchasnogo druku z ruhlivoyu literoyu i praktichno vsi drukarski tehnologiyi mozhna vidnesti do yedinogo dzherela presu Gutenberga Poshirennya druku v 15 m stolitti Zmist 1 Poshirennya druku 1 1 Kitaj 1 2 Nimechchina 1 3 Ispaniya ta Portugaliya 1 4 Niderlandi 1 5 Italiya 1 6 Angliya 1 7 Skandinaviya 1 8 Virmenski drukarni 1 9 Turechchina 1 10 Rich Pospolita 1 11 Chehiya 2 Kirilichni knigi 2 1 Bolgariya 2 2 Ukrayina 3 LiteraturaPoshirennya druku RedaguvatiKitaj Redaguvati U Kitayi z 6 8 st sposobom ksilografiyi rizblennya po derevu vigotovlyalisya cili storinki tekstiv Piznishe kitayec Bi Shen u 1041 1049 vikoristovuvav ruhomi rozbirni literi dlya druku z dopomogoyu matric i puansoniv Vpershe nabirnij druk iz vikoristannyam derev yanih liter bulo vinajdeno u Kitayi avtor vinahodu Van Chzhen 1290 1333 rr Nimechchina Redaguvati Vzhe v 1460 r Mentel mav drukarnyu v Strasburzi Pfister v 1461 r v Bamberzi Pislya priznachennya Majnca gercogom Nassauskim koli drukarnya Sheffera i Fusta bula znishena pracivniki abo yak yih nazivali diti Gutenberga rozbiglisya i zabravshi z soboyu i drukarske mistectvo U Kelni Ulrih Cell pracyuvav vzhe v 1466 r piznishe buli Bazel z 1471 r Augsburg de Gyunger Cajner pracyuvav z 1468 r Ulm z 1469 r Nyurnberg Genr Keffer i Iog Zenzenshmidt z 1470 r Dlya pivnichnoyi Nimechchini ranishe vsogo bula zasnovana drukarnya u Frankfurti na Majni a potim v Lyubeci Lejpcigu Erfurti ta in U Vidni persha drukarnya vidkrilasya 1482 r ale postijna lishe v 1491 Zagalom do kincya XV st v Nimechchini bulo ponad 50 drukaren a drukariv ponad 200 Z Nimechchini nove mistectvo rozpovsyudilosya v inshi krayini Ispaniya ta Portugaliya Redaguvati U Ispaniyi persha drukarnya bula zasnovana v 1474 r u Valensiyi Pershimi drukaryami tam buli nimci ta gollandci Do Portugaliyi vpershe drukarske mistectvo bulo zanesene v 1484 r v m Lejriyi U 1495 r koroleva Eleonora viklikala do Lisabona nimeckih drukariv Niderlandi Redaguvati U Niderlandah pershim mistom v yakomu bula zasnovana drukarnya stav Utreht u 1473 r Mikoloyu Ketelerom i Zherarom fon Lyeyemptom za nim sliduyut Luven 1474 Bryugge 1475 i Antverpen 1476 Italiya Redaguvati U Italiyi pershimi drukaryami buli nimci Konrad Svejngejm i Arnold Pan nartc yaki buli zaprosheni chencyami z Subiako v 1465 r a v 1467 r pereyihali do Rimu U Veneciyi Iogann Shpeyerskij otrimav privilej na drukuvannya knig v 1469 r Iogann pomer nastupnogo roku i rozpochatu spravu prodovzhuvav jogo brat Vendelin Shpeyerskij v spivtovaristvi z Iogannom Kelnskim U tomu zh roci v Rimi oselivsya graver Mikola Zhenson Drukarska sprava u Veneciyi dosyagla visokogo stupenya rozvitku napriklad v XV st isnuvalo do 250 drukaren todi zh bula zasnovana vidoma drukarnya Aldova 1495 Za Veneciyeyu sliduyut Bolonya 1471 Neapol 1471 Florenciya 1472 ta in Angliya Redaguvati U Angliyi pershu drukarnyu bulo zasnovano Vilgelmom Kakstonom blizko 1474 r Vzagali knigodrukuvannya v Angliyi ne rozpovsyudilosya z takoyu shvidkistyu yak na kontinenti napriklad do kincya XV st drukarni buli zasnovani tilki v Oksfordi Skandinaviya Redaguvati U skandinavskih krayinah knigodrukuvannya rozpochato v Odensi Fioniya v 1482 r Ioannom Snelllem u Kopengageni v 1490 r Gotfridom fon Gemen u Stokgolmi v 1483 r U Oslo persha drukarnya zasnovana lishe v XVII stolitti Virmenski drukarni Redaguvati Pershe vidannya virmenskoyu movoyu zrobiv Jogan Shildberger v Majnci v 1475 roci latinskim shriftom molitva Otche nash U 1486 r Brajndenbah vidav virmenskij tekst metodom ksilografiyi Pochatok virmenskogo knigodrukuvannya vidnosyat do 1512 roku koli u Veneciyi Akop Megapart vidav knigu Urbatagirk Zbereglisya 32 najmenuvannya virmenskih knig vidanih v XVI st prichomu 19 z nih virmenskimi drukaryami viklyuchno na virmenskij movi U 1639 r bula zasnovana virmenska drukarnya v Dzhuzi Dzhulfa persha drukarnya v Irani U 1666 1668 rr u virmenskij drukarni Amsterdama drukuvalosya pershe vidannya Bibliyi na virmenskij movi z ilyustraciyami A Dyurera U 1675 roci bula vidana persha drukarska kniga na novovirmenskij movi ashharabari Pershi virmenski drukarni buli zasnovani v 1512 r u Veneciyi i v 1567 r v Konstantinopoli potim vidkrilisya virmenski drukarni v Rimi 1584 Lvovi 1616 Milani 1621 Parizhi 1633 Livorno 1643 Amsterdami 1660 Marseli 1673 Lejpcigu 1680 Padua 1690 Londoni 1736 Sankt Peterburzi 1781 i in Z 1512 do 1800 roku vijshlo bilshe 1170 najmenuvan virmenskih knig U nastupnomu stolitti virmenski drukarni vidkrilisya v Moskvi 1820 Shushi 1828 Nyu Jorku 1857 Yerevani 1876 Bostoni 1899 i in Do 1920 r u sviti diyalo bilshe 460 drukaren sho drukuvali knigi zhurnali i gazeti na virmenskij movi Blizko 1696 r v Amsterdami bula nadrukovana persha geografichna karta na virmenskij movi Turechchina Redaguvati U Turechchini knigi drukuvalisya yevreyami tayemno U 1490 r vijshla Istoriya narodu Bozhogo tvir Josipa ben Goriona U 1567 r Abgar Tokateci v Konstantinopoli vidkriv virmensku drukarnyu Pershi turecki knigi buli vidani v 1720 i rr Rich Pospolita Redaguvati U Polshi pershoyu nadrukovanoyu knigoyu ye Explanatio in Psalterium Ioanna de Turrekremata na yakij poznacheno misce drukuvannya Krakiv ale nemaye dati blizko 1474 roku Pershim drukarem vvazhayetsya Gyunter Cajner z Augsburga Pershim polskim drukarem yakij cherez 35 rokiv pislya vinahodu druku Yanom Gutenbergom vpershe nadrukuvav tekst polskoyu movoyu buv Kasper Elian V kinci XV i na pochatku XVI st v Krakovi pracyuvav drukar Yan Galler sho vidavav knigi latinskoyu movoyu a polskoyu tilki urivki ta j ti u viglyadi dodatkiv do deyakih latinskih knig U Varshavi persha drukarnya z yavilasya lishe v 1578 r U mistechku Pinchove Krakivskogo voyevodstva z 1559 r isnuvala drukarnya zavedena bogemskimi bratami U tomu zh roci knyaz Mikola Radzivill zasnuvav drukarnyu v svoyemu misti Brzhesku u Litvi de v 1563 p bula nadrukovana Bibliya perekladena polskoyu movoyu spilkoyu protestantskih uchenih Toj zhe knyaz Radzivill zasnuvav drukarnyu v Nesvizhi zvidki vijshov v 1562 r socinianskij katehizis starobiloruskoyu movoyu Chehiya Redaguvati U Chehiyi knigodrukuvannya z yavilosya blizko 1475 1478 rr odnochasno v Prazi i Plzeni potim v Bryunni Brno v 1486 r v Kuttenberzi v 1489 r Martin Tisnovskij i v Olmyuci Olomouc v 1500 r Konrad Baumgarten Kirilichni knigi RedaguvatiPershim drukarem kirilichnih slov yanskih knig buv Shvajpolt Svyatoslav Fiol a persha nadrukovana kiriliceyu kniga Osmoglasnik abo Oktoyih 1491 Krakiv Dlya cogo vidannya rizav i vidlivav bukvi nimeckij majster Rudolf Borsdorf z Braunshvejga Dva nepovni primirniki cogo pervistka slov yanskogo druku znahodyatsya v publichnih bibliotekah Peterburga i Moskvi a povnij u Redigerovskij biblioteci v Sileziyi Nimechchina U tomu zh roci Feol vidav Chasoslov Triod pisnu i Triod kolorovu Bolgariya Redaguvati Najpershe bolgarske vidannya Ogledalo radi potrebi i polzovani preprostejshim i neknizhnim iazikom bolgarskim dolni Mesiyi nadrukovano u Budapeshti 1816 roku svyashenikom Kostoj Stoyisichem z Prizrenu 1838 roku zasnovana drukarnya v Soluni sho zgorila 1842 1843 roku zasnovana pri konstantinopolskij patriarhiyi slov yanska drukarnya Vidanij Novij Zapovit bolgarskoyu movoyu v Smirne 1840 Z 1846 roku duhovni knigi vidavala drukarnya Karastoyanova Ukrayina Redaguvati Bagatij lvivskij mishanin Stepan Dropan 1460 r podaruvav cerkvi Svyatogo Onufriya i monastirevi pri nij svoyu vlasnu drukarnyu yaku korol Kazimir IV pidtverdiv privileyem 1469 r Vidomo lishe sho v cij drukarni bula nadrukovana kniga Propovid Ioanna Zlatoustogo yaka ne dijshla do nashih dniv U Centralnomu derzhavnomu istorichnomu arhivi u Lvovi bulo viyavleno Orestom Macyukom dokument inventarnij spisok knig za 1826 rik Slovitskogo monastirya sho roztashovanij poblizu Lvova U pereliku knig podani taki vidannya yak Novij testament iz midnimi zamochkami v dobromu stani vidanij v Pochayevi 1511 roku Triod u shkiryanij opravi i dobromu stani vidanu v Kiyevi 1527 roku Cina 1 floren 30 krejcariv Triod u shkiri vidana v Kiyevi 1540 roku Cina 3 floreni Anfologion opravlenij u shkiru v dobromu stani vidanij u Lvovi 1542 roku Cina 3 floreni Sluzhebnik vidanij u Lvovi 1546 roku Cina 1 floren Epistolyarion abo Apostol opravlenij u shkiru vidanij u Lvovi 1566 roku Cina 20 krejcariv Literatura RedaguvatiMashtalir R M Rozvitok poligrafiyi na Ukrayini Tekst monogr R M Mashtalir Zh M Kovba M D Feller Lviv VO Visha shk Vid vo pri Lviv un ti 1974 188 s Durnyak B V Vidavnicho poligrafichna galuz Ukrayini stan problemi tendenciyi statistichno grafichnij oglyad Tekst monogr B V Durnyak A M Shtangret O V Melnikov Lviv Ukr akad drukarstva 2006 274 s ISBN 966 322 057 0 Kovba Zh M Asortiment drukovanoyi produkciyi Tekst navch metod posib Zh M Kovba T V Olyanishen O V Melnikov M vo osviti i nauki Ukrayini Ukr akad drukarstva rec Ya V Kotlyarevskij A M Shtangret Lviv Ukr akad drukarstva 2009 100 s ISBN 978 966 322 160 1 Senkivskij V M Chitannya yak problema vilnogo chasu za rezultatami sociologo statistichnih doslidzhen Tekst monogr V M Senkivskij T V Olyanishen A M Shtangret O V Melnikov Lviv Ukr akad drukarstva 2009 160 s ISBN 978 966 322 155 7 Geneza knigodrukuvannya na terenah Ukrayini Informacijna situaciya u vitchiznyanij istoriografih HH st M T Andrijchuk NTUU KPI Kiyiv Ukrayina Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Istoriya druku amp oldid 38520882