www.wikidata.uk-ua.nina.az

Любляна 1 2 словен Ljubljana нім Laibach італ Lubiana столиця та найбільше місто Словенії Її географічний культурний нау

Любляна

Любляна (словен. Ljubljana, нім. Laibach, італ. Lubiana) — столиця та найбільше місто Словенії. Її географічний, культурний, науковий, економічний, політичний і адміністративний центр.

Любляна
словен. Ljubljana
—  Місто  —
Місто Любляна
Mesto Ljubljana
Вигляд міста з висоти пташиного польоту

Прапор
Герб
Координати: 46°03′20″ пн. ш. 14°30′30″ сх. д. / 46.05556° пн. ш. 14.50833° сх. д. / 46.05556; 14.50833
Країна Словенія
Перша згадка 1112–1125
Статус міста близько 1220
Уряд
 - Мер і губернатор Зоран Янкович
Площа
 - Повна 163,8 км²
Висота над р.м. 298 м 
Населення (2010)
 - Усього ▲ 271,885
 - Густота 1660/км²
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Поштовий код 1000
Телефонний код(и) 01
Автомобільний індекс LJ
Вебсайт: www.ljubljana.si
Любляна
словен. Ljubljana

Впродовж усієї своєї історії, завдяки географічному розташуванню, місто було під впливом німецької, латинської та слов'янської культур.

Протягом століть Любляна була столицею історичної області Крайна, у XX столітті місто стало центром Словенії, незалежної з 1991 року.

Етимологія та символ

Походження назви міста залишається невідомим. Найбільш прийнятною науковою гіпотезою є те, що місто було назване на честь річки Любляниці, яка протікає через нього. За словами лінгвіста Сільвіо Торкара, ім'я Любляниці походить від старослов'янської назви Ljubovid. За іншою гіпотезою, ім'я Любляниці походить з латинської alluviana, а саме походить від слова eluvio, що означає затоплення.

У середньовіччя, і річка і місто мали назву Laibach. Це ім'я, отримане від старонімецької, скоріше означає «стояча вода повені що викликає». Ця назва офіційно використовувалася до 1918 року.

Символом міста є Люблянський дракон. Він символізує силу, мужність і велич. Він зображений на верхній частині вежі Люблянського замку на гербі Любляни.

Є кілька пояснень про походження Люблянського дракона. Згідно з грецькою легендою, аргонавти під час повернення додому після викрадення Золотого руна знайшли велике озеро, оточене болотами між сучасними містами Врхника і Любляна. Саме там, Ясон вразив чудовисько. Цей монстр став драконом, який сьогодні присутній на гербі та прапорі міста.

Історично більш правдоподібно, що дракон був прийнятий від святого Георгія, який був покровителем каплиці Люблянського замку, побудованого у XV столітті. За легендою про святого Георгія, дракон представляє старе спадкове язичництво, подолане християнством.

Згідно з іншим поясненням, пов'язаним з другим, дракон був спочатку тільки художнім оформленням над гербом міста. У епоху бароко, він став частиною герба.

Історія

Любляна в XVIII столітті.
Святкування під час проведення Лайбахського конгресу, 1821 рік.
У 1895 році землетрусом була зруйнована значна частина центру міста, через це була виконана велика програма реконструкції Любляни.

Приблизно у 2000 до н. е. болота Любляни були заселені людьми, що мешкали в будинках на палях. Ці люди займалися мисливством, ловлею риби та примітивним сільським господарством. Для того, щоби обійти болота, вони використовували дерев'яні каное. Пізніше, область лишалася пунктом транзиту для численних племен і народів, серед них змішана нація кельтів і іллірійців названа Iapydes[en] і потім в III столітті до н. е кельтське плем'я, Тевриски.

Приблизно в 50 році до н. е, римляни побудували військову табірну стоянку, яка пізніше стала постійним угрупуванням під назвою Iulia Aemona (Емона). Цей форт був окупований Легіоном XV «Аполлінаріс». У 452 році, він був зруйнований гунами за наказом Аттіли, і пізніше остготів і лангобардів. Форт Емона мав 5000—6000 жителів і відігравав важливу роль в багатьох битвах. Його оштукатурені цегляні будинки, пофарбовані в різні кольори, були підключені до дренажної системи. У VI столітті, туди переїхали предки словенців. В IX столітті, словенці потрапили під франкське домінування, зазнаючи частих угорських набігів.

Найстаріша згадка про Любляну надписана на аркуші пергаменту Nomina defunctorum (назва мертвого), який зберігається в архіві собору в Удіне. Він датується періодом з 1112 до 1125. Згаданий серед покійного адвокат Радолф, який дарував канон з 20 фермами біля замку Любляни (castrum Leibach). Коли саме Любляні було надано права міста не відомо, але це було не пізніше, ніж у 1220 році. У XIII столітті, місто складалося з трьох районів: Старої площі (словен. Stari trg), Нової площі (словен. Novi trg) і «Міста» (словен. Mesto) (навколо собору).

У 1270 році, Крайна і, зокрема Любляна була завойована Отакаром II, королем Богемії. Коли він своєю чергою, зазнав поразки від Рудольфа I, останній взяв місто в 1278 році. Перейменоване у Laibach, місто належало Габсбургам до 1797 року.

У XV столітті Любляна стала відомою через мистецтво. Після землетрусу в 1511 році, місто було перебудоване в стилі Ренесанс і навколо нього була побудована нова стіна. У XVI столітті чисельність населення досягла 5 тис. осіб, 70 % з яких розмовляли словенською мовою.

Клімат

Клімат Любляни
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C 14 19 23 30 31 38 39 35 31 29 20 16 39
Середня температура, °C 2 5 10 15 20 24 27 26 22 15 8 4 15
Середній мінімум, °C −4 −4 0 4 9 12 14 14 11 6 2 −1 5
Норма опадів, мм 88 89 76 98 121 133 113 127 142 151 131 114 1383
Джерело: worldweather.org

Промисловість та наука

Любляна — розвинене промислове місто. У місті й передмістях розташовані підприємства машинобудування, хімічної, фармацевтичної, текстильної, харчової, шкіряно-взуттєвої, деревообробної, паперової та поліграфічної промисловості. Інтенсивно розвивається туризм.

У місті розташовано Словенська академія наук і мистецтв, університет. Ботанічний сад Любляни, заснований в 1810 році, є найстаршим ботанічним садом у південно-східній Європі.

Транспорт

Авіаційний

Аеропорт Любляни розташований за 26 км на північний захід від міста, має рейси до багатьох європейських міст. Авіакомпанії, що здійснюють рейси, є Adria Airways, Air France, Air Serbia, easyJet, Finnair, Montenegro Airlines, Wizz Air та Turkish Airlines. Ці напрямки переважно є європейськими. Цей аеропорт замінив перший аеропорт Любляни, який працював 1933—1963 роки.

Залізничний

Люблянський залізничний вузол є складовою Пан'європейського залізничного коридору V (найшвидше сполучення між Північною Адріатикою та Центральною та Східною Європою) та X (що сполучає Центральну Європу з Балканами) та основні європейські лінії (E65, E69, E70). Усі міжнародні потяги що прямують Словенією зупиняються там. У Любляні є шість пасажирських станцій та дев'ять платформ. Головна пасажирська станція  — Любляна. Залізнична станція Любляна-Мосте — найбільша товарна станція. Станція Любляна-Залог має найбільшу горловину станції. Наприкінці 2006 року було введено в дію фунікулер Люблянського замку. Також у Любляні є декілька промислових залізниць.

Культура

У 2010 році в місті налічувалося 10 театрів, 14 музеїв, 56 галерей, 4 професійних оркестрів. Найбільші зібрання історичних і художніх цінностей зберігаються в Національному музеї (заснований в 1821 році) і Національній галереї (заснована в 1918 році). Серед інших великих установ культури: Симфонічний оркестр Словенської філармонії та Словенський національний театр опери та балету. Національна й університетська бібліотека Словенії — найбільша наукова бібліотека країни, була заснована 1774 року.

Архітектурні пам'ятки

Панорама Любляни з замком Град на холмі
Местні трг з фонтаном Франческа Робе і церквою Св. Миколая.
Скульптури на центральній площі міста

Поріднені міста

Відомі люди

Примітки

  1. Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
  2. Словенія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. Mehle Mihovec, Barbka (19 березня 2008). . Gorenjski glas (Slovene). Gorenjski glas. Архів оригіналу за 31 травня 2008. Процитовано 7 серпня 2009. 
  4. . Glasilo Mestne občine Ljubljana (Slovene) (Ljubljana City Municipality) (8, 9). September 2008. ISSN 1318-797X. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 23 січня 2011. 
  5. O izvoru ali etimologija imena Lublana (Ljubljana) [On the Origin or the Etymology of the Name Lublana (Ljubljana)] (Slovene). Promin.si. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 23 січня 2011. 
  6. Avtor: visitljubljana.si. . Visitljubljana.si. Архів оригіналу за 29 грудня 2009. Процитовано 25 січня 2010. 
  7. Dragon, the Symbol of Ljubljana. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 31 жовтня 2009. 
  8. First settlers. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 31 жовтня 2009. 
  9. ↑ The Times of Roman Emona. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 31 жовтня 2009. 
  10. (фр.) Hildegard Temporini and Wolfgang Haase, Aufstieg und Niedergang der römischen Welt. de Gruyter, 1988. ISBN 3-11-011893-9. Google Books, p.343 [ 2 березня 2012 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Daniel Mallinus, La Yougoslavie, Éd. Artis-Historia, Brussels, 1988, D/1988/0832/27, p. 37-39.
  12. ↑ Ljubljana in the Middle Ages. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 31 жовтня 2009. 
  13. ↑ Darinka Kladnik (October 2006). Ljubljana Town Hall. Ljubljana Tourist Board. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 23 січня 2011. 
  14. Peter Štih (2010). Castrum Leibach: the first recorded mention of Ljubljana and the city's early history: facsimile with commentary and a history introduction. City Municipality of Ljubljana. ISBN 9789616449366. 
  15. Marija Verbič (1967). 700 let Novega trga v mestu Ljunbljani. Kronika: časopis za slovensko krajevno zgodovino 15 (2). Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 23 січня 2011. 
  16. ↑ Renaissance and Baroque. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 31 жовтня 2009. 
  17. Архів оригіналу за 16 вересня 2008. Процитовано 31 липня 2008. 
  18. . Register of the Cultural Heritage of Slovenia (Slovenian). Ministry of Culture, Slovenia. Архів оригіналу за 6 July 2012. Процитовано 16 січня 2011. 
  19. (Slovenian). Архів оригіналу за 12 квітня 2014. Процитовано 16 січня 2012. 
  20. . Government Communication Office, Republic of Slovenia. November 2000. Архів оригіналу за 8 July 2012. 
  21. Siarov, Veselin. Ahmed, Moustafa (February 1999). 1. CODE–TEN. Архів оригіналу за 24 травня 2013. Процитовано 16 липня 2017. 
  22. Pšenica, Peter. Pangerc, Jože (December 2007). . Network Statement of the Republic of Slovenia 2009. с. 25. Архів оригіналу за 8 February 2012. 
  23. LUZ, d. d. (March 2010). (Slovenian). Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 16 липня 2017. 
  24. Brkić, Tanja (7 серпня 2008). . Dnevnik.si (Slovenian). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 липня 2017. 
  25. Urban Rail (30 січня 2007). . Архів оригіналу за 8 липня 2011. Процитовано 13 вересня 2009. 
  26. (Slovenian). Holding Slovenske železnice. 16 квітня 2004. Архів оригіналу за 15 серпня 2012. 
  27. Орися Хом'як. Тіто не боявся ні Гітлера, ні Сталіна / Високий замок.— Львів, № 4 (5260) за 15-21 січня 2015.— С. 10.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ljubljana


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lyublyana 1 2 sloven Ljubljana nim Laibach ital Lubiana stolicya ta najbilshe misto Sloveniyi Yiyi geografichnij kulturnij naukovij ekonomichnij politichnij i administrativnij centr Lyublyanasloven Ljubljana Misto Misto LyublyanaMesto LjubljanaViglyad mista z visoti ptashinogo polotuPrapor GerbKoordinati 46 03 20 pn sh 14 30 30 sh d 46 05556 pn sh 14 50833 sh d 46 05556 14 50833KrayinaSloveniyaPersha zgadka 1112 1125Status mista blizko 1220Uryad Mer i gubernatorZoran YankovichPlosha Povna 163 8 km Visota nad r m 298 m Naselennya 2010 Usogo 271 885 Gustota 1660 km Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Poshtovij kod 1000Telefonnij kod i 01Avtomobilnij indeks LJVebsajt www ljubljana siLyublyanasloven LjubljanaVprodovzh usiyeyi svoyeyi istoriyi zavdyaki geografichnomu roztashuvannyu misto bulo pid vplivom nimeckoyi latinskoyi ta slov yanskoyi kultur Protyagom stolit Lyublyana bula stoliceyu istorichnoyi oblasti Krajna 3 u XX stolitti misto stalo centrom Sloveniyi nezalezhnoyi z 1991 roku Zmist 1 Etimologiya ta simvol 2 Istoriya 3 Klimat 4 Promislovist ta nauka 5 Transport 5 1 Aviacijnij 5 2 Zaliznichnij 6 Kultura 7 Arhitekturni pam yatki 8 Poridneni mista 9 Vidomi lyudi 10 Primitki 11 PosilannyaEtimologiya ta simvol RedaguvatiPohodzhennya nazvi mista zalishayetsya nevidomim Najbilsh prijnyatnoyu naukovoyu gipotezoyu ye te sho misto bulo nazvane na chest richki Lyublyanici yaka protikaye cherez nogo Za slovami lingvista Silvio Torkara im ya Lyublyanici pohodit vid staroslov yanskoyi nazvi Ljubovid 4 Za inshoyu gipotezoyu im ya Lyublyanici pohodit z latinskoyi alluviana a same pohodit vid slova eluvio sho oznachaye zatoplennya 5 U serednovichchya i richka i misto mali nazvu Laibach Ce im ya otrimane vid staronimeckoyi skorishe oznachaye stoyacha voda poveni sho viklikaye Cya nazva oficijno vikoristovuvalasya do 1918 roku 6 Simvolom mista ye Lyublyanskij drakon Vin simvolizuye silu muzhnist i velich Vin zobrazhenij na verhnij chastini vezhi Lyublyanskogo zamku na gerbi Lyublyani Ye kilka poyasnen pro pohodzhennya Lyublyanskogo drakona Zgidno z greckoyu legendoyu argonavti pid chas povernennya dodomu pislya vikradennya Zolotogo runa znajshli velike ozero otochene bolotami mizh suchasnimi mistami Vrhnika i Lyublyana Same tam Yason vraziv chudovisko Cej monstr stav drakonom yakij sogodni prisutnij na gerbi ta prapori mista 7 Istorichno bilsh pravdopodibno sho drakon buv prijnyatij vid svyatogo Georgiya yakij buv pokrovitelem kaplici Lyublyanskogo zamku pobudovanogo u XV stolitti Za legendoyu pro svyatogo Georgiya drakon predstavlyaye stare spadkove yazichnictvo podolane hristiyanstvom Zgidno z inshim poyasnennyam pov yazanim z drugim drakon buv spochatku tilki hudozhnim oformlennyam nad gerbom mista U epohu baroko vin stav chastinoyu gerba Istoriya Redaguvati Lyublyana v XVIII stolitti Svyatkuvannya pid chas provedennya Lajbahskogo kongresu 1821 rik U 1895 roci zemletrusom bula zrujnovana znachna chastina centru mista cherez ce bula vikonana velika programa rekonstrukciyi Lyublyani Priblizno u 2000 do n e bolota Lyublyani buli zaseleni lyudmi sho meshkali v budinkah na palyah Ci lyudi zajmalisya mislivstvom lovleyu ribi ta primitivnim silskim gospodarstvom Dlya togo shobi obijti bolota voni vikoristovuvali derev yani kanoe Piznishe oblast lishalasya punktom tranzitu dlya chislennih plemen i narodiv sered nih zmishana naciya keltiv i illirijciv nazvana Iapydes en i potim v III stolitti do n e keltske plem ya Tevriski 8 Priblizno v 50 roci do n e rimlyani pobuduvali vijskovu tabirnu stoyanku yaka piznishe stala postijnim ugrupuvannyam pid nazvoyu Iulia Aemona Emona 9 Cej fort buv okupovanij Legionom XV Apollinaris 10 U 452 roci vin buv zrujnovanij gunami za nakazom Attili 9 i piznishe ostgotiv i langobardiv 11 Fort Emona mav 5000 6000 zhiteliv i vidigravav vazhlivu rol v bagatoh bitvah Jogo oshtukatureni ceglyani budinki pofarbovani v rizni kolori buli pidklyucheni do drenazhnoyi sistemi 9 U VI stolitti tudi pereyihali predki slovenciv V IX stolitti slovenci potrapili pid frankske dominuvannya zaznayuchi chastih ugorskih nabigiv 12 Najstarisha zgadka pro Lyublyanu nadpisana na arkushi pergamentu Nomina defunctorum nazva mertvogo yakij zberigayetsya v arhivi soboru v Udine Vin datuyetsya periodom z 1112 do 1125 Zgadanij sered pokijnogo advokat Radolf yakij daruvav kanon z 20 fermami bilya zamku Lyublyani castrum Leibach 13 14 Koli same Lyublyani bulo nadano prava mista ne vidomo 13 ale ce bulo ne piznishe nizh u 1220 roci 15 U XIII stolitti misto skladalosya z troh rajoniv Staroyi ploshi sloven Stari trg Novoyi ploshi sloven Novi trg i Mista sloven Mesto navkolo soboru 13 U 1270 roci Krajna i zokrema Lyublyana bula zavojovana Otakarom II korolem Bogemiyi 12 Koli vin svoyeyu chergoyu zaznav porazki vid Rudolfa I 11 ostannij vzyav misto v 1278 roci 12 Perejmenovane u Laibach misto nalezhalo Gabsburgam do 1797 roku 11 U XV stolitti Lyublyana stala vidomoyu cherez mistectvo Pislya zemletrusu v 1511 roci misto bulo perebudovane v stili Renesans i navkolo nogo bula pobudovana nova stina 16 U XVI stolitti chiselnist naselennya dosyagla 5 tis osib 70 z yakih rozmovlyali slovenskoyu movoyu 16 Klimat RedaguvatiKlimat LyublyaniPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednij maksimum C 14 19 23 30 31 38 39 35 31 29 20 16 39Serednya temperatura C 2 5 10 15 20 24 27 26 22 15 8 4 15Serednij minimum C 4 4 0 4 9 12 14 14 11 6 2 1 5Norma opadiv mm 88 89 76 98 121 133 113 127 142 151 131 114 1383Dzherelo worldweather orgPromislovist ta nauka RedaguvatiLyublyana rozvinene promislove misto U misti j peredmistyah roztashovani pidpriyemstva mashinobuduvannya himichnoyi farmacevtichnoyi tekstilnoyi harchovoyi shkiryano vzuttyevoyi derevoobrobnoyi paperovoyi ta poligrafichnoyi promislovosti Intensivno rozvivayetsya turizm U misti roztashovano Slovenska akademiya nauk i mistectv universitet Botanichnij sad Lyublyani zasnovanij v 1810 roci ye najstarshim botanichnim sadom u pivdenno shidnij Yevropi Transport RedaguvatiAviacijnij Redaguvati Aeroport Lyublyani roztashovanij za 26 km na pivnichnij zahid vid mista maye rejsi do bagatoh yevropejskih mist Aviakompaniyi sho zdijsnyuyut rejsi ye Adria Airways Air France Air Serbia easyJet Finnair Montenegro Airlines Wizz Air ta Turkish Airlines Ci napryamki perevazhno ye yevropejskimi 17 Cej aeroport zaminiv pershij aeroport Lyublyani yakij pracyuvav 1933 1963 roki 18 19 Zaliznichnij Redaguvati Lyublyanskij zaliznichnij vuzol ye skladovoyu Pan yevropejskogo zaliznichnogo koridoru V najshvidshe spoluchennya mizh Pivnichnoyu Adriatikoyu ta Centralnoyu ta Shidnoyu Yevropoyu 20 ta X sho spoluchaye Centralnu Yevropu z Balkanami 21 ta osnovni yevropejski liniyi E65 E69 E70 22 Usi mizhnarodni potyagi sho pryamuyut Sloveniyeyu zupinyayutsya tam 23 U Lyublyani ye shist pasazhirskih stancij ta dev yat platform 24 Golovna pasazhirska stanciya Lyublyana Zaliznichna stanciya Lyublyana Moste najbilsha tovarna stanciya Stanciya Lyublyana Zalog maye najbilshu gorlovinu stanciyi Naprikinci 2006 roku 25 bulo vvedeno v diyu funikuler Lyublyanskogo zamku Takozh u Lyublyani ye dekilka promislovih zaliznic 26 Kultura RedaguvatiU 2010 roci v misti nalichuvalosya 10 teatriv 14 muzeyiv 56 galerej 4 profesijnih orkestriv Najbilshi zibrannya istorichnih i hudozhnih cinnostej zberigayutsya v Nacionalnomu muzeyi zasnovanij v 1821 roci i Nacionalnij galereyi zasnovana v 1918 roci Sered inshih velikih ustanov kulturi Simfonichnij orkestr Slovenskoyi filarmoniyi ta Slovenskij nacionalnij teatr operi ta baletu Nacionalna j universitetska biblioteka Sloveniyi najbilsha naukova biblioteka krayini bula zasnovana 1774 roku Arhitekturni pam yatki RedaguvatiLyublyanskij zamok Nebotichnik Lyublyanskij universitet Nacionalna j universitetska biblioteka Sloveniyi Park Tivoli Mizhnarodnij centr grafichnogo mistectva Lyublyana Panorama Lyublyani z zamkom Grad na holmi Mestni trg z fontanom Francheska Robe i cerkvoyu Sv Mikolaya Skulpturi na centralnij ploshi mistaPoridneni mista Redaguvati Pezaro Italiya 16 bereznya 1964 Parma Italiya 11 kvitnya 1964 Kam yanicya Nimechchina 17 zhovtnya 1966 Bratislava Slovachchina 4 bereznya 1967 Sus Tunis 27 lipnya 1969 Visbaden Nimechchina 30 bereznya 1977 Tbilisi Gruziya 7 zhovtnya 1977 Leverkuzen Nimechchina 30 serpnya 1979 Rika Horvatiya 23 zhovtnya 1979 Chendu KNR 25 zhovtnya 1981 Viden Avstriya 14 lipnya 1999 Ateni Greciya 1 bereznya 2000 Moskva Rosiya 20 travnya 2000 Zagreb Horvatiya 21 lyutogo 2001 Sarayevo Bosniya i Gercegovina 24 sichnya 2002 Mardin Turechchina 8 kvitnya 2003 Bryussel Belgiya 28 kvitnya 2004 Skop ye Pivnichna Makedoniya 23 kvitnya 2007 Vidomi lyudi RedaguvatiJosip Broz Tito lider Yugoslaviyi pomer tut v likarni 27 Majda Vrhovnik 1922 1945 slovenska partizanka Narodnij geroj Yugoslaviyi Vid Pechyak 1929 2016 slovenskij pismennik fantast psiholog urodzhenec Lyublyani Luyiza Pesyak slovenska pismennicya poetesa i perekladach Eleonora Yenko Groyer pershij slovenskij likar Slavoj Zhizhek 1949 slovenskij psihoanalitik lakanivskoyi shkoli marksistskij sociolog filosof ta kulturolog Primitki Redaguvati Atlas svitu K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 966 631 546 7 Sloveniya Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Mehle Mihovec Barbka 19 bereznya 2008 Kje so nase meje Where are our borders Gorenjski glas Slovene Gorenjski glas Arhiv originalu za 31 travnya 2008 Procitovano 7 serpnya 2009 O nastanku in pomenu krajevnega imena Ljubljana in njegove nemske oblike Laibach On the Origin and the Meaning of the Place Name Ljubljana and its German form Laibach Glasilo Mestne obcine Ljubljana Slovene Ljubljana City Municipality 8 9 September 2008 ISSN 1318 797X Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 23 sichnya 2011 O izvoru ali etimologija imena Lublana Ljubljana On the Origin or the Etymology of the Name Lublana Ljubljana Slovene Promin si Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 23 sichnya 2011 Avtor visitljubljana si O Ljubljani Novinarji Visit Ljubljana Visitljubljana si Arhiv originalu za 29 grudnya 2009 Procitovano 25 sichnya 2010 Dragon the Symbol of Ljubljana Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 31 zhovtnya 2009 First settlers Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 31 zhovtnya 2009 a b v The Times of Roman Emona Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 31 zhovtnya 2009 fr Hildegard Temporini and Wolfgang Haase Aufstieg und Niedergang der romischen Welt de Gruyter 1988 ISBN 3 11 011893 9 Google Books p 343 Arhivovano 2 bereznya 2012 u Wayback Machine a b v Daniel Mallinus La Yougoslavie Ed Artis Historia Brussels 1988 D 1988 0832 27 p 37 39 a b v Ljubljana in the Middle Ages Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 31 zhovtnya 2009 a b v Darinka Kladnik October 2006 Ljubljana Town Hall Ljubljana Tourist Board Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 23 sichnya 2011 Peter Stih 2010 Castrum Leibach the first recorded mention of Ljubljana and the city s early history facsimile with commentary and a history introduction City Municipality of Ljubljana ISBN 9789616449366 Marija Verbic 1967 700 let Novega trga v mestu Ljunbljani Kronika casopis za slovensko krajevno zgodovino 15 2 Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 23 sichnya 2011 a b Renaissance and Baroque Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 31 zhovtnya 2009 Aerodrom Ljubljana d d Arhiv originalu za 16 veresnya 2008 Procitovano 31 lipnya 2008 7622 Ljubljana Staro letalisce Ljubljana The Old Airport Register of the Cultural Heritage of Slovenia Slovenian Ministry of Culture Slovenia Arhiv originalu za 6 July 2012 Procitovano 16 sichnya 2011 Staro Ljubljansko letalisce Zgodovina The Old Ljubljana Airport History Slovenian Arhiv originalu za 12 kvitnya 2014 Procitovano 16 sichnya 2012 Slovenia a Country at the Crossroads of Transport Links Government Communication Office Republic of Slovenia November 2000 Arhiv originalu za 8 July 2012 Siarov Veselin Ahmed Moustafa February 1999 Corridor X Case Study 1 CODE TEN Arhiv originalu za 24 travnya 2013 Procitovano 16 lipnya 2017 Psenica Peter Pangerc Joze December 2007 Extent of PRI Network Statement of the Republic of Slovenia 2009 s 25 Arhiv originalu za 8 February 2012 LUZ d d March 2010 Drzavni prostorski nacrt za Ljubljansko zeleznisko vozlisce The National Space Plan for the Ljubljana Rail Hub Draft Slovenian Arhiv originalu za 8 lipnya 2012 Procitovano 16 lipnya 2017 Brkic Tanja 7 serpnya 2008 SZ Zelezniska postajalisca niso zadovoljivo opremljena SZ The Railway Stops are Not Adequately Fitted Dnevnik si Slovenian Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 17 lipnya 2017 Urban Rail 30 sichnya 2007 Ljubljana s funicular tram Arhiv originalu za 8 lipnya 2011 Procitovano 13 veresnya 2009 0800 03 Imenik zelezniskih postaj daljinar in kazipot za prevoz blaga po progah SZ 0800 03 The Directory of Railway Stations Fare Scales and a Signpost for the Transport of Goods on the Rails of the Slovenian Railways Slovenian Holding Slovenske zeleznice 16 kvitnya 2004 Arhiv originalu za 15 serpnya 2012 Orisya Hom yak Tito ne boyavsya ni Gitlera ni Stalina Visokij zamok Lviv 4 5260 za 15 21 sichnya 2015 S 10 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ljubljanaljubljana si turistichna informaciya pro Lyublyanu Arhivovano 3 serpnya 2021 u Wayback Machine ukr Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lyublyana amp oldid 39502495