www.wikidata.uk-ua.nina.az

Словенська академія наук і мистецтв словен Slovenska akademija znanosti in umetnosti SAZU вищий національний науковий за

Словенська академія наук і мистецтв

Словенська академія наук і мистецтв (словен. Slovenska akademija znanosti in umetnosti, SAZU) — вищий національний науковий заклад Словенії, що об'єднує вчених і художників, обраних у члени Академії завдяки значним досягненням в галузі науки й мистецтва. Місія Словенської академії наук і мистецтв — сприяти розвитку наукової думки і художньої творчості.

Словенська академія наук і мистецтв
Основні дані
Засновано 1938
Абревіатура SASA
Країна  Словенія
Штаб-квартира Любляна
Тип національна академія наукd і академія наук
Дочірня(і)
організація(ї)		 Research Centre of the Slovenian Academy of Sciences and Artsd і Institute of Musicologyd
Членство Міжнаціональна Наукова Радаd, Міжакадемічне партнерствоd і All European Academiesd
Вебсторінка sazu.si
Мапа
 Словенська академія наук і мистецтв у Вікісховищі

Діє з 12 листопада 1938 року у Любляні. До 1943 року називалася Академія науки і мистецтва (словен. Akademija znanosti in umetnosti, AZU), під час другої світової війни отримала сучасну назву. Діяльність академії визначається Законом про Словенську академії наук і мистецтв (словен. Zakon o Slovenski akademiji znanosti in umetnosti), прийнятому 20 липня 1886 року[джерело не вказане 1645 днів], з рядом змін та доповнень, останні з яких були введені 28 липня 1994 року.

Історія Редагувати

Витоки академії Редагувати

Хоча Словенська академія наук і мистецтв виникла тільки в першій половині XX століття, її витоки сягають до 1693 року, тобто до XVII століття, коли виникли Французька академія, Королівське товариство в Лондоні і Академія німецьких природознавців у Швайнфурті. У Любляні була утворена попередниця сьогоднішньої академії — Academia operosorum Labacensium — спільнота з двадцяти трьох осіб, серед яких були юристи, теологи, лікарі. Першим головою спільноти був Янез Крстник Прешерен (словен. Janez Krstnik Prešeren), доктор теології і любитель-поет. Academia operosorum відкрила шлях бароковому мистецтву в Словенії, а Любляна стала центром словенського бароко. Члени академії в 1701 році запропонували організувати в Любляні першу публічну бібліотеку. В кінці того ж року, мабуть, за їх прикладом, виникло товариство Academia philharmonicorum Labacensium — перше об'єднання музикантів та любителів музики в Словенії.

Academia operosorum Labacensium припинила своє існування близько 1725 року. Однак через сто років в епоху Просвітництва з'явилася нова академія (в 1779 році). У спільноту, що виникла з ініціативи Блажа Кумердея[sl], увійшли майбутні діячі словенського відродження Марко Похлін, Юрій Япель[ru], Антон Томаш Лінгарт. Нові академіки займалися в першу чергу словенською історією та мовою, а також іншими мовами, поезією, риторикою, філософією, медициною і правом. Друга академія незабаром припинила своє існування, імовірно, за розпорядженням влади, і з кінця XVIII століття настав довгий період, коли у словенців не було свого об'єднання вчених і митців.

У другій половині XIX століття виникла Словенська матіца (словен. Slovenska matica), метою якої було всемірне поширення грамотності в Словенії, з'явилися також інші просвітницькі товариства, однак академія наук залишалася лише мрією, здійсненою лише під час так званої першої Югославії.

Історія розвитку Словенської академії наук і мистецтв Редагувати

Діяльним організатором Академії був філолог Фран Рамовш[ru], багато сил віддав розвитку організації науки в Словенії на початку XX століття. Коли в 1919 році виник університет у Любляні, Наукове гуманітарне товариство з допомогою Словенської матиці, Народної галереї (словен. Narodna galerija) і товариства «Юрист» (словен. Pravnik) почало підготовчі роботи, і в 1938 році вони були успішно завершені. Перед відкриттям Академії були обрані перші вісімнадцять членів академії, а 4 січня наступного року за королівським указом був обраний її перший голова — славіст Райко Нахтігал[ru].

Під час другої світової війни Академія не припинила свого існування і продовжувала діяльність (в основному видавничу) під керівництвом Мілана Відмара. Після закінчення війни академія була реструктурована: замість первісних чотирьох відділень спочатку виникло п'ять, потім шість, виникали нові інститути та секції. Сформувалася академія інститутського типу за зразком Академії наук СРСР, проте з 1955 року до 1958 року з її складу спочатку вийшли великі технічні інститути — інститут фізики ім. Йоже Стефана (словен. Fizikalni inštitut Jožefa Stefana), інститут хімії ім. Бориса Кідрича (словен. Kemični inštitut Borisa Kidriča), електротехнічний інститут (словен. Inštitut za elektriško gospodarstvo) і нарешті інститут турбомашин (словен. Inštitut za turbinske stroje). У віданні Академії залишилися гуманітарні та деякі природничо-наукові інститути. В цей час було скасовано автономію академії (закони 1948 і 1949 року), повернуто їй лише за законом 1980 року. У післявоєнні роки значно зросла продуктивність академії, особливо в період з 1952 року по 1976 рік, під час головування словенського літературного критика Йосипа Відмара[sl].

Після другої світової війни Словенська академія наук і мистецтв здійснила низку важливих для Словенії проектів, наприклад, підготувала Словник словенської літературної мови[sl] (словен. Slovar slovenskega knjižnega jezika) і Словенський біографічний словник[ru] (словен. Slovenski biografski leksikon).

У 1981 році гуманітарні та природничо-наукові інститути були об'єднано в Науково-дослідний центр САНМ[sl] (словен. Znanstvenoraziskovalni center SAZU), основна мета якого — дослідження в галузі минулого і сьогодення Словенії.

У 1994 році було прийнято закон про Академію, який гарантував їй автономію і незалежність її діяльності. Словенська академія стала в один ряд з іншими європейськими академіями наук, уклала договори про співпрацю приблизно з тридцятьма академіями, стала членом міжнародних наукових і академічних організацій. Біофізик Боштьян Жекш[sl], голова Академії з 2002 року до 2008 року, продовжував широке міжнародне співробітництво Словенської академії в різних галузях науки і мистецтва.

Структура Словенської академії наук і мистецтв Редагувати

Словенська академія наук і мистецтв складається з 6 секцій (словен. razred), за галузями науки дві з них додатково поділяються на відділення (oddelok):

  • I секція історичних і суспільних наук (секретар секції — акад. Славко Спліцхал[sl]). Секцію складають два відділення:
  1. відділення історичних наук (керівник акад. Біба Тержан[sl]);
  2. відділення суспільних наук (керівник акад. Йоже Менцінгер).
  • ІІ секція філології та літературознавства (секретар секції — ч.-к. Марко Сной[ru]).
  • ІІІ секція математичних, фізичних, хімічних і технічних наук (секретар відділення — акад. Франц Форстнерич). Секцію складають два відділення:
  1. відділення математики, фізики і хімії (керівник ч.-к. Матей Брежар[sl]);
  2. відділення технічних наук (керівник акад. Іван Братко[sl]).
  • IV секція природничих наук (секретар секції — акад. Тетяна Авшич Жупанц[sl]).
  • V секція мистецтв (секретар секції — акад. Мілчек Комель).
  • VI секція медицини (секретар секції — ч.-к. Грегор Сержа).

Крім того, в структуру Словенської академії наук і мистецтв входять:

  • відділ міжнародного співробітництва і координації наукових досліджень;
  • бібліотека САНМ — третя за величиною бібліотека Словенії.

Академія заснувала також Науково-дослідний центр САНМ (словен. Znanstvenoraziskovalni center SAZU (ZRC SAZU)), який об'єднує 17 інститутів і дослідних груп.

Голови академії Редагувати

  • Райко Нахтігал[ru], славіст (1939—1942)
  • Мілан Відмар, інженер-електротехнік, шахіст, філософ і письменник (1942—1945)
  • Франце Кідрич, історик (1945—1950)
  • Фран Рамовш[ru], філолог (1950—1952)
  • Йосип Видмар[sl], літературний критик (1952—1976)
  • Янез Мілчинський[sl], фахівець із судової медицини (1976—1992)
  • Франце Берник[sl], історик літератури (1992—2002)
  • Боштьян Жекш[sl], біофізик (2002—2008)
  • Йоже Тронтель, лікар-невролог (2008—2013)
  • Марко Мушич[sl], архітектор (2014)

З 2014 року посаду голови академії займає Тадей Байд[sl].

Члени академії Редагувати

В особовому складі Словенської академії наук і мистецтв розрізняється кілька ступенів членства в залежності від заслуг перед словенською наукою чи мистецтвом, словенського походження чи громадянства

  • Дійсний/ординарний член (словен. redni član), який також може називатися «академіком»;
  • Екстраординарний член (izredni član), передбачає менші заслуги порівняно з академіками — приблизно відповідний російському статусу члена-кореспондента. Ординарними і екстаординарними членами можуть бути обрані діячі науки або мистецтва, що володіють громадянством Словенії або, за його відсутності, словенським походженням і активним зв'язком з країною.
  • Іноземний член (dopisni član, тобто «член-кореспондент» в старому значенні цього терміна) — при відсутності словенського громадянства або походження, на тлі відповідності іншим вимогам для дійсного члена та особливо важливих заслуг перед наукою або мистецтвом Республіки Словенія;
  • Почесний член (častni član).

На час складання списку[коли?][уточнити] у чинному складі академії є 76 дійсних членів, 16 членів-кореспондентів та 77 іноземних членів.

У нижченаведеній таблиці перераховані всі діючі (живі) на момент складання або оновлення списку[коли?] дійсні члени САНМ із зазначенням дати народження та обрання, а також приналежності до секції академії та основної спеціалізації. Таблиця сортується за всіма колонками; спочатку члени відсортовані за секціями, а всередині них — за прізвищами в порядку українського алфавіту. Академік, який обіймає посаду голови академії, виділений жовтим тлом, секретарів секцій — зеленим, начальників відділень секції — блакитним фоном.

Ім'я Дата
народження 		Обрання
академіком 		Обрання членом-
кореспондентом 		Відділення Спеціалізація Посилання
Райко Братож[sl] 17 лютого 1952 року 2001 1995 СІСН історія давнього світу
Славой Жижек 21 березня 1949 року 2013 2005 СІСН культурологія і соціальна філософія
Йоже Менцінгер 5 березня 1941 року 2017 1995 СІСН правознавство і економіка
Здравко Млинар[sl] 30 січня 1933 року 1987 1981 СІСН соціиологія
Йоже Млинарич[sl] 13 березня 1935 року 2001 1995 СІСН класична філологія
Маріян Павчник[sl] 9 грудня 1946 року 2009 2003 СІСН філософія і теорія держави і права
Йоже Пір’євець[sl] 1 червня 1940 року 2009 2005 СІСН історія міжнародних відносин
Славко Спліцхал[sl] 14 червня 1947 року 2009 2003 СІСН комунікація
Біба Тержан[sl] 25 липня 1947 року 2007 2001 СІСН археологія
Аленка Шелих[sl] 2 вересня 1933 року 2003 1997 СІСН кримінальне право
Петер Штих[sl] 27 листопада 1960 року 2015 2007 СІСН ранньосередньовічна історія Словенії
Франце Берник[sl] 13 травня 1927 року 1987 1983 СФЛ історія літератури
Каєтан Гантар[sl] 11 жовтня 1930 року 1997 1993 СФЛ історія літератури і класична філологія
Зінка Зорко[sl] 24 лютого 1936 року 2009 2003 СФЛ історія і діалектологія словенської мови
Матьяж Кмецл[sl] 23 лютого 1934 року 2003 1997 СФЛ історія і теорія літератури
Янко Кос[sl] 9 березня 1931 року 1983 1977 СФЛ порівняльне літературознавство і теорія літератури
Йоже Крашовець[sl] 20 квітня 1944 року 1995 1991 СФЛ теологія, історія релігії, релігійна антропологія
Янез Орешнік[sl] 12 грудня 1935 року 1993 1987 СФЛ загальне і порівняльне мовознавство германських мов
Борис Патерну[sl] 12 грудня 1935 року 1985 1979 СФЛ теорія літератури, історія словенської літератури
Тадей Байд[sl] 19 січня 1949 року 2009 2003 СМФХТН електротехніка і робототехніка

Примітки Редагувати

  1. ↑ https://council.science/members/online-directory/
  2. https://www.interacademies.org/network/member-academies
  3. https://allea.org/members
  4. Milan Kučan (28 липня 1994). UKAZ o razglasitvi zakona o Slovenski akademiji znanosti in umetnosti (словен.). Uradni list Republike Slovenije[sl]. Процитовано 16 липня 2018. 
  5. Člani SAZU (словен.). Slovenska akademija znanosti in umetnosti (SAZU). Процитовано 16 липня 2018. 
  6. Rajko Bratož (словен.). Slovenska akademija znanosti in umetnosti (SAZU). Процитовано 19 липня 2018. 
  7. Slavoj Žižek (словен.). SAZU. Процитовано 19 липня 2018. 
  8. Jože Mencinger (словен.). SAZU. Процитовано 19 липня 2018. 
  9. Zdravko Mlinar (словен.). SAZU. Процитовано 19 липня 2018. 
  10. Jože Mlinarič (словен.). SAZU. Процитовано 19 липня 2018. 
  11. Marijan Pavčnik (словен.). SAZU. Процитовано 19 липня 2018. 
  12. Jože Pirjevec (словен.). SAZU. Процитовано 19 липня 2018. 
  13. Slavko Splichal (словен.). SAZU. Процитовано 19 липня 2018. 
  14. Biba Teržan (словен.). SAZU. Процитовано 21 липня 2018. 
  15. Alenka Šelih (словен.). SAZU. Процитовано 21 липня 2018. 
  16. Peter Štih (словен.). SAZU. Процитовано 21 липня 2018. 
  17. France Bernik (словен.). SAZU. Процитовано 21 липня 2018. 
  18. Kajetan Gantar (словен.). SAZU. Процитовано 22 липня 2018. 
  19. Zinka Zorko (словен.). SAZU. Процитовано 22 липня 2018. 
  20. Matjaž Kmecl (словен.). SAZU. Процитовано 22 липня 2018. 
  21. Janko Kos (словен.). SAZU. Процитовано 22 липня 2018. 
  22. Jože Krašovec (словен.). SAZU. Процитовано 22 липня 2018. 
  23. Janez Orešnik (словен.). SAZU. Процитовано 22 липня 2018. 
  24. Boris Paternu (словен.). SAZU. Процитовано 22 липня 2018. 
  25. Tadej Bajd (словен.). SAZU. Процитовано 22 липня 2018. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Slovenska akademiya nauk i mistectv sloven Slovenska akademija znanosti in umetnosti SAZU vishij nacionalnij naukovij zaklad Sloveniyi sho ob yednuye vchenih i hudozhnikiv obranih u chleni Akademiyi zavdyaki znachnim dosyagnennyam v galuzi nauki j mistectva Misiya Slovenskoyi akademiyi nauk i mistectv spriyati rozvitku naukovoyi dumki i hudozhnoyi tvorchosti Slovenska akademiya nauk i mistectv Osnovni daniZasnovano 1938Abreviatura SASA 1 Krayina SloveniyaShtab kvartira LyublyanaTip nacionalna akademiya naukd i akademiya naukDochirnya i organizaciya yi Research Centre of the Slovenian Academy of Sciences and Artsd i Institute of MusicologydChlenstvo Mizhnacionalna Naukova Radad 1 Mizhakademichne partnerstvod 2 i All European Academiesd 3 Vebstorinka sazu siMapa Slovenska akademiya nauk i mistectv u VikishovishiDiye z 12 listopada 1938 roku u Lyublyani Do 1943 roku nazivalasya Akademiya nauki i mistectva sloven Akademija znanosti in umetnosti AZU pid chas drugoyi svitovoyi vijni otrimala suchasnu nazvu Diyalnist akademiyi viznachayetsya Zakonom pro Slovensku akademiyi nauk i mistectv sloven Zakon o Slovenski akademiji znanosti in umetnosti prijnyatomu 20 lipnya 1886 roku dzherelo ne vkazane 1645 dniv z ryadom zmin ta dopovnen ostanni z yakih buli vvedeni 28 lipnya 1994 roku 4 Zmist 1 Istoriya 1 1 Vitoki akademiyi 1 2 Istoriya rozvitku Slovenskoyi akademiyi nauk i mistectv 2 Struktura Slovenskoyi akademiyi nauk i mistectv 3 Golovi akademiyi 4 Chleni akademiyi 5 Primitki 6 PosilannyaIstoriya RedaguvatiVitoki akademiyi Redaguvati Hocha Slovenska akademiya nauk i mistectv vinikla tilki v pershij polovini XX stolittya yiyi vitoki syagayut do 1693 roku tobto do XVII stolittya koli vinikli Francuzka akademiya Korolivske tovaristvo v Londoni i Akademiya nimeckih prirodoznavciv u Shvajnfurti U Lyublyani bula utvorena poperednicya sogodnishnoyi akademiyi Academia operosorum Labacensium spilnota z dvadcyati troh osib sered yakih buli yuristi teologi likari Pershim golovoyu spilnoti buv Yanez Krstnik Presheren sloven Janez Krstnik Preseren doktor teologiyi i lyubitel poet Academia operosorum vidkrila shlyah barokovomu mistectvu v Sloveniyi a Lyublyana stala centrom slovenskogo baroko Chleni akademiyi v 1701 roci zaproponuvali organizuvati v Lyublyani pershu publichnu biblioteku V kinci togo zh roku mabut za yih prikladom viniklo tovaristvo Academia philharmonicorum Labacensium pershe ob yednannya muzikantiv ta lyubiteliv muziki v Sloveniyi Academia operosorum Labacensium pripinila svoye isnuvannya blizko 1725 roku Odnak cherez sto rokiv v epohu Prosvitnictva z yavilasya nova akademiya v 1779 roci U spilnotu sho vinikla z iniciativi Blazha Kumerdeya sl uvijshli majbutni diyachi slovenskogo vidrodzhennya Marko Pohlin Yurij Yapel ru Anton Tomash Lingart Novi akademiki zajmalisya v pershu chergu slovenskoyu istoriyeyu ta movoyu a takozh inshimi movami poeziyeyu ritorikoyu filosofiyeyu medicinoyu i pravom Druga akademiya nezabarom pripinila svoye isnuvannya imovirno za rozporyadzhennyam vladi i z kincya XVIII stolittya nastav dovgij period koli u slovenciv ne bulo svogo ob yednannya vchenih i mitciv U drugij polovini XIX stolittya vinikla Slovenska matica sloven Slovenska matica metoyu yakoyi bulo vsemirne poshirennya gramotnosti v Sloveniyi z yavilisya takozh inshi prosvitnicki tovaristva odnak akademiya nauk zalishalasya lishe mriyeyu zdijsnenoyu lishe pid chas tak zvanoyi pershoyi Yugoslaviyi Istoriya rozvitku Slovenskoyi akademiyi nauk i mistectv Redaguvati Diyalnim organizatorom Akademiyi buv filolog Fran Ramovsh ru bagato sil viddav rozvitku organizaciyi nauki v Sloveniyi na pochatku XX stolittya Koli v 1919 roci vinik universitet u Lyublyani Naukove gumanitarne tovaristvo z dopomogoyu Slovenskoyi matici Narodnoyi galereyi sloven Narodna galerija i tovaristva Yurist sloven Pravnik pochalo pidgotovchi roboti i v 1938 roci voni buli uspishno zaversheni Pered vidkrittyam Akademiyi buli obrani pershi visimnadcyat chleniv akademiyi a 4 sichnya nastupnogo roku za korolivskim ukazom buv obranij yiyi pershij golova slavist Rajko Nahtigal ru Pid chas drugoyi svitovoyi vijni Akademiya ne pripinila svogo isnuvannya i prodovzhuvala diyalnist v osnovnomu vidavnichu pid kerivnictvom Milana Vidmara Pislya zakinchennya vijni akademiya bula restrukturovana zamist pervisnih chotiroh viddilen spochatku viniklo p yat potim shist vinikali novi instituti ta sekciyi Sformuvalasya akademiya institutskogo tipu za zrazkom Akademiyi nauk SRSR prote z 1955 roku do 1958 roku z yiyi skladu spochatku vijshli veliki tehnichni instituti institut fiziki im Jozhe Stefana sloven Fizikalni institut Jozefa Stefana institut himiyi im Borisa Kidricha sloven Kemicni institut Borisa Kidrica elektrotehnichnij institut sloven Institut za elektrisko gospodarstvo i nareshti institut turbomashin sloven Institut za turbinske stroje U vidanni Akademiyi zalishilisya gumanitarni ta deyaki prirodnicho naukovi instituti V cej chas bulo skasovano avtonomiyu akademiyi zakoni 1948 i 1949 roku povernuto yij lishe za zakonom 1980 roku U pislyavoyenni roki znachno zrosla produktivnist akademiyi osoblivo v period z 1952 roku po 1976 rik pid chas golovuvannya slovenskogo literaturnogo kritika Josipa Vidmara sl Pislya drugoyi svitovoyi vijni Slovenska akademiya nauk i mistectv zdijsnila nizku vazhlivih dlya Sloveniyi proektiv napriklad pidgotuvala Slovnik slovenskoyi literaturnoyi movi sl sloven Slovar slovenskega knjiznega jezika i Slovenskij biografichnij slovnik ru sloven Slovenski biografski leksikon U 1981 roci gumanitarni ta prirodnicho naukovi instituti buli ob yednano v Naukovo doslidnij centr SANM sl sloven Znanstvenoraziskovalni center SAZU osnovna meta yakogo doslidzhennya v galuzi minulogo i sogodennya Sloveniyi U 1994 roci bulo prijnyato zakon pro Akademiyu yakij garantuvav yij avtonomiyu i nezalezhnist yiyi diyalnosti Slovenska akademiya stala v odin ryad z inshimi yevropejskimi akademiyami nauk uklala dogovori pro spivpracyu priblizno z tridcyatma akademiyami stala chlenom mizhnarodnih naukovih i akademichnih organizacij Biofizik Boshtyan Zheksh sl golova Akademiyi z 2002 roku do 2008 roku prodovzhuvav shiroke mizhnarodne spivrobitnictvo Slovenskoyi akademiyi v riznih galuzyah nauki i mistectva Struktura Slovenskoyi akademiyi nauk i mistectv RedaguvatiSlovenska akademiya nauk i mistectv skladayetsya z 6 sekcij sloven razred za galuzyami nauki dvi z nih dodatkovo podilyayutsya na viddilennya oddelok I sekciya istorichnih i suspilnih nauk sekretar sekciyi akad Slavko Splichal sl Sekciyu skladayut dva viddilennya viddilennya istorichnih nauk kerivnik akad Biba Terzhan sl viddilennya suspilnih nauk kerivnik akad Jozhe Mencinger II sekciya filologiyi ta literaturoznavstva sekretar sekciyi ch k Marko Snoj ru III sekciya matematichnih fizichnih himichnih i tehnichnih nauk sekretar viddilennya akad Franc Forstnerich Sekciyu skladayut dva viddilennya viddilennya matematiki fiziki i himiyi kerivnik ch k Matej Brezhar sl viddilennya tehnichnih nauk kerivnik akad Ivan Bratko sl IV sekciya prirodnichih nauk sekretar sekciyi akad Tetyana Avshich Zhupanc sl V sekciya mistectv sekretar sekciyi akad Milchek Komel VI sekciya medicini sekretar sekciyi ch k Gregor Serzha 5 Krim togo v strukturu Slovenskoyi akademiyi nauk i mistectv vhodyat viddil mizhnarodnogo spivrobitnictva i koordinaciyi naukovih doslidzhen biblioteka SANM tretya za velichinoyu biblioteka Sloveniyi Akademiya zasnuvala takozh Naukovo doslidnij centr SANM sloven Znanstvenoraziskovalni center SAZU ZRC SAZU yakij ob yednuye 17 institutiv i doslidnih grup Golovi akademiyi RedaguvatiRajko Nahtigal ru slavist 1939 1942 Milan Vidmar inzhener elektrotehnik shahist filosof i pismennik 1942 1945 France Kidrich istorik 1945 1950 Fran Ramovsh ru filolog 1950 1952 Josip Vidmar sl literaturnij kritik 1952 1976 Yanez Milchinskij sl fahivec iz sudovoyi medicini 1976 1992 France Bernik sl istorik literaturi 1992 2002 Boshtyan Zheksh sl biofizik 2002 2008 Jozhe Trontel likar nevrolog 2008 2013 Marko Mushich sl arhitektor 2014 Z 2014 roku posadu golovi akademiyi zajmaye Tadej Bajd sl Chleni akademiyi RedaguvatiV osobovomu skladi Slovenskoyi akademiyi nauk i mistectv rozriznyayetsya kilka stupeniv chlenstva v zalezhnosti vid zaslug pered slovenskoyu naukoyu chi mistectvom slovenskogo pohodzhennya chi gromadyanstva Dijsnij ordinarnij chlen sloven redni clan yakij takozh mozhe nazivatisya akademikom Ekstraordinarnij chlen izredni clan peredbachaye menshi zaslugi porivnyano z akademikami priblizno vidpovidnij rosijskomu statusu chlena korespondenta Ordinarnimi i ekstaordinarnimi chlenami mozhut buti obrani diyachi nauki abo mistectva sho volodiyut gromadyanstvom Sloveniyi abo za jogo vidsutnosti slovenskim pohodzhennyam i aktivnim zv yazkom z krayinoyu Inozemnij chlen dopisni clan tobto chlen korespondent v staromu znachenni cogo termina pri vidsutnosti slovenskogo gromadyanstva abo pohodzhennya na tli vidpovidnosti inshim vimogam dlya dijsnogo chlena ta osoblivo vazhlivih zaslug pered naukoyu abo mistectvom Respubliki Sloveniya Pochesnij chlen castni clan Na chas skladannya spisku koli utochniti u chinnomu skladi akademiyi ye 76 dijsnih chleniv 16 chleniv korespondentiv ta 77 inozemnih chleniv U nizhchenavedenij tablici pererahovani vsi diyuchi zhivi na moment skladannya abo onovlennya spisku koli dijsni chleni SANM iz zaznachennyam dati narodzhennya ta obrannya a takozh prinalezhnosti do sekciyi akademiyi ta osnovnoyi specializaciyi Tablicya sortuyetsya za vsima kolonkami spochatku chleni vidsortovani za sekciyami a vseredini nih za prizvishami v poryadku ukrayinskogo alfavitu Akademik yakij obijmaye posadu golovi akademiyi vidilenij zhovtim tlom sekretariv sekcij zelenim nachalnikiv viddilen sekciyi blakitnim fonom Im ya Datanarodzhennya Obrannyaakademikom Obrannya chlenom korespondentom Viddilennya Specializaciya PosilannyaRajko Bratozh sl 19520217 17 lyutogo 1952 roku 2001 1995 SISN istoriya davnogo svitu 6 Slavoj Zhizhek 19490321 21 bereznya 1949 roku 2013 2005 SISN kulturologiya i socialna filosofiya 7 Jozhe Mencinger 19410305 5 bereznya 1941 roku 2017 1995 SISN pravoznavstvo i ekonomika 8 Zdravko Mlinar sl 19330130 30 sichnya 1933 roku 1987 1981 SISN sociiologiya 9 Jozhe Mlinarich sl 19350313 13 bereznya 1935 roku 2001 1995 SISN klasichna filologiya 10 Mariyan Pavchnik sl 19461208 9 grudnya 1946 roku 2009 2003 SISN filosofiya i teoriya derzhavi i prava 11 Jozhe Pir yevec sl 19400601 1 chervnya 1940 roku 2009 2005 SISN istoriya mizhnarodnih vidnosin 12 Slavko Splichal sl 19470614 14 chervnya 1947 roku 2009 2003 SISN komunikaciya 13 Biba Terzhan sl 19470725 25 lipnya 1947 roku 2007 2001 SISN arheologiya 14 Alenka Shelih sl 19331002 2 veresnya 1933 roku 2003 1997 SISN kriminalne pravo 15 Peter Shtih sl 19601127 27 listopada 1960 roku 2015 2007 SISN rannoserednovichna istoriya Sloveniyi 16 France Bernik sl 19270513 13 travnya 1927 roku 1987 1983 SFL istoriya literaturi 17 Kayetan Gantar sl 19301011 11 zhovtnya 1930 roku 1997 1993 SFL istoriya literaturi i klasichna filologiya 18 Zinka Zorko sl 19360224 24 lyutogo 1936 roku 2009 2003 SFL istoriya i dialektologiya slovenskoyi movi 19 Matyazh Kmecl sl 19340223 23 lyutogo 1934 roku 2003 1997 SFL istoriya i teoriya literaturi 20 Yanko Kos sl 19310309 9 bereznya 1931 roku 1983 1977 SFL porivnyalne literaturoznavstvo i teoriya literaturi 21 Jozhe Krashovec sl 19440420 20 kvitnya 1944 roku 1995 1991 SFL teologiya istoriya religiyi religijna antropologiya 22 Yanez Oreshnik sl 19351212 12 grudnya 1935 roku 1993 1987 SFL zagalne i porivnyalne movoznavstvo germanskih mov 23 Boris Paternu sl 19351212 12 grudnya 1935 roku 1985 1979 SFL teoriya literaturi istoriya slovenskoyi literaturi 24 Tadej Bajd sl 19260605 19 sichnya 1949 roku 2009 2003 SMFHTN elektrotehnika i robototehnika 25 Primitki Redaguvati a b https council science members online directory https www interacademies org network member academies https allea org members Milan Kucan 28 lipnya 1994 UKAZ o razglasitvi zakona o Slovenski akademiji znanosti in umetnosti sloven Uradni list Republike Slovenije sl Procitovano 16 lipnya 2018 Clani SAZU sloven Slovenska akademija znanosti in umetnosti SAZU Procitovano 16 lipnya 2018 Rajko Bratoz sloven Slovenska akademija znanosti in umetnosti SAZU Procitovano 19 lipnya 2018 Slavoj Zizek sloven SAZU Procitovano 19 lipnya 2018 Joze Mencinger sloven SAZU Procitovano 19 lipnya 2018 Zdravko Mlinar sloven SAZU Procitovano 19 lipnya 2018 Joze Mlinaric sloven SAZU Procitovano 19 lipnya 2018 Marijan Pavcnik sloven SAZU Procitovano 19 lipnya 2018 Joze Pirjevec sloven SAZU Procitovano 19 lipnya 2018 Slavko Splichal sloven SAZU Procitovano 19 lipnya 2018 Biba Terzan sloven SAZU Procitovano 21 lipnya 2018 Alenka Selih sloven SAZU Procitovano 21 lipnya 2018 Peter Stih sloven SAZU Procitovano 21 lipnya 2018 France Bernik sloven SAZU Procitovano 21 lipnya 2018 Kajetan Gantar sloven SAZU Procitovano 22 lipnya 2018 Zinka Zorko sloven SAZU Procitovano 22 lipnya 2018 Matjaz Kmecl sloven SAZU Procitovano 22 lipnya 2018 Janko Kos sloven SAZU Procitovano 22 lipnya 2018 Joze Krasovec sloven SAZU Procitovano 22 lipnya 2018 Janez Oresnik sloven SAZU Procitovano 22 lipnya 2018 Boris Paternu sloven SAZU Procitovano 22 lipnya 2018 Tadej Bajd sloven SAZU Procitovano 22 lipnya 2018 Posilannya RedaguvatiOficijnij sajt Slovenskoyi akademiyi nauk i mistectv Zakon Slovenskoyi Respubliki pro Slovensku akademiyu nauk i mistectv Sajt naukovo doslidnogo centru SANM Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Slovenska akademiya nauk i mistectv amp oldid 38284907