| 2009 рік у науці |
| 2007 2008 — 2009 — 2010 2011 |
| Див. також: Інші події у 2009 |
2009 рік — Міжнародний рік астрономії.
Події Редагувати
- Виповнилося 400 років як Галілео Галілей вперше використав телескоп для дослідження об'єктів Всесвіту.
Відкриття Редагувати
Найраніший гомінід Редагувати
Найдавніший предок людини, який мешкав 4,4 мільйона років тому виявлено на початку року в Ефіопії групою американських учених з Університету Берклі на чолі з доктором Тімом Уайтом. Його наукова назва — Ardipithecus ramidu.
Епігеном і спадковість Редагувати
У жовтні група вчених з інституту Салка в Каліфорнії опублікувала першу докладну карту людського епігенома. Це допоможе зрозуміти формування спадкового механізму людини.
Лікування дефектів зору за допомогою генної терапії Редагувати
Групі офтальмологів з університету штату Вашингтон вдалося вперше вилікувати за допомогою методів генної інженерії дальтонізм. Вони ввели в очі піддослідним шимпанзе, які страждають цим дефектом, генну витяжку, яка стимулює вироблення білків, що беруть участь в аналізі кольорів.
Вода на Місяці Редагувати
У листопаді остаточно підтвердилися припущення про те, що на Місяці є вода. 9 жовтня американське космічне агентство НАСА провело експеримент: спеціально запущений зонд був направлений до місячної поверхні, при зіткненні з якою іншого апарата над обраним кратером піднявся стовп уламків місячної породи і пилу. Зафіксовано наявність парів води в отриманих спектрах — причому її кількість вимірювалося декалітрами. Це може вказувати на наявність в кратерах природного супутника Землі покладів або викопного, або кометного льоду.
Телепортація на квантовому рівні Редагувати
Ученим Квантового інституту при університеті штату Меріленд вдалося передати інформацію від одного атома до іншого на відстані 1 метра. Було доведено, що властивості одного атома можуть бути миттєво передані іншому. Це відкриття має величезне значення для створення супернадійних і надшвидких квантових комп'ютерів.
Великий адронний колайдер Редагувати
До кінця року стали надходити перші результати найбільшого експерименту в галузі фізики високих енергій. Великий адронний коллайдер, побудований у Швейцарії Європейською організацією ядерних досліджень CERN, досяг робочого етапу — 29 листопада на ньому зафіксовано пучок протонів з енергією в 1,05 трильйона електрон-вольт (TeV).
Дослідники збираються досягти енергій до 7 TeV, і в результаті отримати умови, близькі до тих, які існували в перші моменти після Великого Вибуху, в результаті якого виник Всесвіт.
Розганяючи і зіштовхуючи пучки протонів з високою енергією, фізики сподіваються виявити нові елементарні частинки, у тому числі легендарний бозон Хіггса, які допоможуть пролити світло на фундаментальні закони світобудови.
Інші вчені хочуть отримати експериментальне підтвердження правильності своїх теорій суперсиметрії і суперструн.
Холодна екзопланета або червоний карлик Редагувати
Астрономам вперше вдалося отримати оптичний знімок самої холодної з виявлених досі планет за межами Сонячної системи.
В рамках двох серій спостережень, проведених у травні та серпні 2009 року групою астрономів з Інституту астрономії Макса Планка, на еліптичній орбіті навколо зірки GJ 758 була виявлена планета — газовий гігант масою в 10-40 разів перевищує Юпітер.
Електронний папір Редагувати
У 2009 році відбувся довгоочікуваний прорив у технологіях електронного паперу. У продажу з'являється все більше пристроїв для читання, заснованих на патенті каліфорнійської фірми E-Ink. Вони дозволяють відображати чорно-білий текст, закодований в різних електронних форматах. Зображення виходить контрастним і не залежить від заднього освітлення.
48-ядерний мікропроцесор Редагувати
Корпорація Intel отримала перші експериментальні зразки мікрочипа нового покоління з 48 ядрами або шарами. У прес-релізі компанії його називають «одним процесором, який замінить собою весь комп'ютер».
Обчислювальна потужність цього процесора перевищить у 10-20 разів наявні параметри двоядерних мікрочипів, що дозволить створити нове покоління персональних комп'ютерів, які легко вбудовуються в концепцію cloud computing або в обробку даних в мережевих ресурсах.
Телепатія Редагувати
Американська армія виділила 4 мільйони доларів на створення шолома, який сприйматиме сигнали головного мозку і передавати з по мережах зв'язку. Вже отримані перші практичні результати, достатні для розробників технічних засобів для інвалідів — наприклад, пристрій, перевертати сторінки книги під впливом думки паралізованої людини. Три американських університети працюють над здійсненням цієї ідеї, досліджуючи слабкі електросигнали, що надходять на датчики в шоломі.
Наукові нагороди 2009 року Редагувати
Нобелівська премія Редагувати
- З фізики — Чарльз Као (Гонконг, Велика Британія, США), Джордж Сміт (Канада, США) і Віллард Бойл (США) — за винахід оптичних напівпровідникових сенсорів
- З хімії: Венкатараман Рамакрішнан (Велика Британія), Томас Стейц (США) і Ада Йонат (Ізраїль) — за визначення структури і функції рибосом
- З медицини та фізіології — американські вчені Елізабет Блекберн, Керол Грейдер і Джек Шостак (за вивчення клітинних механізмів старіння)
- З економіки: американські вчені Елінор Остром — за дослідження в області корпоративного управління суспільною власністю та Олівер Вільямсон — за теорію вирішення корпоративних конфліктів
Абелівська премія Редагувати
Громов Михайло Леонідович — «за його революційний внесок в геометрію»
Золота медаль імені В. І. Вернадського Національної академії наук України Редагувати
- Марченко Володимир Олександрович — за видатні досягнення в галузі функціонального аналізу та математичної фізики
- Жан Бургейн (США) — за видатні досягнення в теорії гармонічного аналізу, ергодичній теорії та теорії чисел
Премії НАН України імені видатних учених України Редагувати
Докладніше: Премії НАН України імені видатних учених України — лауреати 2009 року
Державна премія України в галузі науки і техніки Редагувати
Докладніше: Державна премія України в галузі науки і техніки — лауреати 2009 року
Померли Редагувати
- 20 лютого — Якупов Назим Мухамедзянович (народився 7 липня 1928), український історик, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки Української РСР, Герой Радянського Союзу
- 20 березня — Федоров Микола Ілліч, білоруський вчений у галузі лісової фітопатології, засновник білоруської наукової школи лісової фітопатології.
- 2 травня — Юрій Євгенович Юцевич (народився 28 лютого 1932), український музикознавець
- 4 травня — Орест-Степан Григорович Влох (народився 2 липня 1934), український фізик і громадсько-політичний діяч, професор
- 17 травня — Ігор Михайлович Дмитренко (народився 24 липня 1928), український фізик у галузі надпровідності та низькотемпературного матеріалознавства, академік Національної академії наук України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Заслужений діяч науки УРСР
- 19 травня — Роберт Френсіс Ферчготт (народився 4 червня 1916), американський біохімік, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини 1998 року
- 31 травня Аркадій Дмитрович Кузьмін (народився 27 січня 1923), російський радіоастроном, професор, доктор фізико-математичних наук, заслужений діяч науки РФ
- 6 червня — Жан Доссе (народився 19 жовтня 1916), французький імунолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини 1980 року
- 14 червня — Олександр Миколайович Антипов (народився 23 вересня 1949), російський картограф, захисник озера Байкал, член-кореспондент Російської Академії наук, директор Інституту географії Сибірського відділення РАН, головний редактор журналу «Географія і природні ресурси»
- 16 червня — Руслан Григорович Скринніков (народився 8 січня 1931), російський історик, доктор історичних наук, професор
- 17 червня — Ральф Дарендорф (народився 1 травня 1929), німецько-британський соціолог, політолог, політичний діяч
- 17 липня — Лешек Колаковський (народився 23 жовтня 1927), польський філософ, фахівець з марксизму
- 19 липня — Савва Васильович Ямщиков (народився 8 жовтня 1938), російський реставратор, історик мистецтва, публіцист
- 24 липня — Володимир Семенович Кульчицький (народився 28 грудня 1919), український правознавець, історик держави і права, доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України, член-кореспондент Академії правових наук України
- 8 серпня — Іван Іванович Мавров (народився 26 червня 1936), доктор медичних наук, професор, директор Інституту дерматології й венерології АМН України
- 8 серпня — Ілля Сергійович Даревський (народився 18 грудня 1924), провідний герпетолог Росії, член-кореспондент РАН
- 21 серпня — Ярослав Іванович Дзира (народився 2 травня 1931), кандидат філологічних наук, історик-джерелознавець, публіцист, історіограф, літературознавець, шевченкознавець, перекладач
- 12 вересня — Ігор Романович Бариляк (народився 12 вересня 1942), доктор медичних наук, професор, завідувач відділу медичної генетики Наукового центру радіаційної медицини АМН України, професор Києво-Могилянської академії, науковий директор Інституту генетики репродукції, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки
- 12 вересня — Норман Ернест Борлоуг (народився 25 березня), — американський агроном, генетик і фахівець із патології рослин, відомий як батько Зеленої революції, Лауреат Нобелівської премії миру 1970 року
- 18 вересня — Наталія Юліївна Шведова (народилася 25 грудня 1916), російський лінгвіст, співавтор однотомного «Тлумачного словника російської мови»
- 5 жовтня — Ізраїль Мойсейович Гельфанд (народився 2 вересня 1913), радянський математик, біолог, педагог і організатор математичної освіти, академік АН СРСР
- 13 жовтня — Роджер Доксі (народився 11 березня 1947), американський фізик і астроном, чільник Інституту космічного телескопа Хаббла
- 25 жовтня — Олександр Мойсейович П'ятигорський (народився 30 січня 1929), російський і англійський філософ, філолог, перекладач і письменник
- 28 жовтня — Микола Андрійович Касьян (народився 10 квітня 1937), український лікар-остеопат, академік Української академії наук, Заслужений лікар України, Народний лікар СРСР
- 30 жовтня — Клод Леві-Строс (народився 28 листопада 1908), французький антрополог, етнограф, соціолог і культуролог
- 31 жовтня — Омелян Дмитрович Довганич (народився 8 травня 1930), український історик, краєзнавець, журналіст, видавець, педагог вищої школи, літературознавець, громадський діяч
- 31 жовтня — Цянь Сюесень (народився 11 грудня 1911), китайський вчений, ключова фігура в створенні міжконтинентальних балістичних ракет, учасник космічної програми США і основоположник космічної програми Китаю
- 1 листопада — Роберт Райнс (народився 30 серпня 1922), американський правник, науковець, винахідник і композитор
- 3 листопада — Франсиско Аяла (народився 16 березня 1906), іспанський письменник, перекладач і соціолог
- 8 листопада — Віталій Лазарович Гінзбург (народився 4 жовтня 1916), радянський і російський фізик-теоретик, академік АН СРСР і РАН лауреат Нобелівської премії з фізики (2003)
- 10 грудня — Юрій Олександрович Карпенко (народився 29 вересня 1929), український мовознавець, доктор філологічних наук, професор, академік АН ВШ України, член-кореспондент НАН України
- 21 грудня — Едвін Герхард Кребс (народився 6 червня 1918), американський біохімік, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини 1992 рік
- 23 грудня — Євгенія Борисівна Патон (народилася 12 березня 1956), український вчений у галузі Генетичної інженерії та біотехнології рослин, член-кореспондент Національної академії наук України, доктор біологічних наук, Заслужений діяч науки і техніки України
- 23 грудня — Феохаріс Харалампійович Кессидіс (народився 13 березня 1920), радянський грецький філософ та історик давньогрецької філософії, член-кореспондент Афінської академії
Див. також Редагувати
- Список наднових 2009 року
- Види, описані 2009
Джерела Редагувати
- http://www.bbc.co.uk/russian/science/2009/12/091214_best-science_09.shtml [ 19 березня 2011 у Wayback Machine.]