www.wikidata.uk-ua.nina.az

Великий адронний колайдер Координати 46 14 пн ш 06 03 сх д 46 233 пн ш 6 050 сх д 46 233 6 050 Вели кий адро нний кола й

Великий адронний колайдер

Координати: 46°14′ пн. ш. 06°03′ сх. д. / 46.233° пн. ш. 6.050° сх. д. / 46.233; 6.050

Вели́кий адро́нний кола́йдер (англ. Large Hadron Collider, LHC) — найбільший у світі прискорювач елементарних частинок, збудований у Європейському центрі ядерних досліджень (CERN), поблизу Женеви (Швейцарія), між 1998 і 2008 роками.

Схематичне зображення детектора LHCb.
Розміщення ВАК (зелене кільце) на мапі. Синє кільце – SPS – менш потужний прискорювач. Справа внизу позначено аеропорт Женеви.

Фінансування та розробку проєкту здійснюють понад 10 тисяч науковців та інженерів, представників різних університетів і лабораторій з понад 100 країн світу.

Прискорювач пролягає в тунелі (у формі тора окружністю 27 км) на глибині до 175 метрів (570 футів) під землею на кордоні Франції та Швейцарії, поблизу Женеви, Швейцарії. Як свідчить назва, він призначений для прискорювання адронів, зокрема протонів і важких іонів.

Перших зіткнень вдалось досягти в 2010 році з енергією в 3,5 тераелектронвольт (ТеВ) на промінь, що приблизно в чотири рази перевищило попередній світовий рекорд. Після модернізації 2015 року вдалось отримати енергію 6,5 ТеВ на промінь (13 ТеВ загальна енергія зіткнення, сучасний світовий рекорд).

Наприкінці 2018 року колайдер було вимкнено для подальшої модернізації прискорювача та детекторів. Перезапуск колайдера планується навесні 2022 року з можливим підвищенням енергії зіткнення до 14 ТеВ.

5 липня 2022 року, після запуску колайдера, вчені відкрили одразу три досі невідомі науці кварки. Було виявлено пентакварк та пару тетракварків, один з яких, до речі, ще й мав заряд.

28 листопада 2022 року, згідно повідомлення видавництва Süddeutsche Zeitung, через енергетичну кризу, Європейська організація ядерних досліджень (CERN) на два тижні раніше запланованого терміну зупинила роботу колайдера.

Основні завдання ВАК Редагувати

Вивчення механізму Хіггса Редагувати

Цей, раніше суто теоретичний, механізм пояснює, яким чином деякі елементарні частинки набули масу, що призвело до порушення симетрії в межах електрослабкої взаємодії (де, як відомо, фотон безмасовий, а W та Z бозони масивні). Підтвердженням існування цього механізму повинен бути бозон Хіггса, пошук якого і був одним із завдань ВАК. У випадку існування цього бозону з допомогою експерименту планувалося визначити його основні характеристики (заряд та масу) і таким чином підтвердити або зробити спробу розширити Стандартну модель (в залежності від маси бозону).

Експерименти ATLAS та CMS оголосили про відкриття бозону Хіггса 4 липня 2012 року. Опубліковані восени 2012 року результати доводять існування частинки з масою близько 125 ГеВ, що має властивості відповідні до передбачених властивостей бозону Хіггса. Впродовж 2015-2018 років на ВАК було зібрано значно більшу кількість експериментальних даних, що дозволили виміряти з великою точністю параметри цієї частинки і впевнено поставити її у відповідність до теоретично передбаченого бозона Хіггса. Було відкрито 5 каналів розпаду цього бозона: розпад у два фотони, чотири лептони, пару b-кварків, пару W бозонів та пару тау-лептонів; всі результати відповідають теоретичним передбаченням. Ведеться пошук рідкісного каналу розпаду у два мюони та інших розпадів, для дослідження яких необхідно зібрати значно більший обсяг даних. Так само, більший обсяг даних має бути досліджено для відкриття надзвичайно рідкісного процесу народження двох (або більшої кількості) бозонів Хіггса в одному зіткненні пучків.

У травні 2023 року на фізичній конференції LHC у Белграді були оприлюднені результати, які підвищили статистичну точність швидкості знаменитого «віддавання маси» при розпаді частинки Хіггса на фотон і Z-бозон із слабкою ядерною силою короткого радіусу дії. Подібний розпад є подією приблизно одна із тисячі, або, як вже зазначається в підручниках, приблизно 0,15 відсотка від всіх розпадів Хіггса.

Станом на 2019 рік, наукові статті 2012 року про відкриття бозону Хіггса отримали більше 9 тисяч цитувань, що ставить їх у п'ятірку найцитованіших наукових статей у фізиці елементарних частинок.

Вимірювання параметрів Стандартної Моделі Редагувати

Значення основних параметрів Стандартної Моделі фізики елементарних частинок, таких як маси калібрувальних бозонів та константи електрослабкої взаємодії, були виміряні недостатньо точно до початку роботи ВАК. Вимірювання цих параметрів є одним з основних задань ВАК, яке успішно виконується.

Вивчення топ-кварків Редагувати

Топ-кварк — найважчий кварк і, більше того, це найважча з відкритих поки елементарних частинок. Згідно з результатами Теватрону, що були відомі ще до запуску ВАК, його маса становить 173,1 ± 1,3 ГеВ/c². Через свою велику масу топ-кварк до запуску ВАК спостерігався лише на одному прискорювачі — Теватрон, на інших прискорювачах просто не вистачало енергії для його продукування. Крім того, топ-кварки цікавлять фізиків не тільки самі по собі, але і як «робочий інструмент» для вивчення хіггсівського бозона. Один з найважливіших каналів народження хіггсівського бозона в ВАК — асоціативне народження разом з топ-кварк-антикварковою парою. Для того, щоб надійно відокремлювати такі події від фону, треба спочатку добре вивчити властивості самих топ-кварків.

Вже 2014 року експерименти ATLAS та CMS змогли уточнити масу топ-кварка, а невдовзі детально вивчити його властивості. Асоціативне народження хіггсівського бозона з топ-кварк-антикварковою парою було експериментально досліджено у 2018.

Пошук суперсиметрії Редагувати

Ця гіпотетична теорія постулює симетрію між бозонами та ферміонами в природі у випадку енергій понад 1 ТеВ і є одним із запропонованих розширень Стандартної моделі. Станом на 2021 рік, підтверджень цієї теорії здобути не вдалося: результати ВАК допомогли виключити значну кількість гіпотетичних сценаріїв. Варто відзначити, що ці негативні результати не ставлять крапку на теорії суперсиметрії: є не виключеною можливість, що маса таких частинок настільки велика, що їх неможливо спостерігати на ВАК.

Також було досліджено інші гіпотетичні сценарії: існування раніше невідомих довгоживучих частинок або магнітних монополей також не було підтверджено.

Дослідження кварк-глюонної плазми Редагувати

Приблизно один місяць на рік прискорювач працює в режимі ядерних зіткнень. Окрім зіткення пучків протонів, протягом 2010-2018 років досліджувались зіткенення двох пучків свинцю (PbPb), протонів та свинцю (pPb), а у 2017 також двох пучків ксенону (XeXe). Зіткнення важких іонів дозволяє досліджувати також рідкісні електромагнітні процеси завдяки сильним електромагнітним полям у важких ядрах. Так, колаборація ATLAS відкрила процес розсіяння фотонів на фотонах.

Дослідження важких адронів Редагувати

Ще до запуску ВАК фізика важких (таких, що містять c- або b-кварки) адронів вважалася перспективним напрямом пошуку відхилень від Стандартної Моделі. Це є можливим завдяки тому, що розпад цих короткоживучих (період напіврозпаду порядка пікосекунди) адронів відбувається з допомогою слабкої взаємодії, в якій порушується CP-інваріантність. Точне вимірювання значень CP-асиметрії у розпадах важких адронів є одним із завдань ВАК, над яким переважно працює експеримент LHCb. Саме на цьому експерименті вперше було відкрито порушення CP-інваріантності у розпадах D мезонів, а також залежність CP-асиметрії від часу у розпадах Bs мезонів.

У слабких розпадах адрони масою порядка 2 – 5 ГеВ розпадаються з допомогою віртуальних W та Z бозонів масою у 80 – 90 ГеВ. Це дає можливість припустити, що гіпотетичні частинки з ще більшою масою можуть мати вплив на такі розпади, проявляючи себе у відхиленнях від передбачень Стандартної Моделі. Ще до старту ВАК передбачалося, що у деяких моделях суперсиметрії рідкісний розпад Bs мезона на два мюони (що у Стандартній Моделі стається лише в трьох із мільярда Bs мезонів) може бути значно частішим. Три з чотирьох великих експериментів на ВАК взялися за перевірку цієї гіпотези: виміряна ймовірність такого розпаду станом на 2020 рік (близько 2.6 розпадів на мільярд) узгоджується зі Стандартною Моделлю, що виключає гіпотетичні ефекти суперсиметрії, проте не виключає певні інші моделі фізики за межами Стандартної Моделі. Незначні відхилення від передбачень Стандартної Моделі спостерігаються у інших рідкісних розпадах B мезонів, проте (оскільки ці розпади надзвичайно рідкісні) необхідно зібрати більший обсяг даних для підтвердження результатів.

Окрім дослідження розпадів вже відомих адронів, передбачався пошук нових адронів, що були передбачені Стандартною Моделлю, але не були доступними на попередніх експериментах. Загалом, ВАК за 10 років відкрив кілька десятків нових адронів. Хоча більша частина з них подібні за кварковим складом до уже відомих частинок, було також відкрито кілька принципово нових адронів. Серед них варто виділити "двічі чарівний" баріон Ξcc++ , що є першим відомим баріоном з двома чарівними кварками.

Дослідження "екзотичних" адронів, тобто таких, що не вписуються у класифікацію мезонів та баріонів, є важливим для розуміння законів квантової хромодинаміки. У експериментах на ВАК було відкрито пентакварки, а також досліджено або відкрито кілька тетракварків.

Історія Редагувати

Моделювання процесу зародження Бозону Хігса в детекторі CMS.

Проєкт був задуманий 1984 року, його реалізацію почали 2001-го. Для спорудження ВАК було використано існуючий тунель, в якому до 2000 року працював електрон-позитронний колайдер LEP.

Запуск ВАК спершу планували на 8 липня 2008 року, але відбувся він 10 вересня. Запуск вважають успішним — пучок частинок з енергією 450 гігаелектрон-вольт проведено по всьому кільцю колайдера.

Офіційну церемонію відкриття Великого адронного колайдера було заплановано на 21 жовтня 2008 року. Але через несправність кріогенної системи колайдера, яка сталася 19 вересня, ВАК запустили лише 20 листопада 2009 року.

30 березня 2010 року у Великому адронному колайдері вперше успішно здійснено зіткнення протонів, що рухалися зі швидкістю, наближеною до швидкості світла.

14 лютого 2013 — Великий адронний колайдер було зупинено для запланованого ремонту, який тривав до листопада 2014. Техніки замінили понад 10 тисяч високовольтних з'єднань між надпровідними магнітами. Також було збільшено захист чутливого електронного обладнання в тунелі від іонізуючого випромінювання. Крім головного 27-кілометрового колайдера, проведено модернізацію протонного синхротрона та протонного суперсинхротрона. Після завершення роботи енергія зіткнень у ВАК зросла з 8 до 13 тераелектронвольт, а також збільшилась його світність (кількість зіткнень між частинками на секунду).

8-16 березня 2013 — під час наукової конференції у Ля-Тюїль (Італія) фізики, які працюють на Великому адронному колайдері, оприлюднили нові дані, які підтверджують, що елементарна частинка, отримана у ході експерименту на ВАК є саме бозоном Хіггса.

Після зупинки на модернізацію у 2013 році, колайдер почав повноцінну роботу навесні 2015 року. У квітні 2016 року ЦЕРН відімкнув ВАК від живлення після короткого замикання, колайдер у цей час був у роботі. Речник ЦЕРНу Арно Марсольє повідомив, що тхір проліз до трансформатора високої напруги, що призвело до короткого замикання, тварина загинула, але Великий адронний колайдер буде полагоджено за кілька днів. Колайдер успішно працював до кінця 2018 року, коли його було закрито на планову трирічну модернізацію.

Заплановано кілька модернізацій ВАК у майбутньому. Модернізація з метою досягнення ще більшої світності має назву HL-LHC (high-luminosity LHC) і має відбутись до 2027 року. У подальшому, розглядається варіант модернізації магнітів прискорювача, що дозволить подвоїти енергію зіткнень або ж будівництва принципово нового прискорювача, що замінить ВАК. Приорітети подібних проектів визначаються відповідно до результатів досліджень, отриманих на ВАК.

Передісторія ВАК з 1976 року Редагувати

Період Подія Опис
5 квітня 1976 Протонний суперсинхротрон SPS Були запущені перші пучки протонів в новому 7-кілометровому прискорювачі у ЦЕРНі — протонний суперсинхротрон (SPS). Протони розганялися в ньому до рекордної енергії 400 ГеВ і прямували на нерухомі мішені. SPS продовжував успішно працювати і в еру LEP, і навіть у XXI столітті. Починаючи з 2010 року основна функція SPS — попередній розгін і постачання протонів у Великий адронний колайдер
18 липня 1977 Проект LEP і задумка ВАК Був опублікований перший проект Великого електрон-позитронного колайдера (LEP) в ЦЕРНі, який буде встановлений в спеціальному кільцевому тунелі завдовжки майже 30 км. Тоді ж була висловлена і думка, що в майбутньому в тому ж тунелі можна буде розмістити і адронний коллайдер, який, можливо, буде працювати одночасно з LEP. Тому тунель для LEP проектувався з урахуванням такої можливості.
1981 Початок робіт над створенням магнітів Почалися розробки магнітів для ВАК — основи майбутнього колайдера. Магніти повинні були тримати поле близько 10 Тесла, а значить, їх необхідно робити надпровідними, але при цьому вони повинні вміщуватися в просторі підземного тунелю. Основний упор робився на конфігурацію «два в одному» (дві окремі вакуумні труби для зустрічних протонних пучків, поміщені в єдиний Кріостат), але розглядалися й інші варіанти. Конфігурація «два-в-одному» стала згодом емблемою ВАК.
Січень 1983 — січень 1988 Прокладання 27-кілометрового тунелю Протягом 5 років у ЦЕРНі велися екскаваційні роботи з прокладанням кільцевого 27-кілометрового тунелю. У ньому розташовуэться Великий електрон-позитронного колайдера (LEP), а по закінченні його роботи, в 2000-і роки, в тому ж тунелі змонтують і Великий адронний колайдер. Прокладка тунелю стала найбільшим на той час екскаваціним проектом в Європі (рекорд був побитий в 1988 році, коли почалися роботи з прокладання підземного тунелю під Ламаншем.) Вартість цих робіт склала більше половини всього бюджету LEP.
Квітень 1983 LHC Note 1 У ЦЕРНі опубліковано технічний звіт, що містить попередні оцінки того, як міг би працювати адронний колайдер в тунелі LEP. Звіт вийшов під номером «LEP Note 440», а згодом він отримав номер «LHC Note 1».
3 липня 1983 Теватрон
У Національній лабораторії ім. Е. Фермі в США почав свою роботу Теватрон — протон-антипротон колайдер, що вдаряє частки на енергії 512 ГеВ (пізніше енергія частинок була піднята до 980 ГеВ). У 1990–2000-і роки на Теватроні було зроблено багато робіт з фізики сильних і електрослабкої взаємодії, включаючи відкриття топ-кварків. У 2010–2012 роках Теватрон залишається головним конкурентом ВАК в пошуку гіґґсівського бозона.
21 березня 1984 Конференція з ВАК у Лозанні

ЦЕРН спільно з Європейським комітетом по майбутніх прискорювачів організував з 21 по 27 березня 1984 робочу конференцію з ВАК у Лозанні (Швейцарія). На ній були представлені результати вивчення різних шляхів для створення колайдера, а також загальні начерки детекторів для ВАК. Розробки магнітної системи прискорювача орієнтувалися на енергію протонів від 5 до 9 ТеВ; обговорювалися можливості зіштовхувати ядра важких іонів, а також проект електронно-протонного колайдера (при одночасній роботі LEP і ВАК, змонтованих один над одним).

Грудень 1984 Нобелівська премія за W і Z бозони

Нобелівська премія з фізики за 1984 рік була вручена Карлу Руббіа і Симону ван дер Меру за їх ключову роль у відкритті в експериментах на SPS частинок-переносників слабкої взаємодії — W і Z бозонів. Це відкриття, яке підтвердило теорію електрослабкої симетрії, стало можливим завдяки тому, що в 1981 році SPS перетворився з протонного прискорювача в протон-антипротонний колайдер.

14 липня 1987 Проект LAA

У ЦЕРНі починає роботу проект LAA, завданням якого є вироблення загальних принципів, за якими будуть проектуватися детектори для майбутнього адронного колайдера.

22 квітня 1988 Підвищення світимості

Спеціальна комісія, створена в 1987 році, вивчила можливості збільшення світимості ВАК в порівнянні з початковими планами і в своєму звіті від 22 квітня 1988 дала позитивний висновок. Орієнтиром світимості для ВАК стало значення 1034 см−2с−1.

Червень 1988 Перші магніти

Протестовані перші невеликі моделі надпровідних магнітів, виготовлені італійською фірмою Ansaldo Componenti у співпраці з ЦЕРНом. Магнітне поле вдалося підняти до 8,5 Тесла без зриву надпровідності. У наступні роки було досягнуто магнітне поле напруженістю 10,2 Тесла. Порівняння різних варіантів магнітів і оптимізація їх конструкції тривали ще кілька років.

Березень 1989 WWW

Співробітник ЦЕРНу Тім Бернерс-Лі запропонував нову гіпертекстову систему обробки інформації, з якої потім виріс WWW.

14 липня 1989 Запрацював LEP

14 липня 1989 у Великий електрон-позитронний колайдер (LEP) були запущені перші електрони і позитрони. Місяць по тому розпочалися перші зіткнення. У наступні 11 років LEP виконав велику програму досліджень з вивчення Стандартної моделі фізики елементарних частинок.

4 жовтня 1990 Конференція в Ахені по ВАК

Європейський комітет з майбутніх прискорювачів організував в Ахені (ФРН) конференцію, присвячену ВАК. На ній були представлені, серед інших доповідей, і проекти двох різних детекторів для ВАК.

Травень 1991 Технічний проект ВАК

Опубліковано 212-сторінковий звіт («The Pink Book») групи, що вивчала можливість створення ВАК. Планована енергія протонів — 7,7 ТеВ.

20 грудня 1991 Рада ЦЕРНу підтримав ВАК

У резолюції, затвердженої Радою ЦЕРНу, констатується, що ВАК — підходящий проект для ЦЕРНу після завершення роботи колайдера LEP. Конкурентом ВАК був проект лінійного електрон-позитронного колайдера.

5 березня 1992 Фізична програма

З 5 по 8 березня 1992 року в Ев'ян-ле-Бен (Франція) пройшла конференція, після якої розпочала в деталях вимальовуватися фізична програма досліджень на ВАК.

15 березня 1992 LHCC — Комітет з експериментів на ВАК

За результатами березневої конференції в Ев'ян-ле-Бен (Франція) в ЦЕРНі був сформований Комітет з експериментів на ВАК (LHCC). Перше засідання комітету відбулося 23 жовтня 1992 року.

5 листопада 1992 Чотири детектори для ВАК

У листопаді 1992 року Комітету з експериментів на ВАК були представлені заявки (Letter of Intent) на створення трьох великих детекторів: ATLAS (який утворився після злиття двох ранніх проектів EAGLE і ASCOT), CMS та L3P. У 1993 році Комітет підтримав заявки ATLAS і CMS, відхиливши заявку L3P. У березні 1993 року також була представлена ​​заявка на створення детектора ALICE, а в серпні 1995 року — заявка детектора LHCb.

1993 Лін Еванс

Лін Еванс призначений керівником проекту ВАК і залишається ним донині. У 1990-х роках він зіграв величезну роль не тільки в розробці магнітної системи коллайдера, а й у залученні до проекту ВАК нових країн і, як наслідок, додаткового фінансування.

21 жовтня 1993 SSC

Конгрес США відмовився продовжувати фінансування американського суперколайдера SSC, розрахованого на енергію протонів 20 ТеВ. Проекту був виділений останній грошовий транш у розмірі 640 млн доларів для згортання робіт. У наступні роки американські фізики почали приєднуватися до груп, які працюють над ВАК.

15 грудня 1994 Технічні проекти детекторів ATLAS і CMS

Комітету з експериментам на ВАК представлені технічні проекти (Technical Proposal) детекторів ATLAS і CMS.

16 грудня 1994 ВАК офіційно затверджений

Рада ЦЕРНу офіційно затвердив проект по створенню ВАК як один з ключових проектів ЦЕРНу. Проект передбачав створення прискорювача в два етапи (енергія протонів 4,5 ТеВ до 2004 року і 7 ТеВ до 2008 року), з можливістю перегляду стратегії в 1997 році.

грудень 1994 — грудень 1998 Прототип «String 1» — комірка довжиною 42м

Створення і тестування комірки String 1 — прототипу ділянки ВАК довжиною 42 м, який складався з чотирьох магнітів, які підтримуються температурою в 1,9 К.

20 грудня 1996 ВАК в один етап

Завдяки додатковому фінансуванню від нових країн-учасників проекту, Рада ЦЕРНу прийняла рішення реалізувати будівництво ВАК не в два, а в один етап. Завершення будівництва очікувалося в 2005 році.

листопад 1997 Перший 15-метровий дипольний магніт

У ЦЕРН з Італії прибув перший прототип 15-метрового поворотного магніту, виготовлений за покращеною технологією з урахуванням результатів String-1.

Детектори Редагувати

Монтаж внутрішньої системи відстеження на детектор ALICE

На ВАК встановлено 7 детекторів, розміщених у міжсекційних блоках. Два з них — ATLAS та CMS (Компактний мюонний соленоїд) — великогабаритні детектори загального призначення (англ. general-purpose detectors), розраховані для різноманітних досліджень, але конструктивно оптимізовані для пошуку бозона Хіггса та фізики за межами Стандартної Моделі. ALICE (A Large Ion Collider Experiment, Іонний колайдерний експеримент) оптимізований для досліджень кварк-глюооної плазми та законів квантової хромодинаміки у зіткненнях важких йонів та протонів. LHCb (LHC beauty experiment) є четвертим за розміром експериментом, він оптимізований для досліджень CP-симетрії та пошуку фізики за межами Стандартної Моделі в розпадах адронів, що містять c- та b-кварки (останні дали назву експерименту).

Компанія BBC дала наступне визначення:

ATLAS — один з двох детекторів з широкою сферою функціонування з метою нових відкриттів та відповідей на старі питання.

CMS — детектор з широкою сферою функціонування, котрий «полює» на бозони Хіггса і шукає природу походження темної матерії.

ALICE — вивчає «рідинну» форму існування матерії, відому як кварк-глюонна плазма, короткий проміжок існування якої виник відразу ж після Великого Вибуху.

LHCb — вивчає рівну кількість матерії та антиматерії, яка вивільняється після Великого вибуху. Намагається дати відповідь на питання: «Що сталося зі „зниклою“ антиматерією?»

На кожному з чотирьох основних детекторів працює окрема наукова колаборація, кожна з яких налічує понад тисячу фізиків та інженерів з десятків країн світу.

Окрім чотирьох основних експериментів, кожен з яких має свою точку зіткнення пучків, є додаткові невеликі експерименти, розташовані поруч з одним з основних, використовуючи частину їх інфраструктури. Такими є TOTEM (розташований біля CMS), LHCf (LHC forward experiment, розташований біля ATLAS), MOEDAL (розташований біля LHCb). Споруджується восьмий експеримент, FASER. Ці невеликі експерименти мають дуже вузьку галузь досліджень.


Внесок України Редагувати

В експериментах на ВАК задіяно понад 40 країн світу.

Зокрема, українські науковці з Харківського Фізико-Технічного Інституту та НТК «Інститут монокристалів», фізик-теоретик Г. М. Зинов'єв брали участь у частині проекту ВАК — роботах над системою детектування ALICE (внутрішньою трековою системою). У Науково-дослідному технологічному інституті приладобудування (Харків) під керівництвом професора В.Борщова налагодили відповідне виробництво. Фінансування української частини робіт здійснювалося коштом Українського Науково-Технологічного центру, створеного відповідними департаментами США, Японії та Канади, а також INTAS [ 30 травня 2022 у Wayback Machine.], CERN і НАТО, адже офіційно участь України в CERN на той час ще не було оформлено.

Українські наукові інститути беруть участь в колабораціях CMS, ALICE та LHCb.

Громадський резонанс Редагувати

Волтер Ваґнер, власник ботанічного саду на Гавайських островах, і Луїс Санчо (Іспанія) подавали позов до суду, вимагаючи заборонити запуск Великого адронного колайдера. На їхню думку, запуск пристрою небезпечний для людства: колайдер може породити невелику чорну діру або «дивну частку», яка перетворить Землю на грудку «дивної матерії». Дослідники з CERN спростовували ці гіпотези і називали заяви Ваґнера і Санчо «нісенітницею».

Див. також Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Великий адронний колайдер

Джерела Редагувати

  1. . CERN (англ.). Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 23 січня 2021. 
  2. Великий адронний колайдер виявив докази існування трьох небачених раніше частинок. 06.07.2022, 09:34
  3. Запустили так запустили: Великий адронний колайдер виявив три невідомі людству частинки. 08.07.2022
  4. [https://www.sueddeutsche.de/wissen/wissenschaft-stromfresser-auch-die-wissenschaft-spart-energie-dpa.urn-newsml-dpa-com-20090101-221127-99-679322 Stromfresser: Auch die Wissenschaft spart Energie 27. November 2022, 10:16 Uhr]
  5. Великий адронний колайдер зупинили для економії електроенергії. 28.11.2022, 12:29
  6. . CERN (англ.). Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021. 
  7. Aad, G.; Abajyan, T.; Abbott, B.; Abdallah, J.; Abdel Khalek, S.; Abdelalim, A.A.; Abdinov, O.; Aben, R. та ін. (2012-09). . Physics Letters B (англ.) 716 (1). с. 1–29. doi:10.1016/j.physletb.2012.08.020. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021. 
  8. Chatrchyan, S.; Khachatryan, V.; Sirunyan, A.M.; Tumasyan, A.; Adam, W.; Aguilo, E.; Bergauer, T.; Dragicevic, M. та ін. (2012-09). . Physics Letters B (англ.) 716 (1). с. 30–61. doi:10.1016/j.physletb.2012.08.021. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 23 січня 2021. 
  9. Sirunyan, A.M.; Tumasyan, A.; Adam, W.; Ambrogi, F.; Bergauer, T.; Dragicevic, M.; Erö, J.; Escalante Del Valle, A. та ін. (2020-06). . Physics Letters B (англ.) 805. с. 135425. doi:10.1016/j.physletb.2020.135425. Архів оригіналу за 22 липня 2020. Процитовано 23 січня 2021. 
  10. Aaboud, M.; Aad, G.; Abbott, B.; Abdinov, O.; Abeloos, B.; Abidi, S.H.; AbouZeid, O.S.; Abraham, N.L. та ін. (2018-09). . Physics Letters B (англ.) 784. с. 345–366. doi:10.1016/j.physletb.2018.07.050. Архів оригіналу за 20 серпня 2020. Процитовано 23 січня 2021. 
  11. . ATLAS (англ.). Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021. 
  12. . Physics Letters B (англ.) 789. 10 лютого 2019. с. 508–529. ISSN 0370-2693. doi:10.1016/j.physletb.2018.11.064. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 23 січня 2021. 
  13. Aaboud, M.; Aad, G.; Abbott, B.; Abdinov, O.; Abeloos, B.; Abhayasinghe, D. K.; Abidi, S. H.; AbouZeid, O. S. та ін. (10 квітня 2019). Cross-section measurements of the Higgs boson decaying into a pair of τ -leptons in proton-proton collisions at s = 13 TeV with the ATLAS detector. Physical Review D (англ.) 99 (7). с. 072001. ISSN 2470-0010. doi:10.1103/PhysRevD.99.072001. Процитовано 23 січня 2021. 
  14. Sirunyan, A.M.; Tumasyan, A.; Adam, W.; Ambrogi, F.; Asilar, E.; Bergauer, T.; Brandstetter, J.; Brondolin, E. та ін. (2018-04). . Physics Letters B (англ.) 779. с. 283–316. doi:10.1016/j.physletb.2018.02.004. Архів оригіналу за 15 жовтня 2020. Процитовано 23 січня 2021. 
  15. . CERN (англ.). Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021. 
  16. . CERN (англ.). Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021. 
  17. Вчені виявили перші ознаки рідкісного розпаду бозона Хіггса. 29.05.2023
  18. Top Cited Articles of All Time (2019 edition). old.inspirehep.net. Процитовано 23 січня 2021. 
  19. . CERN (англ.). Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021. 
  20. The LHCb collaboration; Aaij, R.; Adeva, B.; Adinolfi, M.; Affolder, A.; Ajaltouni, Z.; Akar, S.; Albrecht, J. та ін. (2015-11). Measurement of the forward-backward asymmetry in Z/γ∗ → μ + μ − decays and determination of the effective weak mixing angle. Journal of High Energy Physics (англ.) 2015 (11). с. 190. ISSN 1029-8479. doi:10.1007/JHEP11(2015)190. Процитовано 23 січня 2021. 
  21. . CERN (англ.). Архів оригіналу за 23 лютого 2021. Процитовано 23 січня 2021. 
  22. . CERN (англ.). Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021. 
  23. Sirunyan, A. M.; Tumasyan, A.; Adam, W.; Ambrogi, F.; Asilar, E.; Bergauer, T.; Brandstetter, J.; Dragicevic, M. та ін. (4 червня 2018). Observation of t t ¯ H Production. Physical Review Letters (англ.) 120 (23). с. 231801. ISSN 0031-9007. doi:10.1103/PhysRevLett.120.231801. Процитовано 23 січня 2021. 
  24. January 2021, Paul Sutter 07. . Space.com (англ.). Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021. 
  25. . CERN (англ.). Архів оригіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 23 січня 2021. 
  26. . CERN (англ.). Архів оригіналу за 22 лютого 2021. Процитовано 23 січня 2021. 
  27. . CERN (англ.). Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021. 
  28. . ATLAS (англ.). Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021. 
  29. Evidence for light-by-light scattering in heavy-ion collisions with the ATLAS detector at the LHC. Nature Physics 13 (9). 14 серпня 2017. с. 852–858. ISSN 1745-2473. doi:10.1038/nphys4208. Процитовано 23 січня 2021. 
  30. . CERN (англ.). Архів оригіналу за 20 лютого 2021. Процитовано 23 січня 2021. 
  31. . CERN (англ.). Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 23 січня 2021. 
  32. Arbey, A.; Battaglia, M.; Mahmoudi, F.; Martínez Santos, D. (21 лютого 2013). Supersymmetry confronts B s → μ + μ − : Present and future status. Physical Review D (англ.) 87 (3). с. 035026. ISSN 1550-7998. doi:10.1103/PhysRevD.87.035026. Процитовано 23 січня 2021. 
  33. The ATLAS collaboration, ред. (2020). Combination of the ATLAS, CMS and LHCb results on the $B^0_{(s)}\to\mu^+\mu^-$ decays. 
  34. . CERN (англ.). Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 23 січня 2021. 
  35. . CERN (англ.). Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021. 
  36. . CERN (англ.). Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021. 
  37. The LHCb collaboration; Aaij, R.; Abellán Beteta, C.; Ackernley, T.; Adeva, B.; Adinolfi, M.; Afsharnia, H.; Aidala, C. A. та ін. (2020-02). Precision measurement of the $$ {\varXi}_{cc}^{++} $$ mass. Journal of High Energy Physics (англ.) 2020 (2). с. 49. ISSN 1029-8479. doi:10.1007/JHEP02(2020)049. Процитовано 23 січня 2021. 
  38. Aaij, R.; Adeva, B.; Adinolfi, M.; Affolder, A.; Ajaltouni, Z.; Akar, S.; Albrecht, J.; Alessio, F. та ін. (12 серпня 2015). Observation of J / ψ p Resonances Consistent with Pentaquark States in Λ b 0 → J / ψ K − p Decays. Physical Review Letters (англ.) 115 (7). с. 072001. ISSN 0031-9007. doi:10.1103/PhysRevLett.115.072001. Процитовано 23 січня 2021. 
  39. Aaij, R.; Abellán Beteta, C.; Adeva, B.; Adinolfi, M.; Aidala, C. A.; Ajaltouni, Z.; Akar, S.; Albicocco, P. та ін. (5 червня 2019). Observation of a Narrow Pentaquark State, P c ( 4312 ) + , and of the Two-Peak Structure of the P c ( 4450 ) +. Physical Review Letters (англ.) 122 (22). с. 222001. ISSN 0031-9007. doi:10.1103/PhysRevLett.122.222001. Процитовано 23 січня 2021. 
  40. Aaij, R.; Abellán Beteta, C.; Ackernley, T.; Adeva, B.; Adinolfi, M.; Afsharnia, H.; Aidala, C. A.; Aiola, S. та ін. (7 грудня 2020). Amplitude analysis of the B + → D + D − K + decay. Physical Review D (англ.) 102 (11). с. 112003. ISSN 2470-0010. doi:10.1103/PhysRevD.102.112003. Процитовано 23 січня 2021. 
  41. . CERN (англ.). Архів оригіналу за 21 лютого 2021. Процитовано 23 січня 2021. 
  42. . CERN (англ.). Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021. 
  43. Великий адронний коллайдер знову в дії. 03.12.2009
  44. Великий адронний колайдер. 10.06.2017
  45. У Великому адронному колайдері вперше успішно пройшло зіткнення протонів // Радіо Свобода, 30.03.2010. оригіналу за 24.02.2014. Процитовано 14.10.2013. 
  46. Запущений перший в історії людства Великий адронний колайдер // Радіо Свобода, 30.03.2010. оригіналу за 28.02.2014. Процитовано 14.10.2013. 
  47. Большой адронный коллайдер остановлен на два года. polit.ua. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 14 лютого 2013. 
  48. Євген Ланюк. Відкрита нещодавно частинка таки справді бозон Гіґґса // Збруч, 16.03.2013. оригіналу за 13.12.2013. Процитовано 14.10.2013. 
  49. Тхір зупинив роботу Великого адронного колайдера [ 30 квітня 2016 у Wayback Machine.]. BBC Україна. 29 квітня 2016 року
  50. . home.cern. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021. 
  51. the FCC Collaboration; Abada, A.; Abbrescia, M.; AbdusSalam, S. S.; Abdyukhanov, I.; Abelleira Fernandez, J.; Abramov, A.; Aburaia, M. та ін. (2019-07). HE-LHC: The High-Energy Large Hadron Collider: Future Circular Collider Conceptual Design Report Volume 4. The European Physical Journal Special Topics (англ.) 228 (5). с. 1109–1382. ISSN 1951-6355. doi:10.1140/epjst/e2019-900088-6. Процитовано 23 січня 2021. 
  52. Лекція Стіва Майера (1990). оригіналу за 25 серпня 2010. Процитовано 24 червня 2010. 
  53. Звіт про попередні оцінки того, як би міг працювати адронний коллайдер в тунелі LEP
  54. Конференція в Лозанні // CERN Courier. оригіналу за 16 жовтня 2011. Процитовано 7 травня 2011. 
  55. . Архів оригіналу за 11 березня 2019. Процитовано 2 липня 2010. 
  56. Звіт про збільшення світимості Дослідницької групи з ЦЕРНу Комітет довгострокового планування[недоступне посилання з травня 2019]
  57. Пропозиція Тіма Бернерса-Лі, 1989. оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 7 травня 2011. 
  58. . Архів оригіналу за 11 березня 2019. Процитовано 7 травня 2011. 
  59. . Архів оригіналу за 21 березня 2011. Процитовано 7 травня 2011. 
  60. . Архів оригіналу за 11 березня 2019. Процитовано 7 травня 2011. 
  61. . Архів оригіналу за 26 травня 2008. Процитовано 7 травня 2011. 
  62. . Архів оригіналу за 18 серпня 2013. Процитовано 2 вересня 2013. 
  63. . Архів оригіналу за 17 серпня 2013. Процитовано 2 вересня 2013. 
  64. . CERN (англ.). Архів оригіналу за 19 лютого 2021. Процитовано 23 січня 2021. 
  65. . CERN (англ.). Архів оригіналу за 22 лютого 2021. Процитовано 23 січня 2021. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Koordinati 46 14 pn sh 06 03 sh d 46 233 pn sh 6 050 sh d 46 233 6 050 Veli kij adro nnij kola jder angl Large Hadron Collider LHC najbilshij u sviti priskoryuvach elementarnih chastinok zbudovanij u Yevropejskomu centri yadernih doslidzhen CERN poblizu Zhenevi Shvejcariya mizh 1998 i 2008 rokami Shematichne zobrazhennya detektora LHCb Rozmishennya VAK zelene kilce na mapi Sinye kilce SPS mensh potuzhnij priskoryuvach Sprava vnizu poznacheno aeroport Zhenevi Finansuvannya ta rozrobku proyektu zdijsnyuyut ponad 10 tisyach naukovciv ta inzheneriv predstavnikiv riznih universitetiv i laboratorij z ponad 100 krayin svitu Priskoryuvach prolyagaye v tuneli u formi tora okruzhnistyu 27 km na glibini do 175 metriv 570 futiv pid zemleyu na kordoni Franciyi ta Shvejcariyi poblizu Zhenevi Shvejcariyi Yak svidchit nazva vin priznachenij dlya priskoryuvannya adroniv zokrema protoniv i vazhkih ioniv Pershih zitknen vdalos dosyagti v 2010 roci z energiyeyu v 3 5 teraelektronvolt TeV na promin sho priblizno v chotiri razi perevishilo poperednij svitovij rekord Pislya modernizaciyi 2015 roku vdalos otrimati energiyu 6 5 TeV na promin 13 TeV zagalna energiya zitknennya suchasnij svitovij rekord Naprikinci 2018 roku kolajder bulo vimkneno dlya podalshoyi modernizaciyi priskoryuvacha ta detektoriv Perezapusk kolajdera planuyetsya navesni 2022 roku 1 z mozhlivim pidvishennyam energiyi zitknennya do 14 TeV 5 lipnya 2022 roku pislya zapusku kolajdera vcheni vidkrili odrazu tri dosi nevidomi nauci kvarki Bulo viyavleno pentakvark ta paru tetrakvarkiv odin z yakih do rechi she j mav zaryad 2 3 28 listopada 2022 roku zgidno povidomlennya vidavnictva Suddeutsche Zeitung cherez energetichnu krizu Yevropejska organizaciya yadernih doslidzhen CERN na dva tizhni ranishe zaplanovanogo terminu zupinila robotu kolajdera 4 5 Zmist 1 Osnovni zavdannya VAK 1 1 Vivchennya mehanizmu Higgsa 1 2 Vimiryuvannya parametriv Standartnoyi Modeli 1 3 Vivchennya top kvarkiv 1 4 Poshuk supersimetriyi 1 5 Doslidzhennya kvark glyuonnoyi plazmi 1 6 Doslidzhennya vazhkih adroniv 2 Istoriya 2 1 Peredistoriya VAK z 1976 roku 3 Detektori 4 Vnesok Ukrayini 5 Gromadskij rezonans 6 Div takozh 7 Dzherela 8 PosilannyaOsnovni zavdannya VAK RedaguvatiVivchennya mehanizmu Higgsa Redaguvati Cej ranishe suto teoretichnij mehanizm poyasnyuye yakim chinom deyaki elementarni chastinki nabuli masu sho prizvelo do porushennya simetriyi v mezhah elektroslabkoyi vzayemodiyi de yak vidomo foton bezmasovij a W ta Z bozoni masivni Pidtverdzhennyam isnuvannya cogo mehanizmu povinen buti bozon Higgsa poshuk yakogo i buv odnim iz zavdan VAK U vipadku isnuvannya cogo bozonu z dopomogoyu eksperimentu planuvalosya viznachiti jogo osnovni harakteristiki zaryad ta masu i takim chinom pidtverditi abo zrobiti sprobu rozshiriti Standartnu model v zalezhnosti vid masi bozonu Eksperimenti ATLAS ta CMS ogolosili pro vidkrittya bozonu Higgsa 4 lipnya 2012 roku 6 Opublikovani voseni 2012 roku rezultati 7 8 dovodyat isnuvannya chastinki z masoyu blizko 125 GeV sho maye vlastivosti vidpovidni do peredbachenih vlastivostej bozonu Higgsa Vprodovzh 2015 2018 rokiv na VAK bulo zibrano znachno bilshu kilkist eksperimentalnih danih sho dozvolili vimiryati z velikoyu tochnistyu parametri ciyeyi chastinki i vpevneno postaviti yiyi u vidpovidnist do teoretichno peredbachenogo bozona Higgsa Bulo vidkrito 5 kanaliv rozpadu cogo bozona rozpad u dva fotoni 9 chotiri leptoni 10 paru b kvarkiv 11 paru W bozoniv 12 ta paru tau leptoniv 13 14 vsi rezultati vidpovidayut teoretichnim peredbachennyam Vedetsya poshuk ridkisnogo kanalu rozpadu u dva myuoni 15 ta inshih rozpadiv 16 dlya doslidzhennya yakih neobhidno zibrati znachno bilshij obsyag danih Tak samo bilshij obsyag danih maye buti doslidzheno dlya vidkrittya nadzvichajno ridkisnogo procesu narodzhennya dvoh abo bilshoyi kilkosti bozoniv Higgsa v odnomu zitknenni puchkiv U travni 2023 roku na fizichnij konferenciyi LHC u Belgradi buli oprilyudneni rezultati yaki pidvishili statistichnu tochnist shvidkosti znamenitogo viddavannya masi pri rozpadi chastinki Higgsa na foton i Z bozon iz slabkoyu yadernoyu siloyu korotkogo radiusu diyi Podibnij rozpad ye podiyeyu priblizno odna iz tisyachi abo yak vzhe zaznachayetsya v pidruchnikah priblizno 0 15 vidsotka vid vsih rozpadiv Higgsa 17 Stanom na 2019 rik naukovi statti 2012 roku pro vidkrittya bozonu Higgsa otrimali bilshe 9 tisyach cituvan 18 sho stavit yih u p yatirku najcitovanishih naukovih statej u fizici elementarnih chastinok Vimiryuvannya parametriv Standartnoyi Modeli Redaguvati Znachennya osnovnih parametriv Standartnoyi Modeli fiziki elementarnih chastinok takih yak masi kalibruvalnih bozoniv ta konstanti elektroslabkoyi vzayemodiyi buli vimiryani nedostatno tochno do pochatku roboti VAK Vimiryuvannya cih parametriv ye odnim z osnovnih zadan VAK yake uspishno vikonuyetsya 19 20 Vivchennya top kvarkiv Redaguvati Top kvark najvazhchij kvark i bilshe togo ce najvazhcha z vidkritih poki elementarnih chastinok Zgidno z rezultatami Tevatronu sho buli vidomi she do zapusku VAK jogo masa stanovit 173 1 1 3 GeV c Cherez svoyu veliku masu top kvark do zapusku VAK sposterigavsya lishe na odnomu priskoryuvachi Tevatron na inshih priskoryuvachah prosto ne vistachalo energiyi dlya jogo produkuvannya Krim togo top kvarki cikavlyat fizikiv ne tilki sami po sobi ale i yak robochij instrument dlya vivchennya higgsivskogo bozona Odin z najvazhlivishih kanaliv narodzhennya higgsivskogo bozona v VAK asociativne narodzhennya razom z top kvark antikvarkovoyu paroyu Dlya togo shob nadijno vidokremlyuvati taki podiyi vid fonu treba spochatku dobre vivchiti vlastivosti samih top kvarkiv Vzhe 2014 roku eksperimenti ATLAS ta CMS zmogli utochniti masu top kvarka 21 a nevdovzi detalno vivchiti jogo vlastivosti Asociativne narodzhennya higgsivskogo bozona z top kvark antikvarkovoyu paroyu bulo eksperimentalno doslidzheno u 2018 22 23 Poshuk supersimetriyi Redaguvati Cya gipotetichna teoriya postulyuye simetriyu mizh bozonami ta fermionami v prirodi u vipadku energij ponad 1 TeV i ye odnim iz zaproponovanih rozshiren Standartnoyi modeli Stanom na 2021 rik pidtverdzhen ciyeyi teoriyi zdobuti ne vdalosya rezultati VAK dopomogli viklyuchiti znachnu kilkist gipotetichnih scenariyiv 24 Varto vidznachiti sho ci negativni rezultati ne stavlyat krapku na teoriyi supersimetriyi ye ne viklyuchenoyu mozhlivist sho masa takih chastinok nastilki velika sho yih nemozhlivo sposterigati na VAK Takozh bulo doslidzheno inshi gipotetichni scenariyi isnuvannya ranishe nevidomih dovgozhivuchih chastinok 25 abo magnitnih monopolej 26 takozh ne bulo pidtverdzheno Doslidzhennya kvark glyuonnoyi plazmi Redaguvati Priblizno odin misyac na rik priskoryuvach pracyuye v rezhimi yadernih zitknen Okrim zitkennya puchkiv protoniv protyagom 2010 2018 rokiv doslidzhuvalis zitkenennya dvoh puchkiv svincyu PbPb protoniv ta svincyu pPb a u 2017 takozh dvoh puchkiv ksenonu XeXe 27 Zitknennya vazhkih ioniv dozvolyaye doslidzhuvati takozh ridkisni elektromagnitni procesi zavdyaki silnim elektromagnitnim polyam u vazhkih yadrah Tak kolaboraciya ATLAS vidkrila proces rozsiyannya fotoniv na fotonah 28 29 Doslidzhennya vazhkih adroniv Redaguvati She do zapusku VAK fizika vazhkih takih sho mistyat c abo b kvarki adroniv vvazhalasya perspektivnim napryamom poshuku vidhilen vid Standartnoyi Modeli Ce ye mozhlivim zavdyaki tomu sho rozpad cih korotkozhivuchih period napivrozpadu poryadka pikosekundi adroniv vidbuvayetsya z dopomogoyu slabkoyi vzayemodiyi v yakij porushuyetsya CP invariantnist Tochne vimiryuvannya znachen CP asimetriyi u rozpadah vazhkih adroniv ye odnim iz zavdan VAK nad yakim perevazhno pracyuye eksperiment LHCb Same na comu eksperimenti vpershe bulo vidkrito porushennya CP invariantnosti u rozpadah D mezoniv 30 a takozh zalezhnist CP asimetriyi vid chasu u rozpadah Bs mezoniv 31 U slabkih rozpadah adroni masoyu poryadka 2 5 GeV rozpadayutsya z dopomogoyu virtualnih W ta Z bozoniv masoyu u 80 90 GeV Ce daye mozhlivist pripustiti sho gipotetichni chastinki z she bilshoyu masoyu mozhut mati vpliv na taki rozpadi proyavlyayuchi sebe u vidhilennyah vid peredbachen Standartnoyi Modeli She do startu VAK peredbachalosya sho u deyakih modelyah supersimetriyi ridkisnij rozpad Bs mezona na dva myuoni sho u Standartnij Modeli stayetsya lishe v troh iz milyarda Bs mezoniv mozhe buti znachno chastishim 32 Tri z chotiroh velikih eksperimentiv na VAK vzyalisya za perevirku ciyeyi gipotezi vimiryana jmovirnist takogo rozpadu stanom na 2020 rik blizko 2 6 rozpadiv na milyard 33 uzgodzhuyetsya zi Standartnoyu Modellyu sho viklyuchaye gipotetichni efekti supersimetriyi prote ne viklyuchaye pevni inshi modeli fiziki za mezhami Standartnoyi Modeli Neznachni vidhilennya vid peredbachen Standartnoyi Modeli sposterigayutsya u inshih ridkisnih rozpadah B mezoniv prote oskilki ci rozpadi nadzvichajno ridkisni neobhidno zibrati bilshij obsyag danih dlya pidtverdzhennya rezultativ 34 35 Okrim doslidzhennya rozpadiv vzhe vidomih adroniv peredbachavsya poshuk novih adroniv sho buli peredbacheni Standartnoyu Modellyu ale ne buli dostupnimi na poperednih eksperimentah Zagalom VAK za 10 rokiv vidkriv kilka desyatkiv novih adroniv Hocha bilsha chastina z nih podibni za kvarkovim skladom do uzhe vidomih chastinok bulo takozh vidkrito kilka principovo novih adroniv Sered nih varto vidiliti dvichi charivnij barion 3cc sho ye pershim vidomim barionom z dvoma charivnimi kvarkami 36 37 Doslidzhennya ekzotichnih adroniv tobto takih sho ne vpisuyutsya u klasifikaciyu mezoniv ta barioniv ye vazhlivim dlya rozuminnya zakoniv kvantovoyi hromodinamiki U eksperimentah na VAK bulo vidkrito pentakvarki 38 39 a takozh doslidzheno abo vidkrito kilka tetrakvarkiv 40 41 42 Istoriya Redaguvati nbsp Modelyuvannya procesu zarodzhennya Bozonu Higsa v detektori CMS Proyekt buv zadumanij 1984 roku jogo realizaciyu pochali 2001 go Dlya sporudzhennya VAK bulo vikoristano isnuyuchij tunel v yakomu do 2000 roku pracyuvav elektron pozitronnij kolajder LEP Zapusk VAK spershu planuvali na 8 lipnya 2008 roku ale vidbuvsya vin 10 veresnya Zapusk vvazhayut uspishnim puchok chastinok z energiyeyu 450 gigaelektron volt provedeno po vsomu kilcyu kolajdera Oficijnu ceremoniyu vidkrittya Velikogo adronnogo kolajdera bulo zaplanovano na 21 zhovtnya 2008 roku Ale cherez nespravnist kriogennoyi sistemi kolajdera yaka stalasya 19 veresnya 43 VAK zapustili lishe 20 listopada 2009 roku 44 30 bereznya 2010 roku u Velikomu adronnomu kolajderi vpershe uspishno zdijsneno zitknennya protoniv sho ruhalisya zi shvidkistyu nablizhenoyu do shvidkosti svitla 45 46 14 lyutogo 2013 Velikij adronnij kolajder bulo zupineno dlya zaplanovanogo remontu yakij trivav do listopada 2014 Tehniki zaminili ponad 10 tisyach visokovoltnih z yednan mizh nadprovidnimi magnitami Takozh bulo zbilsheno zahist chutlivogo elektronnogo obladnannya v tuneli vid ionizuyuchogo viprominyuvannya Krim golovnogo 27 kilometrovogo kolajdera provedeno modernizaciyu protonnogo sinhrotrona ta protonnogo supersinhrotrona Pislya zavershennya roboti energiya zitknen u VAK zrosla z 8 do 13 teraelektronvolt a takozh zbilshilas jogo svitnist kilkist zitknen mizh chastinkami na sekundu 47 8 16 bereznya 2013 pid chas naukovoyi konferenciyi u Lya Tyuyil Italiya fiziki yaki pracyuyut na Velikomu adronnomu kolajderi oprilyudnili novi dani yaki pidtverdzhuyut sho elementarna chastinka otrimana u hodi eksperimentu na VAK ye same bozonom Higgsa 48 Pislya zupinki na modernizaciyu u 2013 roci kolajder pochav povnocinnu robotu navesni 2015 roku U kvitni 2016 roku CERN vidimknuv VAK vid zhivlennya pislya korotkogo zamikannya kolajder u cej chas buv u roboti Rechnik CERNu Arno Marsolye povidomiv sho thir proliz do transformatora visokoyi naprugi sho prizvelo do korotkogo zamikannya tvarina zaginula ale Velikij adronnij kolajder bude polagodzheno za kilka dniv 49 Kolajder uspishno pracyuvav do kincya 2018 roku koli jogo bulo zakrito na planovu tririchnu modernizaciyu Zaplanovano kilka modernizacij VAK u majbutnomu Modernizaciya z metoyu dosyagnennya she bilshoyi svitnosti maye nazvu HL LHC high luminosity LHC i maye vidbutis do 2027 roku 50 U podalshomu rozglyadayetsya variant modernizaciyi magnitiv priskoryuvacha sho dozvolit podvoyiti energiyu zitknen 51 abo zh budivnictva principovo novogo priskoryuvacha sho zaminit VAK Prioriteti podibnih proektiv viznachayutsya vidpovidno do rezultativ doslidzhen otrimanih na VAK Peredistoriya VAK z 1976 roku Redaguvati Period Podiya Opis5 kvitnya 1976 Protonnij supersinhrotron SPS Buli zapusheni pershi puchki protoniv v novomu 7 kilometrovomu priskoryuvachi u CERNi protonnij supersinhrotron SPS Protoni rozganyalisya v nomu do rekordnoyi energiyi 400 GeV i pryamuvali na neruhomi misheni SPS prodovzhuvav uspishno pracyuvati i v eru LEP i navit u XXI stolitti Pochinayuchi z 2010 roku osnovna funkciya SPS poperednij rozgin i postachannya protoniv u Velikij adronnij kolajder Dokladnishe Protonnij supersinhrotron18 lipnya 1977 Proekt LEP i zadumka VAK Buv opublikovanij pershij proekt Velikogo elektron pozitronnogo kolajdera LEP v CERNi yakij bude vstanovlenij v specialnomu kilcevomu tuneli zavdovzhki majzhe 30 km Todi zh bula vislovlena i dumka sho v majbutnomu v tomu zh tuneli mozhna bude rozmistiti i adronnij kollajder yakij mozhlivo bude pracyuvati odnochasno z LEP Tomu tunel dlya LEP proektuvavsya z urahuvannyam takoyi mozhlivosti Dokladnishe Velikij elektron pozitronnij kolajder1981 Pochatok robit nad stvorennyam magnitiv Pochalisya rozrobki magnitiv dlya VAK osnovi majbutnogo kolajdera Magniti povinni buli trimati pole blizko 10 Tesla a znachit yih neobhidno robiti nadprovidnimi ale pri comu voni povinni vmishuvatisya v prostori pidzemnogo tunelyu Osnovnij upor robivsya na konfiguraciyu dva v odnomu dvi okremi vakuumni trubi dlya zustrichnih protonnih puchkiv pomisheni v yedinij Kriostat ale rozglyadalisya j inshi varianti Konfiguraciya dva v odnomu stala zgodom emblemoyu VAK Sichen 1983 sichen 1988 Prokladannya 27 kilometrovogo tunelyu Protyagom 5 rokiv u CERNi velisya ekskavacijni roboti z prokladannyam kilcevogo 27 kilometrovogo tunelyu U nomu roztashovuetsya Velikij elektron pozitronnogo kolajdera LEP a po zakinchenni jogo roboti v 2000 i roki v tomu zh tuneli zmontuyut i Velikij adronnij kolajder Prokladka tunelyu stala najbilshim na toj chas ekskavacinim proektom v Yevropi rekord buv pobitij v 1988 roci koli pochalisya roboti z prokladannya pidzemnogo tunelyu pid Lamanshem Vartist cih robit sklala bilshe polovini vsogo byudzhetu LEP 52 Kviten 1983 LHC Note 1 U CERNi opublikovano tehnichnij zvit 53 sho mistit poperedni ocinki togo yak mig bi pracyuvati adronnij kolajder v tuneli LEP Zvit vijshov pid nomerom LEP Note 440 a zgodom vin otrimav nomer LHC Note 1 3 lipnya 1983 Tevatron nbsp U Nacionalnij laboratoriyi im E Fermi v SShA pochav svoyu robotu Tevatron proton antiproton kolajder sho vdaryaye chastki na energiyi 512 GeV piznishe energiya chastinok bula pidnyata do 980 GeV U 1990 2000 i roki na Tevatroni bulo zrobleno bagato robit z fiziki silnih i elektroslabkoyi vzayemodiyi vklyuchayuchi vidkrittya top kvarkiv U 2010 2012 rokah Tevatron zalishayetsya golovnim konkurentom VAK v poshuku giggsivskogo bozona Dokladnishe Tevatron21 bereznya 1984 Konferenciya z VAK u Lozanni CERN spilno z Yevropejskim komitetom po majbutnih priskoryuvachiv organizuvav z 21 po 27 bereznya 1984 robochu konferenciyu z VAK u Lozanni 54 Shvejcariya Na nij buli predstavleni rezultati vivchennya riznih shlyahiv dlya stvorennya kolajdera a takozh zagalni nacherki detektoriv dlya VAK Rozrobki magnitnoyi sistemi priskoryuvacha oriyentuvalisya na energiyu protoniv vid 5 do 9 TeV obgovoryuvalisya mozhlivosti zishtovhuvati yadra vazhkih ioniv a takozh proekt elektronno protonnogo kolajdera pri odnochasnij roboti LEP i VAK zmontovanih odin nad odnim Gruden 1984 Nobelivska premiya za W i Z bozoni Nobelivska premiya z fiziki za 1984 rik bula vruchena Karlu Rubbia i Simonu van der Meru za yih klyuchovu rol u vidkritti v eksperimentah na SPS chastinok perenosnikiv slabkoyi vzayemodiyi W i Z bozoniv Ce vidkrittya yake pidtverdilo teoriyu elektroslabkoyi simetriyi stalo mozhlivim zavdyaki tomu sho v 1981 roci SPS peretvorivsya z protonnogo priskoryuvacha v proton antiprotonnij kolajder 14 lipnya 1987 Proekt LAA U CERNi pochinaye robotu proekt LAA 55 zavdannyam yakogo ye viroblennya zagalnih principiv za yakimi budut proektuvatisya detektori dlya majbutnogo adronnogo kolajdera 22 kvitnya 1988 Pidvishennya svitimosti Specialna komisiya stvorena v 1987 roci vivchila mozhlivosti zbilshennya svitimosti VAK v porivnyanni z pochatkovimi planami i v svoyemu zviti 56 vid 22 kvitnya 1988 dala pozitivnij visnovok Oriyentirom svitimosti dlya VAK stalo znachennya 1034 sm 2s 1 Cherven 1988 Pershi magniti Protestovani pershi neveliki modeli nadprovidnih magnitiv vigotovleni italijskoyu firmoyu Ansaldo Componenti u spivpraci z CERNom Magnitne pole vdalosya pidnyati do 8 5 Tesla bez zrivu nadprovidnosti U nastupni roki bulo dosyagnuto magnitne pole napruzhenistyu 10 2 Tesla Porivnyannya riznih variantiv magnitiv i optimizaciya yih konstrukciyi trivali she kilka rokiv Berezen 1989 WWW Spivrobitnik CERNu Tim Berners Li zaproponuvav 57 novu gipertekstovu sistemu obrobki informaciyi z yakoyi potim viris WWW 14 lipnya 1989 Zapracyuvav LEP 14 lipnya 1989 u Velikij elektron pozitronnij kolajder LEP buli zapusheni pershi elektroni i pozitroni Misyac po tomu rozpochalisya pershi zitknennya U nastupni 11 rokiv LEP vikonav veliku programu doslidzhen z vivchennya Standartnoyi modeli fiziki elementarnih chastinok 4 zhovtnya 1990 Konferenciya v Aheni po VAK Yevropejskij komitet z majbutnih priskoryuvachiv organizuvav v Aheni FRN konferenciyu prisvyachenu VAK Na nij buli predstavleni sered inshih dopovidej i proekti dvoh riznih detektoriv dlya VAK Traven 1991 Tehnichnij proekt VAK Opublikovano 212 storinkovij zvit 58 The Pink Book grupi sho vivchala mozhlivist stvorennya VAK Planovana energiya protoniv 7 7 TeV 20 grudnya 1991 Rada CERNu pidtrimav VAK U rezolyuciyi 59 zatverdzhenoyi Radoyu CERNu konstatuyetsya sho VAK pidhodyashij proekt dlya CERNu pislya zavershennya roboti kolajdera LEP Konkurentom VAK buv proekt linijnogo elektron pozitronnogo kolajdera 5 bereznya 1992 Fizichna programa Z 5 po 8 bereznya 1992 roku v Ev yan le Ben Franciya projshla konferenciya 60 pislya yakoyi rozpochala v detalyah vimalovuvatisya fizichna programa doslidzhen na VAK 15 bereznya 1992 LHCC 61 Komitet z eksperimentiv na VAK Za rezultatami bereznevoyi konferenciyi v Ev yan le Ben Franciya v CERNi buv sformovanij Komitet z eksperimentiv na VAK LHCC Pershe zasidannya komitetu vidbulosya 23 zhovtnya 1992 roku 5 listopada 1992 Chotiri detektori dlya VAK U listopadi 1992 roku Komitetu z eksperimentiv na VAK buli predstavleni zayavki Letter of Intent na stvorennya troh velikih detektoriv ATLAS yakij utvorivsya pislya zlittya dvoh rannih proektiv EAGLE i ASCOT CMS ta L3P U 1993 roci Komitet pidtrimav zayavki ATLAS i CMS vidhilivshi zayavku L3P U berezni 1993 roku takozh bula predstavlena zayavka na stvorennya detektora ALICE a v serpni 1995 roku zayavka detektora LHCb 1993 Lin Evans Lin Evans priznachenij kerivnikom proektu VAK i zalishayetsya nim donini U 1990 h rokah vin zigrav velicheznu rol ne tilki v rozrobci magnitnoyi sistemi kollajdera a j u zaluchenni do proektu VAK novih krayin i yak naslidok dodatkovogo finansuvannya 21 zhovtnya 1993 SSC Kongres SShA vidmovivsya prodovzhuvati finansuvannya amerikanskogo superkolajdera SSC rozrahovanogo na energiyu protoniv 20 TeV Proektu buv vidilenij ostannij groshovij transh u rozmiri 640 mln dolariv dlya zgortannya robit U nastupni roki amerikanski fiziki pochali priyednuvatisya do grup yaki pracyuyut nad VAK 15 grudnya 1994 Tehnichni proekti detektoriv ATLAS i CMS Komitetu z eksperimentam na VAK predstavleni tehnichni proekti Technical Proposal detektoriv ATLAS i CMS 16 grudnya 1994 VAK oficijno zatverdzhenij Rada CERNu oficijno zatverdiv 62 proekt po stvorennyu VAK yak odin z klyuchovih proektiv CERNu Proekt peredbachav stvorennya priskoryuvacha v dva etapi energiya protoniv 4 5 TeV do 2004 roku i 7 TeV do 2008 roku z mozhlivistyu pereglyadu strategiyi v 1997 roci gruden 1994 gruden 1998 Prototip String 1 komirka dovzhinoyu 42m Stvorennya i testuvannya komirki String 1 prototipu dilyanki VAK dovzhinoyu 42 m yakij skladavsya z chotiroh magnitiv yaki pidtrimuyutsya temperaturoyu v 1 9 K 20 grudnya 1996 VAK v odin etap Zavdyaki dodatkovomu finansuvannyu vid novih krayin uchasnikiv proektu Rada CERNu prijnyala rishennya 63 realizuvati budivnictvo VAK ne v dva a v odin etap Zavershennya budivnictva ochikuvalosya v 2005 roci listopad 1997 Pershij 15 metrovij dipolnij magnit U CERN z Italiyi pribuv pershij prototip 15 metrovogo povorotnogo magnitu vigotovlenij za pokrashenoyu tehnologiyeyu z urahuvannyam rezultativ String 1 Detektori Redaguvati nbsp Montazh vnutrishnoyi sistemi vidstezhennya na detektor ALICENa VAK vstanovleno 7 detektoriv rozmishenih u mizhsekcijnih blokah Dva z nih ATLAS ta CMS Kompaktnij myuonnij solenoyid velikogabaritni detektori zagalnogo priznachennya angl general purpose detectors rozrahovani dlya riznomanitnih doslidzhen ale konstruktivno optimizovani dlya poshuku bozona Higgsa ta fiziki za mezhami Standartnoyi Modeli ALICE A Large Ion Collider Experiment Ionnij kolajdernij eksperiment optimizovanij dlya doslidzhen kvark glyuoonoyi plazmi ta zakoniv kvantovoyi hromodinamiki u zitknennyah vazhkih joniv ta protoniv LHCb LHC beauty experiment ye chetvertim za rozmirom eksperimentom vin optimizovanij dlya doslidzhen CP simetriyi ta poshuku fiziki za mezhami Standartnoyi Modeli v rozpadah adroniv sho mistyat c ta b kvarki ostanni dali nazvu eksperimentu Kompaniya BBC dala nastupne viznachennya ATLAS odin z dvoh detektoriv z shirokoyu sferoyu funkcionuvannya z metoyu novih vidkrittiv ta vidpovidej na stari pitannya CMS detektor z shirokoyu sferoyu funkcionuvannya kotrij polyuye na bozoni Higgsa i shukaye prirodu pohodzhennya temnoyi materiyi ALICE vivchaye ridinnu formu isnuvannya materiyi vidomu yak kvark glyuonna plazma korotkij promizhok isnuvannya yakoyi vinik vidrazu zh pislya Velikogo Vibuhu LHCb vivchaye rivnu kilkist materiyi ta antimateriyi yaka vivilnyayetsya pislya Velikogo vibuhu Namagayetsya dati vidpovid na pitannya Sho stalosya zi znikloyu antimateriyeyu Na kozhnomu z chotiroh osnovnih detektoriv pracyuye okrema naukova kolaboraciya kozhna z yakih nalichuye ponad tisyachu fizikiv ta inzheneriv z desyatkiv krayin svitu Okrim chotiroh osnovnih eksperimentiv kozhen z yakih maye svoyu tochku zitknennya puchkiv ye dodatkovi neveliki eksperimenti roztashovani poruch z odnim z osnovnih vikoristovuyuchi chastinu yih infrastrukturi Takimi ye TOTEM roztashovanij bilya CMS LHCf LHC forward experiment roztashovanij bilya ATLAS MOEDAL roztashovanij bilya LHCb Sporudzhuyetsya vosmij eksperiment FASER 64 Ci neveliki eksperimenti mayut duzhe vuzku galuz doslidzhen Vnesok Ukrayini RedaguvatiV eksperimentah na VAK zadiyano ponad 40 krayin svitu Zokrema ukrayinski naukovci z Harkivskogo Fiziko Tehnichnogo Institutu ta NTK Institut monokristaliv fizik teoretik G M Zinov yev brali uchast u chastini proektu VAK robotah nad sistemoyu detektuvannya ALICE vnutrishnoyu trekovoyu sistemoyu U Naukovo doslidnomu tehnologichnomu instituti priladobuduvannya Harkiv pid kerivnictvom profesora V Borshova nalagodili vidpovidne virobnictvo Finansuvannya ukrayinskoyi chastini robit zdijsnyuvalosya koshtom Ukrayinskogo Naukovo Tehnologichnogo centru stvorenogo vidpovidnimi departamentami SShA Yaponiyi ta Kanadi a takozh INTAS Arhivovano 30 travnya 2022 u Wayback Machine CERN i NATO adzhe oficijno uchast Ukrayini v CERN na toj chas she ne bulo oformleno Ukrayinski naukovi instituti berut uchast v kolaboraciyah CMS ALICE ta LHCb 65 Gromadskij rezonans RedaguvatiVolter Vagner vlasnik botanichnogo sadu na Gavajskih ostrovah i Luyis Sancho Ispaniya podavali pozov do sudu vimagayuchi zaboroniti zapusk Velikogo adronnogo kolajdera Na yihnyu dumku zapusk pristroyu nebezpechnij dlya lyudstva kolajder mozhe poroditi neveliku chornu diru abo divnu chastku yaka peretvorit Zemlyu na grudku divnoyi materiyi Doslidniki z CERN sprostovuvali ci gipotezi i nazivali zayavi Vagnera i Sancho nisenitniceyu Div takozh RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Velikij adronnij kolajderVelikij elektron pozitronnij kolajder Universalna teoriya Majbutnij kilcevij kolajder CERNDzherela Redaguvati New schedule for CERN s accelerators and experiments CERN angl Arhiv originalu za 27 chervnya 2021 Procitovano 23 sichnya 2021 Velikij adronnij kolajder viyaviv dokazi isnuvannya troh nebachenih ranishe chastinok 06 07 2022 09 34 Zapustili tak zapustili Velikij adronnij kolajder viyaviv tri nevidomi lyudstvu chastinki 08 07 2022 https www sueddeutsche de wissen wissenschaft stromfresser auch die wissenschaft spart energie dpa urn newsml dpa com 20090101 221127 99 679322 Stromfresser Auch die Wissenschaft spart Energie 27 November 2022 10 16 Uhr Velikij adronnij kolajder zupinili dlya ekonomiyi elektroenergiyi 28 11 2022 12 29 CERN experiments observe particle consistent with long sought Higgs boson CERN angl Arhiv originalu za 20 sichnya 2021 Procitovano 23 sichnya 2021 Aad G Abajyan T Abbott B Abdallah J Abdel Khalek S Abdelalim A A Abdinov O Aben R ta in 2012 09 Observation of a new particle in the search for the Standard Model Higgs boson with the ATLAS detector at the LHC Physics Letters B angl 716 1 s 1 29 doi 10 1016 j physletb 2012 08 020 Arhiv originalu za 20 sichnya 2021 Procitovano 23 sichnya 2021 rekomenduyetsya displayauthors dovidka Chatrchyan S Khachatryan V Sirunyan A M Tumasyan A Adam W Aguilo E Bergauer T Dragicevic M ta in 2012 09 Observation of a new boson at a mass of 125 GeV with the CMS experiment at the LHC Physics Letters B angl 716 1 s 30 61 doi 10 1016 j physletb 2012 08 021 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2021 Procitovano 23 sichnya 2021 rekomenduyetsya displayauthors dovidka Sirunyan A M Tumasyan A Adam W Ambrogi F Bergauer T Dragicevic M Ero J Escalante Del Valle A ta in 2020 06 A measurement of the Higgs boson mass in the diphoton decay channel Physics Letters B angl 805 s 135425 doi 10 1016 j physletb 2020 135425 Arhiv originalu za 22 lipnya 2020 Procitovano 23 sichnya 2021 rekomenduyetsya displayauthors dovidka Aaboud M Aad G Abbott B Abdinov O Abeloos B Abidi S H AbouZeid O S Abraham N L ta in 2018 09 Measurement of the Higgs boson mass in the H ZZ 4ℓ and H gg channels with s 13 TeV pp collisions using the ATLAS detector Physics Letters B angl 784 s 345 366 doi 10 1016 j physletb 2018 07 050 Arhiv originalu za 20 serpnya 2020 Procitovano 23 sichnya 2021 rekomenduyetsya displayauthors dovidka Studying the Higgs boson in its most common yet uncommonly challenging decay channel ATLAS angl Arhiv originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 23 sichnya 2021 Measurements of gluon gluon fusion and vector boson fusion Higgs boson production cross sections in the H WW enmn decay channel in pp collisions at s 13TeV with the ATLAS detector Physics Letters B angl 789 10 lyutogo 2019 s 508 529 ISSN 0370 2693 doi 10 1016 j physletb 2018 11 064 Arhiv originalu za 1 bereznya 2021 Procitovano 23 sichnya 2021 Aaboud M Aad G Abbott B Abdinov O Abeloos B Abhayasinghe D K Abidi S H AbouZeid O S ta in 10 kvitnya 2019 Cross section measurements of the Higgs boson decaying into a pair of t leptons in proton proton collisions at s 13 TeV with the ATLAS detector Physical Review D angl 99 7 s 072001 ISSN 2470 0010 doi 10 1103 PhysRevD 99 072001 Procitovano 23 sichnya 2021 rekomenduyetsya displayauthors dovidka Sirunyan A M Tumasyan A Adam W Ambrogi F Asilar E Bergauer T Brandstetter J Brondolin E ta in 2018 04 Observation of the Higgs boson decay to a pair of t leptons with the CMS detector Physics Letters B angl 779 s 283 316 doi 10 1016 j physletb 2018 02 004 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2020 Procitovano 23 sichnya 2021 rekomenduyetsya displayauthors dovidka CERN experiments announce first indications of a rare Higgs boson process CERN angl Arhiv originalu za 18 sichnya 2021 Procitovano 23 sichnya 2021 Exploring new ways to see the Higgs boson CERN angl Arhiv originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 23 sichnya 2021 Vcheni viyavili pershi oznaki ridkisnogo rozpadu bozona Higgsa 29 05 2023 Top Cited Articles of All Time 2019 edition old inspirehep net Procitovano 23 sichnya 2021 First high precision LHC measurement of W boson mass CERN angl Arhiv originalu za 24 sichnya 2021 Procitovano 23 sichnya 2021 The LHCb collaboration Aaij R Adeva B Adinolfi M Affolder A Ajaltouni Z Akar S Albrecht J ta in 2015 11 Measurement of the forward backward asymmetry in Z g m m decays and determination of the effective weak mixing angle Journal of High Energy Physics angl 2015 11 s 190 ISSN 1029 8479 doi 10 1007 JHEP11 2015 190 Procitovano 23 sichnya 2021 rekomenduyetsya displayauthors dovidka LHC and Tevatron scientists announce first joint result CERN angl Arhiv originalu za 23 lyutogo 2021 Procitovano 23 sichnya 2021 The Higgs boson reveals its affinity for the top quark CERN angl Arhiv originalu za 18 sichnya 2021 Procitovano 23 sichnya 2021 Sirunyan A M Tumasyan A Adam W Ambrogi F Asilar E Bergauer T Brandstetter J Dragicevic M ta in 4 chervnya 2018 Observation of t t H Production Physical Review Letters angl 120 23 s 231801 ISSN 0031 9007 doi 10 1103 PhysRevLett 120 231801 Procitovano 23 sichnya 2021 rekomenduyetsya displayauthors dovidka January 2021 Paul Sutter 07 From squarks to gluinos It s not looking good for supersymmetry Space com angl Arhiv originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 23 sichnya 2021 ATLAS sets new limits on exotic types of long lived particles CERN angl Arhiv originalu za 14 lyutogo 2021 Procitovano 23 sichnya 2021 MoEDAL closes in on search for magnetic particle CERN angl Arhiv originalu za 22 lyutogo 2021 Procitovano 23 sichnya 2021 For one day only LHC collides xenon beams CERN angl Arhiv originalu za 12 sichnya 2021 Procitovano 23 sichnya 2021 ATLAS observes light scattering off light ATLAS angl Arhiv originalu za 25 sichnya 2021 Procitovano 23 sichnya 2021 Evidence for light by light scattering in heavy ion collisions with the ATLAS detector at the LHC Nature Physics 13 9 14 serpnya 2017 s 852 858 ISSN 1745 2473 doi 10 1038 nphys4208 Procitovano 23 sichnya 2021 LHCb sees a new flavour of matter antimatter asymmetry CERN angl Arhiv originalu za 20 lyutogo 2021 Procitovano 23 sichnya 2021 LHCb sees new form of matter antimatter asymmetry in strange beauty particles CERN angl Arhiv originalu za 7 bereznya 2021 Procitovano 23 sichnya 2021 Arbey A Battaglia M Mahmoudi F Martinez Santos D 21 lyutogo 2013 Supersymmetry confronts B s m m Present and future status Physical Review D angl 87 3 s 035026 ISSN 1550 7998 doi 10 1103 PhysRevD 87 035026 Procitovano 23 sichnya 2021 The ATLAS collaboration red 2020 Combination of the ATLAS CMS and LHCb results on the B 0 s to mu mu decays New LHCb analysis still sees previous intriguing results CERN angl Arhiv originalu za 3 bereznya 2021 Procitovano 23 sichnya 2021 LHCb flavour anomalies continue to intrigue CERN angl Arhiv originalu za 21 sichnya 2021 Procitovano 23 sichnya 2021 The LHCb experiment is charmed to announce observation of a new particle with two heavy quarks CERN angl Arhiv originalu za 23 sichnya 2021 Procitovano 23 sichnya 2021 The LHCb collaboration Aaij R Abellan Beteta C Ackernley T Adeva B Adinolfi M Afsharnia H Aidala C A ta in 2020 02 Precision measurement of the varXi cc mass Journal of High Energy Physics angl 2020 2 s 49 ISSN 1029 8479 doi 10 1007 JHEP02 2020 049 Procitovano 23 sichnya 2021 rekomenduyetsya displayauthors dovidka Aaij R Adeva B Adinolfi M Affolder A Ajaltouni Z Akar S Albrecht J Alessio F ta in 12 serpnya 2015 Observation of J ps p Resonances Consistent with Pentaquark States in L b 0 J ps K p Decays Physical Review Letters angl 115 7 s 072001 ISSN 0031 9007 doi 10 1103 PhysRevLett 115 072001 Procitovano 23 sichnya 2021 rekomenduyetsya displayauthors dovidka Aaij R Abellan Beteta C Adeva B Adinolfi M Aidala C A Ajaltouni Z Akar S Albicocco P ta in 5 chervnya 2019 Observation of a Narrow Pentaquark State P c 4312 and of the Two Peak Structure of the P c 4450 Physical Review Letters angl 122 22 s 222001 ISSN 0031 9007 doi 10 1103 PhysRevLett 122 222001 Procitovano 23 sichnya 2021 rekomenduyetsya displayauthors dovidka Aaij R Abellan Beteta C Ackernley T Adeva B Adinolfi M Afsharnia H Aidala C A Aiola S ta in 7 grudnya 2020 Amplitude analysis of the B D D K decay Physical Review D angl 102 11 s 112003 ISSN 2470 0010 doi 10 1103 PhysRevD 102 112003 Procitovano 23 sichnya 2021 rekomenduyetsya displayauthors dovidka LHCb discovers first open charm tetraquark CERN angl Arhiv originalu za 21 lyutogo 2021 Procitovano 23 sichnya 2021 LHCb discovers a new type of tetraquark at CERN CERN angl Arhiv originalu za 21 sichnya 2021 Procitovano 23 sichnya 2021 Velikij adronnij kollajder znovu v diyi 03 12 2009 Velikij adronnij kolajder 10 06 2017 U Velikomu adronnomu kolajderi vpershe uspishno projshlo zitknennya protoniv Radio Svoboda 30 03 2010 Arhiv originalu za 24 02 2014 Procitovano 14 10 2013 Zapushenij pershij v istoriyi lyudstva Velikij adronnij kolajder Radio Svoboda 30 03 2010 Arhiv originalu za 28 02 2014 Procitovano 14 10 2013 Bolshoj adronnyj kollajder ostanovlen na dva goda polit ua Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 14 lyutogo 2013 Yevgen Lanyuk Vidkrita neshodavno chastinka taki spravdi bozon Giggsa Zbruch 16 03 2013 Arhiv originalu za 13 12 2013 Procitovano 14 10 2013 Thir zupiniv robotu Velikogo adronnogo kolajdera Arhivovano 30 kvitnya 2016 u Wayback Machine BBC Ukrayina 29 kvitnya 2016 roku High Luminosity LHC CERN home cern Arhiv originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 23 sichnya 2021 the FCC Collaboration Abada A Abbrescia M AbdusSalam S S Abdyukhanov I Abelleira Fernandez J Abramov A Aburaia M ta in 2019 07 HE LHC The High Energy Large Hadron Collider Future Circular Collider Conceptual Design Report Volume 4 The European Physical Journal Special Topics angl 228 5 s 1109 1382 ISSN 1951 6355 doi 10 1140 epjst e2019 900088 6 Procitovano 23 sichnya 2021 rekomenduyetsya displayauthors dovidka Lekciya Stiva Majera 1990 Arhiv originalu za 25 serpnya 2010 Procitovano 24 chervnya 2010 Zvit pro poperedni ocinki togo yak bi mig pracyuvati adronnij kollajder v tuneli LEP Konferenciya v Lozanni CERN Courier Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2011 Procitovano 7 travnya 2011 Proekt LAA na oficijnomu sajti CERN Arhiv originalu za 11 bereznya 2019 Procitovano 2 lipnya 2010 Zvit pro zbilshennya svitimosti Doslidnickoyi grupi z CERNu Komitet dovgostrokovogo planuvannya nedostupne posilannya z travnya 2019 Propoziciya Tima Bernersa Li 1989 Arhiv originalu za 11 travnya 2011 Procitovano 7 travnya 2011 Zvit grupi sho vivchala mozhlivosti LHC Arhiv originalu za 11 bereznya 2019 Procitovano 7 travnya 2011 Rezolyuciya zatverdzhennya LHC Arhiv originalu za 21 bereznya 2011 Procitovano 7 travnya 2011 Konferenciya v Ev yan le Ben Franciya Arhiv originalu za 11 bereznya 2019 Procitovano 7 travnya 2011 Komitet z eksperimentiv na LHC Arhiv originalu za 26 travnya 2008 Procitovano 7 travnya 2011 Rishennya pro stvorennya LHC Arhiv originalu za 18 serpnya 2013 Procitovano 2 veresnya 2013 Rishennya pro budivnictvo LHC v odin etap Arhiv originalu za 17 serpnya 2013 Procitovano 2 veresnya 2013 FASER CERN approves new experiment to look for long lived exotic particles CERN angl Arhiv originalu za 19 lyutogo 2021 Procitovano 23 sichnya 2021 Ukraine becomes an associate member of CERN CERN angl Arhiv originalu za 22 lyutogo 2021 Procitovano 23 sichnya 2021 Posilannya RedaguvatiStorinka LHC na sajtiCERN Physics at the LHC a short overview Arhivovano 3 listopada 2006 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Velikij adronnij kolajder amp oldid 39602979