www.wikidata.uk-ua.nina.az

Клод Леві Строс У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Леві У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем

Клод Леві-Строс

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Леві.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стросс.
Не плутати з Леві Стросс.

Клод Леві́-Строс (інколи трапляється написання прізвища Леві-Стросс; фр. Claude Lévi-Strauss; 28 листопада 1908, Брюссель, Бельгія — 30 жовтня 2009, Париж) — французький антрополог, етнограф, соціолог і культуролог, засновник і творець школи структуралізму в етнології, дослідник і компаративіст систем спорідненості, міфології і фольклору.

Клод Леві-Строс
фр. Claude Lévi-Strauss
Клод Леві-Строс
Народився 28 листопада 1908(1908-11-28)
Брюссель, Бельгія
Помер 30 жовтня 2009(2009-10-30) (100 років)
XVI округ Парижа, Париж
·інфаркт міокарда
Поховання Ліньєроль
Громадянство  Франція
Національність єврей
Діяльність антрополог, етнограф, соціолог і культуролог
Сфера роботи культурна антропологія і Структуралізм
Alma mater Правничий факультет Паризького університетуd
Мова творів французька
Напрямок засновник і творець школи структуралізму в етнології, дослідник і компаративіст систем спорідненості, міфології і фольклору
Magnum opus «Структурна антропологія» тт.1,2 (1958, 1973)
«Міфологіки», тт.1-4 (1964—1971)
Членство Французька академія, Національна академія наук США, Норвезька академія наук, Нідерландська королівська академія наук, Британська академія, Американська академія мистецтв і наук і Американське філософське товариство
Партія Французька секція робітничого інтернаціоналу
Конфесія юдаїзм
Батько Raymond Levi-straussd
У шлюбі з Dina Dreyfusd, Rose Marie Ullmod і Monique Romand
Автограф
Нагороди
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Командор ордена «За заслуги» (Франція)
Орден Академічних пальм
Орден Мистецтв та літератури
 Клод Леві-Строс у Вікісховищі
  Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія Редагувати

Клод Леві-Строс народився 28 листопада 1908 року в Брюсселі в родині бельгійського художника.

Вивчав право і філософію в Сорбонні. Також відвідував семінари французького етнографа і соціолога Марселя Мосса (фр. Marcel Mauss).

Після закінчення університету і служби в армії викладав у ліцеї.

У 1935 році разом з дружиною Клод Леві-Строс вирушив до Бразилії, де незабаром став професором університету в Сан-Паулу.

Після завершення 1-го навчального року в університеті Сан-Паулу подружжя Леві-Строс здійснило дослідницьку експедицію вглиб Бразилії до поселень індіанців кадіувеу та бороро. Етнографічну колекцію, зібрану під час поїздки, було показано на виставці в Парижі. Ця експозиція викликала значне зацікавлення, що посприяло Леві-Стросу в отриманні фінансової підтримки для продовження польових досліджень.

Леві-Строс повернувся до Бразилії, де організував нову мандрівку до індіанців намбіквара та тупі-кавахіб, що тривала більше року.

Досвід і свої роздуми щодо поїздок до бразильських індіанців Леві-Строс виклав у науково-популярній книзі «Печальні тропіки» (перше видання вийшло друком у 1955 році, принісши автору популярність; у 1984 році перекладена і видана в СРСР російською).

На початку Другої світової війни у зв'язку з окупацією нацистами Франції Леві-Стросу, єврею за походженням, було небезпечно лишатися в Парижі та у Франції загалом. Деякий час він викладав у ліцеї в Перпіньяні (південь Франції), згодом призначений професором філософії у Політехнічній школі Монпельє, звідки його звільнили із запровадженням расистських обмежень.

Завдяки спеціальній Програмі з порятунку європейських учених, організованої Рокфелером, Леві-Стросу було запропоноване місце викладача в США (1940). У Нью-Йорку він читав лекції з соціології та етнології у вечірньому університеті для дорослих. В Америці вчений спілкувався з багатьма видними фахівцями у сфері лінгвістики, антропології, етнології тощо, в першу чергу, з «батьком» американської антропологічної школи Ф.Боасом.

На початку 1945 року Леві-Строс повернувся до Франції, але незабаром знову вирушив до США, цього разу уже як радник з питань культури французького консульства в Нью-Йорку. На цій посаді вчений перебував до 1947 року. Наступного 1948 року, Леві-Строс повернувся до Парижа, отримав докторський ступінь в Сорбонні за праці «Родинне і соціальне життя індіанців намбіквара» та «Елементарні структури спорідненості».

Наприкінці 1940-х — на початку 1950-х рр. Леві-Строс вів активну наукову і викладацьку діяльність у Франції. Він керував одним із напрямків у Національному центрі наукових досліджень (фр. Centre national de la recherche scientifique, CNRS), одночасно читаючи лекції й обіймаючи посаду заступника директора з питань етнології в паризькому Музеї людини. Також Леві-Строс очолив п'яту секцію Прикладної школи вищих студій (фр. École pratique des hautes études), раніше керовану Марселем Моссом. За його керівництва секцію з релігійних студій перейменували на Секцію порівняльного релігієзнавства неписьменних народів.

У 1952 році на замовлення ЮНЕСКО Леві-Строс написав роботу «Раса та історія», присвячену полікультурності світу й міжкультурним взаєминам.

На початку 1960 року Леві-Строс очолив кафедру соціальної антропології в Колеж де Франс (фр. Collège de France). На базі цього закладу вчений створив Лабораторію соціальної антропології з метою провадження, в тому числі і молодими фахівцями, дослідницької роботи. У Лабораторії велась підготовка дисертацій, організовувались різноманітні заходи, зокрема й експедиції в наукових цілях у найвіддаленіші куточки планети. Незабаром в установі співпрацював інтернаціональний за складом колектив фахівців.

У 1961 році Леві-Строс разом з лінгвістом Емілем Бенвеністом і географом П'єром Гуру заснував французький академічний антропологічний часопис «Людина» (фр. l'Homme), що за концепцією відповідав англомовним Man і American Antropologist.

Клод Леві-Строс, 2005

У 1971 році Леві-Строс закінчив останній (4-й) том найвідомішої своєї праці «Міфологіки» (фр. Mythologiques).

У 1973 році Леві-Строса відзначили найвищою відзнакою інтелектуала Французької Академії наук.

Вчений був почесним членом багатьох наукових товариств по всьому світу, мав почесні наукові звання Оксфордського, Гарвардського і Колумбійського університетів. Леві-Стросса було відзначено низкою національних і міжнародних нагород та премій.

Навіть на пенсії, будучи вже у похилому віці (1990—2000-ні рр.) Леві-Строс час від часу продовжував публікувати свої рефлексії про мистецтво, музику, поезію, брав участь у різноманітних заходах, конференціях і семінарах тощо.

Клод Леві-Строс помер 30 жовтня 2009 року у Парижі.

Концепція структурної антропології Редагувати

Леві-Строс прагнув досліджувати різноманітні явища культури через виявлення загальних систем елементів, що лежать в їх основі. Такі системи він називав структурами, а оскільки зосереджувався на людському аспекті, то називав свій метод структурною антропологією.

Вивчаючи співвідношення біологічного (природного) і соціального у людській поведінці, Клод Леві-Строс дійшов висновку, що розуміння культури тієї чи іншої спільноти можливе, якщо зрозуміти яким у цій культурі бачиться світ. Таким чином на поведінку людини найбільший вплив мають символічні форми, традиції і ритуали, прийняті у конкретно цій культурі. Досліджуючи структури, що лежать в їх основі, можливо адекватно зрозуміти культуру.

На думку Леві-Стросса, прийняття в соціумі певного формального способу спілкування — конкретної мови, може визначити суспільні інститути й взаємини, спроможне, як стимулювати його розвиток, так і стримувати його, консервуючи певний соціальний рівень суспільства. Водночас учений в жодному разі не відкидає впливу зовнішніх чинників на розвиток соціальних груп.

Важливим постулатом структурної антропології Леві-Строса стало тлумачення міфу й сакрального знання як фундаментального змісту колективної свідомості, підвалин стійких соціальних структур. Міф, за Леві-Строссом, є проявом логічного мислення, проте обмеженого в знаннях про світ, тому в міфі людина виражає одні речі через інші з допомогою символів. У міфі на основі подібності пов'язуються різнорідні елементи, світ уявляється як протистояння опозицій на кшталт добра-зла, божественного-людського, чоловічого-жіночого. Завдяки цьому складається несуперечливе (хоча й абсурдне без розуміння сенсу символів даної культури) уявлення про світ і виникає основа для діяльності в ньому.

Вчений навіть зробив суперечливі пошуки позасоціальної основи суспільного життя, зводячи її до обрахунків і формалізації стереотипів людської поведінки. Безперечною заслугою Клода Леві-Строса є міждисциплінарність досліджень первісного суспільства і мислення доісторичної людини, обробка величезного фактологічного матеріалу й вироблення на його основі теорії первісного мислення як метафоричного сприйняття дійсності на чуттєвому рівні.

Твори Редагувати

Українське видання «Структурної антропології» Леві-Строса, К., 1997
  • La Vie familiale et sociale des indiens Nambikwara («Родинне і соціальне життя індіанців намбіквара», 1948).
  • Les Structures élémentaires de la parenté («Елементрані структури споріденості», 1949)
  • Race et histoire («Раса та історія», 1952)
  • Tristes tropiques («Печальні тропіки», 1955)
  • Anthropologie structurale («Структурна антропологія», 1958)
  • Le Totemisme aujourdhui («Сьогодення тотемізму», 1962)
  • La Pensée sauvage («Первісне мислення», 1962)
  • Mythologiques I—IV («Міфологіки», 1964, 1966, 1968, 1971)
  • Anthropologie structurale deux («Структурна антропологія-2», 1973)
  • La Voie des masques («Шлях масок», 1972)
  • Paroles donnés (1984)
  • Le Regard éloigne («Погляд звідалля», 1983)
  • La Potière jalouse (1985)
  • De Près et de loin (1988)
  • Histoire de lynx (1991)
  • Regarder, écouter, lire (1993)
  • Saudades du Brasil, (1994)
  • Леві-Строс К. Структурна антропологія. Пер. з французької Зоя Борисюк. — К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 1997. — 387 с.
  • Леві-Строс К. Первісне мислення. — К.: Український центр духовної культури, 2000. — 324 с.

Примітки Редагувати

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118572385 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Fichier des personnes décédées
    d:Track:Q80900474
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. NNDB — 2002.
    d:Track:Q1373513
  5. Claude Levi-Strauss, Scientist Who Saw Human Doom, Dies at 100(англ.)

Джерела Редагувати

  • Йосипенко С. «Первісне мислення» в творчості Клода Леві-Строса // Первісне мислення, К.: Український Центр духовної культури, 2000, стор. 3-11
  • Философский словарь, М.:Политиздат, 1991 (6-е вид.), стор. 216-17 (рос.)
  • Обличчя людства. Клод Леві-Строс //Світ науки. Травень 1998 р. С. 20-21.

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Levi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Stross Ne plutati z Levi Stross Klod Levi Stros inkoli traplyayetsya napisannya prizvisha Levi Stross fr Claude Levi Strauss 28 listopada 1908 Bryussel Belgiya 30 zhovtnya 2009 Parizh francuzkij antropolog etnograf sociolog i kulturolog zasnovnik i tvorec shkoli strukturalizmu v etnologiyi doslidnik i komparativist sistem sporidnenosti mifologiyi i folkloru Klod Levi Strosfr Claude Levi StraussKlod Levi StrosNarodivsya 28 listopada 1908 1908 11 28 Bryussel BelgiyaPomer 30 zhovtnya 2009 2009 10 30 100 rokiv XVI okrug Parizha Parizh 1 2 infarkt miokardaPohovannya LinyerolGromadyanstvo FranciyaNacionalnist yevrejDiyalnist antropolog etnograf sociolog i kulturologSfera roboti kulturna antropologiya i StrukturalizmAlma mater Pravnichij fakultet Parizkogo universitetudMova tvoriv francuzka 3 Napryamok zasnovnik i tvorec shkoli strukturalizmu v etnologiyi doslidnik i komparativist sistem sporidnenosti mifologiyi i folkloruMagnum opus Strukturna antropologiya tt 1 2 1958 1973 Mifologiki tt 1 4 1964 1971 Chlenstvo Francuzka akademiya Nacionalna akademiya nauk SShA Norvezka akademiya nauk Niderlandska korolivska akademiya nauk Britanska akademiya Amerikanska akademiya mistectv i nauk i Amerikanske filosofske tovaristvo 4 Partiya Francuzka sekciya robitnichogo internacionaluKonfesiya yudayizmBatko Raymond Levi straussdU shlyubi z Dina Dreyfusd Rose Marie Ullmod i Monique RomandAvtografNagorodi Velikij Hrest ordena Pochesnogo legionu Komandor ordena Za zaslugi Franciya Orden Akademichnih palmOrden Mistectv ta literaturi Klod Levi Stros u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Zmist 1 Biografiya 2 Koncepciya strukturnoyi antropologiyi 3 Tvori 4 Primitki 5 Dzherela 6 LiteraturaBiografiya RedaguvatiKlod Levi Stros narodivsya 28 listopada 1908 roku v Bryusseli v rodini belgijskogo hudozhnika Vivchav pravo i filosofiyu v Sorbonni Takozh vidviduvav seminari francuzkogo etnografa i sociologa Marselya Mossa fr Marcel Mauss Pislya zakinchennya universitetu i sluzhbi v armiyi vikladav u liceyi U 1935 roci razom z druzhinoyu Klod Levi Stros virushiv do Braziliyi de nezabarom stav profesorom universitetu v San Paulu Pislya zavershennya 1 go navchalnogo roku v universiteti San Paulu podruzhzhya Levi Stros zdijsnilo doslidnicku ekspediciyu vglib Braziliyi do poselen indianciv kadiuveu ta bororo Etnografichnu kolekciyu zibranu pid chas poyizdki bulo pokazano na vistavci v Parizhi Cya ekspoziciya viklikala znachne zacikavlennya sho pospriyalo Levi Strosu v otrimanni finansovoyi pidtrimki dlya prodovzhennya polovih doslidzhen Levi Stros povernuvsya do Braziliyi de organizuvav novu mandrivku do indianciv nambikvara ta tupi kavahib sho trivala bilshe roku Dosvid i svoyi rozdumi shodo poyizdok do brazilskih indianciv Levi Stros viklav u naukovo populyarnij knizi Pechalni tropiki pershe vidannya vijshlo drukom u 1955 roci prinisshi avtoru populyarnist u 1984 roci perekladena i vidana v SRSR rosijskoyu Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni u zv yazku z okupaciyeyu nacistami Franciyi Levi Strosu yevreyu za pohodzhennyam bulo nebezpechno lishatisya v Parizhi ta u Franciyi zagalom Deyakij chas vin vikladav u liceyi v Perpinyani pivden Franciyi zgodom priznachenij profesorom filosofiyi u Politehnichnij shkoli Monpelye zvidki jogo zvilnili iz zaprovadzhennyam rasistskih obmezhen Zavdyaki specialnij Programi z poryatunku yevropejskih uchenih organizovanoyi Rokfelerom Levi Strosu bulo zaproponovane misce vikladacha v SShA 1940 U Nyu Jorku vin chitav lekciyi z sociologiyi ta etnologiyi u vechirnomu universiteti dlya doroslih V Americi vchenij spilkuvavsya z bagatma vidnimi fahivcyami u sferi lingvistiki antropologiyi etnologiyi tosho v pershu chergu z batkom amerikanskoyi antropologichnoyi shkoli F Boasom Na pochatku 1945 roku Levi Stros povernuvsya do Franciyi ale nezabarom znovu virushiv do SShA cogo razu uzhe yak radnik z pitan kulturi francuzkogo konsulstva v Nyu Jorku Na cij posadi vchenij perebuvav do 1947 roku Nastupnogo 1948 roku Levi Stros povernuvsya do Parizha otrimav doktorskij stupin v Sorbonni za praci Rodinne i socialne zhittya indianciv nambikvara ta Elementarni strukturi sporidnenosti Naprikinci 1940 h na pochatku 1950 h rr Levi Stros viv aktivnu naukovu i vikladacku diyalnist u Franciyi Vin keruvav odnim iz napryamkiv u Nacionalnomu centri naukovih doslidzhen fr Centre national de la recherche scientifique CNRS odnochasno chitayuchi lekciyi j obijmayuchi posadu zastupnika direktora z pitan etnologiyi v parizkomu Muzeyi lyudini Takozh Levi Stros ocholiv p yatu sekciyu Prikladnoyi shkoli vishih studij fr Ecole pratique des hautes etudes ranishe kerovanu Marselem Mossom Za jogo kerivnictva sekciyu z religijnih studij perejmenuvali na Sekciyu porivnyalnogo religiyeznavstva nepismennih narodiv U 1952 roci na zamovlennya YuNESKO Levi Stros napisav robotu Rasa ta istoriya prisvyachenu polikulturnosti svitu j mizhkulturnim vzayeminam Na pochatku 1960 roku Levi Stros ocholiv kafedru socialnoyi antropologiyi v Kolezh de Frans fr College de France Na bazi cogo zakladu vchenij stvoriv Laboratoriyu socialnoyi antropologiyi z metoyu provadzhennya v tomu chisli i molodimi fahivcyami doslidnickoyi roboti U Laboratoriyi velas pidgotovka disertacij organizovuvalis riznomanitni zahodi zokrema j ekspediciyi v naukovih cilyah u najviddalenishi kutochki planeti Nezabarom v ustanovi spivpracyuvav internacionalnij za skladom kolektiv fahivciv U 1961 roci Levi Stros razom z lingvistom Emilem Benvenistom i geografom P yerom Guru zasnuvav francuzkij akademichnij antropologichnij chasopis Lyudina fr l Homme sho za koncepciyeyu vidpovidav anglomovnim Man i American Antropologist nbsp Klod Levi Stros 2005U 1971 roci Levi Stros zakinchiv ostannij 4 j tom najvidomishoyi svoyeyi praci Mifologiki fr Mythologiques U 1973 roci Levi Strosa vidznachili najvishoyu vidznakoyu intelektuala Francuzkoyi Akademiyi nauk Vchenij buv pochesnim chlenom bagatoh naukovih tovaristv po vsomu svitu mav pochesni naukovi zvannya Oksfordskogo Garvardskogo i Kolumbijskogo universitetiv Levi Strossa bulo vidznacheno nizkoyu nacionalnih i mizhnarodnih nagorod ta premij Navit na pensiyi buduchi vzhe u pohilomu vici 1990 2000 ni rr Levi Stros chas vid chasu prodovzhuvav publikuvati svoyi refleksiyi pro mistectvo muziku poeziyu brav uchast u riznomanitnih zahodah konferenciyah i seminarah tosho Klod Levi Stros pomer 30 zhovtnya 2009 roku u Parizhi 5 Koncepciya strukturnoyi antropologiyi RedaguvatiLevi Stros pragnuv doslidzhuvati riznomanitni yavisha kulturi cherez viyavlennya zagalnih sistem elementiv sho lezhat v yih osnovi Taki sistemi vin nazivav strukturami a oskilki zoseredzhuvavsya na lyudskomu aspekti to nazivav svij metod strukturnoyu antropologiyeyu Vivchayuchi spivvidnoshennya biologichnogo prirodnogo i socialnogo u lyudskij povedinci Klod Levi Stros dijshov visnovku sho rozuminnya kulturi tiyeyi chi inshoyi spilnoti mozhlive yaksho zrozumiti yakim u cij kulturi bachitsya svit Takim chinom na povedinku lyudini najbilshij vpliv mayut simvolichni formi tradiciyi i rituali prijnyati u konkretno cij kulturi Doslidzhuyuchi strukturi sho lezhat v yih osnovi mozhlivo adekvatno zrozumiti kulturu Na dumku Levi Strossa prijnyattya v sociumi pevnogo formalnogo sposobu spilkuvannya konkretnoyi movi mozhe viznachiti suspilni instituti j vzayemini spromozhne yak stimulyuvati jogo rozvitok tak i strimuvati jogo konservuyuchi pevnij socialnij riven suspilstva Vodnochas uchenij v zhodnomu razi ne vidkidaye vplivu zovnishnih chinnikiv na rozvitok socialnih grup Vazhlivim postulatom strukturnoyi antropologiyi Levi Strosa stalo tlumachennya mifu j sakralnogo znannya yak fundamentalnogo zmistu kolektivnoyi svidomosti pidvalin stijkih socialnih struktur Mif za Levi Strossom ye proyavom logichnogo mislennya prote obmezhenogo v znannyah pro svit tomu v mifi lyudina virazhaye odni rechi cherez inshi z dopomogoyu simvoliv U mifi na osnovi podibnosti pov yazuyutsya riznoridni elementi svit uyavlyayetsya yak protistoyannya opozicij na kshtalt dobra zla bozhestvennogo lyudskogo cholovichogo zhinochogo Zavdyaki comu skladayetsya nesuperechlive hocha j absurdne bez rozuminnya sensu simvoliv danoyi kulturi uyavlennya pro svit i vinikaye osnova dlya diyalnosti v nomu Vchenij navit zrobiv superechlivi poshuki pozasocialnoyi osnovi suspilnogo zhittya zvodyachi yiyi do obrahunkiv i formalizaciyi stereotipiv lyudskoyi povedinki Bezperechnoyu zaslugoyu Kloda Levi Strosa ye mizhdisciplinarnist doslidzhen pervisnogo suspilstva i mislennya doistorichnoyi lyudini obrobka velicheznogo faktologichnogo materialu j viroblennya na jogo osnovi teoriyi pervisnogo mislennya yak metaforichnogo sprijnyattya dijsnosti na chuttyevomu rivni Tvori Redaguvati nbsp Ukrayinske vidannya Strukturnoyi antropologiyi Levi Strosa K 1997La Vie familiale et sociale des indiens Nambikwara Rodinne i socialne zhittya indianciv nambikvara 1948 Les Structures elementaires de la parente Elementrani strukturi sporidenosti 1949 Race et histoire Rasa ta istoriya 1952 Tristes tropiques Pechalni tropiki 1955 Anthropologie structurale Strukturna antropologiya 1958 Le Totemisme aujourdhui Sogodennya totemizmu 1962 La Pensee sauvage Pervisne mislennya 1962 Mythologiques I IV Mifologiki 1964 1966 1968 1971 Anthropologie structurale deux Strukturna antropologiya 2 1973 La Voie des masques Shlyah masok 1972 Paroles donnes 1984 Le Regard eloigne Poglyad zvidallya 1983 La Potiere jalouse 1985 De Pres et de loin 1988 Histoire de lynx 1991 Regarder ecouter lire 1993 Saudades du Brasil 1994 Perekladi ukrayinskoyu K Levi StrosaLevi Stros K Strukturna antropologiya Per z francuzkoyi Zoya Borisyuk K Vid vo Solomiyi Pavlichko Osnovi 1997 387 s Levi Stros K Pervisne mislennya K Ukrayinskij centr duhovnoyi kulturi 2000 324 s Primitki Redaguvati Deutsche Nationalbibliothek Record 118572385 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Fichier des personnes decedees d Track Q80900474 a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 NNDB 2002 d Track Q1373513 Claude Levi Strauss Scientist Who Saw Human Doom Dies at 100 angl Dzherela RedaguvatiJosipenko S Pervisne mislennya v tvorchosti Kloda Levi Strosa Pervisne mislennya K Ukrayinskij Centr duhovnoyi kulturi 2000 stor 3 11 Filosofskij slovar M Politizdat 1991 6 e vid stor 216 17 ros Oblichchya lyudstva Klod Levi Stros Svit nauki Traven 1998 r S 20 21 Literatura RedaguvatiLevi Stros Klod Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Klod Levi Stros amp oldid 39753851