www.wikidata.uk-ua.nina.az

Перпіньян Перпінья н фр Perpignan МФА pɛʀpi ɲɑ кат Perpinyà pəɾpiˈɲa Парпінья місто та муніципалітет у південній Франції

Перпіньян

Перпінья́н (фр. Perpignan, МФА: [pɛʀpi'ɲɑ̃], кат. Perpinyà [pəɾpiˈɲa] — Парпінья́) — місто та муніципалітет у південній Франції, у регіоні Окситанія, адміністративний центр департаменту Східні Піренеї, історичний центр Північної Каталонії, (каталонських районів, які відійшли до Франції після Піренейського договору у 1659 р.), одне з найбільших міст каталанських країн. Населення — 118 238 осіб (2011), разом з околицями — 283 702 осіб на 1 січня 2008 р..

Перпіньян
Perpignan

Перпіньянська фортеця
Перпіньянська фортеця
 
Країна  Франція
Регіон Окситанія 
Департамент Східні Піренеї 
Округ Перпіньян
Код INSEE 66136
Поштові індекси 66000, 66100
Координати 42°41′55″ пн. ш. 2°53′44″ сх. д.H G O
Висота 8 - 100 м.н.р.м.
Площа 68,07 км²
Населення 118 032 (01-2020)
Густота 1737,01 ос./км²
Розміщення
Влада
Мер
Мандат 		Louis Aliot
2020-2026
Офіційна сторінка 

Муніципалітет розташований на відстані близько 690 км на південь від Парижа, 130 км на південний захід від Монпельє.

Перпіньян — столиця колишнього графства Русільйон. Одним з гасел міста є «Найвідданіше місто Перпіньян» (кат. Fidelíssima Vila de Perpinyà), надане йому у 1475 р. за героїчний опір французькій агресії.

Символи міста Редагувати

Логотип міста являє собою стилізоване зображення Перпіньянської фортеці у національних каталонських кольорах — червоному та жовтому, та написом французькою та каталанською мовою «Перпіньян — каталонське місто» (кат. Perpinyà la Catalana, фр. Perpignan la Catalane).

Перпіньян має статус :

  • зеленого міста (фр. une ville fleurie — «місто квітів») — три квітки;
  • міста, де особливо активно використовується інтернет, особливо для спілкування з місцевою владою (фр. ville internet — «місто-інтернет») @@@@.

Історія Редагувати

Хоча поселення у районі міста існувало ще за часів римської імперії, місто Перпіньян було засноване на початку X ст. (вперше згадано під назвою Villa Perpiniarum у 927 р.). Незабаром Перпіньян став столицею графства Русільйон. У 1172 р. граф Русільйону Жирард II (кат. Girard II de Rosselló) заповів свої землі графству Барселоні. У 1197 р. Перпіньян став частково самоврядним містом. За Корбейським договором 1258 р. Людовік IX, король Франції, відрікся від феодальних прав на Русільйон.

Яків І Завойовник, король Арагону та граф Барселони, заснував Королівство Мальорка у 1276 р., Перпіньян став столицею нової держави. Подальші десятиліття вважають золотим часом у історії міста: воно процвітало як центр виробництва тканин, обробки шкіри, ювелірної справи тощо. Король Франції Філіп III помер у Перпіньяні у 1285 р., коли повертався зі свого невдалого походу проти Арагонського королівства.

У 1344 р. Петро IV Арагонський анексував Королівство Мальорку: Перпіньян ще раз став частиною Графства Барселони. Декількома роками пізніше місто втратило майже половину свого населення під час епідемії бубонної чуми. Місто було зайняте військами короля Франції Людовіка XI у 1463 р. Повстання проти французького правління у 1473 р. було придушене, але у 1493 р. король Франції Карл VIII, бажаючи перемир'я з Іспанією для того, щоб мати змогу розпочати війну проти Італії, віддав місто та весь Русільйон Фердинандові II Арагонському.

Місто знову було знову захоплене під час Тридцятирічньої війни у вересні 1642 р., однак формально Перпіньян було передано Франції лише 17 років потому за Піренейським договором.

Історичні пам'ятки Редагувати

Візитною карткою Перпіньяна є крихітна Перпіньянська фортеця — Ле-Кастійє́ (фр. Le Castillet, кат. Castellet — Кастальє́т), побудована у 1368 р. і зараз відкрита для туристів як музей. Поряд з фортецею розташований відновлений останнім часом середньовічний Палац королів Мальрки (кат. Palau dels Reis de Mallorca). Собор св. Івана Хрестителя (фр. Cathédrale Saint-Jean-Baptiste de Perpignan), закладений у 1324 р., будувався в основному у XV і XVI ст. Перший у світі Морський трибунал (кат. La Llotja de Mar, фр. La Loge de Mer) з часом був перебудований в театр.

Перпіньянський залізничний вокзал було декоровано самим Сальвадором Далі, який мав у ньому «напад екстазу космогонії». У музеї Ріго виставлені полотна як цього художника, так і майстрів каталонського примітиву.

Центр Перпіньяна, фото 29 липня 2008 р. Ліворуч — Площа Спротиву (фр. Place de la Résistance), перехрестя бульв. Жоржа Клемансо та бульв. Вудро Вільсона. У центрі — Ле-Кастійє (Кастальєт). Правіше — річка Бас, притока р. Тет, з набережною Саді Карно. Ще правіше — префектура та Головна рада департаменту (фр. Conseil général). Праворуч — набережна Вобан (фр. Vauban).

Рекорди Редагувати

Рекорд «Книги рекордів Гінесса» з найдовшої у світі промови (124 години без перерви) було встановлено перпіньянцем Люїсом Кулетом. Цю промову було здійснено здебільшого каталанською мовою, її було закінчено 17 січня 2009 р.

Транспорт Редагувати

Демографія Редагувати

Динаміка населення (INSEE ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006):

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 52 506 9857 7193 14 368 11 825 8123 1140
Жінки 62 802 9772 8291 15 189 14 533 12 504 2513


Економіка Редагувати

2010 року серед 72 588 осіб працездатного віку (15—64 років) 45 654 були активними, 26 934 — неактивними (показник активності 62,9%, у 1999 році було 62,7%). З 45 654 активних мешканців працювало 35 818 осіб (18 005 чоловіків та 17 813 жінок), безробітними було 9836 (5283 чоловіки та 4553 жінки). Серед 26 934 неактивних 7793 особи були учнями чи студентами, 6044 — пенсіонерами, 13097 були неактивними з інших причин.

У 2010 році в муніципалітеті числилось 55410 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 113383,0 особи, медіана доходів виносила 13 932,5 євро на одного особоспоживача

Сусідні муніципалітети Редагувати

Галерея зображень Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Зареєстроване населення 2020. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2022. 
  2. . INSEE. Архів оригіналу за 13 травня 2014. Процитовано 28 вересня 2014. (фр.)
  3. Сайт PopulationData.net [ 16 травня 2008 у Wayback Machine.].
  4. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  5. Перпіньян — культурна столиця Каталонії, на сайті мерії міста www.mairie-perpignan.fr [ 13 вересня 2008 у Wayback Machine.].
  6. Архів оригіналу за 4 січня 2009. Процитовано 24 вересня 2008. 
  7. Міста, що мають статус «місто-інтернет» [ 22 вересня 2008 у Wayback Machine.].
  8. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011. 
  9. (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013.  (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  10. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013.  Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.


Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Perpinya n fr Perpignan MFA pɛʀpi ɲɑ kat Perpinya peɾpiˈɲa Parpinya misto ta municipalitet u pivdennij Franciyi u regioni Oksitaniya administrativnij centr departamentu Shidni Pireneyi istorichnij centr Pivnichnoyi Kataloniyi katalonskih rajoniv yaki vidijshli do Franciyi pislya Pirenejskogo dogovoru u 1659 r odne z najbilshih mist katalanskih krayin Naselennya 118 238 osib 2011 2 razom z okolicyami 283 702 osib na 1 sichnya 2008 r 3 PerpinyanPerpignan Perpinyanska fortecyaPerpinyanska fortecya Krayina FranciyaRegion Oksitaniya Departament Shidni Pireneyi Okrug PerpinyanKod INSEE 66136Poshtovi indeksi 66000 66100Koordinati 42 41 55 pn sh 2 53 44 sh d H G OVisota 8 100 m n r m Plosha 68 07 km Naselennya 118 032 01 2020 1 Gustota 1737 01 os km RozmishennyaVladaMerMandat Louis Aliot2020 2026Oficijna storinka Municipalitet roztashovanij na vidstani 4 blizko 690 km na pivden vid Parizha 130 km na pivdennij zahid vid Monpelye Perpinyan stolicya kolishnogo grafstva Rusiljon Odnim z gasel mista ye Najviddanishe misto Perpinyan kat Fidelissima Vila de Perpinya nadane jomu u 1475 r za geroyichnij opir francuzkij agresiyi 5 Zmist 1 Simvoli mista 2 Istoriya 3 Istorichni pam yatki 4 Rekordi 5 Transport 6 Demografiya 7 Ekonomika 8 Susidni municipaliteti 9 Galereya zobrazhen 10 Div takozh 11 Primitki 12 PosilannyaSimvoli mista RedaguvatiLogotip mista yavlyaye soboyu stilizovane zobrazhennya Perpinyanskoyi forteci u nacionalnih katalonskih kolorah chervonomu ta zhovtomu ta napisom francuzkoyu ta katalanskoyu movoyu Perpinyan katalonske misto kat Perpinya la Catalana fr Perpignan la Catalane Perpinyan maye status zelenogo mista fr une ville fleurie misto kvitiv tri kvitki 6 mista de osoblivo aktivno vikoristovuyetsya internet osoblivo dlya spilkuvannya z miscevoyu vladoyu fr ville internet misto internet 7 Istoriya RedaguvatiHocha poselennya u rajoni mista isnuvalo she za chasiv rimskoyi imperiyi misto Perpinyan bulo zasnovane na pochatku X st vpershe zgadano pid nazvoyu Villa Perpiniarum u 927 r Nezabarom Perpinyan stav stoliceyu grafstva Rusiljon U 1172 r graf Rusiljonu Zhirard II kat Girard II de Rossello zapoviv svoyi zemli grafstvu Barseloni U 1197 r Perpinyan stav chastkovo samovryadnim mistom Za Korbejskim dogovorom 1258 r Lyudovik IX korol Franciyi vidriksya vid feodalnih prav na Rusiljon Yakiv I Zavojovnik korol Aragonu ta graf Barseloni zasnuvav Korolivstvo Malorka u 1276 r Perpinyan stav stoliceyu novoyi derzhavi Podalshi desyatilittya vvazhayut zolotim chasom u istoriyi mista vono procvitalo yak centr virobnictva tkanin obrobki shkiri yuvelirnoyi spravi tosho Korol Franciyi Filip III pomer u Perpinyani u 1285 r koli povertavsya zi svogo nevdalogo pohodu proti Aragonskogo korolivstva U 1344 r Petro IV Aragonskij aneksuvav Korolivstvo Malorku Perpinyan she raz stav chastinoyu Grafstva Barseloni Dekilkoma rokami piznishe misto vtratilo majzhe polovinu svogo naselennya pid chas epidemiyi bubonnoyi chumi Misto bulo zajnyate vijskami korolya Franciyi Lyudovika XI u 1463 r Povstannya proti francuzkogo pravlinnya u 1473 r bulo pridushene ale u 1493 r korol Franciyi Karl VIII bazhayuchi peremir ya z Ispaniyeyu dlya togo shob mati zmogu rozpochati vijnu proti Italiyi viddav misto ta ves Rusiljon Ferdinandovi II Aragonskomu Misto znovu bulo znovu zahoplene pid chas Tridcyatirichnoyi vijni u veresni 1642 r odnak formalno Perpinyan bulo peredano Franciyi lishe 17 rokiv potomu za Pirenejskim dogovorom Istorichni pam yatki RedaguvatiVizitnoyu kartkoyu Perpinyana ye krihitna Perpinyanska fortecya Le Kastijye fr Le Castillet kat Castellet Kastalye t pobudovana u 1368 r i zaraz vidkrita dlya turistiv yak muzej Poryad z forteceyu roztashovanij vidnovlenij ostannim chasom serednovichnij Palac koroliv Malrki kat Palau dels Reis de Mallorca Sobor sv Ivana Hrestitelya fr Cathedrale Saint Jean Baptiste de Perpignan zakladenij u 1324 r buduvavsya v osnovnomu u XV i XVI st Pershij u sviti Morskij tribunal kat La Llotja de Mar fr La Loge de Mer z chasom buv perebudovanij v teatr Perpinyanskij zaliznichnij vokzal bulo dekorovano samim Salvadorom Dali yakij mav u nomu napad ekstazu kosmogoniyi U muzeyi Rigo vistavleni polotna yak cogo hudozhnika tak i majstriv katalonskogo primitivu nbsp Centr Perpinyana foto 29 lipnya 2008 r Livoruch Plosha Sprotivu fr Place de la Resistance perehrestya bulv Zhorzha Klemanso ta bulv Vudro Vilsona U centri Le Kastijye Kastalyet Pravishe richka Bas pritoka r Tet z naberezhnoyu Sadi Karno She pravishe prefektura ta Golovna rada departamentu fr Conseil general Pravoruch naberezhna Voban fr Vauban Rekordi RedaguvatiRekord Knigi rekordiv Ginessa z najdovshoyi u sviti promovi 124 godini bez perervi bulo vstanovleno perpinyancem Lyuyisom Kuletom Cyu promovu bulo zdijsneno zdebilshogo katalanskoyu movoyu yiyi bulo zakincheno 17 sichnya 2009 r Transport RedaguvatiAeroport PerpinyanDemografiya RedaguvatiDinamika naselennya INSEE Rozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2006 8 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 52 506 9857 7193 14 368 11 825 8123 1140Zhinki 62 802 9772 8291 15 189 14 533 12 504 2513Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki1140 85 2513 1625 80 84 3031 2147 75 79 3252 2273 70 74 3300 2078 65 69 2921 2612 60 64 3119 3237 55 59 3702 3124 50 54 4050 2852 45 49 3662 3455 40 44 3682 3311 35 39 3613 3719 30 34 3922 3883 25 29 3972 3730 20 24 4625 3463 15 20 3666 3257 10 14 3239 2989 5 9 3066 3611 0 4 3467 Ekonomika Redaguvati2010 roku sered 72 588 osib pracezdatnogo viku 15 64 rokiv 45 654 buli aktivnimi 26 934 neaktivnimi pokaznik aktivnosti 62 9 u 1999 roci bulo 62 7 Z 45 654 aktivnih meshkanciv pracyuvalo 35 818 osib 18 005 cholovikiv ta 17 813 zhinok bezrobitnimi bulo 9836 5283 choloviki ta 4553 zhinki Sered 26 934 neaktivnih 7793 osobi buli uchnyami chi studentami 6044 pensionerami 13097 buli neaktivnimi z inshih prichin 9 U 2010 roci v municipaliteti chislilos 55410 opodatkovanih domogospodarstv u yakih prozhivali 113383 0 osobi mediana dohodiv vinosila 13 932 5 yevro na odnogo osobospozhivacha 10 Susidni municipaliteti Redaguvati nbsp Pejretort Rivalt Pia Bompas Villong de la Salank nbsp Sent Estev Bao Pn Kane an RussijonZh Perpinyan ShPdTuluzh Kanoes Pollestr Vilnev de la Rao Kabestani SalejGalereya zobrazhen RedaguvatiDiv takozh RedaguvatiSpisok municipalitetiv departamentu Shidni PireneyiPrimitki Redaguvati Zareyestrovane naselennya 2020 Nacionalnij institut statistiki i ekonomichnih doslidzhen Franciyi 29 grudnya 2022 Kilkist naselennya u 2011 roci INSEE Arhiv originalu za 13 travnya 2014 Procitovano 28 veresnya 2014 fr Sajt PopulationData net Arhivovano 16 travnya 2008 u Wayback Machine Fizichni vidstani rozrahovani za koordinatami municipalitetiv Perpinyan kulturna stolicya Kataloniyi na sajti meriyi mista www mairie perpignan fr Arhivovano 13 veresnya 2008 u Wayback Machine Mista ta selisha u Shidnih Pireneyah yaki mayut status misto kvitiv u 2008 r Arhiv originalu za 4 sichnya 2009 Procitovano 24 veresnya 2008 Mista sho mayut status misto internet Arhivovano 22 veresnya 2008 u Wayback Machine Population selon le sexe et l age 2006 Naselennya za stattyu ta vikom 2006 fr INSEE Arhiv originalu za 4 veresnya 2012 Procitovano 27 chervnya 2011 Base chiffres cles emploi population active 2010 Bazisni pokazniki zajnyatist ta aktivnist naselennya v 2010 roci fr INSEE Arhiv originalu za 26 kvitnya 2014 Procitovano 15 listopada 2013 nablizheni dani v 1999 roci timchasova zajnyatist vrahovana chastkovo Revenus fiscaux des menages en 2010 Opodatkovani dohodi domogospodarstv u 2010 roci fr INSEE Arhiv originalu za 29 serpnya 2012 Procitovano 18 zhovtnya 2013 Diti ta onuki yaki prozhivali u dvoh miscyah vrahovani yak 0 5 osobi v oboh miscyah prozhivannya Persha osoba u domogospodarstvi ce odin osobospozhivach OS inshi dorosli po 0 5 OS diti do 14 rokiv po 0 3 OS Posilannya RedaguvatiMeriya municipalitetu Perpinyan Arhivovano 25 lyutogo 2011 u Wayback Machine Turistichne byuro municipalitetu Perpinyan Arhivovano 30 grudnya 2010 u Wayback Machine nbsp Portal Kataloniya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Perpinyan amp oldid 39415717