www.wikidata.uk-ua.nina.az

Культурологія Культуроло гія це наука яка вивчає специфіку розвитку матеріальної та духовної культури людських спільнот

Культурологія

Культуроло́гія — це наука, яка вивчає специфіку розвитку матеріальної та духовної культури людських спільнот у певному конкретно-історичному періоді, їхні взаємозв'язки та взаємовпливи. Культурологія порівняно молода наука і відома під такою назвою передусім у Східній Європі. Витоки цієї специфічної сфери гуманітарного знання сягають Нового часу і пов'язані з філософськими концепціями історії Джамбатісти Віко, Йоганна-Готфріда Гердера і Фрідріха Гегеля.

Культурологія вивчає культуру цивілізацій, етносів, націй у її розвитку та взаємозв 'язках

Базисом культурологічного знання є окремі науки про культуру, в межах яких досліджуються певні феномени культури. Таким чином, культурологія належить до соціогуманітарних наук, хоча активно використовує як методи природничих наук, так і спеціальні методи дослідження в соціальній сфері. Специфіка культурології полягає саме у її інтегративному характері, в орієнтації на буття та діяльність людини й суспільства як цілісних феноменів.

Історія культурології як окремої науки Редагувати

До першої половини XIX століття феномен культури розглядався через раціональне осмислення морально-правових, естетичних норм життя, філософсько-теоретичної свідомості. У другій половині XIX століття з розвитком різних наук про людину, культура стала досліджуватися в рамках низки науково-концептуальних напрямів цих наук (еволюціоністського, аксіологічного, антропологічного, формаційного, циклічного, соціологічного та ін.), які стали основою майбутньої культурології

Термін «культурологія» у 1909 році запропонував німецький філософ Вільгельм Освальд, який розрізнив культурологію і соціологію. Він використав термін «культурологія» для опису явищ, якими є культура як феномен суто людської діяльності.

Культурологія формувалася як частина філософії або в інших науках під її впливом. Разом з тим методи і результати культурологічних досліджень використовувалися філософією. Вагомий внесок у розвиток культурології здійснили Освальд Шпенгелер зі своєю книгою «Занепад Європи» (1918), теорія культурних суперсистем Питирима Сорокіна, викладена у «Соціальній і культурній динаміці» (1937—1941).

В 1939 році американський філософ Леслі Вайт незалежно від Вільгельма Освальда ввів термін «культурологія» стосовно антропологічних досліджень культури. Його праця «Наука про культуру» (1949) сприяла подальшому виділенню культурології в окремий напрям досліджень та започаткувала цілісний підхід до вивчення культурних явищ, сприяла виділенню культурології в самостійну науку. За Вайтом культурологія є окремою наукою, що досліджує взаємозв'язки культурних явищ і є якісно вищим рівнем в розумінні як людини, так і всього світу.

Ернст Кассірер розвивав символічну концепцію культури на основі здатності людей до масової, систематичної і постійної символізації. Голландський культуролог Йоган Гейзинга в книзі «Homo Ludens — Людина, що грає» (1938) вніс до вивчень культури ідею про те, що гра передує культурі й творить її, чим започаткував ігрову концепцію. Паралельно розвивалася біосферна концепція культури, за якою культура є закономірним етапом розвитку біосфери Землі і Всесвіту. Основоположником такого підходу вважається філософ-косміст Володимир Вернадський. Англійський історик і філософ Арнольд Тойнбі став одним із розробників цивілізаційної теорії в культурології, розглядаючи всесвітню історію як сукупність історій самостійних цивілізацій.

В другій половині XX століття розвинувся етологічний напрям, який ввібрав психоаналітичну, ігрову теорії культури, а також антропологічні дослідження. Творці цього напряму — Конрад Лоренц, Ніколас Тінберген та інші, заснували в 1930-ті роки науку етологію про поведінку тварин, згодом поширивши дослідження і на людину та її культуру. В 1960-х роках Франції Клод Леві-Стросс, Мішель Фуко, Ролан Барт, Жак Дерріда та інші сформували течію структуралізму в культурології, поширивши струкурний аналіз з лінгвістики та літературознавства на соціокультурні явища.

Канадський культуролог, філософ і соціолог Герберт Маршалл Маклюен започаткував розгляд типів культури, залежно від засобів комунікації у них. Основною його працею стала книга «Галактика Ґутенберґа» (1962). З 1970-1980-х у культурології розвивається постструктуралізм — сукупність напрямів, які орієнтовані на переосмислення структуралістської парадигми, прагнуть перегляду багатьох класичних понять структуралізму.

Значна увага в другій половині XX століття стала приділятися явищам масової культури, взаємозв'язкам культури та політики, реклами. З розвитком технологій культурологія досліджує їхній вплив на культуру. Так, у 1980-90-і розвинулися дослідження Інтернет-культури, відеоарту, відеоігор.

Термін «культурологія» отримав поширення у країнах Східної Європи, натомість в англомовних країнах відповідна дисципліна називається Cultural studies, а в німецькомовних — Kulturwissenschaft. Феномен культури в цих країнах розуміється переважно в соціально-етнографічному сенсі, тому основною наукою вважається культурна антропологія. Крім неї провідними науками про культуру стали соціальна антропологія, соціологія, структурна антропологія, історична культурологія, семіотика та посткультурна лінгвістика. У Радянському Союзі культурологія хоч і не була оголошена буржуазною лженаукою, подібно як свого часу генетика чи кібернетика, але через неминучі філософські претензії значно обмежувалася.

В Україні культурологія як обов'язкова навчальна дисципліна була виділена в 2003 році. Натомість ВАК не виділяє спеціальності «культурологія», проте культурологи мають можливість здобувати науковий ступінь за спеціальністю 26.00.01 — «історія і теорія культури», що має три напрями — мистецтвознавство, філософські та історичні науки (відповідно науковий ступінь здобувається з мистецтвознавства, історичних або філософських наук).

Об'єкт і предмет культурології Редагувати

Об'єктом культурології є культура в цілому, що зазвичай розуміється як сукупність матеріальних і духовних цінностей та спосіб буття і організації життя людини. Однак через велику кількість інших визначень культури об'єкт не є однозначним. Предмет культурології — безпосередньо досліджуваний аспект культури, варіюється з причини різних підходів до розуміння як об'єкту її дослідження, так і самої культурології.

При розумінні культурології як самостійної науки, вона виступає як теорія культури, заснована на узагальненнях із конкретних наук. В цьому випадку предметом культурології найчастіше визначається становлення і розвиток культури як властивого виключно людині способу життєдіяльності.

При широкому підході як до комплексної науки, культурологія не має свого предмета дослідження, оскільки є складовою частиною інших дисциплін. Відповідно виділяються історія культури, екологія культури, психологія культури і т. д., у кожного з яких свої предмети.

Основні завдання Редагувати

Основні завдання культурології:

  1. аналіз культури як системи культурних феноменів;
  2. виявлення ментального змісту культури;
  3. дослідження типології культури;
  4. розв'язання проблем соціокультурної динаміки;
  5. вивчення культурних кодів та комунікацій.

Сутність культури Редагувати

Одним із класичних розумінь культури є перетворена в ході фізичної та розумової праці людини природа

Поняття «культура» початково вживалося для позначення процесу обробітку ґрунту. Цицероном було введено використання поняття в переносному значенні — «оброблення людської душі та розуму». Поняття «культура» в цьому значенні охоплює все, створене і перетворене людиною (суспільством). В такому випадку культура протиставляється природі, є «другою природою», створеною людиною в процесі фізичної та розумової праці. У XVIII ст. термін «культура» вперше отримав широке поширення в розумінні освіченості і вихованості людини.

За Фрідріхом Гегелем та Карлом Марксом, сутність культури полягає в тому, що природним силам людина протиставляє вже приборкані нею сили природи та відомі закономірності природних процесів. Культура сприяє виділенню людини (суспільства) із природи і водночас є засобом входження людини в природу. Що гармонійніша взаємодія людини і природи, то якісніше її життя з точки зору культурного розвитку.

Американський соціолог Деніел Белл визначив культуру як систему естетичних поглядів, моральних оцінок і стиль життя, спосіб підтримки власної неповторної індивідуальності. На думку Олексія Лосєва, «культура — це граничне узагальнення всього».

В загальному, культура — є сукупність матеріальних і духовних цінностей, які відображають активну творчу діяльність людей в освоєнні світу, в ході історичного розвитку суспільства.

Специфіка культури як якісної характеристики духовно-практичного освоєння людиною світу (зовнішнього та власного, внутрішнього) відбивається у тому, що вона (культура) свідчить, в якій мірі людина стала для себе та інших людиною, як вона відчуває та усвідомлює себе такою. Культура відповідно, в такій же мірі, як і праця, робить людину людиною. Але якщо праця — це єдина соціальна субстанція, що створює людину та розвиває її сутнісні сили, то культура є єдиною соціальною мірою, демонструючи, в якій мірі людина стала людиною. Інакше кажучи, культура є якісна характеристика розвитку суспільства.

Американський філософ Льюїс Мемфорд вважав, що культурна робота була для розвитку людини важливішою аніж фізична праця. Важливіше, аніж обробіток землі, було створення тотемних стовпів, молитвенних дощечок, ритуальних танців і пісень, виконання обрядів, тобто здійснення чисто людських дій, що формували душу людини.

Аналіз сутності культури, її місця, ролі в суспільстві дозволяє виділити основні взаємопов'язані сторони, аспекти культури:

  1. культура — народжене суспільством, властиве суспільству соціальне явище, що відбиває його якісну характеристику та збагачує духовне життя людини;
  2. культура — процес творчої діяльності людини, спрямованої на пізнання навколишнього світу і самої людини у цьому світі, на отримання об'єктивної і достовірної інформації про світ, де головну роль грає наука і мистецтво;
  3. культура покликана допомогти людині не тільки пізнати світ й саму себе, але й визначити своє місце у світі, світоглядні установки;
  4. культура охоплює сутність досягнутих людиною у процесі освоєння світу матеріальних і духовних цінностей, а також відповідних ціннісних орієнтацій людини у світі;
  5. культура, створюючи необхідні для орієнтації людини у світі норми поведінки та оцінки, забезпечує регулювання соціальних відносин людей;
  6. культура виступає як потужній фактор формування людських сутнісних сил, формування людини в людині, перетворення її природних захоплень, потреб, емоцій в справжні людські. Саме цьому полягає її гуманістичний зміст.

Культурологічні школи Редагувати

Символічна школа досліджує культуру як «текст» із різноманітних символів

Більшість культурологів сходяться на тому, що у розвитку культурології можна виділити кілька основних теоретичних концепцій або парадигм як більш-менш відрефлексованих теоретичних і методичних положень, на які спираються культурологічні дослідження. На їх основі у сучасній культурології є кілька основних напрямів досліджень, або ж шкіл:

  • Символічна школа — акцентує дослідження на тому, що культура пов'язана з використанням символів. Так Леслі Вайт поняття «культура» визначав як «організацію речей і явищ, засновану на символах». Швейцарський лінгвіст Фердинанд де Соссюр висунув ідею про те, що поряд з лінгвістикою можна створити науку, яка охопила б усі знакові системи. Поступово культура в цілому стала розглядатися як «текст» із символів у різних сферах життя. Представниками символічної школи також є Ернст Кассірер, Клод Леві-Строс.
  • Натуралістична школа — розглядає культуру як безпосередню адаптацію людини до умов навколишнього середовища, пояснює особливості тієї чи іншої культури особливостями природного буття людини. До натуралістичної школи близька «функціональна теорія культури» Броніслава Малиновського, за якою всі без винятку явища культури мають певну функцію. Представниками напрямку є Герберт Спенсер, 3игмунд Фрейд, Конрад Лоренц.
  • Антропологічна школа — розглядає культуру як засновану на психіці людей, чим пояснює подібність віддалених культур. Представники антропологічної школи вважають, що всі народи проходять загальні щаблі розвитку культури, а подальші її періоди зберігають в собі пережитки попередніх. Представники: Едвард Тейлор, Джон Фрейзер.
  • Суспільно-історична школа досліджує культуру в різних її типах, наприклад, цивілізаційних
    Соціологічна школа — шукає джерела та пояснення культури в її суспільній природі й організації. Наприклад, культуру тієї або іншої країни Макс Вебер пов'язував з культурними чинниками, а не з цивілізаційними, які мають загальнолюдський характер. Талкотт Парсонс вважав, що всі духовні і матеріальні здобутки, об'єднані поняттям «культура», є результатом суспільно обумовлених дій на рівні двох систем — соціальної та культурної.
  • Суспільно-історична школа — для цієї школи характерні органіцизм культур (проходження періодів народження, росту, розквіту, занепаду і загибелі), розподіл на типології, локальність, відсутність єдиної лінії культур та відкидання ідеї про загальносвітову культуру. Представники: Освальд Шпенглер, Арнольд Джозеф Тойнбі, Микола Данилевський.

Практичне застосування культурологічних знань Редагувати

Культурологічні знання застосовуються в:

  • Установах культури та освіти (музеях, виставково-експозиційних центрах, театрах, бібліотеках, школах, вищих навчальних закладах), науково-дослідних і проектних організаціях, пов'язаних з вивченням культури, збереженням та освоєнням культурної спадщини, для науково-дослідної, аналітичної роботи, художнього виховання молоді, організації дозвілля, підготовки фахівців у сфері культурологічних і суспільствознавчих дисциплін;
  • Державних установах, громадських організаціях, бізнес-структурах, для аналітики, вивчення громадської думки, активізації потенціалу місцевого населення на суспільно і культурно значиму діяльність, роботи в поліетнічних і поліконфесійних колективах, роботі з питань міграцій та культурної адаптації, оцінки культурних цінностей;
  • ЗМІ, видавничій діяльності, для продюсування, аналізу соціокультурних проектів, арткритики, культурного аналізу і прогнозування.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. The Science of Culture: A study of man and civilization. Farrar, Straus and Giroux, 1949.
  2. Садохин, А.П. (2007). Культурология: теория и история культуры: Учебное пособие. Москва: Эксмо. 
  3. На основі однойменного структурного аналізу 1920-х
  4. Гриценко Т. Б., Гриценко С. П., Кондратюк А. Ю. Культурологія. Навчальний посібник / К.: Центр навчальної літератури, 2007.- 392 c. — предмет і завдання дисципліни [ 18 квітня 2012 у Wayback Machine.]
  5. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018. 
  6. Доктор культурології і таємничий орнамент українського рушника[недоступне посилання з липня 2019]
  7. . zakon2.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 4 жовтня 2015. Процитовано 2 жовтня 2015. 
  8. . lubbook.net. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 25 вересня 2015. 
  9. Закович. Розділ Що вивчає культурологія? [ 17 травня 2012 у Wayback Machine.]
  10. Левчук, Л. Т. (2010). Історія світової культури: Навч. посіб. — 3-тє вид., перероб. і доп. Київ: Центр учбової літератури. 
  11. Миронов, В.В. (2005). Философия. Учебник для ВУЗов. Москва: Норма. 
  12. Мамонтов, С.П. (1999). Основы культурологии. Москва: Олимп. 
  13. . www.ukma.edu.ua. Архів оригіналу за 27 серпня 2015. Процитовано 10 листопада 2015. 
  14. ШЕЙКО, В. М.; КАНІСТРАТЕНКО, М. М. (2014). ОСОБЛИВОСТІ КУЛЬТУРОЛОГІЧНО-МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ. Часопис Національної музичної академії України імені ПІ Чайковського. с. 101–108. 
  15. . kulturologia.in.ua. Архів оригіналу за 20 грудня 2015. Процитовано 10 листопада 2015. 
  16. . ac.opu.ua. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 10 листопада 2015. 

Джерела Редагувати

Бібліографія Редагувати

  • Багацький, Володимир Варламович. Культурологія. Історія і теорія культури XX століття: навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів / В. В. Багацький, Л. І. Кормич. — Вид. 2-ге, перероб. і доповн. — К. : Кондор, 2007. — 304с., 8 л. іл. — Бібліогр.: в кінці розділів. — ISBN 966-7982-49-1
  • Безвершук Ж. О. Культурологія: відповіді на питання екзаменаційних білетів: нав.посібник / Ж. О. Безвершук. — К.: Знання, 2010. — 326 с.
  • Білик Б. І. Культурологія: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Б. І. Білик ; Київський національний торговельно-економічний ун-т. — К. : КНИГА, 2004. — 408 с.
  • Бокань, Володимир Андрійович. Культурологія: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В. А. Бокань ; Міжрегіональна академія управління персоналом. — К. : МАУП, 2000. — 134 с. — Бібліогр.: с. 131—133. — ISBN 966-608-041-9
  • Гіоргадзе, Галина Василівна. Культурологія для вищих мистецьких навчальних закладів: навч.-метод. посіб. / Галина Гіоргадзе ; Київ. держ. ін-т декор.-приклад. мистец. і дизайну ім. М. Бойчука. — Л. : ЗУКЦ, 2011. — 135 с. : іл. — Бібліогр.: с. 130—135. — 300 экз. — ISBN 978-966-15-1884-0
  • Гриценко Т. Б. Культурологія: навч. посіб. / Т. Б. Гриценко, С. П. Гриценко, А. Ю. Кондратюк. — К., 2007.- 392 c. Електронний ресурс [ 6 січня 2012 у Wayback Machine.]
  • Гончарук, Тетяна Вікторівна. Культурологія: навч. посіб. / Т. В. Гончарук ; Тернопільська академія народного господарства. — Т. : Карт-бланш, 2004. — 214 с. — Бібліогр.: на почат. тем. — ISBN 966-7952-19-3
  • Культурологія: українська та зарубіжна культура: навч. посіб. / М. М. Закович [та ін.]. — 3-тє вид., стер. — К. : Знання, 2007. — 567 c. — (Серія «Вища освіта XXI століття»). — Бібліогр.: в кінці ст. — ISBN 966-346-269-8 Електронна версія [ 5 травня 2012 у Wayback Machine.]
  • Корженівський, Анатолій Степанович. Культурологія: навч. посіб. / А. С. Корженівський, В. І. Смолінський ; Подільська держ. аграрно-технічна академія. Кафедра філософії і культурології. — Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2002. — 132 с. — Бібліогр.: в кінці гл. — ISBN 966-8119-09-6
  • Кормич, Людмила Іванівна. Культурологія (історія і теорія світової культури XX століття): навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Л. І. Кормич, В. В. Багацький ; Одеська національна юридична академія. — Х. : Одіссей, 2002. — 304 с.: іл. — Бібліогр.: в кінці розділів. — ISBN 966-633-144-6
  • Кравець М. С. Культурологія: підручник / М. С. Кравець. — Л. : Новий Світ-2000, 2008. — 320 с.
  • Культурологія: навч. посібник для студ. вищих навч. закл. І-IV рівнів акредитації / М. С. Кравець [та ін.]; заг. ред. В. М. Піча. — Л. : Магнолія плюс, 2003. — 236 с. — (Вища освіта в Україні). — Бібліогр.: с. 232—235. — ISBN 966-8340-06-х «Магнолія плюс»
  • Культурологія: навч. посібник / Б. О. Парахонський [та ін.]; упоряд. О. І. Погорілий, М. А. Собуцький ; Національний ун-т «Києво-Могилянська академія». — К. : Видавничий дім «КМ Академія», 2003. — 314 с. — Бібліогр.: в кінці розд. — ISBN 966-518-228-5
  • Культурологія: навч. посібник для студ. ВНЗ / М. П. Іщенко [и др.] ; Черкаський національний ун-т ім. Богдана Хмельницького. — Черкаси: [б.в.], 2009. — 292 с
  • Культурологія: навч. посібник / Б. Г. Мачульський [та ін.] ; Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана». — К. : КНЕУ, 2007. — 376 с.
  • Культурологія: теорія та історія культури: Навчальний посібник / За ред. І. І. Тюрменко, О. Д. Горбула — Київ: Центр навчальної літератури, 2004.- 368 c. Електронна версія [ 1 квітня 2012 у Wayback Machine.]
  • Культурологія / Д. І. Донцов. — Х. : Бібколектор, 2016. — 604 с. — ISBN 617-7013-25-8
  • Матвєєва, Людмила Леонідівна. Культурологія: курс лекцій: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Л. Л. Матвєєва. — К. : Либідь, 2005. — 512 с. — ISBN 966-06-0395-9
  • Матвієнко, Любов Владленівна. Культурологія: навч. посібник / Л. В. Матвієнко ; Київський національний торговельно-економічний ун-т. — К. : КНТЕУ, 2007. — 285 с. — Бібліогр.: с. 279—281. — ISBN 966-629-261-0
  • Основи культурології: навчальний посібник / Ред. Сандюк Л. О. ; Н. В. Щубелка ; В. О. ОДЕУ. — Автограф , 2007. — 400 с.
  • Павленко, Олександр Павлович. Культурологія: посіб. для підготов. до іспитів / О. П. Павленко. — Вид. 4-те, стер. — К. : Паливода А. В. [вид.], 2010. — 175 с. — (Бібліотечка студента). — Бібліогр.: с. 174—175. — 500 экз. — ISBN 978-966-437-185-5
  • Подольська, Єлізавета Ананіївна. Культурологія: навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / Є. А. Подольська, В. Д. Лихвар ; Національний фармацевтичний ун-т. — Х. : Видавництво НФаУ: Золоті сторінки, 2003. — 247 с.: іл., табл. — Бібліогр.: с. 244—245. — ISBN 966-615-173-1. — ISBN 966-8494-09-1
  • Стеценко, Валерій. Культурологія (навчальна програма і головний зміст нормативного курсу) [Текст]: навч. посіб. / В. Стеценко, Л. Пітусь ; Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. Філософський факультет. — Л. : ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2006. — 284 с. — Бібліогр.: с. 262—281
  • Шейко, В. М. Культурологія: навчальний посібник / В. М. Шейко, Ю. П. Богуцький, Е. В. Германова де Діас. — К., 2012. — 494 с.
  • (рос.) Гуревич П. С. Культурология. — М., 1999.
  • (рос.) Кармин А. С. Основы культурологии. Морфология культуры. — СПб., 1997.
  • (рос.) Культурология XX век. Словарь / Под редакцией С. Я. Левит — СПб.: Университетская книга, 1997.
  • (рос.) Культурология. История мировой культуры: Учебник для вузов / Под редакцией профессора А. Н. Марковой. — М., 2002.

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття про культуру.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kulturolo giya ce nauka yaka vivchaye specifiku rozvitku materialnoyi ta duhovnoyi kulturi lyudskih spilnot u pevnomu konkretno istorichnomu periodi yihni vzayemozv yazki ta vzayemovplivi Kulturologiya porivnyano moloda nauka i vidoma pid takoyu nazvoyu peredusim u Shidnij Yevropi Vitoki ciyeyi specifichnoyi sferi gumanitarnogo znannya syagayut Novogo chasu i pov yazani z filosofskimi koncepciyami istoriyi Dzhambatisti Viko Joganna Gotfrida Gerdera i Fridriha Gegelya Kulturologiya vivchaye kulturu civilizacij etnosiv nacij u yiyi rozvitku ta vzayemozv yazkahBazisom kulturologichnogo znannya ye okremi nauki pro kulturu v mezhah yakih doslidzhuyutsya pevni fenomeni kulturi Takim chinom kulturologiya nalezhit do sociogumanitarnih nauk hocha aktivno vikoristovuye yak metodi prirodnichih nauk tak i specialni metodi doslidzhennya v socialnij sferi Specifika kulturologiyi polyagaye same u yiyi integrativnomu harakteri v oriyentaciyi na buttya ta diyalnist lyudini j suspilstva yak cilisnih fenomeniv Zmist 1 Istoriya kulturologiyi yak okremoyi nauki 2 Ob yekt i predmet kulturologiyi 3 Osnovni zavdannya 4 Sutnist kulturi 5 Kulturologichni shkoli 6 Praktichne zastosuvannya kulturologichnih znan 7 Div takozh 8 Primitki 9 Dzherela 10 Bibliografiya 11 PosilannyaIstoriya kulturologiyi yak okremoyi nauki RedaguvatiDo pershoyi polovini XIX stolittya fenomen kulturi rozglyadavsya cherez racionalne osmislennya moralno pravovih estetichnih norm zhittya filosofsko teoretichnoyi svidomosti U drugij polovini XIX stolittya z rozvitkom riznih nauk pro lyudinu kultura stala doslidzhuvatisya v ramkah nizki naukovo konceptualnih napryamiv cih nauk evolyucionistskogo aksiologichnogo antropologichnogo formacijnogo ciklichnogo sociologichnogo ta in yaki stali osnovoyu majbutnoyi kulturologiyiTermin kulturologiya u 1909 roci zaproponuvav nimeckij filosof Vilgelm Osvald yakij rozrizniv kulturologiyu i sociologiyu Vin vikoristav termin kulturologiya dlya opisu yavish yakimi ye kultura yak fenomen suto lyudskoyi diyalnosti Kulturologiya formuvalasya yak chastina filosofiyi abo v inshih naukah pid yiyi vplivom Razom z tim metodi i rezultati kulturologichnih doslidzhen vikoristovuvalisya filosofiyeyu Vagomij vnesok u rozvitok kulturologiyi zdijsnili Osvald Shpengeler zi svoyeyu knigoyu Zanepad Yevropi 1918 teoriya kulturnih supersistem Pitirima Sorokina vikladena u Socialnij i kulturnij dinamici 1937 1941 V 1939 roci amerikanskij filosof Lesli Vajt nezalezhno vid Vilgelma Osvalda vviv termin kulturologiya stosovno antropologichnih doslidzhen kulturi Jogo pracya Nauka pro kulturu 1949 spriyala podalshomu vidilennyu kulturologiyi v okremij napryam doslidzhen ta zapochatkuvala cilisnij pidhid do vivchennya kulturnih yavish spriyala vidilennyu kulturologiyi v samostijnu nauku 1 Za Vajtom kulturologiya ye okremoyu naukoyu sho doslidzhuye vzayemozv yazki kulturnih yavish i ye yakisno vishim rivnem v rozuminni yak lyudini tak i vsogo svitu Ernst Kassirer rozvivav simvolichnu koncepciyu kulturi na osnovi zdatnosti lyudej do masovoyi sistematichnoyi i postijnoyi simvolizaciyi Gollandskij kulturolog Jogan Gejzinga v knizi Homo Ludens Lyudina sho graye 1938 vnis do vivchen kulturi ideyu pro te sho gra pereduye kulturi j tvorit yiyi chim zapochatkuvav igrovu koncepciyu Paralelno rozvivalasya biosferna koncepciya kulturi za yakoyu kultura ye zakonomirnim etapom rozvitku biosferi Zemli i Vsesvitu Osnovopolozhnikom takogo pidhodu vvazhayetsya filosof kosmist Volodimir Vernadskij Anglijskij istorik i filosof Arnold Tojnbi stav odnim iz rozrobnikiv civilizacijnoyi teoriyi v kulturologiyi rozglyadayuchi vsesvitnyu istoriyu yak sukupnist istorij samostijnih civilizacij V drugij polovini XX stolittya rozvinuvsya etologichnij napryam yakij vvibrav psihoanalitichnu igrovu teoriyi kulturi a takozh antropologichni doslidzhennya Tvorci cogo napryamu Konrad Lorenc Nikolas Tinbergen ta inshi zasnuvali v 1930 ti roki nauku etologiyu pro povedinku tvarin zgodom poshirivshi doslidzhennya i na lyudinu ta yiyi kulturu 2 V 1960 h rokah Franciyi Klod Levi Stross Mishel Fuko Rolan Bart Zhak Derrida ta inshi sformuvali techiyu strukturalizmu 3 v kulturologiyi poshirivshi strukurnij analiz z lingvistiki ta literaturoznavstva na sociokulturni yavisha Kanadskij kulturolog filosof i sociolog Gerbert Marshall Maklyuen zapochatkuvav rozglyad tipiv kulturi zalezhno vid zasobiv komunikaciyi u nih Osnovnoyu jogo praceyu stala kniga Galaktika Gutenberga 1962 Z 1970 1980 h u kulturologiyi rozvivayetsya poststrukturalizm sukupnist napryamiv yaki oriyentovani na pereosmislennya strukturalistskoyi paradigmi pragnut pereglyadu bagatoh klasichnih ponyat strukturalizmu Znachna uvaga v drugij polovini XX stolittya stala pridilyatisya yavisham masovoyi kulturi vzayemozv yazkam kulturi ta politiki reklami Z rozvitkom tehnologij kulturologiya doslidzhuye yihnij vpliv na kulturu Tak u 1980 90 i rozvinulisya doslidzhennya Internet kulturi videoartu videoigor Termin kulturologiya otrimav poshirennya u krayinah Shidnoyi Yevropi natomist v anglomovnih krayinah vidpovidna disciplina nazivayetsya Cultural studies a v nimeckomovnih Kulturwissenschaft Fenomen kulturi v cih krayinah rozumiyetsya perevazhno v socialno etnografichnomu sensi tomu osnovnoyu naukoyu vvazhayetsya kulturna antropologiya Krim neyi providnimi naukami pro kulturu stali socialna antropologiya sociologiya strukturna antropologiya istorichna kulturologiya semiotika ta postkulturna lingvistika 4 U Radyanskomu Soyuzi kulturologiya hoch i ne bula ogoloshena burzhuaznoyu lzhenaukoyu podibno yak svogo chasu genetika chi kibernetika ale cherez neminuchi filosofski pretenziyi znachno obmezhuvalasya 5 V Ukrayini kulturologiya yak obov yazkova navchalna disciplina bula vidilena v 2003 roci Natomist VAK ne vidilyaye specialnosti kulturologiya 6 prote kulturologi mayut mozhlivist zdobuvati naukovij stupin za specialnistyu 26 00 01 istoriya i teoriya kulturi sho maye tri napryami mistectvoznavstvo filosofski ta istorichni nauki vidpovidno naukovij stupin zdobuvayetsya z mistectvoznavstva istorichnih abo filosofskih nauk 7 Ob yekt i predmet kulturologiyi RedaguvatiOb yektom kulturologiyi ye kultura v cilomu sho zazvichaj rozumiyetsya yak sukupnist materialnih i duhovnih cinnostej ta sposib buttya i organizaciyi zhittya lyudini Odnak cherez veliku kilkist inshih viznachen kulturi ob yekt ne ye odnoznachnim Predmet kulturologiyi bezposeredno doslidzhuvanij aspekt kulturi variyuyetsya z prichini riznih pidhodiv do rozuminnya yak ob yektu yiyi doslidzhennya tak i samoyi kulturologiyi Pri rozuminni kulturologiyi yak samostijnoyi nauki vona vistupaye yak teoriya kulturi zasnovana na uzagalnennyah iz konkretnih nauk V comu vipadku predmetom kulturologiyi najchastishe viznachayetsya stanovlennya i rozvitok kulturi yak vlastivogo viklyuchno lyudini sposobu zhittyediyalnosti Pri shirokomu pidhodi yak do kompleksnoyi nauki kulturologiya ne maye svogo predmeta doslidzhennya oskilki ye skladovoyu chastinoyu inshih disciplin Vidpovidno vidilyayutsya istoriya kulturi ekologiya kulturi psihologiya kulturi i t d u kozhnogo z yakih svoyi predmeti 8 9 Osnovni zavdannya RedaguvatiOsnovni zavdannya kulturologiyi analiz kulturi yak sistemi kulturnih fenomeniv viyavlennya mentalnogo zmistu kulturi doslidzhennya tipologiyi kulturi rozv yazannya problem sociokulturnoyi dinamiki vivchennya kulturnih kodiv ta komunikacij Sutnist kulturi Redaguvati nbsp Odnim iz klasichnih rozumin kulturi ye peretvorena v hodi fizichnoyi ta rozumovoyi praci lyudini prirodaPonyattya kultura pochatkovo vzhivalosya dlya poznachennya procesu obrobitku gruntu Ciceronom bulo vvedeno vikoristannya ponyattya v perenosnomu znachenni obroblennya lyudskoyi dushi ta rozumu Ponyattya kultura v comu znachenni ohoplyuye vse stvorene i peretvorene lyudinoyu suspilstvom V takomu vipadku kultura protistavlyayetsya prirodi ye drugoyu prirodoyu stvorenoyu lyudinoyu v procesi fizichnoyi ta rozumovoyi praci U XVIII st termin kultura vpershe otrimav shiroke poshirennya v rozuminni osvichenosti i vihovanosti lyudini Za Fridrihom Gegelem ta Karlom Marksom sutnist kulturi polyagaye v tomu sho prirodnim silam lyudina protistavlyaye vzhe priborkani neyu sili prirodi ta vidomi zakonomirnosti prirodnih procesiv Kultura spriyaye vidilennyu lyudini suspilstva iz prirodi i vodnochas ye zasobom vhodzhennya lyudini v prirodu Sho garmonijnisha vzayemodiya lyudini i prirodi to yakisnishe yiyi zhittya z tochki zoru kulturnogo rozvitku 10 Amerikanskij sociolog Deniel Bell viznachiv kulturu yak sistemu estetichnih poglyadiv moralnih ocinok i stil zhittya sposib pidtrimki vlasnoyi nepovtornoyi individualnosti Na dumku Oleksiya Losyeva kultura ce granichne uzagalnennya vsogo 11 V zagalnomu kultura ye sukupnist materialnih i duhovnih cinnostej yaki vidobrazhayut aktivnu tvorchu diyalnist lyudej v osvoyenni svitu v hodi istorichnogo rozvitku suspilstva Specifika kulturi yak yakisnoyi harakteristiki duhovno praktichnogo osvoyennya lyudinoyu svitu zovnishnogo ta vlasnogo vnutrishnogo vidbivayetsya u tomu sho vona kultura svidchit v yakij miri lyudina stala dlya sebe ta inshih lyudinoyu yak vona vidchuvaye ta usvidomlyuye sebe takoyu Kultura vidpovidno v takij zhe miri yak i pracya robit lyudinu lyudinoyu Ale yaksho pracya ce yedina socialna substanciya sho stvoryuye lyudinu ta rozvivaye yiyi sutnisni sili to kultura ye yedinoyu socialnoyu miroyu demonstruyuchi v yakij miri lyudina stala lyudinoyu Inakshe kazhuchi kultura ye yakisna harakteristika rozvitku suspilstva Amerikanskij filosof Lyuyis Memford vvazhav sho kulturna robota bula dlya rozvitku lyudini vazhlivishoyu anizh fizichna pracya Vazhlivishe anizh obrobitok zemli bulo stvorennya totemnih stovpiv molitvennih doshechok ritualnih tanciv i pisen vikonannya obryadiv tobto zdijsnennya chisto lyudskih dij sho formuvali dushu lyudini Analiz sutnosti kulturi yiyi miscya roli v suspilstvi dozvolyaye vidiliti osnovni vzayemopov yazani storoni aspekti kulturi kultura narodzhene suspilstvom vlastive suspilstvu socialne yavishe sho vidbivaye jogo yakisnu harakteristiku ta zbagachuye duhovne zhittya lyudini kultura proces tvorchoyi diyalnosti lyudini spryamovanoyi na piznannya navkolishnogo svitu i samoyi lyudini u comu sviti na otrimannya ob yektivnoyi i dostovirnoyi informaciyi pro svit de golovnu rol graye nauka i mistectvo kultura poklikana dopomogti lyudini ne tilki piznati svit j samu sebe ale j viznachiti svoye misce u sviti svitoglyadni ustanovki kultura ohoplyuye sutnist dosyagnutih lyudinoyu u procesi osvoyennya svitu materialnih i duhovnih cinnostej a takozh vidpovidnih cinnisnih oriyentacij lyudini u sviti kultura stvoryuyuchi neobhidni dlya oriyentaciyi lyudini u sviti normi povedinki ta ocinki zabezpechuye regulyuvannya socialnih vidnosin lyudej kultura vistupaye yak potuzhnij faktor formuvannya lyudskih sutnisnih sil formuvannya lyudini v lyudini peretvorennya yiyi prirodnih zahoplen potreb emocij v spravzhni lyudski Same comu polyagaye yiyi gumanistichnij zmist Kulturologichni shkoli Redaguvati nbsp Simvolichna shkola doslidzhuye kulturu yak tekst iz riznomanitnih simvolivBilshist kulturologiv shodyatsya na tomu sho u rozvitku kulturologiyi mozhna vidiliti kilka osnovnih teoretichnih koncepcij abo paradigm yak bilsh mensh vidrefleksovanih teoretichnih i metodichnih polozhen na yaki spirayutsya kulturologichni doslidzhennya Na yih osnovi u suchasnij kulturologiyi ye kilka osnovnih napryamiv doslidzhen abo zh shkil Simvolichna shkola akcentuye doslidzhennya na tomu sho kultura pov yazana z vikoristannyam simvoliv Tak Lesli Vajt ponyattya kultura viznachav yak organizaciyu rechej i yavish zasnovanu na simvolah Shvejcarskij lingvist Ferdinand de Sossyur visunuv ideyu pro te sho poryad z lingvistikoyu mozhna stvoriti nauku yaka ohopila b usi znakovi sistemi Postupovo kultura v cilomu stala rozglyadatisya yak tekst iz simvoliv u riznih sferah zhittya Predstavnikami simvolichnoyi shkoli takozh ye Ernst Kassirer Klod Levi Stros Naturalistichna shkola rozglyadaye kulturu yak bezposerednyu adaptaciyu lyudini do umov navkolishnogo seredovisha poyasnyuye osoblivosti tiyeyi chi inshoyi kulturi osoblivostyami prirodnogo buttya lyudini Do naturalistichnoyi shkoli blizka funkcionalna teoriya kulturi Bronislava Malinovskogo za yakoyu vsi bez vinyatku yavisha kulturi mayut pevnu funkciyu Predstavnikami napryamku ye Gerbert Spenser 3igmund Frejd Konrad Lorenc Antropologichna shkola rozglyadaye kulturu yak zasnovanu na psihici lyudej chim poyasnyuye podibnist viddalenih kultur Predstavniki antropologichnoyi shkoli vvazhayut sho vsi narodi prohodyat zagalni shabli rozvitku kulturi a podalshi yiyi periodi zberigayut v sobi perezhitki poperednih Predstavniki Edvard Tejlor Dzhon Frejzer nbsp Suspilno istorichna shkola doslidzhuye kulturu v riznih yiyi tipah napriklad civilizacijnihSociologichna shkola shukaye dzherela ta poyasnennya kulturi v yiyi suspilnij prirodi j organizaciyi Napriklad kulturu tiyeyi abo inshoyi krayini Maks Veber pov yazuvav z kulturnimi chinnikami a ne z civilizacijnimi yaki mayut zagalnolyudskij harakter Talkott Parsons vvazhav sho vsi duhovni i materialni zdobutki ob yednani ponyattyam kultura ye rezultatom suspilno obumovlenih dij na rivni dvoh sistem socialnoyi ta kulturnoyi Suspilno istorichna shkola dlya ciyeyi shkoli harakterni organicizm kultur prohodzhennya periodiv narodzhennya rostu rozkvitu zanepadu i zagibeli rozpodil na tipologiyi lokalnist vidsutnist yedinoyi liniyi kultur ta vidkidannya ideyi pro zagalnosvitovu kulturu Predstavniki Osvald Shpengler Arnold Dzhozef Tojnbi Mikola Danilevskij 12 Praktichne zastosuvannya kulturologichnih znan RedaguvatiKulturologichni znannya zastosovuyutsya v Ustanovah kulturi ta osviti muzeyah vistavkovo ekspozicijnih centrah teatrah bibliotekah shkolah vishih navchalnih zakladah naukovo doslidnih i proektnih organizaciyah pov yazanih z vivchennyam kulturi zberezhennyam ta osvoyennyam kulturnoyi spadshini dlya naukovo doslidnoyi analitichnoyi roboti hudozhnogo vihovannya molodi organizaciyi dozvillya pidgotovki fahivciv u sferi kulturologichnih i suspilstvoznavchih disciplin 13 Derzhavnih ustanovah gromadskih organizaciyah biznes strukturah dlya analitiki vivchennya gromadskoyi dumki aktivizaciyi potencialu miscevogo naselennya na suspilno i kulturno znachimu diyalnist roboti v polietnichnih i polikonfesijnih kolektivah roboti z pitan migracij ta kulturnoyi adaptaciyi ocinki kulturnih cinnostej 14 ZMI vidavnichij diyalnosti dlya prodyusuvannya analizu sociokulturnih proektiv artkritiki kulturnogo analizu i prognozuvannya 15 16 Div takozh RedaguvatiPorivnyalna kulturologiyaPrimitki Redaguvati The Science of Culture A study of man and civilization Farrar Straus and Giroux 1949 Sadohin A P 2007 Kulturologiya teoriya i istoriya kultury Uchebnoe posobie Moskva Eksmo Na osnovi odnojmennogo strukturnogo analizu 1920 h Gricenko T B Gricenko S P Kondratyuk A Yu Kulturologiya Navchalnij posibnik K Centr navchalnoyi literaturi 2007 392 c predmet i zavdannya disciplini Arhivovano 18 kvitnya 2012 u Wayback Machine Ivan Dzyuba Desho pro kulturologiyu v Ukrayini Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 25 sichnya 2018 Procitovano 25 sichnya 2018 Doktor kulturologiyi i tayemnichij ornament ukrayinskogo rushnika nedostupne posilannya z lipnya 2019 Pro vnesennya zmin i dopovnen do Pereliku specialnostej vid 02 07 2007 501 zakon2 rada gov ua Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2015 Procitovano 2 zhovtnya 2015 Kultorologiya Distancijne navchannya lubbook net Arhiv originalu za 25 veresnya 2015 Procitovano 25 veresnya 2015 Zakovich Rozdil Sho vivchaye kulturologiya Arhivovano 17 travnya 2012 u Wayback Machine Levchuk L T 2010 Istoriya svitovoyi kulturi Navch posib 3 tye vid pererob i dop Kiyiv Centr uchbovoyi literaturi Mironov V V 2005 Filosofiya Uchebnik dlya VUZov Moskva Norma Mamontov S P 1999 Osnovy kulturologii Moskva Olimp Fakultet gumanitarnih nauk www ukma edu ua Arhiv originalu za 27 serpnya 2015 Procitovano 10 listopada 2015 ShEJKO V M KANISTRATENKO M M 2014 OSOBLIVOSTI KULTUROLOGIChNO MISTECKOYi OSVITI UKRAYiNI STAN TA PERSPEKTIVI Chasopis Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi Ukrayini imeni PI Chajkovskogo s 101 108 Stanovlennya specialnosti Kulturologiya ChNU kulturologia in ua Arhiv originalu za 20 grudnya 2015 Procitovano 10 listopada 2015 Specialnist Kulturologiya ac opu ua Arhiv originalu za 9 lipnya 2012 Procitovano 10 listopada 2015 Dzherela RedaguvatiPodolska Ye A Lihvar V D Ivanova K A Kulturologiya Navchalnij posibnik Vidannya 2 ge pereroblene ta dopovnene K Centr navchalnoyi literaturi 2005 392 s Kulturologiya enciklopedichnij slovnik M vo osviti i nauki Ukrayini Lviv nac un t im I Franka za red V P Melnika Lviv Vid vo LNU 2013 508 s ISBN 078 617 10 0026 1 L Shinkarenko Kulturologiya Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Sajt NU Ostrozka akademiya prisvyachenij kulturologiyi Arhivovano 7 grudnya 2021 u Wayback Machine Bibliografiya RedaguvatiVitchiznyani pidruchnikiBagackij Volodimir Varlamovich Kulturologiya Istoriya i teoriya kulturi XX stolittya navch posibnik dlya stud vish navch zakladiv V V Bagackij L I Kormich Vid 2 ge pererob i dopovn K Kondor 2007 304s 8 l il Bibliogr v kinci rozdiliv ISBN 966 7982 49 1 Bezvershuk Zh O Kulturologiya vidpovidi na pitannya ekzamenacijnih biletiv nav posibnik Zh O Bezvershuk K Znannya 2010 326 s Elektronna versiya Bilik B I Kulturologiya Navch posib dlya stud vish navch zakl B I Bilik Kiyivskij nacionalnij torgovelno ekonomichnij un t K KNIGA 2004 408 s Bokan Volodimir Andrijovich Kulturologiya navch posib dlya stud vish navch zakl V A Bokan Mizhregionalna akademiya upravlinnya personalom K MAUP 2000 134 s Bibliogr s 131 133 ISBN 966 608 041 9 Giorgadze Galina Vasilivna Kulturologiya dlya vishih misteckih navchalnih zakladiv navch metod posib Galina Giorgadze Kiyiv derzh in t dekor priklad mistec i dizajnu im M Bojchuka L ZUKC 2011 135 s il Bibliogr s 130 135 300 ekz ISBN 978 966 15 1884 0 Gricenko T B Kulturologiya navch posib T B Gricenko S P Gricenko A Yu Kondratyuk K 2007 392 c Elektronnij resurs Arhivovano 6 sichnya 2012 u Wayback Machine Goncharuk Tetyana Viktorivna Kulturologiya navch posib T V Goncharuk Ternopilska akademiya narodnogo gospodarstva T Kart blansh 2004 214 s Bibliogr na pochat tem ISBN 966 7952 19 3 Kulturologiya ukrayinska ta zarubizhna kultura navch posib M M Zakovich ta in 3 tye vid ster K Znannya 2007 567 c Seriya Visha osvita XXI stolittya Bibliogr v kinci st ISBN 966 346 269 8 Elektronna versiya Arhivovano 5 travnya 2012 u Wayback Machine Korzhenivskij Anatolij Stepanovich Kulturologiya navch posib A S Korzhenivskij V I Smolinskij Podilska derzh agrarno tehnichna akademiya Kafedra filosofiyi i kulturologiyi Kam yanec Podilskij Abetka NOVA 2002 132 s Bibliogr v kinci gl ISBN 966 8119 09 6 Kormich Lyudmila Ivanivna Kulturologiya istoriya i teoriya svitovoyi kulturi XX stolittya navch posibnik dlya stud vishih navch zakl L I Kormich V V Bagackij Odeska nacionalna yuridichna akademiya H Odissej 2002 304 s il Bibliogr v kinci rozdiliv ISBN 966 633 144 6 Kravec M S Kulturologiya pidruchnik M S Kravec L Novij Svit 2000 2008 320 s Kulturologiya navch posibnik dlya stud vishih navch zakl I IV rivniv akreditaciyi M S Kravec ta in zag red V M Picha L Magnoliya plyus 2003 236 s Visha osvita v Ukrayini Bibliogr s 232 235 ISBN 966 8340 06 h Magnoliya plyus Kulturologiya navch posibnik B O Parahonskij ta in uporyad O I Pogorilij M A Sobuckij Nacionalnij un t Kiyevo Mogilyanska akademiya K Vidavnichij dim KM Akademiya 2003 314 s Bibliogr v kinci rozd ISBN 966 518 228 5 Kulturologiya navch posibnik dlya stud VNZ M P Ishenko i dr Cherkaskij nacionalnij un t im Bogdana Hmelnickogo Cherkasi b v 2009 292 s Kulturologiya navch posibnik B G Machulskij ta in Derzhavnij vishij navchalnij zaklad Kiyivskij nacionalnij ekonomichnij un t im Vadima Getmana K KNEU 2007 376 s Kulturologiya teoriya ta istoriya kulturi Navchalnij posibnik Za red I I Tyurmenko O D Gorbula Kiyiv Centr navchalnoyi literaturi 2004 368 c Elektronna versiya Arhivovano 1 kvitnya 2012 u Wayback Machine Kulturologiya D I Doncov H Bibkolektor 2016 604 s ISBN 617 7013 25 8 Matvyeyeva Lyudmila Leonidivna Kulturologiya kurs lekcij Navch posibnik dlya stud vishih navch zakl L L Matvyeyeva K Libid 2005 512 s ISBN 966 06 0395 9 Elektronnij resurs Matviyenko Lyubov Vladlenivna Kulturologiya navch posibnik L V Matviyenko Kiyivskij nacionalnij torgovelno ekonomichnij un t K KNTEU 2007 285 s Bibliogr s 279 281 ISBN 966 629 261 0 Osnovi kulturologiyi navchalnij posibnik Red Sandyuk L O N V Shubelka V O ODEU Avtograf 2007 400 s Elektronna versiya Pavlenko Oleksandr Pavlovich Kulturologiya posib dlya pidgotov do ispitiv O P Pavlenko Vid 4 te ster K Palivoda A V vid 2010 175 s Bibliotechka studenta Bibliogr s 174 175 500 ekz ISBN 978 966 437 185 5 Podolska Yelizaveta Ananiyivna Kulturologiya navch posib dlya stud vishih navch zakl Ye A Podolska V D Lihvar Nacionalnij farmacevtichnij un t H Vidavnictvo NFaU Zoloti storinki 2003 247 s il tabl Bibliogr s 244 245 ISBN 966 615 173 1 ISBN 966 8494 09 1 Stecenko Valerij Kulturologiya navchalna programa i golovnij zmist normativnogo kursu Tekst navch posib V Stecenko L Pitus Lvivskij nacionalnij un t im Ivana Franka Filosofskij fakultet L VC LNU im Ivana Franka 2006 284 s Bibliogr s 262 281 Shejko V M Kulturologiya navchalnij posibnik V M Shejko Yu P Boguckij E V Germanova de Dias K 2012 494 s Inozemni pidruchniki ros Gurevich P S Kulturologiya M 1999 ros Karmin A S Osnovy kulturologii Morfologiya kultury SPb 1997 ros Kulturologiya XX vek Slovar Pod redakciej S Ya Levit SPb Universitetskaya kniga 1997 ros Kulturologiya Istoriya mirovoj kultury Uchebnik dlya vuzov Pod redakciej professora A N Markovoj M 2002 Posilannya RedaguvatiKultorologiya religijna Arhivovano 13 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Duh chasu Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 2 D Ye kn 3 S 394 395 1000 ekz https archive org stream literaturoznavchat1 page n537 mode 2up Kulturni studiyi Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 537 Ukrayinska kulturologiya Mala enciklopediya etnoderzhavoznavstva Institut derzhavi i prava im V M Koreckogo NAN Ukrayini Uporyadnik Yu I Rimarenko ta in Kiyiv Geneza Dovira 1996 942 s S 151 152 nbsp Ce nezavershena stattya pro kulturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kulturologiya amp oldid 40478684