www.wikidata.uk-ua.nina.az

Арнольд Джозеф Тойнбі англ Arnold Joseph Toynbee 14 квітня 1889 18890414 22 жовтня 1975 англійський історик один з розро

Арнольд Джозеф Тойнбі

Арнольд Джозеф Тойнбі (англ. Arnold Joseph Toynbee, 14 квітня 1889(18890414)—22 жовтня 1975) — англійський історик, один з розробників цивілізаційної теорії. Його дванадцятитомний аналіз становлення та занепаду цивілізацій — «Дослідження історії» (1934—1961) — це синтез всесвітньої історії і метаісторії, заснованої на універсальних ритмах становлення, розквіту і занепаду; дослідження історії у глобальній перспективі. Нагороджений Орденом Кавалерів Пошани.

Арнольд Джозеф Тойнбі
Народився 14 квітня 1889(1889-04-14)[…]
Лондон, Сполучене Королівство
Помер 22 жовтня 1975(1975-10-22)[…] (86 років)
Йорк, Йорк, Північний Йоркшир, Англія, Велика Британія
Країна  Велика Британія
Діяльність історик, викладач університету, дипломат, філософ
Галузь філософія історії
Alma mater Вінчестер-коледжd і Коледж Бейлліол
Знання мов англійська
Заклад Лондонська школа економіки та політичних наук і Кінґс-коледж
Членство Американська академія мистецтв і наук і Британська академія
Magnum opus Дослідження історії
Конфесія англіканство
Батько Harry Valpy Toynbeed
Мати Sarah Edith Marshalld
Родичі Arnold Toynbeed
Брати, сестри Jocelyn Toynbeed
У шлюбі з Veronica Boulter Toynbeed і Rosalind Murrayd
Діти Philip Toynbeed, Lawrence Toynbeed і Antony Harry Robert Toynbeed
Автограф
Нагороди

Член Британської академії

honorary doctor of the Federal University of Cearád

honorary doctor of the University of Calcuttad

Q110813485?

Біографія Редагувати

Тойнбі закінчив Вінчестерський коледж та Оксфордський університет. Був визнаним знавцем Стародавнього світу, професором Лондонського університету (1919—1924) та Лондонської школи економіки (1925—1955), автором багатьох досліджень з історико-філософських, соціологічних та політичних проблем. Працював у Лондонській школі економіки та Королівському інституті міжнародних відносин (англ. RIIA) в Четем-Хаус, директором якого був з 1929 по 1955.

Становище вченого-спеціаліста, втягнутого у світову політику на найвищому рівні (експерт на міжнародних конференціях під час Першої та Другої Світових війн), значно визначило характер і масштаби його історичного мислення.

Досягнення Редагувати

Він увів у вжиток слово «постмодернізм». Досліджуючи розвиток західної цивілізації, запропонував періодизацію історії, що складалася з чотирьох частин — коли за «темними століттями» та «Середньовіччям», починаючи з 1475 до 1875 року, йшли «нові» (модерн) століття, за якими, своєю чергою, настав час постмодерну.

Наукова творчість Редагувати

Тойнбі розглядав всесвітню історію як систему співіснування цивілізацій, що минають однакові фази від народження через розквіт до загибелі, у чому його можна вважати послідовником і античної традиції циклізму, й ідей Освальда Шпенглера. Проте на відміну від останнього, який наголошував на тому, що проходження циклу злету і занепаду неминуче, Тойнбі ставив цей процес у залежність від проблем і завдань, з якими стикається певна спільнота, та спроможності їх подолати («виклик-і-відповідь»). Обсяг і характер «виклику» могли сприяти динамічному розвиткові цивілізації, а могли його обмежувати й зупиняти. Виклики можуть мати фізичний (природно-кліматичний і географічний), воєнний, соціально-економічний та культурний характер. Успішність формування «відповіді» залежить від спроможності «творчої меншості» на адекватну реакцію та мобілізацію ресурсів суспільства. Чинник дії «меншості» відносить Тойнбі до представників елітаризму підходу в історичній науці.

Цивілізація за Тойнбі Редагувати

Цивілізація, за Тойнбі, — замкнута спільнота, яка характеризується за допомогою двох основних критеріїв:

Обкладинка книги А.Д.Тойнбі «Дослідження історії».
  • релігія та форма її організації;
  • територіальна ознака, ступінь віддаленості від того місця, де ця спільнота спочатку виникла.

Цивілізація не тотожна певній державі або етнічній групі, а становить спільноту, базовану на єдиній системі цінностей, обумовлених релігією. Загалом Тойнбі виділяв протягом 20-ти років роботи над своєю теорією різну кількість цивілізацій в історії, залежно від стану поточних історичних досліджень та зміни власних критеріїв виділення окремої «цивілізації». Наприкінці роботи Тойнбі виділяв 21 цивілізацію: єгипетську, андську, старокитайську, мінойську, шумерську, маянську, сирійську, індську, хетську, еллінську, західну, далекосхідну (у Кореї та Японії), православну християнську основну (Візантія, Балкани, Кавказ), православну християнську (Росія, Україна, Білорусь), далекосхідну основну, іранську, арабську, індуїстську, мексиканську, юкатанську, вавилонську. Також, крім перерахованих, Тойнбі виділяє «ненароджені цивілізації» (далекозахідна християнська, далекосхідна християнська, скандинавська, сирійська «епохи гіксосів» — середина 2 тис. до н. е.), а також особливий клас «затриманих цивілізацій», які народилися, але були зупинені у своєму розвитку після народження (ескімоси, кочовики Великого степу, турки-османи, спартанці, полінезійці). У деяких випадках цивілізації, що змінюють одна одну, утворюють послідовності. Максимальне число цивілізацій у цих послідовностях, за Тойнбі, не перевищує трьох. Останніми елементами послідовностей є ті цивілізації, що існують нині. До таких послідовностей відносяться: мінойська — еллінська — західна цивілізації, мінойська — еллінська — православна цивілізації, мінойська — сирійська — ісламська цивілізації, шумерська — індська — індуїстська цивілізації. Тойнбі також висунув критерії оцінки цивілізацій: стійкість у часі та просторі, у ситуаціях «виклику» і взаємодії з іншими народами. Сенс поняття «цивілізація» він бачив у тому, що зіставні одиниці (монади) історії проходять подібні етапи розвитку. «Успішні» цивілізації проходять стадії виникнення, зростання, надлому і розкладу.

Критика Редагувати

Концепція Тойнбі викликала й викликає неоднозначне, переважно негативне, ставлення в історіографії. Вже після виходу перших томів праці вона була ґрунтовно розкритикована низкою авторитетних істориків. Робін Джордж Коллінгвуд вбачав у ній «нове вираження історичного позитивізму» і стверджував: «Вся схема його праці — схема ретельно впорядкованих і класифікованих ящичків, у які можна розмістити готові історичні факти». Люсьєн Февр заявляв: «ми, історики, маємо сказати: це філософська, а не історична формула […] Ми не беремося її обговорювати […] тут нам нічим поживитися, тут нема нічого, що відноситься до нашої роботи, наших турбот, наших методів».

Основними об'єктами критики стали сама обстоювана автором ідея універсальної пояснювальної схеми історичного процесу («метафізичні спекуляції») та її фактична основа. Величезний обсяг різнорідних історичних фактів з дуже різних періодів та регіонів, опрацьований Тойнбі та зведений під одну схему, безперечно, надавав приводи для критики їх інтерпретації відповідними вузькими фахівцями. Іншим теоретичним зауваженням була критика того, що з усього різноманіття історичних феноменів Тойнбі виділяв як єдиний критерій виокремлення цивілізацій лише релігійний, що робить його по суті релігійним філософом. Можна стверджувати, що праця Тойнбі не спричинила створення нової історичної школи або методології й залишилася класичним втіленням одного з традиційних філософсько-історичних дискурсів, який заперечує лінійний погляд на історичний процес. Позачасова популярність такого бачення всесвітньої історії засвідчується появою теорії «зіткнення цивілізацій» Самуеля Гантінгтона (1996), яка в суспільних науках була піддана аналогічній критиці.

Джерела Редагувати

Див. також Редагувати

  • 7401 Тойнбі — астероїд, названий на честь історика.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. ↑ Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  4. ↑ https://old.bigenc.ru/text/4195114
  5. ↑ Kindred Britain
    d:Track:Q75653886
  6. ↑ Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  7. Кром М. Введение в историческую компаративистику. — СПб., 2015. — С. 47-50.
  8. Коллингвуд Р. Дж. Идея истории. Автобиография / пер. и коммент. Ю. А. Асеева. — М., 1980. — С. 155—157.
    Цит за: Кром М. Введение в историческую компаративистику. — С. 49.
  9. Февр Л. От Шпенглера к Тойнби // Февр Л. Бои за историю. — М., 1991. С. 90.
    Цит за: Кром М. Введение в историческую компаративистику. — С. 49.
  10. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Арнольд Джозеф Тойнбі

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Arnold Dzhozef Tojnbi angl Arnold Joseph Toynbee 14 kvitnya 1889 18890414 22 zhovtnya 1975 anglijskij istorik odin z rozrobnikiv civilizacijnoyi teoriyi Jogo dvanadcyatitomnij analiz stanovlennya ta zanepadu civilizacij Doslidzhennya istoriyi 1934 1961 ce sintez vsesvitnoyi istoriyi i metaistoriyi zasnovanoyi na universalnih ritmah stanovlennya rozkvitu i zanepadu doslidzhennya istoriyi u globalnij perspektivi Nagorodzhenij Ordenom Kavaleriv Poshani Arnold Dzhozef TojnbiNarodivsya 14 kvitnya 1889 1889 04 14 1 2 London Spoluchene Korolivstvo 4 Pomer 22 zhovtnya 1975 1975 10 22 1 2 86 rokiv Jork Jork Pivnichnij Jorkshir Angliya Velika Britaniya 4 Krayina Velika BritaniyaDiyalnist istorik vikladach universitetu diplomat filosofGaluz filosofiya istoriyiAlma mater Vinchester koledzhd i Koledzh BejlliolZnannya mov anglijska 1 Zaklad Londonska shkola ekonomiki ta politichnih nauk i Kings koledzhChlenstvo Amerikanska akademiya mistectv i nauk i Britanska akademiyaMagnum opus Doslidzhennya istoriyiKonfesiya anglikanstvoBatko Harry Valpy Toynbeed 5 Mati Sarah Edith Marshalld 5 Rodichi Arnold ToynbeedBrati sestri Jocelyn Toynbeed 5 U shlyubi z Veronica Boulter Toynbeed 5 i Rosalind Murrayd 5 Diti Philip Toynbeed 5 6 Lawrence Toynbeed 6 i Antony Harry Robert Toynbeed 5 AvtografNagorodi Chlen Britanskoyi akademiyi honorary doctor of the Federal University of Cearad honorary doctor of the University of Calcuttad Q110813485 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Dosyagnennya 3 Naukova tvorchist 3 1 Civilizaciya za Tojnbi 3 2 Kritika 4 Dzherela 5 Div takozh 6 Primitki 7 Posilannya 8 LiteraturaBiografiya RedaguvatiTojnbi zakinchiv Vinchesterskij koledzh ta Oksfordskij universitet Buv viznanim znavcem Starodavnogo svitu profesorom Londonskogo universitetu 1919 1924 ta Londonskoyi shkoli ekonomiki 1925 1955 avtorom bagatoh doslidzhen z istoriko filosofskih sociologichnih ta politichnih problem Pracyuvav u Londonskij shkoli ekonomiki ta Korolivskomu instituti mizhnarodnih vidnosin angl RIIA v Chetem Haus direktorom yakogo buv z 1929 po 1955 Stanovishe vchenogo specialista vtyagnutogo u svitovu politiku na najvishomu rivni ekspert na mizhnarodnih konferenciyah pid chas Pershoyi ta Drugoyi Svitovih vijn znachno viznachilo harakter i masshtabi jogo istorichnogo mislennya Dosyagnennya RedaguvatiVin uviv u vzhitok slovo postmodernizm Doslidzhuyuchi rozvitok zahidnoyi civilizaciyi zaproponuvav periodizaciyu istoriyi sho skladalasya z chotiroh chastin koli za temnimi stolittyami ta Serednovichchyam pochinayuchi z 1475 do 1875 roku jshli novi modern stolittya za yakimi svoyeyu chergoyu nastav chas postmodernu Naukova tvorchist RedaguvatiTojnbi rozglyadav vsesvitnyu istoriyu yak sistemu spivisnuvannya civilizacij sho minayut odnakovi fazi vid narodzhennya cherez rozkvit do zagibeli u chomu jogo mozhna vvazhati poslidovnikom i antichnoyi tradiciyi ciklizmu j idej Osvalda Shpenglera Prote na vidminu vid ostannogo yakij nagoloshuvav na tomu sho prohodzhennya ciklu zletu i zanepadu neminuche Tojnbi staviv cej proces u zalezhnist vid problem i zavdan z yakimi stikayetsya pevna spilnota ta spromozhnosti yih podolati viklik i vidpovid Obsyag i harakter vikliku mogli spriyati dinamichnomu rozvitkovi civilizaciyi a mogli jogo obmezhuvati j zupinyati Vikliki mozhut mati fizichnij prirodno klimatichnij i geografichnij voyennij socialno ekonomichnij ta kulturnij harakter Uspishnist formuvannya vidpovidi zalezhit vid spromozhnosti tvorchoyi menshosti na adekvatnu reakciyu ta mobilizaciyu resursiv suspilstva Chinnik diyi menshosti vidnosit Tojnbi do predstavnikiv elitarizmu pidhodu v istorichnij nauci Civilizaciya za Tojnbi RedaguvatiCivilizaciya za Tojnbi zamknuta spilnota yaka harakterizuyetsya za dopomogoyu dvoh osnovnih kriteriyiv nbsp Obkladinka knigi A D Tojnbi Doslidzhennya istoriyi religiya ta forma yiyi organizaciyi teritorialna oznaka stupin viddalenosti vid togo miscya de cya spilnota spochatku vinikla Civilizaciya ne totozhna pevnij derzhavi abo etnichnij grupi a stanovit spilnotu bazovanu na yedinij sistemi cinnostej obumovlenih religiyeyu Zagalom Tojnbi vidilyav protyagom 20 ti rokiv roboti nad svoyeyu teoriyeyu riznu kilkist civilizacij v istoriyi zalezhno vid stanu potochnih istorichnih doslidzhen ta zmini vlasnih kriteriyiv vidilennya okremoyi civilizaciyi Naprikinci roboti Tojnbi vidilyav 21 civilizaciyu yegipetsku andsku starokitajsku minojsku shumersku mayansku sirijsku indsku hetsku ellinsku zahidnu dalekoshidnu u Koreyi ta Yaponiyi pravoslavnu hristiyansku osnovnu Vizantiya Balkani Kavkaz pravoslavnu hristiyansku Rosiya Ukrayina Bilorus dalekoshidnu osnovnu iransku arabsku induyistsku meksikansku yukatansku vavilonsku Takozh krim pererahovanih Tojnbi vidilyaye nenarodzheni civilizaciyi dalekozahidna hristiyanska dalekoshidna hristiyanska skandinavska sirijska epohi giksosiv seredina 2 tis do n e a takozh osoblivij klas zatrimanih civilizacij yaki narodilisya ale buli zupineni u svoyemu rozvitku pislya narodzhennya eskimosi kochoviki Velikogo stepu turki osmani spartanci polinezijci U deyakih vipadkah civilizaciyi sho zminyuyut odna odnu utvoryuyut poslidovnosti Maksimalne chislo civilizacij u cih poslidovnostyah za Tojnbi ne perevishuye troh Ostannimi elementami poslidovnostej ye ti civilizaciyi sho isnuyut nini Do takih poslidovnostej vidnosyatsya minojska ellinska zahidna civilizaciyi minojska ellinska pravoslavna civilizaciyi minojska sirijska islamska civilizaciyi shumerska indska induyistska civilizaciyi Tojnbi takozh visunuv kriteriyi ocinki civilizacij stijkist u chasi ta prostori u situaciyah vikliku i vzayemodiyi z inshimi narodami Sens ponyattya civilizaciya vin bachiv u tomu sho zistavni odinici monadi istoriyi prohodyat podibni etapi rozvitku Uspishni civilizaciyi prohodyat stadiyi viniknennya zrostannya nadlomu i rozkladu Kritika Redaguvati Koncepciya Tojnbi viklikala j viklikaye neodnoznachne perevazhno negativne 7 stavlennya v istoriografiyi Vzhe pislya vihodu pershih tomiv praci vona bula gruntovno rozkritikovana nizkoyu avtoritetnih istorikiv Robin Dzhordzh Kollingvud vbachav u nij nove virazhennya istorichnogo pozitivizmu i stverdzhuvav Vsya shema jogo praci shema retelno vporyadkovanih i klasifikovanih yashichkiv u yaki mozhna rozmistiti gotovi istorichni fakti 8 Lyusyen Fevr zayavlyav mi istoriki mayemo skazati ce filosofska a ne istorichna formula Mi ne beremosya yiyi obgovoryuvati tut nam nichim pozhivitisya tut nema nichogo sho vidnositsya do nashoyi roboti nashih turbot nashih metodiv 9 Osnovnimi ob yektami kritiki stali sama obstoyuvana avtorom ideya universalnoyi poyasnyuvalnoyi shemi istorichnogo procesu metafizichni spekulyaciyi ta yiyi faktichna osnova Velicheznij obsyag riznoridnih istorichnih faktiv z duzhe riznih periodiv ta regioniv opracovanij Tojnbi ta zvedenij pid odnu shemu bezperechno nadavav privodi dlya kritiki yih interpretaciyi vidpovidnimi vuzkimi fahivcyami Inshim teoretichnim zauvazhennyam bula kritika togo sho z usogo riznomanittya istorichnih fenomeniv Tojnbi vidilyav yak yedinij kriterij viokremlennya civilizacij lishe religijnij sho robit jogo po suti religijnim filosofom Mozhna stverdzhuvati sho pracya Tojnbi ne sprichinila stvorennya novoyi istorichnoyi shkoli abo metodologiyi j zalishilasya klasichnim vtilennyam odnogo z tradicijnih filosofsko istorichnih diskursiv yakij zaperechuye linijnij poglyad na istorichnij proces Pozachasova populyarnist takogo bachennya vsesvitnoyi istoriyi zasvidchuyetsya poyavoyu teoriyi zitknennya civilizacij Samuelya Gantingtona 1996 yaka v suspilnih naukah bula piddana analogichnij kritici Dzherela RedaguvatiGalushko K Yu Tojnbi Arnold Dzhozef Arhivovano 20 lipnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 114 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Omelyan Pricak Arnold Dzhozef Tojnbi ta jogo tvir V kn Tojnbi Arnold Doslidzhennya istoriyi Tom 2 K Osnovi 1995 S 363 373 Tojnbi Arnold Doslidzhennya istoriyi Tom 1 Per z angl V Shovkuna K Osnovi 1995 614 s ISBN 5 7707 5617 9 ISBN 5 7707 5618 7 Tojnbi Arnold Doslidzhennya istoriyi Tom 2 Per z angl V Mitrofanova P Tarashuka K Osnovi 1995 406 s ISBN 5 7707 5617 9 ISBN 5 7707 5619 5 Arnold Tojnbi Esli by Filipp i Artakserks uceleli Arhivovano 26 travnya 2009 u Wayback Machine ros Monica Popper A V Bibliography of the Works in English of Arnold Toynbee 1930 1954 London and New York Roayl Instit of International Affairs 1955 Fiona Morton A Bibliography of Arnold J Toynbee London 1981 Div takozh Redaguvati7401 Tojnbi asteroyid nazvanij na chest istorika 10 Primitki Redaguvati a b v Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 a b Find a Grave 1996 d Track Q63056 a b https old bigenc ru text 4195114 a b v g d e zh Kindred Britain d Track Q75653886 a b Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Krom M Vvedenie v istoricheskuyu komparativistiku SPb 2015 S 47 50 Kollingvud R Dzh Ideya istorii Avtobiografiya per i komment Yu A Aseeva M 1980 S 155 157 Cit za Krom M Vvedenie v istoricheskuyu komparativistiku S 49 Fevr L Ot Shpenglera k Tojnbi Fevr L Boi za istoriyu M 1991 S 90 Cit za Krom M Vvedenie v istoricheskuyu komparativistiku S 49 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Posilannya RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Arnold Dzhozef TojnbiTojnbi Arnold Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1909 1910 1000 ekz Tojnbi Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Literatura RedaguvatiYu Osokina Tojnbi Arnold Dzhozef Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 713 ISBN 978 966 611 818 2 Tojnbi Arnold Dzhozef Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 640 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Arnold Dzhozef Tojnbi amp oldid 36960184