www.wikidata.uk-ua.nina.az

Крайна У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення словен і хорв Kranjska note 1 нім Krain італ Carnio

Крайна

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Крайна (значення).

Крайна (словен. і хорв. Kranjska, нім. Krain, італ. Carniola, угор. Krajna, лат. Carnia, Carniolia) — історична область, яку вперше згадують в 973 році як частину герцогства Каринтія. Область у Словенії, що займає велику частину країни, з центром у столиці цієї країни — Любляні. У минулому — герцогство й коронна земля (Kronland) Австро-Угорщини, що належала до її цислейтанської частини.

Крайна
словен. Kranjska
—  Історична область  —

Прапор
Герб
країна Словенія
Висота над р.м. 400 м 
Крайна на мапі 1791
Крайна на мапі 1791
Марка Крайна розташована в південно-східній частині цієї мапи Священної Римської імперії у 10 столітті
Будівля парламенту в Крайні. В 1919 році вона стала головною будівлею університету Любляни
Крайна в Австро-Угорщині (№ 4).

Етимологія Редагувати

За однією з версій, назва походить від назви народу Карні. За іншою версією, назва має кельтське походження — від слова «karn» — камінь, гора каміння. За іншими даними означає краєвид, регіон, межі області.

Географія Редагувати

Межує на півночі з австрійськими федеральними землями Каринтією і Штирією, на сході і південному сході з Хорватією, на півдні з Істрією, на заході з італійською провінцією Горіція (Горица) і Градишкою, займаючи площу 9956 км². Регіон має поділ на Верхню Крайну (словен. Gorensko), Нижню Крайну (словен. Dolensko) (з Білою Крайною), і Внутрішню Крайну (словен. Notvansko).

Гори Редагувати

Крайна — територія гориста, прорізана на півночі східними відрогами Караванке і Карнійськими Альпами з вершиною Грінтоуз (2559 м вис.), а на півдні — Юльськими або Карнійськими Альпами і Карстом. З численних (близько 60) великих печер Карсту особливо чудові Адельбергська або Постоїнськая печера, печера святої Магдалини, печера Планинська (Kleinhäusler Höhle od. Höhle von Planina) тощо. Південно-західна частина плато вкрита лісом грушевих дерев, має назву Piuka-planina і тягнеться до самого кордону з Хорватією. На цьому кордоні підносяться Ускокські гори (до 1181 м.). На Карсті рослинне царство дуже бідне. Серед долин значнішими є долини річок Сави і Керки (Krka нім. Gurk).

Гідрологія Редагувати

Обводненість Крайни, більша ніж у сусідніх країнах. За винятком Ідрійці і Випави (нім. Wippach), які, з'єднавши свої води з Сочею (словен. Soča, італ. Isonzo), впадають з нею в Адріатичне море, всі інші річки належать до системи Сави (сточище Чорного моря). Вони впадають в Саву — з лівого боку Кокра (річка)[sl] (Kokra, нім. Kanker), Камницька Бистриця[sl] і Тржицька Бистриця[sl] (Bistrica, нім. Feistritz), справа — Сора (Sora, нім. Zayer), Любляниця (Ljubljanica нім. Laibach), Керка (Krka, нім. Gurk) і Кульпа на південно-східному кордоні країни. Річка Любляниця у верхній своїй течії, біля витоку, називається просто Рєкою або Півкою (нім. Poik), впадає потім в Постоїнську печеру, з якої витікає під назвою Унца (нім. Unz oder Maunitz), потім знову зникає під землю і, нарешті, вийшовши на поверхню, біля містечка Верхника (нім. Oberlaibach), тече вже під назвою Любляниці (нім. Laibach). З озер Крайни, окрім Циркницького, слід зазначити ще сім озер Триглавських, озера Бохинське (нім. Wocheiner See), Бледське (нім. Veldesersee).

Клімат Редагувати

Клімат Крайни, попри сувору гористу місцевість, м'який, і багато областей країни своїм кліматом і рослинністю говорять про близькість Італії. Жорстокий північно-східний вітер (бора), проникаючий особливо в південні частини країни, обмежує свою руйнівну дію Адріатикою.

Історія Редагувати

Старослов'янська Крайна близько 800 р. н. е.
Див. також: Заселення слов'янами Східних Альп

Огляд Редагувати

Після падіння Римської імперії, лангобарди оселилися в Крайні, після їхнього переселення до Італії слов'яни заселили терени близько VI століття. Цілком можливо, що територія була частиною імперії Само[джерело не вказане 140 днів]. Під владою Франкського королівства та Священної Римської імперії, краєм послідовно правили баварська, франкська і місцева знать, і врешті-решт край потрапив під владу австрійських Габсбургів майже безперервно з 1335 до 1918, проте багато Османських рейдів і повстань місцевих жителів проти Габсбургів відбулося з XV по XVII ст. З приблизно X до XX століття, у Крайні знать і мешканці міст говорили німецькою, а селяни словенською мовами.

Столиця Крайни спочатку була у місті Крань (нім. Krainburg), пізніше її тимчасово було перенесено в Камнік (нім. Stein in Oberkrain) і, нарешті, у сьогоденну столицю Словенії Любляну (нім. Laibach).

Античність і середньовіччя Редагувати

Перед приходом римлян (близько 200 до Р. Х.), тауриші оселилися в північній частині Крайни, паннонці на південному сході , лапіди або карни, кельтське плем'я на південному заході.

Крайна входила до складу римської провінції Паннонії; північна частина була приєднана до Норіку, південно-західна і південно-східні райони і місто Емона до Венеції і Істрії. За часів Августа весь регіон від Емона до річки Колпи належав до провінції Сава.

Після падіння Західної Римської імперії (476), Крайна увійшла до Королівства Італія і (493) була складовою частиною Королівства остготів. Між верхів'ями річок Сави і Сочи жили карни, з кінця шостого століття слов'яни заселили регіон за назвою латинських письменників Carnia або Carniola тобто «маленька Карнія», або основна Карнія. Пізніше назва була змінена на слов'янську Крайна, Краньська, або, на німецьку, Chrainmark, Krain. Нові жителі підкорялися аварам, але скинули ярмо, і приєдналися до великої слов'янської держави Само.

Марка Крайна Редагувати

Крайна підпала під владу франків у 788. Коли Карл І Великий створив Маркграфство Фріулі, він додав до нього частину Крайни. Після розділення Фріулі, Крайна стала незалежним маркграфством, що мало своїх слов'янських маркрафів. У 2-ій половині 10 — початку 11 ст. частина Крайни входила в герцогство Велика Карантанія, ін. частина — в Словенську марку. До 2-ї половини 13 ст Крайною володіли різні німецькі феодальні роди; у 1335 відійшла до Габсбургів. З 1364 Крайна — герцогство, потім одна з коронних земель Габсбургів. У 16 ст центр крупних селянських повстань (1515, 1573) і руху реформації.

Під французькою владою Редагувати

Французькі революційні війська займали Крайну в 1797 і з 1805 до 1806. Відповідно до Віденського договору, Крайна стає частиною французьких Іллірійських провінцій (1809—1814), зі столицею в Любляні. Після поразки Наполеона згідно з Віденським конгресом Крайна відходить до Австрії. З 1816 по 1849 Крайна є частиною австрійського Королівства Іллірія зі столицею в Любляні.

Реставрація Австрійської влади Редагувати

У 1849 Австрійська імперія реорганізувала території у князівство і Цистеліанську коронну землю в складі Австро-Угорщини, відоме як князівство Крайна. Бюджет землі становив у 1901 році 3 573 280 крон ($714 656).

Сучасність Редагувати

У 1918 році князівство припинило своє існування, а її територія увійшла до складу новоутвореної Держави словенців, хорватів і сербів, а потім була частиною Королівства сербів, хорватів і словенців (що згодом отримало назву Королівство Югославія). Західна частина князівства з містами Постойна, Ілірська Бистриця, Ідрія і Айдовщина була приєднана до Італії в 1920 році, проте згодом, у 1945 році, була також включена до Югославії.

З 1991 року регіон є частиною незалежної Словенії

Див. також Редагувати

Нотатки Редагувати

  1. МФА: [ˈkɾàːnska] хорватська вимова: [krâːɲskaː].

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 23 грудня 2014. Процитовано 8 травня 2020. 
  2. . Архів оригіналу за 23 грудня 2014. Процитовано 8 травня 2020. 
  3. Енциклопедія Словенії, В. 1991, 389

Джерела Редагувати

  • Die Österreichisch-ungarische Monarchie in Wort und Bild, Band=Bd. Kärnten und Krain, Graz, 1995, , Originalgetreue Wiedergabe der Ausgabe Wien 1891
  • Wilhelm Baum, Deutsche und Slowenen in Krain, Verlag=Carinthia Verlag, Ort=Klagenfurt, Jahr=1981
  • August Dimitz, Geschichte Krains. 4 Bände in 2 Bücher, Laibach, 1874
  • Joachim Hösler, Von Krain zu Slowenien, R. Oldenbourg Verlag, München, 2006, ISBN=978-3-486-57885-0
  • Peter Štih, Studien zur Geschichte der Grafen von Görz. Die Ministerialen und Milites der Grafen von Görz in Istrien und Krain, Mitteilungen des Instituts für Österreichische Geschichtsforschung, Band=Ergänzungsbd. 32, Wien u. München|Jahr=1996
  • Mitteilungen des Musealvereins für Krain, Erschienen 1866 u. 1889—1907
  • Carniola. Zeitschrift für Heimatkunde. Mitteilungen d. Musealverein für Krain, Erschienen: 1908—1918/19
  • Mittheilungen des Historischen Vereins für Krain, Erschienen 1846—1868
  • Attila v. Wurzbach. Das ehemalige Herzogtum Krain und sein Adel — Ein historischer Abriß. In: Ostdeutsche Familienkunde. Nr. 2, 1991, S. 370—374.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Krajna znachennya Krajna sloven i horv Kranjska note 1 nim Krain ital Carniola ugor Krajna lat Carnia Carniolia istorichna oblast yaku vpershe zgaduyut v 973 roci yak chastinu gercogstva Karintiya Oblast u Sloveniyi sho zajmaye veliku chastinu krayini z centrom u stolici ciyeyi krayini Lyublyani U minulomu gercogstvo j koronna zemlya Kronland Avstro Ugorshini sho nalezhala do yiyi cislejtanskoyi chastini Krajna sloven Kranjska Istorichna oblast Prapor GerbkrayinaSloveniyaVisota nad r m 400 m Krajna na mapi 1791Krajna na mapi 1791Marka Krajna roztashovana v pivdenno shidnij chastini ciyeyi mapi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi u 10 stolittiBudivlya parlamentu v Krajni V 1919 roci vona stala golovnoyu budivleyu universitetu LyublyaniKrajna v Avstro Ugorshini 4 Zmist 1 Etimologiya 2 Geografiya 2 1 Gori 2 2 Gidrologiya 2 3 Klimat 3 Istoriya 3 1 Oglyad 3 2 Antichnist i serednovichchya 3 3 Marka Krajna 3 4 Pid francuzkoyu vladoyu 3 5 Restavraciya Avstrijskoyi vladi 3 6 Suchasnist 4 Div takozh 5 Notatki 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaEtimologiya RedaguvatiZa odniyeyu z versij nazva pohodit vid nazvi narodu Karni 3 Za inshoyu versiyeyu nazva maye keltske pohodzhennya vid slova karn kamin gora kaminnya Za inshimi danimi oznachaye krayevid region mezhi oblasti Geografiya RedaguvatiMezhuye na pivnochi z avstrijskimi federalnimi zemlyami Karintiyeyu i Shtiriyeyu na shodi i pivdennomu shodi z Horvatiyeyu na pivdni z Istriyeyu na zahodi z italijskoyu provinciyeyu Goriciya Gorica i Gradishkoyu zajmayuchi ploshu 9956 km Region maye podil na Verhnyu Krajnu sloven Gorensko Nizhnyu Krajnu sloven Dolensko z Biloyu Krajnoyu i Vnutrishnyu Krajnu sloven Notvansko Gori Redaguvati Krajna teritoriya gorista prorizana na pivnochi shidnimi vidrogami Karavanke i Karnijskimi Alpami z vershinoyu Grintouz 2559 m vis a na pivdni Yulskimi abo Karnijskimi Alpami i Karstom Z chislennih blizko 60 velikih pecher Karstu osoblivo chudovi Adelbergska abo Postoyinskaya pechera pechera svyatoyi Magdalini pechera Planinska Kleinhausler Hohle od Hohle von Planina tosho Pivdenno zahidna chastina plato vkrita lisom grushevih derev maye nazvu Piuka planina i tyagnetsya do samogo kordonu z Horvatiyeyu Na comu kordoni pidnosyatsya Uskokski gori do 1181 m Na Karsti roslinne carstvo duzhe bidne Sered dolin znachnishimi ye dolini richok Savi i Kerki Krka nim Gurk Gidrologiya Redaguvati Obvodnenist Krajni bilsha nizh u susidnih krayinah Za vinyatkom Idrijci i Vipavi nim Wippach yaki z yednavshi svoyi vodi z Socheyu sloven Soca ital Isonzo vpadayut z neyu v Adriatichne more vsi inshi richki nalezhat do sistemi Savi stochishe Chornogo morya Voni vpadayut v Savu z livogo boku Kokra richka sl Kokra nim Kanker Kamnicka Bistricya sl i Trzhicka Bistricya sl Bistrica nim Feistritz sprava Sora Sora nim Zayer Lyublyanicya Ljubljanica nim Laibach Kerka Krka nim Gurk i Kulpa na pivdenno shidnomu kordoni krayini Richka Lyublyanicya u verhnij svoyij techiyi bilya vitoku nazivayetsya prosto Ryekoyu abo Pivkoyu nim Poik vpadaye potim v Postoyinsku pecheru z yakoyi vitikaye pid nazvoyu Unca nim Unz oder Maunitz potim znovu znikaye pid zemlyu i nareshti vijshovshi na poverhnyu bilya mistechka Verhnika nim Oberlaibach teche vzhe pid nazvoyu Lyublyanici nim Laibach Z ozer Krajni okrim Cirknickogo slid zaznachiti she sim ozer Triglavskih ozera Bohinske nim Wocheiner See Bledske nim Veldesersee Klimat Redaguvati Klimat Krajni popri suvoru goristu miscevist m yakij i bagato oblastej krayini svoyim klimatom i roslinnistyu govoryat pro blizkist Italiyi Zhorstokij pivnichno shidnij viter bora pronikayuchij osoblivo v pivdenni chastini krayini obmezhuye svoyu rujnivnu diyu Adriatikoyu Istoriya Redaguvati nbsp Staroslov yanska Krajna blizko 800 r n e Div takozh Zaselennya slov yanami Shidnih Alp Oglyad Redaguvati Pislya padinnya Rimskoyi imperiyi langobardi oselilisya v Krajni pislya yihnogo pereselennya do Italiyi slov yani zaselili tereni blizko VI stolittya Cilkom mozhlivo sho teritoriya bula chastinoyu imperiyi Samo dzherelo ne vkazane 140 dniv Pid vladoyu Frankskogo korolivstva ta Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi krayem poslidovno pravili bavarska frankska i misceva znat i vreshti resht kraj potrapiv pid vladu avstrijskih Gabsburgiv majzhe bezperervno z 1335 do 1918 prote bagato Osmanskih rejdiv i povstan miscevih zhiteliv proti Gabsburgiv vidbulosya z XV po XVII st Z priblizno X do XX stolittya u Krajni znat i meshkanci mist govorili nimeckoyu a selyani slovenskoyu movami Stolicya Krajni spochatku bula u misti Kran nim Krainburg piznishe yiyi timchasovo bulo pereneseno v Kamnik nim Stein in Oberkrain i nareshti u sogodennu stolicyu Sloveniyi Lyublyanu nim Laibach Antichnist i serednovichchya Redaguvati Pered prihodom rimlyan blizko 200 do R H taurishi oselilisya v pivnichnij chastini Krajni pannonci na pivdennomu shodi lapidi abo karni keltske plem ya na pivdennomu zahodi Krajna vhodila do skladu rimskoyi provinciyi Pannoniyi pivnichna chastina bula priyednana do Noriku pivdenno zahidna i pivdenno shidni rajoni i misto Emona do Veneciyi i Istriyi Za chasiv Avgusta ves region vid Emona do richki Kolpi nalezhav do provinciyi Sava Pislya padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi 476 Krajna uvijshla do Korolivstva Italiya i 493 bula skladovoyu chastinoyu Korolivstva ostgotiv Mizh verhiv yami richok Savi i Sochi zhili karni z kincya shostogo stolittya slov yani zaselili region za nazvoyu latinskih pismennikiv Carnia abo Carniola tobto malenka Karniya abo osnovna Karniya Piznishe nazva bula zminena na slov yansku Krajna Kranska abo na nimecku Chrainmark Krain Novi zhiteli pidkoryalisya avaram ale skinuli yarmo i priyednalisya do velikoyi slov yanskoyi derzhavi Samo Marka Krajna Redaguvati Dokladnishe Marka Krajna Dokladnishe Slovenska marka Dokladnishe Knyazivstvo KrajnaKrajna pidpala pid vladu frankiv u 788 Koli Karl I Velikij stvoriv Markgrafstvo Friuli vin dodav do nogo chastinu Krajni Pislya rozdilennya Friuli Krajna stala nezalezhnim markgrafstvom sho malo svoyih slov yanskih markrafiv U 2 ij polovini 10 pochatku 11 st chastina Krajni vhodila v gercogstvo Velika Karantaniya in chastina v Slovensku marku Do 2 yi polovini 13 st Krajnoyu volodili rizni nimecki feodalni rodi u 1335 vidijshla do Gabsburgiv Z 1364 Krajna gercogstvo potim odna z koronnih zemel Gabsburgiv U 16 st centr krupnih selyanskih povstan 1515 1573 i ruhu reformaciyi Pid francuzkoyu vladoyu Redaguvati Francuzki revolyucijni vijska zajmali Krajnu v 1797 i z 1805 do 1806 Vidpovidno do Videnskogo dogovoru Krajna staye chastinoyu francuzkih Illirijskih provincij 1809 1814 zi stoliceyu v Lyublyani Pislya porazki Napoleona zgidno z Videnskim kongresom Krajna vidhodit do Avstriyi Z 1816 po 1849 Krajna ye chastinoyu avstrijskogo Korolivstva Illiriya zi stoliceyu v Lyublyani Restavraciya Avstrijskoyi vladi Redaguvati Dokladnishe Knyazivstvo KrajnaU 1849 Avstrijska imperiya reorganizuvala teritoriyi u knyazivstvo i Cisteliansku koronnu zemlyu v skladi Avstro Ugorshini vidome yak knyazivstvo Krajna Byudzhet zemli stanoviv u 1901 roci 3 573 280 kron 714 656 Suchasnist Redaguvati U 1918 roci knyazivstvo pripinilo svoye isnuvannya a yiyi teritoriya uvijshla do skladu novoutvorenoyi Derzhavi slovenciv horvativ i serbiv a potim bula chastinoyu Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv sho zgodom otrimalo nazvu Korolivstvo Yugoslaviya Zahidna chastina knyazivstva z mistami Postojna Ilirska Bistricya Idriya i Ajdovshina bula priyednana do Italiyi v 1920 roci prote zgodom u 1945 roci bula takozh vklyuchena do Yugoslaviyi Z 1991 roku region ye chastinoyu nezalezhnoyi SloveniyiDiv takozh RedaguvatiKrayina zemlya Notatki Redaguvati MFA ˈkɾaːnska 1 horvatska vimova kraːɲskaː 2 Primitki Redaguvati Slovenski pravopis 2001 Kranjska Arhiv originalu za 23 grudnya 2014 Procitovano 8 travnya 2020 Hrvatski jezicni portal Kranjska Arhiv originalu za 23 grudnya 2014 Procitovano 8 travnya 2020 Enciklopediya Sloveniyi V 1991 389Dzherela RedaguvatiDie Osterreichisch ungarische Monarchie in Wort und Bild Band Bd Karnten und Krain Graz 1995 Originalgetreue Wiedergabe der Ausgabe Wien 1891 Wilhelm Baum Deutsche und Slowenen in Krain Verlag Carinthia Verlag Ort Klagenfurt Jahr 1981 August Dimitz Geschichte Krains 4 Bande in 2 Bucher Laibach 1874 Joachim Hosler Von Krain zu Slowenien R Oldenbourg Verlag Munchen 2006 ISBN 978 3 486 57885 0 Peter Stih Studien zur Geschichte der Grafen von Gorz Die Ministerialen und Milites der Grafen von Gorz in Istrien und Krain Mitteilungen des Instituts fur Osterreichische Geschichtsforschung Band Erganzungsbd 32 Wien u Munchen Jahr 1996 Mitteilungen des Musealvereins fur Krain Erschienen 1866 u 1889 1907 Carniola Zeitschrift fur Heimatkunde Mitteilungen d Musealverein fur Krain Erschienen 1908 1918 19 Mittheilungen des Historischen Vereins fur Krain Erschienen 1846 1868 Attila v Wurzbach Das ehemalige Herzogtum Krain und sein Adel Ein historischer Abriss In Ostdeutsche Familienkunde Nr 2 1991 S 370 374 Posilannya RedaguvatiDonaumonarchie com Arhivovano 11 chervnya 2008 u Wayback Machine Encyclopedia Britannica 11 Auflage 1910 1911 Catholic Encyclopaedia 1 Auflage 1913 Arhivovano 8 lipnya 2008 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Krajna amp oldid 39312792