Юлійські Альпи (словен. Julijske Alpe, італ. Alpi Giulie) — гірський хребет, відріг Альп, розташований в італійському регіоні Фріулі-Венеція-Джулія, а також в словенській місцевості Країна. Належить до Східних Альп.
| Юлійські Альпи | |
| Назва на честь (епонім): | |
|---|---|
| | |
| 46°22′ пн. ш. 13°49′ сх. д. / 46.367° пн. ш. 13.817° сх. д.Координати: 46°22′ пн. ш. 13°49′ сх. д. / 46.367° пн. ш. 13.817° сх. д. | |
| Країна | Словенія і Італія |
| Регіон | Словенія |
| Тип | Alpine subsectiond |
| матеріал | осадові гірські породи |
| Висота | 2864 м |
| Площа | 4400 км² |
| Юлійські Альпи Юлійські Альпи (Словенія) | |
| Юлійські Альпи у Вікісховищі |
Назва гір походить від Гая Юлія Цезаря, що заснував в районі Фріулі і західній Крайни римську провінцію із столицею Чивідале. В давнину поняття Юлійські Альпи охоплювало також гори, розташовані далі на південь. До них відносилися ті, що знаходяться в сучасній Словенії Терновський ліс, а також плато Грушица.
Природа Юлійських Альп Редагувати
Юлійські Альпи вельми крутий хребет з вершинами, що сягають 2750 м. Найбільш високою горою Юлійських Альп є гора Триглав з висотою 2863 м, що є одночасно найвищою точкою Словенії. Існують деякі розсіяні по всій території Юлійських Альп льодовики. Ущелина Рабель розділяє Юлійські Альпи на східну і західну частину.
Довжина близько 100 км.
Складені головним чином вапняками, розвинений карст.
До висоти 1800—1900 м — широколисті і хвойні ліси, вище — гірські луки.
Головні піки Юлійських Альп Редагувати
- Триглав 2864 м
- Монтаж 2754 м
- Шкрлатица 2740 м
- Мангарт 2677 м
- Яловец 2645 м
- Разор 2602 м
- Канін 2585 м
- Канявец 2568 м
- Присойник 2547 м
- Мала Мойстровка 2332 м
- Струг 2265 м
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Юлійські Альпи |
Див. також Редагувати
- Пунта Ла-Мармора
- Матажюр
- Динарські Альпи
- Гранд Капуцин
- Коральпи
Джерела Редагувати
- [2] [ 22 червня 2017 у Wayback Machine.]
- [3] [ 7 січня 2009 у Wayback Machine.]