Краї́на або укра́їна — термін, який у добу середньовіччя був поширений у всьому слов'янському світі (від Одри до Оки і від Західної Двіни до Балкан) і зазвичай позначав терени військового прикордоння.
Найближчою аналогією цього явища в інших народів може слугувати германська «марка» (marcha, mark — прикордонна область) — термін, що увійшов до назви таких держав, як Данія (Dannmark — прикордонна країна данів) та Австрія (Ostmark — східна прикордонна країна, згодом Oesterreich).
Південнослов'янські країни Редагувати
Населені переважно сербами регіони на території колишньої Югославії :
- Хорватська (Книнська) — у Хорватії біля кордону з західною Боснією;
- Банатська — у сербській Воєводині біля кордону з Румунією;
- Славонська (Західно-Славонська) — у Хорватії біля кордону з північною Боснією;
- Подунайська (Східно-Славонська і Баранська) — у східній Хорватії біля кордону з сербською Воєводиною;
- Боснійська — центрально-західна (Посавська) Боснія;
- Тимоцька — в південно-східній Сербії біля кордону з Болгарією;
- Неготинська — в північно-східній Сербії біля кордону з Румунією і Болгарією;
- Цетинська — на кордоні Герцеговини та Чорногорії;
а також населені не сербами:
- Цазинська (або Турецька) — північно-західна Боснія;
- Імотська — в хорватській Далмації на кордоні з Чорногорією;
- Біла — у південній Словенії на кордоні з Хорватією.
Хорватська, Банатська і Славонська Країни в Австро-Угорській імперії становили Військову границю — особливе адміністративне утворення, прикордонну територію, військовий фронт біля кордону з Османською імперією. Серби, які воювали за Австрію в кількох її війнах з Туреччиною, і втекли перед наступаючими турецькими військами, були розселені на кордоні австрійськими властями. Серби обороняли кордон, а натомість Відень надавав статус прямого управління зі столиці імперії, а не з Хорватії або Угорщини, що забезпечувало їм значну автономію.
У Боснійській Країні в квітні 1991 р. проголошено Сербську Автономну Область Боснійська Країна (САОБК), яка в січні 1992 р. об'єдналася з сербськими територіями східної (Подринської) Боснії і проголосила незалежність як Республіка Сербська (РС).
У Книнській Країні влітку 1990 р. проголошена Сербська Автономна Область Кнінська Країна (САОКК), яка в лютому 1991 р. об'єдналася з сербськими територіями Північної Далмації і Ліки в Сербську Автономну Область Країна (САОК). У червні 1991 р. в Західно-Славонській Країні проголошена Сербська Автономна Область Західна Славонія (САОЗС), в подунайській Країні — Сербська Автономна Область Східна Славонія, Бараня і Західний Срем (САОВСБЗС). У грудні 1991 р. САОК, САОВСБЗС, САОЗС утворили Республіку Сербська Країна (РСК) зі столицею в Книні, яка в лютому 1992 р. оголосила незалежність від Хорватії.
У червні 1991 р. було проголошено, але через політичні розбіжності не реалізовано, об'єднання САОБК і САОК в Демократичну Республіку Країна.
У червні 1995 р. через сильний міжнародний тиск було скасовано заплановане об'єднання РСК і РС в Західно-Сербську Федерацію.
РСК ліквідована в серпні 1995 в ході хорватської військової операції.
У грудні 1995 р. в рамках міжнародних Дейтонських угод РС увійшла у федеративний союз Боснія і Герцеговина.
У босняцькій Цазинській Країні в 1993 була проголошена Автономна Провінція Західна Боснія, а в 1995 — Республіка Західна Боснія, яка оголосила незалежність від Боснії і Герцеговини, але зазнала поразки від спільних військових дій хорватської та боснійської армій.
Примітки Редагувати
- Країна // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Україна // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.