www.wikidata.uk-ua.nina.az

Парма У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Па рма італ Parma місто в Італії в регіоні Емілія Ро

Парма

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Парма (значення).

Па́рма (італ. Parma) — місто в Італії, в регіоні Емілія-Романья, Пармська провінція. Адміністративний центр провінції. Столиця колишнього Пармського герцогства (1545—1859). У місті розташовано багато пам'яток мистецтва і культури світового значення. Головний освітньо-науковий центр — Пармський університет, один із найстарших в Італії. Щорічний фестиваль відбувається 13 січня. Покровитель — святий Гіларій. Населення — 190 284 особи (2014).

Парма
Герб прапор
Основні дані
44°48′05″ пн. ш. 10°19′40″ сх. д. / 44.801472222249778099° пн. ш. 10.32800000002777807° сх. д. / 44.801472222249778099; 10.32800000002777807Координати: 44°48′05″ пн. ш. 10°19′40″ сх. д. / 44.801472222249778099° пн. ш. 10.32800000002777807° сх. д. / 44.801472222249778099; 10.32800000002777807
Країна  Італія
Адмінодиниця Провінція Парма
Столиця для Провінція Парма

Межує з

Площа 260,6 км²
Населення 195 687 осіб (1 січня 2018)
Висота НРМ 55 ± 1 м
Водойма Parma (river)d
Міста-побратими  —
Телефонний код 0521
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів PR
GeoNames 6540120
OSM r43452  ·R
Поштові індекси 43121–43126
Міська влада
Вебсайт comune.parma.it
Мапа
 Парма у Вікісховищі

Назва Редагувати

Географія Редагувати

Парма розташована на відстані близько 370 км на північний захід від Рима, 90 км на північний захід від Болоньї.

Головне місто однойменної провінції. Розташована на півночі Італії, у західній частині регіону Емілія-Романья, між Апенінами та Паданською низовиною. Однойменна річка Парма (що є одним із важливих притоків головної річки країни По) розділяє це місто на дві частини, але перш ніж її води втікають до історичного центра міста, до її русла додаються води Баганци (Baganza). Рівень води у руслі Парми постійно змінюється  — то вона виходить з берегів у зимовий період, то майже пересихає влітку. На початку XIX століття берега цієї річки обнесли високими стінами, вздовж території усього міста.

Клімат Редагувати

PARMA Місяці Пора Рік
Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Зим Вес Літ Осі
Темп. макс. (°C) 4.1 7.5 13.2 18.0 22.8 27.3 30.1 29.3 24.8 17.8 10.3 5.4 5.7 18 28.9 17.6 17.6
Темп. мін. (°C) -1.5 0.4 4.5 8.3 12.5 16.3 18.6 18.2 15.0 10.1 4.8 0.4 -0.2 8.4 17.7 10 9
Опади (мм) 57 55 65 76 73 56 37 48 67 96 84 63 175 214 141 247 777
Дні опадів (≥ 1 мм) 7 7 8 9 9 7 4 5 6 9 9 8 22 26 16 24 88
Абсолютна геліофанія (години) 2.8 4.1 5.6 7.1 8.3 9.8 10.2 9.3 8.1 5.7 3.1 2.6 3.2 7 9.8 5.6 6.4

Сусідні муніципалітети Редагувати

Історія Редагувати

Батистерія (Хрещальня) Парми

Античність Редагувати

Археологічні розкопки довели, що місто існувало що до приходу кельтів (6 століття до н.е.) Судячи з усього, це було етруське місто, але доволі можливо, що місто було закладене ще у бронзову добу. Існує багато фактів, які підтверджують те, що на території сучасного міста розміщувалося поселення террамарів. Селище, яке складалося з будинків квадратної форми на підпорках (palafitta), сконструйованих на «твердій землі» (тобто не на болотах чи у воді) поруч з водоймами, скоріше за все на правому та лівому березі сучасної річки Парма; таким чином, це були сполучені між собою водним шляхом, але незалежні одне від одного, поселення.

Але офіційне заснування міста належить римлянам і датується 183 роком до н. е. Місто на території террамарського поселення було зруйновано у 44 році до н. е. і перенесено трохи на захід, його центром стала сучасна площа імені Джузеппе Гарібальді. З плином віків місто постійно змінювалося то завдяки технічному і культурному прогресу, то під впливом воєнних дій, і звісно завдяки естетичним внескам різних королівських родин, власністю яких воно було.

Період бронзової доби відповідає окупації низовин у околиць Парми, де локалізувалися численні террамаре («terramare»). Для істориків, за Тіта Лівія, Парма мала б бути етруським містом, оскільки у вказаний період захід Емілії був під впливом етрусків.

У IV ст. до н. е. регіон окуповують кельти і безпосередньо на території сучасної Парми розміщуються бойї. У зв'язку з поступовим завоюванням римлянами півночі сучасної Італії, у 183 р. до н. е. Парма перетворюється на римську колонію, і кожна з 2000 сімей завойовників отримує земельний наділ поблизу сучасної вулиці Емілія (via Emilia). З плином часу місто було названо на честь Аугуста Парменсіс (Augusta Parmensis), за його вірність Римській імперії. Майбутня криза, що поглине Римську імперію позначиться і на Пармі, зруйнувавши стабільність та економічне процвітання, що призведе до значного демографічного спаду. Потім чергування піднесень та занепадів: грабіжницькі набіги Аттіли (Attila) з 452 р., відродження у руках Теодоріка (Teodorico) після 502 р.; драматичні наслідки війни з готами, потім знову короткий період розквіту під час візантійського періоду (539—568), що дало Пармі ім'я Крізополі (Crisopoli) (Золоте Місто).

Середньовіччя Редагувати

Церква Св. Марії

З приходом лангобардів у 593 році Парма вперше перетворюється на військово-адміністративний центр герцогства, резиденцію сина короля Аджілулфа (Agilulf). Потім влада потрапляє у руки франків і в 879 Карл I Великий (Carlomagno) передає управління містом єпископу Гвідобо (Guidobo). До грабунків з боку мадярських племен у IX столітті у Пармі панує процвітання та демографічний ріст. До XII століття влада тримається у руках єпископів, потім Парма перетворюється на незалежне місто під адміністрацією подести і капітано-дель-пополо. У 1160 році Федерік Барбаросса змушує жителів Парми присягати на вірність Римській імперії, але авторитет імператора не визнають у місті. Парма входить до складу Ломбардської ліги й бере участь у битві під Леньяно 1174 року. Підписаний у 1183 році Костанцький мирний договір відновлює автономність жителів міста.

У довгий період протистояння між гвельфами та гібелінами (guelfi ghibellini), що домінує у політичному житті Італії з XII по XI століття. Спочатку Парма виступає на стороні гібелінів, але потім, під впливом імператора, після битви під Боргетто дель Тарро (на місці сучасного Кастельгуельфо (Castelguelfo)), переходить на бік гвелфів.

Ранній новий час Редагувати

Після закінчення періоду правління іноземців Парма потрапляє до влади родини Вісконті (Visconti) з 1346 по 1447, за винятком короткого періоду між 1404 і 1409, коли влада була в руках Оттобоно Терці (Ottobono Terzi). У Вісконті владу над містом переймають Сфорца (Sforza), потім Франція. Але у 1521 армії Папи та іспанців після триденної блокади перемагають французьке військо і звільнюють місто.

У 1545 Папа Павло III створює герцогство Парма і передає його до влади незаконно народженому сину П'єру Луїджі Фарнезе (Pier Luigi Farnese). Сім'я Фарнезі панує у місті до 1731, перетворивши Парму на маленьку італійську столицю, переповнену витворами мистецтва великих митців, серед яких Корреджо (Correggio), Парміджаніно (Parmigianino) та інші. У Фарнезі владу переймають Бурбони (Borbone), яких називають сім'єю короля-сонця та іспанського інфанта Карло І. Утворюється нове герцогство Парми та П'яченци. Династія Бурбонів сприяла становленню Парми як культурної столиці Європи.

Новий час Редагувати

Все змінюється, коли до влади приходить Наполеон I Бонапарт і перетворює процвітаюче герцогство на простий французький департамент Таро. І тільки після зречення Наполеона у 1814 році Віденський конгрес відновив герцогство Парма, П'яченца (Piacenza) і Гуасталла (Guastalla), передавши керівництво над ними Габсбургам. У зв'язку з цим, Марія-Луїза Австрійська (Maria Luisa d'Asburgo-Lorena), дружина Наполеона і донька імператора Франческо І (Francesco I) перетворюється на герцогиню, що фігурувала у революційних повстаннях у 1831 і 1847, і до смерті (1847) тримає владу у своїх руках.

У цьому ж році правління герцогством повертається до Бурбонів, спочатку на чолі з Карло ІІ (1847—1849), потім переходить до Карла III (1849—1854), і в кінці — до Роберто І ді Парма (Roberto I di Parma), але він занадто малий і керівництво, по суті, знаходиться у руках матері, Марії-Луїзи ді Бурбон-Франція (Maria Luisa di Borbone-Francia). Роберто у віці 11 років був скинутий з престолу (1859), коли у розпалі другої війни за незалежність його мати віддає перевагу втечі у Ломбардо-Венето (Lombardo-Veneto), щоб дочекатися результатів війни. Було укладено Мирний договір Віллафранка (Armistizio di Villafranca) у результаті якого Королівство Сарденія (Regno di Sardegna) увійшло до складу герцогства (1860). Так правління Бурбонів триває протягом всього часу, і в 1964 році внуки Роберто стають грандами Люксембургу.

Новітній період Редагувати

У 1922 році місто Парма відзначилося у протистоянні, не допустивши до міста фашистів під керівництвом Італо Бальбо. Цей випадок розглядають як перший випадок дій італійського Руху Опору. Також, Парма названа одним з «міст, що проявили військову доблесть у національно-визвольній війні» («Città decorate al Valor Militare per la Guerra di Liberazione») і відзначена золотою «Медаллю за військову доблесть» (Medaglia d'Oro al Valor Militare) у результаті дій під час Другої світової війни.

Тільки після закінчення Другої світової війни і загалом, починаючи з 60-х років розвиток міста відбувається зі значним прискоренням що призводить до подвоєння добробуту місцевих мешканців майже в двоє, на початку 90-х років, який збільшується ще на 28 % між 1994 та 2003, сягнувши небачених, до того часу, темпів росту. Так великі проєкти починають своє втілення, що призводить до багатьох змін в повсякденному житті звичайних мешканців. Наприклад, в частині міста, що знаходиться північніше залізничного вокзалу, за проектом перекваліфікації 40.000 метрів квадратних екс-індустрійних земель, розробленим каталонським архітектором Оріол Бохігас (Oriol Bohigas); будується доволі сучасний міст зі сталі та скла.

Населення Редагувати

Населення за роками:


Станом на 31 грудня 2014 року в муніципалітеті офіційно проживало 30 687 іноземців з 134 країн, серед них 5182 громадяни країн Євросоюзу та 1292 громадяни України.

Культура Редагувати

Музеї Редагувати

Музика Редагувати

Відомі люди Редагувати

Міста-побратими Редагувати

Уродженці Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  2. Superficie di Comuni Province e Regioni italiane al 9 ottobre 2011 — ISTAT.
    d:Track:Q214195
  3. Popolazione Residente al 1° Gennaio 2018 — ISTAT.
    d:Track:Q214195
  4. . ISTAT. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 25 грудня 2014. .
  5. Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
  6. Наведено за італійською вікіпедією (28.12.2015).
  7. (італ.). ISTAT. Архів оригіналу за 13 червня 2016. Процитовано 12 серпня 2016. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Парма

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Parma znachennya Pa rma ital Parma misto v Italiyi v regioni Emiliya Romanya Parmska provinciya Administrativnij centr provinciyi Stolicya kolishnogo Parmskogo gercogstva 1545 1859 U misti roztashovano bagato pam yatok mistectva i kulturi svitovogo znachennya Golovnij osvitno naukovij centr Parmskij universitet odin iz najstarshih v Italiyi Shorichnij festival vidbuvayetsya 13 sichnya Pokrovitel svyatij Gilarij Naselennya 190 284 osobi 2014 4 Parma capital of Gerb praporOsnovni dani44 48 05 pn sh 10 19 40 sh d 44 801472222249778099 pn sh 10 32800000002777807 sh d 44 801472222249778099 10 32800000002777807 Koordinati 44 48 05 pn sh 10 19 40 sh d 44 801472222249778099 pn sh 10 32800000002777807 sh d 44 801472222249778099 10 32800000002777807Krayina Italiya 1 Adminodinicya Provinciya ParmaStolicya dlya Provinciya ParmaMezhuye z susidni nas punktiKollekko Felino Fontanellato Gattatiko Langirano Lezinyano de Banyi Montek yarugolo Nocheto Sala Baganca Torrile Traversetolo Sissa Trekazali Sant Ilario d Enca Fontevivo Sorbolo Mezzanid Plosha 260 6 km 2 Naselennya 195 687 osib 1 sichnya 2018 3 Visota NRM 55 1 mVodojma Parma river dMista pobratimi Telefonnij kod 0521Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv PRGeoNames 6540120OSM r43452 RPoshtovi indeksi 43121 43126Miska vladaVebsajt comune parma itMapa Parma u Vikishovishi Zmist 1 Nazva 2 Geografiya 2 1 Klimat 2 2 Susidni municipaliteti 3 Istoriya 3 1 Antichnist 3 2 Serednovichchya 3 3 Rannij novij chas 3 4 Novij chas 3 5 Novitnij period 4 Naselennya 5 Kultura 5 1 Muzeyi 5 2 Muzika 6 Vidomi lyudi 7 Mista pobratimi 7 1 Urodzhenci 8 Div takozh 9 Primitki 10 PosilannyaNazva RedaguvatiParma lat i ital Parma Yuliya Avgusta lat Iulia Augusta Geografiya RedaguvatiParma roztashovana na vidstani 5 blizko 370 km na pivnichnij zahid vid Rima 90 km na pivnichnij zahid vid Bolonyi Golovne misto odnojmennoyi provinciyi Roztashovana na pivnochi Italiyi u zahidnij chastini regionu Emiliya Romanya mizh Apeninami ta Padanskoyu nizovinoyu Odnojmenna richka Parma sho ye odnim iz vazhlivih pritokiv golovnoyi richki krayini Po rozdilyaye ce misto na dvi chastini ale persh nizh yiyi vodi vtikayut do istorichnogo centra mista do yiyi rusla dodayutsya vodi Baganci Baganza Riven vodi u rusli Parmi postijno zminyuyetsya to vona vihodit z beregiv u zimovij period to majzhe peresihaye vlitku Na pochatku XIX stolittya berega ciyeyi richki obnesli visokimi stinami vzdovzh teritoriyi usogo mista Klimat Redaguvati PARMA Misyaci Pora RikSich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Zim Ves Lit OsiTemp maks C 4 1 7 5 13 2 18 0 22 8 27 3 30 1 29 3 24 8 17 8 10 3 5 4 5 7 18 28 9 17 6 17 6Temp min C 1 5 0 4 4 5 8 3 12 5 16 3 18 6 18 2 15 0 10 1 4 8 0 4 0 2 8 4 17 7 10 9Opadi mm 57 55 65 76 73 56 37 48 67 96 84 63 175 214 141 247 777Dni opadiv 1 mm 7 7 8 9 9 7 4 5 6 9 9 8 22 26 16 24 88Absolyutna geliofaniya godini 2 8 4 1 5 6 7 1 8 3 9 8 10 2 9 3 8 1 5 7 3 1 2 6 3 2 7 9 8 5 6 6 4Susidni municipaliteti Redaguvati Kollekko Langirano Lezinyano de Banyi Medezano Meccani Montek yarugolo Nocheto Sala Baganca Sissa Trekazali Sorbolo Sant Ilario d Enca Torrile Traversetolo Felino Fontanellato Fontevivo Fornovo di TaroIstoriya Redaguvati nbsp Batisteriya Hreshalnya ParmiAntichnist Redaguvati Arheologichni rozkopki doveli sho misto isnuvalo sho do prihodu keltiv 6 stolittya do n e Sudyachi z usogo ce bulo etruske misto ale dovoli mozhlivo sho misto bulo zakladene she u bronzovu dobu Isnuye bagato faktiv yaki pidtverdzhuyut te sho na teritoriyi suchasnogo mista rozmishuvalosya poselennya terramariv Selishe yake skladalosya z budinkiv kvadratnoyi formi na pidporkah palafitta skonstrujovanih na tverdij zemli tobto ne na bolotah chi u vodi poruch z vodojmami skorishe za vse na pravomu ta livomu berezi suchasnoyi richki Parma takim chinom ce buli spolucheni mizh soboyu vodnim shlyahom ale nezalezhni odne vid odnogo poselennya Ale oficijne zasnuvannya mista nalezhit rimlyanam i datuyetsya 183 rokom do n e Misto na teritoriyi terramarskogo poselennya bulo zrujnovano u 44 roci do n e i pereneseno trohi na zahid jogo centrom stala suchasna plosha imeni Dzhuzeppe Garibaldi Z plinom vikiv misto postijno zminyuvalosya to zavdyaki tehnichnomu i kulturnomu progresu to pid vplivom voyennih dij i zvisno zavdyaki estetichnim vneskam riznih korolivskih rodin vlasnistyu yakih vono bulo Period bronzovoyi dobi vidpovidaye okupaciyi nizovin u okolic Parmi de lokalizuvalisya chislenni terramare terramare Dlya istorikiv za Tita Liviya Parma mala b buti etruskim mistom oskilki u vkazanij period zahid Emiliyi buv pid vplivom etruskiv U IV st do n e region okupovuyut kelti i bezposeredno na teritoriyi suchasnoyi Parmi rozmishuyutsya bojyi U zv yazku z postupovim zavoyuvannyam rimlyanami pivnochi suchasnoyi Italiyi u 183 r do n e Parma peretvoryuyetsya na rimsku koloniyu i kozhna z 2000 simej zavojovnikiv otrimuye zemelnij nadil poblizu suchasnoyi vulici Emiliya via Emilia Z plinom chasu misto bulo nazvano na chest Augusta Parmensis Augusta Parmensis za jogo virnist Rimskij imperiyi Majbutnya kriza sho pogline Rimsku imperiyu poznachitsya i na Parmi zrujnuvavshi stabilnist ta ekonomichne procvitannya sho prizvede do znachnogo demografichnogo spadu Potim cherguvannya pidnesen ta zanepadiv grabizhnicki nabigi Attili Attila z 452 r vidrodzhennya u rukah Teodorika Teodorico pislya 502 r dramatichni naslidki vijni z gotami potim znovu korotkij period rozkvitu pid chas vizantijskogo periodu 539 568 sho dalo Parmi im ya Krizopoli Crisopoli Zolote Misto Serednovichchya Redaguvati nbsp Cerkva Sv MariyiZ prihodom langobardiv u 593 roci Parma vpershe peretvoryuyetsya na vijskovo administrativnij centr gercogstva rezidenciyu sina korolya Adzhilulfa Agilulf Potim vlada potraplyaye u ruki frankiv i v 879 Karl I Velikij Carlomagno peredaye upravlinnya mistom yepiskopu Gvidobo Guidobo Do grabunkiv z boku madyarskih plemen u IX stolitti u Parmi panuye procvitannya ta demografichnij rist Do XII stolittya vlada trimayetsya u rukah yepiskopiv potim Parma peretvoryuyetsya na nezalezhne misto pid administraciyeyu podesti i kapitano del popolo U 1160 roci Federik Barbarossa zmushuye zhiteliv Parmi prisyagati na virnist Rimskij imperiyi ale avtoritet imperatora ne viznayut u misti Parma vhodit do skladu Lombardskoyi ligi j bere uchast u bitvi pid Lenyano 1174 roku Pidpisanij u 1183 roci Kostanckij mirnij dogovir vidnovlyuye avtonomnist zhiteliv mista U dovgij period protistoyannya mizh gvelfami ta gibelinami guelfi ghibellini sho dominuye u politichnomu zhitti Italiyi z XII po XI stolittya Spochatku Parma vistupaye na storoni gibeliniv ale potim pid vplivom imperatora pislya bitvi pid Borgetto del Tarro na misci suchasnogo Kastelguelfo Castelguelfo perehodit na bik gvelfiv Rannij novij chas Redaguvati Dokladnishe Gercogstvo Parma ta Farnezkij dimPislya zakinchennya periodu pravlinnya inozemciv Parma potraplyaye do vladi rodini Viskonti Visconti z 1346 po 1447 za vinyatkom korotkogo periodu mizh 1404 i 1409 koli vlada bula v rukah Ottobono Terci Ottobono Terzi U Viskonti vladu nad mistom perejmayut Sforca Sforza potim Franciya Ale u 1521 armiyi Papi ta ispanciv pislya tridennoyi blokadi peremagayut francuzke vijsko i zvilnyuyut misto U 1545 Papa Pavlo III stvoryuye gercogstvo Parma i peredaye jogo do vladi nezakonno narodzhenomu sinu P yeru Luyidzhi Farneze Pier Luigi Farnese Sim ya Farnezi panuye u misti do 1731 peretvorivshi Parmu na malenku italijsku stolicyu perepovnenu vitvorami mistectva velikih mitciv sered yakih Korredzho Correggio Parmidzhanino Parmigianino ta inshi U Farnezi vladu perejmayut Burboni Borbone yakih nazivayut sim yeyu korolya soncya ta ispanskogo infanta Karlo I Utvoryuyetsya nove gercogstvo Parmi ta P yachenci Dinastiya Burboniv spriyala stanovlennyu Parmi yak kulturnoyi stolici Yevropi Novij chas Redaguvati Dokladnishe Taro departament Vse zminyuyetsya koli do vladi prihodit Napoleon I Bonapart i peretvoryuye procvitayuche gercogstvo na prostij francuzkij departament Taro I tilki pislya zrechennya Napoleona u 1814 roci Videnskij kongres vidnoviv gercogstvo Parma P yachenca Piacenza i Guastalla Guastalla peredavshi kerivnictvo nad nimi Gabsburgam U zv yazku z cim Mariya Luyiza Avstrijska Maria Luisa d Asburgo Lorena druzhina Napoleona i donka imperatora Franchesko I Francesco I peretvoryuyetsya na gercoginyu sho figuruvala u revolyucijnih povstannyah u 1831 i 1847 i do smerti 1847 trimaye vladu u svoyih rukah U comu zh roci pravlinnya gercogstvom povertayetsya do Burboniv spochatku na choli z Karlo II 1847 1849 potim perehodit do Karla III 1849 1854 i v kinci do Roberto I di Parma Roberto I di Parma ale vin zanadto malij i kerivnictvo po suti znahoditsya u rukah materi Mariyi Luyizi di Burbon Franciya Maria Luisa di Borbone Francia Roberto u vici 11 rokiv buv skinutij z prestolu 1859 koli u rozpali drugoyi vijni za nezalezhnist jogo mati viddaye perevagu vtechi u Lombardo Veneto Lombardo Veneto shob dochekatisya rezultativ vijni Bulo ukladeno Mirnij dogovir Villafranka Armistizio di Villafranca u rezultati yakogo Korolivstvo Sardeniya Regno di Sardegna uvijshlo do skladu gercogstva 1860 Tak pravlinnya Burboniv trivaye protyagom vsogo chasu i v 1964 roci vnuki Roberto stayut grandami Lyuksemburgu Novitnij period Redaguvati U 1922 roci misto Parma vidznachilosya u protistoyanni ne dopustivshi do mista fashistiv pid kerivnictvom Italo Balbo Cej vipadok rozglyadayut yak pershij vipadok dij italijskogo Ruhu Oporu Takozh Parma nazvana odnim z mist sho proyavili vijskovu doblest u nacionalno vizvolnij vijni Citta decorate al Valor Militare per la Guerra di Liberazione i vidznachena zolotoyu Medallyu za vijskovu doblest Medaglia d Oro al Valor Militare u rezultati dij pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Tilki pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni i zagalom pochinayuchi z 60 h rokiv rozvitok mista vidbuvayetsya zi znachnim priskorennyam sho prizvodit do podvoyennya dobrobutu miscevih meshkanciv majzhe v dvoye na pochatku 90 h rokiv yakij zbilshuyetsya she na 28 mizh 1994 ta 2003 syagnuvshi nebachenih do togo chasu tempiv rostu Tak veliki proyekti pochinayut svoye vtilennya sho prizvodit do bagatoh zmin v povsyakdennomu zhitti zvichajnih meshkanciv Napriklad v chastini mista sho znahoditsya pivnichnishe zaliznichnogo vokzalu za proektom perekvalifikaciyi 40 000 metriv kvadratnih eks industrijnih zemel rozroblenim katalonskim arhitektorom Oriol Bohigas Oriol Bohigas buduyetsya dovoli suchasnij mist zi stali ta skla Naselennya RedaguvatiNaselennya za rokami 6 Stanom na 31 grudnya 2014 roku v municipaliteti oficijno prozhivalo 30 687 inozemciv z 134 krayin sered nih 5182 gromadyani krayin Yevrosoyuzu ta 1292 gromadyani Ukrayini 7 Kultura RedaguvatiMuzeyi Redaguvati Parmska nacionalna galereyaMuzika Redaguvati Kirlian CameraVidomi lyudi RedaguvatiFranchesko Paramidzhanino hudozhnik Sisto Badalokkjo hudozhnik Alessandro Araldi hudozhnik Dzhambattista Bodoni tipograf Ferdinando Paer kompozitor Dzhuzeppe Verdi opernij kompozitor Arturo Toskanini dirigent Bernardo Bertoluchchi kinorezhiser Fabio Fabbri diplomat Lino Ventura 1919 1987 francuzkij aktor italijskogo pohodzhennya Paola Pitagora 1941 roku italijska aktorka Mista pobratimi RedaguvatiVorms Shiczyachzhuan Burg an Bress Tur Lyublyana Seged Stokton Bratislava Gvadalahara Kluzh NapokaUrodzhenci Redaguvati Enriko Katucci 1946 2006 italijskij futbolist zgodom futbolnij trener Dzhanmarko Ferrari 1992 italijskij futbolist zahisnik Stefano Pioli futbolist trener Bruno Mora futbolist trener Div takozh RedaguvatiTeatr Farneze Klaudio Monteverdi Monument Dzhuzeppe Verdi Parma Primitki Redaguvati archINFORM 1994 d Track Q265049 Superficie di Comuni Province e Regioni italiane al 9 ottobre 2011 ISTAT d Track Q214195 Popolazione Residente al 1 Gennaio 2018 ISTAT d Track Q214195 Demografichnij balans 2014 roku ta naselennya na 31 grudnya ISTAT Arhiv originalu za 26 chervnya 2015 Procitovano 25 grudnya 2014 Fizichni vidstani ta napryamki rozrahovani za koordinatami municipalitetiv Navedeno za italijskoyu vikipediyeyu 28 12 2015 Cittadini Stranieri inozemni gromadyani ital ISTAT Arhiv originalu za 13 chervnya 2016 Procitovano 12 serpnya 2016 Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Parma Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Parma amp oldid 37357555