Кашмір (कश्मीर) — спірний регіон на північному заході півострова Індостан, історичне князівство у Гімалаях. Поділ Кашміру не фіксований офіційними угодами про кордони, а сам регіон є місцем напруги і постійного протистояння між Індією та Пакистаном та меншим чином між Індією та Китайською Народною Республікою.
| Кашмір | |
| Країна | PK, Індія і КНР |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | КНР Індія PK |
| У межах природно-географічного об'єкта | Індійський субконтинент, Східна Азія |
| На територію претендує | Індія і PK |
| Геодані | Data:Kashmir.map |
| Кількість населення | 3 945 000 осіб |
| Площа | 176 119 191 502,85 квадратний метр |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
| Кашмір у Вікісховищі |
Координати: 34° пн. ш. 76° сх. д. / 34° пн. ш. 76° сх. д.
Кашмір межує з Афганістаном на півночі, Синьцзян-Уйгурським і Тибетським автономними районами Китайської Народної Республіки на сході, штатами Індії Хімачал-Прадеш і Пенджаб на півдні і Пакистаном на заході.
Нині Кашмір поділений на індійський штат Джамму та Кашмір (разом з провінцією Ладакх) загальною площею 101 387 км² і населенням 10,1 млн осіб; напівавтономну пакистанську провінцію Азад Кашмір («вільний Кашмір») площею 85 846 км² і населенням 1,3 млн осіб; і терени під владою Китайської Народної Республіки площею 37 555 км² і декількома тисячами мешканців. Загальна площа Кашміру становить 222 236 км².
Більшість населення Кашміру довгий час була мусульманською. За переписом 1901 року, який проводила Велика Британія, мусульмани становили 74,16 % населення, індуїсти 23,72 %, буддисти 1,21 %. Індуїсти мешкали переважно в Джамму, де їх було трохи менше 50 % населення. У Кашмірський долині, мусульмани становили 93,6 % населення і індуїсти 5,24 %. Це співвідношення збереглося понад 100 років. Згідно з переписом 1941 року мусульмани становили 93,6 % населення Кашмірської долини й індуїсти 4 %. У 2003 році відсоток мусульман в Кашмірській долині був 95 %, індуїстів 4 %;у той самий час у Джамму, відсоток індуїстів був 66 % і мусульман 30 %.
Більша частина Кашміру (в якому більшість станолять мусульмани) з 1947 року перебуває під окупацією Індії, яка незважаючи на резолюцію ООН про референдум у Кашмірі, відмовляється проводити референдум.
Територія «Азад Кашмір» («Вільний Кашмір»; на заході провінції) має власні законодавчі збори, які засідають у Музаффарабаді, тоді як Гілгіт і Балтистан (на півночі) перебувають під прямим правлінням з Пакистану.
Географія
Кашмір умовно поділений на декілька природних областей, кожна з яких характеризується своїми геологічними і кліматичними особливостями.
Крайній південний захід Кашміру займає невелику частину Пенджабської рівнини, де є бідні ґрунти, практично непридатні для землеробства.
На північному сході рівнину змінюють пасма Передгімалаїв (Шивалік) висотою до 600—700 м над рівнем моря, а далі Малі Гімалаї, представлені хребтом Пір-Панджал з найвищою точкою — горою Татакуті (4743 м).
Між Пір-Панджалом та Головним Гімалайським хребтом (найвища точка — гора Нункун, 7135 м) простягається Кашмірська долина — велика міжгірська улоговина довжиною близько 200 км, завширшки більш ніж 40 км і висотою днища близько 1600 м над рівнем моря. Вона є найбільш заселеною областю Кашміру. Долина багата озерами, найбільші з яких — Вулар і Дал. Там же є судноплавна річка Джелам, на березі якої знаходиться Срінагар — столиця і найбільше місто індійського штату Джамму та Кашмір.
На сході від Великих Гімалаїв тягнеться нагір'я Ладакх — важкодоступна і малодосліджена область (також має назву Малий Тибет), прорізаний долиною верхнього Інду. Ладакх зв'язує Гімалаї з Каракорумом.
Каракорум — друга за висотою гірська система світу (середня висота близько 5500 м) — нараховує вісім вершин вище 7500 м. З них восьмитисячник Чогорі (8611 м), відомий також як К-2, за висотою менший лише за Еверест.
Географічні об'єкти: пік Нанга Парабат (висота — 8126 м) у західних Гімалаях; Карокорумський перевал, річка Інд, льодовик Балторо.
Історія
Кашмір довгий час був важливим центром індуїзму, а пізніше буддизму. Протягом багатьох століть князівство Кашмір було перехрестям караванних шляхів між Далеким Сходом, Середньою Азією, Близьким Сходом і Південною Азією. тут панували династії Каркота, Утпала і Лохара.
У 1349 Шахах Мірзах став першим мусульманським керманичем Кашміру і розпочав династію Салатін, заснувавши Кашмірський султанат. Наступні п'ять сторіч Кашміром керували мусульманські керманичі, серед них Султан Сікандар (також відомий як Бутшикан, або «бунтар»), який керував з 1398 року, Заін-ул-Абідін з 1420 року, Мугалс Mughals, котрий керував до 1751 року, та Дерраніс Афганський, при владі з 1752 до 1820.
У 1820 році сикхи під головуванням Ранжа Сінгх захопили Кашмір. У 1846 Гулаб Сінгх заснував династію Дограс яка під контролем Великої Британії керувала Кашміром до 1947 року.
Північ Кашміру була заселена переважно прибічниками ісламу, південь — індуїстами, а схід — буддистами. Мусульманське населення не раз бунтувало проти влади махарадж, але повстання кожен раз криваво придушувалося.
Кашмірський конфлікт
Кашмірський конфлікт — конфлікт між Індією та Пакистаном, що триває з 1947 року через приналежність території Кашміру. З кінця 1950-х років в конфлікт вступила Китайська Народна Республіка, під управління якої також відійшла частина території Кашміру.
Джамму та Кашмір — земля, що споконвіків була мостом між Індією, Китаєм й Ірано-мусульманським світом. З давніх-давен тут існували міста з високорозвиненою культурою і проживали послідовники різних релігій: мусульмани, індуїсти та буддисти. Хоча конфлікти, в тому числі і на релігійному ґрунті, мали місце протягом всієї історії Кашміру, але характер глобального протистояння вони отримали лише після звільнення Індії від британського колоніального панування.
Місця
Срінагар (гінді श्रीनगर, урду سرینگر, англ. Srinagar, «багате місто» санскритом) — літня столиця Кашміру. Його візитівкою є будинки-кораблики (шікари), розташовані у три ряди на озері Дал. Пояснюють феномен таких будинків тим, що в часи британського правління місцеві закони штату Кашмір не дозволяли чужоземцям селитися на його землях. Європейці вирішили жити на воді. Тепер ці будинки-кораблики перетворилися на комфортабельні готелі.
Пахалгам (або Пахалґам) (Урду: پہلگام, Хінді: पहलगाम) — місто що знаходиться на висоті 2740 метрів над рівнем моря в окрузі Анантнаг, Джамму та Кашмір, Індія. Одне з найпривабливіших для туристів місць Кашміру.