Тибетський автономний район — автономний район на південному заході КНР.
| Тибетський автономний район | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| | |||||||
| Адміністративний центр | Лхаса | ||||||
| Найбільше місто | Лхаса | ||||||
| Країна | КНР | ||||||
| |||||||
| Округів | 7 | ||||||
| Офіційна мова | Тибетська, Китайська | ||||||
| Населення | |||||||
| - повне | 3 002 166 (33 місце) | ||||||
| - густота | 2,55 чол./км² | ||||||
| Етнікон | тибетці | ||||||
| Площа | |||||||
| - повна | 1,178 млн км² | ||||||
| Висота | |||||||
| - максимальна | 8848,86 м (Джомолунгма) | ||||||
| Часовий пояс | UTC+8 | ||||||
| ВВП | 21,15 млрд юанів | ||||||
| Дата заснування | 1965 | ||||||
| Губернатор | Джампа Пунцог | ||||||
| Секретар КПК | Ян Чуаньтан | ||||||
| Вебсайт | xizang.gov.cn | ||||||
| ISO 3166-2 | CN-54 | ||||||
| |||||||
| Автономний регіон Тибет на мапі Китаю | |||||||
|
В КНР іноді називається просто Сіцзан («Тибет»), хоча історично держава Тибет займала більшу територію. Адміністративний центр і найбільше місто — Лхаса. Населення 3 002 166 осіб (33-е місце серед провінцій; дані 2010 р.). Тибетський автономний район межує з китайськими провінціями Юньнань, Цинхай, Сичуань, Сіньцзян-Уйгурським автономним районом, державами Індією, Непалом, Бутаном.
Географія Тибету Редагувати
Тибетський автономний район (Сіцзан) займає площу 1 178 441 км² (3-е місце серед адміністративно-територіальних утворень КНР) і розташований на Тибетському нагір'ї, в самому високогірному регіоні Землі. На півдні ТАР знаходяться схили Гімалаїв, а на кордоні з Непалом — гора Еверест. Середній рівень над рівнем моря 4-4,5 тис. м.
У Тибеті знаходяться витоки річок Брахмапутра, Інд і Сатледж. Є багато озер, частина з яких — солоні.
Населення Редагувати
Населення: 2 млн тибетців і 73 тис. китайців хань (1988). Релігія: ламаїзм (Ваджраяна — форма буддизму).
Адміністративний поділ Редагувати
Сіцзан поділяється на 7 округ, 6 з яких є міськими:
Політика Тибету Редагувати
Тибет — т. зв. «автономний район» Китаю з власним Народним урядом і Народним конгресом. Контролюючою силою залишається Комуністична партія Китаю, представлена Першим секретарем Ву Цзінхуа з 1985. Вважається, що район знаходиться під колоніальним правлінням.
Господарство Редагувати
Виробляється: вовна, сіль, мускат, трави, хутро, продукти тваринництва, хімікати, сільськогосподарські машини. Видобувається: золото, пірит, лазурит, ртуть.
Основною домашньою твариною є як.
Історія Редагувати
Тибет був незалежною державою з 5 століття.
Під номінальне правління Китаю перейшов близько 1700.
Незалежність Тибету була отримана після революції 1912.
Китай відновив своє правління в 1951, коли історичний правитель і релігійний лідер Далай-лама був вигнаний з країни, а монахи, що становлять 25 % населення, також були вигнані зі своїх монастирів. Між 1951-59 китайська Народна армія контролювала Тибет, хоча Далай-лама повернувся як номінальний духовний лідер і тимчасовий глава держави.
В 1959 тибетське повстання почалося в прилягаючих до Лхаса районах, його підтримав Тибетський місцевий уряд. Повстання було придушене армією, Далай-лама і 9 тис. чоловік виїхали в Індію. Китайці розпустили місцевий уряд, заборонили ведення спільного господарства, стали придушувати ламаїзм.
У 1965 Тибет став автономним районом Китаю, однак продовжуються виступи проти китайського правління, економіка занепадає.
Нові сутички між тибетським населенням та китайською владою почалися 10 березня 2008. У ході бойових дій загони китайської армії залишили вбитими близько 100 людей, переважно — тибетців. Більшість провідних країн світу засудили жорстокість центральної (пекінської) влади стосовно своїх «окупованих територій» напередодні проведення чергових Олімпійських ігор у Пекіні (літо 2008).
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
- Тибетський автономний район // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.