www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дал озеро Дал озеро в Срінагарі літній столиці Джамму та Кашміру Індія Це друге за величиною в штаті міське озеро назива

Дал (озеро)

Дал — озеро в Срінагарі, літній столиці Джамму та Кашміру, Індія. Це друге за величиною в штаті міське озеро називають «Коштовний камінь у короні Кашміру» або «Срінагарський скарб». Є не тільки туристичною пам'яткою, але й джерелом доходів для рибалок та збирачів водних рослин. Об'єм води — 0,00983 км³.

Дал
34°07′ пн. ш. 74°52′ сх. д. / 34.117° пн. ш. 74.867° сх. д. / 34.117; 74.867Координати: 34°07′ пн. ш. 74°52′ сх. д. / 34.117° пн. ш. 74.867° сх. д. / 34.117; 74.867
Розташування
Країна  Індія
Регіон Срінаґар
Геологічні дані
Геоморфологія Кашмірська долина
Розміри
Площа поверхні 20 км²
Висота 1583 м
Глибина макс. 6 м
Довжина 7,44 км
Ширина 3,5 км
Берегова лінія 15,5 км
Об'єм 983 кубічний гектометр
Вода
Басейн
Вливаються Джелам
Площа басейну 316 км²
Країни басейну Індія
Інше
Geonames 1273640
Дал (озеро) (Індія)
 Дал у Вікісховищі

Берегову лінію, близько 15,5 км, облаштовувано з могольських часів парками, каналами, готелями. Моголи розбили сади з краєвидом на озеро, наприклад Шалімар-Баґх[en] і Нашат-Баґх[en], побудовані при моголі Джаханґірі. Розкішні шикари надають озеру казкового вигляду. Якщо зимова температура падає до -11 ° C, то озеро замерзає.

Площа становить 18 км², але разом із болотами, затопленими полями, плавучими садами та каналами загальна площа дорівнює приблизно 21,1 км². Плавучі сади, звані «Рад» у Кашмірі, у липні та серпні покриває лотос. Виділяють чотири водозбірні басейни: Гагрібал, Локут Дал, Бод Дал і Нагін (іноді Нагін вважають окремим озером). Локут-дал і Бод-дал мають острови в центрі, звані Руп Ланк (або Чар Чинарі) і Сона Ланк відповідно.

Нині озеро та могольські сади проходять кілька етапів відновлення у зв'язку з евтрофікацією озера. Інвестиції, виділені урядом Індії, склали 275 млн доларів США (11 млрд рупій).

Історія ред.

Стародавні записи відзначали, що місце поблизу селища Ісабар, на схід від озера Дал, було присвячене богині Дургі. Це місце на березі озера називали Сурешварі, поряд били джерела Сатадгара.

Могольські правителі вирішили зробити Кашмір своєю літньою резиденцією через його привабливість. Клімат Кашміру був досить м'яким для Індії, а на околицях озера було багато джерел, тому моголи стали розбивати навколо озера сади, будувати палаци та павільйони. Після смерті Аурангзеба 1707 року почався розпад могольської імперії, до Кашміру вторглися пуштуни і приєднали його до Дурранійської держави; вони правили кілька десятиліть. 1814 року сикх Ранджит Сінґх приєднав Кашмір до своєї держави, незабаром намісники Кашміру поєднали Кашмірську долину, Джамму, Гілгіт-Балтистан, Ладакх та деякі інші гірські райони. Проблеми, створені тоді, не вирішено донині.

Могольський сад Нішад Баґх

За Бритіш Радж (правління британців), Срінагар знову отримав свій курортний статус: англійцям був приємним м'який клімат долини, а Гімалаї надавали чарівності Кашміру. Виміряна температура озера коливалася від -1 до 11 °C взимку та 12-30 °C влітку. Якщо взимку температура повітря падала до -11 °C, то озеро починало замерзати. Хоча догри-правителі Кашміру[en] (сикхи зробили Гулаба Сінґха з клану Джамвал, який виділився з догра, намісником Кашміру, незабаром він відокремився від сикхів) обмежили право англійців на будівництво будинків у Кашмірі, ті швидко знайшли спосіб обійти заборону і почали купувати будинки-човни на озері Дал. Тоді говорили «кожен з них — це маленький шматочок Англії, що плаває озером Дал».

Після здобуття незалежності багато людей продовжили жити в будинках-човнах, з'явилися човни-сади, човни-майстерні та човни-готелі. Шикари-будинки на озері Дал стали негласним символом Срінагара. Попри війни, кашмірці намагаються популяризувати Срінагар та озеро Дал «як дорогоцінний камінь у кашмірській короні».

Фізичні властивості ред.

Топографія ред.

Озеро розташоване в межах населеної зони, що покриває 316 км² у Забарванській долині, в Кашмірській долині, оточеній Гімалаями. Озеро лежить на схід і північ від Срінагара і покриває 18 км². Включно із заростями лотосу, займає 21,2 км² (різні джерела вказують площу в межах 22-24 км²). Від основного озера відокремлені дамбами озера Нехру Парк, Нішат, Хазратбал, Нагін та Барарі Намбад. Вони з'єднані каналами, якими можна плавати на човні.

Озеро розташоване на висоті 1583 м. Глибина коливається від 6 до 2,5 м. Довжина — 7,44 км, ширина — 3,5 км. Озеро має берегову лінію, довжиною 15,5 км, уздовж якої йде дорога навколо озера. Останнім часом[коли?] намітилося розмивання берега, і вжито заходів для його збереження. В озері є два острови, які уповільнюють приплив води, тому на одному краю озеро відступило, залишивши багато боліт, планується їх осушити та збудувати житлові райони.

Геологія ред.

Існують дві теорії про утворення озера. За однією версією, це пост-льодовикове озеро, інша теорія вважає озеро річковим за походженням або старицею Джелама. Річкова система показує, що породи в районі мають низький показник пористості. Петрологія виділяє в районі озера магматичні, метаморфічні та осадові гірські породи. Місцева геологічна система характеризується неоднорідністю та розривами порід, що можна з'ясувати, вивчивши напрямок течії та кути перетину річок. Схили пагорбів поступово розмиваються ґрунтовими водами, тому в долині багато джерел. Сейсмічна активність у долині належить до V категорії сейсмічних районів Індії, тобто висока ймовірність землетрусів із магнітудою 9. 2005 року в Кашмірі зафіксовано землетрус із магнітудою 7,6, що призвело до загибелі людей та руйнування будинків.

Гідрологія ред.

Озеро живиться потоками Дічігам-Телбал Наллах, Дара Наллах («Наллах» означає «потік») та іншими невеликими потоками. Тип — тепле мономіктичне[en] субтропічної озерної категорії. Джерела також живлять озеро, але конкретних кількісних даних поки що немає.

Гідрологічні дослідження озера скрутні через складний рельєф та активне господарське використання озера: у деяких місцях будують греблі, в інших воду відводять на рисові поля. Влітку в долині випадає близько 655 мм опадів, разом зі снігами, що тануть, приплив води дуже піднімає рівень озера. Максимальна витрата потоку Телбал Наллах оцінюється в 141,5 м³/с; 1973 року була найбільша зареєстрована повінь. Середній річний стік — 291,9 млн м³, Телбал Налах дає 80 %, 20 % припадає на інші. З одера є два виходи: Далгейт та Амір Кхан Наллах, вони з'єднують озера Нагін та Анчар. Далгейт контролюється греблею та шлюзами. Відтік із них оцінюють у 275,6 млн м³ на рік. Крім того, за рік переноситься 80 000 т мулу, з них 70 % забирає Таллабал Наллах, і 36 000 т осідає в озері.

Флора і фауна ред.

Лілії на озері
Плавучі сади на озері

Екосистема озера багата макрофітами, плавучими рослинами та фітопланктоном. Макрофіти озера налічують 117 видів, які входять до 69 родів та 42 родин. У липні та серпні на озері цвіте індійський лотос. Зростання куширу в цій зоні пов'язують із Myriophyllum spicatum і Potemogetton lucens, які стали домінівними видами. Серед інших макрофітів у районі озера є Typho angustata, очерет звичайний, водопериця, їжача голівка і Myriophyllum verticillatum. На поверхні води живуть індійський лотос, латаття біле, N.Tertagonia, N.Candida, сальвінія плавуча, плавун щитолистий, Hydrocharis dubia і рдесник плавучий, які займають 29,2 % поверхні озера. Фітопланктон включає Navicula radiosa, Nitzschia accicularis, Fragilaria crotonensis, Diatoma elongatum, Scenedesmus bijuga, Pediastrum duplex, Tetraedron minimum, Microcystis aeruginosa і Merismopedia elegans.

Від 1934 року виявлено деякі важливі зміни в біосистемі озера, а саме скорочення числа видів Хара , і, навпаки, збільшення площ, покритих Сальвінієвими від 1937 року. На берегах виявлено скорочення видів макрофітів, за рахунок збільшення кількості куширу й водопериці.

З дерев поблизу озера ростуть: мелія, айлант, робінія, вовчі ягоди, каркас, троянда, ефедра, Pinus roxburghii, сосна алепська, Pinus gerardiana, кипарис гімалайський та кипарис аризонський. Жителі долини здавна вирощують рис, пшеницю та кормові культури.

У плавучих садах (кашмірською — «рад») жителі вирощують помідори, огірки та дині. Сади складаються з повсті, між якою насипається земля. Повсть із землею плаває озером, і мешканці вирощують на них рослини. За потреби їх закріплюють якорями. Вважають, що овочі з плавучих садів мають покращені смакові якості.

Фауна складається з зоопланктону, бентосу та риби. Зоопланктон озера включає Keratella cochlearis, K. serrulata, Botryotinia fuckeliana, , Monostyla bulla, Alona monocantha, циклопів (родина) та Mesocyclops leukarti. Бентос включає Chironomus sp. та Tubifex sp. З риб зустрічається короп (промисловий вид), C. carpio communis, Schizothorax niger, S. esocinus, S. curviformis і Crossochelius latius. Повідомляють, що коропи, які розвелися в озері від 1960-х років, почали витісняти з озера карабалик[ru].

Рибальство ред.

Крім сільського господарства, риболовля є важливою галуззю кашмірського господарства і є джерелом харчування багатьох людей. Від 1950-1960-х років в озері розвівся короп, і тепер він становить 70 % улову. Місцеві рибалки використовують сіті з 6 частин діаметром 6 м. Скидання в озеро промислових відходів призвело до скорочення уловів, але уряд штату вживає заходів для відновлення запасів озера. Рибалки використовують човни з деодару розміром 6×1,2 м.

Охорона навколишнього середовища ред.

Озеро тепле мономіктичне[en] (змішаного типу), і pH змінюється протягом року від мінімуму 7,2 до максимуму 8,8. Насичення киснем [mg l−1] від мінімуму 1,4 до максимуму 12,3 протягом року. Зафіксований максимум азоту (NH4-N [micro l−1] 1355 на поверхні та 22 на дні озера. Фосфор, виражений у «Total-P» [micro l−1], коливається від 577 до 35 за рік. Температура води змінюється від 3 °C градусів у січні до 26 °C у червні. Прозорість від 1,95 м у липні до 0,53 м у березні .

Аналізи 1983-84 років свідчать про зниження якості води в порівнянні з 1965-66 роками. Каналізаційні стоки призвели до збільшення вмісту азоту та фосфору. За рік у озеро скидають до 400 тис. тонн рідких відходів.

Панорама озера Дал

Нині головною загрозою озеру стала евтрофікація: береги деградують, площа дзеркала скоротилася з 22 до 18 км², скидання відходів та руйнування дренажних каналів призвели до того, що озеро перестало самоочищатися і стало засмічуватись, заростати бур'янами. Уряд вживає заходів щодо збереження озера.

Судові суперечки та відновлювальні роботи ред.

Погіршення стану озера стало предметом суспільного обговорення. Уряд створив незалежну експертну групу, яка опублікувала доповідь «Збереження та раціональне використання озера Дал». Ця доповідь стала основою проєкту відновлення його екосистеми.

Справа озера Дал дійшла до верховного суду Індії, оскільки організація «Позови права суспільних інтересів» подала колективний позов проти промисловців, які скидають відходи в озеро. Від відповідачів вимагалося сплатити витрати з проведення відновлювальних робіт, обладнати каналізацію та очисні системи. Позов подано 2001 року. Суд відклав розгляд справи. 2005 року відновлювальні роботи почато за рахунок штату. Обсяг робіт із плану збереження озера дуже великий. На першому етапі планується зміцнити береги озера та прочистити канали. Уряд наклав тимчасову заборону будівництва на березі озера. Також уряд надав кошти на компенсації місцевим жителям, яким довелося припинити займатися вирощуванням рослин або випасом худоби на берегах озера. На 2010 рік виконано 40 % робіт цього етапу.

Пам'ятки та водокористування ред.

Озеро часто відвідують місцеві жителі та туристи, особливо влітку. Для місцевих жителів озеро часто є джерелом їжі з плавучих садів чи риби. Бур'яни з озера йдуть на компост, його використовують при розливах Джелама. Плавання, катання на човнах, на лижах по льоду (суворої зими озеро може замерзнути), сплав на каное — найпопулярніші види водного спорту.

Навколо озера зібрано багато пам'яток історії та архітектури старого Кашміру. Крім Шалімар Баґх і Нішат Баґх, туристи відвідують Храм Шанкарачар'ї[en], Гарі Парбат[en], озеро Нагін, Чашме-Шахі[en], Хазратбал, і знамениті будинки-човни шикари.

Острів Чар-Чинар ред.

Це відоме в місті місце — невеликий острівець посеред озера Дал з чотирма чинарами (Platanus orientalis) названий «Чар-Чинар» (мовами урду та хінді «чар» — «чотири»).

Озеро Нагін ред.

Озеро Нагін

Нагін — частина озера Дал, відокремлена дамбою, відкритою для пішоходів та велосипедів. Тут проходить міський водогін. Озеро обмежене пагорбом Шанкарачар'ї (Такхт-і-Сулейман) на півдні та Гарі Парбат на заході, і розташоване біля підніжжя пагорба Забарван. На берегах ростуть верби та тополі.

Чашме-Шахі ред.

Чашме-Шахи[en] означає «царське джерело», джерело з цілющою водою та садом навколо. Розташоване над меморіальним парком Неру. Цей найменший могольський сад Срінагара займає 108×38 м і має три тераси, акведук, водоспади й фонтан. Алі Мардан Хан розбив сад 1632 року так, щоб джерело живило фонтан. Від фонтанів вода тече спеціальними жолобами через декілька водоспадів і капає на відполірований чорний камінь. Воду також підведено до невеликого святилища Часма-Сахібі.

Храм Шанкарачар'я ред.

Ліворуч: Храм Шанкарачар'ї, побудований 220 року до н. е. Світлина 1868 року. Праворуч: Вигляд храму від озера Дал

Священний Храм Шанкарачар'ї[en], відомий як Джестетствара, стоїть на вершині пагорба висотою 300 м. Це місце називалося Гопадрі і 250 року до н. е. тут зведено буддійський храм. Ймовірно, його збудував один із синів Ашоки Великого. У VII столітті храм перебудував імператор Кашміру Муктапіда Лалітадітья. Філософ Шанкарачар'я зупинився в цьому храмі для диспуту та лекції з веданти.

В основі храму високий (6,1 м) восьмикутний постамент, сам храм невеликий і круглий у перерізі, від землі до нього ведуть сходи, колись покриті написами, до основи сходів можна під'їхати машиною. Пізніше на стелі храму висічено генеалогію моголів, починаючи від Шах-Джахана. У святому святих розташований маленький басейн з водою, в якому встановлено Шива-лінгам, обвитий змією. Більше 100 років тому над храмом був купол, але тепер його через ветхість замінили цегляним дахом.

Гарі-Парбат ред.

Гарі-Парбат від Бадам-Вір (Алмондський сад), Срінагар

Гарі-Парбат або Могольський форт стоїть на пагорбі і панує над Срінагаром. Його побудував могольський імператор Акбар-хан 1590 року. За моголів форт так і не добудовано. Добудували його значно пізніше, 1808 року, під час правління Шуджа-Шаха Дуррані. У форті є мечеть, індуїстський храм і сикхське святилище. За легендою цей пагорб колись був скелею, яку боги скинули на демонів, що жили в долині.

Шикари та будинки на воді ред.

Див. також: Шикара
Будинок-човен, найдорожчий готель міста
Шикара

У ХІХ столітті в Срінагарі стали з'являтися величезні шикари у вигляді плавучих будинків. Зроблені з кедрових дерев, вони досягали 24-38 м довжини і 3-6 м ширини. Згодом ці човни стали розкішними (за мірками Кашміру) готелями з кімнатами, палубою, кухнею, їдальнею та іншими приміщеннями. Їх швартували біля берега та скріплювали між собою, щоб уникнути хитавиці.

Готелі-шикари мають парк розкішних човнів для переправ на берег. Малі шикари довжиною 4,6 м використовують як таксі, магазини, майстерні та як човни для туристів. Селяни плавають у шикарах у свої плавучі сади та працюють, часто не злазячи у воду. Є розкішні шикари з різьбленими прикрасами та балдахіном для туристів. Шикара-квітковий магазин стала неофіційним символом Срінагара. У шикарі зазвичай буває два човнярі у фіронах (традиційний одяг), взимку гостям для обігріву дають кангер — горщик з гарячим вугіллям. Шикара вміщує шість осіб, гостям, для зручності, дають подушки в «могольському» стилі. Багато човнярів організовують екскурсії на шикарах за межі Далу, наприклад Джеламом або його притоками, човни пливуть під старовинними мостами, після чого відкривається краєвид на Пір-Панджал.

Хазратбал ред.

Хазратбал, (урду حضرت بل‎ дослівно: Величне місце), також Хазрат Бал, Ассар-і-Шаріфе, Мадінат-ус-Сані, або просто Даргах Шаріф, мечеть, розташована на лівому березі озера Дал, мусульмани вважають її найсвященнішою в Кашмірі. Реліквія Мой-і-Муккадас нібито містить волосся з голови Магомета. Згідно з легендою, 1635 року Саїд Абдулла, нащадок пророка з Медини, привіз реліквію в Біджапур. Його син Саїд Хамід, якого моголи позбавили маєтку, більше не міг дбати про реліквію і передав її Ходжі Нур-уд-Діну Ішбарі, який привіз її до Кашміру.

Транспорт ред.

Туристи катаються у шикарах

Дал лежить серед Срінагара, який пов'язаний зі світом повітряними шляхами та автомобільними дорогами. Найближчий аеропорт розташований за 25 км від озера. Найближча залізнична станція за 30 км у бік Джамму. Магістраль NH1A з'єднує Кашмір з рештою Індії. Місцеві жителі надають свої послуги для переміщення озером у шикарах.

Примітки ред.

  1. (англ.). National Informatics Centre. Архів оригіналу за 14 червня 2000. Процитовано 3 квітня 2010. «The world famous water body has been described as Lake Par-Excellence by Sir Walter Lawrence. It is the Jewel in the crown of the Kashmir and is eulogised by poets and praised abundantly by the tourists.»  
  2. ↑ Singh, Sarina. India. — Lonely Planet, 2005. — С. 344. — ISBN 1740596943.
  3. Pandit pp. 66-93
  4. ↑ Dal Lake (англ.). International Lake Environment Committee. Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 18 грудня 2009. 
  5. ↑ Jain, Sharad K; Pushpendra K. Agarwal and Vijay P. Singh. Hydrology and water resources of India. — Dal Lake. — Springer, 2007. — С. 978, 1258. — ISBN 1402051794.
  6. . International Lake Environment Committee (англ.). Архів оригіналу за 16 травня 2012. «Volume [km3] - 0.00983»  
  7. ↑ the Alternate Hydro Energy centre of the University of Rookee. Conservation and Management Plan for Dal- Nagin Lake (англ.). House Boat Owners Association. Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 27 грудня 2009. 
  8. ↑ Dal Lakes (англ.). Kashmir Tourism. Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 18 грудня 2009. 
  9. ↑ Restoring the Dal Lake to its original glory (англ.). Rediff.com. 1 липня 2009. Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 18 грудня 2009. 
  10. ↑ Bindloss, Joe; Sarina Singh. India. — Srinagar. — Lonely Planet, 2007. — С. 353—354, 360. — ISBN 1741043085.
  11. ↑ Kumar, Raj. History of the Chamar Dynasty: (From 6th Century A.D. to 12th Century A.D.). — Gyan Publishing House, 2008. — С. 580. — ISBN 817835635X.
  12. ↑ Singh, Sarina. India. — Lonely Planet, 2005. — С. 342. — ISBN 1740596943.
  13. Schimmel, Annemarie; Waghmar, Burzine K. The Empire of the Great Mughals: History, Art and Culture. — Reaktion Books[en], 2004. — С. 77. — ISBN 1861891857.
  14. Hunter, William Wilson, The Imperial Gazetteer of India Volume 6 (1886), p.312
  15. Muhyi'd Dīn Sūfī, Ghulām. Kashīr, Being a History of Kashmir from the Earliest Times to Our Own (Volume 1 date=1974). — Light & Life Publishers. — С. 297.
  16. Singh, Gulcharan. Ranjit Singh and his generals. — Sujlana Publishers, 1976. — С. 62.
  17. Thirdworld (1995), Volume 19, S.J. Iqbal
  18. Singh p.342
  19. (англ.). House Boats in Kashmir. Архів оригіналу за 8 березня 2007. Процитовано 28 грудня 2009. 
  20. The Vale of Kashmir (англ.). California House Boats. Архів оригіналу за 9 травня 2012. 
  21. ↑ Pandit p. 72
  22. ↑ Pandit p.66
  23. The Alternate Hydro Energy centre of the University of Rookee. Geological Aspects (англ.). House Boat Owners Association. Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 27 грудня 2009. 
  24. ↑ Pandit p.66, 72-73
  25. The Alternate Hydro Energy centre of the University of Rookee. Hydrology and water Balance Studies (англ.). House Boat Owners Association. Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 27 грудня 2009. 
  26. Pandit p.80-87
  27. ↑ Dal Lakes (англ.). Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 29 грудня 2009. 
  28. Pandit p.80
  29. Pandit p.86
  30. Dal Lake (англ.). Eco India. Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 3 квітня 2010. 
  31. Sakahare, Vishwas B. Applied Fisheries. — Daya Books, 2007. — С. 68—70. — ISBN 17035482X.
  32. The Alternate Hydro Energy centre of the University of Rookee. Data Collection and Analysis (англ.). House Boat Owners Association. Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 27 грудня 2009. 
  33. Surfacae tension" War over city lakes is heating up (англ.). Rainwaterharvesting.org. Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 25 грудня 2009. 
  34. ↑ Srinagar Attractions: Nagin Lake (англ.). Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 28 грудня 2009. 
  35. ↑ Kashmir. Temple of Jyeshteswara (Shankaracharya) (англ.). British On Line Gallery. Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 28 грудня 2009. 
  36. Srinagar Attractions: Mughal gardens (англ.). Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 28 грудня 2009. 
  37. ↑ House Boat (англ.). Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 29 грудня 2009. 
  38. ↑ (англ.). Архів оригіналу за 13 лютого 2010. Процитовано 29 грудня 2009. 
  39. Lyon, Jean. Just half a world away: my search for the new India. — Crowell, 1954. — С. 370.
  40. (англ.). Government of Jammu and Kashmir. Архів оригіналу за 28 листопада 1999. Процитовано 31 грудня 2009. 

Література ред.

  • Pandit, Ashok K. Freshwater ecosystems of the Himalaya. — Dal Lake Ecosystem. — Informa, 1999. — ISBN 1850707820.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dal ozero v Srinagari litnij stolici Dzhammu ta Kashmiru Indiya Ce druge za velichinoyu v shtati miske ozero nazivayut Koshtovnij kamin u koroni Kashmiru 1 abo Srinagarskij skarb 2 Ye ne tilki turistichnoyu pam yatkoyu ale j dzherelom dohodiv dlya ribalok ta zbirachiv vodnih roslin 3 4 5 Ob yem vodi 0 00983 km 6 Dal34 07 pn sh 74 52 sh d 34 117 pn sh 74 867 sh d 34 117 74 867 Koordinati 34 07 pn sh 74 52 sh d 34 117 pn sh 74 867 sh d 34 117 74 867RoztashuvannyaKrayina IndiyaRegion SrinagarGeologichni daniGeomorfologiya Kashmirska dolinaRozmiriPlosha poverhni 20 km Visota 1583 mGlibina maks 6 mDovzhina 7 44 kmShirina 3 5 kmBeregova liniya 15 5 kmOb yem 983 kubichnij gektometrVodaBasejnVlivayutsya DzhelamPlosha basejnu 316 km Krayini basejnu IndiyaInsheGeonames 1273640Dal ozero Indiya Dal u VikishovishiBeregovu liniyu blizko 15 5 km oblashtovuvano z mogolskih chasiv parkami kanalami gotelyami Mogoli rozbili sadi z krayevidom na ozero napriklad Shalimar Bagh en i Nashat Bagh en pobudovani pri mogoli Dzhahangiri Rozkishni shikari nadayut ozeru kazkovogo viglyadu 7 Yaksho zimova temperatura padaye do 11 C to ozero zamerzaye 5 8 Plosha stanovit 18 km ale razom iz bolotami zatoplenimi polyami plavuchimi sadami ta kanalami zagalna plosha dorivnyuye priblizno 21 1 km Plavuchi sadi zvani Rad u Kashmiri u lipni ta serpni pokrivaye lotos Vidilyayut chotiri vodozbirni basejni Gagribal Lokut Dal Bod Dal i Nagin inodi Nagin vvazhayut okremim ozerom Lokut dal i Bod dal mayut ostrovi v centri zvani Rup Lank abo Char Chinari i Sona Lank vidpovidno 8 9 Nini ozero ta mogolski sadi prohodyat kilka etapiv vidnovlennya u zv yazku z evtrofikaciyeyu ozera Investiciyi vidileni uryadom Indiyi sklali 275 mln dolariv SShA 11 mlrd rupij 5 8 9 10 Zmist 1 Istoriya 2 Fizichni vlastivosti 2 1 Topografiya 2 2 Geologiya 2 3 Gidrologiya 3 Flora i fauna 3 1 Ribalstvo 4 Ohorona navkolishnogo seredovisha 4 1 Sudovi superechki ta vidnovlyuvalni roboti 5 Pam yatki ta vodokoristuvannya 5 1 Ostriv Char Chinar 5 2 Ozero Nagin 5 3 Chashme Shahi 5 4 Hram Shankarachar ya 5 5 Gari Parbat 5 6 Shikari ta budinki na vodi 5 7 Hazratbal 6 Transport 7 Primitki 8 LiteraturaIstoriya red Starodavni zapisi vidznachali sho misce poblizu selisha Isabar na shid vid ozera Dal bulo prisvyachene bogini Durgi 11 Ce misce na berezi ozera nazivali Sureshvari poryad bili dzherela Satadgara 11 Mogolski praviteli virishili zrobiti Kashmir svoyeyu litnoyu rezidenciyeyu cherez jogo privablivist 12 13 Klimat Kashmiru buv dosit m yakim dlya Indiyi a na okolicyah ozera bulo bagato dzherel tomu mogoli stali rozbivati navkolo ozera sadi buduvati palaci ta paviljoni 2 Pislya smerti Aurangzeba 1707 roku pochavsya rozpad mogolskoyi imperiyi 14 do Kashmiru vtorglisya pushtuni i priyednali jogo do Durranijskoyi derzhavi voni pravili kilka desyatilit 15 1814 roku sikh Randzhit Singh priyednav Kashmir do svoyeyi derzhavi nezabarom namisniki Kashmiru poyednali Kashmirsku dolinu Dzhammu Gilgit Baltistan Ladakh ta deyaki inshi girski rajoni Problemi stvoreni todi ne virisheno donini 16 17 nbsp Mogolskij sad Nishad BaghZa British Radzh pravlinnya britanciv Srinagar znovu otrimav svij kurortnij status anglijcyam buv priyemnim m yakij klimat dolini a Gimalayi nadavali charivnosti Kashmiru Vimiryana temperatura ozera kolivalasya vid 1 do 11 C vzimku ta 12 30 C vlitku Yaksho vzimku temperatura povitrya padala do 11 C to ozero pochinalo zamerzati 5 Hocha dogri praviteli Kashmiru en sikhi zrobili Gulaba Singha z klanu Dzhamval yakij vidilivsya z dogra namisnikom Kashmiru nezabarom vin vidokremivsya vid sikhiv obmezhili pravo anglijciv na budivnictvo budinkiv u Kashmiri ti shvidko znajshli sposib obijti zaboronu i pochali kupuvati budinki chovni na ozeri Dal Todi govorili kozhen z nih ce malenkij shmatochok Angliyi sho plavaye ozerom Dal 12 Pislya zdobuttya nezalezhnosti bagato lyudej prodovzhili zhiti v budinkah chovnah z yavilisya chovni sadi chovni majsterni ta chovni goteli Shikari budinki na ozeri Dal stali neglasnim simvolom Srinagara Popri vijni kashmirci namagayutsya populyarizuvati Srinagar ta ozero Dal yak dorogocinnij kamin u kashmirskij koroni 18 19 20 Fizichni vlastivosti red Topografiya red Ozero roztashovane v mezhah naselenoyi zoni sho pokrivaye 316 km u Zabarvanskij dolini v Kashmirskij dolini otochenij Gimalayami Ozero lezhit na shid i pivnich vid Srinagara i pokrivaye 18 km Vklyuchno iz zarostyami lotosu zajmaye 21 2 km rizni dzherela vkazuyut ploshu v mezhah 22 24 km 4 5 21 Vid osnovnogo ozera vidokremleni dambami ozera Nehru Park Nishat Hazratbal Nagin ta Barari Nambad Voni z yednani kanalami yakimi mozhna plavati na chovni 4 5 21 Ozero roztashovane na visoti 1583 m Glibina kolivayetsya vid 6 do 2 5 m Dovzhina 7 44 km shirina 3 5 km 4 5 22 Ozero maye beregovu liniyu dovzhinoyu 15 5 km uzdovzh yakoyi jde doroga navkolo ozera Ostannim chasom koli namitilosya rozmivannya berega i vzhito zahodiv dlya jogo zberezhennya V ozeri ye dva ostrovi yaki upovilnyuyut pripliv vodi tomu na odnomu krayu ozero vidstupilo zalishivshi bagato bolit planuyetsya yih osushiti ta zbuduvati zhitlovi rajoni Geologiya red Isnuyut dvi teoriyi pro utvorennya ozera Za odniyeyu versiyeyu ce post lodovikove ozero insha teoriya vvazhaye ozero richkovim za pohodzhennyam abo stariceyu Dzhelama 7 22 Richkova sistema pokazuye sho porodi v rajoni mayut nizkij pokaznik poristosti Petrologiya vidilyaye v rajoni ozera magmatichni metamorfichni ta osadovi girski porodi Misceva geologichna sistema harakterizuyetsya neodnoridnistyu ta rozrivami porid sho mozhna z yasuvati vivchivshi napryamok techiyi ta kuti peretinu richok Shili pagorbiv postupovo rozmivayutsya gruntovimi vodami tomu v dolini bagato dzherel Sejsmichna aktivnist u dolini nalezhit do V kategoriyi sejsmichnih rajoniv Indiyi tobto visoka jmovirnist zemletrusiv iz magnitudoyu 9 2005 roku v Kashmiri zafiksovano zemletrus iz magnitudoyu 7 6 sho prizvelo do zagibeli lyudej ta rujnuvannya budinkiv 10 23 Gidrologiya red Ozero zhivitsya potokami Dichigam Telbal Nallah Dara Nallah Nallah oznachaye potik ta inshimi nevelikimi potokami Tip teple monomiktichne en subtropichnoyi ozernoyi kategoriyi Dzherela takozh zhivlyat ozero ale konkretnih kilkisnih danih poki sho nemaye Gidrologichni doslidzhennya ozera skrutni cherez skladnij relyef ta aktivne gospodarske vikoristannya ozera u deyakih miscyah buduyut grebli v inshih vodu vidvodyat na risovi polya Vlitku v dolini vipadaye blizko 655 mm opadiv razom zi snigami sho tanut pripliv vodi duzhe pidnimaye riven ozera 4 5 24 Maksimalna vitrata potoku Telbal Nallah ocinyuyetsya v 141 5 m s 1973 roku bula najbilsha zareyestrovana povin 25 Serednij richnij stik 291 9 mln m Telbal Nalah daye 80 20 pripadaye na inshi Z odera ye dva vihodi Dalgejt ta Amir Khan Nallah voni z yednuyut ozera Nagin ta Anchar Dalgejt kontrolyuyetsya grebleyu ta shlyuzami Vidtik iz nih ocinyuyut u 275 6 mln m na rik Krim togo za rik perenositsya 80 000 t mulu z nih 70 zabiraye Tallabal Nallah i 36 000 t osidaye v ozeri 24 Flora i fauna red nbsp Liliyi na ozeri nbsp Plavuchi sadi na ozeriEkosistema ozera bagata makrofitami plavuchimi roslinami ta fitoplanktonom 4 26 27 Makrofiti ozera nalichuyut 117 vidiv yaki vhodyat do 69 rodiv ta 42 rodin 28 U lipni ta serpni na ozeri cvite indijskij lotos Zrostannya kushiru v cij zoni pov yazuyut iz Myriophyllum spicatum i Potemogetton lucens yaki stali dominivnimi vidami Sered inshih makrofitiv u rajoni ozera ye Typho angustata ocheret zvichajnij vodopericya yizhacha golivka i Myriophyllum verticillatum Na poverhni vodi zhivut indijskij lotos latattya bile N Tertagonia N Candida salviniya plavucha plavun shitolistij Hydrocharis dubia i rdesnik plavuchij yaki zajmayut 29 2 poverhni ozera 4 29 Fitoplankton vklyuchaye Navicula radiosa Nitzschia accicularis Fragilaria crotonensis Diatoma elongatum Scenedesmus bijuga Pediastrum duplex Tetraedron minimum Microcystis aeruginosa i Merismopedia elegans Vid 1934 roku viyavleno deyaki vazhlivi zmini v biosistemi ozera a same skorochennya chisla vidiv Hara i navpaki zbilshennya plosh pokritih Salviniyevimi vid 1937 roku Na beregah viyavleno skorochennya vidiv makrofitiv za rahunok zbilshennya kilkosti kushiru j vodoperici Z derev poblizu ozera rostut meliya ajlant robiniya vovchi yagodi karkas troyanda efedra Pinus roxburghii sosna alepska Pinus gerardiana kiparis gimalajskij ta kiparis arizonskij Zhiteli dolini zdavna viroshuyut ris pshenicyu ta kormovi kulturi 4 U plavuchih sadah kashmirskoyu rad zhiteli viroshuyut pomidori ogirki ta dini Sadi skladayutsya z povsti mizh yakoyu nasipayetsya zemlya Povst iz zemleyu plavaye ozerom i meshkanci viroshuyut na nih roslini Za potrebi yih zakriplyuyut yakoryami Vvazhayut sho ovochi z plavuchih sadiv mayut pokrasheni smakovi yakosti 27 Fauna skladayetsya z zooplanktonu bentosu ta ribi 4 Zooplankton ozera vklyuchaye Keratella cochlearis K serrulata Botryotinia fuckeliana Monostyla bulla Alona monocantha ciklopiv rodina ta Mesocyclops leukarti Bentos vklyuchaye Chironomus sp ta Tubifex sp Z rib zustrichayetsya korop promislovij vid C carpio communis Schizothorax niger S esocinus S curviformis i Crossochelius latius Povidomlyayut sho koropi yaki rozvelisya v ozeri vid 1960 h rokiv pochali vitisnyati z ozera karabalik ru 4 Ribalstvo red Krim silskogo gospodarstva ribolovlya ye vazhlivoyu galuzzyu kashmirskogo gospodarstva i ye dzherelom harchuvannya bagatoh lyudej 30 Vid 1950 1960 h rokiv v ozeri rozvivsya korop i teper vin stanovit 70 ulovu Miscevi ribalki vikoristovuyut siti z 6 chastin diametrom 6 m Skidannya v ozero promislovih vidhodiv prizvelo do skorochennya uloviv ale uryad shtatu vzhivaye zahodiv dlya vidnovlennya zapasiv ozera Ribalki vikoristovuyut chovni z deodaru rozmirom 6 1 2 m 31 Ohorona navkolishnogo seredovisha red Ozero teple monomiktichne en zmishanogo tipu i pH zminyuyetsya protyagom roku vid minimumu 7 2 do maksimumu 8 8 4 Nasichennya kisnem mg l 1 vid minimumu 1 4 do maksimumu 12 3 protyagom roku Zafiksovanij maksimum azotu NH4 N micro l 1 1355 na poverhni ta 22 na dni ozera 4 Fosfor virazhenij u Total P micro l 1 kolivayetsya vid 577 do 35 za rik 4 Temperatura vodi zminyuyetsya vid 3 C gradusiv u sichni do 26 C u chervni Prozorist vid 1 95 m u lipni do 0 53 m u berezni 4 Analizi 1983 84 rokiv svidchat pro znizhennya yakosti vodi v porivnyanni z 1965 66 rokami 4 Kanalizacijni stoki prizveli do zbilshennya vmistu azotu ta fosforu Za rik u ozero skidayut do 400 tis tonn ridkih vidhodiv 32 nbsp Panorama ozera DalNini golovnoyu zagrozoyu ozeru stala evtrofikaciya beregi degraduyut plosha dzerkala skorotilasya z 22 do 18 km skidannya vidhodiv ta rujnuvannya drenazhnih kanaliv prizveli do togo sho ozero perestalo samoochishatisya i stalo zasmichuvatis zarostati bur yanami Uryad vzhivaye zahodiv shodo zberezhennya ozera Sudovi superechki ta vidnovlyuvalni roboti red Pogirshennya stanu ozera stalo predmetom suspilnogo obgovorennya Uryad stvoriv nezalezhnu ekspertnu grupu yaka opublikuvala dopovid Zberezhennya ta racionalne vikoristannya ozera Dal Cya dopovid stala osnovoyu proyektu vidnovlennya jogo ekosistemi 4 7 Sprava ozera Dal dijshla do verhovnogo sudu Indiyi oskilki organizaciya Pozovi prava suspilnih interesiv podala kolektivnij pozov proti promislovciv yaki skidayut vidhodi v ozero Vid vidpovidachiv vimagalosya splatiti vitrati z provedennya vidnovlyuvalnih robit obladnati kanalizaciyu ta ochisni sistemi Pozov podano 2001 roku Sud vidklav rozglyad spravi 2005 roku vidnovlyuvalni roboti pochato za rahunok shtatu 33 Obsyag robit iz planu zberezhennya ozera duzhe velikij Na pershomu etapi planuyetsya zmicniti beregi ozera ta prochistiti kanali Uryad naklav timchasovu zaboronu budivnictva na berezi ozera Takozh uryad nadav koshti na kompensaciyi miscevim zhitelyam yakim dovelosya pripiniti zajmatisya viroshuvannyam roslin abo vipasom hudobi na beregah ozera Na 2010 rik vikonano 40 robit cogo etapu 9 Pam yatki ta vodokoristuvannya red Ozero chasto vidviduyut miscevi zhiteli ta turisti osoblivo vlitku Dlya miscevih zhiteliv ozero chasto ye dzherelom yizhi z plavuchih sadiv chi ribi 4 Bur yani z ozera jdut na kompost jogo vikoristovuyut pri rozlivah Dzhelama 27 Plavannya katannya na chovnah na lizhah po lodu suvoroyi zimi ozero mozhe zamerznuti splav na kanoe najpopulyarnishi vidi vodnogo sportu Navkolo ozera zibrano bagato pam yatok istoriyi ta arhitekturi starogo Kashmiru Krim Shalimar Bagh i Nishat Bagh turisti vidviduyut Hram Shankarachar yi en Gari Parbat en ozero Nagin Chashme Shahi en Hazratbal i znameniti budinki chovni shikari Ostriv Char Chinar red Ce vidome v misti misce nevelikij ostrivec posered ozera Dal z chotirma chinarami Platanus orientalis nazvanij Char Chinar movami urdu ta hindi char chotiri Ozero Nagin red nbsp Ozero NaginNagin chastina ozera Dal vidokremlena damboyu vidkritoyu dlya pishohodiv ta velosipediv Tut prohodit miskij vodogin Ozero obmezhene pagorbom Shankarachar yi Takht i Sulejman na pivdni ta Gari Parbat na zahodi i roztashovane bilya pidnizhzhya pagorba Zabarvan Na beregah rostut verbi ta topoli 27 34 Chashme Shahi red Chashme Shahi en oznachaye carske dzherelo dzherelo z cilyushoyu vodoyu ta sadom navkolo Roztashovane nad memorialnim parkom Neru Cej najmenshij mogolskij sad Srinagara zajmaye 108 38 m i maye tri terasi akveduk vodospadi j fontan 34 Ali Mardan Han rozbiv sad 1632 roku tak shob dzherelo zhivilo fontan Vid fontaniv voda teche specialnimi zholobami cherez dekilka vodospadiv i kapaye na vidpolirovanij chornij kamin Vodu takozh pidvedeno do nevelikogo svyatilisha Chasma Sahibi 34 Hram Shankarachar ya red nbsp nbsp Livoruch Hram Shankarachar yi pobudovanij 220 roku do n e Svitlina 1868 roku Pravoruch Viglyad hramu vid ozera DalSvyashennij Hram Shankarachar yi en vidomij yak Dzhestetstvara stoyit na vershini pagorba visotoyu 300 m Ce misce nazivalosya Gopadri i 250 roku do n e tut zvedeno buddijskij hram Jmovirno jogo zbuduvav odin iz siniv Ashoki Velikogo U VII stolitti hram perebuduvav imperator Kashmiru Muktapida Lalitaditya Filosof Shankarachar ya zupinivsya v comu hrami dlya disputu ta lekciyi z vedanti 34 35 V osnovi hramu visokij 6 1 m vosmikutnij postament sam hram nevelikij i kruglij u pererizi vid zemli do nogo vedut shodi kolis pokriti napisami do osnovi shodiv mozhna pid yihati mashinoyu Piznishe na steli hramu visicheno genealogiyu mogoliv pochinayuchi vid Shah Dzhahana U svyatomu svyatih roztashovanij malenkij basejn z vodoyu v yakomu vstanovleno Shiva lingam obvitij zmiyeyu Bilshe 100 rokiv tomu nad hramom buv kupol ale teper jogo cherez vethist zaminili ceglyanim dahom 34 35 Gari Parbat red nbsp Gari Parbat vid Badam Vir Almondskij sad SrinagarGari Parbat abo Mogolskij fort stoyit na pagorbi i panuye nad Srinagarom Jogo pobuduvav mogolskij imperator Akbar han 1590 roku Za mogoliv fort tak i ne dobudovano Dobuduvali jogo znachno piznishe 1808 roku pid chas pravlinnya Shudzha Shaha Durrani U forti ye mechet induyistskij hram i sikhske svyatilishe Za legendoyu cej pagorb kolis buv skeleyu yaku bogi skinuli na demoniv sho zhili v dolini 34 36 Shikari ta budinki na vodi red Div takozh Shikara nbsp Budinok choven najdorozhchij gotel mista nbsp ShikaraU HIH stolitti v Srinagari stali z yavlyatisya velichezni shikari u viglyadi plavuchih budinkiv Zrobleni z kedrovih derev voni dosyagali 24 38 m dovzhini i 3 6 m shirini 37 Zgodom ci chovni stali rozkishnimi za mirkami Kashmiru gotelyami z kimnatami paluboyu kuhneyu yidalneyu ta inshimi primishennyami Yih shvartuvali bilya berega ta skriplyuvali mizh soboyu shob uniknuti hitavici Goteli shikari mayut park rozkishnih chovniv dlya pereprav na bereg 38 Mali shikari dovzhinoyu 4 6 m vikoristovuyut yak taksi magazini majsterni ta yak chovni dlya turistiv Selyani plavayut u shikarah u svoyi plavuchi sadi ta pracyuyut chasto ne zlazyachi u vodu Ye rozkishni shikari z rizblenimi prikrasami ta baldahinom dlya turistiv Shikara kvitkovij magazin stala neoficijnim simvolom Srinagara 38 U shikari zazvichaj buvaye dva chovnyari u fironah tradicijnij odyag vzimku gostyam dlya obigrivu dayut kanger gorshik z garyachim vugillyam Shikara vmishuye shist osib gostyam dlya zruchnosti dayut podushki v mogolskomu stili Bagato chovnyariv organizovuyut ekskursiyi na shikarah za mezhi Dalu napriklad Dzhelamom abo jogo pritokami chovni plivut pid starovinnimi mostami pislya chogo vidkrivayetsya krayevid na Pir Pandzhal 37 39 Hazratbal red Dokladnishe HazratbalHazratbal urdu حضرت بل doslivno Velichne misce takozh Hazrat Bal Assar i Sharife Madinat us Sani abo prosto Dargah Sharif mechet roztashovana na livomu berezi ozera Dal musulmani vvazhayut yiyi najsvyashennishoyu v Kashmiri Relikviya Moj i Mukkadas nibito mistit volossya z golovi Magometa Zgidno z legendoyu 1635 roku Sayid Abdulla nashadok proroka z Medini priviz relikviyu v Bidzhapur Jogo sin Sayid Hamid yakogo mogoli pozbavili mayetku bilshe ne mig dbati pro relikviyu i peredav yiyi Hodzhi Nur ud Dinu Ishbari yakij priviz yiyi do Kashmiru Transport red nbsp Turisti katayutsya u shikarahDal lezhit sered Srinagara yakij pov yazanij zi svitom povitryanimi shlyahami ta avtomobilnimi dorogami Najblizhchij aeroport roztashovanij za 25 km vid ozera Najblizhcha zaliznichna stanciya za 30 km u bik Dzhammu Magistral NH1A z yednuye Kashmir z reshtoyu Indiyi Miscevi zhiteli nadayut svoyi poslugi dlya peremishennya ozerom u shikarah 40 Primitki red Dal Lake angl National Informatics Centre Arhiv originalu za 14 chervnya 2000 Procitovano 3 kvitnya 2010 The world famous water body has been described as Lake Par Excellence by Sir Walter Lawrence It is the Jewel in the crown of the Kashmir and is eulogised by poets and praised abundantly by the tourists a b Singh Sarina India Lonely Planet 2005 S 344 ISBN 1740596943 Pandit pp 66 93 a b v g d e zh i k l m n p r s t u Dal Lake angl International Lake Environment Committee Arhiv originalu za 9 travnya 2012 Procitovano 18 grudnya 2009 a b v g d e zh i Jain Sharad K Pushpendra K Agarwal and Vijay P Singh Hydrology and water resources of India Dal Lake Springer 2007 S 978 1258 ISBN 1402051794 Dal Lake International Lake Environment Committee angl Arhiv originalu za 16 travnya 2012 Volume km3 0 00983 a b v the Alternate Hydro Energy centre of the University of Rookee Conservation and Management Plan for Dal Nagin Lake angl House Boat Owners Association Arhiv originalu za 9 travnya 2012 Procitovano 27 grudnya 2009 a b v Dal Lakes angl Kashmir Tourism Arhiv originalu za 9 travnya 2012 Procitovano 18 grudnya 2009 a b v Restoring the Dal Lake to its original glory angl Rediff com 1 lipnya 2009 Arhiv originalu za 9 travnya 2012 Procitovano 18 grudnya 2009 a b Bindloss Joe Sarina Singh India Srinagar Lonely Planet 2007 S 353 354 360 ISBN 1741043085 a b Kumar Raj History of the Chamar Dynasty From 6th Century A D to 12th Century A D Gyan Publishing House 2008 S 580 ISBN 817835635X a b Singh Sarina India Lonely Planet 2005 S 342 ISBN 1740596943 Schimmel Annemarie Waghmar Burzine K The Empire of the Great Mughals History Art and Culture Reaktion Books en 2004 S 77 ISBN 1861891857 Hunter William Wilson The Imperial Gazetteer of India Volume 6 1886 p 312 Muhyi d Din Sufi Ghulam Kashir Being a History of Kashmir from the Earliest Times to Our Own Volume 1 date 1974 Light amp Life Publishers S 297 Singh Gulcharan Ranjit Singh and his generals Sujlana Publishers 1976 S 62 Thirdworld 1995 Volume 19 S J Iqbal Singh p 342 House Boats on Dal Lake angl House Boats in Kashmir Arhiv originalu za 8 bereznya 2007 Procitovano 28 grudnya 2009 The Vale of Kashmir angl California House Boats Arhiv originalu za 9 travnya 2012 a b Pandit p 72 a b Pandit p 66 The Alternate Hydro Energy centre of the University of Rookee Geological Aspects angl House Boat Owners Association Arhiv originalu za 9 travnya 2012 Procitovano 27 grudnya 2009 a b Pandit p 66 72 73 The Alternate Hydro Energy centre of the University of Rookee Hydrology and water Balance Studies angl House Boat Owners Association Arhiv originalu za 9 travnya 2012 Procitovano 27 grudnya 2009 Pandit p 80 87 a b v g Dal Lakes angl Arhiv originalu za 9 travnya 2012 Procitovano 29 grudnya 2009 Pandit p 80 Pandit p 86 Dal Lake angl Eco India Arhiv originalu za 9 travnya 2012 Procitovano 3 kvitnya 2010 Sakahare Vishwas B Applied Fisheries Daya Books 2007 S 68 70 ISBN 17035482X The Alternate Hydro Energy centre of the University of Rookee Data Collection and Analysis angl House Boat Owners Association Arhiv originalu za 9 travnya 2012 Procitovano 27 grudnya 2009 Surfacae tension War over city lakes is heating up angl Rainwaterharvesting org Arhiv originalu za 9 travnya 2012 Procitovano 25 grudnya 2009 a b v g d e Srinagar Attractions Nagin Lake angl Arhiv originalu za 9 travnya 2012 Procitovano 28 grudnya 2009 a b Kashmir Temple of Jyeshteswara Shankaracharya angl British On Line Gallery Arhiv originalu za 9 travnya 2012 Procitovano 28 grudnya 2009 Srinagar Attractions Mughal gardens angl Arhiv originalu za 9 travnya 2012 Procitovano 28 grudnya 2009 a b House Boat angl Arhiv originalu za 9 travnya 2012 Procitovano 29 grudnya 2009 a b Kashmir The Secret Garden angl Arhiv originalu za 13 lyutogo 2010 Procitovano 29 grudnya 2009 Lyon Jean Just half a world away my search for the new India Crowell 1954 S 370 Dal Lake angl Government of Jammu and Kashmir Arhiv originalu za 28 listopada 1999 Procitovano 31 grudnya 2009 Literatura red Pandit Ashok K Freshwater ecosystems of the Himalaya Dal Lake Ecosystem Informa 1999 ISBN 1850707820 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dal ozero amp oldid 39602560