www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джамму та Кашмір союзна територія Джамму та Кашмір догрі जम म और कश म र урду جموں اور کشمیر англ Jammu and Kashmir союзн

Джамму та Кашмір (союзна територія)

Джамму та Кашмір (догрі जम्मू और कश्मीर, урду جموں اور کشمیر‎; англ. Jammu and Kashmir) — союзна територія на півночі Індії. Найбільше місто і літній центр — Срінагар, зимовий центр — Джамму. Населення — 12 258 433 осіб (дані на 2011 рік для штату за винятком Ладакха).

Джамму та Кашмір

урду جموں و کشمیر‎

Герб
Адм. центр Срінаґар і Джамму
Країна  Індія
Межує з: сусідні адмінодиниці
Ладакх, Хімачал-Прадеш, Пенджаб ?
Офіційна мова гінді, Кашмірська, Догрі, урду і англійська
Населення
 - повне 12 258 433 осіб (2011)
Площа
 - повна 42 241 км²
Часовий пояс UTC+5:30
Дата заснування 31 жовтня 2019
Вебсайт jammukashmir.nic.in
Код ISO 3166-2 IN-JK

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Джамму та Кашмір
Союзна територія Джамму та Кашмір (синім) зі спірними областями Азад Кашмір та Гілгіт-Балтистан (зеленим)

Розташована в Гімалайських горах. Джамму та Кашмір межує із союзною територією Ладакх на сході та півночі, штатами Гімачал-Прадеш та Пенджаб на півдні, з Пакистаном на заході та на північному заході. Повну чи часткову належність території колишнього князівства Джамму та Кашмір у межах союзної території Індії оскаржує Пакистан. У Пакистані частину штату Джамму та Кашмір, яку контролює Індія, вважають окупованою територією. Контрольована Пакистаном частина Кашміру розділена на Азад Кашмір і Гілгіт-Балтистан.

5 серпня 2019 року уряд Індії ухвалив рішення виключити з Конституції Індії статтю 370, що наділяла особливим статусом північний штат Джамму та Кашмір, і внесла законопроєкт про поділ його на дві союзні території — Джамму та Кашмір і Ладакх. Цьому рішенню передували значне нарощування військової могутності на території штату, запровадження комендантської години, припинення доступу до інтернету та мобільного зв'язку у всьому штаті, а також арешти місцевих політичних лідерів.

Географія та клімат Редагувати

Топографічна карта долини Кашмір, Джамму і Ладакху

На території Джамму та Кашміру розташовані Кашмірська долина, долина Таві, долина Ченаб[en], долина Пунч, Синдська[en] та Ліддерська[en] долини. Головна з них — Кашмірська долина — має ширину 100 км та площу 15 520,3 км². Гори відокремлюють долину від Ладакху, тоді як хребет Пір-Панджал[en], що охоплює Кашмір із заходу й півдня, відокремлює територію штату від рівнин північної Індії. На північному сході долини прилягають до Гімалаїв. Середня висота в цьому районі складає близько 1850 м, а в районі Пір-Панджал — 5000 м.

Кашмірською долиною протікає велика гімалайська річка Джелам, а також річки Інд, Таві[en], Раві та Ченаб. У Джамму та Кашмірі розташовані кілька гімалайських льодовиків. За середньої висоти 5753 м над рівнем моря, льодовик Сіачен довжиною 70 км є найдовшим у Гімалаях.

Озеро Нагін

Клімат у штаті Джамму та Кашмір коливається через наявність висотної поясності. На півдні, навколо Джамму, клімат зазвичай мусонний, попри те, що регіон є західним, у період від січня до березня випадає в середньому від 40 до 50 мм дощу на місяць. У спекотний сезон, у Джамму дуже спекотно і може сягати 40 °C, а в липні і серпні починаються дощі, що проливають по 650 мм вологи на місяць. У вересні кількість опадів знижується, а до жовтня настає спекотна та дуже суха погода, з мінімальною кількістю опадів та температурою близько 29 °С.

Території за хребтом Пір-Панджал отримують вологу з хмар з Аравійського моря, Срінагар отримує понад 635 мм від дощу, за час вологих місяців з березня по травень приблизно по 85 мм на місяць. Через головний Гімалайський хребет хмари не перелітають, тому клімат Ладакху та Занскару надзвичайно сухий та холодний. Щорічні опади лише близько 100 мм на рік, а вологість повітря дуже низька. У цьому регіоні майже скрізь понад 3000 метрів над рівнем моря, а взимку дуже холодно. У Занскарі середня температура січня −20 °C, іноді до −40 °C. Усі річки замерзають і місцеві жителі використовують їх замість доріг. Влітку, в Ладаку та Занскарі, близько 20 ° С (вдень), повітря сухе, а ночі холодні.

Історія Редагувати

Адміністративно-територіальний поділ Редагувати

Округи союзної території Джамму та Кашмір

Союзна територія включає область Джамму і Кашмірську долину, що складаються з 20 округів.

Джамму
  1. округ Катхуа
  2. округ Джамму
  3. округ Самба
  4. округ Удхампур
  5. округ Ріасі
  6. округ Раджоурі
  7. округ Пунч
  8. округ Дода
  9. округ Рамбан
  10. округ Кіштвар
    Кашмірська долина
  1. округ Анантнаг
  2. округ Кулгам
  3. округ Пулвама
  4. округ Шопіан
  5. округ Будгам
  6. округ Срінагар
  7. округ Гандербал
  8. округ Бандіпора
  9. округ Барамулла
  10. округ Купвара

Деякі округи сформовано нещодавно.

Азад-Кашмір перебуває під контролем Пакистану як один з його регіонів. Спірну пакистанську область Гілгіт-Балтистан («Північні території») Індія адміністративно відносить до Ладакху.

Населення Редагувати

Мечеть у Срінагарі

За винятком союзної території Лакшадвіп, Джамму та Кашмір — єдиний регіон із мусульманською більшістю. Іслам сповідують 97 % населення кашмірської долини, а 65 % у Джамму становлять індуїсти (мусульмани 31 %, а сікхи 4 %).

На думку політолога Александра Еванса[en], приблизно 95 % зі 160 000—170 000 кашмірських брахманів, також званих кашмірськими пандитами, (тобто, близько 150 000—160 000) залишили Кашмір через військові конфлікти. За оцінками ЦРУ, близько 300 000 кашмірських пандитів із Джамму та Кашміру змушені були переселитися.

Територія Населення % Мусульмани % Індуїсти % Сікхи % Буддисти/Інші
Кашмір (53,9 %) 5 476 970 97,16 % 1,84 % 0,88 % 0,11 %
Джамму (43,7 %) 4 430 191 30,69 % 65,23 % 3,57 % 0,51 %
Джамму та Кашмір 9 907 161 67,44 % 30,19 % 2,08 % 0,29 %
Підраховано . Архів оригіналу за 25 лютого 2018. Процитовано 4 грудня 2019. 
Близько 50 000—100 000 кашмірських мусульман та 150 000—300 000 пандитів стали вимушеними переселенцями.

У союзній території поширені мови кашмірі, урду, догрі тощо. Урду, яка використовує перське письмо, — офіційна мова, багато хто розуміє гінді або англійську мову.

Туризм Редагувати

Кашмірська долина — мальовниче місце між Гімалаями та хребтом Пір-Панджал. Тут поширений екотуризм. Найвідвідуванішими місцями є сади імперії Великих Моголів, озера, незаймані ліси, альпійські луки передгір'я Гімалаїв. У долині багато стародавніх храмів та святинь, що робить її важливим місцем для індуїстів та буддистів. Після 1989 року, коли відбулося повстання в Джамму та Кашмірі, постраждала туристична індустрія в штаті, що вплинуло на економіку в Кашмірській долині. Проте святині Джамму продовжували залишатися популярними місцями паломництва та туризму. Щорічно тисячі паломників індуїстів відвідують святині Вайшно-деві і Амарнатху, що суттєво впливає на економіку союзної території. У 2010-х роках туризм у долині Кашміру став відновлюватися і повертатися до рівня доконфліктного 1989 року.

Примітки Редагувати

  1. ↑ The Hindu — 1878. — ISSN 0971-751X
    d:Track:Q926175
  2. . Official website of the Ministry of foreign affairs, Pakistan. Архів оригіналу за 16 травня 2008. Процитовано 13 січня 2009. 
  3. Jammu Kashmir Article 370: Govt revokes Article 370 from Jammu and Kashmir, bifurcates state into two Union Territories. The Times of India (англ.). 5 серпня 2019. оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2019. 
  4. . Архів оригіналу за 8 грудня 2008. Процитовано 28 серпня 2008. 
  5. Підраховано за . Архів оригіналу за 25 лютого 2018. Процитовано 4 грудня 2019. 
  6. 2001 Перепись Индии: Религия. оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 4 грудня 2019. 
  7. Evans, Alexander. 2002. «A departure from history: Kashmiri Pandits, 1990—2001» Contemporary South Asia, 11(1):19-37.
  8. ↑ . Архів оригіналу за 9 травня 2007. 
  9. Amnesty International. оригіналу за 9 квітня 2018. Процитовано 4 грудня 2019. 
  10. Архів оригіналу за 5 січня 2009.  Ka Leo O Hawaii, UHM Student College Newspaper.
  11. Kashmiri: A language of India. Ethnologue. Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 16 вересня 2007. 

Література Редагувати

  • Korbel, Josef (1953). The Kashmir dispute after six years. International Organization (Cambridge University Press) 7 (4). doi:10.1017/S0020818300007256. 
  • Korbel, Josef (1966) [first published 1954]. Danger in Kashmir (вид. second). Princeton University Press. 
  • Schofield, Victoria (2003). Kashmir in Conflict. I.B.Tauris. ISBN 1-86064-898-3. 
  • Snedden, Christopher (3 травня 2003). Kashmir – The Untold Story. India: HarperCollins Publishers. 
  • Varshney, Ashutosh (1992). Three Compromised Nationalisms: Why Kashmir has been a Problem. У Raju G. C. Thomas. Perspectives on Kashmir: the roots of conflict in South Asia. Westview Press. ISBN 978-0-8133-8343-9. 
  • Bose, Sumantra (2003). Kashmir: Roots of Conflict, Paths to Peace. Harvard University Press. ISBN 0-674-01173-2. 
  • Rai, Mridu (2004). Hindu Rulers, Muslim Subjects: Islam, Rights, and the History of Kashmir. C. Hurst & Co. ISBN 1850656614. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dzhammu ta Kashmir dogri जम म और कश म र urdu جموں اور کشمیر angl Jammu and Kashmir soyuzna teritoriya na pivnochi Indiyi Najbilshe misto i litnij centr Srinagar zimovij centr Dzhammu Naselennya 12 258 433 osib dani na 2011 rik dlya shtatu za vinyatkom Ladakha Dzhammu ta Kashmirurdu جموں و کشمیر GerbAdm centr Srinagar i DzhammuKrayina IndiyaMezhuye z susidni adminodiniciLadakh Himachal Pradesh Pendzhab Oficijna mova gindi 1 Kashmirska 1 Dogri 1 urdu i anglijskaNaselennya povne 12 258 433 osib 2011 Plosha povna 42 241 km Chasovij poyas UTC 5 30Data zasnuvannya 31 zhovtnya 2019Vebsajt jammukashmir nic inKod ISO 3166 2 IN JKVikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Dzhammu ta Kashmir Soyuzna teritoriya Dzhammu ta Kashmir sinim zi spirnimi oblastyami Azad Kashmir ta Gilgit Baltistan zelenim Roztashovana v Gimalajskih gorah Dzhammu ta Kashmir mezhuye iz soyuznoyu teritoriyeyu Ladakh na shodi ta pivnochi shtatami Gimachal Pradesh ta Pendzhab na pivdni z Pakistanom na zahodi ta na pivnichnomu zahodi Povnu chi chastkovu nalezhnist teritoriyi kolishnogo knyazivstva Dzhammu ta Kashmir u mezhah soyuznoyi teritoriyi Indiyi oskarzhuye Pakistan U Pakistani chastinu shtatu Dzhammu ta Kashmir yaku kontrolyuye Indiya vvazhayut okupovanoyu teritoriyeyu 2 Kontrolovana Pakistanom chastina Kashmiru rozdilena na Azad Kashmir i Gilgit Baltistan 5 serpnya 2019 roku uryad Indiyi uhvaliv rishennya viklyuchiti z Konstituciyi Indiyi stattyu 370 sho nadilyala osoblivim statusom pivnichnij shtat Dzhammu ta Kashmir i vnesla zakonoproyekt pro podil jogo na dvi soyuzni teritoriyi Dzhammu ta Kashmir i Ladakh Comu rishennyu pereduvali znachne naroshuvannya vijskovoyi mogutnosti na teritoriyi shtatu zaprovadzhennya komendantskoyi godini pripinennya dostupu do internetu ta mobilnogo zv yazku u vsomu shtati a takozh areshti miscevih politichnih lideriv 3 Zmist 1 Geografiya ta klimat 2 Istoriya 3 Administrativno teritorialnij podil 4 Naselennya 5 Turizm 6 Primitki 7 LiteraturaGeografiya ta klimat Redaguvati nbsp Topografichna karta dolini Kashmir Dzhammu i LadakhuNa teritoriyi Dzhammu ta Kashmiru roztashovani Kashmirska dolina dolina Tavi dolina Chenab en dolina Punch Sindska en ta Lidderska en dolini Golovna z nih Kashmirska dolina maye shirinu 100 km ta ploshu 15 520 3 km Gori vidokremlyuyut dolinu vid Ladakhu todi yak hrebet Pir Pandzhal en sho ohoplyuye Kashmir iz zahodu j pivdnya vidokremlyuye teritoriyu shtatu vid rivnin pivnichnoyi Indiyi Na pivnichnomu shodi dolini prilyagayut do Gimalayiv Serednya visota v comu rajoni skladaye blizko 1850 m a v rajoni Pir Pandzhal 5000 m Kashmirskoyu dolinoyu protikaye velika gimalajska richka Dzhelam a takozh richki Ind Tavi en Ravi ta Chenab U Dzhammu ta Kashmiri roztashovani kilka gimalajskih lodovikiv Za serednoyi visoti 5753 m nad rivnem morya lodovik Siachen dovzhinoyu 70 km ye najdovshim u Gimalayah nbsp Ozero NaginKlimat u shtati Dzhammu ta Kashmir kolivayetsya cherez nayavnist visotnoyi poyasnosti Na pivdni navkolo Dzhammu klimat zazvichaj musonnij popri te sho region ye zahidnim u period vid sichnya do bereznya vipadaye v serednomu vid 40 do 50 mm doshu na misyac U spekotnij sezon u Dzhammu duzhe spekotno i mozhe syagati 40 C a v lipni i serpni pochinayutsya doshi sho prolivayut po 650 mm vologi na misyac U veresni kilkist opadiv znizhuyetsya a do zhovtnya nastaye spekotna ta duzhe suha pogoda z minimalnoyu kilkistyu opadiv ta temperaturoyu blizko 29 S Teritoriyi za hrebtom Pir Pandzhal otrimuyut vologu z hmar z Aravijskogo morya Srinagar otrimuye ponad 635 mm vid doshu za chas vologih misyaciv z bereznya po traven priblizno po 85 mm na misyac Cherez golovnij Gimalajskij hrebet hmari ne perelitayut tomu klimat Ladakhu ta Zanskaru nadzvichajno suhij ta holodnij Shorichni opadi lishe blizko 100 mm na rik a vologist povitrya duzhe nizka U comu regioni majzhe skriz ponad 3000 metriv nad rivnem morya a vzimku duzhe holodno U Zanskari serednya temperatura sichnya 20 C inodi do 40 C Usi richki zamerzayut i miscevi zhiteli vikoristovuyut yih zamist dorig Vlitku v Ladaku ta Zanskari blizko 20 S vden povitrya suhe a nochi holodni Istoriya RedaguvatiAdministrativno teritorialnij podil Redaguvati nbsp Okrugi soyuznoyi teritoriyi Dzhammu ta KashmirSoyuzna teritoriya vklyuchaye oblast Dzhammu i Kashmirsku dolinu sho skladayutsya z 20 okrugiv 4 Dzhammu okrug Kathua okrug Dzhammu okrug Samba okrug Udhampur okrug Riasi okrug Radzhouri okrug Punch okrug Doda okrug Ramban okrug Kishtvar Kashmirska dolina okrug Anantnag okrug Kulgam okrug Pulvama okrug Shopian okrug Budgam okrug Srinagar okrug Ganderbal okrug Bandipora okrug Baramulla okrug KupvaraDeyaki okrugi sformovano neshodavno Azad Kashmir perebuvaye pid kontrolem Pakistanu yak odin z jogo regioniv Spirnu pakistansku oblast Gilgit Baltistan Pivnichni teritoriyi Indiya administrativno vidnosit do Ladakhu Naselennya Redaguvati nbsp Mechet u SrinagariZa vinyatkom soyuznoyi teritoriyi Lakshadvip Dzhammu ta Kashmir yedinij region iz musulmanskoyu bilshistyu Islam spoviduyut 97 naselennya kashmirskoyi dolini 5 a 65 u Dzhammu stanovlyat induyisti musulmani 31 a sikhi 4 6 Na dumku politologa Aleksandra Evansa en priblizno 95 zi 160 000 170 000 kashmirskih brahmaniv takozh zvanih kashmirskimi panditami tobto blizko 150 000 160 000 zalishili Kashmir cherez vijskovi konflikti 7 Za ocinkami CRU blizko 300 000 kashmirskih panditiv iz Dzhammu ta Kashmiru zmusheni buli pereselitisya 8 Teritoriya Naselennya Musulmani Induyisti Sikhi Buddisti InshiKashmir 53 9 5 476 970 97 16 1 84 0 88 0 11 Dzhammu 43 7 4 430 191 30 69 65 23 3 57 0 51 Dzhammu ta Kashmir 9 907 161 67 44 30 19 2 08 0 29 Pidrahovano 2001 Census India District Profiles Arhiv originalu za 25 lyutogo 2018 Procitovano 4 grudnya 2019 Blizko 50 000 100 000 kashmirskih musulman 9 10 ta 150 000 300 000 panditiv stali vimushenimi pereselencyami 8 U soyuznij teritoriyi poshireni movi kashmiri urdu dogri tosho Urdu yaka vikoristovuye perske pismo oficijna mova bagato hto rozumiye gindi abo anglijsku movu 11 Turizm RedaguvatiKashmirska dolina malovniche misce mizh Gimalayami ta hrebtom Pir Pandzhal Tut poshirenij ekoturizm Najvidviduvanishimi miscyami ye sadi imperiyi Velikih Mogoliv ozera nezajmani lisi alpijski luki peredgir ya Gimalayiv U dolini bagato starodavnih hramiv ta svyatin sho robit yiyi vazhlivim miscem dlya induyistiv ta buddistiv Pislya 1989 roku koli vidbulosya povstannya v Dzhammu ta Kashmiri postrazhdala turistichna industriya v shtati sho vplinulo na ekonomiku v Kashmirskij dolini Prote svyatini Dzhammu prodovzhuvali zalishatisya populyarnimi miscyami palomnictva ta turizmu Shorichno tisyachi palomnikiv induyistiv vidviduyut svyatini Vajshno devi i Amarnathu sho suttyevo vplivaye na ekonomiku soyuznoyi teritoriyi U 2010 h rokah turizm u dolini Kashmiru stav vidnovlyuvatisya i povertatisya do rivnya dokonfliktnogo 1989 roku Primitki Redaguvati a b v The Hindu 1878 ISSN 0971 751X d Track Q926175 Kashmir Dispute Background Official website of the Ministry of foreign affairs Pakistan Arhiv originalu za 16 travnya 2008 Procitovano 13 sichnya 2009 Jammu Kashmir Article 370 Govt revokes Article 370 from Jammu and Kashmir bifurcates state into two Union Territories The Times of India angl 5 serpnya 2019 Arhiv originalu za 5 serpnya 2019 Procitovano 5 serpnya 2019 Ministry of Home Affairs Department of Jammu amp Kashmir Affairs Arhiv originalu za 8 grudnya 2008 Procitovano 28 serpnya 2008 Pidrahovano za 2001 Census India District Profiles Arhiv originalu za 25 lyutogo 2018 Procitovano 4 grudnya 2019 2001 Perepis Indii Religiya Arhiv originalu za 3 sichnya 2019 Procitovano 4 grudnya 2019 Evans Alexander 2002 A departure from history Kashmiri Pandits 1990 2001 Contemporary South Asia 11 1 19 37 a b CIA The World Factbook Arhiv originalu za 9 travnya 2007 Amnesty International Arhiv originalu za 9 kvitnya 2018 Procitovano 4 grudnya 2019 Kashmir The Predicament Part 3 of 3 Arhiv originalu za 5 sichnya 2009 Ka Leo O Hawaii UHM Student College Newspaper Kashmiri A language of India Ethnologue Arhiv originalu za 9 lyutogo 2012 Procitovano 16 veresnya 2007 Literatura RedaguvatiKorbel Josef 1953 The Kashmir dispute after six years International Organization Cambridge University Press 7 4 doi 10 1017 S0020818300007256 Korbel Josef 1966 first published 1954 Danger in Kashmir vid second Princeton University Press Schofield Victoria 2003 Kashmir in Conflict I B Tauris ISBN 1 86064 898 3 Snedden Christopher 3 travnya 2003 Kashmir The Untold Story India HarperCollins Publishers Varshney Ashutosh 1992 Three Compromised Nationalisms Why Kashmir has been a Problem U Raju G C Thomas Perspectives on Kashmir the roots of conflict in South Asia Westview Press ISBN 978 0 8133 8343 9 Bose Sumantra 2003 Kashmir Roots of Conflict Paths to Peace Harvard University Press ISBN 0 674 01173 2 Rai Mridu 2004 Hindu Rulers Muslim Subjects Islam Rights and the History of Kashmir C Hurst amp Co ISBN 1850656614 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dzhammu ta Kashmir soyuzna teritoriya amp oldid 40627619