Перська абетка — модифікований варіант консонантного арабського письма, пристосований для запису перської мови (фарсі та дарі). Сучасний варіант перської писемності налічує 32 літери і відрізняється від арабської насамперед чотирма додатковими буквами для позначення звуків, відсутніх в арабській мові. Зараз використовується для запису фарсі — офіційної мови Ірану, а також його східного варіанта в Афганістані — мови дарі. З перського варіанта арабського письма (часто з подальшими модифікаціями і додаванням нових знаків) виникли писемності інших мов Ірану, Південної та Середньої Азії.
Письмо
Перська писемність володіє всіма основними властивостями арабського письма, такі як: направлення письма — справа наліво, відсутність великих букв, наявність у однієї літери декількох графічних варіантів залежно від положення. Багато літер при зовнішній схожості відрізняються лише умлявтами. Кілька букв можуть означати один звук, так само як і одна буква може передавати кілька звуків.
Особливістю сучасного перського письма, що збереглася також у писемності мови урду, є широке використання поряд з традиційним насхом почерку насталік, який вийшов в арабських країнах з ужитку і вважається застарілим.
Склад алфавіту
Через скісну риску подані варіанти транслітерації, а через кому — різні фонеми і алофони.
| Ізольовано | На початку слова | У середині слова | У кінці слова | Назва | Фонема | Еквівалент в таджицькому алфавіті | лат. трансліт. | кир. трансліт. | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ا | آ / ا | ﺎ | ﺎ | алеф alef | [ɒ] | ā, a, ʼ | ’ / — / а, е, о | ||||||||||
| ب | ﺑ | ﺒ | ﺐ | бе be | [b] | б | b | б | |||||||||
| ﭘ | ﭙ | پ | пе pe | [p] | п | p | п | |||||||||
| ت | ﺗ | ﺘ | ﺖ | те te | [t] | т | t | т | |||||||||
| ث | ﺛ | ﺜ | ﺚ | се se | [s] | с | s̱ / s̄ / s | с | |||||||||
| ج | ﺟ | ﺠ | ﺞ | джім jim | [d͡ʒ] | ҷ | ǧ / j / ǰ | дж | |||||||||
| چ | ﭼ | ﭽ | چ | че che | [t͡ʃ] | ч | č / ch | ч | |||||||||
| ح | ﺣ | ﺤ | ﺢ | гає готті hā-ye hotti | [h] | ҳ | ḥ / ḩ / h | х | |||||||||
| خ | ﺧ | ﺨ | ﺦ | хе khe | [x] | х | ḫ / kh / x | х | |||||||||
| د | — |— | ﺪ | даль dāl | [d] | д | d | д | ||||||||||
| ذ | — |— | ﺬ | заль zāl | [z] | з | ẕ / z̄ / z | з | ||||||||||
| ر | — |— | ﺮ | ре re | [ɾ] | р | r | р | ||||||||||
| ز | — |— | ﺰ | зе ze | [z] | з | z | з | ||||||||||
| ژ | — |— | ژ | же zhe | [ʒ] | ж | ž / zh | ж | ||||||||||
| س | ﺳ | ﺴ | ﺲ | сін sin | [s] | с | s | с | |||||||||
| ش | ﺷ | ﺸ | ﺶ | шін šin | [ʃ] | ш | š / sh | ш | |||||||||
| ص | ﺻ | ﺼ | ﺺ | сад sād | [s] | с | ṣ / s | с | |||||||||
| ض | ﺿ | ﻀ | ﺾ | зад zād | [z] | з | ż / ẕ / z̤ / z | з | |||||||||
| ط | ﻃ | ﻄ | ﻂ | та tā | [t] | т | t | т | |||||||||
| ظ | ﻇ | ﻈ | ﻆ | за zā | [z] | з | z̧ / ẓ / z | с | |||||||||
| ع | ﻋ | ﻌ | ﻊ | ейн eyn | [ʔ] | ъ | ‘ | - align="center" style="height: 3em" | غ | ﻏ | ﻐ | ﻎ | гейн qeyn | [ɣ] | ғ | ġ / gh, q- | г |
| ف | ﻓ | ﻔ | ﻒ | фе fe | [f] | ф | f | ф | |||||||||
| ق | ﻗ | ﻘ | ﻖ | ґаф qāf | [ɣ] | қ | ġ / gh, q- | ґ / к | |||||||||
| ک | ﮐ | ﮑ | ﮏ | каф kāf | [k] | к | k | к | |||||||||
| گ | ﮔ | ﮕ | ﮓ | ґаф gāf | [ɡ] | г | g | ґ | |||||||||
| ل | ﻟ | ﻠ | ﻞ | лам lām | [l] | л | l | л (ль) | |||||||||
| م | ﻣ | ﻤ | ﻢ | мім mim | [m] | м | m | м | |||||||||
| ن | ﻧ | ﻨ | ﻦ | нун nun | [n] | н | n | н | |||||||||
| و | — |— | ﻮ | вав vāv | [v] / [uː] / [o] / [ow] / ([w] / [aw] / [oː] в Дарі) | в | v, u , ū, aw, ow | в, у, оу, ў | ||||||||||
| ه | ﻫ | ﻬ | ﻪ | гає гавваз hā-ye havvaz | [h] | ҳ | h | х | |||||||||
| ی | ﻳ | ﻴ | ﯽ | я/є yā/ye | [j] / [i] / [ɒː] / ([aj] / [eː] в Дарі) | й | y, i, ī, ay, ey | й, і, єй (ей) |
Основні принципи письма
Голосні
Продовжуючи консонатний тип арабського письма, перська писемність в загальному випадку дозволяє фіксувати насамперед приголосні, а також довгі (в сучасній мові стійкі) голосні за допомогою букв ا (алеф) — а, و (вав) — у і ى (йа) — і . Останні дві букви, висловлюючи також приголосні (в і у відповідно), є по суті матрес лекціоніс. Для коротких (нестійких) голосних існує система арабських харакат — таких знаків вивіреностей. Однак, як і в арабські, вивіреності використовуються лише в навчальних текстах або рідкісних випадках, коли треба уточнити читання. Слова, що відрізняються тільки короткими голосними, на письмі не розрізняються. Наприклад, кермен «хробак», кӓрӓм «щедрість», керем «крем», і кром «хром» записуються однаково كرم к-р-м. Чи не відрізняються також, наприклад, گل голота «квітка» і гель «бруд», ده дӓх «десять» і дех «село», دور дур «далеко» і дору «коло» і багато інших слів, через що читач повинен розрізняти їх по контексту.
Особливого виразу голосні набувають на початку і в кінці слова. Слово з початковим голосним звуком завжди починається з алефа ا. Початкові короткі голосні позначаються поодиноким аліф. Початковий довгий а- позначається аліф з мадді (آ), що виражає подовження. Початкові у- і и-, а також дифтонги оу- і ей- позначаються поєднанням алефа з відповідною буквою و (вав) і ی (йа): او і ای.
На відміну від арабської мови в перській писемності отримують відображення всі кінцеві голосні, включаючи короткі (за винятком ізафет). Для -е використовується буква ха-йе-хавваз (ه), звана в такому випадку «ха німе». Кінцеве перське -е часто може транслітеруватись на латиницю як -eh, тому в українській транслітерації може з'являтися помилкове написання (а звідси і вимова) -ех. Наприклад, افسانه — afsāneh — * афсанех при правильному афсане́ «казка». Рідкісний кінцевий звук -о виражається так само, як і у, буквою و.
У деяких арабських словах кінцевий довгий звук а позначається буквою ی, яка в такому випадку називається алеф-максур, наприклад, موسی муса «Муса», «Мойсей».
Приголосні
Арабські запозичення зберігають оригінальну орфографію. При цьому багато арабських звуків відсутні в фонетичній системі перської мови і в запозиченнях замінюються на близькі за артикуляцією. Це спричинило появу у деяких звуків кількох графічних варіантів. Основним з них є знак для спільного звука арабської і перської фонетики, який використовується як в арабізмі, так і в споконвічних словах і неарабських запозиченнях. Решта варіантів притаманна за невеликими винятками тільки арабським запозиченням, і вибір правильного з точки зору традиційної орфографії варіанта необхідно запам'ятовувати для кожного арабського слова.
Буква ейн (ع), що позначає в арабському [ʕ] (фарингальний апроксимант), трапляється виключно в словах арабського походження. На початку слова і між голосними він не читається, перед приголосними або в кінці слова він читається як [ʔ] (гортанна змичка) або ж в розмовній мові замінюється подовженням попередньої голосної. Для цього ж звука використовується також і інший графічний елемент — так зване хамзе ء (в арабському спеціальний символ для [ʔ]). Хамзе вживається як самостійний або надрядковий знак переважно в арабських словах відповідно до арабських оригіналів слів. Вибір між ейном і хамзе також доводиться вивчати для кожного слова.
У сучасній мові існують також інші орфографічні труднощі, які виникли в результаті історичного розвитку фонетики. Зокрема букви غ і ق означають одну фонему, в той час як в класичній мові вони відрізнялися, як і різняться досі в східних варіантах фарсі (таджицькою та дарі). На початку слова зберігається історичне написання для фонеми xw- خو, в той час як в сучасній мові вона збіглася з x-: خواستن клас. перс. xwâstan> суч. перс. xâstan «хотіти», але خاستن xâstan «вставати».
Поєднання -mb- традиційно перською мовою записується як -n-b- (نب), наприклад, پنبه pambe «бавовна».
Відмінності від арабської писемності
- Кінцевий і поодинокий каф ک записується у формі, близькій до початкового варіанта, в той час як в арабській він виглядає інакше (ك).
- Та марбута (ة) не використовується, в запозиченнях вона замінена на ت (-at) або на ه (-e). Остання також використовується для запису споконвічних слів на -e.
- Кінцеве йє (ی) записується без двох нижніх крапок, як це робиться в арабській (ي), тому графічно збігається з алефом максур.
- Додані чотири додаткові літери для звуків, відсутніх в арабській: пе (پ), че (چ), же (ژ) і гаф (گ).
Цифри
У перській мові цифри схожі на стандартні арабські. Можуть відрізнятися в написанні цифри 4, 5 і 6. В офіційній і діловому листуванні в Ірані часто можуть вживатися і сучасні «європейські». Цифри в числах записуються зліва направо.
| 0 — ٠ 1 — ١ 2 — ٢ 3 — ٣ 4 — ٤/۴ 5 — ٥/۵ 6 — ٦/۶ 7 — ٧ 8 — ۸ 9 — ٩ | 10 — ١٠ 100 — ١٠٠ 1000 — ١٠٠٠ |
Перський алфавіт на латинській основі
В СРСР в 1931—1938 роках використовувався перський алфавіт на латинській основі. На ньому велося навчання в школах, видавалася газета Bejraqe Sorx («Червоний стяг») в Ашгабаді, підручники та інша література.
| A a آ | B в ب | C c چ | Ç ç ج | D d د | E e اِ | Ә ә اَ | F f ف | G g گ | H h ﻫ ,ح |
| I i اِى | J j ى | K k ک | L l ل | M m م | N n ن | O o اُ | P p پ | Q q ق ,غ | R r ر |
| S s ث ,س ,ص | Ş ş ش | T t ت ,ط | U u او | V v و | X x خ | Z z ز ,ذ ظ ,ض | Ƶ ƶ ژ | ' ع , ٴ |
У другій половині XX ст. був запропонований інший варіант перської латиниці під назвою Unipers (Unicode + Persian). Unipers отримав деяке поширення в іранській діаспорі в Європі і США, однак навіть в діаспорі не отримав переваги над арабицею:
| A a | Â â | B b | C c | D d | E e | F f | G g | H h | I i |
| /æ/ | /ɑː/ | /b/ | /ʧ/ | /d/ | /e/ | /f/ | /ɡ/ | /h/ | /i/ |
| J j | K k | L l | M m | N n | O o | P p | Q q | R r | S s |
| /dʒ/ | /k/ | /l/ | /m/ | /n/ | /o/ | /p/ | /ɣ/ | /ɾ/ | /s/ |
| Š š | T t | U u | V v | W w | X x | Y y | Z z | Ž ž | ' |
| /ʃ/ | /t/ | /u/ | /v/ | /w/ | /χ/ | /j/ | /z/ | /ʒ/ | /ʔ/ |
Примітки
Див. також
Посилання
- http://www.unics.uni-hannover.de/nhtcapri/persian-alphabet.html [ 12 вересня 2011 у Wayback Machine.] — Перський алфавіт (англ.)