www.wikidata.uk-ua.nina.az

Занскар ладакхі ཨནསར гінді ज सकर історична область та техсіл округу Каргіл Центр Падам Загальна інформація33 28 08 пн ш

Занскар

Занскар (ладакхі ཨནསར་, гінді जांसकर) — історична область та техсіл округу Каргіл. Центр — Падам.

Занскар
Загальна інформація
33°28′08″ пн. ш. 76°52′39″ сх. д. / 33.468888888916666247° пн. ш. 76.87750000002777995° сх. д. / 33.468888888916666247; 76.87750000002777995Координати: 33°28′08″ пн. ш. 76°52′39″ сх. д. / 33.468888888916666247° пн. ш. 76.87750000002777995° сх. д. / 33.468888888916666247; 76.87750000002777995
Країна  Індія
Адмінодиниця Kargil districtd
Карта
 Занскар у Вікісховищі

Занскар, і навіть Ладакх, перебували у сфері впливу західнотибетського царства Гуге[en].

Занскарський хребет — гірський хребет, що відокремлює Занскар від Ладакху. Геологічно цей хребет — частина тетісу Гімалаїв, синкліналь 100-кілометрової ширини, сильна складчастість, нашарування, слабо-метаморфізовані осадові породи. Висота близько 6000 м. Східну частину називають Рупшу.

Камінь Мані у Занскарі
Прапори біля гомпи Танзе в Кургіакській долині. Вітер розносить молитви, написані на прапорах
Місцеві діти та жінки
Білий як
Фуктал Гомпа[ru] у південно-східному Занскарі
Ряд чортенів (ступ) біля села Пурне
Фрески на стіні Бардан Гомпа, що представляють Колесо Життя

Етимологія ред.

Занскар згадується як «Зангскар» у наукових працях (антропологія). У старих географічних роботах та картах написано «Заскар». Етимологи (Snellgrove and Skorupsky, 1980) вважають, що назва пов'язана з покладами міді в регіоні, по-тибетськи «Зангс». Другий склад становить набагато більше труднощів: «Zangs-dkar» (біла мідь), «Zangs-mkhar» (мідний палац), або «Zangs-sKar» (мідна зірка). В інших дослідженнях зазначають: zan = мідь + skar = долина. Крук (1994) припускає походження від слова «Zan-mKhar» (палац їжі), тому що Занскар дуже родючий, як для посушливого Ладакху.

Деякі місцеві релігійні діячі, їх також цитують Снеллгрув і Скорупські (1980) і Крук (1994), виводять із «bZang-dKar», тобто «хороший» (чи прекрасний) та білий. «Хороший», оскільки Падумська долина трикутної форми, а трикутник символ Дхарми та релігії; «білий» належить до моральності та релігійності занскарців. Все одно, навіть якщо правильніше написання «Зангскар», більш уживаним вже тривалий час є «Занскар».

Географія ред.

Занскар займає понад 7000 км², висоти: 3500-7000 м. Складається із двох долин у притоках річки Занскар. Джерело річки Дода в Пенсі Ла (4400 м), і вона тече долиною на південний схід до Падума, столиці Занскару.

Другу гілку формують дві річки: Карг'яг, з витоком на Шинго Ла (5091 м), і Царап з витоком у Баралача Ла. Біля села Пурне вони зливаються в річку Лунгнак (іноді Лунгіті, Царап). Лунгнак тече на північний захід вузькою ущелиною в центральний Занскар (гзунг гхор), де при злитті з Додою утворюється сам Занскар: «Шинго Ла, головний шлях у Занскар із Лахаула, неприємний перевал. Він не найвищий, близько 17 000 футів, але убогий і брудний, йому не вистачає величі».

Занскар звідси тече на північний схід до Інду. Величезні гори оточують його зі Сходу. Південно-західний кінець відрога Гімалаїв ділить басейни Кіштвару та Чамби. На північному сході — Занскарський хребет, що відокремлює Занскар від Ладакху. Загалом Занскар — дуже замкнутий регіон і русло річки є головною дорогою в цих долинах.

Це пояснює важкодоступність Ладакху для зовнішнього проникнення. Через перевали та замерзлим руслом річки жителі зв'язувалися з іншими регіонами. Найпростіший шлях — через Каргіл у долину Суру[en] та на Пенсі Ла. 1979 року за цим маршрутом і збудували дорогу. Шандор Чома де Кереші[en] став першим тибетологом, який потрапив до Занскару 1823 року. 1947 року Занскар включено до Індії, але через війни закрито для відвідування до 1974 року. 1954 року тут знімали фільм про експедицію трьох домогосподарок у Ладакх.

Історія ред.

Перші пам'ятки людської цивілізації у Занскарі належать до бронзової доби. Петрогліфи, схоже, належали культурі степових мисливців, що жили в Азії між Казахстаном та Кітеєм. Гіпотетично, ці племена згодом стали відомими, як індоєвропейці мони (не плутати з бірманськими монами), вони заселили цей регіон і згодом їх підкорили нові хвилі індоєвропейців — дарди. Незабаром із Кашміру в Занскар прийшов буддизм, приблизно 200 року до н. е. Найраніші буддійські споруди сягають часів кушанів. У VII столітті тутешні князівства завоювала Тибетська імперія і в регіоні переміг Бон, хоча ймовірно, що він завжди був тутешньою релігією.

У VIII столітті в Тибеті стався буддійський переворот і до Занскару повернувся буддизм. У X—XI столітті Занскар став незалежним царством і царський дім фінансував будівництво монастирів Курча-Гомпа та Фуктал Гомпа. До XV століття Занскар був суверенним буддійським царством, але правили ним позмінно 2—4 царські доми. У XV столітті його завоював Ладакх. 1822 року Падум захопили війська Кулу, Лахаула та Кіннаура.

У середині XX століття прикордонні конфлікти між Індією, Пакистаном і Китаєм спричинили закриття Ладакху і Занскару для іноземців. У цих війнах Ладакх утратив дві третини початкової території, втративши Гілгіт-Балтистан і Аксай-Чин захоплений КНР. Ладакх і Занскар, попри постійні усобиці князів, зберегли культурну спадщину з VIII століття. Завдяки приєднанню до Індійського Союзу, Занскар і Ладакх не зазнали китайського завоювання та культурної революції, яка знищила старий Тибет. В останні двадцять років відкриття доріг та масовий приплив туристів і дослідників дуже змінили традиційну соціальну організацію Занскару. 2007 року долина постраждала від сарани, яка занапастила врожай. Уряд запропонував використати отрутохімікати, але буддисти відмовилися застосовувати їх. Щоб допомогти жителям, ченці Занскару влаштували вогняну пуджу (ритуал підношення). Так чи інакше, але 2008 року сарана полетіла зі Занскару.

Населення ред.

Занскар малонаселений, у квітні 2006 року тут налічувалося 13 849 осіб. Цей перепис проводили медичні служби, оскільки вони ретельно спостерігають за Занскаром. Приблизно 95 % населення дотримуються тибетського буддизму, інші — суніти, що переселилися в Падум у XIX столітті. Більшість занскарців мають змішане тибетсько-індоєвропейське походження; особливо чангпа[en], дарди та мони живуть у долині.

Люди живуть у маленьких селах, Падум із 700 мешканцями вважають містом. Села тиснуться до річки Занскар або її приток. Жителі долини звикли до ізоляції та жили на самозабезпеченні та самоврядуванні, до останнього часу це була цілком життєздатна автаркія, хоча жителі й купували у зовнішнього світу інструменти, коштовності, культові предмети.

Занскарці живуть сільським господарством, землеробством та скотарством. Родючих рівнин бракує і мешканці розорюють схили пагорбів терасами, іноді до висоти 4000 м. Ефективна система іригації призвела до величезного для такого клімату зростання сільськогосподарської продукції, але в замкнутому світі долини приріст населення століттями залишався нульовим. Занскарці жили в стані поліандрії і всі брати з однієї родини одружувалися з однією дівчиною і ставали сім'єю. Багато хто ставав буддійськими ченцями. Разом із дитячою смертністю, це спричиняло нульовий приріст.

Відгінне тваринництво вимагало гірських пасовищ, тому влітку багато жінок і дітей переселялися зі сіл у гори, де пасли худобу.

Мова ред.

Більшість занскарців розмовляє кількома мовами, серед яких дардські діалекти, гінді, діалекти тибетської мови. Багато хто знає англійську та використовують її для контактів із туристами.

Релігія ред.

Крім 300 сунітів, що живуть у Падумі (при населенні 700 осіб), решта занскарців — буддисти. Майже в кожному селі є буддійський храм, часто з давніми розписами і тхангками. Головну роль відіграють школи Друкпа Каг'ю, і її монастирі Сані Гомпа, Дзонґгул Гомпа, Стаґрімо і Бардан Гомпа — вони підтримують зв'язок із керівною Стакна Гомпа в долині Інду. Гелуг контролює Рангтун Гомпа, Курча-Гомпа, Стронгде та Фуктал Гомпа, ці монастирі підпорядковуються Нгарі Рінпоче, який живе в Лікір Гомпа в Ладаксі. Нгарі Рінпоче — нинішній молодший брат Далай-лами.

Домашня худоба ред.

Худоба, особливо яки, дуже важливі в Занскарі. На них орють землю, молотять зерно, перевозять до 200 кг вантажів, гній стає добривом, а після висушування — паливом. Занскарці п'ють яче молоко і їдять (рідко) м'ясо яків, хутро йде на одяг, килими, мотузки, покривала.

Флора і фауна ред.

Густа рослинність у Занскарі зустрічається переважно в нижній частині долини і складається зі сосен та тундрової рослинності. Вражають луки, вкриті тисячами едельвейсів. Біля підніжжя хребта Гумбок Ранджан ростуть блакитні квіти. В низовинах фермери вирощують ячмінь, сочевицю і картоплю, а також абрикоси. Домашні тварини: яки, хайнаки, вівці, коні, та собаки.

Дикі тварини: бабаки, ведмеді, вовки, ірбіс, кіанг, нахур, альпійський козел, дикі вівці та кози, ягнятник.

Клімат ред.

Занскар лежить у західній частині Гімалаїв і відрізняється напівпустельністю та великими висотами. Більшість мусонів не проходять у Занскар та Ладакх через гірські хребти, Як наслідок, літо тепле та сухе. Дощів та снігопадів цього сезону майже немає, хоча за останні десятиліття[коли?] кількість опадів побільшала. Колись у Занскарі будували водяні млини, але річки стали повноводнішими і тепер там, де вони стояли, розлилася річка. Занскарські будинки добре збудовані, але дахи виявилися нездатними впоратися зі зростанням опадів, що спонукало мешканців ужити заходів. Взимку випадає дуже багато снігу, що важливо: хоча сніги й заважають сполученню долини з іншими, накопичуючись у горах, вони тануть влітку і долина зрошується водою. Деякі частини долини настільки холодні, що можуть претендувати на рекорд серед постійно заселених регіонів.

Примітки ред.

  1. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  2. Schettler, Margaret & Rolf (1981), p. 150.
  3. Noble (1991), pp. 162—163.
  4. The housewife explorers who climbed the Himalayas. оригіналу за 24 червня 2008. Процитовано 28 червня 2022. 
  5. Schettler (1981), p. 169.
  6. Rizvi (1998), p. 253.
  7. Rizvi (1996), pp. 242—242.

Література ред.

  • Crook, John; Osmaston, Henry. Himalayan Buddhist Villages: Environment, Resources, Society and Religious Life in Zangskar, Ladakh. — Bristol : University of Bristol UK, 1994. — С. 866. — ISBN 0862923867.
  • Dèzes, Pierre. Tectonic and metamorphic Evolution of the Central Himalayan Domain in Southeast Zanskar (Kashmir, India) // Mémoires de Géologie : journal. — Universite de Lausanne, 1999. — Vol. 32 (26 October). — P. 149. — ISSN 1015-3578. з джерела 2 жовтня 2010. Процитовано 2010-11-12. Архивная копия от 2 октября 2010 на Wayback Machine
  • Gutschow, Kim. Being a Buddhist Nun: The Struggle for Enlightenment in the Indian Himalayas. — Harvard University Press, 2004.
  • Namgail, T. Zangskar: mystic land // Sanctuary Asia[en]. — 2004. — Т. 24 (26 жовтня). — С. 44—47.
  • Noble, Christina. At Home in the Himalayas. — London : Fontana, 1991. — ISBN 0-00-637499-9.
  • Rizvi, Janet. Ladakh, Crossroads of High Asia. — Oxford University Press, 1998. — ISBN 019 564546 4.
  • Schettler, Margaret & Rolf. Kashmir, Ladakh & Zanskar. — South Yarra, Victoria, Australia : Lonely Planet Publications, 1981. — ISBN 0 908086 21 0.
  • Snellgrove, D.L.; Skorupsky, T. The Cultural Heritage of Ladakh. — Warminster, Aris and Phillips, 1980. — ISBN 0856680583.
  • Tsering, Tobden. Lamas of Zaṅs-dkar a collection of manuscript material about the lives of Kun-dgaʼ-chos-legs, Bla-ma Kar-ma, and Grub-dbaṅ Nag-dbaṅ-tshe-riṅ. — Gemur, Distt. Lahul, 1985.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zanskar ladakhi ཨནསར gindi ज सकर istorichna oblast ta tehsil okrugu Kargil Centr Padam ZanskarZagalna informaciya33 28 08 pn sh 76 52 39 sh d 33 468888888916666247 pn sh 76 87750000002777995 sh d 33 468888888916666247 76 87750000002777995 Koordinati 33 28 08 pn sh 76 52 39 sh d 33 468888888916666247 pn sh 76 87750000002777995 sh d 33 468888888916666247 76 87750000002777995Krayina Indiya 1 Adminodinicya Kargil districtdKarta Zanskar u VikishovishiZanskar i navit Ladakh perebuvali u sferi vplivu zahidnotibetskogo carstva Guge en Zanskarskij hrebet girskij hrebet sho vidokremlyuye Zanskar vid Ladakhu Geologichno cej hrebet chastina tetisu Gimalayiv sinklinal 100 kilometrovoyi shirini silna skladchastist nasharuvannya slabo metamorfizovani osadovi porodi Visota blizko 6000 m Shidnu chastinu nazivayut Rupshu Kamin Mani u ZanskariPrapori bilya gompi Tanze v Kurgiakskij dolini Viter roznosit molitvi napisani na praporahMiscevi diti ta zhinkiBilij yakFuktal Gompa ru u pivdenno shidnomu ZanskariRyad chorteniv stup bilya sela PurneFreski na stini Bardan Gompa sho predstavlyayut Koleso ZhittyaZmist 1 Etimologiya 2 Geografiya 3 Istoriya 4 Naselennya 5 Mova 6 Religiya 6 1 Domashnya hudoba 6 2 Flora i fauna 6 3 Klimat 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaEtimologiya red Zanskar zgaduyetsya yak Zangskar u naukovih pracyah antropologiya U starih geografichnih robotah ta kartah napisano Zaskar Etimologi Snellgrove and Skorupsky 1980 vvazhayut sho nazva pov yazana z pokladami midi v regioni po tibetski Zangs Drugij sklad stanovit nabagato bilshe trudnoshiv Zangs dkar bila mid Zangs mkhar midnij palac abo Zangs sKar midna zirka V inshih doslidzhennyah zaznachayut zan mid skar dolina 2 Kruk 1994 pripuskaye pohodzhennya vid slova Zan mKhar palac yizhi tomu sho Zanskar duzhe rodyuchij yak dlya posushlivogo Ladakhu Deyaki miscevi religijni diyachi yih takozh cituyut Snellgruv i Skorupski 1980 i Kruk 1994 vivodyat iz bZang dKar tobto horoshij chi prekrasnij ta bilij Horoshij oskilki Padumska dolina trikutnoyi formi a trikutnik simvol Dharmi ta religiyi bilij nalezhit do moralnosti ta religijnosti zanskarciv Vse odno navit yaksho pravilnishe napisannya Zangskar bilsh uzhivanim vzhe trivalij chas ye Zanskar Geografiya red Zanskar zajmaye ponad 7000 km visoti 3500 7000 m Skladayetsya iz dvoh dolin u pritokah richki Zanskar Dzherelo richki Doda v Pensi La 4400 m i vona teche dolinoyu na pivdennij shid do Paduma stolici Zanskaru Drugu gilku formuyut dvi richki Karg yag z vitokom na Shingo La 5091 m i Carap z vitokom u Baralacha La Bilya sela Purne voni zlivayutsya v richku Lungnak inodi Lungiti Carap Lungnak teche na pivnichnij zahid vuzkoyu ushelinoyu v centralnij Zanskar gzung ghor de pri zlitti z Dodoyu utvoryuyetsya sam Zanskar Shingo La golovnij shlyah u Zanskar iz Lahaula nepriyemnij pereval Vin ne najvishij blizko 17 000 futiv ale ubogij i brudnij jomu ne vistachaye velichi 3 Zanskar zvidsi teche na pivnichnij shid do Indu Velichezni gori otochuyut jogo zi Shodu Pivdenno zahidnij kinec vidroga Gimalayiv dilit basejni Kishtvaru ta Chambi Na pivnichnomu shodi Zanskarskij hrebet sho vidokremlyuye Zanskar vid Ladakhu Zagalom Zanskar duzhe zamknutij region i ruslo richki ye golovnoyu dorogoyu v cih dolinah Ce poyasnyuye vazhkodostupnist Ladakhu dlya zovnishnogo proniknennya Cherez perevali ta zamerzlim ruslom richki zhiteli zv yazuvalisya z inshimi regionami Najprostishij shlyah cherez Kargil u dolinu Suru en ta na Pensi La 1979 roku za cim marshrutom i zbuduvali dorogu Shandor Choma de Kereshi en stav pershim tibetologom yakij potrapiv do Zanskaru 1823 roku 1947 roku Zanskar vklyucheno do Indiyi ale cherez vijni zakrito dlya vidviduvannya do 1974 roku 1954 roku tut znimali film pro ekspediciyu troh domogospodarok u Ladakh 4 Istoriya red Pershi pam yatki lyudskoyi civilizaciyi u Zanskari nalezhat do bronzovoyi dobi Petroglifi shozhe nalezhali kulturi stepovih mislivciv sho zhili v Aziyi mizh Kazahstanom ta Kiteyem Gipotetichno ci plemena zgodom stali vidomimi yak indoyevropejci moni ne plutati z birmanskimi monami voni zaselili cej region i zgodom yih pidkorili novi hvili indoyevropejciv dardi Nezabarom iz Kashmiru v Zanskar prijshov buddizm priblizno 200 roku do n e Najranishi buddijski sporudi syagayut chasiv kushaniv U VII stolitti tuteshni knyazivstva zavoyuvala Tibetska imperiya i v regioni peremig Bon hocha jmovirno sho vin zavzhdi buv tuteshnoyu religiyeyu U VIII stolitti v Tibeti stavsya buddijskij perevorot i do Zanskaru povernuvsya buddizm U X XI stolitti Zanskar stav nezalezhnim carstvom i carskij dim finansuvav budivnictvo monastiriv Kurcha Gompa ta Fuktal Gompa Do XV stolittya Zanskar buv suverennim buddijskim carstvom ale pravili nim pozminno 2 4 carski domi U XV stolitti jogo zavoyuvav Ladakh 1822 roku Padum zahopili vijska Kulu Lahaula ta Kinnaura U seredini XX stolittya prikordonni konflikti mizh Indiyeyu Pakistanom i Kitayem sprichinili zakrittya Ladakhu i Zanskaru dlya inozemciv U cih vijnah Ladakh utrativ dvi tretini pochatkovoyi teritoriyi vtrativshi Gilgit Baltistan i Aksaj Chin zahoplenij KNR Ladakh i Zanskar popri postijni usobici knyaziv zberegli kulturnu spadshinu z VIII stolittya Zavdyaki priyednannyu do Indijskogo Soyuzu Zanskar i Ladakh ne zaznali kitajskogo zavoyuvannya ta kulturnoyi revolyuciyi yaka znishila starij Tibet V ostanni dvadcyat rokiv vidkrittya dorig ta masovij pripliv turistiv i doslidnikiv duzhe zminili tradicijnu socialnu organizaciyu Zanskaru 2007 roku dolina postrazhdala vid sarani yaka zanapastila vrozhaj Uryad zaproponuvav vikoristati otrutohimikati ale buddisti vidmovilisya zastosovuvati yih Shob dopomogti zhitelyam chenci Zanskaru vlashtuvali vognyanu pudzhu ritual pidnoshennya Tak chi inakshe ale 2008 roku sarana poletila zi Zanskaru Naselennya red Zanskar malonaselenij u kvitni 2006 roku tut nalichuvalosya 13 849 osib Cej perepis provodili medichni sluzhbi oskilki voni retelno sposterigayut za Zanskarom Priblizno 95 naselennya dotrimuyutsya tibetskogo buddizmu inshi suniti sho pereselilisya v Padum u XIX stolitti Bilshist zanskarciv mayut zmishane tibetsko indoyevropejske pohodzhennya osoblivo changpa en dardi ta moni zhivut u dolini Lyudi zhivut u malenkih selah Padum iz 700 meshkancyami vvazhayut mistom Sela tisnutsya do richki Zanskar abo yiyi pritok Zhiteli dolini zvikli do izolyaciyi ta zhili na samozabezpechenni ta samovryaduvanni do ostannogo chasu ce bula cilkom zhittyezdatna avtarkiya hocha zhiteli j kupuvali u zovnishnogo svitu instrumenti koshtovnosti kultovi predmeti Zanskarci zhivut silskim gospodarstvom zemlerobstvom ta skotarstvom Rodyuchih rivnin brakuye i meshkanci rozoryuyut shili pagorbiv terasami inodi do visoti 4000 m Efektivna sistema irigaciyi prizvela do velicheznogo dlya takogo klimatu zrostannya silskogospodarskoyi produkciyi ale v zamknutomu sviti dolini pririst naselennya stolittyami zalishavsya nulovim Zanskarci zhili v stani poliandriyi i vsi brati z odniyeyi rodini odruzhuvalisya z odniyeyu divchinoyu i stavali sim yeyu Bagato hto stavav buddijskimi chencyami Razom iz dityachoyu smertnistyu ce sprichinyalo nulovij pririst Vidginne tvarinnictvo vimagalo girskih pasovish tomu vlitku bagato zhinok i ditej pereselyalisya zi sil u gori de pasli hudobu Mova red Bilshist zanskarciv rozmovlyaye kilkoma movami sered yakih dardski dialekti gindi dialekti tibetskoyi movi Bagato hto znaye anglijsku ta vikoristovuyut yiyi dlya kontaktiv iz turistami Religiya red Krim 300 sunitiv sho zhivut u Padumi pri naselenni 700 osib reshta zanskarciv buddisti 5 Majzhe v kozhnomu seli ye buddijskij hram chasto z davnimi rozpisami i thangkami Golovnu rol vidigrayut shkoli Drukpa Kag yu i yiyi monastiri Sani Gompa Dzonggul Gompa Stagrimo i Bardan Gompa voni pidtrimuyut zv yazok iz kerivnoyu Stakna Gompa v dolini Indu Gelug kontrolyuye Rangtun Gompa Kurcha Gompa Strongde ta Fuktal Gompa ci monastiri pidporyadkovuyutsya Ngari Rinpoche 6 yakij zhive v Likir Gompa v Ladaksi Ngari Rinpoche ninishnij molodshij brat Dalaj lami 7 Domashnya hudoba red Hudoba osoblivo yaki duzhe vazhlivi v Zanskari Na nih oryut zemlyu molotyat zerno perevozyat do 200 kg vantazhiv gnij staye dobrivom a pislya visushuvannya palivom Zanskarci p yut yache moloko i yidyat ridko m yaso yakiv hutro jde na odyag kilimi motuzki pokrivala Flora i fauna red Gusta roslinnist u Zanskari zustrichayetsya perevazhno v nizhnij chastini dolini i skladayetsya zi sosen ta tundrovoyi roslinnosti Vrazhayut luki vkriti tisyachami edelvejsiv Bilya pidnizhzhya hrebta Gumbok Randzhan rostut blakitni kviti V nizovinah fermeri viroshuyut yachmin sochevicyu i kartoplyu a takozh abrikosi Domashni tvarini yaki hajnaki vivci koni ta sobaki Diki tvarini babaki vedmedi vovki irbis kiang nahur alpijskij kozel diki vivci ta kozi yagnyatnik Klimat red Zanskar lezhit u zahidnij chastini Gimalayiv i vidriznyayetsya napivpustelnistyu ta velikimi visotami Bilshist musoniv ne prohodyat u Zanskar ta Ladakh cherez girski hrebti Yak naslidok lito teple ta suhe Doshiv ta snigopadiv cogo sezonu majzhe nemaye hocha za ostanni desyatilittya koli kilkist opadiv pobilshala Kolis u Zanskari buduvali vodyani mlini ale richki stali povnovodnishimi i teper tam de voni stoyali rozlilasya richka Zanskarski budinki dobre zbudovani ale dahi viyavilisya nezdatnimi vporatisya zi zrostannyam opadiv sho sponukalo meshkanciv uzhiti zahodiv Vzimku vipadaye duzhe bagato snigu sho vazhlivo hocha snigi j zavazhayut spoluchennyu dolini z inshimi nakopichuyuchis u gorah voni tanut vlitku i dolina zroshuyetsya vodoyu Deyaki chastini dolini nastilki holodni sho mozhut pretenduvati na rekord sered postijno zaselenih regioniv Primitki red archINFORM 1994 d Track Q265049 Schettler Margaret amp Rolf 1981 p 150 Noble 1991 pp 162 163 The housewife explorers who climbed the Himalayas Arhiv originalu za 24 chervnya 2008 Procitovano 28 chervnya 2022 Schettler 1981 p 169 Rizvi 1998 p 253 Rizvi 1996 pp 242 242 Literatura red Crook John Osmaston Henry Himalayan Buddhist Villages Environment Resources Society and Religious Life in Zangskar Ladakh Bristol University of Bristol UK 1994 S 866 ISBN 0862923867 Dezes Pierre Tectonic and metamorphic Evolution of the Central Himalayan Domain in Southeast Zanskar Kashmir India Memoires de Geologie journal Universite de Lausanne 1999 Vol 32 26 October P 149 ISSN 1015 3578 Arhivovano z dzherela 2 zhovtnya 2010 Procitovano 2010 11 12 Arhivnaya kopiya ot 2 oktyabrya 2010 na Wayback Machine Gutschow Kim Being a Buddhist Nun The Struggle for Enlightenment in the Indian Himalayas Harvard University Press 2004 Namgail T Zangskar mystic land Sanctuary Asia en 2004 T 24 26 zhovtnya S 44 47 Noble Christina At Home in the Himalayas London Fontana 1991 ISBN 0 00 637499 9 Rizvi Janet Ladakh Crossroads of High Asia Oxford University Press 1998 ISBN 019 564546 4 Schettler Margaret amp Rolf Kashmir Ladakh amp Zanskar South Yarra Victoria Australia Lonely Planet Publications 1981 ISBN 0 908086 21 0 Snellgrove D L Skorupsky T The Cultural Heritage of Ladakh Warminster Aris and Phillips 1980 ISBN 0856680583 Tsering Tobden Lamas of Zaṅs dkar a collection of manuscript material about the lives of Kun dgaʼ chos legs Bla ma Kar ma and Grub dbaṅ Nag dbaṅ tshe riṅ Gemur Distt Lahul 1985 Posilannya red Geologiya Zanskaru angl Choma de Keresh u Zanskari angl Zanskar angl Domogospodarka doslidnicya Gimalayiv angl Mishel Pessel Zaskar Zabute knyazivstvo na okolici Gimalayiv angl Mishel Pessel Zaoblachnye tropy Zanskara Vokrug sveta 7 2514 iyul 1983 Procitovano 24 serpnya 2011 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zanskar amp oldid 39607966