www.wikidata.uk-ua.nina.az

Геологія Гімалаїв Гімалаї великий гірський хребет що тягнеться на 2400 км від Намче Барва у Тибеті на захід до Нангапарб

Геологія Гімалаїв

Гімалаї — великий гірський хребет, що тягнеться на 2400 км від Намче-Барва у Тибеті на захід до Нангапарбат в Індії. Гімалаї є результатом постійного орогенезу, що відбувся в результаті зіткнення двох континентальних літосферних плит. Цей величезний гірський хребет був сформований тектонічними силами, а так само за допомогою вивітрювання і ерозії. Регіон Гімалаї-Тибет є виробником прісної води для більш ніж однієї п'ятої частини світового населення; на нього також доводиться чверть світових осадових накопичень. Топографічно, пояс має багато рекордів: найвищий рівень підйому (близько 10 мм/рік на Нангапарбат), найвища точка (гора Еверест — 8848 м), найшвидша ерозія (2-12 мм/рік), витоки деяких найбільших річок і найбільша кількість льодовиків за межами полярних регіонів. Ця остання особливість дала Гімалаям ім'я, що перекладається з санскриту як «обитель снігу».

Розташування континентів під час раннього перму (290 Ма), коли Індія була частиною Гондвани і межувала на півночі з Кіммерійським супертеррейном. Згідно з Dèzes, (1999), Stampfli та Borel, (2002) та Patriat та Achache, (1984).
Розташування континентів на межі перм/тріасу (249 Ма), Відкриття Неотетісу відокремлює Кіммерійський Супертеррейн від Гондвани. Згідно (Stampfli, (2000), Stampfli та ін., (2001) and Stampfli та Borel, (2002)).
Розташування континентів за часів крейди (100 Ма) Кіммерійський Супертеррейн з'єднався з Мега-Лавразією, океанічна кора Неотетісу зазнала субдукції на північ уздовж Драскової вулканічної дуги, Океан Шигацзе відкривається внаслідок поширення спредінгу зворотньої дуги, Індія відокремлена від Африки та Східної Гондвани, відкриття Індійського океану. Згідно з Dèzes, (1999), Stampfli та Borel, (2002) та Patriat та Achache, (1984)

Утворення Гімалаїв ред.

У пізньому докембрії і палеозої, Індостан, межував на півночі з Кіммерією, був частиною Гондвани і був відокремлений від Євразії Палеотетісом. Протягом цього періоду, північна частина Індії зазнала впливу пізнього етапу Пан-Африканської орогенезу, яка відзначена відмінностями між ордовицькими континентальними конгломератами і базовими кембрійськими морськими відкладеннями. Численні гранітні інтрузії віком близько 500 Ma також віднесені до цієї події.

На початку карбона відбувалася рання стадія рифтогенезу між Індійським континентом і Кіммерією. На початку пермського періоду, на місці рифту утворено океан Неотетіс. Кіммерія дрейфувла від Гондвани на північ, у напрямку Азії. Сьогоденні Іран, Афганістан і Тибет частково складаються з цих террейнів.

У норійський період (210 Ma) відбувся період великого рифтогенезу і розколу Гондвани на дві частини. Індійський континент був у складі Східної Гондвани, разом з Австралією і Антарктидою. Проте, утворення океанічної кори сталося значно пізніше, у келловейський період (160—155 Ma). Індійська плита відкололася від Австралії і Антарктиди на початку крейдяного періоду (130—125 Ma), разом з відкриттям «Південного» Індійського океану.

Під час верхньої крейди (84 Ma), Індійська плита розпочала дуже швидкий рух на північ, подалавши відстань близько 6000 км; океанічно-океанічна субдукція тривала до остаточного закриття океанічного басейну, обдукція океанічних офіолитів на Індію і початку континентально-континентального тектонічного взаємодії плит (65 Ma) у центральних Гімалаях. Зміна відносної швидкості між Індійською та Євразійською плитами з дуже швидкої (18-19.5 см/рік) до швидкої (4.5 см/рік) відбулося приблизно 55 Ma. З тих пір кора стиснулася до 2500 км, а Індії повернулася на 45 ° проти годинникової стрілки відносної північного заходу Гімалаїв і до 10 ° -15 ° проти годинникової стрілки щодо північно-центральної частини Непалу .

У той час як більша частина океанічної кори зазнала субдукції під Тибетський блок під час руху Індії на північ, три основні механізми пояснюють відсутність 2500-кілометрової частини континентальної кори Індії на північ.

  • Перший механізм — субдукція Індійської континентальної кори під Тибет.
  • Другий — видавлювання Індією Індокитайського блоку на своєму шляху. (Molnar та Tapponnier, 1975)
  • Третій — велика частина (~ 1000 км ((Dewey, Cande та Pitman, 1989)) або ~ 800 до ~ 1200 км) 2500 км стиснення земної кори була зім'ята у складки і деформувала Тибет.

Найбільші тектонічні структури Гімалаїв ред.

Гімалаї класично мають поділ на чотири тектонічні блоки:

  • Південні Гімалаї (Шивалік): утворюють передгір'я Гімалаїв і складаються з моласових відкладень, що датуються міоцен-плейстоценом і утворилися в результаті ерозії Гімалаїв. Ці моласові родовища відомі як формації Муреє[en] і Шивалік. Субгімалайський хребет[en] розташовано уздовж Головного центрального насуву[en] (ГЦН) над четвертинним алювієм, що принесли річки, витоки яких знаходяться в Гімалаях (Ганг, Інд, Брахмапутра тощо), що свідчить про те, що в Гімалаях відбувається дуже активний орогенез.
  • Малі Гімалаї були утворені головним чином з пізнього протерозою по ранній кембрій з уламкових осадових порід пасивної Індійської околиці[en], що включає гранітні і сульфідно-вулканічні породи (1840 ± 70 Ма). Малі Гімалаї часто з'являються у тектонічних вікнах (вікна Кіштвар або Лардж-Кулу-Рампур).
  • Центрально-Гімалайський терен, (ЦГТ) або Високі Гімалаї, утворено за часів Гімалайського орогенезу і охоплює найвищі високогір'я (найвищі вершини). Зазвичай поділяють на чотири зони:
    • Кристалічна послідовність Високих Гімалаїв (КПВГ): хребет завширшки до 30 км, що містить мета-осадові породи: ордовицькі (500 Ма) і ранньо-міоценові (22 Ма) граніти. Хоча більшість мета-осадових порід формували КПВГ з пізнього протерозою до кембрію, багато молодших порід цього типу можна знайти в інших місцях (мезозойські в синклиналі Танді і долини Варван[en], пермські в розрізі Чулдо, ордовицько-карбонові в області Сарчу[en]). Зараз прийнято говорити, що мета-осадові породи КПВГ є метаморфічним еквівалентом осадових серій, які формують основу Тетіс-Гімалаїв. Кристалічна послідовність формує тектонічний покрив, що покриває Малі Гімалаї.
    • Тетіс-Гімалаї (ТГ) — синкліналь завдовжки 100 км, сформована сильно вигнутими тонкими метаморнимі осадовими серіями. Деякі покриви, названі Північно-Гімалайський шар'яж, часто описуються разом з цим відділом. Стратиграфічний аналіз цих твердих осадів показує всю геологічну історію північної околиці Індійського субконтиненту від його Гондванської еволюції до зіткнення плити з Азією. Прогресує переміщення між основними нижніми наносами Тетіс-Гімалаїв і високими наносами КПВГ. Але в багатьох місцях Гімалайського пояса це переміщення відзначено великою структурою, Центрально-Гімалайським розломом, який має показники як розширення, так і ущільнення.
    • Метаморфічний купол Ньїмалінг-Цоморарі, МКНЦ: у регіоні Ладакх, Тетіс-Гімалаї поступово на півночі переходять у купол, що складається з зеленого сланцю і еклогітних метаморфічних порід. Як і з Кристаличною Послідовністю, ці мета-осадові породи є метаморфічним еквівалентом наносів, що складають Тетіс-Гімалаї. Докембрийская формація Пхе також пронизана ордовицькими (480 Ма) гранітами.
    • Відділи Ламаюру і Маркха сформовані флішем і олістолітними відкладеннями у турбідітних середовищі у північній частині Індійської континентальної околиці[en] і у примикаючому басейні Неотетіс. Ці наноси датуються пізнім пермом-еоценом.
  • Індостанська сутурна зона (ШСЗ) (Сутурна зона Інд-Ярлунг-Цанпо) — зона зіткнення між Індостанською плитою і Ладакхським батолітом на півночі (також Трансгімалаї або Лхаський террейн[en]. Ця зона сформована:

Примітки ред.

  1. Сучаснішу реконструкцію мапи раннього перму можна знайти: at this website [ 8 червня 2011 у Wayback Machine.].
  2. Сучаснішу палеогеографічну реконструкцію того ж періоду див this web-site [ 19 січня 2011 у Wayback Machine.] (Stampfli, (2000), Stampfli та ін., (2001) and Stampfli та Borel, (2002)).
  3. Burbank, Douglas W.; Leland, John; Fielding, Eric; Anderson, Robert S.; Brozovic, Nicholas; Reid, Mary R.; Duncan, Christopher. Bedrock incision, rock uplift and threshold hillslopes in the northwestern Himalayas // Nature. — 1996. — Помилка: неправильний час.
  4. Dèzes, 1999.
  5. Ding, Kapp та Wan, 2005.
  6. Klootwijk та ін., 1992.
  7. Achache та Courtillot, Xiu.
  8. Patriat та Achache, 1984.
  9. Besse та ін., 1984.
  10. Besse та Courtillot, 1988.
  11. Klootwijk, Conaghan та Powell, 1985.
  12. Bingham та Klootwijk, 1980.
  13. Le Pichon, Fournier та Jolivet, 1992.
  14. Frank, Gansser та Trommsdorff, 1977.
  15. Steck та ін., 1993.
  16. Girard та Bussy, 1998.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gimalayi velikij girskij hrebet sho tyagnetsya na 2400 km vid Namche Barva u Tibeti na zahid do Nangaparbat v Indiyi Gimalayi ye rezultatom postijnogo orogenezu sho vidbuvsya v rezultati zitknennya dvoh kontinentalnih litosfernih plit Cej velicheznij girskij hrebet buv sformovanij tektonichnimi silami a tak samo za dopomogoyu vivitryuvannya i eroziyi Region Gimalayi Tibet ye virobnikom prisnoyi vodi dlya bilsh nizh odniyeyi p yatoyi chastini svitovogo naselennya na nogo takozh dovoditsya chvert svitovih osadovih nakopichen Topografichno poyas maye bagato rekordiv najvishij riven pidjomu blizko 10 mm rik na Nangaparbat najvisha tochka gora Everest 8848 m najshvidsha eroziya 2 12 mm rik 3 vitoki deyakih najbilshih richok i najbilsha kilkist lodovikiv za mezhami polyarnih regioniv Cya ostannya osoblivist dala Gimalayam im ya sho perekladayetsya z sanskritu yak obitel snigu Roztashuvannya kontinentiv pid chas rannogo permu 290 Ma koli Indiya bula chastinoyu Gondvani i mezhuvala na pivnochi z Kimmerijskim superterrejnom Zgidno z Dezes 1999 Stampfli ta Borel 2002 ta Patriat ta Achache 1984 1 Roztashuvannya kontinentiv na mezhi perm triasu 249 Ma Vidkrittya Neotetisu vidokremlyuye Kimmerijskij Superterrejn vid Gondvani Zgidno Stampfli 2000 Stampfli ta in 2001 and Stampfli ta Borel 2002 2 Roztashuvannya kontinentiv za chasiv krejdi 100 Ma Kimmerijskij Superterrejn z yednavsya z Mega Lavraziyeyu okeanichna kora Neotetisu zaznala subdukciyi na pivnich uzdovzh Draskovoyi vulkanichnoyi dugi Okean Shigacze vidkrivayetsya vnaslidok poshirennya spredingu zvorotnoyi dugi Indiya vidokremlena vid Afriki ta Shidnoyi Gondvani vidkrittya Indijskogo okeanu Zgidno z Dezes 1999 Stampfli ta Borel 2002 ta Patriat ta Achache 1984 Utvorennya Gimalayiv red U piznomu dokembriyi i paleozoyi Indostan mezhuvav na pivnochi z Kimmeriyeyu buv chastinoyu Gondvani i buv vidokremlenij vid Yevraziyi Paleotetisom Protyagom cogo periodu pivnichna chastina Indiyi zaznala vplivu piznogo etapu Pan Afrikanskoyi orogenezu yaka vidznachena vidminnostyami mizh ordovickimi kontinentalnimi konglomeratami i bazovimi kembrijskimi morskimi vidkladennyami Chislenni granitni intruziyi vikom blizko 500 Ma takozh vidneseni do ciyeyi podiyi Na pochatku karbona vidbuvalasya rannya stadiya riftogenezu mizh Indijskim kontinentom i Kimmeriyeyu Na pochatku permskogo periodu na misci riftu utvoreno okean Neotetis Kimmeriya drejfuvla vid Gondvani na pivnich u napryamku Aziyi Sogodenni Iran Afganistan i Tibet chastkovo skladayutsya z cih terrejniv U norijskij period 210 Ma vidbuvsya period velikogo riftogenezu i rozkolu Gondvani na dvi chastini Indijskij kontinent buv u skladi Shidnoyi Gondvani razom z Avstraliyeyu i Antarktidoyu Prote utvorennya okeanichnoyi kori stalosya znachno piznishe u kellovejskij period 160 155 Ma Indijska plita vidkololasya vid Avstraliyi i Antarktidi na pochatku krejdyanogo periodu 130 125 Ma razom z vidkrittyam Pivdennogo Indijskogo okeanu Pid chas verhnoyi krejdi 84 Ma Indijska plita rozpochala duzhe shvidkij ruh na pivnich podalavshi vidstan blizko 6000 km 4 okeanichno okeanichna subdukciya trivala do ostatochnogo zakrittya okeanichnogo basejnu obdukciya okeanichnih ofiolitiv na Indiyu i pochatku kontinentalno kontinentalnogo tektonichnogo vzayemodiyi plit 65 Ma u centralnih Gimalayah 5 Zmina vidnosnoyi shvidkosti mizh Indijskoyu ta Yevrazijskoyu plitami z duzhe shvidkoyi 18 19 5 sm rik do shvidkoyi 4 5 sm rik vidbulosya priblizno 55 Ma 6 Z tih pir kora stisnulasya do 2500 km 7 8 9 10 a Indiyi povernulasya na 45 proti godinnikovoyi strilki vidnosnoyi pivnichnogo zahodu Gimalayiv 11 i do 10 15 proti godinnikovoyi strilki shodo pivnichno centralnoyi chastini Nepalu 12 U toj chas yak bilsha chastina okeanichnoyi kori zaznala subdukciyi pid Tibetskij blok pid chas ruhu Indiyi na pivnich tri osnovni mehanizmi poyasnyuyut vidsutnist 2500 kilometrovoyi chastini kontinentalnoyi kori Indiyi na pivnich Pershij mehanizm subdukciya Indijskoyi kontinentalnoyi kori pid Tibet Drugij vidavlyuvannya Indiyeyu Indokitajskogo bloku na svoyemu shlyahu Molnar ta Tapponnier 1975 Tretij velika chastina 1000 km Dewey Cande ta Pitman 1989 abo 800 do 1200 km 13 2500 km stisnennya zemnoyi kori bula zim yata u skladki i deformuvala Tibet Najbilshi tektonichni strukturi Gimalayiv red Gimalayi klasichno mayut podil na chotiri tektonichni bloki Pivdenni Gimalayi Shivalik utvoryuyut peredgir ya Gimalayiv i skladayutsya z molasovih vidkladen sho datuyutsya miocen plejstocenom i utvorilisya v rezultati eroziyi Gimalayiv Ci molasovi rodovisha vidomi yak formaciyi Mureye en i Shivalik Subgimalajskij hrebet en roztashovano uzdovzh Golovnogo centralnogo nasuvu en GCN nad chetvertinnim alyuviyem sho prinesli richki vitoki yakih znahodyatsya v Gimalayah Gang Ind Brahmaputra tosho sho svidchit pro te sho v Gimalayah vidbuvayetsya duzhe aktivnij orogenez Mali Gimalayi buli utvoreni golovnim chinom z piznogo proterozoyu po rannij kembrij z ulamkovih osadovih porid pasivnoyi Indijskoyi okolici en sho vklyuchaye granitni i sulfidno vulkanichni porodi 1840 70 Ma 14 Mali Gimalayi chasto z yavlyayutsya u tektonichnih viknah vikna Kishtvar abo Lardzh Kulu Rampur Centralno Gimalajskij teren CGT abo Visoki Gimalayi utvoreno za chasiv Gimalajskogo orogenezu i ohoplyuye najvishi visokogir ya najvishi vershini Zazvichaj podilyayut na chotiri zoni Kristalichna poslidovnist Visokih Gimalayiv KPVG hrebet zavshirshki do 30 km sho mistit meta osadovi porodi ordovicki 500 Ma i ranno miocenovi 22 Ma graniti Hocha bilshist meta osadovih porid formuvali KPVG z piznogo proterozoyu do kembriyu bagato molodshih porid cogo tipu mozhna znajti v inshih miscyah mezozojski v sinklinali Tandi i dolini Varvan en permski v rozrizi Chuldo ordovicko karbonovi v oblasti Sarchu en Zaraz prijnyato govoriti sho meta osadovi porodi KPVG ye metamorfichnim ekvivalentom osadovih serij yaki formuyut osnovu Tetis Gimalayiv Kristalichna poslidovnist formuye tektonichnij pokriv sho pokrivaye Mali Gimalayi Tetis Gimalayi TG sinklinal zavdovzhki 100 km sformovana silno vignutimi tonkimi metamornimi osadovimi seriyami Deyaki pokrivi nazvani Pivnichno Gimalajskij shar yazh 15 chasto opisuyutsya razom z cim viddilom Stratigrafichnij analiz cih tverdih osadiv pokazuye vsyu geologichnu istoriyu pivnichnoyi okolici Indijskogo subkontinentu vid jogo Gondvanskoyi evolyuciyi do zitknennya pliti z Aziyeyu Progresuye peremishennya mizh osnovnimi nizhnimi nanosami Tetis Gimalayiv i visokimi nanosami KPVG Ale v bagatoh miscyah Gimalajskogo poyasa ce peremishennya vidznacheno velikoyu strukturoyu Centralno Gimalajskim rozlomom yakij maye pokazniki yak rozshirennya tak i ushilnennya Metamorfichnij kupol Nyimaling Comorari MKNC u regioni Ladakh Tetis Gimalayi postupovo na pivnochi perehodyat u kupol sho skladayetsya z zelenogo slancyu i eklogitnih metamorfichnih porid Yak i z Kristalichnoyu Poslidovnistyu ci meta osadovi porodi ye metamorfichnim ekvivalentom nanosiv sho skladayut Tetis Gimalayi Dokembrijskaya formaciya Phe takozh pronizana ordovickimi 480 Ma 16 granitami Viddili Lamayuru i Markha sformovani flishem i olistolitnimi vidkladennyami u turbiditnih seredovishi u pivnichnij chastini Indijskoyi kontinentalnoyi okolici en i u primikayuchomu basejni Neotetis Ci nanosi datuyutsya piznim permom eocenom Indostanska suturna zona ShSZ Suturna zona Ind Yarlung Canpo zona zitknennya mizh Indostanskoyu plitoyu i Ladakhskim batolitom na pivnochi takozh Transgimalayi abo Lhaskij terrejn en Cya zona sformovana Ofiolitovimi melanzhami yaki skladayutsya z flishu i ofiolitiv okeanichnoyi kori Neotetisu Drasskimi en vulkanitami yaki buli reliktami piznogo yurskogo do piznogo krejdyanogo periodiv vulkanichnoyi ostrivnoyi dugi i vklyuchayut bazalti daciti vulkanoklastiti podushkovu lavu i dribnih radiolyaritnih flintiv Indskij molasoj yaka ye kontinentalnoyu ulamkovoyu porodoyu z ridkisnimi prosharkami morskih vidkladen z nanosami morskoyi vodi sho mistit konus vinosu ruslovu bagatorukavnist i ozerni vidkladennya sho znahodyatsya v osnovnomu u Ladakhskomu batoliti a takozh u suturnij zoni i Tetis Gimalayah Cya molasa ye postkollizionnoyu i takim chinom datuyetsya eocenom ta post eocenom Indska suturna zona en pivnichna mezha Gimalayiv Dali na pivnich Transgimalayi abo lokalnishe Ladakhskij batolit sho ye aktivnoyu okoliceyu Andskogo tipu Shiroko poshirenij vulkanizm v cij vulkanichnoyi duzi buv viklikanij plavlennyam mantiyi v osnovi tibetskogo bloku cherez degidrataciyeyu sho zaznaye subdukciyi okeanichnoyi kori Primitki red Suchasnishu rekonstrukciyu mapi rannogo permu mozhna znajti at this website Arhivovano 8 chervnya 2011 u Wayback Machine Suchasnishu paleogeografichnu rekonstrukciyu togo zh periodu div this web site Arhivovano 19 sichnya 2011 u Wayback Machine Stampfli 2000 Stampfli ta in 2001 and Stampfli ta Borel 2002 Burbank Douglas W Leland John Fielding Eric Anderson Robert S Brozovic Nicholas Reid Mary R Duncan Christopher Bedrock incision rock uplift and threshold hillslopes in the northwestern Himalayas Nature 1996 Pomilka nepravilnij chas Dezes 1999 Ding Kapp ta Wan 2005 Klootwijk ta in 1992 Achache ta Courtillot Xiu Patriat ta Achache 1984 Besse ta in 1984 Besse ta Courtillot 1988 Klootwijk Conaghan ta Powell 1985 Bingham ta Klootwijk 1980 Le Pichon Fournier ta Jolivet 1992 Frank Gansser ta Trommsdorff 1977 Steck ta in 1993 Girard ta Bussy 1998 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Geologiya Gimalayiv amp oldid 38169686