www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кам яновугільний період Хронологія 358 9 298 9 млн років томуСередня концентрація кисню O2 впродовж періоду бл 32 5 1 16

Кам'яновугільний період

Кам'яновугільний період
Хронологія 358,9–298,9 млн років тому
Середня концентрація кисню (O2) впродовж періоду бл. 32.5 %
(163 % від сучасного рівня)
Середня концентрація вуглекислого газу (CO2) впродовж періоду бл. 800 ppm
(у 3 разів більше доіндустріального періоду)
Середня температура поверхні впродовж періоду бл. 14 °C
(на 0 °C вище сучасного рівня)
Рівень моря (вище або нижче сучасного рівня, в метрах) Зменшився з +120 м вродовж міссісіпію до сучасного рівня моря, потім постійно зростав до +80 м до кінця періоду.

Кам'яновугільний період (система), карбон (рос. каменноугольная система (период), карбон; англ. Carboniferous System; англ. Carbonian нім. Steinkohlensystem n (Periode f), Karbon n, Kohlenzeit f) — п'ятий період палеозойської ери. Настав після девонського й змінився пермським. Тривав від 358,9 ± 0,4 до 298,9 ± 0,15 млн років тому, тобто близько 60 млн років.

Назва

Означення «кам'яновугільний» походить від значних шарів кам'яного вугілля, що сформувалися в Західній Європі впродовж цього періоду. Перша частина періоду називається міссісіпієм, а друга — пенсильванієм. Протягом цього періоду виникли хвойні дерева.

Загальна характеристика

Рослинність кам'яновугільного періоду

У карбоні відбулися значні гороутворювальні рухи й пов'язані з ними регресії моря, що чергувалися з широкими трансгресіями. Були поширені комахи й земноводні, з'явилися рептилії, у морях переважали безхребетні. Великого розвитку набула наземна рослинність (лепідодендрони, сигілярієві, деревоподібні папороті тощо). З їхніх решток утворилося кам'яне вугілля.

Відклади, що утворилися впродовж кам'яновугільного періоду, становлять кам'яновугільну систему. Кам'яновугільна система названа за значним поширенням покладів викопного вугілля. Їхні поклади у карбоні становлять близько 25 % загальних світових запасів. Вугільні басейни і родовища карбону широко представлені в Європі й Північній Америці, де сконцентровано понад 80 % загальних геологічних запасів вугілля цієї доби.

Корисні копалини

Хоча ліси існували уже у девонському періоді, вони не лишили значних покладів вугілля, оскільки не містили багато лігніну. Масове накопичення вугілля у карбоні пояснюють тим, що рослини навчилися виробляти лігнин, а гриби, що зараз його уміють розкладати, ще не з'явилися. Таким чином біомаса не встигала розкладатися.

Основні вугільні копалини  — в Україні — Донецький і Львівсько-Волинський. В Азії — Кузнецький, Карагандинський, Екібастузький і Тунгуський та інші.

З покладами карбону пов'язані найбільші в Європі вугільні басейни: Південному Уельсі, Ланкаширі, Нортумберленді, Кенті — у Великій Британії, Астурійський — в Іспанії, Валансьєн — у Франції, Льєж і Кампін — у Бельгії, Нижньорейнсько-Вестфальський (Рурський) — у ФРН, Верхньосілезький — у Польщі, Остравський — у Чехії.

В Північній Америці з пенсильванськими товщами пов'язане найбільше вугленакопичення (Аппалачський, Іллінойський, Пенсильванський, Мічиганський вугільний басейн, Техаський вугільний басейн).

Басейни Австралії: Боуен, Новий Південний Уельс.

У відкладах кам'яновугільної системи зосереджено багато різних руд осадового та магматогенного походження: бурі залізняки, боксити, вогнетривкі глини, руди поліметалів, нерудні корисні копалини.

Підрозділи кам'яновугільної системи

Система/
Період 		Відділ/
Епоха 		Ярус/
Вік 		Вік
(млн років)
Перм, P Цисуралій, P1 Ассельський, P11 молодше
Карбон, C Пенсильваній* Гжельський, C3g 298,9 303,7
Касимовський, C3k 303,7 307,0
Московський, C2m 307,0 315,2
Башкирський, C2b 315,2 323,2
Міссісіпій* Серпуховський, C1s 323,2 330,9
Візейський, C1v 330,9 346,7
Турнейський, C1t 346,7 358,9
Девон, D Верхній/Пізній, D3 Фаменський, D3fm древніше
Примітки і коментарі
Підрозділи XXX системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік.

* - Пенсильваній і міссісіпій не є окремими епохами/відділами, а підперіодами/підсистемами кам'яновугільного періоду. Геологічними епохами/відділами є верхній, середній, нижній пенсильваній та верхній, середній, нижній міссісіпій.

  • п
  • о
  • р

Міжнародна стратиграфічна комісія в 2018 році поділила кам'яновугільну систему на 2 підсистеми, 6 відділів і 7 ярусів. Водночас у Західній Європі прийнятий поділ на 2 відділи та 5 ярусів. Нижче наведена порівняльна таблиця підрозділів кам'яновугільної системи.

Зміна тривалості доби

У зв'язку з притяганням Місяця, видимим проявом чого є припливи, швидкість обертання Землі поступово зменшується. За сторіччя тривалість земної доби збільшується приблизно на 2 мілісекунди.

Зміну довжини дня протягом геологічного часу було перевірено експериментально, завдяки підрахунку кільцевих ліній у викопних коралів. Корали відкладають на своєму зовнішньому скелеті у вигляді кілець карбонат кальцію; циклічність відкладення кілець пов'язана як з денним освітленням, так і з періодичними сезонними змінами: в 1963 році американський палеонтолог Джон Уеллс[en] (1907-1994) відкрив, що з кільцевих утворень на епітеке коралів можна визначити кількість днів в році тієї епохи, коли ці корали жили. З огляду на зміну тривалості року і екстраполюючи назад в часі уповільнення швидкості обертання Землі завдяки впливу Місяця, можна також визначити тривалість доби в той чи інший геологічний період:

Час Геологічний період Число днів в році Тривалість доби
Сьогодні Четвертичний 365 24 год
100 млн л.т Юра 380 23 год
200 млн л.т Перм 390 22,5 годин
300 млн л.т Карбон 400 22 год
400 млн л.т Силур 410 21,5 год
500 млн л.т Кембрій 425 20,5 год

Щоб дізнатися тривалість доби до епохи виникнення коралів, вченим довелося вдатися до допомоги синьозелених водоростей. З 1998 року китайські дослідники Чжу Шісін, Хуан Сюегуан і Синь Хоутянь з Тяньцзіньського інституту геології і мінеральних ресурсів проаналізували більше 500 копалин строматолітів віком 1,3 мільярда років, що росли колись біля екватора і похованих на горах Яньшань. Синьозелені водорості реагують на зміну світлого і темного часу доби напрямком свого зростання і глибиною кольору: вдень вони пофарбовані в світлі тони і ростуть вертикально, вночі мають темне забарвлення і ростуть горизонтально. За зовнішнім виглядом даних організмів, враховуючи швидкість їх росту і накопичені наукові дані по геології і кліматології, виявилося можливим визначити річний, місячний і щоденний ритми росту синьозелених водоростей. Згідно з отриманими результатами, вченими був зроблений висновок, що 1,3 мільярда років тому (в докембрійських епоху) земна доба тривала 14,91-16,05 годин, а рік складався з 546-588 днів. Звіт про дослідження був опублікований у Journal of Micropaleontology та привернув велику увагу як у країні, так і за кордоном.

Існують і противники цієї оцінки, що вказують що дані досліджень стародавніх приливних відкладень, субліторальних карбонічних фацій (тайдалітів), суперечать їй.

Згідно з новим міжнародним дослідженням, збільшення тривалості дня могло мати важливий вплив на характер і час насичення Землі киснем.

«Незмінне питання в науці про Землю полягає в тому, як атмосфера Землі отримала кисень і які чинники відбувалися під час оксигенації», - відзначив співавтор дослідження Грегорі Дік, геомікробіолог з Департаменту наук про Землю та довкілля Мічиганського університету (США).

Див також

Примітки

  1. Image:Sauerstoffgehalt-1000mj.svg
  2. Image:Phanerozoic Carbon Dioxide.png
  3. Image:All palaeotemps.png
  4. Haq, B. U.; Schutter, SR (2008). A Chronology of Paleozoic Sea-Level Changes. Science 322 (5898): 64–68. Bibcode:2008Sci...322...64H. PMID 18832639. doi:10.1126/science.1161648. 
  5. ↑ International Chronostratigraphic Chart. International Commission on Stratigraphy. 2018-08. оригіналу за 12 березня 2019. 
  6. Episode 86: Coal (uk-UA). Процитовано 6 січня 2020. 
  7. Chart/Time Scale : [ ][англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.
  8. 1969LAstr..83..411K Page 411. articles.adsabs.harvard.edu. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 6 серпня 2021. 
  9. ↑ . medbiol.ru. Архів оригіналу за 22 грудня 2011. Процитовано 6 серпня 2021. 
  10. . www.china.org.cn. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021. 
  11. Shixing, Zhu (2003). . undefined (англ.). Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021. 
  12. Klatt, J. M.; Chennu, A.; Arbic, B. K.; Biddanda, B. A.; Dick, G. J. (1 серпня 2021). . Nature Geoscience (англ.) 14 (8). с. 1–7. ISSN 1752-0908. doi:10.1038/s41561-021-00784-3. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021. 

Література

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кам'яновугільний період
←

→

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kam yanovugilnij periodHronologiya 358 9 298 9 mln rokiv tomuSerednya koncentraciya kisnyu O2 vprodovzh periodu bl 32 5 1 163 vid suchasnogo rivnya Serednya koncentraciya vuglekislogo gazu CO2 vprodovzh periodu bl 800 ppm 2 u 3 raziv bilshe doindustrialnogo periodu Serednya temperatura poverhni vprodovzh periodu bl 14 C 3 na 0 C vishe suchasnogo rivnya Riven morya vishe abo nizhche suchasnogo rivnya v metrah Zmenshivsya z 120 m vrodovzh missisipiyu do suchasnogo rivnya morya potim postijno zrostav do 80 m do kincya periodu 4 Kam yanovugilnij period sistema karbon ros kamennougolnaya sistema period karbon angl Carboniferous System angl Carbonian nim Steinkohlensystem n Periode f Karbon n Kohlenzeit f p yatij period paleozojskoyi eri Nastav pislya devonskogo j zminivsya permskim Trivav vid 358 9 0 4 do 298 9 0 15 mln rokiv tomu 5 tobto blizko 60 mln rokiv Zmist 1 Nazva 2 Zagalna harakteristika 3 Korisni kopalini 4 Pidrozdili kam yanovugilnoyi sistemi 5 Zmina trivalosti dobi 6 Div takozh 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaNazva RedaguvatiOznachennya kam yanovugilnij pohodit vid znachnih shariv kam yanogo vugillya sho sformuvalisya v Zahidnij Yevropi vprodovzh cogo periodu Persha chastina periodu nazivayetsya missisipiyem a druga pensilvaniyem Protyagom cogo periodu vinikli hvojni dereva Zagalna harakteristika Redaguvati Roslinnist kam yanovugilnogo periodu U karboni vidbulisya znachni goroutvoryuvalni ruhi j pov yazani z nimi regresiyi morya sho cherguvalisya z shirokimi transgresiyami Buli poshireni komahi j zemnovodni z yavilisya reptiliyi u moryah perevazhali bezhrebetni Velikogo rozvitku nabula nazemna roslinnist lepidodendroni sigilyariyevi derevopodibni paporoti tosho Z yihnih reshtok utvorilosya kam yane vugillya Vidkladi sho utvorilisya vprodovzh kam yanovugilnogo periodu stanovlyat kam yanovugilnu sistemu Kam yanovugilna sistema nazvana za znachnim poshirennyam pokladiv vikopnogo vugillya Yihni pokladi u karboni stanovlyat blizko 25 zagalnih svitovih zapasiv Vugilni basejni i rodovisha karbonu shiroko predstavleni v Yevropi j Pivnichnij Americi de skoncentrovano ponad 80 zagalnih geologichnih zapasiv vugillya ciyeyi dobi Korisni kopalini RedaguvatiHocha lisi isnuvali uzhe u devonskomu periodi voni ne lishili znachnih pokladiv vugillya oskilki ne mistili bagato ligninu Masove nakopichennya vugillya u karboni poyasnyuyut tim sho roslini navchilisya viroblyati lignin a gribi sho zaraz jogo umiyut rozkladati she ne z yavilisya Takim chinom biomasa ne vstigala rozkladatisya 6 Osnovni vugilni kopalini v Ukrayini Doneckij i Lvivsko Volinskij V Aziyi Kuzneckij Karagandinskij Ekibastuzkij i Tunguskij ta inshi Z pokladami karbonu pov yazani najbilshi v Yevropi vugilni basejni Pivdennomu Uelsi Lankashiri Nortumberlendi Kenti u Velikij Britaniyi Asturijskij v Ispaniyi Valansyen u Franciyi Lyezh i Kampin u Belgiyi Nizhnorejnsko Vestfalskij Rurskij u FRN Verhnosilezkij u Polshi Ostravskij u Chehiyi V Pivnichnij Americi z pensilvanskimi tovshami pov yazane najbilshe vuglenakopichennya Appalachskij Illinojskij Pensilvanskij Michiganskij vugilnij basejn Tehaskij vugilnij basejn Basejni Avstraliyi Bouen Novij Pivdennij Uels U vidkladah kam yanovugilnoyi sistemi zoseredzheno bagato riznih rud osadovogo ta magmatogennogo pohodzhennya buri zaliznyaki boksiti vognetrivki glini rudi polimetaliv nerudni korisni kopalini Pidrozdili kam yanovugilnoyi sistemi RedaguvatiSistema Period Viddil Epoha Yarus Vik Vik mln rokiv Perm P Cisuralij P1 Asselskij P11 molodsheKarbon C Pensilvanij Gzhelskij C3g 298 9 303 7Kasimovskij C3k 303 7 307 0Moskovskij C2m 307 0 315 2Bashkirskij C2b 315 2 323 2Missisipij Serpuhovskij C1s 323 2 330 9Vizejskij C1v 330 9 346 7Turnejskij C1t 346 7 358 9Devon D Verhnij Piznij D3 Famenskij D3fm drevnishePrimitki i komentariPidrozdili XXX sistemi navedeni zgidno MKS stanom na 2018 rik 7 Pensilvanij i missisipij ne ye okremimi epohami viddilami a pidperiodami pidsistemami kam yanovugilnogo periodu Geologichnimi epohami viddilami ye verhnij serednij nizhnij pensilvanij ta verhnij serednij nizhnij missisipij porMizhnarodna stratigrafichna komisiya v 2018 roci podilila kam yanovugilnu sistemu na 2 pidsistemi 6 viddiliv i 7 yarusiv 5 Vodnochas u Zahidnij Yevropi prijnyatij podil na 2 viddili ta 5 yarusiv Nizhche navedena porivnyalna tablicya pidrozdiliv kam yanovugilnoyi sistemi Zmina trivalosti dobi RedaguvatiU zv yazku z prityagannyam Misyacya vidimim proyavom chogo ye priplivi shvidkist obertannya Zemli postupovo zmenshuyetsya Za storichchya trivalist zemnoyi dobi zbilshuyetsya priblizno na 2 milisekundi Zminu dovzhini dnya protyagom geologichnogo chasu bulo perevireno eksperimentalno zavdyaki pidrahunku kilcevih linij u vikopnih koraliv Korali vidkladayut na svoyemu zovnishnomu skeleti u viglyadi kilec karbonat kalciyu ciklichnist vidkladennya kilec pov yazana yak z dennim osvitlennyam tak i z periodichnimi sezonnimi zminami v 1963 roci amerikanskij paleontolog Dzhon Uells en 1907 1994 vidkriv sho z kilcevih utvoren na epiteke koraliv mozhna viznachiti kilkist dniv v roci tiyeyi epohi koli ci korali zhili Z oglyadu na zminu trivalosti roku i ekstrapolyuyuchi nazad v chasi upovilnennya shvidkosti obertannya Zemli zavdyaki vplivu Misyacya mozhna takozh viznachiti trivalist dobi v toj chi inshij geologichnij period 8 9 Chas Geologichnij period Chislo dniv v roci Trivalist dobiSogodni Chetvertichnij 365 24 god100 mln l t Yura 380 23 god200 mln l t Perm 390 22 5 godin300 mln l t Karbon 400 22 god400 mln l t Silur 410 21 5 god500 mln l t Kembrij 425 20 5 godShob diznatisya trivalist dobi do epohi viniknennya koraliv vchenim dovelosya vdatisya do dopomogi sinozelenih vodorostej Z 1998 roku kitajski doslidniki Chzhu Shisin Huan Syueguan i Sin Houtyan z Tyanczinskogo institutu geologiyi i mineralnih resursiv proanalizuvali bilshe 500 kopalin stromatolitiv vikom 1 3 milyarda rokiv sho rosli kolis bilya ekvatora i pohovanih na gorah Yanshan Sinozeleni vodorosti reaguyut na zminu svitlogo i temnogo chasu dobi napryamkom svogo zrostannya i glibinoyu koloru vden voni pofarbovani v svitli toni i rostut vertikalno vnochi mayut temne zabarvlennya i rostut gorizontalno Za zovnishnim viglyadom danih organizmiv vrahovuyuchi shvidkist yih rostu i nakopicheni naukovi dani po geologiyi i klimatologiyi viyavilosya mozhlivim viznachiti richnij misyachnij i shodennij ritmi rostu sinozelenih vodorostej Zgidno z otrimanimi rezultatami vchenimi buv zroblenij visnovok sho 1 3 milyarda rokiv tomu v dokembrijskih epohu zemna doba trivala 14 91 16 05 godin a rik skladavsya z 546 588 dniv Zvit pro doslidzhennya buv opublikovanij u Journal of Micropaleontology ta privernuv veliku uvagu yak u krayini tak i za kordonom 10 11 Isnuyut i protivniki ciyeyi ocinki sho vkazuyut sho dani doslidzhen starodavnih prilivnih vidkladen sublitoralnih karbonichnih facij tajdalitiv superechat yij 9 Zgidno z novim mizhnarodnim doslidzhennyam 12 zbilshennya trivalosti dnya moglo mati vazhlivij vpliv na harakter i chas nasichennya Zemli kisnem Nezminne pitannya v nauci pro Zemlyu polyagaye v tomu yak atmosfera Zemli otrimala kisen i yaki chinniki vidbuvalisya pid chas oksigenaciyi vidznachiv spivavtor doslidzhennya Gregori Dik geomikrobiolog z Departamentu nauk pro Zemlyu ta dovkillya Michiganskogo universitetu SShA Div takozh RedaguvatiSilurPrimitki Redaguvati Image Sauerstoffgehalt 1000mj svg Image Phanerozoic Carbon Dioxide png Image All palaeotemps png Haq B U Schutter SR 2008 A Chronology of Paleozoic Sea Level Changes Science 322 5898 64 68 Bibcode 2008Sci 322 64H PMID 18832639 doi 10 1126 science 1161648 a b International Chronostratigraphic Chart International Commission on Stratigraphy 2018 08 Arhiv originalu za 12 bereznya 2019 Episode 86 Coal uk UA Procitovano 6 sichnya 2020 Chart Time Scale angl arh 22 chervnya 2019 roku stratigraphy org International Commission on Stratigraphy Data zvernennya 22 chervnya 2019 roku 1969LAstr 83 411K Page 411 articles adsabs harvard edu Arhiv originalu za 21 grudnya 2019 Procitovano 6 serpnya 2021 a b Dendrohronologicheskij metod datirovki medbiol ru Arhiv originalu za 22 grudnya 2011 Procitovano 6 serpnya 2021 Algae Fossil Betrays Time Secret of 1 3 Billion Years Ago www china org cn Arhiv originalu za 6 serpnya 2021 Procitovano 6 serpnya 2021 Shixing Zhu 2003 THE EARTH SUN MOON DYNAMICS FROM GROWTH RHYTHMS OF 1300MA STROMATOLITES undefined angl Arhiv originalu za 6 serpnya 2021 Procitovano 6 serpnya 2021 Klatt J M Chennu A Arbic B K Biddanda B A Dick G J 1 serpnya 2021 Possible link between Earth s rotation rate and oxygenation Nature Geoscience angl 14 8 s 1 7 ISSN 1752 0908 doi 10 1038 s41561 021 00784 3 Arhiv originalu za 6 serpnya 2021 Procitovano 6 serpnya 2021 Literatura RedaguvatiMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kam yanovugilnij period angl Mizhnarodna stratigrafichna shkala Arhivovano 30 travnya 2014 u Wayback Machine na sajti Mizhnarodnoyi komisiyi z stratigrafiyi KarbonMissisipij PensilvanijTurne Vize Serpuhovij Bashkirij Moskovij Kasimovij Gzhelij Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kam 27yanovugilnij period amp oldid 37168089