www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дацит Даци т рос дацит англ dacite нім Dazit m кисла магматична переважно виливна гірська порода Загальні відомостіІдент

Дацит

Даци́т (рос. дацит, англ. dacite, нім. Dazit m) — кисла магматична, переважно виливна гірська порода.

Дацит
Загальні відомості
Ідентифікація
Використання
 Дацит у Вікісховищі
Дацит

Етимологія та історія Редагувати

Назва «Дацит» походить від колишньої Римської провінції Дакія, яка лежала між річкою Дунай і Карпатськими горами (тепер сучасні Румунія та Молдова).

Цю назву вперше використав у 1863 році австрійські геологи Франц фон Хауер і Гвідо Стахе у своїй науковій роботі «Геологія Трансільванії». Вони посилалися на опис гірської породи, опублікований того ж року німецьким геологом Фердинандом Ціркелем у звітах Австрійської академії наук у Відні.

Загальний опис Редагувати

Середній хімічний дациту склад: SiO2 65-68 %, TiO2 0,5-0,8 %, Al2O3 13-16 %, Fe2O3 1-2,5 %, FeO 0,5-4 %, MgO 0,5-3 %, CaO 2-4 %, Na2O 2-4 %, K2O 1-3,5 %.

Міцність на стиснення дациту 100—150 МПа. Густина 2650 кг/м3; модуль Юнга 34-76 ГПа; коефіцієнт Пуассона 0,27-0,8.

Гірська порода світло-сіра, зеленувато-сіра, рідше темно-сіра порфірова або афірова. Дацит рогової обманки та біотитовий дацит переважно сірого, коричневого або жовтуватого кольору. Авгіт-дацит і енстатит-дацит темного кольору. Окрім вкраплень із властивим їм характерним кольором, за остаточне забарвлення відповідають тонкорозподілені пігментні мінерали, такі як гематит, гетит та хлорит.

Дацит містить у вкраплениках плагіоклаз (різко зональний андезин), рідше калієво-натрієвий польовий шпат, іноді кварц і темнокольорові мінерали — амфібол, моноклінний або ромбічний піроксен, біотит. Рудний мінерал — магнетит, акцесорні — апатит, рідше — циркон, титаніт, гранат, кордієрит. Склуватий.

Поширення Редагувати

Дацит є відносно поширеним і зустрічається в різних тектонічних і магматичних контекстах. Дацит утворює куполи, дайки, лаколіти. Часто асоціюються з андезитами та трахітами. З дацитом асоціюють колчеданово-поліметалічні родовища.

Є в океанічних вулканічних серіях, у карбонатно-лужних і толеїтових вулканічних серіях зон субдукції острівних дуг і активних континентальних околиць. Прикладами дацитового магматизму в острівних дугах є Японія, Філіппіни, Алеутські острови, Антильські острови, Зондська дуга (гора Батур), Тонга та Південні Сандвічеві острови. Прикладами дацитового магматизму на активних континентальних околицях є Каскадні гори, Гватемала та Анди (Еквадор і Чилі).

У континентальних вулканічних серіях, дацит часто зустрічається в асоціації з толеїтовими базальтами та проміжними породами. Утворює лавові потоки та дайки, інколи — масивні інтрузії у центрі вулкана.

Типовою місцевістю дациту є кар'єр Гізелла поблизу Поєнь (комуна, Клуж) Румунія. Інші поширення дациту в Європі: Німеччина (Вайзельберг), Греція (Нісірос і Тера), Італія (у бозенському кварц-порфірі та Сардинія), Австрія (Штирійська вулканічна дуга), Шотландія (Аргайл), Словаччина, Іспанія (Ель Хоясо поблизу Альмерії, Франція (Масив Естерель) та Угорщина (Пагорб Чоді).

За межами Європи знахідки дациту: Іран, Марокко, Нова Зеландія (вулканічний регіон Таупо), Туреччина, США та Замбія.

Поширений також на Кавказі, в Казахстані, Середній Азії. В Україні — на Закарпатті.

Дацит знайдений позаземно в кальдері Нілі-Патера в Syrtis Major Planum на Марсі, а також на Місяці.

Використання Редагувати

Використовується як будівельний камінь. Зокрема, для підлогових покриттів та бруківки. Існують кольорові варіанти, які століттями використовувалися як дорогоцінні камені.

Посилання Редагувати

  1. Franz Ritter von Hauer / Guido Stache: Geologie Siebenbürgens. Nach den Aufnahmen der k.k. geologischen Reichsanstalt und literarischen Hülfsmitteln. Wien (Wilhelm Braumüller) 1863, S. 72, 436–437
  2. Місяць // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 299. — ISBN 966-613-263-X.

Література Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дацит
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Myron G. Best, Eric H. Christiansen: Igneous petrology. Blackwell Science, Malden MA u. a. 2001, ISBN 0-86542-541-8.
  • Roger Walter Le Maitre (Hrsg.): Igneous Rocks. A Classification and Glossary of Terms. Cambridge University Press, Cambridge 2002, ISBN 0-521-61948-3.
  • Marjorie Wilson: Igneous Petrogenesis. A Global Tectonic Approach. Reprint. Chapman & Hall, London u. a. 1997, ISBN 0-412-53310-3.
  • Wolfhard Wimmenauer: Petrographie der magmatischen und metamorphen Gesteine. Ferdinand Enke Verlag, Stuttgart 1985, ISBN 3-432-94671-6.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Daci t ros dacit angl dacite nim Dazit m kisla magmatichna perevazhno vilivna girska poroda DacitZagalni vidomostiIdentifikaciyaVikoristannya Dacit u VikishovishiDacit Zmist 1 Etimologiya ta istoriya 2 Zagalnij opis 3 Poshirennya 4 Vikoristannya 5 Posilannya 6 LiteraturaEtimologiya ta istoriya RedaguvatiNazva Dacit pohodit vid kolishnoyi Rimskoyi provinciyi Dakiya yaka lezhala mizh richkoyu Dunaj i Karpatskimi gorami teper suchasni Rumuniya ta Moldova Cyu nazvu vpershe vikoristav u 1863 roci avstrijski geologi Franc fon Hauer i Gvido Stahe u svoyij naukovij roboti Geologiya Transilvaniyi Voni posilalisya na opis girskoyi porodi opublikovanij togo zh roku nimeckim geologom Ferdinandom Cirkelem u zvitah Avstrijskoyi akademiyi nauk u Vidni 1 Zagalnij opis RedaguvatiSerednij himichnij dacitu sklad SiO2 65 68 TiO2 0 5 0 8 Al2O3 13 16 Fe2O3 1 2 5 FeO 0 5 4 MgO 0 5 3 CaO 2 4 Na2O 2 4 K2O 1 3 5 Micnist na stisnennya dacitu 100 150 MPa Gustina 2650 kg m3 modul Yunga 34 76 GPa koeficiyent Puassona 0 27 0 8 Girska poroda svitlo sira zelenuvato sira ridshe temno sira porfirova abo afirova Dacit rogovoyi obmanki ta biotitovij dacit perevazhno sirogo korichnevogo abo zhovtuvatogo koloru Avgit dacit i enstatit dacit temnogo koloru Okrim vkraplen iz vlastivim yim harakternim kolorom za ostatochne zabarvlennya vidpovidayut tonkorozpodileni pigmentni minerali taki yak gematit getit ta hlorit Dacit mistit u vkraplenikah plagioklaz rizko zonalnij andezin ridshe kaliyevo natriyevij polovij shpat inodi kvarc i temnokolorovi minerali amfibol monoklinnij abo rombichnij piroksen biotit Rudnij mineral magnetit akcesorni apatit ridshe cirkon titanit granat kordiyerit Skluvatij Poshirennya RedaguvatiDacit ye vidnosno poshirenim i zustrichayetsya v riznih tektonichnih i magmatichnih kontekstah Dacit utvoryuye kupoli dajki lakoliti Chasto asociyuyutsya z andezitami ta trahitami Z dacitom asociyuyut kolchedanovo polimetalichni rodovisha Ye v okeanichnih vulkanichnih seriyah u karbonatno luzhnih i toleyitovih vulkanichnih seriyah zon subdukciyi ostrivnih dug i aktivnih kontinentalnih okolic Prikladami dacitovogo magmatizmu v ostrivnih dugah ye Yaponiya Filippini Aleutski ostrovi Antilski ostrovi Zondska duga gora Batur Tonga ta Pivdenni Sandvichevi ostrovi Prikladami dacitovogo magmatizmu na aktivnih kontinentalnih okolicyah ye Kaskadni gori Gvatemala ta Andi Ekvador i Chili U kontinentalnih vulkanichnih seriyah dacit chasto zustrichayetsya v asociaciyi z toleyitovimi bazaltami ta promizhnimi porodami Utvoryuye lavovi potoki ta dajki inkoli masivni intruziyi u centri vulkana Tipovoyu miscevistyu dacitu ye kar yer Gizella poblizu Poyen komuna Kluzh Rumuniya Inshi poshirennya dacitu v Yevropi Nimechchina Vajzelberg Greciya Nisiros i Tera Italiya u bozenskomu kvarc porfiri ta Sardiniya Avstriya Shtirijska vulkanichna duga Shotlandiya Argajl Slovachchina Ispaniya El Hoyaso poblizu Almeriyi Franciya Masiv Esterel ta Ugorshina Pagorb Chodi Za mezhami Yevropi znahidki dacitu Iran Marokko Nova Zelandiya vulkanichnij region Taupo Turechchina SShA ta Zambiya Poshirenij takozh na Kavkazi v Kazahstani Serednij Aziyi V Ukrayini na Zakarpatti Dacit znajdenij pozazemno v kalderi Nili Patera v Syrtis Major Planum na Marsi a takozh na Misyaci 2 Vikoristannya RedaguvatiVikoristovuyetsya yak budivelnij kamin Zokrema dlya pidlogovih pokrittiv ta brukivki Isnuyut kolorovi varianti yaki stolittyami vikoristovuvalisya yak dorogocinni kameni Posilannya Redaguvati Franz Ritter von Hauer Guido Stache Geologie Siebenburgens Nach den Aufnahmen der k k geologischen Reichsanstalt und literarischen Hulfsmitteln Wien Wilhelm Braumuller 1863 S 72 436 437 Misyac Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 299 ISBN 966 613 263 X Literatura RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu DacitMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Myron G Best Eric H Christiansen Igneous petrology Blackwell Science Malden MA u a 2001 ISBN 0 86542 541 8 Roger Walter Le Maitre Hrsg Igneous Rocks A Classification and Glossary of Terms Cambridge University Press Cambridge 2002 ISBN 0 521 61948 3 Marjorie Wilson Igneous Petrogenesis A Global Tectonic Approach Reprint Chapman amp Hall London u a 1997 ISBN 0 412 53310 3 Wolfhard Wimmenauer Petrographie der magmatischen und metamorphen Gesteine Ferdinand Enke Verlag Stuttgart 1985 ISBN 3 432 94671 6 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dacit amp oldid 34937617