www.wikidata.uk-ua.nina.az

Syrtis Major Planum це темна пляма альбедо деталь розташована на межі між північними низинами та південними височинами п

Syrtis Major Planum

Syrtis Major Planum — це «темна пляма» (альбедо-деталь), розташована на межі між північними низинами та південними височинами планети Марс одразу ж на захід від метеоритного басейну Isidis. На основі даних, отриманих із апарата Mars Global Surveyor було виявлено, що ця альбедо-деталь щитовим вулканом із слабким рельєфом, хоча раніше вважалося, що це — рівнина, а тому цю місцевість і називали Syrtis Major Planitia (лат. planitia — «рівнина»). Темний колір спричинений наявністю базальтових вулканічних порід у регіоні, а також порівняним браком пилу.

Syrtis Major
Цифрова мозаїка із знімків регіону Syrtis Major, із накладанням кольорової гами квадрангла MC-13.
Координати 8°24′ пн. ш. 69°30′ сх. д. / 8.4° пн. ш. 69.5° сх. д. / 8.4; 69.5Координати: 8°24′ пн. ш. 69°30′ сх. д. / 8.4° пн. ш. 69.5° сх. д. / 8.4; 69.5

Географія та геологія Редагувати

Центр Syrtis Major розташований за координатами 8°24′ пн. ш. 69°30′ сх. д. / 8.4° пн. ш. 69.5° сх. д. / 8.4; 69.5. Регіон простягається на якихось 1500 км на північ від екватора планети, а також на 1000 км із заходу на схід. Він розташований у квадранглі Syrtis Major. Він охоплює велетенський схил від його західного краю (Aeria), аж до східного краю (Isidis Planitia). У ньому також присутня значна опуклість, що вивищується над рештою території на 6 км, розташована на 310° зх. д. Більшість регіону Syrtis Major має схили із нахилом менш ніж 1° — набагато менший нахил, аніж той, який мають схили щитових вулканів у вулканічному регіоні Tharsis. Регіон має понижений рельєф у центрі, територія якого становить приблизно 350 на 150 км із видовження у північно-південному напрямку; на цій території розташовані кальдери Nili Patera та Meroe Patera, глибина яких становить близько 2 км. Дно обидвох кальдер не є піднесеним, якщо порівнювати із територією, що оточує щитовий вулкан Syrtis Major. Дно Nili Patera має менше кратерів, а тому є молодшим за Meroe Patera. В той час, як більшість порід є базальтовими, у Nili Patera також було виявлено дацит. Сателітарні вимірювання гравітаційного поля свідчать про позитивну гравітаційну аномалію із центром у комплексі кальдер, що дозволяє припустити існування згаслої магматичної комори під землею, що простягається на північ-південь, і має розмір приблизно 600x300 км. Вона містить щільні мінерали (ймовірно, переважно піроксени, хоча можлива також присутність олівіну), що були вивільнені з магми перед виверженнями. Кількість кратерів у регіоні Syrtis Major дозволяє віднести його до раннього Гесперійського періоду; це відносить формування прилеглого метеоритного басейну Isidis на дещо пізнішу дату.

Кольоризована топографічна карта MOLA, що зображує метеоритний басейн Isidis Planitia (справа) та Syrtis Major Planum (зліва).
Мозаїка із денних інфрачервоних знімків центральної частини Syrtis Major, виконаних THEMIS; кальдери Nili Patera та Meroe Patera розташовані, вгорі зліва та внизу справа від центру, відповідно.

Відкриття та найменування Редагувати

Назва «Syrtis Major» походить із класичної римської назви затоки Сидра — Syrtis maior — яка розташована на узбережжі Лівії (класична Киренаїка).

Syrtis Major — це перша задокументована деталь поверхні іншої планети. Вона була відкрита Крістіаном Гюйгенсом, який включив цю деталь у малюнок Марса, створений у 1659 році. Він використав всі доступні на той час дані спостережень за цим марсіанським регіоном, і використав їх для визначення тривалості доби на Марсі. Регіон спочатку був відомий під назвою Hourglass Sea («Море Пісочного Годинника»), однак різні картографи називали його по-різному. У 1840 році Йоганн Генріх фон Медлер створив карту Марса на основі власних спостережень, а даній альбедо-деталі присвоїв назву Atlantic Canale. У карті планети Марс за 1867 рік, авторства Річарда Проктора, регіон називається Море Кайзера (англ. Kaiser Sea, на честь Фредеріка Кайзера із Лейденської обсерваторії). Каміль Фламмаріон назвав регіон Mer du Sablier (французький відповідник «Моря Пісочного Годинника») після перегляду прокторівської номенклатури у 1876 році. Що ж до назви «Syrtis Major», то вона була обрана Джованні Скіапареллі під час створення нової карти Марса на основі спостережень, виконаних під час найбільшого наближення червоної планети до Землі у 1877 році.

Сезонні варіації Редагувати

Регіон Syrtis Major часто був об'єктом наукових спостережень, зважаючи на присутні у цій місцевості сезонні, а також багаторічні варіації. Все це привело до появи теорій, спершу що цей регіон колись був неглибоким морем, а пізніше — що причиною його мінливості була сезонна зміна рослинності. Однак, у 1960-х та 1970-х роках планетні зонди «Марінер» та «Вікінг» привели науковців до висновку, що мінливість регіону є наслідком дії вітрів, що роздмухують пісок та пил по всій його території. У цій області є чимало нанесених вітром відкладів, до яких належать, зокрема, світлі гало чи «перисті смуги», що утворюються за вітром збоку кратерів. Ці смуги є накопиченнями пилу, що утворюються в результаті стримування вітряного потоку піднесеними валами метеоритних кратерів («тіні вітру»).

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ (англ.)Hiesinger, H.; Head (publications), J. W. (08-01-2004). . Journal of Geophysical Research 109 (E1): E01004. Bibcode:2004JGRE..10901004H. doi:10.1029/2003JE002143. E01004. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 26 вересня 2014. 
  2. ↑ (англ.). 23-10-2006. Архів оригіналу за 10 січня 2008. Процитовано 8 вересня 2007. 
  3. (англ.)Kiefer, Walter S. (30-05-2004). Gravity evidence for an extinct magma chamber beneath Syrtis Major, Mars: a look at the magmatic plumbing system. Earth and Planetary Science Letters 222 (2): 349– 361. Bibcode:2004E&PSL.222..349K. doi:10.1016/j.epsl.2004.03.009. 
  4. (англ.). European Space Agency. 03-02-2012. Архів оригіналу за 11 жовтня 2012. Процитовано 26 вересня 2014. 
  5. (англ.)Morton, Oliver (2002). Mapping Mars: Science, Imagination, and the Birth of a World. New York: Picador USA. с. 14–15. ISBN 0-312-24551-3. 

Посилання Редагувати

  • Карта Syrtis Major на Google Mars [ 22 лютого 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Syrtis Major Planum ce temna plyama albedo detal roztashovana na mezhi mizh pivnichnimi nizinami ta pivdennimi visochinami planeti Mars odrazu zh na zahid vid meteoritnogo basejnu Isidis Na osnovi danih otrimanih iz aparata Mars Global Surveyor bulo viyavleno sho cya albedo detal shitovim vulkanom iz slabkim relyefom 1 hocha ranishe vvazhalosya sho ce rivnina a tomu cyu miscevist i nazivali Syrtis Major Planitia lat planitia rivnina Temnij kolir sprichinenij nayavnistyu bazaltovih vulkanichnih porid u regioni a takozh porivnyanim brakom pilu Syrtis MajorCifrova mozayika iz znimkiv regionu Syrtis Major iz nakladannyam kolorovoyi gami kvadrangla MC 13 Koordinati 8 24 pn sh 69 30 sh d 8 4 pn sh 69 5 sh d 8 4 69 5 Koordinati 8 24 pn sh 69 30 sh d 8 4 pn sh 69 5 sh d 8 4 69 5 Zmist 1 Geografiya ta geologiya 2 Vidkrittya ta najmenuvannya 3 Sezonni variaciyi 4 Div takozh 5 Primitki 6 PosilannyaGeografiya ta geologiya RedaguvatiCentr Syrtis Major roztashovanij za koordinatami 8 24 pn sh 69 30 sh d 8 4 pn sh 69 5 sh d 8 4 69 5 Region prostyagayetsya na yakihos 1500 km na pivnich vid ekvatora planeti a takozh na 1000 km iz zahodu na shid Vin roztashovanij u kvadrangli Syrtis Major Vin ohoplyuye veletenskij shil vid jogo zahidnogo krayu Aeria azh do shidnogo krayu Isidis Planitia U nomu takozh prisutnya znachna opuklist sho vivishuyetsya nad reshtoyu teritoriyi na 6 km roztashovana na 310 zh d Bilshist regionu Syrtis Major maye shili iz nahilom mensh nizh 1 nabagato menshij nahil anizh toj yakij mayut shili shitovih vulkaniv u vulkanichnomu regioni Tharsis Region maye ponizhenij relyef u centri teritoriya yakogo stanovit priblizno 350 na 150 km iz vidovzhennya u pivnichno pivdennomu napryamku na cij teritoriyi roztashovani kalderi Nili Patera ta Meroe Patera glibina yakih stanovit blizko 2 km Dno obidvoh kalder ne ye pidnesenim yaksho porivnyuvati iz teritoriyeyu sho otochuye shitovij vulkan Syrtis Major Dno Nili Patera maye menshe krateriv a tomu ye molodshim za Meroe Patera V toj chas yak bilshist porid ye bazaltovimi u Nili Patera takozh bulo viyavleno dacit 2 Satelitarni vimiryuvannya gravitacijnogo polya svidchat pro pozitivnu gravitacijnu anomaliyu iz centrom u kompleksi kalder sho dozvolyaye pripustiti isnuvannya zgasloyi magmatichnoyi komori pid zemleyu sho prostyagayetsya na pivnich pivden i maye rozmir priblizno 600x300 km Vona mistit shilni minerali jmovirno perevazhno pirokseni hocha mozhliva takozh prisutnist olivinu sho buli vivilneni z magmi pered viverzhennyami 3 Kilkist krateriv u regioni Syrtis Major dozvolyaye vidnesti jogo do rannogo Gesperijskogo periodu ce vidnosit formuvannya prileglogo meteoritnogo basejnu Isidis na desho piznishu datu 1 nbsp nbsp Kolorizovana topografichna karta MOLA sho zobrazhuye meteoritnij basejn Isidis Planitia sprava ta Syrtis Major Planum zliva Mozayika iz dennih infrachervonih znimkiv centralnoyi chastini Syrtis Major vikonanih THEMIS kalderi Nili Patera ta Meroe Patera roztashovani vgori zliva ta vnizu sprava vid centru vidpovidno Vidkrittya ta najmenuvannya RedaguvatiNazva Syrtis Major pohodit iz klasichnoyi rimskoyi nazvi zatoki Sidra Syrtis maior yaka roztashovana na uzberezhzhi Liviyi klasichna Kirenayika Syrtis Major ce persha zadokumentovana detal poverhni inshoyi planeti Vona bula vidkrita Kristianom Gyujgensom yakij vklyuchiv cyu detal u malyunok Marsa stvorenij u 1659 roci Vin vikoristav vsi dostupni na toj chas dani sposterezhen za cim marsianskim regionom i vikoristav yih dlya viznachennya trivalosti dobi na Marsi 4 Region spochatku buv vidomij pid nazvoyu Hourglass Sea More Pisochnogo Godinnika odnak rizni kartografi nazivali jogo po riznomu U 1840 roci Jogann Genrih fon Medler stvoriv kartu Marsa na osnovi vlasnih sposterezhen a danij albedo detali prisvoyiv nazvu Atlantic Canale U karti planeti Mars za 1867 rik avtorstva Richarda Proktora region nazivayetsya More Kajzera angl Kaiser Sea na chest Frederika Kajzera iz Lejdenskoyi observatoriyi Kamil Flammarion nazvav region Mer du Sablier francuzkij vidpovidnik Morya Pisochnogo Godinnika pislya pereglyadu proktorivskoyi nomenklaturi u 1876 roci Sho zh do nazvi Syrtis Major to vona bula obrana Dzhovanni Skiaparelli pid chas stvorennya novoyi karti Marsa na osnovi sposterezhen vikonanih pid chas najbilshogo nablizhennya chervonoyi planeti do Zemli u 1877 roci 5 Sezonni variaciyi RedaguvatiRegion Syrtis Major chasto buv ob yektom naukovih sposterezhen zvazhayuchi na prisutni u cij miscevosti sezonni a takozh bagatorichni variaciyi Vse ce privelo do poyavi teorij spershu sho cej region kolis buv neglibokim morem a piznishe sho prichinoyu jogo minlivosti bula sezonna zmina roslinnosti Odnak u 1960 h ta 1970 h rokah planetni zondi Mariner ta Viking priveli naukovciv do visnovku sho minlivist regionu ye naslidkom diyi vitriv sho rozdmuhuyut pisok ta pil po vsij jogo teritoriyi U cij oblasti ye chimalo nanesenih vitrom vidkladiv do yakih nalezhat zokrema svitli galo chi peristi smugi sho utvoryuyutsya za vitrom zboku krateriv Ci smugi ye nakopichennyami pilu sho utvoryuyutsya v rezultati strimuvannya vitryanogo potoku pidnesenimi valami meteoritnih krateriv tini vitru 2 nbsp Yaskravi smugi na rivnini Syrtis Major sprichineni vitrom Znimok vikonano THEMIS Div takozh RedaguvatiSpisok gir na Marsi za visotoyuPrimitki Redaguvati a b angl Hiesinger H Head publications J W 08 01 2004 The Syrtis Major volcanic province Mars Synthesis from Mars Global Surveyor data Journal of Geophysical Research 109 E1 E01004 Bibcode 2004JGRE 10901004H doi 10 1029 2003JE002143 E01004 Arhiv originalu za 8 lyutogo 2012 Procitovano 26 veresnya 2014 a b angl Mars Odyssey Mission THEMIS web site 23 10 2006 Arhiv originalu za 10 sichnya 2008 Procitovano 8 veresnya 2007 angl Kiefer Walter S 30 05 2004 Gravity evidence for an extinct magma chamber beneath Syrtis Major Mars a look at the magmatic plumbing system Earth and Planetary Science Letters 222 2 349 361 Bibcode 2004E amp PSL 222 349K doi 10 1016 j epsl 2004 03 009 angl Mars Express reveals wind blown deposits on Mars European Space Agency 03 02 2012 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2012 Procitovano 26 veresnya 2014 angl Morton Oliver 2002 Mapping Mars Science Imagination and the Birth of a World New York Picador USA s 14 15 ISBN 0 312 24551 3 Posilannya RedaguvatiKarta Syrtis Major na Google Mars Arhivovano 22 lyutogo 2011 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Syrtis Major Planum amp oldid 35740002