www.wikidata.uk-ua.nina.az

Програма Марінер англ Mariner program програма розробки та запуску космічних зондів що розроблялись американською агенці

Програма «Марінер»

Програма «Марінер» (англ. Mariner program) — програма розробки та запуску космічних зондів, що розроблялись американською агенцією НАСА спільно з Лабораторією реактивного руху (JPL) з метою вивчення Венери (Марінер-1, -2, -5), Марса (Марінер-3, -4, -6...-9) та Меркурія (10) з 1962 по 1973 роки. З її 10 апаратів сім стали успішними та виконали цілі своїх польотів. Три запуски зазнали аварії — «Марінер-1», «Марінер-3» та «Марінер-8». Заради зниження ризиків більшість космічних апаратів розробляли та запускали парами.

Запуск Марінер-1 у 1962 році.

«Марінери» були спорядженні сонячними батареями, несли на собі набір наукових приладів, в тому числі й для виміру магнітних полів та фіксування заряджених частинок, а також телекамери. «Марінер-8» та «Марінер-9» мали стати штучними супутниками Марса, а всі інші — пролітними міжпланетними станціями. Апарати цієї програми, на відміну від «Піонерів» та «Вояджерів», функціювали в космосі відносно невеликий термін — від декількох місяців до трьох років.

Виділені кошти на апарат «Марінер» Юпітер-Сатурн з часом перетворились на космічну програму «Вояджер» у складі «Вояджер-1» та «Вояджер-2». А орбітальні частини космічних апаратів для дослідження Марса «Вікінг-1» та «Вікінг-2» являли собою збільшену й модернізовану версію «Марінер-9». Розробка другого покоління міжпланетних станцій «Марінер» під назвою «Марінер Марк II» зрештою втілилась в зонд «Кассіні — Гюйгенс».

Загальна вартість програми «Марінер» склала приблизно 554 млн дол.

Марінер-1 та 2 Редагувати

Основна мета проєкту була в розробці та запуску двох космічних кораблів, які мали б пролетіти в безпосередній близькості з Венерою, отримати інформацію про її радіометричну температуру. Іншим завданням місії було невдала спроба знайти магнітне поле Венери та зробити виміри сонячного вітру й кількості космічного пилу у космосі.

Статус:

  • «Марінер-1»: був запущений 22 липня 1962 року до Венери, але через 5 хвилин після старту підірваний унаслідок відхилення ракети-носія Atlas-Agena від заданого курсу.
  • «Марінер-2»: запущений 27 серпня 1962 року ракетою-носієм Atlas-Agena, відправивши його на 3,5-місячний політ до Венери. Став першим космічним апаратом, що здійснив вивчення іншої планети з пролітної траєкторії. Місія визнана успішною.

Марінер-3 та 4 Редагувати

«Марінер-3» та «Марінер-4» призначалися для здійснення польоту в безпосередній близькості з Марсом. «Марінер-3» був втрачений через невід'єднаний обтічник, що захищав апарат від перегріву при зльоті. Його корабель-близнюк, «Марінер-4», успішно завершив свою місію, зробивши перший успішний проліт поряд із Марсом, чим дав нам уявлення як виглядає ця планета з близької відстані.

Статус:

  • «Марінер-3»: запущений 5 листопада 1964 року, але обтічник, що захищав автоматичну міжпланетну станцію від перегріву в перші хвилини польоту в атмосфері, не відділився. Апарат не досяг потрібної швидкості для виходу на траєкторію польоту до Марса через зайву вагу цього обтічника. Окрім цього, він не дозволив розкритися панелям із сонячними елементами, що позбавило станцію свого основного джерела живлення. «Марінер-3», не отримавши потрібної для своєї роботи енергії, вимкнувся, залишившись кружляти по геліоцентричній орбіті.
  • «Марінер-4»: запущений 28 листопада 1964 року. 14—15 липня 1965 р. пролетів на відстані 9846 км від поверхні Марса та став першим апаратом, що зробив і передав на Землю знімки (було зроблено 22 знімки) Марса з близької відстані. Після виконання місії був закинутий на геліоцентричній орбіті.

Марінер-5 Редагувати

Статус: був запущений 14 червня 1967 року до Венери. 19 жовтня 1967 року станція пролетіла на відстані 3 990 км від поверхні планети. Хоч телекамери апарат і мав, проте провів додаткові досліди атмосфери Венери з пролітної траєкторії. Після виконання місії був закинутий на геліоцентричній орбіті.

Марінер-6 та -7 Редагувати

  • Місія: проліт планети Марс.
  • Маса: 420 кг.
  • Обладнання: цифрові камери з широко- та вузьконаправленими лінзами, інфрачервоний спектрометр та радіометр, ультрафіолетовий спектрометр, датчики радіозатінення та вивчення небесної механіки.

Статус:

  • «Марінер-6»: запущений 24 лютого 1969 року. 31 липня 1969 року пролетів на відстані 3431 км від Марса. Займався переважно фотографуванням планети та дослідженням складу її атмосфери. Після виконання місії був закинутий на геліоцентричній орбіті.
  • «Марінер-7»: запущений 27 березня 1969 року. 5 серпня того ж року апарат пролетів на відстані у 3430 км від Марса. Займався переважно фотографуванням планети та дослідженням складу її атмосфери. Після виконання місії був закинутий на геліоцентричній орбіті.

Марінер-8 та 9 Редагувати

  • Місія: вихід на орбіту Марса.
  • Маса: 1000 кг.
  • Обладнання: цифрові камери з широко- та вузьконаправленими лінзами, інфрачервоний спектрометр та радіометр, ультрафіолетовий спектрометр, датчики радіозатінення та вивчення небесної механіки.

Статус:

  • «Марінер-8»: був запущений 8 травня 1971 року. Однак верхній ступінь ракети-носія почав здійснювати кругові коливання та вийшов з-під контролю. Після чого він разом із корисним багажем увійшов в атмосферу Землі й на відстані у 1500 км від стартового майданчика впав в Атлантичний океан.
  • «Марінер-9»: запущений 30 травня 1971 року. 13 листопада 1971 року вийшов на орбіту Марса, ставши першим штучним супутником іншої планети. Сфотографував близько 85 % поверхні Марса та передав фотографії його супутників — Деймоса та Фобоса. Наразі вже є вимкненим. Перебуватиме на орбіті Марса принаймні до 2022 року, коли він, за прогнозами, зійде зі своєї орбіти та впаде в атмосферу планети.

Марінер-10 Редагувати

«Марінер-10» став першим космічним апаратом, що здійснив міжпланетний гравітаційний маневр прискорення. Увійшовши в гравітаційне поле Венери, він здійснив прискорення від її орбіти в сторону траєкторії польоту Меркурія. Це також був перший космічний апарат, що пролетів поруч із двома планетами та перший (і єдиний аж до 2008 року) пристрій, який сфотографував Меркурій з близької відстані.

Статус: був запущений 3 листопада 1973 року до Меркурія. Під час свого маршруту також здійснив проліт поруч із Венерою з метою її вивчення. Став першим космічним апаратом, що здійснив фотографування Меркурія з близької відстані. Після виконання місії був закинутий на геліоцентричній орбіті.

Примітки Редагувати

  1. Mariner 4, NSSDC Master Catalog(англ.)
  2. ↑ Відьмаченко А. П., Мороженко О. В. Огляд супутникових місій та результати їх польотів (PDF) // Вісник Астрономічної школи : журнал. — 2014. — Т. 10. — С. 6-19. з джерела 8 травня 2010. Процитовано 2015-12-22.
  3. „Марінер II“ досліджує космічні простори (PDF) // Свобода : газета. — 1962. — № 238 (15 грудня). — С. 1.
  4. ↑ Пайл, Род (2012). [[англійська мова|англ.]] Destination Mars [Пункт призначення — Марс] (англійська). Prometheus Books. с. 51. ISBN 978-1-61614-589-7. «Mariner 3, dead and still ensnared in its faulty launch shroud, in a large orbit around the sun.»   Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка)
  5. ↑ Пайл, Род (2012). [[англійська мова|англ.]] Destination Mars [Пункт призначення — Марс] (англійська). Prometheus Books. с. 56. ISBN 978-1-61614-589-7. «It eventually joined its sibling, Mariner 3, dead … in a large orbit around the sun.»   Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Programa Mariner angl Mariner program programa rozrobki ta zapusku kosmichnih zondiv sho rozroblyalis amerikanskoyu agenciyeyu NASA spilno z Laboratoriyeyu reaktivnogo ruhu JPL z metoyu vivchennya Veneri Mariner 1 2 5 Marsa Mariner 3 4 6 9 ta Merkuriya 10 z 1962 po 1973 roki Z yiyi 10 aparativ sim stali uspishnimi ta vikonali cili svoyih polotiv Tri zapuski zaznali avariyi Mariner 1 Mariner 3 ta Mariner 8 Zaradi znizhennya rizikiv bilshist kosmichnih aparativ rozroblyali ta zapuskali parami Zapusk Mariner 1 u 1962 roci Marineri buli sporyadzhenni sonyachnimi batareyami nesli na sobi nabir naukovih priladiv v tomu chisli j dlya vimiru magnitnih poliv ta fiksuvannya zaryadzhenih chastinok a takozh telekameri Mariner 8 ta Mariner 9 mali stati shtuchnimi suputnikami Marsa a vsi inshi prolitnimi mizhplanetnimi stanciyami Aparati ciyeyi programi na vidminu vid Pioneriv ta Voyadzheriv funkciyuvali v kosmosi vidnosno nevelikij termin vid dekilkoh misyaciv do troh rokiv Vidileni koshti na aparat Mariner Yupiter Saturn z chasom peretvorilis na kosmichnu programu Voyadzher u skladi Voyadzher 1 ta Voyadzher 2 A orbitalni chastini kosmichnih aparativ dlya doslidzhennya Marsa Viking 1 ta Viking 2 yavlyali soboyu zbilshenu j modernizovanu versiyu Mariner 9 Rozrobka drugogo pokolinnya mizhplanetnih stancij Mariner pid nazvoyu Mariner Mark II zreshtoyu vtililas v zond Kassini Gyujgens Zagalna vartist programi Mariner sklala priblizno 554 mln dol 1 Zmist 1 Mariner 1 ta 2 2 Mariner 3 ta 4 3 Mariner 5 4 Mariner 6 ta 7 5 Mariner 8 ta 9 6 Mariner 10 7 PrimitkiMariner 1 ta 2 RedaguvatiDokladnishe Mariner 1 ta Mariner 2 nbsp Osnovna meta proyektu bula v rozrobci ta zapusku dvoh kosmichnih korabliv yaki mali b proletiti v bezposerednij blizkosti z Veneroyu otrimati informaciyu pro yiyi radiometrichnu temperaturu Inshim zavdannyam misiyi bulo nevdala sproba znajti magnitne pole Veneri ta zrobiti vimiri sonyachnogo vitru j kilkosti kosmichnogo pilu u kosmosi 2 Misiya prolit planeti Venera Vaga 250 kg Obladnannya mikrohvilovi ta infrachervoni radiometri datchiki kosmichnogo pilu sonyachnoyi plazmi magnitnogo polya ta viprominennya visokoyi radiaciyi Status Mariner 1 buv zapushenij 22 lipnya 1962 roku do Veneri ale cherez 5 hvilin pislya startu pidirvanij unaslidok vidhilennya raketi nosiya Atlas Agena vid zadanogo kursu Mariner 2 zapushenij 27 serpnya 1962 roku raketoyu nosiyem Atlas Agena vidpravivshi jogo na 3 5 misyachnij polit do Veneri Stav pershim kosmichnim aparatom sho zdijsniv vivchennya inshoyi planeti z prolitnoyi trayektoriyi Misiya viznana uspishnoyu 3 Mariner 3 ta 4 RedaguvatiDokladnishe Mariner 3 ta Mariner 4 nbsp Mariner 3 ta Mariner 4 priznachalisya dlya zdijsnennya polotu v bezposerednij blizkosti z Marsom 4 Mariner 3 buv vtrachenij cherez nevid yednanij obtichnik sho zahishav aparat vid peregrivu pri zloti Jogo korabel bliznyuk Mariner 4 uspishno zavershiv svoyu misiyu zrobivshi pershij uspishnij prolit poryad iz Marsom chim dav nam uyavlennya yak viglyadaye cya planeta z blizkoyi vidstani 4 Misiya prolit planeti Mars 4 Vaga 260 kg Obladnannya cifrova kamera z resursom blizko 20 znimkiv datchiki kosmichnogo pilu sonyachnoyi plazmi radiaciyi kosmichnih promeniv magnitnogo polya radiozatinennya ta vivchennya nebesnoyi mehaniki 5 Status Mariner 3 zapushenij 5 listopada 1964 roku ale obtichnik sho zahishav avtomatichnu mizhplanetnu stanciyu vid peregrivu v pershi hvilini polotu v atmosferi ne viddilivsya Aparat ne dosyag potribnoyi shvidkosti dlya vihodu na trayektoriyu polotu do Marsa cherez zajvu vagu cogo obtichnika Okrim cogo vin ne dozvoliv rozkritisya panelyam iz sonyachnimi elementami sho pozbavilo stanciyu svogo osnovnogo dzherela zhivlennya Mariner 3 ne otrimavshi potribnoyi dlya svoyeyi roboti energiyi vimknuvsya zalishivshis kruzhlyati po geliocentrichnij orbiti 4 Mariner 4 zapushenij 28 listopada 1964 roku 14 15 lipnya 1965 r proletiv na vidstani 9846 km vid poverhni Marsa ta stav pershim aparatom sho zrobiv i peredav na Zemlyu znimki bulo zrobleno 22 znimki Marsa z blizkoyi vidstani Pislya vikonannya misiyi buv zakinutij na geliocentrichnij orbiti 5 Mariner 5 RedaguvatiDokladnishe Mariner 5 nbsp Misiya prolit planeti Venera Vaga 250 kg Obladnannya ultrafioletovij fotometr datchik kosmichnogo pilu sonyachnoyi plazmi radiaciyi kosmichnih promeniv magnitnogo polya radiozatinennya ta vivchennya nebesnoyi mehaniki Status buv zapushenij 14 chervnya 1967 roku do Veneri 19 zhovtnya 1967 roku stanciya proletila na vidstani 3 990 km vid poverhni planeti Hoch telekameri aparat i mav prote proviv dodatkovi doslidi atmosferi Veneri z prolitnoyi trayektoriyi Pislya vikonannya misiyi buv zakinutij na geliocentrichnij orbiti Mariner 6 ta 7 RedaguvatiDokladnishe Mariner 6 ta 7 nbsp Misiya prolit planeti Mars Masa 420 kg Obladnannya cifrovi kameri z shiroko ta vuzkonapravlenimi linzami infrachervonij spektrometr ta radiometr ultrafioletovij spektrometr datchiki radiozatinennya ta vivchennya nebesnoyi mehaniki Status Mariner 6 zapushenij 24 lyutogo 1969 roku 31 lipnya 1969 roku proletiv na vidstani 3431 km vid Marsa Zajmavsya perevazhno fotografuvannyam planeti ta doslidzhennyam skladu yiyi atmosferi Pislya vikonannya misiyi buv zakinutij na geliocentrichnij orbiti Mariner 7 zapushenij 27 bereznya 1969 roku 5 serpnya togo zh roku aparat proletiv na vidstani u 3430 km vid Marsa Zajmavsya perevazhno fotografuvannyam planeti ta doslidzhennyam skladu yiyi atmosferi Pislya vikonannya misiyi buv zakinutij na geliocentrichnij orbiti Mariner 8 ta 9 RedaguvatiDokladnishe Mariner 8 ta Mariner 9 nbsp Misiya vihid na orbitu Marsa Masa 1000 kg Obladnannya cifrovi kameri z shiroko ta vuzkonapravlenimi linzami infrachervonij spektrometr ta radiometr ultrafioletovij spektrometr datchiki radiozatinennya ta vivchennya nebesnoyi mehaniki Status Mariner 8 buv zapushenij 8 travnya 1971 roku Odnak verhnij stupin raketi nosiya pochav zdijsnyuvati krugovi kolivannya ta vijshov z pid kontrolyu Pislya chogo vin razom iz korisnim bagazhem uvijshov v atmosferu Zemli j na vidstani u 1500 km vid startovogo majdanchika vpav v Atlantichnij okean Mariner 9 zapushenij 30 travnya 1971 roku 13 listopada 1971 roku vijshov na orbitu Marsa stavshi pershim shtuchnim suputnikom inshoyi planeti Sfotografuvav blizko 85 poverhni Marsa ta peredav fotografiyi jogo suputnikiv Dejmosa ta Fobosa Narazi vzhe ye vimknenim Perebuvatime na orbiti Marsa prinajmni do 2022 roku koli vin za prognozami zijde zi svoyeyi orbiti ta vpade v atmosferu planeti Mariner 10 RedaguvatiDokladnishe Mariner 10 nbsp Mariner 10 stav pershim kosmichnim aparatom sho zdijsniv mizhplanetnij gravitacijnij manevr priskorennya Uvijshovshi v gravitacijne pole Veneri vin zdijsniv priskorennya vid yiyi orbiti v storonu trayektoriyi polotu Merkuriya Ce takozh buv pershij kosmichnij aparat sho proletiv poruch iz dvoma planetami ta pershij i yedinij azh do 2008 roku pristrij yakij sfotografuvav Merkurij z blizkoyi vidstani 2 Misiya prolit planet Veneri ta Merkuriya Masa 450 kg Obladnannya dvi cifrovi vuzkonapravleni kameri ultrafioletovij spektrometr infrachervonij radiometr datchiki sonyachnoyi plazmi zaryadzhenih chastinok magnitnogo polya radiozatinennya ta vivchennya nebesnoyi mehaniki Status buv zapushenij 3 listopada 1973 roku do Merkuriya Pid chas svogo marshrutu takozh zdijsniv prolit poruch iz Veneroyu z metoyu yiyi vivchennya Stav pershim kosmichnim aparatom sho zdijsniv fotografuvannya Merkuriya z blizkoyi vidstani Pislya vikonannya misiyi buv zakinutij na geliocentrichnij orbiti Primitki Redaguvati Mariner 4 NSSDC Master Catalog angl a b Vidmachenko A P Morozhenko O V Oglyad suputnikovih misij ta rezultati yih polotiv PDF Visnik Astronomichnoyi shkoli zhurnal 2014 T 10 S 6 19 Arhivovano z dzherela 8 travnya 2010 Procitovano 2015 12 22 Mariner II doslidzhuye kosmichni prostori PDF Svoboda gazeta 1962 238 15 grudnya S 1 a b v g Pajl Rod 2012 anglijska mova angl Destination Mars Punkt priznachennya Mars anglijska Prometheus Books s 51 ISBN 978 1 61614 589 7 Mariner 3 dead and still ensnared in its faulty launch shroud in a large orbit around the sun Nazva URL mistit vbudovane vikiposilannya dovidka a b Pajl Rod 2012 anglijska mova angl Destination Mars Punkt priznachennya Mars anglijska Prometheus Books s 56 ISBN 978 1 61614 589 7 It eventually joined its sibling Mariner 3 dead in a large orbit around the sun Nazva URL mistit vbudovane vikiposilannya dovidka Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Programa Mariner amp oldid 39638217